Процес співпраці Світового банку та України
План
Вступ
1. Історія розвитку Світового банку.
2.Структура, діяльність та цілі Світового банку.
2.1. Організаційна структура Світового банку.
2.2. Основні цілі та напрямки діяльності.
2.3. Форми, механізм та
особливості діяльності
3. Процес співпраці Світового банку та України.
Висновки
Список літератури
Вступ
Світовий банк є одним з найважливіших джерел надання фінансової та технічної допомоги країнам, що розвиваються. Створений у роки Другої Світової Війни, за більш ніж п’ятдесят років розвитку він поповнився чотирма новими інституціями та розширив сферу своєї діяльності. На даному етапі до складу групи Світового банку входять 5 установ: Міжнародний Банк Реконструкції та Розвитку (МБРР), Міжнародна фінансова корпорація (МФК), Міжнародна асоціація розвитку (МАР), Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (БАГІ) та Міжнародний центр врегулювання спірних питань щодо інвестицій (МЦВСПІ).
Основна діяльність Світового
банку полягає у наданні
У списку боржників світового банку Україна – на 10 місці. Її заборгованість становить понад 3 мільярди доларів, що свідчить про тісну співпрацю нашої країни з групою Світового банку. Інвестиційні проекти здійснюються в різних галузях економіки України. Велике значення приділяється соціальному сектору, сільському господарству, паливно-енергетичному комплексу, фінансовому та державному секторам. На даний момент співпраця Світового банку з Україною здійснюється згідно зі «Стратегією партнерства з Україною на період 2008-2011 pp.», затвердженою в грудні 2007 року. Стратегія партнерства має на меті сприяти сталому економічному зростанню та посиленню конкурентоспроможності України, реформуванню державних фінансів та державного управління, а також поліпшенню державних послуг в сфері охорони здоров'я та освіти. З огляду на це, завданням влади на сьогодні є забезпечення найефективнішого використання позик Світового банку, виконання усіх його рекомендацій та розширення співпраці з цією міжнародною фінансовою інституцією.
1. Історія розвитку Світового банку.
Розвиток Світового банку бере свій початок з 1944 року – року проведення Бреттон-Вудської конференції. Метою конференції було врегулювання міжнародних валютних і фінансових відносин після закінчення Другої світової війни, а також узгодження принципів нової валютної системи. Її підсумком стало створення Міжнародного Валютного Фонду для надання кредитів в іноземній валюті для покриття дефіциту платіжних балансів з метою підтримки нестабільних валют, підписано Генеральну угоду з тарифів і торгівлі, а також створено Міжнародний Банк Реконструкції та Розвитку, який в подальшому став складовою сучасного Світового Банку. Коли він розпочинав свою діяльність, спрямовану на прискорення ліквідації наслідків Другої світового війни, до його складу входило 38 країн. З того часу їх кількість зросла до 184 – це майже усі країни світу.
В подальшому Міжнародний Банк Реконструкції та Розвитку був доповнений трьома філіями. Міжнародна фінансова корпорація (МФК) була створена в 1956 р. для сприяння розвитку приватного сектора в країнах, що розвиваються, шляхом надання консультацій і надання інвестицій без гарантії з боку держави. Міжнародна асоціація розвитку (МАР) була створена в 1960 р. для забезпечення допомоги найбільш бідним країнам світу. Головна відмінна риса її діяльності полягає в тому, що вона надає безпроцентні позики найбільш бідним країнам світу. Тільки ті країни, річний прибуток у який на душу населення складає менше ніж 1305 дол. США, мають право на позику МАР.
Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (МАГІ) було створено для залучення іноземних інвестицій у країни, що розвиваються, надаючи страховку у випадку політичного ризику. Міжнародний центр врегулювання спірних питань щодо інвестицій (МЦВСПІ) засновано в 1966р. для сприяння припливу міжнародних інвестицій шляхом створення умов для припинення й урегулювання спорів між урядами та іноземними інвесторами. За станом на червень 1997 р. членами МЦУІК були 128 країн.
2.Структура, діяльність та цілі Світового банку.
2.1. Організаційна структура Світового банку.
