Регулювання діяльності Фонду гарантування банківських вкладів фізичних осіб в Україні

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

ДВНЗ «Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»

Кафедра банківської справи

 

 

 

Реферат з дисципліни

 «Центральний  банк та грошово-кредитна політика»

 на тему:

 

«Регулювання діяльності Фонду гарантування банківських вкладів фізичних осіб в Україні»

 

 

                                                                   

                                                   

студента ІІІ курсу

4 групи, спеціальності  6508/1

кредитно-економічного факультету

Кльоца Ігоря

Викладач: Якімлюк Ярослав Петрович

 

 

 

 

 

Київ – 2013

План

Вступ

I. Основні засади діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

1) Сутність Фонду гарантування вкладів, історія його розвитку.

2) Учасники Фонду та основні його функції.

II. Регулювання діяльності Фонду гарантування вкладів.

1) Правовий статус та органи управління Фонду.

2) Джерела фінансування та особливості діяльності Фонду гарантування банківських вкладів в Україні.

III. Аналіз діяльності  Фонду гарантування вкладів фізичних  осіб: проблеми та шляхи вдосконалення.

Висновок 

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Стабільна банківська система  дає потужний поштовх до стрімкого  економічного зростання будь-якої країни, оскільки забезпечує безперебійне функціонування платіжної системи, стимулює до заощадження  коштів, інвестиційних вкладень в  економіку, сприяє розвитку фінансового  посередництва.

Для успішної кредитної діяльності комерційним банкам потрібні значні кредитні ресурси. З метою їх поповнення банки широко залучають кошти  юридичних та фізичних осіб у вигляді  добровільно зроблених ними вкладів. Кошти в готівковій або безготівковій  формі, у валюті України або в  іноземній валюті, які розміщені  клієнтами на їхніх іменних рахунках у банку на договірних засадах  на визначений строк зберігання і  підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору, називаються депозитами. Кошти, отримані у формі депозитів, комерційні банки активно використовують у своїй кредитній діяльності. Ця діяльність, як відомо, пов’язана  з ризиком неповернення коштів, наданих  банкам у кредит. Тому за умови, що банк не подолає ризику неповернення йому кредиту, цей ризик передається  клієнтам банку – власникам депозитів. Перед ними постає загроза втратити кошти, довірені банкові, через його загальну неплатоспроможність.

Світовий досвід та вітчизняна практика банківської діяльності переконують, що навіть чутки про ненадійність фінансової установи, не кажучи вже  про початок кризи, миттєво можуть спричинити паніку серед вкладників, заспокоїти яких надзвичайно складно.

Актуальність дослідження  полягає в тому, що в умовах нещодавньої  світової фінансової кризи питання  надійності банківських установ  постає найбільш гостро. У такій  ситуації актуальне питання розвитку системи гарантування вкладів, головна  мета якої – забезпечити довіру громадськості до української банківської  системи та, врешті-решт, запобігти  масовій банківській кризі. Адже в такі часи найбільш незахищеним  є населення країни, а банкрутство  банків може призвести не тільки до економічних та фінансових потрясінь, перебудови світової валютної системи, інформаційних війн тощо, але й до великих соціальних потрясінь, тому вдосконалення національної системи страхування депозитів вкладників – один зі способів виходу з такої складної ситуації.

Предметом дослідження є  Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, його регулювання та її вплив  на банківську систему.

Об’єктом дослідження  виступає системи управління захистом грошових ресурсів фізичних осіб, вкладених  ними в офіційно функціонуючі банківські і небанківські фінансово-кредитні установи.

 

I. Основні засади діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

     1) Сутність Фонду гарантування вкладів, історія його розвитку.

 В Україні питаннями  захисту вкладів населення займається  Фонд гарантування вкладів фізичних  осіб, який створений державою  як державна неприбуткова організація.  Функціонування цього Фонду підтвердило  доцільність його створення та  ефективність діяльності. Основною  ціллю діяльності Фонду в Україні  є захист прав та інтересів  фізичних осіб – вкладників  банків, філій іноземних банків.

