Ринок страхування життя в Україні

 

 

 

Кафедра фінансів

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

 «Ринок страхування життя в Україні»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Чернігів, 2012

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………….. 3

Страхування життя як різновид особистого страхування………………….. 4

Ринок страхування життя  в Україні…………………………………………… 7

Проблеми та перспективи  розвитку страхування життя в  Україні…………. 12

Висновок……………………………………………………………………………... 15

Використана література…………………………………………………………….. 16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

В усіх країнах з ринковою економікою страхування життя є найважливішим елементом соціальної системи держави, що дозволяє успішно вирішувати багато суспільних проблем, а також задовольняти потреби юридичних та фізичних осіб в забезпеченні стійких гарантій захисту їх економічних інтересів, пов'язаних зі здійсненням різних видів господарської діяльності, збереженням визначеного рівня добробуту і здоров'я.

Страхування життя в  усьому світі - один із найпотужніших  інструментів вирішення соціальних проблем. У країнах зі сталою ринковою економікою держава стимулює розвиток страхування життя за рахунок продуманої системи оподатковування, у якій страхові внески розглядаються як привілейована частина оплати праці, що має цілу низку податкових пільг.

Водночас, страхові компанії працюють на економіку країни. При  цьому активи таких компаній слугують основним джерелом довгострокового інвестування тільки при умові, що надходження від довгострокового страхування складають від 40 до 80 % об'єму страхового ринку.

Український ринок страхування  життя має дуже великий потенціал  внаслідок новизни цієї послуги на фінансовому ринку. Проте в Україні страхування життя складає найменшу частину ринку страхових послуг - близько 1,0 % від загального обсягу страхових платежів. Статистика також свідчить, що за страхуванням життя Україна посідає місце в дев'ятому десятку країн світу. Але сьогодні задля досягнення європейської економічної культури в нашій країні, просто необхідно вдосконалювати цю галузь страхування, яка відіграє одну з ключових ролей в системі страхування загалом в усіх розвинутих країнах світу. Вдосконалення галузі страхування життя громадян та розвиток страхової системи України є одним з пріоритетних завдань на шляху інтеграції економіки України у світове господарство.

 

 

Страхування життя як різновид особистого страхування

До видів страхової діяльності в особистому страхуванні відносяться:

• страхування життя;
• пенсійне страхування;
• страхування від нещасних випадків та хвороб;
• медичне страхування.

Кожен з цих видів  страхової діяльності має свій конкретний об'єкт страхування та перелік страхових ризиків, на випадок настання яких укладаються угоди страхування.

Страхування життя пов'язане з наступними ризиками: смерть страхувальника (застрахованої особи); тимчасова і постійна втрата працездатності; закінчення трудової діяльності у зв'язку з виходом на пенсію за віком; дожиття страхувальника до закінчення терміну страхування або обумовленого договором віку. Настання цих подій, крім останньої, може суттєво знизити сімейний доход страхувальника, і в зв'язку з цим виплата відповідних сум за особистим страхуванням матеріальною підтримкою для сім'ї у важкі періоди життя.

Імовірність настання таких випадків в житті  сприяє розвитку відповідних видів страхування.  Важливими моментами визначенні поняття «нещасний випадок» є раптовість та короткочасність його для застрахованого.

Змішане страхування життя - найбільш розповсюджений вид страхування, бо до ризику дожиття до закінчення терміну страхування можуть бути приєднані й інші ризики, пов’язані з життям, здоров'ям, працездатністю страхувальника.

Страхування дітей дозволяє забезпечити інтереси дитини (застрахованої особи). При цьому виді страхування страхувальниками виступають батьки або інші родичі дитини, а застрахованими - діти. Умови страхування не вимагають документального підтвердження ступеня споріднення страхувальника і дитини. На користь однієї дитини може бути укладено декілька договорів одним чи різними страхувальниками.

Пенсійне  страхування проводиться для осіб похилого віку з метою забезпечення громадян додатковим доходом при виході на пенсію.

Страхування рент здійснюється з метою отримання додаткового доходу в обумовлені терміни або довічно шляхом виплати ренти на накопичену суму.

Страхування на випадок смерті гарантує виплату відповідної суми у випадку смерті страхувальника.