Всесвітній банк є свого роду кооперативним товариством, акціонерами якого є 185 країн-членів цієї організації. Ці акціонери представлені Радою керівників, яка є найвищим органом, що приймає рішення і визначає політику Банку. Як правило, керівниками є міністри фінансів або розвитку країн. Рада керівників проводить свої наради раз на рік під час Щорічних нарад Рад керівників Групи Всесвітнього банку і Міжнародного валютного фонду.
Оскільки керівники проводять свої наради не частіше, ніж раз на рік, конкретні повноваження передані 24 виконавчим директорам, що працюють безпосередньо в штаб-квартирі Банку. П'ять виконавчих директорів представляють п'ять держав-членів, що мають найбільші пакети акцій. Цими державами є США, Японія, Німеччина, Франція і Сполучене Королівство. Інші 19 виконавчих директорів представляють групи країн.
Президент Світового банку Роберт Б. Зеллік головує на нарадах Ради директорів і відповідає за загальне керівництво Банком. За традицією Президентом Світового банку стає громадянин США - країни, що є видатним акціонером Банку. Президент обирається Радою керівників на п'ятирічний термін і може бути переобраний.
Виконавчі директори утворюють Раду директорів Всесвітнього банку. Зазвичай вони проводять свої наради двічі в тиждень і здійснюють загальне керівництво роботою банку, у тому числі відповідають за затвердження усіх позик і ухвалення політичних рішень, що зачіпають діяльність Банку, у тому числі за затвердження позик і гарантій, нових принципів діяльності, адміністративного бюджету, стратегій сприяння країнам, а також рішень, що стосуються запозичень і фінансової діяльності.
Повсякденна діяльність Світового банку здійснюється під керівництвом президента, вищого керівництва організації і віце-президентів, що відповідають за конкретні регіони, сектори, напрями діяльності. Віце-президенти виконують основні обов'язки, пов'язані з управлінням діяльністю Світового банку. Керівництво і щоденні операції Банку виконують більш ніж 7 тисяч співробітників з більш ніж 100 країн світу.
2.2. Основні цілі та напрямки діяльності.
Основною метою діяльності Світового Банку є боротьба з бідністю і забезпечення стійкого економічного розвитку у країнах з відсталим економічним розвитком та країнах, що розвиваються. У вирішенні цього завдання Світовий Банк виділяє шість стратегічних напрямів: бідні країни, нестабільні держави і країни арабського світу; країни з середнім рівнем доходу; вирішення завдань, пов'язаних з глобальними громадськими благами; і поширення знань і організація навчання.
Останніми роками загальний об'єм засобів, наданих Банком країнам, що розвиваються, у вигляді позик і кредитів, склав трохи більше 25 млрд дол. США. Бідні країни, які, як правило, не в змозі притягати кредити на комерційних умовах, отримують гранти або безвідсоткові позики від МАР.
Основна увага приділяється наданню допомоги найбіднішим групам населення й найбіднішим країнам. Всім своїм клієнтам Банк вказує на необхідність вживання наступних заходів:
1. інвестування в розвиток людських ресурсів, зокрема шляхом удосконалювання систем охорони здоров'я;
2. концентрація зусиль на соціальному розвитку, удосконалюванні методів керування й нарощуванні інституціонального потенціалу як основних факторах зниження рівня бідності;
3. зміцнення здатності урядів надавати якісні послуги, забезпечення ефективності й прозорості їхньої діяльності;
4. охорона навколишнього середовища;
5. підтримка й стимулювання розвитку приватного підприємництва;
7. підтримка реформ, спрямованих на макроекономічну стабілізацію, що забезпечує умови для інвестицій і довгострокового планування.
Для країн, що розвиваються, Світовий банк пропонує стратегію, що складається з 6 кроків:
1. нарощувати потенціал
– підвищувати ефективність
2. створювати інфраструктуру – впроваджувати правові і судові системи, що сприяють підприємницькій діяльності, забезпечують захист прав громадян, прав власності та виконання умов контрактів;
3. сприяти розвитку фінансових
систем, які є достатньо стабільними
для виконання будь-яких
4. боротися з корупцією – в протилежному випадку всі попередні кроки не принесуть бажаного результату.
Світовий банк підтримує зусилля країн, спрямовані на інвестування капіталу у людські ресурси шляхом будівництва шкіл, оздоровчих центрів, постачання питної води та електроенергії, формування орієнтованих на розвиток урядів та захисту довкілля. Банк також надає консультації і позики для впровадження конкретних проектів. В минулому фінансовому році Банк надав своїм країнам-членам допомогу у сумі $18,5 млрд. ($11,2 млрд. у коштах МБРР і $7,3 млрд. у коштах МАР) для фінансування 99 проектів МБРР і 141 проекту МАР.
