Стан ринку ювелірних виробів з діамантами в Україні

 

Вступ

 

Серед предметів, якими  користується людина в повсякденному  житті, прикраси, а зокрема, ювелірні вироби, займають особливе місце. Особливий  статус особистих прикрас пов'язаний з тим, що вони не мають ніяких практичних функцій. Їхнє основне призначення – підкреслити соціальне і матеріальне становище власника. Крім того, у стародавні часи вони наділялися магічними властивостями і виконували роль оберегу. Стан ринку ювелірних прикрас та біжутерії є індикатором стану економіки країни в цілому, платоспроможності населення та його рівня життя. Значну частку особистих прикрас становлять прикраси для рук з діамантами, тому тема курсової роботи є актуальною.

Таким чином, мета курсової роботи полягає у вивченні показників якості ювелірних виробів, зокрема прикрас для рук, та методик визначення цих показників, а також проведенні товарознавчої оцінки асортименту ювелірних прикрас з діамантами, вивчення асортименту магазину «Кристал».

Об’єктами даної роботи є прикраси для рук з діамантами.

Предметом дослідження  є споживні властивості прикрас для рук з діамантами.

Методичною базою для  написання курсової роботи стали нормативно-правові акти щодо якості ювелірних товарів та методів визначення їх якісних показників, підручники та довідники, інтернет-джерела.

Мета і завдання дослідження зумовили структуру роботи, яка складається зі вступу,  чотирьох питань, висновків, списку використаних джерел.

Метою курсової роботи є  товарознавча оцінка асортименту прикрас  для рук з діамантами за матеріалами  ТОВ «Кристал».  Дослідження стану ринку ювелірних виробів з діамантами в Україні, характеристика споживних властивостей, оцінка якості ювелірних виробів з діамантами.

 

             

1. Стан ринку ювелірних виробів з діамантами в Україні

 

Ефективна промислова політика є важливою на кожному етапі розвитку держави, особливо тепер, коли в Україні функціонує економіка ринкового типу. Попри зростання і розвиток промисловості, необхідно звернути особливу увагу на підвищення ефективності роботи окремих напрямків промислового виробництва, формування такої законодавчо-нормативної бази, яка б дозволила підвищити конкурентоспроможність вітчизняних підприємств як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Виробництво ювелірних  виробів є важливою складовою  переробної промисловості України, проте його розвитку приділяється недостатньо уваги як з боку державних органів, так і з боку вчених та дослідників. Це зумовлено відносною інформаційною закритістю цього сектора ринку. Так, основні дані про ринок ювелірної продукції можна отримати в Державному комітеті статистики України чи у Державній пробірній службі.

Проблема в тому, що виробництво ювелірних виробів не відображається окремим рядком у щорічниках Державного комітету статистики, до того ж такі дані часто є застарілими. Тому для ґрунтовних досліджень доцільно використовувати також інформацію, що надається самими виробниками, публікації спеціалізованих видань, громадських організацій тощо[11].

Українська ювелірна промисловість - на підйомі. За підрахунками експертів, сумарний дохід ювелірних  підприємств за минулий рік досяг 8,5 млрд. гривень. Привабливість українського ювелірного ринку оцінили багато великих компаній з Єгипту, Туреччини, Індії й Китаю, вони беруть участь у виставках на території нашої країни. Цей інтерес підігріває майбутній вступ України у ВТО й зниження мита на імпорт коштовностей.  

  

    Розвиток галузі прискорило скасування в 2003 році 55-процентного акцизного збору, що істотно гальмував розвиток ювелірних фабрик. Але головне - з ростом добробуту українців оживився попит на ювелірну продукцію.

Український ринок ювелірних виробів стрімко росте. В 2012 році в країні було випущено 56,2 т. прикрас із золота й срібла, що на 16,2 т. більше, ніж в 2011 році. На 2,5 т. збільшився обсяг імпорту ювелірних виробів з основних дорогоцінних металів, при тому, що обсяг експорту майже не змінився. Загалом, ринок (виробництво - експорт + імпорт) торік у порівнянні з позаминулим роком виріс на 44%.