Змішане страхування життя є одним з основних видів особистого страхування. Договори страхування укладаються з працездатними фізичними особами. Однак страхова компанія має право ввести обмеження щодо застрахованих осіб, наприклад, інвалідів, а також ввести вікові обмеження. Наприклад, застрахованими особами не можуть бути громадяни молодше 16 років та старше 70 років. Такі обмеження дають змогу страховій компанії суттєво знизити ступінь ризику смерті та, відповідно, розмір страхової премії. Існують також обмеження страхової відповідальності у випадках смерті від певних хвороб в початковий період страхування. Страхувальник при укладанні договору може призначити одержувача страхової суми на випадок своєї смерті. Ним може бути будь-яка фізична особа, незалежно від ступеня споріднення по відношенню до страхувальника.

Крім індивідуального, застосовується також колективне страхування  життя. Договір колективного страхування  життя укладається з юридичними особами (підприємствами, установами, організаціями тощо) на користь працівників колективу, які є застрахованими особами.

Для укладання  договору змішаного страхування  життя страхувальник (фізична або юридична особа) складає заяву, в якій вказується вся необхідна інформація, яка дозволяє визначити розмір страхової премії та умови страхування, які задовольнять страхувальника. Страхувальник несе відповідальність за достовірність наданої інформації.

• Інформація, яка вказана в угоді, вважається вірною, а страхувальник, підписавши угоду, несе за неї відповідальність. При укладанні угоди страхування страховик повинен пояснити страхувальнику, які події визнаються страховими, а які - ні. Крім того, страховик повинен чітко визначити перелік обставин, за яких подія, що настала, не по тягне за собою виплату страхового забезпечення. До таких обставин відносяться:
• смерть застрахованої особи, яка настала в результаті здійсненні нею (або особою, яка знаходилася з нею у прямому причинному зв'язку) навмисного злочину;
• смерть застрахованої особи, яка настала в результаті керування автомобілем у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, а також керування іншою особою, яка знаходилася в аналогічному стані;
• смерть застрахованої особи, яка настала в результаті спроби або наслідків спроби самогубства.

Страхова  компанія може розширити цей перелік, що повинно бути відображено в договорі страхування.

Страхова  премія, яку повинен сплачувати страхувальник, розраховується на підставі тарифних ставок, які враховують вік страхувальника (застрахованої особи), термін страхування, а також періодичність сплати внесків. Якщо до переліку страхових випадків внесені нещасний випадок або захворювання, тарифні ставки розраховуються з урахуванням особливостей даних ризиків. Періодичність сплати внесків встановлюється за бажанням страхувальника: одноразово або в розстрочку (щомісячно, щоквартально, раз на півріччя щорічно), при цьому також визначається форма розрахунків. І

На протязі  строку страхування договір може припинити свою дію у випадку  смерті страхувальника (застрахованої  особи), виплати страхового забезпечення в розмірі страхової суми, а також з ініціативи страховика або страхувальника. Припинення угоди страхування з ініціативи страховика може мати місце, наприклад, у випадку втрати довіри до страхувальника, коли інформація, передана страхувальником викликає недовіру, хоча страховий випадок ще не настав. В цьому випадку поверненню страхувальнику підлягає сума страхового резерву, сформованого з метою виконання страховиком зобов'язання про вести страхову виплату згідно з угодою страхування, в розмірі викупної суми. Розірвання угоди з ініціативи страхувальника може статися з самих різних причин як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру У зв'язку із створенням резервів внесків, страхувальник набуває право на отримання викупної суми, яка накопичилася на момент припинення сплати внесків. За умовами договору, який діяв не менше шести місяців, передбачена виплата викупної суми.

Виплата страхового забезпечення при настанні тимчасової втрати працездатності в результаті нещасного випадку може відбуватись двома способами:

• як одноразова виплата у відповідності з таблицею;
• шляхом множення кількості лікарняних днів на встановлений процент від страхової суми.