2.3. Форми, механізм
та особливості діяльності
Світовий банк встановлює для своїх країн-позичальників набагато більший термін погашення позик порівняно з комерційними банками. В деяких випадках термін погашення настає через десять років. Дві тісно пов'язані між собою установи у складі Всесвітнього банку - Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) і Міжнародна асоціація розвитку (МАР) - надають засоби в кредит по низьких процентних ставках, під нульовий відсоток або у вигляді грантів країнам, що не мають доступу до міжнародних ринків капіталу або мають такий доступ на невигідних умовах. На відміну від інших фінансових установ, Світовий банк не прагне до отримання прибутку. Міжнародний Банк Реконструкції та Розвитку діє на ринковій підставі, користується своїм високим кредитним рейтингом, що дозволяє йому отримувати кошти під низький відсоток, для того, щоб надавати кредити своїм клієнтам з числа країн, що розвиваються, також по низьких процентних ставках.
Позики, що надаються МБРР країнам, що розвиваються, фінансуються в основному шляхом продажу облігацій, що мають рейтинг "AAA", на світових фінансових ринках. Хоча МБРР отримує невеликий прибуток по своїх кредитах, більший дохід він отримує від власного капіталу. Цей капітал складається з резервів, накопичених впродовж багатьох років, і засобів, що отримуються у вигляді внесків від 185 держав-членів банку Прибуток МБРР використовується також для покриття операційних витрат, частково перераховується МАР і використовується для зменшення заборгованості країн .
Ресурси МАР, яка є найбільшим у світі джерелом фінансування бідних країн світу у вигляді безвідсоткових позик і грантів, поповнюються кожні три роки 40 країнами-донорами. Додаткові кошти МАР отримує у міру погашення країнами, що отримали безвідсоткові позики на термін від 35 до 40 років. Ці засоби потім знову використовуються для надання кредитів. На долю МАР доводиться майже 40 відсотків загального об'єму всіх кредитних операцій.
Світовий банк надає позики двох основних видів : інвестиційні позики і позики для розвитку. Інвестиційні позики надаються для фінансування товарів, робіт і послуг у рамках проектів соціально-економічного розвитку в різних секторах. Позики для розвитку (які раніше називалися позиками для структурних перетворень) надаються шляхом прискореного виділення фінансових ресурсів в цілях підтримки реформ політики і інституціональних реформ.
Цикл проекту починається, коли будь-яка країна визначає потребу, розробляє проект і звертається до Банку з проханням надати позику. Експерти країни-позичальника та Світового банку вивчають план. Банк здійснює оцінку проекту з урахуванням відповідей на запитання (Чи сприятиме проект розвитку економіки країни? Чи принесе він користь населенню, яке потребує допомоги в більшому обсязі та збільшення своїх економічних можливостей? Який вплив проекту на довкілля? Чи існують інші джерела фінансування? Чи здатна країна підтримувати проект після його завершення?). Під час переговорів вирішується питання щодо якнайкращого впровадження схеми проекту. Після досягнення згоди здійснюється ухвала позик, і робота починається. Банк здійснює ретельний моніторинг ходу виконання проекту і поступову виплату позики. Після завершення проекту здійснюється його оцінка для того, щоб визначити наскільки він був успішним і яку користь він приніс економіці країни та її населенню. Цикл проекту часто складний і може тривати багато років.
Довгострокові позики (кредити) МАР є безвідсотковими, проте по них стягується невеликий комісійний збір у розмірі 0,75 відсотка наданих засобів. Стягуваний МАР збір за резервування засобів складає від нуля до 0,5 відсотків невикористаної суми кредиту; у 2006 фінансовому році ставку цього збору була встановлена на рівні 0,33 відсотка. Здійснюваними МБРР операціями запозичення і кредитування керує Казначейський департамент Всесвітнього банку, який обслуговує також інші установи у складі Групи Всесвітнього банку
Метою грантів МАР є сприяння розробці проектів шляхом стимулювання нововведень, співпраці між організаціями і участі місцевих зацікавлених сторін в роботі над проектами. Останніми роками гранти МАР використовувалися в наступних цілях:
- полегшення боргового тягаря країн з високим рівнем заборгованості ;
-підвищення ефективності служб каналізації і водопостачання;
-підтримка програм імунізації і вакцинації з метою зниження захворюваності інфекційними хворобами;
-боротьба з пандемією ВІЛ/СНІДУ;
-підтримка організацій громадянського суспільства.
