Проектування крісла – трансформера

Міністерство  освіти і науки України

Національний Університет  « Львівська Політехніка»

 

 

 

 

 

 

Кафедра дизайну  та архітектури

 

 

 

 

            Пояснююча записка з дисципліни 

        «Дизайн промислових виробів»

                                  на тему: 

  «Проектування крісла – трансформера »

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала :

ст. гр. ДЗ-43

Понкало С.І.

Перевірив:

Юрченко І.А.

 

 

 

 

                                                          

 

 

 

 

                                                               Львів -2010

                       

 Зміст пояснювальної записки:

 

Розділ 1

Вступ:

                1.1)Мета роботи;

                1.2)Задача роботи;

                1.3)Історія проектованого виробу;

                1.4)Класифікація груп споживачів  виробу.

 

 

Розділ 2

Художньо-конструктивний аналіз аналогів:

                2.1)Образ аналогу;

                2.2)Композиція аналогу;

                2.3)Конструктивність аналогу;

                2.4)Функціональність та ергономічність аналогу;

                2.5)Технологічність аналогу.

 

Розділ 3

Опис спроектованого об’єкту:

                3.1)Функціональні розміри;

                3.2) Проектування виробу;

                3.3)Використані матеріали.

.

Розділ 4

Економічна ефективність виробу.

 

Висновок.

 

Список  використаної літератури.

 

Розділ 1

 

Вступ

 

 

    Меблеві трансформери займають особливе місце в інтер’єрі нашого будинку. У складеному вигляді меблеві трансформери компактні і можуть використовуватися на невеликих просторах. Втім, власники просторих будинків також відносяться до трансформерам з великою симпатією.

   Меблеві «розкладачки» різного роду переживають друге народження. Досягнення сучасної дизайнерської думки, що об’єднали в собі, з високотехнологічними матеріалами, меблеві трансформери мало нагадують своїх попередників. Дивани і крісла трансформери з розкладними механізмами і можливістю регулювання положення тіла; підліткові ліжка трансформери на роликах, що виїжджають з шафи тільки на ніч; комп’ютерні столи трансформери, за якими можна працювати сидячи і стоячи, - все це продукція італійських меблевих фабрик.

   В принципі, трансформер - будь-який предмет, конфігурацію якого можна цілеспрямовано змінити. У такому разі, до класу столов-трансформеров відносяться всі моделі і різновиди, в яких регулюється хоч би один з трьох розмірів, - довжина, ширина або висота. Продавці і виробники італійських меблів називають трансформерамі лише моделі, в яких одночасно можуть змінюватися розмір і висота столешніци. Такий трансформер - не просто модний, але і вельми корисний предмет меблів. Купуючи стол-трансформер, ви, по суті справи, обзаводитеся відразу двома столами: журнальним (або кавовим - як хочете) і обіднім.

 

 1.1)Технічні завдання :

  

   Проектування та створення мебелі-трансформера для кімнати, що забезпечує

багатофункціональність та дозволяє не тільки моделювати простір залежно від конкретної ситуації, але і вирішувати масу проблем по організації малогабаритного житла.

 

1.2)Задача  роботи :

  

   Завданням даної роботи є створення крісла-трансформера з метою формування внутрішнього середовища за функціональними,ергономічними та естетичними показниками.

 

1.3)Історія  проектованого виробу

 

   Найдавніші з відомих нам зразків меблів були знайдені в Єгипті в царських похованнях III століття до нашої ери. Це уламки скриньок з чорного дерева, інкрустованих слоновою кісткою, малахітом і бірюзою. Там же були знайдені і перші в історії людства табурети, один з яких був навіть доладним. Табурети ці були зроблені з дерева, а ніжки у вигляді копит тварин вирізані з цілих слонячих іклів. Стародавні єгиптяни є також “авторами” ліжок і стільців.

