Прямі податки, їх особливості та визначення

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНЫ

Міжнародний слав’янський університет. Харків 
 
 
 
 
 
 

КОНТРОЛЬНА  РОБОТА

«Прямі податки, їх особливості та визначення» 
 
 
 
 
 
 

                                                                                                                             Виконала:

Студентка групи                                                                                                                                                                                 ТУР-3

                                                                                                                                         Нерубацька С. В.

                                                                                                                              Перевірила:

                                                                                                                                       Науменко М. О.                                                                                                                           

м. Харків, 2011 

     План

     Вступ…………………………………………………………………….3

1. Теретичні аспекти прямих податків.................................................4

     2. Види прямих податків

        2.1 Податок на прибуток........................................................................8

        2.2 Податок з доходів фізичних осіб.....................................................9

        2.3 Податок на промисел........................................................................9

        2.4 Плата за спеціальне використання надр.........................................9

        2.5 Плата за землю.................................................................................10

        2.6 Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів..........................................................................................10

     Висновок.................................................................................................11

     Список  використаної літератури..........................................................13 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Вступ

     Однією  з причин нестабільності економіки України є недосконалість податкового законодавства. Високі податки є гальмом ринкових перетворень в країні, оскільки значна частина доходів підприємств поглинається під тиском "податкового пресу". Це, в свою чергу, призводить до появи фактів ухилення від сплати податків суб'єктами господарювання або значного заниження оподатковуваних доходів.

     Однією  з складових податкової системи  України є прямі податки, які  відіграють важливу роль у формуванні дохідної частини бюджету.

     Прямі податки встановлюються безпосередньо  щодо платників і їх розмір залежить від масштабів оподаткування, такий  принцип оподаткування більшістю  економістів вважається найсправедливішим.

     Застосування  податків, а зокрема прямих є одним  з економічних методів керування і забезпечення взаємозв'язку загальнодержавних інтересів із інтересами підприємств, підприємців і працівників. За допомогою прямих податків здійснюється найбільший вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств, визначаються взаємовідносини юридичних і фізичних осіб з державними і місцевими бюджетами, із банками, а також із вищестоящими організаціями. За допомогою податків держава одержує у своє розпорядження ресурси, необхідні для виконання своїх суспільних функцій. За рахунок податків фінансуються також витрати по соціальному забезпеченню, що змінюють розподіл доходів. 
 
 
 
 
 
 
 

2. Теретичні аспекти прямих податків

     Об'єднання  податків у систему передбачає можливість їх класифікації, що дозволяє краще з'ясувати суть цієї категорії.

     За  формою оподаткування податки поділяються  на прямі і непрямі.

     Критерієм такого поділу стала теоретична можливість перекладання обов'язку сплати податку  на іншу особу -- на споживача продукції. Критерій перекладання податку на споживача  для визнання цього податку прямим чи непрямим є неточним, оскільки при певних умовах прямі податки також можуть бути перекладені на споживача продукції через механізм ціноутворення.

     Прямі податки встановлюються відносно платників. їх розмір залежить від розміру об'єкта оподаткування. Кінцевим платником прямих податків є той, хто одержує дохід, володіє майном.

     До  прямих податків належать всі прибуткові та майнові податки.

     Вони  встановлюються на дохід або майно  платника податків і сприяють такому розподілу податкового тягаря, при якому більше податків платить той, хто має більш високі доходи та більше майна. Такий принцип оподаткування більшість економістів вважає справедливим. У розвинених країнах світу, таких, як США, Японія, Великобританія, ФРН, прямі податки становлять близько 40-90 відсотків в загальній сумі податкових надходжень.

     Разом з цим, пряме оподаткування вимагає  відпрацювання складного механізму  стягнення податків, оскільки виникають  проблеми в обліку об'єкта оподаткування. Крім того, вимагається відпрацювання  механізму попередження ухилень від оподаткування.

     Прямі податки — податки, що стягуються державою безпосередньо з доходів або майна платника податків.

     Нині  в Україні встановлені такі види прямих податків:

     * на прибуток підприємств; 

     * на доходи фізичних осіб;

     * плата (податок) на землю; 

     * з власників транспортних засобів  та інших самохідних машин  і механізмів;

     * плата за воду;

     * фіксований податок та ін. 

     Прямі податки поділяють на дві групи: особисті та реальні. Різниця між ними - у співвідношенні платника та об'єкта оподаткування. При особистому оподаткуванні первинним є платник, і податки встановлюються персонально для нього, а вторинним - об'єкт обкладання. При реальному оподаткуванні передбачається оподаткування майна за зовнішніми ознаками, тобто первинним виступає об'єкт обкладання, а вторинним - платник.

