Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Ірпінський регіон

Зміст

Карта

Характеристика клімату, грунту, водних ресурсів, рельєфу

Рослинний і тваринний світ
Підприємства
Екологічний стан
Висновок
Список використаної літератури і джерел:

1. Карта

Тече річка Ірпінь. На її берегах розташувалося чимало сіл та селищ і лише одне місто, що отримало назву від річки - Ірпінь. Своєрідними супутниками оточують його селища міського типу - Буча, Ворзель, Гостомель і Коцюбинське. Це і є наш край - Приірпіння.

Батьківщина починається з рідного краю — вулиці, села, селища чи міста, землі, де ти виріс або живеш.

Наш рідний край — місто Ірпінь та адміністративно підпорядковані йому селища міського типу Буча, Ворзель, Гостомель і Коцюбинське. До складу міста Ірпеня включені села Романівка і Стоянка, а до складу Гостомеля — село Мостище.

Ірпінь — місто обласного значення, розташоване на території Київської області на відстані 27 кілометрів від столиці України м. Києва і сполучене з ним автошляхами та залізницею. Загальна чисельність населення, що проживає на території населених пунктів, підпорядкованих Ірпінській міськраді, складає 97 тисяч чоловік. З них в Ірпіні мешкає 38,6 тис. чол., у Бучі — 26,2 тис. чол., у Ворзелі — 9 тис. чол., у Гостомелі — 11,4 тис. чол., у Коцюбинському — 10,4 тис. чол.

Географічні дані:

площа 8628 га

м. Ірпінь 3705,1 га

с. Ворзель 926 га

с. Гостомель 3791,9 га

с. Коцюбинське 205 га

водні ресурси р. Ірпінь-18,52км, р. Рокач-6,6км, р. Бучанка-7,67км.

Відстань від м. Києва до м. Ірпеня становить 25 км (від пошти до пошти)

Кордони:

Захід Києво-Святошинський район:

М.-Рубежівська сільська рада,

Немішаєвська селищна рада

Схід м.Київ, Києво-Святошинський район:

Горенська сільська рада

Північ Бородянський район:

с.Озера Луб'янської сільської ради

Південь Києво-Святошинський район:

с.Забуччя М.-Рубежівської сільської ради

Адміністративно-територіальні одиниці

Міська рада 1

1.Ірпінська міська рада

Селищні ради – 3

1. Ворзельська селищна рада

2. Гостомельська селищна рада

3. Коцюбинська селищна рада

Кількість населених пунктів – 4

Населення

Кількість 74 496 чол.

в т.ч.

м. Ірпінь 39972 чол.

с. Ворзель 5751 чол.

с. Гостомель 14259 чол.

с. Коцюбинське 14514 чол.

Людина дбає про свою домівку. Так само вона мусить дбати і про рідний край, і про свою Батьківщину. Любов до Батьківщини проявляється передусім у піклуванні про рідний край. Щоб дбати про свій край, треба знати його.

Ірпінь - приміська зона столиці України Києва, місце творчості і відпочинку української інтелігенції, місто з власною розвиненою інфраструктурою, мережею навчальних, культурно-освітніх, медичних та оздоровчих закладів.

Місто Ірпінь та Приірпіння — земля дивовижна, своєрідна і прекрасна.Кому пощастило народитися на цій землі, зберігає її у серці, хоч би в яку далечінь закинула доля. Кожному, хто побував тут на відпочинку, гостював чи приїздив у службових справах й відчув подих та аромат предковічних лісів, увібрав поглядом безмежний обшир приірпінських луків, — цей край залишиться у спогадах, мов чарівна оаза, рідкісна навіть для України.

Своєю появою м. Ірпінь зобов’язаний будівництву залізниці Київ-Ковель, яке розпочалось у 1899році. Навколо дороги неподалік Києва , працівники залізниці засновують дачні селища Ірпінь, Буча та Ворзель. Перша письмова згадка про Ірпінський регіон а саме про Гостомель, датується 1494роком. У 1962році Ірпеню надається статус міста обласного підпорядкування До нього були включені селища міського типу Буча, Ворзель, Гостомель, Коцюбинське.

« На південь від Варшавської траси широко розкинулось місто Ірпінь, яке виникло, як і Ворзель, завдяки будівництву залізниці Київ-Ковель. На карті добре помітно, що залізниця в районі Ірпеня та Бучі сильно петляє. Це пов’язано із спекуляціями землею, ціни на яку різко підскакували під час будівельних робіт. За допомогою хабарів відповідним чиновникам землевласники добивались, щоб залізниця проходила саме їхніми ділянками, а потім їх продавали.»