Хоча Світовий банк відомий передусім як фінансова установа, однією з найбільш важливих функцій, що виконуються ним, є аналіз політики, що проводиться країнами, і розробка відповідних рекомендацій з метою поліпшення соціально-економічної ситуації в країнах і поліпшення умов життя населення. Цей процес відбувається у декількох напрямах: дослідницька робота з питань довкілля, бідності, торгівлі і глобалізації; економічні і галузевими дослідженнями в конкретних секторах . Проводиться аналіз перспектив економічного розвитку країни, у тому числі, наприклад, банківського і фінансового секторів, торгівлі, проблеми бідності і системи соціального захисту.
Світовий банк використовує також свої ресурси і банк знань для поширення інформації між клієнтами, щоб вони мали в розпорядженні усі необхідні знання для вирішення завдань розвитку і сприяння економічному зростанню.
Не усі проекти, фінансовані Світовим банком, оцінюються як успішні, але більшість з них саме такі. Досвід проекту застосовується до інших проектів для досягнення ними успішних результатів.
3. Процес співпраці Світового банку та України.
Україна стала членом МБРР в 1992 році відповідно до Закону України від 3 червня 1992 р. №2402-XII "Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій". Україна, як учасник-акціонер Світового банку, має 0.77% акцій.
Угоди, які є типовими для МБРР, розраховані на строк до 15-20 років, з яких перші 3-5 років становлять пільговий період (grace period). З огляду на це Світовий банк залишається для України одним з найбільшим за обсягами фінансовим партнером. Ресурси цієї організації використовуються для підтримки державного бюджету, здійснення інституційних та структурних реформ, підготовки та реалізації довгострокових інвестиційних проектів, які відповідають пріоритетним напрямам економічного розвитку України.
За період з 1993 по 2009 року Україна та МБРР уклали угоди про надання позик на загальну суму більше 5 млрд. дол. США. Значна доля цих коштів, майже 90% від зазначеної суми, були коштами позик на структурну перебудову. Реалізація проектів структурної перебудови, які підтримуються МБРР, є основним інструментом реалізації Стратегії допомоги Світового банку Україні та має на меті розбудову ринкової інфраструктури країни, що включає також реформування фінансового сектора та подальший розвиток банківської системи. Станом на грудень 2009 року Україна отримала близько 4,3 млрд. дол. США.
Крім того, в Україні активно працюють Міжнародна фінансова корпорація (МФК) та Багатостороннє агентство з питань гарантування інвестицій (БАГІ), зростає кількість затверджених інвестиційних та гарантійних проектів для України, відбувається перехід від переважно проектів технічної допомоги до інвестиційних та гарантійних проектів у багатьох секторах - фінансовому, сільськогосподарському та сфері послуг; сприяння розвитку у сферах корпоративного управління, лізингу, забезпечення прав власності.
Некредитна діяльність Світового банка в Україні досить різноманітна. За часи співробітництва Світовим банком проведено ряд досліджень та завершено підготовку звітів щодо: пенсійної реформи; реформи міжбюджетних відносин; стратегії розвитку енергетичного сектора; фінансування розвитку сільської місцевості; оцінки бідності; державних витрат; фінансового сектора; стратегії розвитку соціального сектора тощо.
Головним завданням Стратегії допомоги Україні на період 2004-2007 років було підтримати європейський курс України, надалі сприяючи її інституційному розвитку, що стимулюватиме створення середовища, сприятливого для підприємницької діяльності, та ширше залучення громадськості до роботи органів влади, а також своєчасне реагування владних структур на потреби населення. У цій стратегії також велика увага приділялася необхідності формування європейських прагнень як згори - за допомогою реформування інституцій та політики, так і знизу - шляхом зміцнення підвалин громадянського суспільства та відповідного посилення підзвітності посадових осіб державних органів влади.
