Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Шахрайство на підприємстві

ЗМІСТ

ВСТУП

Поняття та основні схеми шахрайства персоналу
Методи протидії шахрайству на підприємстві

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Вступ

Випадки корпоративного шахрайства негативно впливають на фінансовий стан підприємства та підривають довіру до облікової інформації. У той же час в законодавчих та нормативно-правових актах, що регулюють питання боротьби із шахрайськими діями, немає чітких вказівок щодо правильного функціонування системи внутрішнього контролю у відповідній галуз. Про те, що шахрайство є проблемою більшості промислових підприємств, і взагалі невід’ємною складовою будь-якого бізнесу, свідчать щорічні звіти з питань шахрайства таких відомих аудиторських компаній як Ernst & Young , KPMG, Pricewaterhouse Coopers, Deloitte Touche Tohmatsu[3].

Метою даної роботи є аналіз основних схем шахрайства персоналу підприємства та основні методи протидії.

Дана тема є актуальною, тому що за загальними підрахунками і оцінками експертів, збитки промислових підприємств від власних співробітників коливаються в межах 10-15 % від обігу і досягають 90 % від загальних збитків від шахрайства. Враховуючи важливість даної проблеми, а відповідно, і затребуваність послуг з виявлення шахрайства всередині підприємства та з протидії шахрайству, цьому питанню приділили увагу зарубіжні та вітчизняні аудитори: Д. Уэллс, С. Єфімов, І. Лебедєв, Г. Махмудова, У. Сулейманов, В. Дьомін, В. Вареня, С. Єлисєєв, В. Панкратьєв. Проте низка принципових питань, зокрема тих, що стосуються розробки системи протидії шахрайству та підвищення ефективності розслідування корпоративного шахрайства потребують удосконалення.

Поняття та основні схеми шахрайства персоналу

В умовах швидкого зростання економіки ефективному корпоративному управлінню, спрямованому проти шахрайства, надавалося невелике значення, а випадки недобросовісних дій залишалися непоміченими в силу того, що високий рівень прибутку дозволяв покривати втрати від незаконних дій за рахунок доходів. Вище керівництво більше уваги приділяло стратегіям зростання та рентабельності, ніж зниженню витрат та «втраченого прибутку». Однак під час економічної кризи збитки від шахрайства стають більш помітними. Компанії активніше вивчають структуру витрат і з'ясовують причини погіршення своїх показників.
Крім прямих фінансових збитків, шахрайство та несумлінні дії персоналу призводять до втрати довіри громадськості, що у свою чергу може серйозно похитнути довіру зацікавлених сторін та потенційних партнерів компанії.

Шахрайство – форма недобросовісної конкуренції, при якій здійснюється незаконне отримання, використання, розголошення інформації, що становить

комерційну, службову чи іншу охоронювану законом таємницю з метою отримання переваг при здійсненні підприємницької діяльності, а так само отримання матеріальної вигоди.

Дослідження показали, що основна частина корпоративних злочинів відбувається у фінансових департаментах. Ризикам шахрайства також підлягають відділи постачань і продажів. Причому майже всі випадки були неодноразовими, лише в 15% особа зробила протиправний вчинок вперше. Часто після виявлення одного факту в результаті розслідування відкриваються нові випадки злочинів.
В основному шахрайствами займаються співробітники, які давно працюють у компанії та імідж яких не дозволяє запідозрити їх у таких діях. Майже всі злочини здійснювалися не по одинці. В 51% випадках це були групи з 2-5 людей. Зазвичай на корпоративні злочини йдуть чоловіки, причому у віці 36-55 років. На Заході 50% злочинів допомагає встановити так звана «гаряча лінія»[4].

Практика свідчить, що недержавні організації, займаються промисловим шпигунством, виявляють найбільше зацікавлення до низки показників фірм, громадських організацій і банків. Це:

– фінансові звіти і прогнози;

– маркетинг і стратегія цін;

– технічні параметри існуючого держкордону і перспективної продукції;

– умови контрактів;

– довгострокові плани розвитку;

– фінансове становище компаній;

– умови продажу чи злиття фірм;

– організаційну структуру корпорації;

– елементи систем доступу до інформаційних мереж і центрам.

