Шкідливі звички

1. Вступ

     Шкідлива  звичка – це властивість поведінки  людини та залежність організму, внаслідок  чого людина не контролює свою поведінку, а скоріш вона контролює її. Варто  лише сформуватися шкідливі звичці і  вона керує людиною. Відповідно на це йде частина її грошей, її часу, її енергії, на збиток чомусь більш корисному. Людина втрачаєте самоповагу, душевні  сили, руйнується фізичне та душевне  здоров¢я. Деяких це врешті – решт убиває.

       Ми живемо у складному світі,  який постійно нас випробовує  на міцність. Здорова сильна духом  людина розуміє що життя це  боротьба і старається переборювати  труднощі. Емоційно слабка і духовно  незріла людина панікує перед  проблемами, відчуває тривогу, невпевненість  і тому алкоголь, наркотики а  також тютюн є універсальними  протекторами: залежно від потреби  розслабляють або стимулюють  нервову систему, підвищують судинний  тонус, дають почуття задоволення  причому фальшиві. 

2. Тютюнопаління

     Не  пробував курити —  не кури!!!

     Не  пробував курити —  не кури!

     Тих, хто не курить люди поважають.

     А тим, хто курить завжди говори –

     Нехай здоровим буть тобі не заважають. 

     Цигарка — ворог для  твоїх думок,

     Зруйнує все в тобі —  і навіть мрії.

     Вона  призводить до тяжких хвороб

     І на майбутнє не дає  надії. 

     Сам не кури і друзів відмовляй,

     Нехай вони забудуть згубну звичку.

     І все життя ти просто пам’ятай –

     Прекрасне не в цигарці й  запальничці!

       Тютюновий кущ родом з Американського  континенту. Він відноситься до  того ж сімейства, що і картопля  та перець. Вважається, що тютюн  вирощували ще у VI столітті  до нашої ери. Історики стверджують,  що уже в І столітті до  нашої ери індійці в Центральній  Америці курили тютюн на релігійних  церемоніях. В давній цивілізації  тютюновому диму приписувалася  магічна лікувальна сила, а вдихання  його прирівнювалося до спілкування  з богами. Тютюнові листи накладали  на рани як знеболюючий засіб.  Вважалося, що жувальний тютюн  знімає зубний біль.

       Легенда індійського племені  гуронів розказує про те, що коли земля була пуста, а люди голодували Великий дух послав жінку, що спасти людство. Вона йшла по світу і всюди, де її права рука доторкнулася землі виросла картопля, а там де її ліва рука - кукурудза. І коли світ став багатим і плодючим, вона сіла відпочити. Коли вона встала, то на тому місці виріс тютюн. 

       Основною причиною швидкого розповсюдження  популярності тютюну стали його  неправдиві лікувальні властивості.  В 1560 році французький посол  в Португалії Жан Ніко відправив  тютюнове сім’я королеві Франції  Катерині Медичі та рекомендував  їх як засіб від мігрені.  Згодом його нюхальна мода  поширилася по всій Франції.  На честь Ніко рослина згодом  отримана свою латинську назву  нікотин. Серед аристократів було  дуже багато ярих прихильників. Жодна церемонія не проходила  без вживання тютюну у дуже  великих кількостях. Із російських  царів любителем тютюну був  тільки Петро І.

       Але у тютюну були і свої  опоненти. У 1610 році король Іспанії  Філіп ІІІ видав указ, який  обмежував вирощування тютюну. В  1610 році Френсіс Бекон відзначив, що лишитися звички курити не дуже просто. У цьому ж році в Японії також видали цій ряд указів про забобону вирощування та вживання тютюнового диму. У Турції курців наказували фізично, проводили принизливі заходи і навіть виносили їм смертельний вирок. В Росії патріарх відніс тютюнопаління та нюхання тютюну до категорії смертних гріхів. Цар Михайло Романов в 1634 році видав указ, відповідно до якого вперше знайденого курця очікувало покарання у вигляді 60 ударів палками, а при повторній зустрічі цієї шкідливої звички виривали ніздрі, а потім засилали в віддалені землі.