У 1998 році Президентом України  був підписаний Указ  «Про заходи щодо захисту прав фізичних осіб – вкладників комерційних банків», яким було затверджене Положення про порядок створення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, формування та використання його коштів. Також Указом було встановлено, що в разі недоступності вкладу в комерційному банку фізичній особі гарантується відшкодування за вкладом, включаючи відсотки, у розмірі вкладу, але не більше, ніж 500 грн на відшкодування одного вкладу.

20 вересня 2001 року Верховна  Рада України прийняла Закон  України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб», який набув чинності 24 жовтня 2001 року. Даним Законом було передбачено, що Фонд гарантує кожному вкладнику учасника (тимчасового учасника) Фонду відшкодування коштів за його вкладами, включаючи відсотки, в розмірі вкладів на день настання недоступності вкладів, але не більше 1200 гривень по вкладах у кожному із таких учасників. Зазначений розмір відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, за рахунок коштів Фонду міг бути збільшений за рішенням адміністративної ради Фонду залежно від тенденцій розвитку ринку ресурсів, залучених від вкладників учасників (тимчасових учасників) Фонду.

23 лютого 2012 року Верховна  Рада України прийняла Закон  України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який набув чинності 22 вересня 2012 року. Цей Закон розширив повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зокрема в частині щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації неплатоспроможних банків. Також Законом передбачено умови, при настанні яких банк може бути віднесено до категорії проблемних та неплатоспроможних. Банки, які перебували в статусі тимчасового учасника Фонду набули статусу учасників Фонду, оскільки Закон не передбачає переведення учасників Фонду до категорії «тимчасових учасників» Фонду, тим самим, скасовуючи поняття тимчасового учасника Фонду як такого. Учасниками Фонду є банки, участь яких у Фонді є обов’язковою, та які набувають статусу учасника Фонду в день отримання ними банківської ліцензії. Таким чином, банки, які мають банківську ліцензію, є учасниками Фонду, окрім АТ «Ощадбанк».

Нині Фонд гарантує кожному вкладнику банка – учасника (тимчасового учасника) Фонду відшкодування коштів за його вкладами, включаючи відсотки, в розмірі вкладів на день настання недоступності вкладів, але не більше  200 000 гривень за вкладами у кожному із таких банків. Зазначений розмір відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, за рахунок коштів Фонду може бути збільшено за рішенням адміністративної ради Фонду залежно від тенденцій розвитку ринку ресурсів, залучених від вкладників банками – учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду та інших факторів.

Відшкодуванню вкладів до зазначеної суми підлягають всі вклади, розміщені  одним вкладником на кількох рахунках в одному банку чи в різних банках, а також в різних валютах (за курсом НБУ на день настання недоступності вкладів). Якщо вкладник має вклади у кількох учасниках (тимчасових учасниках) Фонду, які в подальшому реорганізувалися шляхом їх злиття, приєднання або перетворення в один банк – юридичну особу, Фонд гарантує відшкодування коштів за цими вкладами до закінчення строку дії договорів за цими вкладами на тих самих умовах, що й до реорганізації. Вклади, розмір яких становить менше 1 гривні, не підлягають відшкодуванню.

Але фонд не відшкодовує гарантовану  суму за вкладами, розміщеними:

1) членами наглядової ради, ради  директорів і ревізійної комісії  банку, іноземного банку, вклади  яких у банку, філії іноземного  банку є недоступними;

2) працівниками незалежних аудиторських  фірм (аудиторами), які здійснювали  аудиторські перевірки банку  протягом останніх трьох років;

3) акціонерами, частка яких перевищує  10 відсотків статутного капіталу  банку;

4) третіми особами, які діють  від імені вкладників;

5) вкладниками, які на індивідуальній  основі отримують від банку  пільгові відсотки та мають  фінансові привілеї, що призвели  до погіршення фінансового стану  банку;

6) вкладниками, які не ідентифіковані  ліквідаційною комісією.

Важливо також зазначити, що Фонд набуває право кредитора  щодо банку на всю суму, що підлягає відшкодуванню, з дня настання недоступності  вкладів. Учасниками Фонду є всі  банки-юридичні особи, які зареєстровані  в Державному реєстрі банків, та мають банківську ліцензію на право  здійснювати банківську діяльність.