      За підсумками 2012 року в Україні вироблено 66, 5 тонн ювелірних або 18 970 тис. штук. З них виробу із золота  становлять 32, 9 тони, або 49,5%. Срібні вироби трохи випереджають золото 33,6 тони, або 50,5% срібних виробів було вироблено в країні за рік. Таким чином, співвідношення виробництва виробів із золота й срібла вирівнюється, що наближає Україну до основних європейських виробників ювелірних виробів. Усього по Україні в 2012 році налічувалось 987 суб’єктів  товарної підприємницької діяльності, які зареєстрували спеціальні знаки-іменники, що визначають їх як виробників ювелірної продукції.

      Сьогодні  в  Україні  зареєстровано  понад  800  заводів   та   малих підприємств, що  виготовляють  ювелірні  вироби.  З  них  лише  київське  та львівське  золото  має  ярлики   із   захисними   голограмами.   Споживачеві з'ясувати, яке золото якісне, а яке,  м'яко  кажучи,  сумнівне,  надзвичайно важко.

       На  початку 2005 року Верховна Рада  прийняла  закон,  згідно  з   яким ювелірні вироби  віднесено  до  неліцензійних  товарів.  А  це  означає,  що виробники  та  реалізатори  золота  не  несуть  за  свою  продукцію   ніякої відповідальності.

      Після вступу України до СОТ ставка ввізного мита на ювелірні вироби зменшилася до 10%. Всі митниці України розпочали митне оформлення ювелірних виробів за новими ставками ввізного мита. Нова ставка ввізного мита – 10%. Це вдвічі менше, ніж було раніше. Митний збір скасовано повністю. [12]

       В Україні працюють близько 800 підприємств, при цьому 86 компаній контролюють більше 80% ювелірного ринку. Стабільний розвиток вітчизняної ювелірної промисловості забезпечували декілька факторів. Дотепер український ювелірний ринок був надійно захищений від закордонної продукції високими митами.

         Активно зростаючий ювелірний  бізнес в Україні допоміг збільшити  виробництво прикрас на місцевих  заводах, виробництво сировини для них, в країні з'явилися сотні нових магазинів і, головне, відкрилися вакансії на тисячі нових робочих місць.[13]

        Українська ювелірна промисловість - на підйомі. Перш за все це повязане з тим, що порівняно з попередніми роками, рівень доходу українців збільшився, зявляються нові технології, які стали доступними для підприємств виробників ювелірних виробів. Крім того, одним з чинників є той, що кількістю вироблених товарів керує попит споживача, а він в останній рік зріс. Особливо відмічається підвищення на вироби з більш дорогих металів – платини. За підрахунками експертів, сумарний дохід ювелірних підприємств за минулий рік досяг 8,5 млрд. гривень. Привабливість українського ювелірного ринку оцінили багато великих компаній з Єгипту, Туреччини, Індії й Китаю, вони беруть участь у виставках на території нашої країни. Цей інтерес підігріває майбутній вступ України у ВТО й зниження мита на імпорт коштовностей.Виробники збувають продукцію через посередників або використовують пряму дистрибуцію. Нововведення останіх років – створення власної торговельної мережі. Розпочав цей процесс Київський ювелірний завод (КЮЗ), що відкрив вже більше 200 магазинів.

Ринок ювелірних виробів  з діамантами поділяється на два  непересічних сегменти:

1. Перший сегмент, що структурно входить у ринок предметів розкоші, це ринок елітних і дорогих ювелірних виробів класу преміум, що продаються під відомими усьому світу брендами. При цьому виробництвом і реалізацією цих виробів займається усього кілька великих компаній, кожна з який має розгалужену по усьому світі могутню збутову мережу.

