Система показників оцінки інноваційного потенціалу промислового підприємства

Вступ  

В умовах ринкової конкуренції, скорочення життєвого циклу товарів  і послуг, розвитку нових технологій, однією з умов формування конкурентної стратегічної перспективи промислового підприємства стає його інноваційна  активність. Підприємства, які формують стратегічну поведінку на основі інноваційного підходу мають можливість завоювати лідерські позиції на ринку, зберегти високі темпи розвитку, скоротити рівень витрат, добитися високих показників прибутку.

У сучасних ринкових умовах підвищуються вимоги до економічних вимірів і економічних обґрунтувань прийняття рішень стосовно інноваційних проектів, які можуть фінансуватись тільки після економічної оцінки кожного з можливих їх варіантів. Слід зважати на те, що підприємства (організації) будують свою діяльність в напрямі досягнення своїх локальних цілей, перш за все можливості успішно функціонувати на ринках виробництва нових товарів і послуг, які з'являються в результаті впровадження нових технологій.

Важливість  оцінювання інноваційного потенціалу полягає в обґрунтуванні величини показників, які є в його структурі, відображають можливості і загрози підприємства щодо розробки і впровадження інновацій. З огляду на це, наявність необхідних ресурсів, обґрунтування їхньої потреби для здійснення інноваційної діяльності виступають першочерговими чинниками формування інноваційного потенціалу, сприяють посиленню конкурентних позицій вітчизняних підприємств на ринку.

Проблемам різних аспектів інноваційної діяльності  промислових підприємств на присвячені дослідження іноземних та вітчизняних вчених: І. Ансоф, Л. Водачек, В. Геєць, А.Гриньов, П. Завлін, С.Ілляшенко, Б. Санто, Б. Твісс, Р. Фатхутдінов, М. Фучик, М. Чумаченко, Н. Чухрай, Й. Шумпетер, та ін. Але у сучасних умовах відчувається недостатність комплексних економічних розробок питань формування єдиного підходу до оцінки інноваційного потенціалу підприємств.

Існуючі підходи  до оцінювання інноваційного потенціалу переважно відображають оцінку окремих  його складових, не враховуючи взаємозв’язку  цих оцінок на різних етапах інноваційної діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ ОЦІНКИ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

Складовими  потенціалу підприємства є виробничо-технологічний, науково-технічний, фінансово-економічний, кадровий і інноваційний потенціал, який є ядром потенціалу підприємства, оскільки органічно входить до складу кожної з його частин.

У структуризації інноваційного процесу можна дотримуватися загальноприйнятої схеми: «фундаментальні дослідження - прикладні дослідження - конструкторські та експериментальні розробки - дослідження ринку - конструювання - ринкове планування - дослідне виробництво - ринкове випробування - комерційне виробництво».

Інноваційний потенціал підприємства розглядається як комплексна категорія, яка характеризує частоту і ефективність впровадження на підприємстві інновацій, їх розробку, готовність персоналу до змін. Оскільки ризик під час фінансування, модернізації та оновлення виробництва є досить високим, оцінка інноваційного потенціалу підприємства з урахуванням його інтелектуальної складової дасть змогу потенційним інвесторам зорієнтуватися в прийнятті рішень щодо виділення коштів з метою реалізації інноваційної стратегії розвитку. Таким чином, інноваційний потенціал підприємства є важливим інформаційним ресурсом в процесі управління його розвитком .

Промислові  підприємства, залучені в інноваційний процес, можна поділити на три групи:

— розробляють  нові ідеї і реалізовують їх;

— розробляють  нові ідеї;

— реалізовують вже розроблені ідеї.

Для оцінки і  моніторингу інноваційного потенціалу промислового підприємства пропонується з деякою періодичністю визначати позиції підприємства в просторі оцінок інноваційного потенціалу, для чого необхідно проаналізувати підприємство по ряду показників — чинників інноваційного потенціалу, кожен з яких характеризує матеріально-технічну, або інтелектуальну складову, або обидві одночасно. Склад чинників, використовуваних для оцінки кожної складової визначається експертним методом.

Ефективність  інноваційного процесу залежить від стану інноваційного потенціалу підприємства, основу якого складають фінансові, матеріальні, кадрові, інтелектуальні, інфраструктурні і інші ресурси .