     Отже, особисті податки - це податки, які встановлюються особисто для конкретного платника залежно від його доходів. У сучасній практиці оподаткування видами особистих податків є податок з доходів фізичних осіб, майновий, на спадщину і дарування.

     Реальні податки - це податки, що передбачають оподаткування майна за зовнішніми ознаками; їх платниками є власники майна, незалежно від доходів. До цих податків належать земельний, домовий, промисловий, на грошовий капітал.

     У сучасних умовах економічного розвитку прямі податки є базисом податкових систем держав з розвиненою ринковою економікою, тому що вони мають значні переваги порівняно з непрямими. Можна виділити основні з них:

     - пряме оподаткування дає можливість державі впливати на економічні процеси (інвестиційну активність, накопичення капіталу, сукупне споживання, ділову активність), наприклад, податок на прибуток має порівняно невисоку питому вагу у доходах бюджету через низьку рентабельність, і існує можливість його широкого використання як важеля регулювання економіки;

     - прямі податки дають можливість  встановлення прямої залежності  між доходами платника і його  відрахуваннями в бюджет, тобто  реалізується принцип справедливості, але велике значення має встановлення підходу до градуювання ставок. Справедливість прямого оподаткування не є автоматично діючою аксіомою, вона реалізується через шкалу;

     - прямі податки розподіляють податковий  тягар так, що той, хто має  високі доходи, платить до бюджету  більше, ніж той, хто має більш низькі доходи.

     Таким чином, прямі податки об'єктивно  більшою мірою володіють стимулюючими можливостями щодо безпосередніх товаровиробників. Їх вплив на відтворювальні процеси  здійснюється безпосередньо, через  зменшення чи збільшення прибутку (доходу), який залишається в розпорядженні платників податків. З точки зору макроекономіки, регулюється як інвестиційний, так і споживчий попит та пропозиція. Одночасно держава впливає на напрями використання національного доходу. Прямі податки за певних умов (які не обмежуються рівнем податкової ставки) спроможні повністю знищити стимули до вдосконалення виробництва та накопичення капіталів. Натомість ефективно побудована система прямого оподаткування, що володіє необхідною гнучкістю, здатна досягти чітко поставлених цілей або, насамкінець, пом'якшити недоліки, які на даному відрізку часу важко усунути чи запобігти. Об'єктивно закладені в прямих податках суттєві стимулюючі можливості пояснюють широке використання та постійне вдосконалення їх механізму в країнах, що поставили за мету досягнення високого рівня економічного розвитку на базі розширення та підвищення ефективності суспільного виробництва.

     Прямі податки:

     - платить і несе на собі одна  особа;

     - включаються в ціну на стадії  виробництва у виробників;

     - стягуються за декларацією і  за кадастрами

     - стягуються з виробництва цінностей:  доходу і майна.

     З цього випливає, що прямі податки - це податки, які стягуються внаслідок  придбання і накопичення матеріальних благ та залежать від масштабів об'єкта оподаткування. Вони розподіляють податковий тягар так, що ті, хто має вищі доходи, платять більше.

     Орієнтація  на використання прямих податків в  якості центрального елементу податкової системи являє собою важливий напрям побудови цивілізованої податкової системи. Такі тенденції характерні для ряду провідних країн із розвиненою ринковою економікою, зокрема США і Японії, хоча кожна з них має свої особливості. Натомість не можна не відзначити, що співвідношення в мобілізації податкових надходжень між прямими і непрямими податками значною мірою визначається рівнем економічного розвитку і, відповідно, стабільністю росту накопичень, а також національними особливостями. Саме тому перспективи використання усієї сукупності податків мають виходити з принципів цілісності та системності оподаткування, а не механічного поєднання прямих і непрямих податків. 

     Стосовно  ж недоліків, притаманних  прямим податкам, то вони значною мірою пов'язані з тим, що:

     - пряма форма оподаткування потребує складного механізму бухгалтерського обліку об'єкта оподаткування і стягнення податків, є труднощі з визначенням того, що належить до доходів;

     - стягнення прямих податків потребує  високого рівня контролю, розширення  податкового апарату, оскільки мають місце приховування доходів і ухилення від оподаткування;

     - прямі податки пов'язані з можливістю  ухилення від сплати податків  через недосконалість фінансового  контролю і наявність комерційної  таємниці;

     - пряме оподаткування потребує  певного розвитку ринкових відносин, оскільки тільки в умовах реального ринку може сформуватися реальна ринкова ціна, а отже, і реальний прибуток. Останній є ймовірною величиною - можуть бути і збитки. Тобто ринкові відносини не гарантують отримання прибутку, тому прямі податки не можуть стати стабільним джерелом доходів бюджету.