2. Інша частина цього  ринку заповнюється продажами  дешевих ювелірних виробів без  брендів і торгових марок. Сьогодні  їх можна купити в супермаркетах,  по Інтернету, по каталогах, на складах і поштою. Така торгівля робить покупку ювелірного виробу з діамантом справою повсякденним. Позбавляє ця подія зв'язаного з ним раніш ореола урочистості. Ці види торгівлі бурхливо розвиваються.

На ювелірному ринку  діють близько 800 компаній, ще близько 3 тис. займаються торгівлею ювелірними прикрасами. Місткість ринку перевищує 400 млн. грн. Обсяг виробництва в 2012 році склав 42 тонни. 1,5% (0,6 тонн) зробленої продукції експортується. Структура ринку ювелірних виробів у 2011 р.:

35% - Київський ювелірний завод

15% - продукція іноземних  компаній 

20% - Вінницький, Харківський,  Одеський і Львівський ювелірні  заводи 

30% - інші виробники 

" Київський ювелірний  завод - ведуче підприємство галузі. Контролює більш третини ювелірного  ринку України. Робить 6,5 тис. видів виробів зі срібла, золота, платини. У 2012 році зробив продукції на 150 млн. грн. У роздрібному продажі завод зробив ставку на розвиток власної торгової мережі, що невластиво підприємствам даної галузі. Сьогодні Київський ювелірний завод має більш ніж 70 фірмових магазинів по всій Україні (сім з них розташовані в Києві)[16]. Обсяг продукції, що випускається підприємством, складає 250 млн. грн., у майбутньому планується наростити обсяги виробництва до 300 млн. грн.

На сьогоднішній день КЮЗ випустив 1 965 056 акцій, якими володіють 21.5 тис. акціонерів. Це робочий колектив і менеджмент заводу, а також ряд приватних компаній. У кожної з них зосереджено не більш 10% акцій: у ТОВ "Укринтерсвязь" - 9,81%, ДП "Эйч Си Эм Україна" - 9,18%, ТОВ "Укринтерпошив" - 9,11%, ВАТ "Ластівка" - 6,89%, ВАТТРЕСТ "Югзападтрансстрой" - 5,43%.

 Вінницький завод  "Кристал" створений у 1973 році. Донедавна було дочірнім  підприємством ГАК "Укрполиметаллы". Є одним з найбільших у світі  по обробці ювелірних алмазів. Близько 80% усієї продукції заводу експортується. У 2012 році "Кристал" збільшив виробництво до 257,2 млн. грн. (на 56,44% більше, ніж у 2011 році).

" ЗАТ "Білоцерківський  ювелірний завод" створений  у березні 2002 року, спеціалізується  на виробництві ювелірних виробів з натуральними дорогоцінними каменями. Завод експортує 80% продукції в Молдову, Прибалтику, Росію.

ЗАТ "Харківський ювелірний  завод" є одним з найстарших підприємств галузі, засноване в 30-х роках минулого століття. На сьогоднішній день заводом засноване дочірнє підприємство "Торговий дім "Срібне місто", що є ексклюзивним трейдером продукції ЗАТ "Харківський ювелірний завод". У 2011 році доход підприємства склав 11,2 млн. грн., чистий прибуток - 956 тис. грн. (за даними Агентства по розвитку інфраструктури фондового ринку).

У 2011 році загальні обсяги надходження виробів з дорогоцінних металів до органів державного пробірного контролю та клеймованих заводами склали 14,3 млн. шт. виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння  масою 49,9 тонн, що менше аналогічних показників минулого року на 10% та 19,5% відповідно.

Всього у 2011 році обсяги виробів з дорогоцінних металів, що надходили до органів державного пробірного контролю від виробників ювелірної продукції, у тому числі виготовлених заводами склали 45,5 т. загальною кількістю 13 342 тис. шт., що менше ніж у попередньому році на 19,3% та 8,3% відповідно.

Динаміка обсягів надходження  виробів з дорогоцінних металів  до органів державного пробірного контролю та клеймованих заводами за період 2007-2011 роки наведено нижче.

