Проблема кислотних дощiв та шляхи вирiшення
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Біологічний
факультет
РЕФЕРАТ
на тему:
„Проблема
кислотних дощів та шляхи її вирішення”
УЖГОРОД 2011
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………
ОСНОВНА ЧАСТИНА………………………………………………………….
РОЗДІЛ
1. Причини виникнення та механізми утворення
кислотних дощів ……………………………………………………………………..……
РОЗДІЛ 2. Вплив кислотних дощів на рослинний світ………..………..….6
РОЗДІЛ3. Наслідки кислотних опадів…………….……………….………....9
РОЗДІЛ
4. Заходи по запобіганню негативних впливів
кислотних дощів……………………………………………………………..
ВИСНОВКИ…………………………………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ
ЛІТЕРАТУРИ……………………………….15
ВСТУП
Кислотні дощі – одна з глобальних екологічних проблем людства. Вона з’явилась внаслідок забруднення атмосфери. Стоїть поряд з парниковим ефектом, озоновими дірками і смогом. Сам термін «кислотні дощі» ввів англійський хімік більш ніж 100 років тому. Прагнучи досягти однохвилинну користь, людина різко змінила склад дощових та снігових опадів, наносячи цим самим шкоду всій біосфері.
Термін “кислотні дощі” ввів в 1812 р. англійський інженер Роберт Сміт, в книжці “Повітря і дощ: почато хімічної клмітології”. Кислотні дощі містять розчини сірчаної і азотної кислот, приносять значний ущерб природі. Грунт водойми, рослинність, тваринність, стають їх жертвами. На території Росії в 1996 р. разом з опадами випало більше 4 млн. т сірки і 1,25 млн. и нітратного азоту.
Так, ще 200 років тому дощова та снігова вода була майже нейтральною з рН=7. Дощова вода вважається кислою, якщо її рН менше, чи рівний 5. В наш час дощова та снігова вода часто є просто слабким розчином сірчаної та азотної кислоти, попередниками яких були сірка та азот.
Світовий рекорд по випадінню кислотного дощу належить шотландському місту Пітлохрі, де 10 квітня 1974 р. пройшов дощ з рН=4! Це вже не вода, а щось більше схоже на столовий оцет.
Цією проблемою займається екологічна служба кожного міста. Шкідливий вплив полягає в тому, що кислотні дощі збільшують розчинність сполук важких металів.
Тому вивчення даної проблеми є особливо актуальним в наш час: необхідно знати не тільки причини виникнення кислотних дощів і наслідки негативних впливів, а й засоби подальшого запобігання розповсюдженню кислотних опадів.
Існує
велика кількість журнальних статей, присвячених
дослідженню нашої теми. Зокрема, в статті
Лигіна С. А. [3] досить докладно розглядаються
причини виникнення і механізми утворення
кислотних опадів. Гільметова О. В. [2] розкриває
більшість наслідків даної екологічної
проблеми, а Халікова І. В. [5] – засоби запобігання
негативних впливів і методи боротьби
із забрудненням атмосфери. Білявський
Г. О. [1] описує конкретні приклади, наводить
фактичний матеріал, а Новіков Ю. В. [4] розглядає
проблему у багатьох аспектах одночасно.
РОЗДІЛ 1.Причини виникнення та механізми утворення кислотних дощів.
Оксиди сульфуру й нітрогену, що викидаються в атмосферу внаслідок роботи теплових електростанцій та автомобільних двигунів, сполучаються з атмосферною вологою й утворюють дрібні крапельки сульфатної та нітратної кислоти, які переносяться вітрами у вигляді кислотного туману й випадають на землю кислотними дощами. Ці дощі згубно впливають на навколишнє середовище [5].