 

Ринок страхування  життя в Україні

 

В усіх країнах з ринковою економікою страхування життя є найважливішим  елементом соціальної системи держави, що дозволяє успішно вирішувати багато суспільних проблем, а також задовольняти потреби юридичних та фізичних осіб в забезпеченні стійких гарантій захисту їх економічних інтересів, пов'язаних зі здійсненням різних видів господарської діяльності, збереженням визначеного рівня добробуту і здоров'я. Страхування - це найбільш доступний спосіб забезпечення подібних гарантій, воно здатне стимулювати ріст заощаджень населення, відшкодувати втрати в доходах у зв'язку з втратою здоров'я або смерті члена родини, організувати надання медичної допомоги у випадку захворювання.

Страхування життя є одним з  центральних видів страхування  та має велике соціально-політичне  значення. В усіх промисловорозвинутих країнах воно є випробуваним та популярним інструментом для індивідуального забезпечення в старості та для сім'ї померлого.

У Німеччині страхування життя  традиційно є найпопулярнішим інструментом забезпечення в старості. Однак, є  країни, в яких добровільне страхування  життя відіграє ще більшу роль. Прикладом цього в Європі є Великобританія, а в Азії - Японія, що пов'язано з рівнем ефективності та спектром послуг державних систем забезпечення в старості.

Страхування життя в усьому світі - один із найпотужніших інструментів вирішення соціальних проблем. У країнах зі сталою ринковою економікою держава стимулює розвиток страхування життя за рахунок продуманої системи оподатковування, у якій страхові внески розглядаються як привілейована частина оплати праці, що має цілу низку податкових пільг.

Водночас, страхові компанії працюють на економіку країни. При цьому активи таких компаній слугують основним джерелом довгострокового інвестування тільки при умові, що надходження від довгострокового страхування складають від 40 до 80 % об'єму страхового ринку.

У європейських країнах частка страхових  платежів по довгостроковому страхуванню  життя досягає 6-10 % ВВП. Так, у Німеччині  на страхування життя населення  щороку скеровує 2,7 % ВВП, у Франції - 5,9 %, а в Україні - лише 0,01 °% ВВП. Статистика також свідчить, що за страхуванням життя Україна посідає місце в дев'ятому десятку країн світу.

Український ринок страхування  життя має дуже великий потенціал  внаслідок новизни цієї послуги  на фінансовому ринку. Сьогодні в  Україні страхування життя складає  найменшу частину ринку страхових послуг - близько 1,0 % від загального обсягу страхових платежів

Компаніям зі страхування життя  в 2010 році населення довірило довгострокових (понад 10 років) коштів 630 млн грн, що в 4,2 рази більше, ніж недержавним  пенсійним фондам (НПФ),.При цьому 66,6% всіх вкладених коштів у НПФ припадає на пенсійний фонд Національного банку України.

Середній розмір внеску до лайфової компанії з накопичувального страхування  за минулий рік склав 1,470 тис. грн, у НПФ – 295 грн. Частка внесків  фізичних осіб до недержавних пенсійних фондів країни становить 5%, тоді як у компаній зі страхування життя 84%. При тому, що кількість клієнтів за довгостроковими накопичувальними контрактами обох ринків майже однакова і становить близько 510 тис. осіб. Обсяг страхових резервів за накопичувальними програмами пенсійного страхування лайфових компаній становить 2,14 млрд грн, НПФ-1, 11 млрд грн. На кінець 2010 року в Україну було зареєстровано 106 НПФ і 60 компаній зі страхування життя. При цьому на трьох лідерів пенсійного ринку припадало 74% зібраних коштів, страхування життя - 51%.

Але незважаючи на відносно позитивну  динаміку розвитку цього виду страхування, наша країна ще має розв'язати велику кількість проблем, пов'язаних з  відсутністю відповідних традицій страхування життя, недостатньою кількістю операторів і агентських мереж, неурегульованістю вітчизняного законодавства щодо суб'єктів страхової справи, особливо з іноземним капіталом.

В Україні, як і в інших  країнах Центральної та Східної  Європи основну роль у формуванні ринку страхування життя відіграють іноземні компанії. За виключенням колишніх державних монополістів, інші локальні компанії, які опинилися в однакових з іноземцями умовах, спершу поступалися іноземним компаніям через недостатність відповідних навичок та досвіду роботи [3].