"Антикризове" урізання компаніями витрат на персонал істотно скорочує доходи співробітників, у той час як зростання споживчих цін тільки збільшує потребу в грошах. У поєднанні зі зрушеннями в системі товароруху і ціноутворення це дає потужний імпульс для зростання корпоративного шахрайства.

Накопичений досвід у сфері протидії даному явищу дозволяє виділити кілька найпоширеніших способів зловживань працівників підприємств. Деяких з них мають галузеву специфіку, інші - практично універсальні.

Приписки і пересортиця
         Широко поширена схема в сфері постачання сировини і матеріалів, використовуваних у виробництві. При прийманні, наприклад, металобрухту, легуючих матеріалів або насіння соняшнику приписується неіснуючий обсяг, кращу якість, більший вміст активного елементу, менший засмічення і т. п. У разі зважування маса "добирається" землею, шматками залізобетону, некондиційної фракцією і т. п. Відомі й такі випадки: після першого зважування машини навіть не розвантажувалися й рушали на друге коло. Постачальник оплачує приписки приймальнику або його керівникові, іноді прямо на місці. Схема працює в поєднанні з ослабленим вхідним контролем і безконтрольному списанні витрат на виробництво.
          Аналогічна схема працює і з товарною продукцією. Так, злитки дорогих металів вивозяться під виглядом більш дешевих. Поліграфічна продукція нормальної якості "бракується" і продається як некондиційна за зниженими цінами (як правило, однієї і тієї ж фірмі), а потім реалізується на споживчому ринку за цінами, близькими до ринкових.

Повторна закупівля і списання
Махінації з цінними об'єктами, запчастинами, обладнанням можуть здійснюватися за наступною схемою: закупівля (реальна) ->списання (частина - реально, частина - фіктивно) ->закупівля, (фіктивна). У змові беруть участь постачальник, особа, яка здійснює прийом і зберігання деталей, і особа, відповідальна за їх установку, використання і списання. За схемою повторної закупівлі та списання добре "проходять" запасні частини, вузли для транспорту та обладнання, арматура і оснащення.

Зустрічалися і вельми неординарні випадки. Так, комісія у складі чотирьох осіб два дні проводила інвентаризацію деталей, вузлів, матеріалів і конструкцій по службі головного механіка одного з виробництв. У результаті виявилося, що шість з восьми 20-тонних контейнерів заповнені вже "списаними" цінностями. У таких умовах повторна закупівля праці не складе, особливо, якщо на підприємстві кілька виробництв.

Інший варіант тієї ж схеми: основне обладнання списується як металобрухт, вивозиться за кордон і модернізується, а потім ввозиться під виглядом нового. "Закордон" в цій схемі необов'язкове ланка - модернізація може відбуватися і всередині країни.

"Відкати" та інші маніпуляції з цінами
"Відкатні" схеми як спосіб зловживань працівників можуть використовуватися в самих різних варіантах: покупки за завищеними цінами, надання низьких цін за індивідуальними замовленнями, більш високих знижок. У будь-якому випадку фірма-контрагент отримує додаткову суму грошей, з якої платить співробітникові, який здійснює коригування ціни. Аргументи прикриття відомі: важливість клієнта, терміновість виконання, надійність постачальника, відсутність іншого варіанту і т.п.