Кислотні дощі виникають у результаті поєднання з атмосферним киснем двоокису сірки та оксидів азоту, які викидаються у атмосферу працюючими на вугіллі та нафті електростанціями, металургійними заводами, а також автомобільним транспортом. Добуті таким шляхом зневоднені сірчана та азотна кислоти відносяться вітрами у вигляді дощів та нерідко мають значну кислотність. Фільтруючись у ґрунті, вода кислотних дощів уносить багато поживних речовин: кальцій, магній, калій та натрій. Їх місце займають токсичні метали, які під дією дощів стають розчинними та вбивають мікроорганізми, які розкладають органічні залишки і ґрунт залишається без поживних речовин.
Механізми утворення кислотних дощів в атмосфері:
1) В утворенні сірчаної кислоти із діоксиду сірки SO2 в атмосфері приймають участь радикали ОН˙, котрі присутні в атмосфері із середньою річною концентрацією близько 5·105 – 106 частинок в 1 см3. Радикали ОН˙ утворюються в атмосфері за рахунокфотолізу озону в ультрафіолетових променях з присутністю парів води. Схеми реакцій, які ведуть до утворення сірчаної кислоти, наступні:
ОН˙ + SO2 → НSO3˙;
НSO3˙ + O2 → SO3 + НO2˙;
SO3 + Н2О → Н2 SO4.
В подальшому сірчана кислота або випадає на поверхню Землі, або дає солі, реагуючи головним чином із аміаком. Солі зазвичай виводяться із атмосфери разом із дощами за рахунок гравітації. Даний механізм забезпечує вивід діоксиду сірки із атмосфери приблизно за 12 днів.
2) Інший механізм утворення сірчаної кислоти пов’язаний з окисненням діоксиду сірки в краплинках хмар, проходить також за рахунок радикала ОН˙. В цьому випадку в процесі беруть участь іониSO2–3 і НSO3–, а окисником виступає кисень, і процес може носити ланцюговий характер, особливо в урбанізованих районах, де концентрація діоксиду сірки велика:
ОН˙ + НSO3– → НO2 + SO3˙– ;
SO3˙– + O2 → SO5˙– ;
SO5˙– + НSO3– → НSO5– + SO3˙–.
Утворений в останній реакції радикал SO3˙– знову вступає в реакцію з киснем, що і забезпечує протікання ланцюгових реакцій. Поряд з цим процес окиснення діоксида сірки в краплях каналізують іони заліза, а одночасна присутність іонів марганцю суттєво прискорює даний процес.
3) Третій механізм окиснення діоксиду сірки киснем має каталітичну природу. Каталіз здійснюється на поверхні аерозольних частинок, насамперед сажі.
4) Утворення азотної кислоти проходить в атмосфері двома основними шляхами. Перший з них – реакція радикала ОН˙ з NO2:
ОН˙+NO2 → НNO3.
Ця реакція проходить вдень, так як радикал ОН˙присутній в атмосфері у великій концентрації тільки в денний час.
5) Існує також і «нічний» механізм утворення азотної кислоти, який проходить через реакцію з озоном з утворенням радикала НNO3˙:
NO2 + O3 → NO3˙ + O2;
NO3˙ + NO2 → N2O5˙;
N2O5˙
+ Н2О → 2НNO3 [3].
РОЗДІЛ 2. Вплив кислотних дощів на рослинний світ.
Вплив кислотних дощів на рослинний світ має комплексний характер. Як правило, при невисокій кислотності цих опадів і малій її кількості, вони можуть надавати частково і позитивного впливу на рослини. Це зумовлено тим, що кислотні дощі можуть бути додатковим джерелом мінерального живлення рослинного (N, S) та, при незначних змінах кислотності ґрунтів, ступінь засвоєння деяких сполук рослинами може зростати. Кислотні опади містять в середньому 3,0- 4,2 мг/дм3 сульфатної кислоти, що відповідає річній кількості сульфат- іонів – 30- 42 кг/га, та близько 2,0- 3,0 мг/дм3 нітратної кислоти, що відповідає річній кількості нітрат- іонів – 20 -30мг/га. Ці фактори слід врахувати при мінеральному живленні рослин та при внесенні добрив на орні землі.
При високій кислотності опадів або великої їх кількості, кислотні дощі надають катастрофічного впливу на рослинний світ. Прийнято виділяти прямий вплив на рослини (безпосереднє враження рослин) та опосередкований, через процеси закислення ґрунтів.