   Який інтер’єр (вишуканий або аскетичний) може обійтися без стільця і його побратимів? Всілякі табуретки, пуфи, крісла заповнюють наші кабінети, їдальні, вітальні і кухні. Адже до недавнього (у масштабі історії) часу стільці були тільки у правителів. У Росії до самих петровських реформ всі, включаючи наближених до царської персони, сиділи на лавці. Крісло служило троном, на нього навіть цар сідав лише в “особливих” випадках. Більш того, крісло носили з собою: адже наявність або відсутність стільця наочно демонструвало, хто є хто. Відомий німецький мандрівник XVII століття Олеарій описав урочисту процесію: за царем Михайлом Федоровичем несли червоний стілець.

   Однак слід зауважити, що звичай скрізь брати з собою крісло народився не на Русі, а в Стародавньому Римі. За курулом (важливим чиновником) йшов раб і ніс складаний, викладений слонячою кісткою табурет curulis. У потрібний момент курул сідав на нього і лагодив суд і розправу. У нашій країні така традиція з’явитися і не могла, тому що велика частина меблів була частиною будівлі. Тобто була нерухомою. Зате в Росії відразу можна було впізнати правителя: несуть за них крісло (або трон) – значить, коронована особа. Помилитися неможливо.

   Щоб не плутатися в поняттях, потрібно визначитися, чим трон відрізняється від крісло. Трон – це практично той же стілець, тільки штучної роботи. Дивлячись на трони зараз, мимоволі дивуєшся з’єднанню розкоші і аскетичність. Незважаючи на багатство обробки, трон мав досить жорстке сидіння і пряму високу спинку. Не можна керувати країною напівлежачи: цей процес вимагає зосередженості і суворої пози.

Іван Грозний сидів  на троні неабиякої італійської  роботи. Вважається, що цей “кістяний  стілець”, обклеєний пластинами з рельєфною різьбою на античні та біблійні сюжети, привезла з Візантії Софія Палеолог, коли виходила заміж за Івана III.

   Трон часто підносився цареві в подарунок. Таке підношення, обсипані бірюзою і оброблене золотом, Бориса Годунова зробив персидський шах, а Олексію Михайловичу – “скромний купчина” – вірменин Захаром Сарданскім. Цей трон вважається самим розкішним з усіх російських тронів: ажурне золото і срібло, вісімсот алмазів і рубінів!

   Кумедний трон був виготовлений для Петра та Івана – у той час, коли вони були співправителями. З того боку, де сидів Петро, було спеціально прорізане віконце, замасковане фіранкою. Через нього десятирічний хлопчик отримував суфлерській настанови від царівни Софії.

   Навряд хоч хтось із нас замислювався над тим, звідки ж прийшла до нас ця надзвичайно зручна деталь нашої оселі. Можна навіть сказати, що ми вже й не уявляємо собі життя без дивана. Погодьтеся, що так приємно після довгого тяжкого робочого дня прийти та розтягнутися на дивані перед телевізором. Але, як ви розумієте, так було не завжди.

   Традиційно батьківщиною сучасних диванів вважають Близький Схід, на що вказує походження назви цього виду меблів: за найбільш поширеною версією слово «диван» – персидського походження. Слово «диван» потрапило до нас через Туреччину. Спочатку воно позначало реєстр документів, потім місце, де вони зберігалися, потім державну раду, яка ці документи приймала та приміщення, де вона збиралася. Ще пізніше диванами на Сході стали називати приймальні зали і, нарешті, – підвищення для сидіння, що стояли в них уздовж стіни, вкриті килимами й усипані подушками. Ні каркасу, ні ніжок, ні спинок у східних диванів не було.

   Звичайно, це тільки одна з версій. Річ у тім, що слово «диван» зустрічається в різних мовах і має безліч неспоріднених значень. Наприклад, на тому ж Близькому Сході словом «диван» позначають також збірку ліричних віршів одного автора (наприклад Гете назвав свою збірку віршів «Західно-східний диван»). До речі, навіть у споріднених слов’янських мовах у цього слова існують різні значення. Скажімо, в білоруській мові «диван» – це килим, а сам диван позначається запозиченим з французького «канапа». Більш того, в Стародавньому Римі диваном називалася урочиста церемонія входження на посаду, пізніше це слово стали співвідносити зі вступом на посаду керівника країни. Проте, хоча в Стародавньому Римі любили трапезувати та вести бесіди лежачи, до створення чогось схожого на сучасний диван римляни, схоже, так і не додумалися.