Практично усі компанії-лідери зі страхування життя знаходяться  в сфері контролю великих світових компаній. Наприклад, компанія Alico AIG Life має американський капітал, СК «Граве Україна», «Юпітер страхування життя  Іншуранс Груп та VAB Життя – австрійський, УСК «Дженерал Гарант Страхування життя» - італійський, СК «Форт Страхування Життя Україна» - голландський, СК «Ренесанс Життя», СК «ІНГО Україна-Життя та СК «ПРОСТО-страхування. Життя та пенсія» - російський, СК «ПЗУ Україна страхування життя» - польський, СК «Оранта-Життя» - казахський, SEB Life Ukraine – шведський (табл.1).

Український страховий  ринок приваблює іноземні страхові компанії своїм високим потенціалом  розвитку. Страхові ринки в США, країнах  Європи зростають на 1-2 % щороку, тоді як в Україні, за даними Ліги страхових організацій (ЛСОУ),

сегмент страхування життя зростає на 50-60 % щороку.

Як показує досвід країн Центральної та Східної  Європи, динаміка ринку страхування  життя у першу чергу визначається п’ятьма умовами: рівнем добробуту  населення, його горизонтом планування, розвитком альтернативних фінансових інститутів, попереднім досвідом страхування життя населення, доступністю якісних страхових продуктів.

Зі зростанням добробуту, як правило, людям властиво більшу частину  свого заробітку зберігати, в тому ж числі у формі полісів страхування життя.

Горизонт планування визначає ставлення до майбутнього, зокрема схильність та готовність зберігати  частину заробітку в періоди  фінансової стабільності для витрачання в періоди відносних фінансових труднощів. Як правило, споживачі з великим горизонтом планування схильні зберігати більшу частину свого доходу та з більшою імовірністю готові придбати довгострокові страхові продукти.

Ступінь розвитку альтернативних страхуванню фінансових інститутів описує реальні можливості вибору форм та методів збереження для потенційного покупця страхового полісу. До числа альтернативних фінансових інститутів належать банківські депозити, інвестиційні фонди, готівка тощо. Зрозуміло, що при великому різноманітті можливостей частка коштів, виділених «під страхування життя», буде меншою.

Попередній досвід страхування  життя задає загальний рівень довіри страхувальника до страховика і, таким чином, відіграє ключову  роль при прийняті рішення про  купівлю страхового полісу. Досвід страхування включає як довгостроковість користування послугами страхування життя, так і наявність випадків втрати вкладених у страхування життя коштів.

Доступність якісних  продуктів зі страхування життя  залежить, в першу чергу, від наявності  кваліфікованих надійних страховиків, здатних розробити спеціальні продукти для окремого ринку, та масштабів національної агентської мережі.

На сьогодні Україна  досягла рівня Польщі, Угорщини та Чехії періоду «буму» страхування  життя (1992–1997рр.) за більшістю факторів, визначаючих розвиток страхування життя.

Разом з тим, не дивлячись  на позитивну динаміку розвитку цього  виду страхування в Україні, його основні показники залишаються  досить низькими у порівнянні з розвинутими  країнами. На одного українця в середньому припадає менше 2$ премій зі страхування життя. У Росії, наприклад, ця цифра складає 4,6$, а в США – 1,7$ тис.

Українці ставляться до довгострокових заощаджень практично  як і інші мешканці Центральної та Східної Європи. Норма заощаджень в Україні, як і в Угорщині, Чехії та Польщі 10 років тому, складає приблизно 10-15% від розташованого доходу. Окрім того в українців (у порівняні з громадянами інших країн) відсутні і численні альтернативні можливості збереження. На відміну від своїх західних сусідів, українці віддають перевагу зберіганню більшої частини своїх заощаджень у вигляді іноземної валюти. Частка готівки у населення в Україні складає 5-8% ВВП, що є одним із найвищих показників у світі. Ємність іноземної валюти у громадян Польщі, Угорщини та Чехії навіть в періоди найбільшої схильності до заощаджень у формі готівки в 90-х рр. не перевищувала 3-4,5% ВВП. ПІФи та банківські депозити користуються в Україні меншою популярністю, ніж в розвинутих країнах Центральної та Східної Європи.

Сьогодні повторенню «східноєвропейського» сценарію в Україні перешкоджають в основному два фактора. Перший – це відсутність в Україні багатих традицій класичного страхування життя та негативний досвід після розпаду СРСР.