Проблема збереження лісів пов’язана із загально проблемою виживання людства. Ліси забезпечують людство відновлюваними ресурсами, регулюються водні режими більшості водойм, є місцем існування фауни та місцем рекреації. Тому, в більшості країн світу проблема збереження лісу вирішується на державному рівні. Не виключенням є і Україна, яка прийняла “Лісовий кодекс України”.
Перші відомості про пошкодження лісів внаслідок дії кислотних дощів відносять ще до 1880 року, коли в районах металургійних комбінатів США спостерігались масові висихання лісів. Аналогічні явища спостерігались і спостерігаються в інших країнах. Особливо великої шкоди завдають лісам лісам викиди підприємств кольорової металургії, оскільки ці викиди в атмосферу містять значні кількості діоксиду Сульфору, який утворється на окислювальних стадіях виробництва.
Не дивлячись на ці факти, практично немає наукових обґрунтувань щодо викидів речовин, які є попередниками кислотних дощів, по дії на лісові масиви. Наукові дослідження в цій галузі проводяться і, в ряді робіт показано чутливість рослин до дії діоксиду Сульфору і оксидів Нітрогену, але ці дані не використовуються в системі державного нормування антропогенного навантаження на атмосферне повітря. Державне регулювання в цій галузі має мету захисту людини, яка не є самим чутливим компонентом екосистем. Дані таблиці 2.1. свідчать про те, що в більшості випадків рослин є надзвичайно чутливі до дії ряду речовин.
Таблиця 2.1.
Граничні концентрації деяких забруднювальних атмосферу
речовин для деревних порід( за Боковим В.О. та Лущиком А.В.,1998)
| Назви забруднювальних речовин | Значення граничних концентрацій, мг/м3 | ||
| Максимально разові | Середньодобові | ГДКМР, для людини | |
| діоксид Сульфору,(SO2) | 0, 03 | 0, 015 | 0,5 |
| Хлор, (CI2) | 0,025 | 0, 015 | 0,1 |
| Сульфід Гідрогену,(H2S) | 0, 008 | 0, 008 | 0,03 |
| Аміак | 0,1 | 0,04 | 0, 2 |
| Бензен | 0,1 | 0, 05 | 1, 5 |
| Пил, цемент | 0, 2 | 0, 05 | 0,5 |
| Формальдегід | 0, 02 | 0, 003 | 0, 035 |
Найбільш чутливими до дії кислотних дощів є шпилькові породи дерев, особливо що стосується прямого впливу. Широколистяні дерева, які восени скидають крони, менше вражаються кислотними дощами при прямій дії. В результаті дії кислотних дощів на шпилькові та інші породи дерев спостерігається поява перших симптомів враження лісу – підсихання вершини дерев, що є головно ознакою, хлороз, тобто руйнування хлорофілу рослин і, як наслідок, мозаїчна плямистість хвої, опадання голок. Пошкодження лісових масивів обумовлено впливом кислотних дощів як на крону дерев, так і на зміну хімічного складу ґрунтів під їх впливом. Найбільш важливим критерієм негативного впливу кислотних дощів при їх прямій дії є кислотність цих опадів (pH дощу) , а при опосередкованій – кількість кислотних опадів. При систематичній дії кислотних дощів (pH ̴ 3,5 – 5,6) спостерігаються зміни в катіонному складі листя та вимивання з них білків, при pH ≤ 2,5 – значно сповільнюється швидкість росту молодих гілок, а при pH < 2,0 – вражаються всі види дерев. Аналогічні зміни спостерігаються у випадку дії кислотних туманів.