     Вирішення цих проблем безпосередньо пов'язане  з реалізацією такої моделі оподаткування, яка б ґрунтувалася на органічному  поєднанні інтересів держави  та платника податків.

     Отже, можна сказати, що прямі податки є основними регулятором соціально-економічних відносин, так як стягуються безпосередньо з доходу або з майна. 

     2. Види прямих податків

     2.1 Податок на прибуток

     Головним  серед прямих податків виступає податок на прибуток.

     Оподаткування прибутку, з одного боку, забезпечує залежність державного бюджету від процесів, які відбуваються в матеріальному виробництві, а з іншого - надає широкі можливості здійснення заходів з державного регулювання економіки. Останнє має особливе значення і, в той же час, потребує особливої уваги та обережності. Тому надзвичайно важливо враховувати це, незважаючи на тенденції, що можуть виявитися стосовно значимості цього податку в доходах бюджету.

     Специфіка динаміки прибутку, її схильність до значних  коливань залежно від фаз економічної кон'юнктури та відтворювального циклу зумовлює більш значні коливання надходжень до державного бюджету, ніж у випадку з ПДВ. Ті процеси, які відбуваються зараз в економіці, не сприяють зростанню прибутків господарюючих суб'єктів. Це накладає суттєвий відбиток на визначення структури податкової системи в Україні та перспектив її подальшого розвитку. Останні більш реально пов'язувати із зростанням бази оподаткування. Крім того, технічна складність податку на прибуток, пов'язана з необхідністю розрахунку собівартості реалізованої продукції та оподатковуваного прибутку, також може бути однією з причин недоцільності односторонньої спрямованості національної податкової системи на даний вид податку. 

     2.2 Податок з доходів фізичних осіб

     У системі прямих податків, які сплачують фізичні особи, провідне місце займає податок з доходів фізичних осіб. На сьогоднішній день даний вид стягнення з громадян має фіксовану відсоткову ставку, яка становить 15% від будь-яких доходів громадян. Сьогодні частка податку на доходи громадян у дохідній частині бюджету України нижче частки податку на прибуток підприємств, що не відповідає світовій практиці. Однак це реалії, що склалися в Україні. Поступова зміна функціонального розподілу доходів в економіці в напрямі підвищення ролі доходів населення сприятиме вдосконаленню структури податкової системи. Вирішення цих питань має відбуватися через перегляд усієї політики заробітної плати і доходів населення. Тільки в цьому випадку в перспективі можна буде підвищити роль податку з доходів фізичних осіб у доходах бюджету. 

     2.3 Податок на промисел

     Платниками  податку на промисел є громадяни  України, іноземні громадяни та особи  без громадянства, якщо вони не зареєстровані  як суб’єкти підприємництва і здійснюють несистематичний, не більше чотирьох разів протягом календарного року, продаж виробленої, переробленої та купленої продукції, речей, товарів. 

     2.4 Плата за спеціальне використання надр

     При видобуванні корисних копалин. Платниками є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм вартості, включаючи підприємства, які здійснюють видобуток корисних копалин.Плата введена з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сіровині, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища. 

     2.5 Плата за землю

     Використання  землі в Україні є платним.Плата  за землю утримується у вигляді  земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від  якості та місцеположення земельної ділянки, виходячи з кадастрової оцінки земель. 

     2.6 Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів

       Податок з власників транспортних  засобів та інших самохідних  машин і механізмів є одним  із джерел фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Висновок

     Однією  з складових податкової системи  України є прямі податки, які  пройшли довгий і складний шлях формування і розвитку. Вони були першим джерелом поповнення казни багатьох давніх держав. Адже на первинних етапах формування податкової системи основним об'єктом оподаткування була земля та майно, а самі податки стягувалися в натуральному вигляді.

     Податки повинні бути основним інструментом держави для:

     * регулювання економіки; 

     * стимулювання науково-технічного  прогресу;

     * формування доходів бюджету; 

     * обмеження росту цін та інфляції, тощо.

     Слід  зазначити те, що прямі податки  як і будь-які інші мають як свої переваги так і недоліки. Основними перевагами прямих податків є те, що вони сприяють такому розподілу податкового тягаря, при якому більше платять ті члени суспільства, як вищі доходи, тоді, як непрямі податки однакові для всіх і тому означають підвищену долю втрат доходу для тих, у кого він менший.

