Роль НБУ у забезпеченні розвитку ринку платіжних карток в Україні

 

 

 

 

Реферат на тему:

« Роль НБУ у забезпеченні розвитку ринку платіжних карток в Україні»

 

 

 

 

     Виконала                    

студентка групи 363  

                                                                                               Близнюк Тетяна         

Перевірила                 

Кульчицька Н.С.        

         

 

 

 

Львів-2012

План

Вступ

1.Ринок платіжних карток України.

2.Види пластикових карток  і їх призначення.

3.Національна система  масових електронних платежів:загальна  характеристика.

    -картки НСМЕП.

4.Проблеми та перспективи  використання банками платіжних  карток.

Висновок

Список використоної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Вступ

     Становлення і розвиток ринку фінансових послуг в Україні відбувається в

період створення  ринкової економіки  та  елементів  її  інфраструктури.  Цей

етап співпав  з кардинальними змінами у  світовій економіці, які  визначаються

процесами  глобалізації  фінансових   ринків   і   міжнародною   інтеграцією

фінансових  інститутів,  утворенням,  інтеграцією  та  монополізацією  ринків

окремих фінансових інструментів міжнародними об’єднаннями  банків  та  інших

фінансових  компаній.   Ці   процеси   призводять   до   різкого   зростання

транскордонних   переміщень   товарів,   капіталів,   послуг,    технологій,

інформації.

     Новітні технології поступово трансформують основні принципи традиційної

ринкової  економіки, в т.ч. у фінансово-банківській  сфері.  З  кінця  ХХ  ст.

технологічною основою розвитку ринку фінансових послуг і одним  із  головних

факторів  глобалізації  фінансових  ринків  стала  міжнародна   інформаційна

мережа  Інтернет.   Результати   активного   і   різнобічного   використання

можливостей Інтернет провідними банками  та  іншими  фінансовими  установами

світу свідчать, що  з  впровадженням  інтернет-технологій  розпочався  новий

етап розвитку ринку фінансових  послуг,  який  характеризується  надзвичайно

високою динамікою  фінансових потоків. Характерною тенденцією  став  активний

вихід на ринок  високотехнологічних фінансових послуг  нефінансових  установ,

що призводить до загострення конкуренції та перерозподілу  клієнтської бази.

     У зв’язку  з  цим  важливою  складовою  стратегії  розвитку  фінансово-

банківських  установ  України  повинна   стати   розробка   і   впровадження

високотехнологічних   фінансових   інструментів   та   продуктів   з   метою

динамічного розвитку вітчизняного ринку  фінансових  послуг  і  забезпечення

управління  фінансовими  потоками  у  системах  електронного   бізнесу.   Це

зумовлює  необхідність  вивчення  світового  досвіду  та  тенденцій  розвитку

ринку платіжних  карток в Україні.

 

 

1.Ринок платіжних карток України почав формуватись 1996 року, коли українські банки випустили перші картки MasterCard International і Visa International

В Україні  впровадження банківських карткових технологій розвивається за такими напрямами:

• упровадження карткових проектів на базі міжнародних платіжних систем (банківських - MasterCard, Visa; небанківських - American Express, Diners Club, JCB; інших платіжних систем - "Золота корона", UnionCard, СТБ тощо);

• розроблення та впровадження локальних одноемітентних карткових платіжних систем (СБОН, ПІБ, МТ-Карт та інші);

• упровадження внутрішньодержавних міжбанківських національних платіжних систем (Укркарт, НСМЕП - Національна система масових електронних платежів).

На сучасному  етапі розвитку банківської системи  України досить швидко розгортається  впровадження карток міжнародних платіжних  систем. Інтерес українських банків до міжнародних платіжних систем цілком логічний. Випуск міжнародних банківських карток дозволяє здійснити інтеграцію у світову систему банківських послуг, підняти імідж банку, завоювати ринок та залучити додаткових клієнтів. Участь у міжнародній картковій системі дає можливість опанувати новітні банківські технології, використовуючи могутню інфраструктуру для здійснення розрахунків у глобальних масштабах. Реалізація цих напрямів вимагає значних капіталовкладень у створення інфраструктури - процесингові центри, програмне забезпечення, банкомати, POS-термінали, телекомунікаційні мережі та інше, а також у реконструкцію суміжних сфер - торгівлі, сфери послуг.