   Русь не знала диванів до середини XVIII століття. Моду на дивани запровадив полководець Григорій Олександрович Потьомкін. Із приводу моди, запровадженої Потьомкіним, Катерина Велика писала своєму паризькому кореспондентові Грімму: «Мосьє Том (так вона називала свого собачку) наразі глибоко хропе позаду мене на турецькому канапе, про існування якого французькі собаки і не підозрюють». Імператриця помилялася: у Франції слово диван вже було відоме. У 1745 році Людовик XV навіть подарував турецькому султанові диван із вісімнадцяти подушок, зшитих із яскраво-червоного атласу із золотом.

   «Захід є Захід, Схід є Схід, і разом їм не зійтися», – запевняв Редьярд Кіплінг. Тим часом спробу поєднати Схід і Захід вчинив той самий Гете. Його «Західно-східний диван» (містить більше 320 віршів, стилізованих під традиційну східну лірику) спровокував у Європі чергову хвилю моди на орієнталізм. Та все ж західний спосіб життя призвів до появи в Європі абсолютно інших диванів. Тут розвивався свій варіант м’якого сидіння для декількох осіб. Середньовічну лаву схрестили з оббитим стільцем – так у XVІІ ст. з’явилося канапе: у нього м’яке сидіння, жорсткі підлокітники, шість тонких ніжок і дві спинки від стільця. Маленькі та витончені європейські дивани XVІІІ ст. були перш за все меблями для сидіння й інтимних зустрічей, і лише потім стали спеціальними меблями для денного сну (французькою – мерідьен, англійською – day bed).

   Багато хто помилково вважає, що розкладний диван – винахід ХХ сторіччя. Нічого подібного, трансформовані дивани з’явилися при французькому дворі вже в XVІІ сторіччі – в одних відкидалися підлокітники та вони перетворювалися на ліжко, в інших можна було регулювати нахил узголів’я. Початок ХХ століття дав життя диванам, скомбінованим з іншими видами меблів – з етажерками, шафами та поличками, дзеркалами та гірками. У ХХ столітті дивани почали поєднувати з книжковими полицями, телевізорами, столиками для комп’ютерів, із ящиками для вина та інших корисних речей. Диван – справді універсальний вид меблів, який абсолютно пристосований для автономного життя. І найголовніше – він став об’єктом уваги найвідоміших художників, архітекторів і дизайнерів.

   Одним із перших був австрійський архітектор Йозеф Хоффман. У 1910 році він створив модель дивана «Club», у якій поєднав естетику кубізму з досягненнями нової науки – ортопедії. До цього дня цей диван є класикою якісних, дорогих м’яких меблів і виробляється практично без змін.

   У 1928 році з’явилися проекти диванів Ле Корбюзье та Людвіга Місса Ван дер Рое. Вони робили ставку на функціоналізм, стандартизацію та нові технології. Так виникли дивани на пружинному каркасі з гнутих сталевих трубок. Цим меблям були додані якості гамака – справжній переворот у концепції сидіння.

   Створювати унікальні речі або робити проекти для масового виробництва? Це питання неминуче поставало перед будь-яким дизайнером ХХ століття. Великий провокатор, художник-сюрреаліст Сальвадор Далі відповів на нього створенням дивана у формі губ зірки бродвейських мюзиклів Мей Вест. Створений у 1938 році, він, через 50 років, був проданий на аукціоні Сотбіс за 90 тисяч євро.

   Прагнення зблизитися з природою було мрією кінця 40-х – початку 50-х років. Диван-скульптура Ісаму Ногучі мав вигляд двох гладких річкових каменів. Культовий датський архітектор і дизайнер Арне Якобсен розробив для королівського готелю в Копенгагені знаменитий диван «Лебідь». А англійський дизайнер Джордж Нельсон взагалі почав хуліганити. Його диван «Маршмелоу» супроводжувався підписом: «Незважаючи на шокуючий вигляд, предмет досить зручний».