В процесі випадання кислотних дощів і потрапляння їх в ґрунти, катіони Гідрогену внаслідок особливості їх поведінки в іонообмінних процесах, витісняють із компонентів ґрунтів іони Кальцію, Магнію, Калію та Натрію і останні засвоюються деревами. Тому більшість ґрунтів, на яких ростуть ліси, сильно закислені. Процес закислення ґрунтів призводить до зростання розчинності в кислому середовищі нерозчинних у воді, а від так і нерухомих, сполук Алюмінію, які приймають участь в обмінних процесах. На сьогодні доведена висока токсичність розчинність сполук Алюмінію для кореневої системи дерев. Іони Алюмінію, які значними компонентами глинистих ґрунтів, при середніх значеннях pH знаходяться в малорозчинній і тому не в токсичній формі, а при витісненні їх іонами Гідрогену, спостерігається їх токсична дія, яка проявляється в зменшенні кореневої системи, руйнуванні кореневих волосків, відмиранні кореневої системи. При закисленні ґрунтів ( до pH ̴ 3,0), коренева система більшості дерев зменшується на 12%. Аналогічно впливу на короневу систему дерев надають сполуки Феруму. Доведено, що при пониженні величини pH ґрунту на одиницю, концентрація розчинних сполук Алюмінію і Феруму зростає у 100 разів.
Крім того, в ґрунті містяться ряд мікроорганізмів – редуцентів, таких як бактерії, гриби тощо. Вони приймають участь в процесах мінералізації органічних речовин ґрунтів і утворенні гумусу, а із зростанням кислотності рухомих форм металів, в першу чергу Алюмінію і Феруму, їх активність різко зменшується. Наслідком цих процесів може бути накопичення в ґрунтах органічних речовин, відтак і деградація флори.
Сільськогосподарські культури, як і всі види рослин, також є чутливими до дії кислотних дощів. Особливо це проявляється на початкових стадіях росту рослин, особливо на стадії виходу в трубку. При дії кислотних дощів з pH ̴ 2,5 спостерігається значне зниження врожайності всіх видів культур. Кислотність опадів може впливати на швидкість процесу фотосинтезу в рослинах і, для деякі сільськогосподарських культур, зокрема редису, спостерігаються прямі кореляційні залежності.
Крім
компонентів кислотних дощів, на сільськогосподарські
культури можуть впливати попередники
цих дощів. Так, дія діоксиду Сульфору
на більшість культур, викликає у рослин
стрес, який супроводжується виділенням
етилену. Ці процеси призводять до порушення
обміну речовин у рослин і можуть призводити
до їх загибелі. За впливом кислотних дощів
на врожайність сільськогосподарських
культур також спостерігається їх дії.
[11]
РОЗДІЛ 3. Наслідки кислотних опадів.
Шкідлива дія на фактори навколишнього середовища:
– врожайність багатьох сільськогосподарських культур знижується на 3–8% внаслідок ушкодження листя кислотами;
– кислі опади спричиняють вимивання з ґрунту кальцію, калію й магнію, що викликає деградацію фауни та флори;
– деградують і гинуть ліси (особливо вразливі кедр, бук і тис);
– отруюється вода озер і ставків, у яких гине риба ( в першу чергу цінні види – лосось, форель тощо) і численні види комах;
– зникнення комах у водоймах призводить до щезнення птахів і тварин, які ними живляться;
– зникнення лісів у гірських районах (Карпати) зумовлює збільшення кількості гірських зсувів і селів;
– різко прискорюється руйнування пам’ятників архітектури, житлових будинків, особливо тих, що оздоблені мармуром, вапняком;
– вдихання людьми повітря, забрудненого кислотним туманом, спричиняє захворювання дихальних шляхів, подразнення очей тощо [1].
А тепер докладніше про деякі з наслідків.
В 70-х рр. в ріках і озерах скандинавських країн стала зникати риба, сніг у горах пофарбувався в сірий колір, листя з дерев опали на землю раніше, ніж зазвичай. Дуже скоро ті ж явища помітили в США, Канаді, Західній Європі. В Німеччині постраждало 30%, а місцями 50% лісів. і все це відбувалося далеко від міст і промислових центрів. Виявилося, що причина цих бід – кислотні дощі.
Щодо землі і рослин: знизилась продуктивність ґрунту, знизилась кількість корисних речовин, змінився склад ґрунтових мікроорганізмів.