Роман Маленков та Олег Година.

2.Характеристика клімату, грунту, водних ресурсів, рельєфу

Ірпінський регіон має вигідне географічне положення територія регіону розташована на північному заході столиці України. Клімат – помірно континентальний. Середня температура січня -6 °С, липня +19 °С. Річна кількість опадів становить 570-610 мм. Це дещо вище норми і призводить до перезволоження окремих ділянок суходолу. Тому у заплаві річки Ірпінь були проведені певні меліоративні заходи, але їх не можна вважати вдалими, оскільки вони були здійснені без урахування екологічної ситуації в цій місцевості.

Корисні копалини: торф, буре вугілля, пісок для виробництва скла, вапняки, цегельно-черепична глина, граніт.

Рельєф місцевості тут слабо хвилястий з поступовим пониженням до заплави річки.

Структура земельного фонду: Територія, всього – 11,3 тис. га у тому числі: - сільськогосподарські угіддя – 5,7 тис.га 0,5% від с/г угідь області із них: - рілля - 4,5 тис. га - ліси і інші лісовкриті площі - 2,8 тис. га - забудовані землі – 2,0 тис. га - землі водного фонду – 0,3 тис. га

Найбільшою річкою України є Дніпро. В Дніпро впадає багато річок. Однією з них є Ірпінь — права притока Дніпра.

Починається річка Ірпінь у Житомирській області. Її довжина 162 км, зокрема в Київській області — 105 км.

Це типова поліська річка зі звивистим руслом, тихою, спокійною течією, низькими берегами. Колись вона пролягала широкою болотяною долиною, була судноплавною.

Площа водозбору річки 2840 км². Більша частина річок', струмків Прйірпіння належить до басейну річки Ірпінь.

Найбільша ліва притока річки Ірпінь — річка Буча. Річки нашої місцевості рівнинні з покрученими річищами, течуть повільно, широкими долинами. Розливаються в різні пори року, оскільки живлення їх переважно дощове, снігове, підземними водами.

У водному режимі добре виявлені повінь і літня межень з окремими дощовими паводками. Взимку на всіх ріках і струмках утворюється лід.

3.Рослинний і тваринний світ

Соснові ліси. Формація соснових лісів, або борів трапляється на північ від р. Ірпінь, в південній частині межиріччя Дніпра. Зустрічаються соснові ліси нерідко в комплексі з іншими формаціями. Займають вони підзолисті ґрунти на глибоких пісках. Деревостани здебільшого чисто соснові заввишки 20-22 м. Іноді до сосни домішується в невеликій кількості береза. Підліску нема, лише зрідка зустрічається крушина ламка. І дрібніших кущів трапляється верес, який створює у зрідженій місцях і на порубках нерідко суцільні зарості. Зрідка можна зустріти рокитник 3 напівкущиків значно поширена чорниця; рідко і в невеликій кількості можна побачити мучницю Характерні для борів і дуже поширені в західному І центральному Поліссі буяхи і багно звичайне трапляються И Київському Поліссі спорадично і лише на крайньому його заході.

Дубово-соснові ліси. Формація дубово-соснових лісів, або суборів, є найбільш поширеною Поліссі, так і взагалі в Українському Поліссі. Площа їх поширення в кілька разів перевищує площу всіх інших лісових формацій разом взятих.

Ґрунти під суборами багатші, ніж під борами. Характерною; особливістю цих лісів є двоярусність деревного пологу. До складу верхнього ярусу, заввишки 25-30 (32) м, входить сосна. До складу другого ярусу входить дуб заввишки 20-25 м.

Найголовнішими деревними породами поліських лісів с сосна звичайна, що становить близько 60% всіх деревостамів перевагою сосни; дуб звичайний, який займає друге місце (18%); щодо площі і значення в народному господарстві трете місце займають береза бородавчаста і береза пухнаста (близько 10%). четверте п'яте місце - вільха клейка (до 7%) і осика (2%). У невеликій кількості (1%) трапляються граб звичайний і ясен звичайний. У вигляді незначної домішки до інших деревних порід клен звичайний, липа серцелиста, в'яз гладенький, в'яз листуватий, в'яз шорсткий та деякі інші.

Найціннішим матеріалом деревостанів наших лісів є їх деревина, яка знаходить широке застосування у будівництві, промисловості, зокрема меблевому виробництві, а відходи первинної обробки деревини використовуються як паливо.