         Існує й інший варіант цінових маніпуляцій: діючі ціни ховаються, а покупцеві пропонуються більш високі. Коли покупець просить "вирішити питання, за винагороду", йому пропонують ціни з чинного прайс-листа. Така безневинна, на перший погляд, "гра" на ділі тягне реальні втрати для компанії: спотворення ціноутворення та трудової мотивації, і, як наслідок, зниження прибутковості продажів. Всі ці схеми діють при відсутності працюючих регламентів ціноутворення і аналізу кон'юнктури цін.
        Деякі різновиди маніпуляцій не залежать від ефективності ціноутворення. Наприклад, співробітник фірми-продавця оформляє продаж (оздоблювальних матеріалів) звичайного клієнта (власнику квартири) на клієнта, який має більш високий рівень знижок (дизайнер), а різниця в цінах присвоюється.
         Є варіант "зворотного відкоту", який зустрічається на складних і дорогих продажах. Грошові кошти, призначені для комерційного підкупу закупника, діляться, і частина залишається у продавця.

Махінації при здійсненні підрядних робіт
          При здійсненні підрядних робіт способи зловживань обмежуються хіба що фантазією і можливостями працівників. Оскільки всі їх не перерахувати, розглянемо п'ять основних.
        1. Приписки в обсягах. Найбільш поширені прийоми:
- завищення метричних одиниць в кошторисі по відношенню до об'єкта;
- використання одного шару нового покрівельного матеріали поверх старого , а у кошторисному розрахунку, вказується два нових шару і зняття старого покриття;
- завищення площі прихованих робіт з підготовки поверхні (вирівнювання, штукатурка, шпаклівка, грунтовка, герметизація);
- завищення обсягів вивезеного грунту, відсипання гравію та укладання асфальту при ремонті автомобільних і залізних доріг;

списання дорожчих і використання більш дешевих матеріалів.

         2. Необгрунтоване застосування підвищувальних коефіцієнтів. Надбавки можуть нараховуватися за неіснуючі несприятливі або обмежені умови праці, фіктивне використання вантажопідйомних механізмів або лісів і т. п.
         3. Подвоєння витрат. Тут можливі два варіанти схеми:
- подвоєння витрат за розцінками: в кошторисі одночасно застосовуються комплексні та одиничні розцінки на дублюючі роботи;
- подвоєння витрат за матеріалами: фактично використовуються матеріали замовника і одночасно включаються в кошторисний розрахунок для оплати підряднику (здійсненно, коли бухгалтерія не веде списання витрат по об'єктах).
          4.   Повторювані ремонти об'єктів або обладнання. Один з таких "ласих шматків" - ремонт підкранових колій: комплексні розцінки на 1 погонний метр високі, в той час як фактичні витрати на ремонт мінімальні.
         5. Регулярний капремонт основної технологічної установки безперервного виробництва. У радянський період підприємства працювали за принципом автономності і розташовували всім необхідним для капремонтів установок безперервного циклу. Тепер же капремонти роблять тільки підрядники. На перевірку практика виявляється інший: акти закриваються на підрядників, а роботи виконуються персоналом підприємства і оплачуються "в конвертах". Відомий випадок, коли новий генеральний директор відмовився від послуг "незамінних" підрядників. Капремонт технологічної установки був виконаний в ті ж терміни, в більшому обсязі і з зменшенням витрат в 2,5 рази[5].