 

2) Учасники Фонду та основні його функції

Учасниками Фонду є  всі банки-юридичні особи, які зареєстровані  в Державному реєстрі банків, та мають банківську ліцензію на право  здійснювати банківську діяльність.

Банки Фонду поділяються  на дві категорії: учасників та тимчасових учасників. Учасником Фонду є  банк, який виконує встановлені НБУ  економічні нормативи щодо достатності  капіталу і платоспроможності та в стані виконувати свої зобов’язання перед вкладниками. Банки, які не виконують економічних нормативів та / або дія їх ліцензії зупинена, переводяться до категорії тимчасових учасників Фонду. У разі відкликання банківської ліцензії НБУ Фонд виключає банк із числа учасників (тимчасових учасників) Фонду. Залучені банком вклади до дня його виключення з числа учасників або переведення до категорії тимчасових учасників Фонду, відшкодовуються у разі настання їх недоступності.

Таблиця 1. Динаміка кількості учасників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протягом 2012 — 2013 років

Дата	Кількість банків у Фонді	Учасники	Тимчасові учасники
01.01.2012	175	170	5
01.02.2012	175	170	5
01.03.2012	174	170	4
01.04.2012	174	171	3
01.05.2012	175	171	4
01.06.2012	175	168	7
01.07.2012	175	169	6
01.08.2012	174	168	6
01.09.2012	174	168	6
01.10.2012	173	173	-
01.11.2012	174	174	-
01.12.2012	175	175	-
01.01.2013	174	174	-
01.02.2013	173

 

Рис 2. Динаміка зміни кількості учасників  ФГВФО, 2001 – 2011 рр

Крім цього, Фонд гарантування вкладів нині виплачує компенсації  вкладникам наступних банків: АТ «Ерде Банк», ПАТ «АКБ «Базис», ПАТ «Інноваційно-промисловий банк», ПАТ «Банк «Столиця», ПАТ «КБ «СОЦКОМ БАНК», ПАТ «КБ «Володимирський», ТОВ «Діалогбанк», ПАТ АБ «Синтез», ПАТ «Земельний банк», ВАТ КБ «Іпобанк», ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер», АТ Банк «БІГ Енергія», АКБ «Трастбанк», ТОВ КБ «Арма», ТОВ «Український промисловий банк».

Державний Ощадний банк України  не є учасником Фонду. Це, по-перше, надає йому конкурентної переваги. По-друге, у разі банкрутства Ощадбанку  збитки відшкодовуватимуться за рахунок  Державного бюджету, тобто усіх громадян, а не інших банків.

Учасники Фонду зобов'язані  подавати Фонду балансові звіти, аудиторські висновки, інші визначені  Фондом форми звітності, документи  та інформацію, що необхідні для  виконання Фондом його функцій.

Основним завданням Фонду  є забезпечення функціонування системи  гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.  На виконання свого основного завдання Фонд здійснює такі функції:

      1) веде реєстр  учасників Фонду;

2) акумулює кошти, отримані  з джерел, визначених статтею 19 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», здійснює контроль за повнотою і своєчасністю перерахування зборів кожним учасником Фонду;

3) інвестує кошти Фонду  в державні цінні папери України;

4) здійснює заходи щодо  організації виплат відшкодувань  за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 
      5) здійснює регулювання участі банків у системі гарантування вкладів фізичних осіб;

6) бере участь в інспекційних перевірках проблемних банків за пропозицією Національного банку України;

7) застосовує до банків та їх керівників відповідно фінансові санкції і накладає адміністративні штрафи;

8) здійснює процедуру  виведення неплатоспроможних банків  з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов’язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку;

9) здійснює перевірки  банків щодо дотримання законодавства  про систему гарантування вкладів фізичних осіб;

10) надає фінансову підтримку  приймаючому банку; 
      11) здійснює прогнозування потенційних витрат Фонду на виведення неплатоспроможних банків з ринку та відшкодування коштів вкладникам. 

 

II. Регулювання діяльності Фонду гарантування вкладів

1)Правовий статус та органи управління Фонду

Фонд є державною спеціалізованою  установою, яка виконує функції  державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб. Окрім цього, він має статус юридичної особи, володіє відокремленим майном, яке  є об’єктом права державної власності  і перебуває у його повному  господарському віданні. Фонд є економічно самостійною установою, яка не має  на меті одержання прибутку.

