Статеве дозрівання

Тереза  О. Скролл. Кафедра акушерства й гінекології Університету медицини та стоматології Нью-Джерсі, Стратфорд (штат Нью-Джерсі)

І. Вступ

Статеве дозрівання — це період життя, що характеризується досягненням зрілості гіпоталамічно-гіпофізарно-гонадної системи, прискореним фізичним зростанням і формуванням вторинних статевих ознак. Основний механізм, який зумовлює ці зміни, невідомий. Однак фізичні зміни є частиною складного змінювання, що відбувається в організмі. Завдяки бурхливому розвитку змінюються розмір і форма майже кожного тілесного параметру — обличчя стає більшим і помітно змінюється, серце, легені, внутрішні органи і репродуктивний шлях зростають за розміром, масою та об'ємом. Кістяк (довгі кістки, хребет), мускулатура, а в жінок жирова маса також збільшуються. Нарешті, дівчинка трансформується фізично у дорослу жінку за розміром, формою й складом свого тіла, зі зрілими вторинними статевими ознаками, і вона може стати сексуально активною й здатною до розмноження. Вік, у якому розпочинається бурхливе зростання, формуються груди (thelarche), вперше з'являється лобкове волосся (pubarche) і починається перша менструація (mеnarche), варіює майже на третину терміну препубертатного життя дівчинки.   

II. Бурхливе статеве  дозрівання

Бурхливе зростання, що відбувається протягом статевого  дозрівання, заторкує всі кістякові й м'язові компоненти і, за невеликим винятком, наприклад мозку й вилочної залози, майже кожен інший орган і систему тіла . Протягом пубертатного, або підліткового періоду бурхливого розвитку маса тіла зростає приблизно такими самими темпами, як і на ранній стадії розвитку та в дитинстві, тоді як збільшення росту (ступінь приросту висоти) є дещо повільнішим. За певними оцінками, підліткове лінійне зростання становить 15–20 % росту дорослого; наростання маси та об'єму кістяка — 50 % дорослої кістякової маси, а приріст маси тіла відповідає приблизно 50 % ідеальної дорослої ваги .

У підлітковому віці швидкі зміни в темпі зростання  відбуваються в різний час у когортах осіб того самого віку, статі та етнічної приналежності. На відміну від інших  періодів життя, підліткові роки позначені  швидким прискоренням темпів росту (швидкість зростання) аж до досягнення максимуму (пікова швидкість збільшення росту). Досягнення пікової швидкості  збільшення росту супроводжується  уповільненням темпу зростання (гальмуванням) допоки, врешті-решт, не буде досягнуто  зрілості, і тоді зростання припиняється (рис. 1). 

III. Лінійне зростання

У середньому бурхливе лінійне зростання в дівчат порівняно  з хлопчиками менш інтенсивне і відбувається приблизно двома роками раніше . Початок бурхливого збільшення висоти (вік зльоту) відзначається різким прискоренням швидкості збільшення росту. У здорової дівчинки з Європи та Сполучених Штатів, яка добре харчується, це відбувається раніше (середній вік 8,5–10,3 року), аніж це буває загалом, і розмах показників досить широкий (6–13 років) . Пік бурхливого збільшення висоти припадає на вік ближче до дванадцяти років (10–14 років), у середньому приблизно на 8 см у рік (5–10 см/рік); лінійне зростання уповільнюється приблизно через два роки після того, як досягнуто піку бурхливого збільшення висоти (рис. 1).

Насправді, лінійне  зростання — це комбінація змін довжин сегментів тіла і кістяку, кожна з яких має свою пікову швидкість, що є внеском до пікової швидкості  збільшення росту, але може з нею  і не збігатися в часі. Якщо вимірювати точними інтервалами, зростання  не є безупинним процесом, а відзначається  періодами застою (жодного зростання) і стрибку (швидке зростання), і тривалість та визначення кожного з них є  дискусійними питаннями .