       Тютюнопаління - одне з найбільш поширених видів побутової токсикоманії, сама найпоширеніша у всьому світі шкідлива звичка. Залежність від тютюну внесено в Міжнародну класифікацію хвороб. Нікотин є своєрідним стимулятором нервової системи, що має патологічний вплив на організм особливо у розвитку ракових хвороб. Здійснюється паління - вдиханням різних тліючих рослинних продуктів. Тютюновий дим містить канцерогенні речовини. Він містить нікотин, чадний газ, аміак, синильну кислоту, ціанистий водень, ацетон і значну кількість речовин, які спричиняють утворення злоякісних пухлин. Палінням спричинені 30% усіх смертей від онкологічних захворювань. Воно зумовлює розвиток раку органв дихання, включаючи порожнину рота і верхніх дихальних шляхів, стравоходу, підшлункової залози. Доза нікотину 60мг-сметрельна, в одній сигареті в середньому 0,5 мг.

     За  даними ВООЗ в світі понад 1,1 млрд людей, що мають цю шкідливу звичку. Розвинені країни 76% тютюну експортують. При цьому вирощують дуже дешевий та неякісний тютюн. Сигарети із цього тютюну завозять в Україну та інші слаборозвинуті країни.

       Проблема тютюнопаління вкрай  актуальна для України. Україна  входить до групи із 11 країн  Європи з найбільшим рівнем  поширеності цієї шкідливої, для  здоров¢я, звички. У нашій країні в 2003 році нараховувалося більше 9,9 млн курців - третина всього працездатного населення України. За даними 2000 року в м. Києві палять 650 тисяч чоловіків і 150 тисяч жінок. За даними експертів щорічно ці цифри зростають у середньому на 7-8 %. Найбільший відсоток осіб, що палять, припадає на вікові групи 20-29 років (60% чоловіків і 19% жінок) та 30-39 років (57% і 22% відповідно). Жителі нашої країни випалюють на рік приблизно 234 млрд сигарет. Кількість випалених сигарет на рік 1 пересічного курця складала у 2001 році більше 4300 сигарет, у 2002 4400 сигарет, у 2003 році-4500 сигарет.

       За даними Міністерства охорони  здоров’я України в сучасних  умовах в жіночій популяції  нашої країни, кожна п¢ята жінка-активний курець. Особлива занепокоєність тим, що ця шкідлива звичка припадає на вік до 35 років. За статистикою, щорічно від захворювань, спричинених тютюнокурінням у світі помирає понад 4 млн людей, в країнах СНД 500 тисяч, в Україні 110 тисяч, а в м. Києві 5,5 тисяч осіб які насолоджувалися тютюновим димом.

       Отримані дані досліджень про  те, що діти в 11-13 років найбільш  схильні до куріння. Це є  найбільш ризиковий період. Для  них куріння - це форма самовизначення  і самоствердження (претензія  на дорослість). Тому у віці 15-17 років куріння виступає як  вже сформована звичка Переважна  кількість школярів, які мають  звичку курити курять перед  початком навчальних занять, під  час перерв. За даними соціологічних  досліджень в Україні палить  кожний третій підліток 12-14 років.  Активно палити як хлопці так  і дівчата починають до 14 років,  а перші спроби кожен десятий  підліток відмічає ще у віці  до 10 років. Саме у цей період  формується репродуктивне здоров¢я, тому тютюнопаління приносить непоправну шкоду. Шкідливий вплив нікотину на статеву систему проявляється у вигляді різних порушень менструального циклу, в тому числі і маточних кровотеч.

       Тютюн – найголовніший і найглобальніший  вбивця. Тобто кожних 8 секунд на  земній кулі помирає людина  з цієї причини. Якщо відношення  до тютюнопаління не зміниться,  то за прогнозами експертів  у 2030 році з цієї причини  буде помирати понад 10млн. чоловік.