Картковий бізнес в Україні сьогодні стрімко почав  розвиватись, але він ще не є прибутковим. Проте саме від дохідності залежить, чи розгортатиме банківська установа картковий бізнес, чи навпаки, згорне його. Відносно низький рівень життя населення і його низька платоспроможність гальмують окупність витрат, що були зроблені для розгортання системи масових електронних платежів. Аналогічні проблеми постають перед розробниками локальних платіжних систем. Підвищення дохідності - одна з найактуальніших та найскладніших проблем, з якими стикаються банки під час реалізації карткових програм. За цих умов українським банкам доводиться шукати шляхи підвищення ефективності функціонування карткових технологій та карткових платіжних систем, застосовувати досвід західних банків, які вже досягли успіху в цій сфері.

Практика  функціонування українського карткового ринку свідчить, що банки завойовують  цей ринок здебільшого за допомогою  запровадження на підприємствах карткових зарплатних проектів. За оцінками провідних спеціалістів, понад 75-80% українських карток випущено в межах реалізації зарплатних проектів.

 

2.Види пластикових  карток.

Пластикова  картка - узагальнюючий термін, який означає усі види карток, що розрізняють за призначенням, за видом послуг що надаються з їх допомогою, за своїми технічними можливостями і організаціями, що їх випускають. Найважливіша особливість усіх пластикових карток, незалежно від ступеня їх досконалості, полягає в тому, що вони містять певний набір інформації, що використовується в різних прикладних системах. Картка може служити не тільки платіжним інструментом, за допомогою якого можна здійснювати безготівкові розрахунки за товари і послуги та отримувати готівку, але й пропуском в будівлю, засобом доступу до комп'ютера, засобом оплати телефонних переговорів.

 

У сфері грошового  обігу пластикові картки є одним  з прогресивних засобів організації  безготівкових розрахунків. У системі  безготівкових розрахунків вони складають особливий клас засобів платежу, які можуть володіти якостями як дебетових, так і кредитних інструментів.

 

Пластикова  картка являє собою пластину стандартних  розмірів (довжина 85,6 мм, ширина 53,9 мм, а товщина не більш як 0,76 мм), виготовлену із спеціальної, стійкої до будь-яких пошкоджень пластмаси. Основна функція пластикової картки - забезпечення ідентифікації особи, що її використовує як суб'єкта (учасника) платіжної системи. Для цього на пластикову картку наносяться логотипи банка-емітента і платіжної системи, що обслуговує картку, ім'я власника картки, номер його рахунку, термін дії картки. Крім цього, на картці може бути присутня фотокартка власника і його підпис.

 

У процесі  розвитку карткових платіжних систем виникло багато видів пластикових карток, які розрізняються за функціональним призначенням, технічними характеристиками та категоріями споживачів.

 

Існує також  багато ознак, за якими можна класифікувати  картки, наприклад, за матеріалом, з  якого виготовлені картки: паперові (картонні), металеві, пластикові.

 

Сьогодні  практичного поширення набули пластикові картки. Проте для ідентифікації  власника картки часто використовуються паперові (картонні) картки, запаяні  в прозору плівку, так звані  ламіновані картки. Ламінування є  досить дешевою та простою процедурою і тому, якщо картка використовується для розрахунків, з метою підвищення захищеності від підробок застосовують досконалішу та складнішу технологію виготовлення карток з пластику. В той же час, на відміну від металевих карток, пластик легко піддається термічній обробці та тиску (ембосуванню), що дуже важливо для персоналізації картки перед видачею її клієнту.

 

Алфавітно-цифрові  дані — ім'я, номер картки (складається  з 16 цифр: перші шість - код банка-емітента (Issuing Bank); наступні дев'ять -банківський номер картки (номер карт-рахунка); остання цифра -контрольна) термін дії та інші — можуть бути ембосовані, тобто нанесеш рельєфним шрифтом, або не ембосовані (випалені). Графічна інформація дає можливість візуальної ідентифікації власника картки. Однак для використання в банківській платіжній системі цього недостатньо. По-перше, така картка може бути легко підроблена, по-друге, автоматична обробка такої картки проблемна. Крім того, потрібно зберігати на картці ряд конфіденційних даних, що полегшує процедуру авторизації. Все це призводить до необхідності занесення ідентифікаційних даних на банківські пластикові картки додатково ще в закодованому вигляді. Це завдання може бути вирішене за допомогою різноманітних фізичних механізмів. У картках зі штрих-кодом як ідентифікаційний елемент використовується штриховий код, аналогічний коду, який застосовується для маркування товару. Зчитування коду відбувається в інфрачервоних проміннях. Картки з магнітною смугою сьогодні найбільш поширені. Магнітна смуга розташована на зворотньому боці картки і складається з трьох доріжок.