Бурхливе зростання  прямує знизу нагору від стоп і  захоплює спочатку нижні кінцівки. У кінцівках дистальне зростання  передує проксимальному; наприклад, зростання долонь передує розвиткові передпліччя, а передпліччя передує  розвиткові верхньої частини руки. Збільшення довжини ноги передує  зростанню тулуба (вимірюється як висота при сидінні). Швидке досягнення максимальної ширини плечей і стегон відбуваються приблизно одночасно  зі збільшенням висоти при сидінні. Розмір гомілки збільшується довше, ніж будь-який інший параметр, окрім росту хребетного стовпа . Отже, дівчинка на початку статевого дозрівання матиме відносно довгі ноги з коротким тулубом, але врешті-решт тулуб відіграє важливу роль у її підлітковому зростанні.

Завершальна стадія розвитку тіла відбувається наприкінці підліткового бурхливого зростання  після того, як наступає перша менструація (рис. 1). Лінійне зростання триває і після початку першої менструації, хоча й уповільнюється. Роше (Roche) і Девіла (Davila) визначили 17,3 року як середній вік досягнення висоти дорослої людини, тобто 50 % молодих дівчат у їхньому дослідженні продовжували рости і після того. До 21 року кількість тих, хто ще росте, становить 10 %. Середній приріст висоти в період між першою менструацією і віком, коли ріст уже припинився, сягає 7,4 см (10-й процентиль 4,3 см, 90-й процентиль 10,7 см) у їхній вибірці. Фріш (Frisch) , Берклі (Berkley) і колеги та Закаріас (Zacharias) і Ренд (Rand) виявили такий самий приріст росту після початку першої менструації.

Чутливі системи  вимірювання (прилад вимірювання висоти коліна) показують, що приблизно 50 % дівчат-підлітків  продовжують рости ще шість років  після початку першої менструації . Більш традиційні системи вимірювання засвідчують сумірність збільшення росту й висоти при сидінні у молодих пуерторіканок і білих жінок, але менше лінійне зростання у темношкірих дівчат .

Пізнє підліткове зростання тулуба (зростання хребетного стовпа) триває в молодих дівчат навіть після досягнення кістякової зрілості (епіфізарне замикання кисті й зап'ястка) і становить у середньому 2,3 см після віку кістяка у 18 років (зрілість кістяка визначена за методом Грьоліха — Пайла (Greulich — Pyle)) . Розвиток органів малого тазу триває впродовж пізнього підліткового періоду. У період початку першої менструації таз маленький і менш зрілий порівняно зі статурою, оскільки ще не досяг своїх дорослих розмірів. Після початку першої менструації зростання тулуба уповільнюється, а таз продовжує збільшуватися за розміром .  

IV. Формування тіла

Маса тіла взагалі  досягає максимуму швидкості  зростання у рік пікової швидкості  збільшення росту. Бурхливе зростання  маси тіла, що у жінок досягає  найвищого приросту у 7–9 кг на рік, за класичними дослідженнями Таннера (Tanner), включає збільшення кістякової тканини, сформованої у процесі збільшення висоти, збільшення ваги внутрішніх органів та набір м'язової і жирової маси [1, 3]. Жирова маса збільшується в дитинстві й упродовж підліткового віку як у хлопчиків, так і в дівчаток, однак статева відмінність в огрядності з'являється приблизно у період статевого дозрівання. Жирова маса в осіб жіночої статі швидко збільшується в пізньому дитинстві й упродовж усього пубертатного періоду приблизно вдвічі швидше, ніж в осіб чоловічої статі. У період максимального зростання особи жіночої статі набирають приблизно 2,8 кг жиру (1,4 кг/рік) порівняно з 1,5 кг (0,7 кг/рік) в осіб чоловічої статі . До пізнього підліткового віку жирова маса в дівчат приблизно удвічі перевищує жирову масу в хлопців.