   На початку 1990-х Філіп Старк оголосив слово «споживач» поза законом. Диван «Бабл клаб», спроектований ним для фірми Картель, – це одночасно предмет меблів для середнього класу та символ епохи. Протилежний підхід демонструє італієць Фабіо Новембре. Його дивани ексцентричні й унікальні, але сидіти на них навряд чи можливо.

   У наш час будь-яка ексклюзивна річ приречена на тиражування. Виняток поки становлять лише радикальні художні експерименти. Диван іранського архітектора Захі Хадіда, лауреата Пріцкеровської премії (архітектурного «Оскара»), дає новий тілесний досвід. Він породжує відчуття нестабільності та постійного руху – стан свідомості, типовий для ХХІ століття. Від виробників нових програмних продуктів все частіше можна чути заклики жити, не встаючи з дивана. Згадайте лише слова Сталіна, сказані ним маршалові Шапошникову, – «Ви маєте працювати чотири години, а решту всього часу лежати на дивані та думати про майбутнє». Цьому заповіту вірні тисячі українських чоловіків.

   Відповідно до старих норм етикету диван ставили в домашньому робочому кабінеті, але у жодному випадку – в кабінеті, де вівся прийом відвідувачів. Єдиний виняток – кабінет лікаря, де допускався диван або кушетка (знаменита кушетка віденського доктора Зиґмунда Фрейда увійшла до історії). В наші дні багато чого змінилося, сьогодні нікого не гнітить те, що на найпомітнішому місці в кабінеті керівника красується шкіряний диван, який так і називають, – офісним.

   Дивани й крісла в інтер'єрі створювали й створюють особливу атмосферу. Особливо це актуально в наш час, тому що саме зараз у моді застосування не якогось одного строго певного стилю, а стилістична еклектика (змішання декількох стилів).

 

 

1.4) Класифакація споживачів проектованого виробу :

 

   На вибір споживачів  при покупці меблів будуть  впливати економічні показники, навколишнє середовище, особливості фірми, міжособистісні відносини, індивідуальні особливості, психологічні характеристики людини,а ще пануюча мода.

   Велика частина  успіху продажу також залежить  від якості проведення рекламної  компанії, професіональності праці маркетологів. Оскільки кожен з споживачів при бажанні придбати нову річ спершу орієнтується на засоби масової інформації, такі як телебачення, інтернет, різноманітні журнальні видання.

   Класифікація  споживачів залежить від:

• вікова категорія 18-40 років;
• стать - чоловіча, жіноча, у проектованому виробі відсутні будь-які елементи,які б визначали стать майбутнього споживача.;
• рівень доходів - середнього достатку,більший за середній рівень. Рівень доходів людини визначає її можливості у покупці;
• рівень соціального статусу – середній або високий;
• рівень освіти - середня спеціальна освіта, незакінчена вища освіта, вища освіта. Рівень освіти визначає можливість працевлаштування людини, а отже і її можливих доходів.

Покупців можна також  поділити на:

   - індивідуальні споживачі, які купляють товар виключно для свого особистого користування;

   - сім’я або домашнє господарство;

   - посередники,  які купляють товар не для  користування, а для майбутнього  перепродажу;

   - постачальники  чи представники фірм;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2

 

Художньо-конструктивний аналіз аналогів:

 

Рис. 1

 

 

 

   Світ дизайну й комфорту, стилю й розкоші, елегантності й практичності об'єднав у собі диван "Лоренцо". Маючи значний обсяг, він домінує в просторі як візуальний і емоційний акцент будь-якого інтер'єру. Залежно від планування й Вашого бажання можна підібрати необхідну довжину дивана. Додаткові аксесуари: бар, що вбудовується в підлокітник, і полиця, можливість установити на підлокітниках столика-підставки, декоративні подушки й валики. Передбачено механізм трансформації - "Мералат" або "Седафлекс".

 

 

 

 

Рис. 2

 

             

 

 

Цей розкладний диван називається  Книга. За допомогою нескладних маніпуляцій  елегантний диван перетворюється на ліжко на ніч.