 

За способом запису інформації можна виділити такі види карток: графічний запис; ембосування; штрих-кодування; з магнітною смугою (магнітна картка); з мікросхемою (картки пам'яті); мікропроцесорні (смарт-картка); лазерний запис (оптична картка).

 

Найпершою та простою формою запису інформації' на картку було і залишається графічне зображення. Воно і досі використовується в усіх картках. Спочатку на картку наносилися тільки прізвище, ім'я держателя картки і інформація про її емітента. Пізніше на універсальних банківських картках був передбачений, зразок підпису, а прізвище та ім'я стали ембосуватися.

 

Ембосування (тиснення) - це нанесення даних на картку у вигляді рельєфних знаків.

 

Штрих-кодування - запис інформації на картку за допомогою штрих-кодування застосовувалось до винаходу магнітної смуги і в платіжних системах розповсюдження не отримало.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.Націона́льна систе́ма ма́сових електро́нних платежі́в (НСМЕП) — це внутрішньодержавна банківська багатоемітентна платіжна система масових платежів, в якій розрахунки за товари та послуги, одержання готівки та інші операції здійснюються за допомогою платіжних смарт-карток за технологією, що розроблена Національним банком України.

НСМЕП - внутрішньодержавна банківська багато емітент-на платіжна система масових платежів, яка  була створена за підтримки і за ініціативою Національного банку  України, де розрахунки за товари і  послуги, одержання готівки та інші операції здійснюються за допомогою платіжних смарт-карток за технологією, розробленою Національним банком України.

Діяльність  НСМЕП регламентована Правилами  Національної системи масових електронних  платежів, затвердженими Постановою НБУ №620 від 10 грудня 2004 року і призначена для виконання переказу коштів за операціями, що ініційовані із застосуванням платіжних карток, та гарантування високої безпечності, надійності, швидкості та економічної ефективності виконання операцій із застосуванням платіжних карток.

Правила визначають загальні принципи побудови НСМЕП, її організаційну структуру, умови членства, порядок вступу та виходу із системи, взаємовідносини між її членами та учасниками, загальну технологію роботи в НСМЕП, порядок використання платіжних карток, загальні правила документообігу і здійснення розрахунків, порядок вирішення спорів, систему безпеки,

У кінці 90-х  років НБУ розробив концепцію  розвитку національної системи масових  електронних платежів, яка була спрямована на поліпшення структури грошового  обігу в Україні за рахунок розбудови масових безготівкових платежів з використанням платіжних інструментів і скорочення частки готівкових розрахунків

Метою створення  НСМЕП є розроблення та впровадження в Україні відносно дешевої надійно  захищеної автоматизованої системи  безготівкових розрахунків, яка в основному розрахована на роботу в режимі «off-line».

З упровадженням  НСМЕП громадяни України матимуть змогу оплачувати товари і послуги  у безготівковій формі за допомогою  смарт-карток, а також зберігати  і накопичувати заощадження у банках на поточних і карткових рахунках. Таким чином, можна очікувати не лише значного розширення можливостей банківської системи України завдяки додатковому залученню коштів населення, а й забезпечення завдяки роботі НСМЕП додаткових прибутків громадян у вигляді відсотків за залишком на їхніх банківських рахунках.

Окрім того, технологією  НСМЕП передбачено також широке застосування платіжних карток юридичними особами — корпоративні та бізнес-картки.

Національний  банк вважає створення НСМЕП завершальною стадією у побудові системи електронних платежів в Україні. НСМЕП за своєю масштабністю, складністю та обсягом витрат на створення, запровадження і експлуатацію значно перевищує існуючу систему електронних платежів Національного банку України. Враховуючи світовий досвід, в Україні має бути емітовано не менше 10 мільйонів платіжних карток НСМЕП, функціонувати щонайменше 100 тис. точок обслуговування (платіжних терміналів у торгівлі, на транспорті, в сфері послуг, банківських терміналів та банкоматів в банках).  До складу НСМЕП входять:

     платіжна організація;

     члени платіжної системи;

     учасники платіжної системи.

   На етапі впровадження та функціонування пілотного  проекту

платіжною  організацією  НСМЕП є Національний банк України (далі -

Платіжна  організація).  Загальне управління  НСМЕП  здійснює  Рада

Платіжної організації, яка виконує такі функції:

     вирішує питання прийняття до НСМЕП нових членів;

     вирішує питання виключення з НСМЕП її членів;

     виконує арбітражні функції в межах НСМЕП;

     установлює ліміти НСМЕП для кожного платіжного інструменту;

     установлює загальносистемні комісійні;

     приймає стратегічні рішення щодо подальшого розвитку НСМЕП;

     інші функції, передбачені цим Положенням та договорами.