Матеріально-технічні ресурси є речовинною основою  інноваційного потенціалу, визначають його техніко-технологічну базу, впливають на масштаби й темпи інноваційної діяльності. Формування інноваційного потенціалу може бути ускладнено труднощами їх одержання. Тому дуже актуально, особливо в наших умовах, орієнтувати його на створення не матеріаломістких нововведень, що дасть змогу максимально комплексно використовувати наявну сировинну базу, нові види матеріалів, утилізацію відходів відповідно до екологічних вимог, що висуває суспільство до виробників.

Кадрова складова інноваційного потенціалу може характеризуватися такими показниками, як загальна чисельність працівників, зайнятих у НДДКР, структурний розподіл чисельності персоналу за видами діяльності, за кваліфікаційними групами.

Рівень інтелектуальної  складової інноваційного потенціалу розраховують сукупністю наступних показників (коефіцієнтів): плинність працівників високої кваліфікації, розраховується як відношення кількості працівників, що звільнилися, до загальної кількості працівників даної кваліфікації; питома вага інженерно-технічного персоналу і науковців, розраховується як відношення їхньої кількості до всієї кількості працюючих; показник винахідницької (раціоналізаторської) активності, визначається як відношення кількості винаходів (рацпропозицій) до кількості працюючих чи інженерно-технічних працівників; показник освітнього рівня, визначається як відношення кількості осіб, що мають вищу (спеціальну) освіту відповідно до профілю діяльності підприємства, до загальної кількості працюючих і т.п.

Як показники  рівня інформаційної складової  можуть бути використані такі коефіцієнти: коефіцієнт повноти інформації (Кпл), що розраховується як, відношення обсягу інформації, що є в розпорядженні особи, що приймає рішення (ОПР), до обсягу інформації, необхідної для ухвалення обґрунтованого рішення; коефіцієнт точності інформації (Кт), що розраховується як відношення обсягу релевантної інформації до загального обсягу наявної в розпорядженні ОПР інформації;  коефіцієнт суперечливості інформації (Кпр), що розраховується як відношення кількості незалежних свідчень на користь ухвалення рішення до загальної кількості незалежних свідчень у сумарному обсязі релевантної інформації.

Оцінка ринкової складової інноваційного потенціалу може бути здійснена за методикою SWOT-аналізу, згідно якої фактори ринкового середовища і фактори, що визначають внутрішні можливості підприємства, поділяють на дві групи. Для зовнішнього середовища - можливості розвитку і загрози розвитку, для підприємства — сильні і слабкі сторони його діяльності.

Вплив кожного  з факторів (як зовнішнього середовища, так і внутрішнього) на можливості розвитку підприємства по інноваційному шляху запропоновано оцінювати за допомогою коефіцієнтів упевненості, що виміряються за шкалою від -1 до +1. Кожний з факторів розглядається як свідчення за чи проти можливості розвитку інноваційним шляхом. При цьому можливості, надані ринком, і сильні сторони підприємства оцінюють від 0 до +1, а загрози і слабкі сторони - від 0 до —1. Значення коефіцієнта впевненості відображає ступінь впевненості в тому, що вплив вимірюваного ним фактора збільшує (+) чи зменшує (-) можливості розвитку на основі інновацій.

Оцінку інноваційного  потенціалу підприємства доцільно здійснювати  в наступній послідовності:

- аналіз структури  інноваційного потенціалу;

- виявлення  ступеня використання внутрішніх  інноваційних можливостей підприємства;

- оцінка рівня  інноваційної активності підприємства.

В Україні відсутній  комплексний підхід до розроблення  показників ефективності використання інноваційного потенціалу, ефективності інноваційно-інвестиційної діяльності.

Важливим показником ефективного функціонування та розвитку підприємства можна вважати кількість інновацій з урахуванням рівня їх новизни, який вимірюється за отриманою інформацією про нову продукцію, з якою підприємство виходить на ринок. При цьому рівень новизни інновації визначається на засадах детального аналізу істотних властивостей інноваційної ідеї та порівняння відносного рівня її новизни з іншими.

Від рівня інноваційного  потенціалу підприємства залежить вибір  тієї або іншої стратегії інноваційного  розвитку. Так, якщо у підприємства є всі необхідні ресурси, то воно може піти по шляху стратегії лідера, розробляючи і упроваджуючи принципово нові, або базисні, інновації. Якщо інноваційні можливості обмежені, то доцільно їх нарощувати і обирати стратегію послідовника, тобто реалізовувати поліпшуючі технології. Такий підхід до трактування інноваційного потенціалу можна вважати класичним.