 

                                                                                              

Рис. 1. Динаміка обсягів надходження виробів з дорогоцінних металів до органів державного пробірного контролю та клеймованих заводами за період 2007-2011р.р.

 

Обсяги виробів з  дорогоцінних металів за видами металу у 2011 році

                                                                                                             

                                                                                                                 Таблиця 1

	золото	срібло	платина	всього	% 2011 до 2010
Кількість тис. штук.	7562	8860	0.91	16422.91	65.20
Маса, кг.	19843.79	46473.34	6.89	66324.02	66.19

 

Значну частку наведених  обсягів займають вироби, виготовлені вітчизняними виробниками ювелірної продукції. Всього у 2009 році обсяги виробів з дорогоцінних металів, що надходили до органів державного пробірного контролю від виробників ювелірної продукції , у тому числі виготовлених заводами склали 59,75 т загальною кількістю 15 065 тис шт., що менше ніж у попередньому році на 33,32% та 30,6% відповідно.

               Таблиця 2

 

Обсяги виготовленої 2011 році ювелірної продукції за видами дорогоцінних металів

 

№ з/п	Метал	Маса, кг	% 2011 до 2010	Кількість, тис., шт.	% 2011 до 2010
1	золото	19251.23	44.49	7460	48.13
2	срібло	40496.1	94.57	7604	105.69
3	платина	2.55	84.86	0.37	90.51

 

Як свідчать наведені дані у 2011 році значно скоротились у порівнянні з 2010 роком обсяги виробництва ювелірних виробів виготовлених із золота. 
Водночас, обсяги виготовлення виробів зі срібла залишились майже незмінними, а за кількістю навіть зросли на 5%, що свідчить про намагання виробників до збереження виробничих потужностей за рахунок виготовлення більш дешевої ювелірної продукції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Характеристика споживних властивостей ювелірних виробів з діамантами

Головними  факторами,  що  формують  споживчі  властивості  ювелірних товарів, є сировинні матеріали, технологічний процес формування виробів та їх художньо-декоративна обробка.

       Сировинними матеріалами для виробництва ювелірних виробів служать дорогоцінне каміння мінерального походження та їх синтетичні штучні аналоги, дорогоцінне каміння органогенного походження та їх імітації, напівдорогоцінне каміння та їх синтетичні аналоги, дорогоцінні сплави, кольорові сплави та інші матеріали.

       До  технології виробництва відносяться  заготівельні процеси, створення  форми виробу, огранювання ювелірних  каменів, закріплення вставок у ювелірних виробах та клеймування.

       А також обробка та художньо декоративне оздоблення до якого відноситься шліфування, полірування, матирування, чорніння, анодування, гальванічне покриття, емалювання та гравірування[1, с.146].

      До основних дорогоцінних металів відносять золото, срібло і  платину.

Дорогоцінні метали мають  красивий  зовнішній  вигляд,  високу  стійкість  до хімічних і атмосферних впливів, відрізняються м'якістю,   тягучістю,  пластичністю, здатністю сплавлятися з іншими металами, що  обумовлює широке застосування їх  в  ювелірному  виробництві.  Як  правило,  у  чистому  виді дорогоцінні метали для виготовлення ювелірних виробів не застосовують  через їхню недостатню твердість і зносостійкість.  Застосовують  сплави  з  різним змістом дорогоцінного металу,  що  виражають  пробій.  У  нашій  країні  діє метрична система проб, що вказує зміст дорогоцінного металу  в  1000  частин (по масі) сплаву.

       Для  виготовлення  золотих  ювелірних   виробів  звичайно  застосовують потрійні сплави золота,  срібла  і  міді,  що  мають  жовтий  колір.  Золоті сплави, використовувані у вітчизняному ювелірному виробництві.

      Проба - державний стандарт,  що  визначає  цінність  сплаву,  з  якого

виготовлено  вироби  з  дорогоцінних  металів,  і  засвідчує  вміст  вагових

одиниць основного  дорогоцінного  металу  в  одній  тисячі  вагових  одиниць

сплаву.