Величезну шкоду отримали ліси. Вони висихають. Кислота збільшує рухливість алюмінію, котрий токсичний для невеликих коренів. Особливо страждають хвойні дерева, тому, що голки змінюються не так часто, як листя, що призводить до накопичення більшої кількості шкідливих речовин за один і той же період. Хвойні дерева жовтіють, крони стають рідкіші. У листяних дерев теж змінюється колір листків, гине частина крони, пошкоджується кора. Причому, ліси природнім шляхом не відновлюються.
У сільськогосподарських культур: пошкоджуються покривні тканини рослин, змінюється обмін речовин в клітинах, рослини уповільнюють ріст і розвиток, зменшують опірність до хвороб і паразитів. знижується врожайність [4].
Потрапляючи у воду, шкідливі речовини, що вмістяться в опадах, розчиняються та поглинаються водоростями. Водоростями живляться молюски, а молюсками – риби. У кінцевому підсумку через риб, раків, устриць, креветок, кальмарів важкі метали потрапляють в організм людини, що призводить до непоправних наслідків [5]. Страждають від кислотних дощів і люди, які мусять пити питну воду, забруднену токсичними металами – ртуттю, свинцем, кадмієм і т.д. [4].
Взимку поблизу ТЕС, металургійних заводів тощо інколи випадає також кислотний сніг. Він є ще більш шкідливим, ніж кислотний дощ. Як встановив англійський дослідник Т. Девіс, райони, де випадає такий сніг, одержують одразу чотирьох-п’ятимісячну дозу забруднення, а під час танення навесні відбувається процес концентрації шкідливих речовин, тому тала вода інколи містить вдесятеро більше кислот, ніж сніг, який Девіс назвав «екологічною бомбою уповільненої дії» [1].
Великою загрозою є “інтернаціональний” характер цього забруднення, адже повітряні течії розносять кислотні тумани на тисячі кілометрів від місць їх виникнення. Ті ж, наприклд, шведські озера були пошкоджені кислотними дощами, що утворилися внаслідок викидів ТЕС і металургійних підприємств Великобританії. Пануючі в цьому районі західні вітри розносять отруту далеко від Британських островів – аж до Скандинавії. Кислотні дощі в Канаді - принесені з США, в Україні – з Румунії тощо. [7].
Грунт і рослини, звичайно, теж страждають від кислотних дощів, знижується продуктивність грунту, скорочується постування поживних речовин, міняється склад грунтових мікроорганізмів. Велику шкоду наносять кислоті дощі лісам. Ліси висихають, розвиваються суховершинність на великих площах. Кислота збільшує рухливість в грунті алюмінію, який токсичний для дрібних коренів, і це призводить до угнітіння листя і хвої, крихкості гілок. Особливо страждають хвойні дерева, вони жовтіють. У них проріджуються крони, пошкоджуються дрібні коріння. Але і у листяних деревах змінюється колір листя, передчасно опадає листя, пошкодується кора.
Кислотні дощі не тільки вбивають живу природу, а й розрушують пам’ятники архітектури. Міцний, твердий мрамур, суміш оксиду кальцію (СаО і Со2), реагують з розчином сірної кислоти і перетворюються в гіпс (СаSО4). Зміна температури, потоки дощу і вітер розрушують цей м’який матеріал. Історичні пам’ятники Греції і Риму, простоявши тисячоліття, останніми роками руйнуються прямо на очах. Таке ж чекає і Тадж_Махану- шедевру індійської архітектури періода Великих Моголов. На соборі Св.Павла у Римі шар портлендського вапна роз’їджений на 2,5 см. В Гансандії статуї на соборі Іоана тають, як лідінці. [9].
Вивчивши нові дані про кислотність опадів. Які випадають в різних регіонах Західної Європи. І про діє їх на будівлі і споруди, співробітники Дублінського університету (Ірландія) виявили, що найбільш катастрофічне положення склалося в центрі Манчестера (Великобританія), де за 20 місяців кислотні дощі рочинили більше 120 г на 1 м2 каменя. Місто постраждало дуже сильно.