     Тютюнопаління дуже негативно впливає  на організм:

     1.Найбільше  страждає від тютюнопаління репродуктивна  функція людини. Згідно досліджень  англійських вчених 120 тисяч англійців  у віці від 30 до 40 років стали імпотентами саме через тютюновий дим. У сім¢ях де вживали тютюн під час вагітності - природжені каліцтва у дітей трапляються вдвічі частіше, народжуються неповноцінні та мертвонароджені діти та викидні. Особливо до 70% природжених вад та дефектів лиця. Мають місце дослідження вчених у дослідженні віддалених наслідків щодо здоров¢я та розвитку дітей. Матері які палили під час вагітності мають дітей з відхиленою від норми поведінкою, ці діти гірше вчаться в школі і частіше розпочинають вживання наркотичних препаратів. Куріння під час вагітності збільшує ризик викиднів, знижує масу тіла новонароджених, збільшує частоту внутрішньоутробних випадків смерті плоду, є причиною гальмування фізичного і розумового розвитку новонародженої дитини. Воно також зменшує здатність до дітонародження у жінок і порушує спермоутворення у чоловіків.

     2.Вживання  тютюну відбувається через органи  дихання. Тому перш за все  страждає легенева система: повітряні  шляхи і легенева тканина. Легені  у 80% курців чорного кольору.  Якщо починати курити у віці 12-13 років, то у 67% у тридцятирічному  віці можна мати таке захворювання  як емфізема легенів. Тютюнопаління є причиною 90% усіх випадків захворювань на рак легенів.

     3.Деякі  інгредієнти тютюнового диму  розчиняються в слині і з  нею потрапляють у шлунок, цим  самим викликаючи виразку шлунка (у 10 разів частіше) ніж у  тих осіб, що не вживають тютюну.

     4.Особливо  негативно систематичне отруєння  впливає на серцево-судинну систему.  У всіх хто палить частота  скорочень частіша у 2-2,5 рази, таким чином скорочується час  відпочинку для серця і воно  скоріш зношується. У12-13 разів частіше  трапляються захворювання серця:  серцева недостатність, інфаркт  міокарду, стенокардія, звуження  судин. До 40% усіх смертних випадків  від ішемічної хвороби серця,  інфаркту та інсульту пов¢язані з палінням сигарет.

     5. Паління призводить до руйнування  головного структурного елементу  шкіри – колагену. Втрачає свою  еластичність шкіра та слизові  оболонки. З¢являються зморшки лице набуває вигляду вижатого лимону, голос стає низьким та хриплим.

     Негативно впливає пасивне тютюнопаління  на здоров¢я оточуючих. В приміщенні з курцем протягом лише 1 години людина, яка не палить, кожного разу спалює по половині сигарети. Тютюновий дим у таких випадках спричиняє головний біль, нездужання, зниження працездатності, швидку втому, загострення верхніх дихальних шляхів. Особливо небезпечне пасивне паління для дітей.

       Тютюнопаління значно впливає  на якість життя: діти, які починають  курити з 8-10 річного віку, не  доживуть до межі середньої  тривалості життя в середньому  на 6-8 років; 35-річна жінка, що палить, проживе на 5 років за ту, яка  не має такої звички; 35-річний  курець проживе на 7 років менше,  ніж чоловік, який не палить.

       Вченими доведено спільні риси  між наркотичною та нікотиновою  залежністю. Коли припиняється введення  нікотину у організм то розвивається  абстинентний синдром відміни, який характеризується як роздратованість, стан збудження, порушується концентрація уваги та зниження працездатності, тривога почуття голоду, збільшення маси тіла, порушення сну.

       Німецький професор Танненберг підрахував, що у наш час смертельний випадок на мільйон чоловік виникає у результаті: авіакатастрофи – один раз на 50 років, від вживання алкоголю - раз на 4-5 днів, від автокатастрофи –раз на 2-3 дні, від паління- кожні 2-3 години.

       Із кожних 100 курців 53 намагається  кинути палити, але лише 13 це вдається. Викурюючи пачку сигарет на  день рівноцінно щорічному випиванню кавової чашки нікотину. 
 

     Нікотинова  залежність має три  стадії:

     -перша стадія епізодичне паління не більше 5 сигарет на день, що викликає незначні зміни у діяльності нервової системи;

     - друга стадія  - постійне паління від 5 до 15 сигарет на день, при цьому виникає незначна фізична залежність та при припиненні паління розвивається стан, важкий як фізично так і психічно, його знімає паління чергової сигарети;

     - третя стадія-постійне викурювання від однієї до півтори пачки на день, виробляється звичка палити натщесерце, відразу після їжі або серед ночі, звикання дуже сильне. Припинення паління викликає тяжкий стан, виражені зміни у нервовій системі і внутрішніх органах. Токсичне руйнування організму.