З іншого боку, хлопці в підлітковому віці переживають  бурхливе зростання вільної від  жиру маси приблизно удвічі більшої (14,3 кг вільної від жиру маси, що становить 7,2 кг/рік), ніж у дівчат (7,1 кг, що становить 3,5 кг/рік), що свідчить про ще одну статеву  відмінність у підлітковому віці . Оскільки жирова маса швидше збільшується у дівчат-підлітків, а вільна від жиру маса — у хлопців-підлітків, жир становить значну частину маси тіла осіб жіночої статі (відсоток жирової маси тіла) порівняно з особами чоловічої статі; це також називається відносним ожирінням. У період пікової швидкості збільшення росту відносна жирова маса збільшується приблизно на 0,9 % на рік в осіб жіночої статі, тоді як в осіб чоловічої статі вона зменшується на 0,5 % на рік. Зміни у жировій масі також відбиваються на складках шкіри (підшкірний жир), що збільшуються в осіб жіночої статі і зменшуються в осіб чоловічої статі під час статевого дозрівання й бурхливого лінійного зростання .

У молодих дівчат відбуваються суттєві зміни у  відкладанні жиру (внутрішнього проти  підшкірного) та у розміщенні підшкірних жирових запасів (складки шкіри  тулуба проти складок шкіри кінцівок), тільки-но сповільниться лінійне  зростання. Зміни в співвідношенні підшкірного жиру до загальної жирової  маси (підшкірний жир плюс внутрішній) свідчать про те, що жир накопичується  при наближенні першої менструації, і більш за все накопичується  жир внутрішній, аніж підшкірний . У період початку першої менструації і після цього змінюється розміщення жирових запасів на тілі, пропорційно більше підшкірного жиру накопичується на тулубі порівняно з кінцівками . Після першої менструації дівчата продовжують накопичувати жирову масу, як підшкірну, так і загальну. Огрядні дівчата є зразком розташування жирової маси в центральній частині тіла з відкладеннями, локалізованими насамперед на тулубі (верхня частина спини) . Однак навіть при нормальній масі тіла під час статевого дозрівання протягом підліткового віку на тулубі накопичується більше жиру, ніж на кінцівках . Надмірний приріст ваги в пізньому підлітковому віці змінює нормальний зразок підшкірного жирового накопичення, що приводить до більшого приросту жирових запасів у центральній частині тіла (тулубі) .  

V. Біологічне дозрівання

Хоча події  пубертатного періоду взаємопов'язані  й відбуваються з достатньо однорідною послідовністю, хронологічний вік  не є найкращим показником того, коли ці зміни почнуться або закінчаться. Дванадцятирічна дівчинка, наприклад, може бути статево незрілою та зовні  дитиноподібною на початку свого бурхливого зростання, мати малорозвинені груди і лобкове волосся, або в неї можуть сформуватися дорослі вторинні статеві ознаки, початися менструація, і вона може бути майже цілком розвиненою. Отже, події пубертатного періоду в підлітковому віці краще характеризуються поняттям біологічного дозрівання.  

А. Показники

Кілька показників використовуються для позначення прогресування  біологічної зрілості й розвитку від дитини до дорослої особи. Вимірювання  на основі розвитку вторинних статевих ознак і першої менструації найкорисніші у період статевої зрілості, тоді як за кістяковим, або кістковим віком  можна оцінювати біологічну зрілість особи від раннього дитинства  до підліткового віку. Оцінка кістякового  віку однак є технічно складною процедурою, що потребує рентгенівських знімків кисті й зап'ястка. Статеве дозрівання можна визначити оглядом або з власного повідомлення; вік початку першої менструації можна отримати проспективно (у лонгітюдних серіях), ретроспективно або методом статус-кво (так/ні) серед досліджуваної сукупності.

1. Кістяковий вік

Кістяковий вік  — це вимір ступеня розвитку кістяка. Традиційно цей вік визначають по кисті й зап'ястку (ліва сторона), яку вибирають через велику кількість  кісток (N = 30) та епіфізів (N = 21), представлених  кінцівкою, яка досить мала, щоб її можна було повністю побачити на рентгенівському  знімку, ефективно закривши решту  тіла, та ще досить мінлива, щоб надати інформацію щодо статусу всього кістяка [1]. Зрілість інших кістякових елементів (коліна, стегна, ліктя, стопи й плеча) визначають, але рідко використовують.