Страждають
від кислотних дощів і люди, вимушені споживати
питну воду. Забруднену токсичними металами
– ртуттю, свинцю, кадмієм. І тому спасати
природу від закислення необхідно. Для
цього треба різко знизити викиди в атмосферу
окису сірки і азоту. Спостереження за
хімічним складом і кислотністю опадів
ведуть 94 станції, які відбирають на хімічний
аналіз сумнівні проби.
РОЗДІЛ 4. Заходи по запобіганню негативних впливів кислотних дощів
Існують організаційні, технологічні та інші способи боротьби із забрудненням атмосфери.
Як зробити повітря чистим і уникнути кислотних дощів:
1) Зменшення кількості ТЕС за рахунок будівництва більш потужних, забезпечених новітніми системами очищення й утилізації (корисного використання) газу та пилу. Як відомо, одна потужна ТЕС забруднює повітря менше, ніж сотня котелень тієї самої сумарної потужності.
2) Очищення вугілля до його надходження в топки ТЕС від піриту (сірчаного колчедану).
3) Заміна вугілля та мазуту для ТЕС на екологічно чисте паливо – газ. ТЕС, які працюють на природному газі, крім СО (останній теж можна вилучити з диму), не викидають у повітря шкідливих газів.
4) Регулювання двигунів внутрішнього згорання в автомобілі, встановлення на них спеціальних каталізаторів, що нейтралізують чадний газ до СО.
5) Озеленення місті сіл.
6) правильне планування житлових і промислових районів у межах міста [2, с.].
Методи боротьби з кислотними опадами:
- по-перше, необхідно знизити викиди оксидів сірки й азоту (SO2 , NO2 і NO) в атмосферу, але в першу чергу сірчаного газу, адже саме сірчана кислота та її солі на 70–80% обумовлюють кислотність дощів, які йдуть на великих відстанях від місця викиду;
- по-друге, необхідно розумно обмежити потреби людини;
- по-третє, важливо розробити і вводити принципово нове технологічне отримання сірчаної і азотної кислот: час безконтрольних викидів пройшов.
- Для очищення викидів в атмосферу від оксидів азоту широко використовують декілька методів відновлення: низькотемпературне аміаком; некаталітичне гомогенне в присутності кисню і аміаку; селективне каталітичне в присутності оксиду титана (ІV) і оксиду ванадію (V).
- Для очищення відхідних газів від сірковмісних домішок використовують спеціальні пристрої – скрубери, заповнені вапном, вапняком і спеціальними домішками. так можна знизити вміст діоксиду сірки на 70–90%.
- Для відновлення втрачених екологічних умов на озерах і в ґрунтах застосовують вапнування. Існує досить велика кількість методів нейтралізації антропогенних забруднень. Їх використання веде до збільшення витрат на виробництво, але іншого шляху для збереження навколишнього середовища немає [3].
- У водоймища, які постраждали від кислотних дощів, нове життя може вдихнути невелика кількість фосфатних добрив; вони допомагають планктону засвоювати нітрати, що веде до зниження кислотності води. Використання фосфатів дешевше, ніж вапна, тим більше, фосфати менше діють на хімічний склад води [4].
- Дуже важливим є нагляд за хімічним складом і кислотністю опадів, який ведеться на спеціальних станціях. Останні відбирають на хімічний аналіз сумарні проби, інколи вимірюють лише величину рН. Але частіше, цим не обмежуються і зазначають також наявність іонів сульфатів, нітрату амонію, важких металів тощо [4].
- Для оприділення показника кислотності використовують різні рН-метри, а также дорогоцінні електронні прибори. Простим способом оприділення характеру середовища являється застосування індикаторів – хімічних речовин, колір яких змінюється в залежності від рН середовища. Найбільш поширеним індикатором є – фенол-фталеїн, лакмус, а також барвники з червоної капусти і чорної смородини. Дощова вода, утворюється при конденсації водяного пари, повинна мати нейтральну реакцію, рН. Проте і в дуже чистому повітрі завжди є діоксид вуглевода, і дощова вода, розчиняє його, ледь підкислюючи (рН=5,6-5,7) [6].