     Лікування:

     1) Ванна коріння з дягелю - успішно  виводить нікотин із організму.

     2)Таблетки  АЦЦ знижує шкоду, адже допомагає  евакуювати харкотиння з бронхів.

     3) Лазеротерапія.

     4)никотинові інгалятори, пластирі, спреї в ніс, жувальні гумки

     Найкращі  ліки - сила волі проти цієї шкідливої звички. 
 

3. Наркоманія

     Питання наркоманії ще постало перед суспільством з прадавніх часів. Ніхто і  не підозрював, що ця хвороба призведе до великих втрат, а найголовніше до втрати молодих, енергійних, талановитих  особистостей у руках яких знаходиться  майбутнє нашої держави та перш за все наших дітей. На сьогоднішній день питання боротьби з наркоманією  стоїть на одному рівні з питанням стосовно боротьби зі злочинністю.

     Звичайно  – це одні з найважливіших соціальних трагедій. Адже вони пов’язані один з одним, так як майже 45% злочинів вчиняються у стані наркотичного сп’яніння. На жаль , на сьогоднішній день суспільство не винайшло ліків від цієї страшної хвороби. Законодавство нашої держави ще недосконале для боротьби з наркоманією. Кожний рік число зростає і на даний момент сягає 16% (1 млрд. чол., коли всього населення у світі приблизно 6 млрд. ). Як видно, наркоманія – це “Ахіллесова п’ята” не лише нашої держави але й усього світу.

     На  сьогоднішній день вирішення проблеми наркоманії означає позбутися майже  половини проблем, які постають перед  державою та суспільством. Це першочергове завдання органів державної влади  та громадян , як України, так і інших  країн.

     Причини появи наркоманії, як хвороби

     Успіхи  в боротьбі з наркоманією багато в чому залежать від науково обґрунтованих  відповідей на запитання, які причини  спонукають до прийому наркотичних  речовин, що цьому сприяє, у кого з’являється прагнення до вживання наркотиків?

     Щоб перемогти наркоманію треба добре  вивчити причини і умови, які  породжують це зло. Знаючи їх, можна  виробити ефективні заходи боротьби, поставити профілактичні заслони  на шляху цієї страшної біди. Поки чітко  не з’ясовано причину розвитку наркоманії, ми будемо боротися з цим страшним явищем нашого життя тільки медичними  та юридичними заходами. Причини наркоманії, шляхи і механізми їх поширення  складні і різноманітні.

     Кількість чинників, що впливають на розвиток наркоманії, постійно збільшується, змінюються їх якісні характеристики. Тому причини  наркоманії не можна звести до якогось  єдиного чинника. Іноді одна причина  призводить до наркоманії, а іноді  низка причин, що діють на особистість  в одному напрямі, ведуть до її розвитку. Може бути комплекс причин, несприятливих  умов і сприятливих чинників, кожний з яких різною мірою зумовлює розвиток різних видів наркоманії. 

     Причини наркоманії умовно можна поділити на соціальні, соціально-психологічні, психологічні. Американські лікарі Ясковіц в Осносс із Нью – Йоркського центру дезинтоксикації вважають, що формуванню наркомана сприяють такі причини:

• ринок, що вільно постачає наркотики;
• середовище, що сприяє або допускає застосування наркотиків;
• певний індивідуальний нахил до влади;

     Визначальними чинниками розвитку і поширені наркоманії є соціальні. Можна простежити чітку прямо пропорційну залежність збільшення загального поширення наркоманії у важкі періоди історії розвитку суспільства, наприклад під час війни, коли військовослужбовці в екстремальних умовах бачили в наркотиках стимулюючий засіб, в них вони шукали полегшення труднощів похідної і бойової обстановки, ними намагалися зняти тугу за домом і близькими.

     Голод, різні національні  біди і соціальні  потрясіння також  сприяють поширенню  наркоманії.