     Також прямі податки зручніші, їх простіше вирахувати, за їх допомогою можна  регулювати підприємницьку активність. З точки зору проблем бюджетного дефіциту - прямі податки являються  одним з найбільш стабільніших і  надійних видів бюджетних доходів, тому підвищення їх питомої ваги стабілізує дохідну частину бюджету.

     Основним недоліком прямих податків є їх високі ставки, що негативно впливають на будь-яке підприємство. А також планування податковими органами сум грошових надходжень від прямих податків, через що відбуваються зловживання податківців при намаганні виконати плани з допомогою тиску.

     Дані  негативні фактори прямо перешкоджають  зусиллям підприємств щодо розвитку виробництва і підвищення його рентабельності, після сплати податків у підприємства не залишається коштів на оновлення та модернізацію основних засобів. А це все, в кращому разі, призводить до стримування росту рівня оплати праці, відповідно і частки податків з доходів фізичних осіб, скорочення соціальних пакетів працівникам, що в свою чергу підвищує витрати держави на соціальну сферу. У гіршому випадку до банкрутства платників податків, або значно більшою мірою, їх відхід до тіньової економіки.

     Створення раціональної податкової системи, яка  забезпечить збалансованість загальнодержавних і приватних інтересів, буде сприяти розвитку підприємництва та нарощуванню національного багатства України. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Список  використаної літератури

     1. Закон України "Про систему  оподаткування" від 25.06.1991 (зі  змінами та доповненнями);

     2. Наказ ДПА України “Про затвердження  податкового законодавства” від  01.04.2002

     3. Азаренкова Г.М., Журавель Т.М., Михайленко P.M. Фінанси підприємств. Київ: Знання-Прес, 2004, 291 с.

     4. Азаров М.Я., Бондаренко Г.І., Мельник  П.В., Лєкарь С.І., Зайцев В.І., Макаров Д.В., Тарангул Л.Л. Про податки і збори населенню України. Ірпінь: Академія ДПС України, 2000, 182 с.

     5. Бланкарт Ш. Державні фінанси  в умовах демократії: Всуп до  фінансової науки. Київ: Либідь, 2000, 654 с.

     6. Василик О.Д. Теорія фінансів. Київ: НІОС, 2001, 416 с.

     7. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні  фінанси України. Київ: ЦУЛ, 2003, 608 с.

     8. Гега П.Т., Доля Л.М. Основи податкового  права. Київ: Товариство "Знання", КОО , 2001, 215 с.

     9. Єпіфанов А.О., Сало І.В., Д`яконова  І.І. Бюджет і фінансова політика України. Київ: Наукова думка, 1999, 304 с.

     10. Запоточний І.В., Захарченко В.І.  Державне регулювання регіональної  економіки. Харків, Львів, Одеса:  ТОВ "Одіссей", 2003, 592 с.

     11. Малуй О.О., Гриценко О.А., Гриценко  Л.В., Дарнопих Г.Ю. Основи економічної теорії. Київ: Юрінком Інтер, 2003, 480 с.

     12. Михасюк І., Мельник А., Крупка  М., Залога З. Державне регулювання  економіки. Київ: Атіка, Ельга-Н, 2000, 529 с.

     13. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств.  Київ: КНЕУ, 2002, 571 с.

     14. Стеченко Д.М. Державне регулювання економіки. Київ: Вікар, 2003, 262 с.

     15. Чепінога В.Г. Основи економічної  теорії. Київ: Юрінком Інтер, 2003, 447 с.

     16. Ястремский О.І., Гриценко О.Г.  Основи мікроекономіки. Київ: Товариство "Знання", КОО, 1998, 714 с.

     17. Азаров М.Я., Бондаренко Г.І., Мельник П.В., Лєкарь С.І., Зайцев В.І., Макаров Д.В., Тарангул Л.Л. Про податки і збори населенню України. Посібник. Ірпінь: Академія ДПС України, 2000, 182 с.

     18. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні  фінанси України. Підручник. Київ: ЦУЛ, 2003, 608 с.

     19. Гега П.Т., Доля Л.М. Основи податкового  права. Навчальний посібник. Київ: Товариство "Знання", КОО , 2001, 215 с.

     20. Мельник В.М., Грицаєнко І.А., Іванишина  О.С. Оподаткування підприємницької  діяльності. Навчальний посібник. Київ: Кондор, 2003, 160 с.

     21. Михасюк І., Мельник А., Крупка  М., Залога З. Державне регулювання  економіки. Підручник. Київ: Атіка,  Ельга-Н, 2000, 529 с.

     22. Чернелевський Л.М., Редзюк Т.Ю.  Податковий облік і контроль. Навчальний посібник. Київ: Пектораль, 2006, 316 с.