Оцінку інноваційного  потенціалу підприємства варто проводити  на предмет достатності у підприємства фінансово-економічних ресурсів для ефективного забезпечення не тільки стратегічної інноваційної, але і поточної виробничої діяльності.

Оцінку інноваційної діяльності підприємства доцільно здійснювати, використовуючи такі показники, як впровадження нових технологічних процесів, автоматизація виробництва та освоєння нових видів продукції.

Для виявлення взаємозв'язку між результативними показниками  ефективності діяльності (виробничої, фінансової, інвестиційної) підприємства і відповідними показниками ефективності інноваційної діяльності доцільно сформувати таку систему показників :

- показники виробничої  ефективності науково-технічних  заходів: темп приросту ефективності  виробництва конкретних видів  продукції (робіт) від використання  науково-технічних заходів; відносна  економія собівартості продукції в результаті запровадження науково-технічних заходів;

- показники фінансової  ефективності науково-технічних  заходів: приріст прибутку в  результаті реалізації науково-технічних  заходів; приріст доданої вартості, включаючи амортизацію, в результаті реалізації науково-технічних заходів, у тому числі за рахунок інтенсивних і екстенсивних факторів; приріст доходу за рахунок реалізації науково-технічних заходів;

- показники інвестиційної  ефективності науково-технічних  заходів: характеризують кількість впроваджених науково-технічних засобів, зростання питомої ваги прогресивних технологічних процесів та нових інформаційних технологій, підвищення коефіцієнта автоматизації та організаційного рівня виробництва і праці, кількість патентів або авторських свідоцтв, індекс цитування, підвищення конкурентоспроможності підприємства, товарів (послуг) на ринку.

При оцінці ефективності інноваційних проектів передбачається розрахунок таких  важливих показників, як:

- інтегральний  ефект (чистий дисконтований дохід);

- внутрішня норма прибутковості  (дохідності);

- рентабельність інвестицій

- період і строк окупності.

Інтегральний  ефект визначається як сума поточних ефектів за весь розрахунковий період, приведена до початкового року, або  як перевищення інтегральних результатів над інтегральними витратами. Внутрішня норма прибутковості (дохідності) - IRR - це розрахункова відсоткова ставка, за якої одержані доходи від проекту стають рівними витратам на проект, або дається ще таке визначення - це той максимальний відсоток, який може бути сплачений для мобілізації капіталовкладень у проект. Рекомендується відбирати такі інноваційні проекти, внутрішня норма дохідності яких не нижча 15-20%.Рентабельність визначається як співвідношення ефекту від реалізації проекту і витрат на нього. На практиці оцінки інноваційних проектів розраховують відношення приведених доходів до інвестиційних витрат. Строк окупності показує, протягом якого часу можуть окупитися інвестиції в інноваційний проект. Під періодом окупності розуміється тривалість періоду, протягом якого сума чистих доходів, дисконтованих на момент завершення інвестицій, дорівнюватиме сумі інвестицій. Це період, необхідний для відшкодування початкових капіталовкладень за рахунок прибутків від проекту (чистий прибуток після відрахування податку + фінансові витрати + амортизація).

Слід також  враховувати, що будь-який результат  інновацій має подвійне значення:

- як основа  змін у матеріальному виробництві,  а в економічному розумінні  - для досягнення цілей форми,  а отже, для підвищення прибутку  і конкурентоспроможності;

- як джерело  подальших наукових досліджень  і розробок, тобто становить науковий  і методологічний інтерес.

Аналіз і  оцінка інноваційного потенціалу підприємства виявляє можливості для його інноваційного  розвитку. Результати оцінки дозволяють розробити оптимальну стратегію інноваційного розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

АНАЛІЗ  ЕФЕКТИВНОСТІ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА: СУТЬ ТА ПОКАЗНИКИ

В сучасних умовах впровадження ефективних інноваційних технологій дозволяє, з одного боку, підприємству одержати конкурентні переваги: покращити конкурентну ситуацію на ринку свого продукту та фінансовий стан, якісно підвищити виробничий потенціал та потенціал персоналу тощо, а з іншого – вимагає значного часу та ресурсів. Щоб забезпечити високу ефективність інноваційних заходів сьогодні зростає актуальність системного, своєчасного та комплексного аналізу інноваційної діяльності підприємства.