Історія конкурентного  досоціалістичного страхування  в царській Росії не перевищувала 50 років. Тому після революції 1917 року страхування життя в країні фактично перестало існувати. До видачі перших «соціалістичних» полісів Держстрахом пройшло понад 30 років. При цьому в радянські часи придбання страховки населенням, як правило, носило примусовий характер і інколи розглядалось як податок зі сторони держави.

Щодо сьогодення, то загальна сума валових страхових платежів (премій, внесків), отриманих страховиками при страхуванні життя за січень – вересень 2011 року, становила 900,4 млн. грн., що на 47,7% більше, ніж за відповідний період 2010 року (січень – вересень 2010 р. – 609,6 млн. грн.). Структура валових надходжень страхових платежів (премій, внесків) за 9 місяців 2011 року:

- 784 млн. грн. (або 87,1%) – що надійшли від фізичних осіб;

- 116,3 млн. грн. (або 12,9%) – що надійшли від юридичних осіб.

За 9 місяців 2011 року на 23,7% збільшилась кількість застрахованих  фізичних осіб (857 856 застрахованих фізичних осіб у порівнянні з 693 254застрахованими фізичними особами протягом 9 місяців 2010 року). Станом на30.09.2011 застраховано 3 220 358 фізичних осіб.

Валові страхові премії із страхування життя станом на 30.09.11 становили :

- За договорами страхування  довічної пенсії, страхування ризику  настання інвалідності або смерті учасника недержавного пенсійного фонду - 0,3 млн. грн;( 0,03%)

- За договорами страхування,  якими передбачено досягнення  застрахованою особою визначеного  договором пенсійного віку - 31,8 млн.  грн;( 3,5%)

- За іншими договорами  страхування життя - 272,2 млн.грн; 30,2%

- За договорами страхування  життя лише на випадок смерті - 48,1 млн .грн; (5,3%)

- За іншими договорами  накопичувального страхування - 548,0 млн. грн; (60,9%) .

Протягом 2011 року спостерігалася позитивна тенденція розвитку страхування життя. Про це свідчить зростання резервів зі страхування життя на 98,0 млн. грн. (до 343,4 млн. грн.) у порівнянні з відповідним періодом 2010 року.

 

Проблеми та перспективи розвитку страхування  життя в Україні

 

Формування капіталу компаній зі страхування життя і його розміщення потребують суттєвих удосконалень, при чому як на макрорівні, так і на рівні самих страхових компаній.

Серед негативних чинників, які стримують розвиток ринку  страхування життя, можна виділити наступні:

- недосконалість захисту  прав споживачів страхових послуг;

- низький рівень співвідношення  страхових платежів з відрахуванням  платежів, переданих на перестрахування  українським страховикам, і валового  внутрішнього продукту, незначна  клієнтська база страховиків,  а також зосередження страхової діяльності переважно на майновому страхуванні юридичних осіб;

- нерозвиненість довгострокового  страхування життя, недержавного  пенсійного забезпечення та відсутність  правового регулювання діяльності  страховиків у сфері обов'язкового  медичного страхування;

- недостатність надійних  фінансових інструментів для  інвестування;

- встановлення економічно  обґрунтованих нормативів щодо  достатності капіталу страховиків  і якості їх активів;

- забезпечення довіри  до компаній зі страхування  життя шляхом створення державних гарантій повернення коштів страхувальникам у вигляді заснування державної перестрахової компанії та фонду захисту вкладів громадян, які уклали договори зі страхування життя.

Західні експерти позитивно  оцінюють перспективи вітчизняного страхового ринку, вважають, що український ринок страхування життя - один з найпривабливіших в Європі, оскільки має великий потенціал розвитку. Як зазначають експерти, найближчим часом швидше за все зростатиме страхування життя. Але для поступового розвитку цієї галузі в Україні необхідно:

- підвищити добробут  громадян і поліпшити стан  корпоративних і державних фінансів;

- законодавчо унормувати  визначення фінансових ризиків;

- розвивати класичні  види довгострокового і накопичувального  особистого страхування;

- освоїти нові види страхування життя та поліпшити якість послуг;

- підвищити рівень  капіталізації страхових компаній, їх фінансову стійкість, плато-  і конкурентоспроможність та  інвестиційну привабливість;

- розвивати сучасну  інфраструктуру ринку страхування  життя;

- підвищити ефективність  менеджменту та маркетингового  аналізу сегментів

- ринку;

- приділити особливу  увагу вдосконаленню страхової  справи в регіонах;

- підвищити якість  підготовки і перепідготовки  кадрів страхового бізнесу;

- підвищити прозорість  страхового ринку, створити єдину базу даних; організувати роботу бюро страхових історій;

- впроваджувати в практику  роботи страхових компаній новітні  Інтернет-технології;

- підвищити страхову  культуру населення і його  довіру до страхових компаній.