Кістки кисті  та зап'ястка розвиваються від хряща  до кістки через центри окостеніння. Окостеніння діафізу (стрижня) довгих кісток (ліктьової кістки й променевої) і коротких (п'ястка і фаланги) руки й зап'ястка майже завершується в утробі матері. Окостеніння епіфізу довгих кісток руки, зап'ястка та п'ястка або круглих кісток руки (голівчастої, кривої тригранної, півмісяцеподібної, кістки-трапеції, трапецієподібної сесамоїдної і горохоподібної) відбувається відразу по народженні або перед самим народженням. Кістки п'ястка збільшуються та зміна відбувається унікально для кожної кістки таким чином, що хрящ костеніє і набуває дорослої форми та контуру. Довгі й короткі кістки також характерно змінюються в своїх епіфізах і у відповідних діафізах тільки-но завершується наближення до замикання пластинки росту. У дорослому віці епіфіз та діафіз зливаються.

Кістки того чи іншого індивіда мають специфічні стадії розвитку, що відбуваються в  передбачуваній послідовності. Ці стадії є основою для оцінки кістякового, або кісткового віку методом загальної  оцінки (методом Грьоліха — Пайла) , що визначає статус цілої кисті й зап'ястка. За допомогою специфічного кісткового методу оцінки (метод Таннера — Вайтхауза (Tanner — Whitehousе) [19] досліджують і ранжирують за ступенем зрілості 20 визначених кісток кисті й зап'ястка та визначають кінцевий ступінь зрілості кожної із них (що позначається у балах за шкалою) за специфічними індикаторами зрілості кісток. Третій метод, що використовується для популяційних досліджень, включає визначення віку, в якому центри окостеніння кисті й зап'ястка вперше стають рентгенологічно видимими .

І метод Грьоліха — Пайла, і метод Таннера — Вайтхауза за кістяковим віком визначають хронологічний вік суб'єкта і його стать. При народженні кістяк дівчаток на кілька тижнів зріліший, ніж у хлопчиків; ця різниця впродовж дитинства досягає кількох місяців. У період статевого дозрівання дівчатка випереджають хлопчиків приблизно на два роки [1]; отже, у середньому підліток-дівчинка переживає пубертатні зміни раніше за часом. Вважається, що дівчина з кістяковим віком 12,5 року, а хронологічним віком 11 років має випереджуючий кістяковий розвиток, або рано дорослішає, тоді як у протилежному випадку (кістяковий вік 11 років, а хронологічний — 12,5) вважається, що вона запізнюється у кістяковому розвитку, або дорослішає пізно. Дівчина, яка має різницю кістякового віку й хронологічного віку в межах одного року (кістяковий вік 11,5 і хронологічний — 12), вважається такою, що має середню швидкість дорослішання з кістяковим віком, що хронологічно більш-менш є такий «як треба».

2. Вторинні статеві  ознаки

Однією з перших ознак наближення статевої зрілості дитиноподібної дівчинки без грудей (стадія В1 за Таннером) чи без лобкового волосся (стадія Р1 за Таннером) є розвиток грудей (стадія В2 за Таннером), що супроводжується збільшенням діаметра ареоли навколо соска (рис. 2). 

Груди й ареола продовжують збільшуватися, але  ще не виокремлюються (стадія В3 за Таннером). Пізніше ареола й сосок випинатимуться над рівнем грудей (стадія В4 за Таннером). Коли груди стають дорослими, випинається лише сосок (стадія В5 за Таннером).

Аналогічно на малих статевих губах з'являється  розсип тонкого лобкового волосся (стадія Р2 за Таннером) (рис. 3). Згодом лобкове волосся грубішає, темнішає, стає більш дротоподібним (стадія Р3 за Таннером) і формується в перевернутий трикутник, що охоплює промежину й венерин горбок (стадія Р4 за Таннером). Зрештою воно поширюється до стегон, як у дорослих (стадія Р5 за Таннером).

Розвиток грудей і ріст лобкового волосся, хоча й  збігаються у часі, фактично не залежать одне від одного. У стадії В3, наприклад, багато з елементів розвиваються як і в стадії Р3 (33 %), інші — як у стадії Р1 (22 %), Р2 (28 %), Р4 (16 %) або  Р5 (1 %) [21]. Так само сукупні дані опитування британських і швейцарських учасників лонгітюдних досліджень демонструють, що у наймолодших дівчат перша менструація починається у стадіях В4 і Р4. Утім інші стадії розвитку грудей від В2 до В5 і стадії росту лобкового волосся від Р1 до Р5 також мають місце в період початку першої менструації .