     На етапі поширення НСМЕП (після завершення пілотного проекту)

керівництво платіжною  системою  буде  здійснювати  нова  платіжна

організація,  що  буде  створена  за  ініціативи  членів  НСМЕП як

юридична  особа.  До  створення  цієї  юридичної  особи  Платіжною 

організацією НСМЕП є Національний банк України.

   Членами  НСМЕП можуть бути банки,  які одержали банківську

ліцензію  Національного банку України  та уклали договір з Платіжною 

організацією  про вступ до НСМЕП.

    Учасниками  НСМЕП  є юридичні або фізичні особи - суб'єкти

відносин,  що виникають при здійсненні розрахункових  операцій  за

допомогою  платіжних  карток  НСМЕП (Розрахунковий  банк,  Головний

процесинговий центр (далі - ГПЦ), Регіональний процесинговий  центр 

(далі - РПЦ), держателі  платіжних карток, підприємства торгівлі та

послуг тощо),  банки - члени НСМЕП.  Функції Розрахункового  банку 

НСМЕП  виконує  Національний  банк  України (Операційне управління

Національного банку України).

     Платіжна організація  визначає організації - учасників НСМЕП,

яким надається  право виконувати функції процесингових  центрів,  і 

наділяє їх відповідними повноваженнями. Оперативне керування  НСМЕП 

у межах повноважень,  визначених Платіжною  організацією,  виконує 

ГПЦ.  РПЦ  управляє  частиною  НСМЕП,  яка  знаходиться в нього на

обслуговуванні (підприємства торгівлі та послуг, банки).

     ГПЦ через   свої   підрозділи   (центри   генерації  ключової

інформації,  системної ініціалізації та системної  персоналізації)

виконує  також  функції управління системними ключами та системної

підготовки  карток для подальшої їх емісії в  банках.

 

    Взаємовідносини  між   учасниками   НСМЕП   будуються   на

договірних  засадах.  Умови  договорів  між  ними мають відповідати 

чинному   законодавству   України,    нормативно-правовим    актам

Національного банку України та цьому Положенню.

     Банки під час вступу до НСМЕП підписують:

     договір про вступ до Національної системи масових електронних

платежів;

     договір  про  проведення  розрахунків  між  банками - членами

НСМЕП за операції,  виконані  із  застосуванням  платіжних  карток

НСМЕП;

     договір про  обслуговування розрахунків платіжними картками в

НСМЕП між  процесинговим центром і банком .

     На етапі  впровадження  та  функціонування  пілотного проекту

допускається  укладання банками  з  Платіжною  організацією  одного

загального  договору,  якщо  Платіжна  організація,  Розрахунковий 

банк, Головний процесинговий центр є однією юридичною особою.

     Предметом   договорів   між  ГПЦ  та РПЦ є інформаційна

взаємодія  та  розподіл  комісійних.   Ці   договори   можуть   не

укладатись,  якщо  процесингові центри є структурними підрозділами

однієї юридичної  особи.

   Під час роботи в НСМЕП банки укладають такі договори:

     з фізичними та юридичними особами - про відкриття рахунків,

видачу карток та умови здійснення операцій за ними;

     з підприємствами   торгівлі   та   сфери   послуг    -    про

обслуговування  платіжних  карток  НСМЕП (у разі виконання банками 

функцій еквайра);

     з іншими  банками  (агентами) - щодо емісії та/або еквайрингу

платіжних карток НСМЕП.

    Договори,  що укладаються членами НСМЕП,  складаються,  як

правило,  у двох примірниках. На вимогу однієї із сторін кількість 

примірників договору може бути більшою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пластикова  картка НСМЕП – це пластикова чіп-картка стандартного розміру, у яку вмонтовано мікрокомп’ютер, що зберігає в електронному вигляді інформацію про кошти її власника. На картці є два відділення пам’яті: чек і гаманець. За допомогою гаманця здійснюються дрібні розрахунки (щоденні покупки в магазині тощо). За допомогою чека можна здійснювати оплату більш значних покупок (товари побутового призначення, одяг), проводити розрахунки за комунальні послуги тощо.