Комплексний аналіз інноваційної діяльності підприємства має за мету обґрунтувати найбільш ефективні напрями інноваційної діяльності,   інноваційні програми і проекти фірми з використанням комплексу показників. Основними завданнями комплексного аналізу є: визначення   відповідності   фінансового стану фірми його цільовим параметрам щодо інноваційного розвитку; оцінка спроможності до інноваційного розвитку; вибір інноваційних проектів; оцінка показників інноваційної діяльності; виявлення      невикористаних резервів підвищення ефективності інноваційної діяльності; оцінка впливу інноваційних рішень на фінансові результати діяльності фірми.

Підприємства  не часто вдаються до радикальних  інновацій або реалізації масштабного  інноваційного проекту. Значна частина  інновацій носить поліпшувальний характер: спрямована на вдосконалення технічних  засобів з метою зменшення  трудомісткості виконання операцій, економію матеріалів (через використання дешевших замінників чи оптимізацію режимів оброблення вихідного матеріалу), енергії тощо. Впровадження таких заходів сприяє зниженню виробничих витрат, що важливо для підприємств, які реалізують стратегію мінімізації витрат або мають обмежені фінансові можливості. Як правило, такі інновації мають локальний характер і розробляються силами працівників підприємства. Доцільність їх упровадження визначається порівнянням величини витрат за базовим і новим варіантом. Розрахунок здійснюють за двома способами – за показником відносної економічної ефективності   капіталовкладень   (приведеними   витратами)   і   за   сукупність показників річної економічної ефективності.

Для закладів ресторанного господарства оцінку ефективності доцільно здійснювати з використанням наступних показників:

1. Показник відносної  економічної ефективності капіталовкладень  використовується за існування  кількох альтернативних варіантів  інновації, причому реалізація  інновації передбачає різнобічний вплив на виробничий процес, який полягає у зміні рівня витрат і в поліпшенні збуту продукції, що зменшує величину питомих витрат на її виготовлення. Критерієм вибору кращого варіанту є мінімум приведення витрат. Якщо порівняння здійснюється для нового процесу і старого (базового), то можна розрахувати і економічний ефект від упровадження інновації, який буде дорівнювати різниці приведених витрат за старим виробничим процесом і новим.

2. Показник річної  економічної ефективності охоплює  умовно-річну економію витрат, фактичну економію витрат та річний економічний ефект.

Умовно-річна  економія витрат оцінює величину прогнозованої  економії від впровадження новацій  і розраховується як різниця між  валовою річною економією і додатковими витратами, пов’язаними із модернізацією обладнання. Фактична економія витрат розраховується шляхом приведення умовно-річної економії до періоду використання інновації в даному році. Річний економічний ефект визначається приведенням капітальних витрат до поточних протягом умовного року.

Зниження рівня  виробничих витрат може служити підставою  для встановлення нижчої ціни на продукцію  підприємства (за умов прийнятного  рівня рентабельності це підвищуватиме  конкурентоспроможність продукції  і може збільшити попит на неї). Тоді річний економічний ефект складатиметься як із економії приведених витрат, так і з додаткового прибутку, отриманого внаслідок збільшення обсягів продажу продукції.

Наведена методика може застосовуватися і для визначення ефективності інновацій, спрямованих  на підвищення якості продукції. Як правило, це супроводжується зростанням виробничих витрат. Однак поліпшення якості продукції підвищує попит на неї і дає змогу виробнику встановлювати вишу ціну. Обсяг виручки зростатиме, що зумовлює зростання прибутку. Розрахунок річного ефекту здійснюють аналогічно, хоча матиме місце не економія витрат, а їх збільшення.

Отже, ефективність реалізації організаційно-технічних  інновацій локального характеру, які  не потребують значних інвестицій, може бути визначена з деяким наближенням (яке не враховує зміни попиту на продукцію протягом терміну використання інновації) за допомогою показників умовно-річної економії та річного ефекту.

Системний аналіз за економічними показниками в конкретних організаційно-технічних умовах розвитку виробничих технологій є основним інструментом створення і контролю систем управління в економіці. Ефективність технологій характеризується такими показниками: питомі витрати сировини, напівфабрикатів, енергії на одиницю продукції; кількість корисного продукту, одержаного з одиниці сировини; якість та екологічна чистота готової продукції (робіт, послуги); рівень продуктивності праці із розрахунку на реальну завантаженість персоналу; інтенсифікація виробництва; витрати на виробництво; собівартість продукції (робіт, послуг) тощо.