У лісах Приірпіння ростуть також плодові і плодово- ягідні рослини: чорниця, брусниця, ожина сиза, костяниця, суниці лісові, ліщина, рідше буяхи, ожина несійська, ведмежина малина, чорна смородина та інші. Плоди цих рослин багаті н; вітаміни, і їх споживають.

Степова рослинність представлена в основному луковитими степами і остепненими луками.

Із злаків на цих степах переважають: типчак борозниспгіИ костриця червона та лучна, мітлиця Сирейщикова, ковила! Іоанна, тонконіг вузьколистий, тимофіївка степова, келерія І струнка, трясучка середня.

Лучна рослинність

Цей тип рослинності в лісостеповій частині Київської облает? І займає відносно меншу площу, ніж на Поліссі. Проте його значення в народному господарстві досить велике.

Основні лучні масиви області розміщені на перших заплавних терасах р. Дніпра і його приток. Крім того, чимало зелених луків знаходиться на зниженнях лесових терас лівобережних районів області.

Характеризуючи поліський комплекс тварин, відмітимо найбільш типових представників з класу ссавців.Серед хижаків в північних районах області зустрічається рись, яка, правда, і на півночі, в Поліссі зараз стає дуже рідкісною.

Переважно на півночі поширені також борсук і лісова куниця. Обмежені переважно поліською частиною області і найбільші за розмірами представники парнокопитних - лось і дикий кабан.

Характерних мешканців поліських районів можна знайти Я серед гризунів. До них належить найбільший представнийі гризунів нашої фауни бобер, білка, лісова мишівка, чорний пацюк, темна полівка. Правда, деякі з цих гризунів зустрічаються і в лісах.

Найбільш характерними з ссавців є: степовий тхір, крапчастий ховрах, степова мишівка, сірий хом'ячок, сліпак. З птахів можна назвати дрофу, яка іноді гніздиться в степових районах, сову, звичайну бджолоїдку, яка є серйозним шкідником бджільництва, степового жайворонка Зелена ящірка, яка поширена на півночі до південних околиць , є типовим представником цього фауністичного комплексу.

Межі поширення тварин, що належать до обох фауністичних груп, не є сталими. Вони нерідко змінюються на наших очах: одні тварини відступають, інші, навпаки, розширюють свої ареали. З ссавців відступили далеко на північ заєць-біляк та ведмідь, з птахів глухар та деякі інші. Цікавими лісовими тваринами є борсуки, які ведуть потайний спосіб життя. Найпоширеніші в нашій місцевості зайці та їжаки. Водяться також куниця, тхір лісовий і степовий, ласка, видра, білка.

Із плазунів зустрічаються гадюка звичайна, вуж звичайний, ящірка, болотяна черепаха.

Є земноводні — тритони, жаби. На заболочених місцях багато комах.

Численними в Приірпінні є птахи. Найулюбленішим у народі, гарним великим птахом є білий лелека, або чорногуз. Прилітають вони до нас у другій половині березня. Живляться жабами, мишами, полівками, комахами.

Не менш улюбленими птахами є ластівки — сільська й міська.

Ластівки знищують шкідливих комах, особливо під час вигодовування пташенят, приносячи їм їжу 300 — 600 разів на день. Восени птахи збираються зграями і відлітають до Африки, Південної Азії.

Найчисленнішими є горобці. Зустрічаються голуби, шпаки, галки, граки, ворони, трясогузки, сойки. Вже в кінці листопада на початку грудня — снігури.До характерних птахів лісу належать зозуля, дятел, вівсянка, синиця, іволга, малинівка тощо. Своєю піснею чарують людей соловейко й жайворонок.

На берегах водойм та на болотах можна зустріти очеретянку, ремеза, берегову ластівку, кулика.Річки й озера багаті на рибу. Тут водяться лящ, в'язь, карась, окунь, щука, сом, краснопірка тощо.

4.Підприємства

Промисловий комплекс м. Ірпінь та селищ Ворзель, Гостомель, Коцюбинське представлений 28 підприємствами. Всі вони представляють обробну промисловість. Промисловий комплекс Іртиського вузла спеціалізується на будівельній індустрії, машинобудуванні та легкій промисловості.

У 2009 році до основного кола промислових підприємств Ірпінського регіону додалися такі підприємства:

ТОВ «Натур+» - виробництво медикаментів;

ПП «Ірма» - меблі корпусні та м’які;

ВАТ «Ірпінськийкомбінат «Перемога» - керамічна будівельна цегла.