      В Україні  для ювелірних та побутових  виробів із  дорогоцінних  металів

встановлюються такі проби[5, c.67]:

                  платина   - 950 (дев'ятсот п'ятдесята)

                  золото    - виключено

                            - 375 (триста сімдесят п'ята)

                            - 500 (п'ятисота)

                            - 585 (п'ятсот вісімдесят п'ята)

                            - 750 (сімсот п'ятдесята)

                            - 958 (дев'ятсот п'ятдесят восьма)

                            - 999 (дев'ятсот дев'яносто дев'ята)

                 

                  срібло    - виключено

                            - 800 (восьмисота)

                            - 830 (вісімсот тридцята)

                            - 875 (вісімсот сімдесят п'ята)

                            - 925 (дев'ятсот двадцять п'ята)

                            - 960 (дев'ятсот шістдесята)

                   паладій   - 500 (п'ятисота)

                            - 850 (вісімсот п'ятдесята)

       Сплави  кожної проби можуть розрізнятися  кольором і тоном у залежності від процентного складу компонентів. Сплав 958-й  проби  називають  «чорновим золотом», по кольору воно не відрізняється  від  природного.  Марки  золотих сплавів включають позначення  компонентів,  що  входять  у  їхній  склад,  і їхнього процентного вмісту.

       Для  виробництва срібних ювелірних  виробів використовують срібно-мідні сплави 960, 925, 916 і  875-й  проб.  Маркірують  срібні  сплави  аналогічно золотим.

Коштовне каміння –  мінерали, які володіють красивим зовнішнім виглядом (як правило, тільки після полірування або огранювання) і при цьому досить рідкісні, а  як наслідок і дорогі.

Існують різноманітні класифікації коштовного каміння, але найбільш поширені основані на критеріях їхньої цінності і використання. Широко застосовується класифікація, розроблена радянським професором Е. Я. Кієвлєнко. Згідно неї все коштовне каміння ділиться на три групи:

ювелірні камені (дорогоцінне  каміння);

ювелірно-виробні камені;

виробні камені.

У вказаних групах камені розташовані в порядку їх вартості, за яку прийнята ціна каменя високої  якості на світовому ринку.

Перша група ділиться на чотири порядки:

I порядок – алмаз,  смарагд, рубін, синій сапфір

II порядок – олександрит,  сапфіри оранжевий, фіолетовий  і зелений, благородний чорний  опал, благородний жадеїт.

III порядок – демантоїд,  шпінель, благородні опали білий  і вогняний, аквамарин, топаз, родоліт, турмалін.

IV порядок – хризоліт, циркон, берил жовтий, зелений та  рожевий, кунцит, бірюза, аметист,  піроп, альмандин, місячний і  сонячний камені, хризопраз, цитрин.

Друга група ділиться на два порядки:

I порядок – лазурит,  жадеїт, нефрит, малахіт, бурштин, гірський кришталь безбарвний і димчастий, чароїт.

II порядок – агат, амазоніт, родоніт, гематит-кривавик, іризуючий  обсидіан, опал звичайний, непрозорі  іризуючі польові шпати.

Третя група

Не має підрозділів. У неї входять яшма, письмовий граніт, скам'яніле дерево, мармуровий онікс, лиственіт, обсидіан, гагат, селеніт, флюорит, авантюриновий кварцит, агальматоліт, візерунчастий кремінь, кольоровий мармур.

Споживними називають властивості ювелірних товарів, що виявляються безпосередньо при їх використовуванні як предметів споживання. Це відноситься як до особистих прикрас (браслети, кільця, брошки і ін.), так і до інших виробів (предмети сервіровки, куріння, туалету і т. д.). Вони повинні задовольняти певні потреби (частіше естетичні) людини в процесі їх експлуатації. Споживацькі властивості включають соціальні, функціональні, ергономічні, гігієнічні і естетичні властивості, безпеку і надійність споживання.