Керівними органами Фонду є адміністративна  рада та виконавча дирекція. Адміністративна  рада складається із п’яти членів, які відсилаються Кабінет Міністрів  України (2 чол.), Національнім банком України (2 чол.) та Асоціація українських  банків (1 чол.) та координує роботу Фонду, затверджує регламент роботи адміністративної ради, кошторис витрат Фонду; організаційну  структуру Фонду; порядок відшкодування  Фондом коштів за вкладами фізичних осіб; стандарти Фонду, погоджує форми  і розмір оплати праці працівників  Фонду; здійснює нагляд за діяльністю виконавчої дирекції; вносить пропозиції Національному банку України  щодо запобігання негативним явищам, які можуть загрожувати інтересам  вкладників учасників (тимчасових учасників) Фонду; приймає за погодженням із Національним банком України рішення  щодо встановлення спеціального збору  для сплати учасниками (тимчасовими  учасниками) Фонду; приймає рішення  щодо залучення кредитів Кабінету Міністрів  України, Національного банку України, банків та іноземних кредиторів; приймає рішення про затвердження строку інвестування коштів Фонду в державні цінні папери України або вкладання на депозитні рахунки Національного банку України; щорічно визначає аудиторську фірму, яка проводитиме аудит діяльності Фонду; призначає в разі потреби позачергові аудиторські перевірки Фонду і визначає аудиторську фірму; приймає рішення щодо збільшення розміру відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду; приймає рішення про переведення учасника Фонду до категорії тимчасових учасників та виключення банку, філії іноземного банку із числа учасників Фонду та ін.

Виконавча дирекція вирішує  питання, що пов’язані з поточною діяльністю Фонду. Вона розробляє та подає на затвердження адміністративній раді певні документи, а також  приймає рішення про відшкодування  коштів вкладникам у разі настання недоступності вкладів і розглядає  звернення вкладників. Окрім цього, виконавча дирекція здійснює в обмеженому обсязі безвиїзний та виїзний нагляд банків – (тимчасових) учасників Фонду, вивчає та аналізує тенденції розвитку ринку ресурсів, залучених від  вкладників учасниками (тимчасовими  учасниками) Фонду; розглядає звернення  до Фонду вкладників, щодо відшкодування  вкладів за рахунок коштів Фонду; аналізує інформацію про фінансовий стан учасників (тимчасових учасників) Фонду; інвестує наявні ресурси Фонду  в державні цінні папери України  або зберігає на депозитних рахунках Національного банку України  згідно. Порядок проведення перевірок  детально регулюються «Положенням  про порядок проведення перевірок  банків – учасників (тимчасових учасників) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб».

За даними Міжнародної асоціації  страховиків депозитів, не правомочні напряму перевіряти учасників системи  більшість страховиків депозитів, проте вони мають право вимагати від наглядового органу вчинити  відповідні дії чи надати інформацію. Наприклад, обмежені повноваження має  страховик Угорщини; страховик Йорданії проводить перевірки разом із центральним банком. У Філіппінах страховик може самостійно проводити  перевірки лише за умови попереднього отримання згоди Комітету з грошової політики центрального банку та якщо остання перевірка банку проводилася понад 12 місяців тому. У Мексиці наглядовий орган зобов'язаний невідкладно інформувати страховика депозитів про фінансовий стан установи, в роботу якого, ймовірно, доведеться втручатися.

На сьогодні Фонд не має належних важелів впливу на порушників Закону, оскільки самостійно може лише нараховувати пеню за несвоєчасне або не в повному  обсязі перерахування коштів банками  – учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду та за наявності достатніх  підстав переводити банки до категорії  тимчасових учасників Фонду. Виключити  банк з числа учасників (тимчасових учасників) Фонд правомочний лише за поданням НБУ. У разі ж виявлення  допущених банком порушень норм Закону Фонд може вносити пропозиції про застосування НБУ до такого банку заходів впливу.

Процедура відшкодування  вкладів деталізується Положенням «Про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб»  та Положенням «Про порядок визначення банків – агентів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб», затвердженими  рішеннями адміністративної ради Фонду.