- ВИСНОВОК
- Отже, проаналізувавши все вище сказане можна зробити такі висновки:
- 1. Основна причина виникнення кислотних опадів – це утворення дрібних крапельок сірчаної та азотної кислоти, внаслідок сполучення окисів сірки та азоту з атмосферною вологою. Причому, окиси сірки та азоту потрапляють в атмосферу через викиди автомобільних двигунів та ТЕС. Вони переносяться вітрами у вигляді кислотного туману й випадають на землю кислотними дощами та кислотним снігом.
- 2. Негативні наслідки проявляються на всій екосистемі. Руйнується ґрунт, у водоймах гинуть цінні види промислових риб, зникає унікальна рослинність, наявна інтенсивна міграція багатьох хімічних елементів, жовтіють і гинуть хвойні дерева і т. д. Сильно руйнуються цінні історичні пам’ятки. Якщо людина потрапляє під кислотний дощ, подразнюється її шкіра і слизові оболонки, порушується дихальна діяльність, з’являється біль у грудях. Через забруднену воду люди можуть одержувати дуже важкі отруєння.
- 3. Засоби по запобіганню негативного впливу кислотних опадів – це боротьба із забрудненістю атмосфери, яка має проводитися комплексними заходами об’єднанням країн. Так як сірка та азот потрапляють в атмосферу через ТЕС та двигуни автомобілів, то і способи боротьби із забрудненням атмосфери ґрунтуються на очищенні та утилізацію газів та пилу від ТЕС, і регулюванні двигунів внутрішнього згорання та встановленні на них спеціальних каталізаторів.
- Кислотні опади – глобальна екологічна проблема людства, причиною якої і стала сама людина. Будь-хто має нести відповідальність за наслідки своїх дій, тому люди просто зобов’язані зробити все можливе, щоб зменшити негативні наслідки кислотних опадів і запобігти їм.
- СПИСОК ВИКИРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
- Білявський Г. О. Основи загальної екології / Г. О. Білявський, М. М. Падун, Р. С. Фурдуй – 2-е вид., зі змінами. – К.: Либідь, 1995. – 368 с.
- Гільметова О. В. Скільки кислоти в крапельці дощу? // Біологія і хімія в школі. – 2001. – №6. – С. 19 – 24.
- Лыгин С. А. К рассмотрению проблемы кислотних дождей // Химия в школе. – 2003. – №6. – С. 35 – 38.
- Новиков Ю. В. Екология, окружающая среда и человек. – М.: Книга, 2000. – 224 с.
- Халікова І. В. Кислотні дощі та їх вплив на довкілля // Виховна робота в школі. – 2006. – №2. – С. 50 – 51.
- Безпека життєдіяльності. Підручник. – К., 2001.
- Загальна гігієна з основами екології. Підручник. – К., 2003.
- Злобін Ю.А. Основи екології.- К.: Лібра, 1998. – 249.
- Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології, - К.: МАУП, 2000. – 238 с.
- Джирей В. С. Екологія та охорона навколишнього середовища. – Навчальний посібник. –К.: Знання, 2002– 203с.
- Сухарєв С.М., Чундак С.Ю., Сухарєва О.Ю. Основи екології та охорони довкілля. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 394 с.

- Проблема кислотних дощів
- Проблема классификации в науке
- Проблема классификации знаков
- Проблема коллективного бессознательного К. Юнга
- Проблема комизма и смеха
- Проблема комунікативного виміру буття людини у німецькій філософії ХХ століття
- Проблема конвертируемости российского рубля
- Проблема інформаційної компресії
- Проблема істини в теорії пізнання
- Проблема карупции
- Проблема качества
- Проблема качества и безопасности услуг современного сервиса
- Проблема качества обслуживания клиентов турфирм
- Проблема квалификации юридических понятий при разрешении спора с иностранным участием