У грудні 2007 року Світовим банком було затверджено нову стратегію «Стратегію партнерства з Україною на період 2008-2011 pp.». Стратегія партнерства має на меті сприяти сталому економічному зростанню та посиленню конкурентоспроможності України, реформуванню державних фінансів та державного управління, а також поліпшенню державних послуг в сфері охорони здоров'я та освіти. Стратегія визначає пріоритети діяльності Групи Світового банку в Україні, включаючи кредитування та інвестиції, надання аналітичних і консультаційних послуг і технічної допомоги.
У рамках Стратегії передбачається надання позик на загальну суму від 2 до 6 мільярдів доларів США протягом чотирьох років. Обсяги щорічного кредитування визначається низкою показників, зокрема таких, як поступ у проведенні структурних реформ, макроекономічна стабільність та покращення впровадження нинішніх позик Світового банку. До того ж Міжнародна фінансова корпорація (МФК) й надалі інвестуватиме значні кошти на підтримку приватного сектора в Україні.
Головні програми нової Стратегії передбачають низку механізмів, включаючи інвестиційне кредитування та позики на структурну перебудову, а також аналітично-дорадчу допомогу в рамках програми реформ Уряду. В рамках Стратегії партнерства передбачається перехід до практики зменшення кількості проектів, але збільшення їхнього масштабу та скорочення інвестування складних інституційних реформ. Основними секторами впровадження Стратегії партнерства є: муніципальна інфраструктура, енергетичний сектор, земельна реформа, державні фінанси, державний сектор, управління соціальним страхуванням, охорона здоров'я, охорона навколишнього середовища, доступ до якісної середньої освіти.
На поточний момент портфель проектів зі Світовим банком спрямовано на підтримку ключових напрямів економічних реформ, а саме: структурну перебудову базових галузей економіки, реформування фінансового та банківського секторів, охорону навколишнього природного середовища. Крім цього, кошти Світового банку направляються на фінансування інвестиційних проектів в електроенергетиці, житловому та комунальному господарстві, соціальному секторі.
Світовий банк також розробляє та фінансує проекти на прохання Уряду України. Після оцінки проекту та умов надання позики наступними є переговори, затвердження радою директорів та підписання кредитної угоди. Позика набуває чинності після її ратифікації Верховною Радою. На сьогодні Світовий банк затвердив для України більше 5.3 млрд. дол. США для 38 операцій.
Ключовим елементом Стратегій допомоги Україні на 2001-2003 роки було визначено проект «Програмна системна позика». Проект ПСП - найбільш комплексний проект за період співробітництва України і фонду, який включив у себе заходи по реформуванню ключових секторів економіки України. У 2001 році було здійснено перший етап проекту «Програмна системна позика», за яким Україна отримала позику на суму 250 млн. дол. США. У квітні 2005 року прийнято рішення Уряду про завершення реалізації серії операцій в рамках ПСП та започатковано новий системний проект «Позика на політику розвитку» (ППР). Запропонована позика передбачає надання допомоги з метою підтримки пріоритетів в економічній та соціальній сферах Урядової програми. ППР підтримає широкомасштабне поліпшення системи державного управління. Зокрема, вона підтримає втілення політичної та інституційної реформ у трьох широких сферах: поліпшення інвестиційного клімату; краще державне управління і управління державними фінансами; розширення соціальної інтеграції. Запропонована ППР підкреслить заходи з проведення реформ, вжиті до сьогоднішнього дня.
Інвестиційні проекти фонду здійснюються в різних галузях економіки України. Велике значення приділяється соціальному сектору, сільському господарству, паливно-енергетичному комплексу, фінансовому та державному секторам.
Фундаментом змін у соціальному секторі України є реалізація проекту «Фонд соціальних інвестицій» (сума позики 50,2 млн. дол. США), який здатний підтримати найменш соціальне захищені верстви населення, сприяти створенню додаткових робочих місць. Для підтримки сектору у 2005 році укладені угоди про позику для впровадження з МБРР проекту «Вдосконалення системи соціальної допомоги» (сума позики 99,4 млн.дол. США) та проекту «Рівний доступ до якісної освіти» ( сума позики 86,6 млн.дол. США), які спрямовані на підтримку зусиль Уряду України щодо реформування системи соціального захисту та підвищення ефективності системи освіти, а також вдосконалення стандартних процедур ідентифікації отримувачів допомоги, забезпечення її адресності. Наприкінці 2002 року з метою зменшення темпів розповсюдження туберкульозу та ВІЛ-інфекції і зниження смертності від цих захворювань шляхом впровадження сучасних та ефективних протиепідемічних заходів в обмежені строки при мінімальних фінансових затратах Радою директорів Світового банку було затверджено проект «Контроль за туберкульозом та ВІЛ/Снідом в Україні» на суму 60 млн. дол. США.