Соціальна властивість  товару – ця відповідність його потребам населення, обуславливаючи доцільність його виробництва, збуту і споживання.

Функціональні властивості  обуславливають відповідність товару цільовому призначенню як предмету споживання. Це відноситься як до форми, так і до конструкції виробу, які  повинні відповідати його призначенню (підстаканник повинен утримувати стакан, портсигар – цигарки, пудрениця – пудру і т. д.).

Ергономічні властивості  товару обуславливають зручність і  комфорт його використовування споживачем. Це відноситься і до предметів  сервіровки столу (підстаканники, вилки, ложки, ножі і т.д.), і до предметів туалету (пудрениці, запонки, затиски і ін.), і до предметів особистих прикрас (сережки, брошки, кільця і ін.), і до інших груп ювелірних виробів, конструкція і форма яких повинна забезпечувати зручність користування ними.

Гігієнічні властивості  обуславливают сприятливі умови  для організму і працездатності людини при взаємодії з товаром. Так, гачки в сережках повинні  бути виготовлений з дорогоцінних металів  або бути позолоченими, щоб не окислювалися в проколах вух і не викликали захворювання.

Надійність споживання товарів – ця споживацька властивість, обуславливающа збереження основних параметрів його функціонування в часі і в  межах, відповідних заданим умовам споживання. Особливо це відноситься  до конструкції замків, ланок ланцюжків, закріпок каменів в предметах особистих прикрас (брошки, сережки, браслети і ін.) і в предметах для куріння (портсигари, запальнички), шарнірних з'єднань пудрениць, сигаретниць і інших виробів, що складаються з двох стулок.

Безпека споживання забезпечує захист людини від небезпечних і шкідливих дій, виникаючих при користуванні товаром. Всі ювелірні вироби не повинні мати ріжучих кромок, виступів і інших деталей, які в процесі користування травмували б шкіру людини.

Естетична властивість  товару характеризує його здатність виражати в плотсько-сприйманих ознаках форми свою суспільну цінність і соціально-культурну значущість. Естетична властивість ювелірного виробу включає його раціональну красу, новизну і лаконізм форми, розумність розміру або мініатюризації, відповідність пластики і фактури властивостям матеріалів і технології виробництва, висока якість обробки поверхні. Велике значення має також чітко виразима стильова єдність з гаммою предметів гарнітура прикрас.

Проте найважливішою  вимогою естетики ювелірних виробів є відповідність змісту і форми, користі і краси. Ювелірні вироби можуть вважатися красивими лише в тому випадку, якщо їх гармонійна форма відповідає конкретній функції, а не є випадковим додатком, надуманому зовнішнім оформленням.

Особливість споживацьких властивостей ювелірних товарів  полягає в том, що головним є естетична  властивість. Краса виробів –  основний критерій при їх оцінці споживачем.

 

 

 

3. Оцінка асортименту  ювелірних виробів з діамантами  за матеріалами Вінницького алмазно-ювелірного заводу "Кристал"

Забезпечення умов для  досягнення запланованого обсягу товарообороту  значною мірою залежить від ефективності асортиментної політики торгового  підприємства з підбору для реалізації окремих видів та різновидів товарів, планування та регулювання асортиментної структури товарообороту.