Вибули з основного кола підприємства:

ВАТ «СБК «Прогрес»;

ТОВ «Земля для людей»- борошняні вироби;

ТОВ «Агро холдинг» - оброблення овочів та фруктів.

Промисловість регіону представлена такими галузями обробної промисловості: харчова, легка, хімічна та нафтохімічна, виробництво інших неметалевих мінеральних виробів (будматеріалів, скловиробів), машинобудування, ремонт і монтаж машин та устаткування, виробництво та розподілення електроенергії, газу та води, інші галузі (виробництво меблів). В таблиці 1 відображені галузі промисловості та їх питома вага в загальній кількості промислових підприємств

5.Екологічний стан

Активісти Європейської екологічної комісії провели оперативний моніторинг екологічного стану навколишнього середовища Київщини і дійшли висновку, що найгірша екологічна ситуація склалася в Ірпінському регіоні.

Донедавна вважалося, що на одного ірпінця припадає набагато більше «зеленого моря», ніж на одного киянина, та стверджувати це сьогодні немає жодних підстав. Створюється враження, що у влади єдина проблема: як побудувати чергову багатоповерхівку для... новоприбулих. Напевно, про чисте цілюще повітря незабаром доведеться забути. Правоохоронні органи чомусь не звертають увагу на варварське знищення лісу. Під гострі зуби бензопил вже потрапили тисячі (!) сосен віком 50-100 років.

Згідно з підрахунками Європейської екологічної комісії, в Ірпінському регіоні знищено понад 3000 гектарів лісового фонду. Проте «будівельні апетити» стрімко зростають.

Активісти Європейської екологічної комісії стурбовані цією проблемою і проводять розслідування злочинної діяльності влади, яка може призвести до екологічної катастрофи.

Серед найважливіших проблем Ірпеня варто відзначити також ті, що викликані елементарною байдужістю влади: відкриті люки по всьому регіону, які можуть спричинити серйозну автомобільну аварію або травмування пішоходів, сміттєзвалища на узбіччях, у гирлах та по берегах річок, кар’єрах.

«Екологія стала серйозною проблемою нашого міста. Масова вирубка лісів, будівництво багатоквартирних будинків, неприбрані вулиці, несанкціо-новані сміттєзвалища та забруднені водойми – це небезпека, що вбиває поступово, з прицілом на багато поколінь.

Місця для відпочинку перетворюються на приватні володіння. Ми не маємо жодного впорядкованого пляжу. Мальовничих куточків загального користування в місті все менше, а сміття, розбитих доріг і проблем – все більше. Багато залежить від влади, але немало – від нас самих.

Ми разом зможемо очистити своє місто, створити громадські екологічні загони, облаштувати місця відпочинку.

6.Висновок

Ірпінський регіон — територія, що включає в себе місто обласного значення Ірпінь та селища Ворзель, Гостомель і Коцюбинське Київської області, що мають спільні особливості розвитку, єдину соціально-економічну інфраструктуру. Економіко-географічне Ірпінського регіону досить вигідне, з давніх часів цей регіон вважався курортно-санаторним осередком. Усі населені пункти входять до Придніпровської рекреаційного району, в них розташовуються санаторні будинки та табори відпочинку. Найбільшим санаторії курортним центром цієї місцевості є Ворзель.

Донедавна вважалося, що на одного ірпінця припадає набагато більше «зеленого моря», ніж на одного киянина, та стверджувати це сьогодні немає жодних підстав. За останні роки ситуація в регіоні різко змінилися, зменшилися площі під лісовими і парковими насадженнями. Збільшуються площі під забудовами.

Турбуючись про різні верстви населення Ірпінського регіону, міська влада намагається створити достойні умови для нормального життя і відпочинку жителів Ірпінського регіону, однак одного намагання не достатньо і влада сама впоратись з проблемами не зможе потрібно об’єднати наші зусилля і повернути наш Ірпеню статус санаторно-курортного міста.

Список використаної літератури і джерел:

Гудима В. М. Географія рідного краю Приірпіння/ Навчальний посібник – К: Ірпінський міський відділ освіти.
Київщинознавство 10 клас:Навчально-методичний посібник. - Біля Церква: КОШОІЇК, 2003. - 159 с.

http://irpin-rada.org/pages/p18

http://pmsbu.com.ua/novyni/30/5996/ekologiya_u_poloni_korupciyi/
http://www.linc.com.ua/documents/storage/CP_Irpin_U.pdf