 

Переваги  пластикових карток:

Гроші не будуть втрачені, навіть якщо Ви втратите картку, як це буває зі звичайним гаманцем. Інша людина не зможе скористатися Вашою карткою, оскільки картка захищена особливим PIN-кодом, відомим тільки її власникові.

Гроші безпечно перевозити з собою під час подорожей Україною, якщо вони будуть на картці, а не в кишені. Понад 50 банківських установ зі своєю філійною мережею по всій Україні входять у систему НСМЕП.

Вас чекають  знижки в магазинах при оплаті товарів за допомогою пластикових  карток НСМЕП.

Заробітну платню, пенсію, субсидію, медичну страховку  та інші соціальні виплати власникові картки НСМЕП одержувати вигідно  та зручно.

Комунальні  послуги та енергоносії також  можна сплачувати карткою НСМЕП  у пунктах прийому платежів, обладнаних терміналами.

Поповнення  карткового рахунку здійснюється в  будь-якому відділенні банку-члена  НСМЕП, минаючи поточний рахунок.

Одержати  готівку по пластиковій картці можна  в пунктах банківського обслуговування або в банкоматах НСМЕП на всій території України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Проблеми та перспективи використання банками платіжних карток

Інтенсивний розвиток перспективних напрямів банківського бізнесу, особливо бізнесу пластикових  карт, зумовлений рівнем конкуренції, що постійно зростає, необхідністю впроваджувати нові якісні банківські продукти.

Сьогодні  перед українськими банками стоїть складне завдання інтеграції у т.ч. вступ до міжнародних платіжних  систем “Visa International”і “Europay International” (далі МПС).

Інтенсивний розвиток бізнесу пластикових карт стримується як зовнішніми, так і внутрішніми чинниками.

Зовнішні  чинники:

- законодавча  неврегульованість операцій із  платіжними картами (робота в  мережі Інтернет, кримінальна відповідальність  за крадіжки через Інтернет, банкомати,  використання підроблених карт);

- нерозвинутість  інфраструктури ринку;

- несумлінна  конкуренція (особливо тарифна  політика) з боку деяких банків;

- інші.

 

Несумлінні  власники карт за кордоном здійснюють численні трансакції на суми нижче  лімітів авторизації, допускаючи несанкціонований овердрафт до кількох десятків тисяч доларів. Розшук подібних клієнтів у разі порушення кримінальних справ без підключення відповідних спецслужб практично неможливий. При розслідуванні правоохоронними органами кримінальних справ за шахрайськими трансакціями у торгових точках найчастіше виникає проблема доказу понесеної шкоди, що переважно спричинена некомпетентністю відповідального персоналу правоохоронних органів у технології бізнесу пластикових карт.

Проте за наявності  доведених фактів шахрайства в торгових точках або з боку власників карт банку і навіть у разі фізичної затримки шахраїв не існує законних підстав для притягнення їх до відповідальності через не прийняту досі нову редакцію статті Кримінального кодексу України, що передбачає кримінальну відповідальність за подібний стан злочинів.

Інтенсивний розвиток Інтернет-технологій, електронного бізнесу, системи закупівель через  мережу Інтернет, по mailorder тощо зумовлює зростання несанкціонованих трансакцій за пластиковими картами. Ситуація також ускладнюється відсутністю правового поля для роботи в Інтернет.

Неузгодженість  нормативних актів ДПАУ, митних служб, окремих законів з Положенням про пластикові карти призводить до застосування штрафних санкцій з  боку цих органів до підприємств, що використовують у своїй діяльності корпоративні пластикові карти і зарплатні проекти, що шкодить популяризації безготівкових розрахунків в Україні, а отже, і економіці країні.

Слаборозвинута  інфраструктура ринку (банкомати - повільна окупність, технічна невідповідність сучасним вимогам, термінали - незацікавленість торгових точок в установленні, сторожке ставлення до безготівкової форми розрахунків), жорстка, а часто і несумлінна конкуренція негативно позначаються на розвитку ринку пластикових карт.

Головні витрати банків щодо розвитку карткового бізнесу пов'язані з вкладеннями у формування інфраструктури істотно стримує темп емісії карт, необхідний ринку.

У той же час  в Україні фактично існує достатня інфраструктура обслуговування індивідуальних клієнтів, що перебуває у віданні банків, які не мають фінансових можливостей або бажання розвивати картковий бізнес. У їхньому розпорядженні є перспективна цільова група індивідуальних клієнтів, що бажають одержати сучасний банківський сервіс, а також корпоративні клієнти, у т.ч. інсайдери, зацікавлені у впровадженні зарплатних платіжних технологій.