Таблиця 1

Групи за характером використання

Назва групи	Характеристика
Прикраси для голови	Сережки, діадеми. В них  застосовуються застібки – замки  різних конструкцій (гачок з петелькою, гвинт з гайкою, швенза та ін..)
Прикраси для шиї  і одягу	Намисто, ланцюжки, кольє, кулони, медальйони, брошки та ін.
Прикраси для рук	Персні, каблучки й браслети. Персні бувають гладкі без вставок(заручні) і декоративні (фасонні). Браслети можуть бути тверді й м’які за конструкцією.
Предмету туалету	Запонки, затиски для  краваток, пряжки, пудрениці, скриньки, флакони для парфумів та ін.. усі  вони мають художню обробку.
Речі для годинників	Для наручних і кишенькових, а також годинників у корпусах з дорогоцінних металів з ювелірними каменями. Браслети для годинників є чоловічі й жіночі.
Предмети сервіровки столу	Столові прилади і  посуд, виготовлені з дорогоцінних і кольорових металів, що мають покриття з золота чи срібла, і художньо оформлені. Вироблені зі срібла, мельхіору, нейзильберу. Види столових приладів: ложки – столові, десертні,чайні, кавові, для спецій, для заварювання чаю, розливальні, сервірувальні; виделки і ножі – столові, десертні, сервірувальні; лопатки сервіровочні, щипці.
Вироби посудної групи	Кавники, чайники, молочарі, цукорниці, підсклянники, підноси, креманки, вази для сервірування столу тощо.
Предмети прикраси інтер’єру	Вази для квітів, панно  з виробного каміння, срібла, художньо обробленого металу з філігранню, емаллю, черню; скульптури малих форм.
Речі для паління	Портсигари, попільниці, мундштуки, запальнички (газові, бензинові, кремнієві і п’єзоелектричні), сірничниці тощо.
Сувеніри	Вироби, які відбивають національні чи регіональні особливості  культури, видатні події, пам’ятні дати та ін.. це пам’ятні медалі, значки, підсклянники з тематичними малюнками, брелоки тощо

 

 

        Кожна група ювелірних виробів складається з підгруп. Наприклад, до групи особистих прикрас входять наступні підгрупи: прикраси для рук, голови, шийні прикраси, прикраси для сукні. Усередині цієї групи об'єм випуску кілець не перевищує 45 %; сережок – 29 %; кулонів і медальйонів – 8 %; брошок – 3 %; ланцюжків – 7 %; намист – 2 %; кольє – 2%. Виробам цієї групи властиві витонченість форм, багатство матеріалу і декоративної обробки, висока майстерність виконання; вони довговічні, не втрачають з часом своєї цінності. Групи і підгрупи ювелірних виробів, що класифікуються за призначенням, не виключають можливості розширення асортименту і появи нових нетрадиційних зразків ювелірних виробів.[1]

       Асортимент ювелірних виробів представлений на рис. 1.

 

 

Асортимент ювелірних  виробів

 

 

За призначенням                     За застосованими  За характером

                                                       матеріалами    виробництва

прикраси;                                              вироби з дорогоцінних                               масові (серійні);

предмету туалету; і недорогоцінних сплавів; одиничні.

Речі для годинників; каменю;

предмети сервіровки столу; кісток тощо.

Предмети прикраси

 інтер’єру;

для паління;

сувеніри

 

 

Асортимент ювелірних  виробів:

 

       За  матеріалом виготовлення – ювелірні  вироби можуть бути виготовлені  із сплавів золота, срібла, платини,  паладію і сплавів цінних металів  і неметалічні. Зі вставками і без них.

        По виду обробки (художньої  обробки) – гладкі, поліровані, золочені, срібні, з чеканним, гравірованим  малюнком, покриттям емаллю і  ін.

        За матеріалом вставки – з  ювелірного, виробів, штучних каміння,  скла, пластмаси і ін.

        За способом закріпки вставок  – крапанова, кармезинова, корнерова,  каре, фаденова, тик і ін.

        За формою ограновування вставок  – кругла, овальна, каре, грушовидна, фантазійна.

        По характеру виробництва –  масового (серійного) і штучні.

        За способом створення форм  виробу – штамповані, витяжні,  литі, ковані.

        За технологією з'єднання деталей  – шляхом паяння, зварки, клейки, з рухомим і нерухомим з'єднанням  деталей.

        По виду  замків і рухомих з'єднань –  шпрингельні (коробчаті), гвинтові, крюки, регульовані, ланцюгові, штикові замки, з'єднання ланкові, шарнірні і ін.[5]