За даними міжнародного дослідження "Лабораторії Касперського", проведеного спільно з компанією B2b International в кінці 2012 року, значна частина компаній приділяє недостатньо уваги захисту корпоративної інформації. Зокрема, 35% компаній у всьому світі не використовують таку важливу технологію, як шифрування даних.
         Корпоративне шпигунство і випадки ненавмисного витоку даних представляють серйозну загрозу для будь-якого бізнесу, але, не дивлячись на це, багато компаній як і раніше не поспішають упроваджувати які-небудь засоби захисту конфіденційної інформації. За даними дослідження "Лабораторії Касперського" і B2b International, лише небагато чим більше половини компаній по всьому світу використовує технології шифрування даних як на рівні файлів, надійно захищаючи важливі файли і теки, так і на рівні повного шифрування диска, приховуючи від цікавих очей вміст жорсткого диска повністю.
         Тим часом, тільки в аеропортах США кожного тижня втрачається 12 тисяч ноутбуків. Сумарна вартість втрачених за рік пристроїв оцінюється в 987 мільйонів доларів. Разом з тим існують і значніші фінансові втрати, неочевидні на перший погляд, – це вартість витоку корпоративних даних, що оцінюється в 25 млрд доларів збитків в рік. І це – дані лише по одній країні.
         "Розповсюдження шифрування росте пропорційно розумінню того, що мобільність співробітників і можливість їх доступу до корпоративних сервісів у будь-який час, з будь-якого місця і з будь-якого пристрою, піддають незашифровані дані безпрецедентному ризику. Якщо до рук зловмисників потрапить зашифрована інформація, їм доведеться витратити немало сил і часу на її розшифровку і в більшості випадків такі спроби не увінчаються успіхом. Навпаки, незашифровані дані є легкою здобиччю для киберпреступников, що може привести до серйозних і навіть фатальних наслідків для бізнесу", - відзначає Костянтин Каманін, керівник групи захисту даних і критичної інфраструктури "Лабораторії Касперського"[6].

Методи протидії шахрайству на підприємстві

Щорічні втрати в компаніях через злодійство, зловживань чи інших шахрайських схем персоналу можуть досягати до 7% виручки. Внутрішні розкрадання і шахрайство персоналу здатне не тільки знизити конкурентоспроможність компанії, але і привести її до краху - банкрутства.

На думку фахівців з безпеки розкрадання персоналом складається з 2 компонентів: бажання вкрасти (спонукальний мотив); можливість розкрадання (безкарність, відсутність належного обліку).

Відзначу ще одну важливу складову - психологічне виправдання злочинцем вчиненого розкрадання. "Не убуде", "всі крадуть" і т. п. - Ці прийменники дозволяють людині заглушити совість.

Виділяють і таке поняття як "компенсаторне злодійство". Персонал, відчуваючи, що його праця не оплачується в належній мірі, дозволяє компенсувати різницю розкраданнями або виконанням у повному обсязі посадових обов'язків. Застосовуються принципи "Як платять, так і працюю", "До чого дотягнуться руки (що погано лежить), то і беру".

Найбільш небезпечні топові посади. Працівник вкраде гайку, а комерційний директор відразу вагон гайок. Хоча не варто забувати, що 5 000 працівників по 1 гайці в кишені кожен день - ось тобі і вагон на місяць.

Запобігання внутрішніх розкрадань - процес складний, комплексний, включає в тому числі роботу з персоналом, спрямовану на профілактику злочинів. Великі компанії розробляють програми по боротьбі з розкраданням і шахрайством - це комплекс заходів, який включає в себе налагоджену систему внутрішнього контролю та аудиту, прозорі закупівельні і тендерні процедури, що не дозволяють завищувати вартість послуг чи обладнання, суворий контроль за витрачанням коштів, а також систему контролю, обліку, перевірок господарської та фінансової діяльності. Ці заходи спрямовані на боротьбу з "відкатами" і розкраданнями корпоративного майна. У той же час програма - це комплекс мотиваційних заходів, спрямованих на формування нетерпимого ставлення співробітників до фактів розкрадань і шахрайства.

Головне завдання компанії домогтися усвідомлення персоналом того, що красти соромно, що обкрадаючи компанію, співробітник обкрадає себе і своїх колег. Необхідно активно пропагувати чесний спосіб життя.

Не завадить і впровадження системи громадського контролю, проведення регулярних перевірок господарської та фінансової діяльності. За підсумками цих заходів рекомендується приймати рішення про покарання винних, аж до кримінального переслідування.

Має діяти принцип "невідворотності покарання", особливо кримінального - це дієва профілактична міра для людей, що займаються протиправною діяльністю.

Спійманий за розкрадання співробітник повинен бути звільнений, а матеріал про правопорушення передано до міліції для порушення кримінальної чи адміністративної справи. Не можна прощати подібні порушення і безкарно відпускати співробітника. Керівництву компанії необхідно бути принциповим до всіх внутрішніх "ворогам".