 « Єврокнижка »(послідовник трансформера« книжки »або« клік-клак ») - популярний і надійний варіант, що опускається спинка утворює з сидінням досить рівну поверхню для сну. За зовнішнім виглядом цього ліжка можна подумати що воно висить в повітрі. Насправді, за допомогою міцної рами ліжко прироблене до стіни. Проте, це не перешкодить здивувати гостей вашим літаючим ліжком.

 

 

Рис. 3

 

                       

  М'які меблі Д'ЛайнСтайл "Тандем" - це диван, що трансформується, з унікальним механізмом розвороту підлокітників. Зроблені пропорції й оригінальний дизайн дозволяють Вам втілити в життя свої ідеї, підкреслити індивідуальність інтер'єра. Створюючи цю серію, дизайнери подбали про відчуття особистої волі, комфортному відпочинку й розслабленні. Розворот підлокітників у горизонтальне положення легко перетворює крісло або диван у ліжко. У серію входить крісло й двомісний диван.

 

Рис.4

 

                      

 

   

  

 

 Японський архітектор, Дайсуке Motogi розробила унікальний функціона-        льний стілець називається Lost в диван. Як випливає з назви, це дуже смішно диван, який дозволяє вставляти об'єкти в неї, наприклад, книги або пульт дистанційного керування. Диван виглядає як звичайний диван, але конструкція забезпечує можливості з розміщення партії товару в неї. Приходить у вимірах W900 х D700 х H700, диван має багато кубічних частин. Вона була розроблена, щоб щілини між сидінням подушки цілеспрямований, наприклад, для зберігання. Таким чином, ви можете вставляти об'єкти між ними заклинювання то в щілини між м'якою куби, що утворюють сидіння. Таким чином, за допомогою цього дивана втрати деяких товарів, як пульт, монет, мобільного телефону і т.д. в диван можна запобігти.

 

 

Рис. 5

 

                      

 

 

Диван-трансформер Damier sofa – Edra Дельта Люкс" призначена для офісів і суспільних приміщень будь-якої площі й планування з активною відвідуваністю. Сидіння й висока спинка забезпечують правильну ергономічну позу, спеціальні втяжки надають об'ємність і рельєф і створюють додатковий ортопедичний ефект .Перевага меблів зі шкіряною оббивкою для офісу перед виробами з тканинної оббивкою в таких випадках є незаперечн

 

 

 

 

 

 

Рис.6.

 

                

 

Вибираючи прості, але  оригінальні й динамічні лінії, вводячи нові технології виробництва, ми пропонуємо воістину сучасну модель. Функціональний і презентабельний "Грінфілд" являє собою відмінне рішення для будь-якої суспільної або приватної, традиційної або сучасної обстановки. Цей розкішний диван з першого погляду викликає враження надійності й спокою. І це враження ніщо не порушує - тут немає вигадливих деталей обробки, незвичайних форм, різких контрастів. Тільки прості чисті лінії, відповідність розмірів, стриманість колориту. Вишуканий зовнішній вигляд і практичність комплекту представляє відмінне рішення для обстановки інтер'єра.

 

 

Рис. 7

 

                  

   Но WOW-sofa диван, який придумали в студії Campeggi – особливий!

Відрізняється від інших  складних трансформацій мебелі, тим  що цей диван міняє своє положення  оним натиском кнопки.

   При цьому можливості трансформації охоплює всі нещбхідні для сну і відпочинку предмети – компакний, lounge-софа, широке ліжко.

   Регулюються навіть  підлокітники- в формі спального  місця і перетворюються в зручні  полички.

  Скоро дизайнери додумаются до кнопки «спати» – включаєш таку кнопку і вся мебель в кімнаті перетворюється із гостьової  - в спальню:-) А що для однокімнатних квартир саме те.