Розвиток страхування життя, та корпоративного страхування життя зокрема повинен закрити частину прогалин в соціальній політиці держави, в першу чергу в системі соціального захисту населення та його пенсійного забезпечення. Таким чином в Україні буде зроблено перші кроки в напрямку перенесення частини соціального навантаження держави на страхові компанії.

Кошти підприємств, які  будуть виділятися підприємствами на створення соціальних гарантій для  своїх працівників та додаткового  пенсійного забезпечення через недержавну соціальну інфраструктуру на базі страхових компаній, повинні зробити свій внесок вирішення проблеми подолання бідності та зростання добробуту населення.

Розвиток корпоративного страхування повинен вплинути на відновлення довіри населення до довгострокових накопичувальних інструментів та національної грошової одиниці. Через корпоративні програми зростатиме фінансова культура та грамотність населення.

Зростання маси дешевих  довгострокових фінансових ресурсів повинно  також спричинити і зниження вартості капіталу та кредитних ресурсів, що так необхідно сьогодні для здійснення економічних перетворень у реальному секторі економіки.

Таким чином, вищевикладене  свідчить про важливість і необхідність розвитку страхування життя в  Україні, а також те, що тільки комплексні заходи з боку держави та самих страхових компаній допоможуть постійно розвивати цей сегмент ринку фінансових послуг.

 

Висновок

Страхування життя є  дієвою формою захисту від ризиків, які загрожують життю людини, її працездатності, здоров'ю. На даному етапі розвитку економіки страхування життя є одним з найбільш впливових інструментів вирішення соціальних проблем. Зараз є актуальною проблема формування та подальшого розвитку ринку страхування життя для країн із перехідною економікою, зокрема для України, де відбуваються кардинальні зміни в економічній системі.

Cитуація на ринку  страхування життя в Україні  довгий час була не контрольована  державою, що призвело до вивозу  за кордон великого обсягу  коштів напівлегальними посередниками  іноземних страхових компаній. Зараз ситуація в Україні змінюється на позитивному напрямку, оскільки держава посилює свій контроль в цій галузі.

Однак, на разі, розвиток страхування життя в Україні  стримується багатьма об’єктивними і суб’єктивними чинниками.

Вивчення проблем страхового ринку України свідчить про їх тісний взаємозв’язок з загальноекономічними проблемами, оскільки кошти, що отримують страховики зі страхування життя, є надійним джерелом дешевих та довгострокових інвестиційних ресурсів, які необхідні для розвитку всієї економіки України, а особливо високотехнологічних, наукомістких проектів.

Зараз Україна поступово  відмовляється від обтяжливих соціальних гарантій та неефективної системи соціального  забезпечення. Розвиток страхування  життя має удосконалити соціальну  політику держави в сфері соціального захисту населення та його пенсійного забезпечення. Відповідно до цього, в Україні буде перенесено частину соціального навантаження держави на страхові компанії.

Загалом, ринок страхових  послуг в Україні має постійні тенденції до зростання. За даними європейських експертів, український страховий ринок є одним з найпривабливіших в Європі тому, що має великий потенціал розвитку. Однак досягнути в даній сфері позитивних наслідків можна лише в тому випадку, коли відбудеться об’єднання зусиль представників владних структур та страхових ринків.

Використана література:

1. Єгорова О.С. Розвиток страхування життя в Україні // Вісник Української академії банківської справи. - 2009.- № 1. - С.46 – 51

2. Островський В. Проблеми розвитку страхування життя в Україні // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://udau.edu.ua/library.php?pid=767

3. Трігуб П.В. Аналіз сучасного стану страхового ринку України // Європейський вектор економічного розвитку. - 2009. - №2. - С. 32-41.

4. http://uainsur.com/stats/life/