З метою створення сучасної та ефективної системи адміністративного управління фондами соціального страхування, запровадження ефективно працюючої накопичувальної складової пенсійної системи, підвищення рівня соціальних гарантій застрахованим особам іде підготовка проекту «Управління соціальним страхуванням», в рамках якого планується отримати 113,0 млн.дол. США.
Питання приватизації та реформування фінансового сектору також перебували у центрі уваги програми співробітництва фонду та України. Перша та Друга Позики на розвиток підприємств (310 та 300 млн. дол. США відповідно) допомогли органам влади у прискоренні й завершенні програми масової приватизації та розвитку ринку цінних паперів, фонд сприяв реформуванню фінансового сектору через позику на структурну перебудову фінансового сектору» (260 млн. дол. США) та «Проект розвитку експорту-1» (70 млн. дол. США).
У фінансовому секторі на сьогодні здійснюється реалізація проекту «Другий проект розвитку експорту» (сума позики 154,5 млн.дол. США), який продовжує попередній «Проект розвитку експорту -1», що впроваджувався протягом 1997-2004 років, і спрямований на сприяння розвитку експорту недержавних підприємств України шляхом середньо - та довгострокового кредитування інвестиційних потреб експортоспрямованих підприємств, поповнення їх оборотних коштів та надання доступу підприємствам до більш дешевих ресурсів шляхом ширшого використання нових банківських продуктів.
З метою розвитку державного сектору у співробітництві зі Світовим банком здійснюється реалізація проекту «Модернізація державної податкової служби України-1» (сума позики - 40,0 млн.дол. США). Головною метою реалізації проекту є забезпечення умов для добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків та забезпечення повного, своєчасного збору всіх законодавче встановлених в Україні податків і зборів. Також, здійснюється реалізація проекту «Розвиток системи державної статистики для моніторингу соціально-економічних перетворень»(сума позики - 32 млн.дол.США) метою якого є створення сталої системи державної статистики України шляхом її комплексного та системного реформування для більш повного задоволення потреб органів державного управління та інших користувачів в об'єктивній статистичній інформації щодо соціально-економічного розвитку країни, її регіонів, галузей та секторів економіки. У січні 2008 року Радою директорів Світового банку схвалено, а у березні 2008 року між Україною та МБРР підписано Угоду про позику (Проект модернізації державних фінансів) обсягом 50,0 млн.дол. США головною метою якого є покращання інституційної спроможності Мінфіну та посилення Системи Управління Державними Фінансами.
В секторі сільського господарства було затверджено три позики для розвитку сільського господарства: Проект розвитку насінництва (32 млн. дол. США) розроблений для підвищення продуктивності аграрного виробництва і збільшення експорту сільськогосподарської продукції на основі розширення приватного виробництва комерційного насіння високої якості. Здійснюється реалізація проекту «Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру» (сума позики 121,1 млн. дол. США). У межах Проекту планується розробка законодавчих та нормативно-правових актів, у розвиток Земельного кодексу України.
У 2010 році Світовим банком спільно з Урядом України проведено черговий перегляд портфеля проектів з метою підвищення ефективності та збільшення вибірки коштів. Проведення перегляду портфеля також передбачає більш тісну координацію діяльності банку згідно з урядовими пріоритетами та напрямками економічних реформ.

- Процесс планирования
- Процесс планирования на предприятии
- Процесс планирования персонала
- Процесс планирования работы с персоналом. Виды и выбор методов планирования
- Процесс планирования. Цели организации
- Процесс подготовки информации журналистами
- Процесс подготовки и принятия управленческого решения
- Процесс очищения суспензий - фильтрование
- Процесс пастеризации молока
- Процесс перевода. Этапы
- Процесс перевозки грузов
- Процесс переработки нефти и газа
- Процесс пивоварения
- Процесс пищеварения и пищеварительной системы