     Слабкі  люди є в будь якому суспільстві, й багато хто з них намагається  забутися та врятуватися від реального  життя. Особливо це стосується молоді – часто невлаштованість життя, відсутність чіткої перспективи, неясність  політичної платформи, безідейність, відсутність  цілеспрямованості ведуть до розгубленості  перед лицем суперечливої діяльності та можуть сприяти залученню до наркотиків. Не тільки ця розгубленість, а й безплідний порив до реальності, невдала спробі осмислити справжнє суперечності як свого життя, так і життя суспільства  можуть бути благодійним ґрунтом, на якому проростає сім’я наркоманії.

     Хоч у більшості країн ухвалені досить суворі закони що до контролю над виробництвом і споживанням наркотичних засобів, однак в обхід цих законів  виробництво і торгівля ними ведуться в широких масштабах. Торгівці наркотиками  за ради власного збагачення прагнуть до постійного збільшення своєї клієнтури, залучають до наркотичної трясовини  дедалі нові й нові жертви, котрі рекрутуються в основному з молоді. Це призводить до постійного зростання наркоманії. Нечувані бариші торговців від реалізації наркотиків є однією з головних причин їх поширення, бо якщо є товар, знайдеться і покупець.

     У сучасному світі існує організована система міжнародної контрабандної  торгівлі різними наркотиками –  гігантська імперія наркомафії. Опій, вирощений у країнах Ближнього і Середнього Сходу, нелегальними шляхами переправляють до Західної Європи і Північної Америки, де його переробляють в нелегальних лабораторіях Франції, Італії, Швейцарії.

     США є основним ринком збуту наркотиків. Наркоманія і наркобізнес наклали  тяжке тавро майже на всю Америку. Лише в Нью-Йорку наркобізнес  приносить прибуток понад 220 млн. доларів  на рік. Останнім часом і в інших  країнах наркоманія стала справжнім  лихом суспільства. Спрут міжнародної  наркомафії охопив багато країн світу. Є дані, що вона має 500 млрд. доларів, в обігу, приблизно, стільки ж використовує на підкуп посадових осіб і рекламну діяльність. Питання торгівлі наркотиками та їх поширення обговорюється в парламентах і в різних міжнародних організаціях.

     На  поширення наркоманії впливає також  розширення асортименту наркотичних засобів, поява безлічі нових сильнодіючих синтетичних наркотиків і речовин, які вживають лише з наркотичною метою (ЛСД та ін.) На жаль, поки що успіхи науки у створенні засобів руйнування життя значно перевищують її успіхи в боротьбі зі смертю . Розвитку наркоманії сприяє велика міграція населення, поява через це не традиційних для деяких регіонів наркотиків, наприклад гашиш у Європі, опіум у Америці.

     Наслідки  наркоманії

     Багато  вчених стали розуміти шкоду, завдану  наркотиками, і виступати що до контролю над їхнім вживанням. І що ширше  стали розповсюджуватися наркотичні засоби, то швидше приходило розуміння  й усвідомлення хворобливих наслідків  їх вживання.

     Сучасні вчені і практичні лікарі отримали безліч доказів шкідливої дії  наркотиків. Наукові факти диктують необхідність позбутися добросердного  ставлення до прийому наркотичних  речовин.

     Наркотики мають наркотичну і токсичну дію. Наркотична дія виявляється в  тому, що вони роблять людину психічну а потім фізично-залежною. Токсична дія виявляється в отруйливих властивостях наркотиків. Однак хода наркоманії не чутна, а сліди її спочатку не помітні.

     Наркоманія  – це важка хвороба психіки  і всього організму, яка без лікування  веде до деградації особистості, повної інвалідизації і передчасної смерті. Однак до цього захворювання, на відміну від інших, людина себе призводить сама, стаючи заложником с власної дурості й необережності.

     По-перше, численні дослідження дії лікарських засобів свідчать про те, що на одні й ті ж самі дози здорові люди реагують інакше, ніж хворі. Дію медичного препарату розраховано лише на організм у стані хвороби, тому, що прийом ліків хворою людини веде до її одужання, а здоровою – до отруєння організму і порушення його функцій.

     По  – друге, наркотичні препарати не можна приймати з рідка і потроху оскільки це в корені суперечить їх природі. Ейфорична дія багатьох медичних препаратів часто настає лише в разі перевищення терапевтичної дози або порушення способу їх уведення. Необхідно назавжди запам’ятати, що найбільша небезпека полягає саме в першому прийому наркотику, в першому шприці!