Компанія повинна дотримуватися твердої позиції "Крадіжка карається, і каратиметься з особливою жорсткістю". Брати чуже - це злочин, і за це можна сісти у в'язницю, матеріали перевірок передаються до правоохоронних органів, адміністрація компанії домагається порушення кримінальних справ за фактами розкрадань і шахрайства, повної компенсації вартості викраденого. Всі керівники та менеджери, спіймані на крадіжці, без винятків, звільняються, про виявлені факти стає відомо громадськості.

Співробітники повинні це відчути це на конкретних діях, а не на порожніх деклараціях керівництва.

Необхідно створити такі умови роботи в компанії, щоб кожен працівник був стурбований справами своєї компанії. Від того наскільки добре в ній йдуть справи, залежить заробітна плата кожного працівника.

Хороша профілактика крадіжки - це створення в компанії такої моделі поведінки співробітників, яка спрямована на попередження протиправних дій власними силами працівників.

Суть методу можна коротко описати виразом "Якщо не можеш перемогти ворога, створи його і переможи".

Як варіант, в колектив можна спеціально "ввести свою людину", який відпрацювавши певний період часу, здійснить "контрольне" розкрадання. Звичайно, такий працівник буде успішно затриманий. Затримання, вилучення викраденого рекомендується проводити при колективі із залученням співробітників міліції. Для посилення ефекту після виявлення рекомендую довести до колег, що працівник звільнений за статтею, заведено кримінальну справу. Підтвердити це можна копіями документів вивішених на дошці інформації для персоналу.

Після такого епізоду у керівництва спільно зі службою безпеки з'являється можливість ввести регламенти, що обмежують "свободу" персоналу (закрутити гайки). Колективом такі заходи сприймуться вже з розумінням, без протидії.

Одним з основоположних чинників скоєння протиправних дій відносно роботодавця є" ілюзія безкарності ". Нелояльний співробітник вважає, що за певних умов йому вдасться уникнути покарання. Питання в тому, як виключити в розумінні працівника таку ілюзію. Тут, на мій погляд, два основних елементи. По-перше, всі розгляди за фактами шахрайства на підприємстві повинні доводитися до логічного завершення з передачею (гласно або гласно) результатів розслідування працюючим співробітникам. І, по-друге, необхідно використовувати регулярні перевірки на поліграфі (детекторі брехні) як контрмотівірующій інструмент попередження протиправних дій. Неможливість приховати від фахівця-поліграфолога-яку інформацію буде найпотужнішим стримуючим фактором для будь-якого, навіть потенційно нелояльного співробітника[7].

Принципи боротьби з розкраданнями.

Комплексний підхід. Здійснення заходів на постійній основі з виявлення, попередження, припинення і розслідування розкрадань, а також проведення робіт з мінімізації негативних наслідків розкрадань, в т. ч. вжиття заходів по відшкодуванню збитку особами, що скоїли розкрадання.

Економічна доцільність. Необхідно пам'ятати, що витрати на реалізацію не повинні перевищувати ефект від застосування.

Узгодженість дій. Діяльність по боротьбі з розкраданнями повинна здійснюватися на основі чіткого вибудуваного взаємодії між підрозділами компанії. Ефективне інформування персоналу про діяльність по боротьбі з розкраданнями. Залучення до процесу боротьби з розкраданнями всього персоналу, контрагентів, клієнтів і партнерів. Принциповість у підході до порушників. Відповідальність за скоєні діяння повинна бути однакова для всіх незалежно від посади, заслуг і особистих відносин.

Рекомендації щодо зниження розкрадань персоналом.