 

 

Розділ 3

Опис  проектованого виробу:

 

   3.1. Функціональні розміри:

 

    Для створення сучасних меблів, формування предметно-просторового середовища потрібне знання особливостей структури, розмірів, пластичного характеру форми людського тіла, біомеханічних властивостей людини, процесу приймання, переробки та зберігання інформації, гігієнічних зв'язків і найзагальніших контактів у системі людина-меблі-середовище. Ці проблеми вивчає комплексний предмет - ергономіка. Ергономіка - наука, яка комплексно вивчає людину (групу людей) та її (їх) діяльність, пов'язану з використанням технічних засобів для підвищення ефективності діяльності в системі людина-предмет діяльності-середовище при одночасному збереженні її здоров'я й створенні передумов для гармонійного розвитку особистості.

   При загальному проектуванні крісла слід враховувати наступні необхідні ергономічні  умови:

• Ширина –-130 см;
• Довжина- 85 см;
• Глибина сидіння-70 см
• Спальне  місце 70*2,00

Враховуючи ці ергономічні  співвідношення була створена крісло-трансформер.

 

 

    3.2) Проектування виробу

 

   Крісло-трансформер (або крісло-модуль) складається з декількох конструктивних елементів - модулів, які в складають єдине ціле, таке крісло може перетворюватися в диван.

    В даному випадку механізм трансформації такий: відхиляються лише підлокітники, також висувається підставка для ніг і висувні полиці.

   Крісло-трансформер є з підкресленою простщю геометричною формою,

спокушає зручністю, вільністю і варіативністю, що дозволяють виконати одну і ту ж тему по-різному. Вибір мінімалізму як стилю для трансформерів сповна виправдано. Простота і фукнкциональність властиві як самим кріслам, так і стилю. А мобільність є невід'ємною властивістю мінімалізму, вплив якого підтверджують строгі моделі новітніх диванних груп з незграбними, загостреними або згладженими формами. Сучасні м'які трансформери податливі, ергономічні і розташовують до відпочинку, що дозволяє створювати і романтичний, і традиційний інтер'єр або ж індивідуальний інтер'єр змішаних стилів. У постмодерністській тенденції поєднання в одному інтер'єрі стилів різних епох дивани-трансформери, що просліджується, виступають «об'єднуючими» елементами, їх універсальна естетика примиряє мінімалізм з витонченістю рококо, відверто техногенні форми - з провінційним затишком минулих століть, дух східної екзотики - із стандартними європейськими інтер'єрами. Мода на ретростилі також відбивається на дизайні м'яких трансформерах: такі моделі відмінно вибудовують композиції вишуканих інтер'єрів на тему колоніального стилю і успішно беруть участь в складних варіаціях арт-деко.

   В основі всіх складних конструкцій лежать гнуті алюмінієві або сталеві трубочки, з'єднані найрізноманітнішими кріпленнями. Далі на каркас натягується щільна тканина. Таким чином меблі для дачі задовольняє відразу три вимоги: довговічність, компактність і красу.

 

 

3.3)Використані  матеріали

 

   Особливості виробу: крісло-одномісний диван, рама з нержавіючої сталі поверх накладена оргсклом,  набивання як наповнювач сидінь і спинок трансформера - формований пінополіуретан різної щільності (робить диван дуже комфортним), гобелен - один з видів меблевих тканин Він дозволяє створити складні малюнки і узори, оброблений спеціальними просоченнями. Ця набивна тканина практична і нарядна одночасно.

  Крім цього у  виробництві використовуютьпередові матеріали наповнювач сидінь і спинок: бритбонд, дюрафіл (це підвищує термін служби меблям), дакрон (моделюється за формою тіла), еластичні букові лати з верхнім матрацом з ППУ і змінної по висоті жорсткості (принцип «листкового пирога»);

   Дюрафіл - білий, м'який, ніжний полімер. Має орієнтовані вертикальні волокна, і тому працює подібно до пружинного блоку (лише з пластмаси). Застосовується в сидіннях.

   Брітбонд - схожий на дюрафіл, але м'якший, пишніший. Призначений для спинок м'яких меблів.

   Скайрон - матеріал оброблений силіконом, тому не утворює, як вата, грудок і після зняття навантаження відразу повертається у вихідне положення. М'який і пухнастий.