Найвищий професіоналізм управлінського персоналу (менеджера) проявляється в умінні вибрати і  поєднати в робочу систему елементи економічної природи (ресурси, майно, персонал, грошові кошти тощо) для  досягнення економічно значущих для суспільства результатів.

Загальна економічна ефективність інновацій оцінюється системою показників: інтегральний ефект, індекс рентабельності, норма рентабельності, період окупності.

         Для підприємств роздрібної торгівлі  сучасних форматів (супермаркети, гіпермаркети тощо) особливу увагу слід приділити оцінці інвестиційної привабливості підприємства. Для оцінки інвестиційної привабливості підприємства роздрібної торгівлі  можна запропонувати такі групи показників:

1) фінансової   стійкості   і   незалежності   фірми   (коефіцієнти   автономії, фінансування,   загальної   й   поточної   заборгованості,   довгострокової фінансової незалежності,  маневреності  власного оборотного  капіталу, забезпеченості виплат відсотків за кредитами);

2) ліквідності та платоспроможності (коефіцієнти абсолютної ліквідності, покриття, величина чистого оборотного капіталу, забезпеченості виплат відсотків за кредитами);

3) ділової   активності   (коефіцієнти   оборотності   усіх   активів   фірми, необоротних  та оборотних активів, запасів, дебіторської й кредиторської заборгованості, а також періоди їхнього обороту);

4) ринкової активності (дохід на акцію, рентабельність акцій, коефіцієнт дивідендних виплат);

5) прибутковості  (рентабельності основної діяльності, операційної діяльності, продукції, інноваційної продукції, продажу, активів, нематеріальних активів, чистих активів, власного капіталу, персоналу).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Таким чином, система  показників інноваційного потенціалу – це інтегральна сукупність наявних і прихованих ресурсів, запасів, можливостей, що можуть виявлятися за умов взаємодії і взаємообумовленості збалансованих підсистем і елементів системи для задоволення вимог ринку в інноваційних продуктах. При цьому під можливістю розуміються внутрішні сили, здійсненність і здатність, яка передбачає спроможність діяти і відображає інноваційну активність менеджменту підприємства.  Кількість і сукупність показників, котрі доцільно використовувати при комплексній оцінці інноваційного потенціалу, здебільшого залежать від обсягу виробництва підприємницької структури. Методика оцінки інноваційного потенціалу підприємства має бути практичною, гнучкою, базуватися на доступному математичному апараті та відповідати сучасному рівню розвитку інноваційної діяльності вітчизняних підприємств. Різнобічна оцінка є необхідним і водночас дуже важким завданням. При цьому виникають аспекти, пов’язані між собою, які треба розглядати окремо. До них належать оцінка науково-інформаційного рівня підприємства, оцінка технічного рівня підприємства, оцінка техніко-економічної ефективності інноваційних проектів. Результати дослідження можуть сприяти формуванню та удосконаленню методичних підходів до оцінки інноваційного потенціалу підприємств.

Ефективність  інноваційної діяльності підприємств торгівлі необхідно оцінювати за такими напрямами: оцінка економічної ефективності нововведення стосовно підприємства (як саме воно забезпечує конкурентоспроможність, прибуток і фінансову стабільність підприємства); оцінка ефективності управління інноваційною діяльністю стосовно забезпечення неперервності інноваційного процесу й досягнення кінцевої мети одержання новинок, які відповідають вимогам ринку; врахування фактора часу (здатність одержувати необхідні результати за визначений його проміжок).

       Проведення комплексного аналізу інноваційної діяльності на основі викладених методичних підходів сприятиме обґрунтуванню найбільш ефективних напрямів інноваційної діяльності, інноваційних програм та проектів підприємства, які забезпечать підприємству високу результативність інноваційної діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київський Національний Університет Культури і Мистецтв

Львівська філія

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

на  тему:         СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ ОЦІНКИ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

 

 

 

 

Виконала:

Студентка V курсу

Групи ГРС-51Л

Кожух М. В.

Перевірив:

Лоїк Г. Б.

Львів-2013

Список  джерел:

1. http://www.economy.nayka.com.ua
2. http://www.rusnauka.com

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

1. Вступ
2. Основна частина

• СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ ОЦІНКИ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА
• АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА: СУТЬ ТА ПОКАЗНИКИ

3. Висновок

4. Список джерел