Попередній кадровий відсів осіб, викритих у розкраданнях на минулих місцях роботи. Використання поліграфа (детектора брехні) при прийомі нових співробітників або проведенні службових розслідувань. Робота з колективом - пропаганда, заохочення чесної роботи в компанії, створення в колективі атмосфери чесності і неприйняття розкрадань. Систематичні перевірки збереження інформації і грошових коштів. Створення умов оперативного виявлення розкрадання - облік, інвентаризація. Персональна відповідальність працівників за ввірене майно, торгово-матеріальні цінності. гласності виявлених фактів розкрадання. Засудження колективом. Дошка ганьби. Принцип неминучості самого. Особливий контроль за групою ризику колективу, новими співробітниками. Додання суворого покарання за розкрадання. Звільнення за статтею, передача матеріалу в міліцію. Організація в компанії "Гарячої лінії" з боротьби з розкраданням і шахрайством (телефон, автовідповідач, електронна пошта, поштова абонентська скринька та ін.) Впровадження різних видів спеціального контролю, спрямованих на зниження ризиків розкрадань. Оснащення об'єктів інженерно-технічними засобами охорони та засобами спеціального інструментального контролю.

На практиці підприємства, що стикнулися з фактами шахрайства, прагнуть не заявляти про це відкрито, а звільняти таких співробітників за згодою сторін.
     Незважаючи на те, що публічне розкриття інформації про факти шахрайства або протиправну поведінку може представити компанію не з кращого боку, керівництво все-таки може оприлюднити такі факти, попередивши тим самим негативну реакцію суспільства, продемонструвати сумлінність та сприяти «закриттю» питання.
       Щоб уникнути помилок і для запобігання корпоративних шахрайств дуже важливо вжити конкретних заходів. Потрібно правильно оцінювати відповідні ризики та краще готувати співробітників, зайнятих фінансовим контролем. Для виявлення і запобігання шахрайства, слід проводити з ними спеціальні тренінги й надавати необхідні повноваження. Досвід підказує, що насамперед необхідно підсилити контроль над продажами, маркетингом і закупівлями, а також над схемами податкової оптимізації та угодами з імпортом. Інакше наслідки пропущених махінацій можуть бути не просто важкими, але й згубними для бізнесу.

Висновки

Протидія здійсненню шахрайських дій у господарському процесі підприємств стає все більш актуальним та суттєвим аспектом як професійної діяльності управлінського персоналу, так і складової захисту інтересів власників. Показники фінансової нестабільності в умовах кризових явищ, які спостерігаються протягом останніх років, акцентують увагу на винятковій значущості вирішення зазначених проблем та розробки дієвого механізму внутрішнього контролю для забезпечення стабільного розвитку й ефективного функціонування вітчизняних й зарубіжних суб’єктів господарювання.

Найбільш поширеним та дієвим механізмом захисту від економічних злочинів та корпоративного шахрайства залишається система внутрішнього контролю на підприємствах. Саме система внутрішнього контролю покликана запобігти будь-яким проявам шахрайства, своєчасному виявленню фактів здійсненого шахрайства та економічних злочинів, фіксувати їх найголовніше, вживати заходів щодо їх уникнення та запобігання їх і, найголовнішому повторному виникненню.

Список використаної літератури

Борьба с корпоративным мошенничеством // Deloitte Touche Tohmatsu Limited. — М., 2011. — 23 с.
Джозеф Т. Уэллс. Справочник по предупреждению и выявлению корпоративного мошенничества / Под науч. ред. М. С. Суханова; пер. с англ. М. С. Суханов, Ю. Ю. Симирская, В. Л. Артемов. — М. : Маросейка, 2008. — 480 с
http://dev.visnyk.vntu.edu.ua/2012/5/pdf/12cegmop.pdf
http://www.ufin.com.ua/analit_mat/sdu/062.htm
http://alls.in.ua/4192-shahrajjstvo-personalu-osnovni-shemi.html
http://www.bezpeka.com/ua/news/2013/04/04/35-pc-use-no-encryption.html
http://dss.kharkov.ua/okhoronna-diyalnist/3624-profilaktika-vnutrishnix-rozkradan-i-shaxrajstva-personalom.html

Шахрайство на підприємстві 📙 Реферат → 🆔 306397