     Які ж жертви приносяться  на вівтар наркоманії?

     Це  передусім власне здоров’я, здоров’я дітей, щастя близьких, шкода оточуючим  і всьому суспільству. Прийомом наркотиків людина прирікає себе на повільне самогубство. Кінець наркоманії завжди драматичний  – це життєва катастрофа.

     Наркотичні  речовини руйнують всі органи, але  передусім вони згубно впливають  на центральну нервову систему, яка  є для них основною мішенню, тому наркотики називають нейтротипними отрутами.

     Після вживання наркотику мозок людини буквально ним просочується. Наркотична речовина вільно проникає в мозок  і насичує його тканину. Це спричиняє  нейротоксичні явища: настають кисневе голодування і порушення проводнікової регуляції між основними центрами нервової системи.

     Великі  дози наркотику спричиняють втрату чутливості, параліч нервових закінчень, а також загибель незамінних, з  найменшим механізмом нервових клітин мозку. Наркотики вражають насамперед найскладніший вищий відділ нервової системи – кору головного мозку.

     Ослаблення  психічної діяльності, її занепад  відбуваються у наркоманів набагато швидше ніж у алкоголіків. У цьому  разі передусім змінюється ядро особистості  наркомана, порушуються головні  людські риси, нівелюються індивідуально-особистісні  особливості , різноманіття психічного життя.

     У тих осіб, які почали вживати наркотики  у період становлення особистості (у підлітковому віці) протягом 2-5 років  формуються стійкі паталогічні особистісні зміни, їх поведінка стає психоподібною, часто поєднуються з антисоціальними і асоціальними діями. Якщо наркоманом стають у пізнішому віці деформація особистості менш виражена, але спостерігається значне зниження пам’яті не лише на поточні дії але й збіднюється запас знань.

     Більшість наркоманій призводить до зниження інтелекту. Сильно знижується здібності до вищих асоціацій, творчості. Коло інтересів різко звужується і обмежується основною метою – добути наркотик.

     Настрій надто нестійкий – він різко  коливається від дратівливості  до апатії, від депресії і туги до короткого стану добросердя. Згодом емоції тьмяніють.

     Наркотики, потрапляючи до організму, дезорганізують сприйняття кольору, форму предметів, звуків, втрачається відчуття часу і простору. У деяких випадках можливе  формування хронічних психозів, що нагадують шизофренію, з маренням, галюцинаціями.

     У разі пригнічення функції ендокринних  залоз знижується основний обмін, внаслідок  цього знижується температура тіла, виникають симпатьоадреналінові кризи, що спричиняють головний біль, серцебиття, збліднення обличчя, остуду підвищення або зниження артеріального тиску. Внаслідок постійної інтоксикації може розвинутися цукровий діабет й інші ендокринні захворювання, сповільнюється ріст і розвиток м’язової системи, страждає статева функція. У чоловіків розвивається статеве безсилля, у жінок відмічають розлади менструального циклу, викидні, передчасні роди.

     У дитини, народженої від матері – наркоманки, з перших годин життя виявляють ознаки наркоманії. Її організм вимагає тих наркотиків, які він отримував з кров’ю від матері. Позбавляючись наркотику після народження, вона реагує на це судомами, плачем або іншими проявами, властивими дорослим наркоманам у стані абсистенції. Часто ці діти народжуються з фізичною потворністю або фізичними відхиленнями, у них спостерігається затримка психічного розвитку, аж до вираженого недоумства, крім того часто такі новороджені бувають не життєздатні. За даними статистики, смертність новороджених, батьки яких були наркоманами дуже висока.

     У наркоманів, особливо в тих, які вдихають наркотичні отруєння, вражаються органи дихальної системи, пригнічується  їх функція. У цьому разі страждають як верхні дихальні шляхи, так і легені.

     Наркомани часто страждають на такі специфічні й інфекційні захворювання, як вірусний гепатит стафілококовий ендокардит, сифіліс, правець, пневмонія, запалення  вен (тромбофлебіт), гнійничкові й  інші захворювання шкіри.

     У наркоманів часто бувають захворювання, які здоровим людям не властиві.