 

Внутрішні чинники:

- неякісний  зв'язок і обмежені можливості  авторизацій них центрів (слабке  програмне забезпечення банкоматів);

- відсутність  уніфікованого підходу до відносин  з банками-агентами тощо.

 

Неякісний зв'язок і обмежені можливості авторизацій  них центрів (слабке програмне забезпечення автоматів), блокування і зникнення  грошей. Як наслідок, банківські фахівці 70-80% свого робочого часу витрачають на те, щоб вирішувати спірні ситуації, пов'язані з помилковим блокуванням рахунків клієнтів.

Відсутність єдиних вимог до договірної маси з  банками-агентами призводить до різного  тлумачення банками однакових положень. Так, деякі банки-агенти або не укладають договорів з клієнтами, або в договорі відсутні обов'язкові пункти, що регламентують взаємовідносини між сторонами. Це спричиняє виникнення проблем правового характеру при проведенні операцій по картах.

Для ефективного  використання можливостей ринку пластикових карт, формування сприятливих умов розвитку його інфраструктури необхідно:

 

По лінії  Верховної Ради:

- прийняття  доповнень до Кримінального кодексу,  що містять опис злочинів у  сфері використання банківських  пластикових карт і міру покарання за них;

- створення  відповідних підрозділів для  розслідування злочинів стосовно  пластикових карт, служб для екстреного  затримання шахраїв за дзвінком  з банку або торгової точки;

- внесення  доповнень (змін) до чинних законодавчих  і нормативних документів з урахуванням Положення НБУ “Про порядок емісії платіжних карт і здійснення операцій з їх використанням”:

- до Закону  про патентування - скоригувати пункт  про необхідність оплати торгового  патенту підприємствами, що приймають  до оплати карти і при цьому не є роздрібом (оптові бази, заводи, театри,вузи і т.д.);

- до Інструкції  митних органів - роз'яснення про  відсутність вимог до декларування  карт, оскільки вони не є валютною  цінністю;

- доопрацювання  існуючих і розробку нових  нормативних актів, що регламентують порядок ведення бізнесу в електронному середовищі;

- прийняття  Закону про цифровий підпис;

- запровадити  загальнонаціональний моніторинг  шахрайських операцій;

- забезпечити  поетапний перехід на виплату  заробітної плати за пластиковими  картами:

 

- І етап - державним  службовцям;

 

- ІІ етап - усім іншим працівникам;

- великим  банкам спільно із середніми  і малими банками активізувати  взаємодію щодо впровадження  зарплатних проектів і технологій  КЕШ-терміналів.

 

Реалізація  наведених вище заходів, проведення узгодженої політики між НБУ, АУБ, ДПАУ, органами виконавчої та законодавчої влади дозволить сформувати ефективну систему взаємодії між ними, активно розвивати банківську систему України і відповідно створити сприятливі умови для стабілізації економіки України в цілому. Особливо слід зазначити необхідність створення єдиного механізму оцінки балансу КБ органами ДПАУ, НБУ і самим КБ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Усе більш  жорстка конкуренція на ринку, з  одного боку, і досягнення науково-технічного прогресу та бажання клієнтів, з іншого, призводить до того, що банки звертаються до платіжних карток як до нового інструменту банківського маркетингу. Картки дають можливість банкам надавати свої послуги в режимі самообслуговування протягом 24 годин на добу. Залежно від мети і можливостей банку карткові проекти можуть бути реалізовані за різноманітними платіжними схемами.

Інтенсивний розвиток перспективних напрямів банківського бізнесу, особливо бізнесу пластикових  карт, зумовлений рівнем конкуренції, що постійно зростає, необхідністю впроваджувати нові якісні банківські продукти.

Відзначимо, що створення та запровадження внутрішніх платіжних систем містить величезний потенціал подальшої розбудови  фінансово-банківської системи України  на засадах кращих зразків світового досвіду у цій сфері. Наявність широкого спектра послуг, що їх надають карткові платіжні системи, дозволить задовольнити потреби як фізичних, так і юридичних осіб у своєчасних розрахунках, зменшенні питомої ваги готівки у грошовому обороті, вчасному отриманні точної інформації щодо стану коштів. Крім того, система масових електронних платежів сприятиме прискоренню грошового обігу, упорядкуванню процесів кредитування, зміцнить банківську систему, надасть їй додаткові важливі джерела фінансування, а також сприятиме більшій фіскальній прозорості та фінансовій дисципліні платежів.