   Уникорл - виготовлений із скрученого у формі кокона волокна, обробленого силіконом.

   Періотек - виконаний із сплетеного зигзагоподібного волокна і здатний пружинити.

  Лаконізм форми дозволяє дизайнерам «грати» з фактурою ультрамодних матеріалів: підтвердженням тому служить супермодель з оббивкою з денима. Традиційною оббивкою для диванів можуть служити всілякі тканини, натуральна або штучна шкіра. Натуральні тканини представлені льоном, шовком, шерстю і бавовною. Найпоширеніше синтетичне покриття - флок -нетканий матеріал, де тонкі натуральні або штучні волокна нанесені на липку поверхню основи у вигляді пухнастого килима (малюнок наноситься на поверхню способом сухого або мокрого друку). Увійшла до моди мікрофібра - тканина з нанесеним захисним покриттям (тефлоном).

   Шинілла - тканина спеціального (шинильного) плетіння, яке створює тепле, пухнасте покриття, що завоювало популярність завдяки великому вмісту натуральних волокон.

   Жаккард - помпезна і дорога тканина. Вона відрізняється від інших складними узорами і вплітанням золотих ниток. Гобелен - один з найдорожчих видів меблевих тканин Він дозволяє створити складні малюнки і узори, оброблений спеціальними просоченнями. Ета набивна тканина практична і нарядна одночасно.

   Велюр - ворсова тканина, яка ефектно виглядає, але швидко зношується, тому для активного щоденного використання не придатна.

   До популярних оббивних тканин відносяться також ламонта, різного роду ягуари і кугуари, а також хутро «під шкуру поні». У виробництві тканин для оббивки, окрім основного матеріалу, використовуються захисні і водовідштовхувальні просочення - тефлон і скотчгард.

   Шкіра розрізняється сировиною, виглядом тиснення і забарвлення. Як оббивний матеріал використовуються теляча, козина і кінська шкури. Вони мають бути еластичними, однакової невеликої товщини, без складок, з рівномірним оксамитовим блиском. Дорогі дивани виготовляються з великих шматків шкіри (на один такий диван вирушає до 3-4-х шкур), менш дорогі, - з шматків поменше (при цьому на готовому виробі можна розгледіти складки і замасковані шви). Штучна шкіра і нубук часто поєднують з натуральною шкірою, інколи - використовуються окремо.

   Скло для меблів – тенденції якості. Оброблене скло – продукт, який широко використовується виробниками меблів. Під “обробленим” звичайно розуміють скло, нарізане в розмір, зі знятою кромкою і, при необхідності, з висвердленим отворами, нанесеним фацетом або іншими елементами. Безумовно, якість кінцевого продукту визначається як якістю скла, так і якістю його обробки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 4:

Економічна  ефективність спроектованого виробу.

 

 

  Економічна ефективність - це вид ефективності, що характеризує результативність діяльності економічних систем (підприємств, територій, національної економіки). Основною особливістю таких систем є вартісний характер засобів (видатків, витрат) досягнення цілей (результатів), а в деяких випадках і самих цілей (зокрема, одержання прибутку). Ефективність визначається відношенням результату (ефекту) до витрат, що забезпечили його отримання. Формула економічної ефективності:

Е=П/K ,

Де Е – ефективність виробництва;

П – загальна сума прибутку для новостворюваних об’єктів за допомогою певних машин і оснащення;

К – загальна сума інвестицій (капіталовкладень).

   Економічна ефективність трансформера полягає у результативності його функціональних та ергономічний характеристик, у прибутковості відношення корисного ефекту від його застосування до витрат на його одержання. Однією із складових економічної ефективності є ефективність технологічна, яка зумовлена якістю та кількістю засобів, що беруть участь у процесі, а також конкретною ситуацією. Така ефективність уможливлює виконання певної задачі проектованого виробу. Важливою характеристикою при визначенні економічної ефективності є матеріаломісткість продукції, тото частка витрат матеріальних ресурсів ( основних і допоміжних матеріалів) на виготовлення одиниці продукції у загальних витратах.