У цьому розділі були розкрито сутність і основні положення  фонду, мета його діяльності, керівні  органи та його функції. Фонд гарантує вклади фізичних осіб, які розміщені  в учасниках (тимчасових учасниках) Фонду в національній та іноземній  валюті (відшкодування вкладів в  іноземній валюті здійснюється у  національній валюті України), включаючи  відсотки, в розмірі вкладів, але не більше 200 000 грн. у кожному із таких банків. Вклади менше 1 гривні не підлягають відшкодуванню.

Основною ціллю діяльності Фонду в Україні є захист прав та інтересів фізичних осіб – вкладників банків.

Фонд не відшкодовує гарантовану  суму за вкладами, розміщеними членами  наглядової ради, ради директорів і  ревізійної комісії банку, вклади в  якому є недоступними; працівниками незалежних аудиторських фірм, які  здійснювали аудиторські перевірки  банку протягом останніх трьох років; акціонерами з істотною участю у  банку, вклади в якому є недоступними; вкладниками, які на індивідуальній основі отримують від банку пільгові відсотки та мають фінансові привілеї, що призвели до погіршення фінансового стану банку; а також вкладниками, які не ідентифіковані ліквідаційною комісією.

Фонд здійснює ряд функцій, які  об'єднані в чотири групи – фінансові, організаційні, інформаційні та контрольні, а саме забезпечення захисту прав фізичних осіб – вкладників шляхом відшкодування за його рахунок коштів вкладників, включаючи відсотки; здійснення організаційно-управлінських заходів  з метою забезпечення виплати  вкладникам сум відшкодування втрат; забезпечення надходження та акумуляції сум зборів з банків – учасників  Фонду та інших коштів, призначених  для здійснення відшкодування втрат; забезпечення цільового використання коштів, що знаходяться на рахунках Фонду.

 

2) Джерела фінансування та особливості діяльності Фонду гарантування банківських вкладів в Україні.

Збори в Фонд гарантування вкладів фізичних осіб передбачені  в з 2001 року. Встановлення і скасування спеціального збору до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, розмір та механізм справляння цього збору здійснюються відповідно до Закону України від 20 вересня 2001 року № 2740-ІІІ "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб". Цим Законом передбачені три  види зборів (рис. 1.1.). Механізм сплати кожного із цих зборів показаний  у Додатку А.

Початковий збір до Фонду  в розмірі одного відсотка зареєстрованого  статутного капіталу банку перераховується  банками - учасниками на рахунок Фонду  протягом тридцяти календарних днів з дня одержання банківської  ліцензії на здійснення банківської  діяльності.

Банки, створені в результаті реорганізації шляхом їх злиття, приєднання або перетворення (в разі сплати початкового збору до Фонду банками, які реорганізувалися), звільняються від сплати початкового збору  та набувають усіх прав і обов'язків  реорганізованих банків щодо участі у Фонді [21].

Рис.2. Види зборів до Фонду гарантування вкладів

Подальшими джерелами  фінансування Фонду є початковий внесок НБУ у розмірі 20 млн. грн. НБУ  може також надавати Фондові кредити  під заставу ЦП за ціною не нижче  середньострокового (5 років) індексу  інфляції. Кабінет Міністрів України  також уповноважений надавати кредити  у грошовій формі або у вигляді  державних ЦП, але тільки, якщо інші форми фінансування вичерпані. Ліміт  кредитування на наступний рік визначається щорічно в десятикратному розмірі  надходжень від банків – учасників  Фонду за 1 півріччя поточного року. Отримані ЦП Фонд має право реалізувати  на відкритому ринку, використовувати  в якості застави при отриманні  кредитів у банків, іноземних кредиторів, НБУ, або тримати їх до погашення. Фонд може також перераховувати свої кошти на депозитні рахунки в  НБУ, за яким отримуватиме доходи. Взагалі, Фонд є єдиним розпорядником коштів, акумульованих у процесі його діяльності. Кошти Фонду не включаються  до Державного бюджету України.

Табл.2. Джерела фінансування Фонду гарантування вкладів.

Банки - (тимчасові) учасники Фонду	Початкові збори	При першому отриманні  ліцензії банки сплачують 1 % реєстрованого  статутного капіталу.
	Регулярні збори	Нараховуються та сплачується  двічі на рік у розмірі 0,25 % загальної  суми вкладів.
	Спеціальні збори	В разі потреби, Фонд вимагає  сплачення, але не в більшому розмірі  від річних регулярних зборів.
	Пеня	В разі несвоєчасного або  неповного перерахування зборів сплачується подвійна облікова ставка НБУ від розміру не перерахованої  суми за кожний день прострочення.
НБУ	Одноразовий внесок	При заснуванні Фонду сплачено 20 млн. грн.
	Кредити	Під заставу цінних паперів  надаються кредити за ціною не меншою від індексу інфляції строком на 5 років.
	Доходи з депозитів	Доходи з депозитів, що розміщені Фондом в НБУ.
КМУ	Кредити	Надаються в грошовій формі  або як державні цінні папері, при  цьому ліміт на кредитування на наступний  рік визначається в 10-кратному розмірі  зборів банків-учасників за перше  півріччя поточного року
Банки та іноземні кредитори	Кредити	Кредит під заставу  цінних паперів надається згідно індивідуальних домовленостей

Табл.3. Динаміка фінансових ресурсів Фонду за 2012 рік, млн.грн.

Період	01.01.2012	01.04.2012	01.07.2012	01.10.2012	01.01.2013
Фінансові ресурси, млн. грн.	4 827,3	5 312,0	5 680,9	6 194,4	6 092,1

 

Проводячи аналіз фінансового  забезпечення Фонду можна зробити  висновок, спостерігаючи значне збільшення фінансових ресурсів всього за 1 рік, що він є нині вагомою фінансовою організацією, яка відіграє важливу  роль в діяльності банківської системи  України. Крім цього, здатність в  випадку необхідності активізувати свої ресурси не викликає сумнівів.

Нарахування та сплата зборів до Фонду з боку банків деталізується  окремим Положенням, затвердженим рішенням адміністративної ради Фонду. Нинішній її розмір, визначений за середньоарифметичним вкладом фізичної особи, насправді  служить обмеженням.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) створено за Указом Президента України №996/98 від 10 вересня 1998 року. При цьому, початковий розмір відшкодувань становив 500 грн. Але з 21.08.2012 року розмір відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у сумі 200 000 грн.

Рис.2. Динаміка зміни розміру суми відшкодування

Фонд розпочинає здійснення відшкодування вкладникам учасника Фонду, коштів за вкладами в установленому  розмірі з дня недоступності  вкладів. Банк має надати Фонду протягом двадцяти робочих днів повний перелік  вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, із визначенням їх розрахункової  суми, яка підлягає відшкодуванню. На підставі одержаного від банку, Фонд у місячний строк перевіряє подані розрахунки з урахуванням обмеження  гарантії (для певного кола осіб) та приймає рішення про відшкодування  коштів вкладникам. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про відшкодування коштів повідомляє вкладників через офіційні засоби масової інформації.

Відшкодування за вкладами здійснюється в готівковій або безготівковій  формі. Відшкодування вкладів в  іноземній валюті відбувається у  національній валюті України після  перерахування суми вкладу за офіційним (обмінним) курсом Національного банку  України на день настання недоступності  вкладів.

Фонд за запитом банка у письмовому вигляді надає необхідну інформацію про розмір відшкодованих коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Виплата Фондом гарантованої суми відшкодування  через визначені банки-агенти здійснюється протягом 3–6 місяців з дня настання недоступності вкладів, а строк позовної давності за зверненнями вкладників становить 3 роки.

 

III. Аналіз діяльності  Фонду гарантування вкладів фізичних  осіб: проблеми та шляхи вдосконалення.

Більшість аспектів функціонування Фонду відповідає міжнародним стандартам організації системи страхування  депозитів, що суттєво сприяє зміцненню  вітчизняного фінансового сектору. Необхідно відмітити й пожвавлення  діяльності населення на ринку заощаджень в останні роки.

Отже, позитивний досвід діяльності Фонду сприяє зростанню ощадної  активності населення в Україні. Позитивні тенденції розвитку вітчизняного депозитного ринку стали можливими  великою мірою завдяки діяльності системи страхування депозитів, спрямованій на підтримання стабільності фінансового сектору та економічного зростання України в цілому [12, С.50].