Початок розвитку грудей при статевому дозріванні супроводжується збільшенням матки  за довжиною, загальним діаметром  і товщиною ендометрію. Збільшення дна матки випереджає ріст шийки, тим самим завершується оформлення органа у вигляді груші, що свідчить про початок статевого дозрівання та його розвиток .

Дані щодо статевої зрілості можна здобути фізичним оглядом або застосовуючи опитування підлітків через самозаповнення ними анкет. Дюк і колеги повідомили про прийнятний рівень узгодженості між отриманими самим дослідником і через анкетування учасниць (43 білих дівчини-підлітки) оцінками стосовно стадій розвитку молочних залоз (каппа = 0,81) і лобкового волосся (каппа = 0,91). Найнштейн , досліджуючи ступінь вірогідності самооцінювання певних ознак у невеликій вибірці (22 дівчини-підлітки, серед яких були білі, темношкірі й іспаномовні), установлює, що узгодженість між оцінками самих дівчат і лікаря-педіатра стосовно точного визначення стадій розвитку молочних залоз і лобкового волосся становила відповідно 77 % (r = 0,87) і 73 % (r = 0,86); це співвідношення практично збігалося серед представниць різних расово-етнічних груп. Ці дослідження (обидва проведені на базі малих вибірок) дають підстави для висновку, що старші підлітки здатні досить точно оцінювати ступінь розвитку своїх вторинних статевих ознак. Однак питання потребує подальшого вивчення, особливо щодо етнічних меншин і молодших підлітків.

Перша менструація  сигналізує про те, що в дівчини  вже сформувалася репродуктивна  здатність, і являє собою найкращий  показник досягнення статевої зрілості . Вік настання менархе (хоча він не настільки точно визначає хід процесу дозрівання, як максимальна швидкість росту, кістяковий вік чи стадії пубертатного розвитку) — єдиний індикатор, що не потребує проведення обстежень або лонгітудинального спостереження протягом усього підліткового періоду, і до того ж уможливлює ретроспективний збір вірогідних даних.

Бергстен-Брюсфорс повідомляє про досить високу кореляцію (r = 0,81) між згаданими через чотири роки після менархе й зареєстрованими в медичній документації датами першої менструації у вибірці шведських дівчат (N = 339). Загалом 63 % респонденток змогли пригадати дату цієї події із точністю плюс-мінус три місяці. Аналогічно 59 % респонденток зі 101 дівчини (у складі когорти загальною чисельністю N = 567), в яких уже була перша менструація, назвали точну повну дату під час третього з щорічних контактів (середня тривалість інтервалу між подією й моментом пригадування становила 430 днів).

Вік, в якому  з'явилася перша менструація, може бути вірогідно пригаданий навіть десятиліття  потому, хоча точної дати жінка зазвичай не пам'ятає. Деймон і Байєма , установивши повторний контакт із жінками, в яких вік настання менархе був зареєстрований 39 років тому, виявили, що 86 % респонденток змогли пригадати цей показник з точністю плюс-мінус один рік відносно фактичного віку. Через 34 роки 56 % зі 160 жінок, спостережуваних у рамках дослідження з вивчення менструального й репродуктивного аналізу, точно відтворили надану ними раніше відповідь щодо віку на момент менархе, а якщо враховувати й тих, хто помилився не більш ніж на рік, цей показник загалом сягає 90 %. Середній вік на момент менархе, обчислений на основі пригадування (12,67 ± 1,10 року), практично не відрізнявся від проспективно визначеного показника (12,68 ± 0,09 року). Порівняння згаданого 50-річними учасницями лонгітудинального дослідження (N = 91) і проспективно визначеного віку на момент менархе виявило значну кореляцію (r = 0,67); 84 % респонденток продемонстрували здатність пригадати це з точністю до одного року відносно фактичного віку. Конче потрібні дані щодо згадування першої менструації у представниць етнічних меншин, які можуть сприймати цю подію в зовсім іншому культуральному контексті.

Як і щодо кістякового віку, прийнятим є  розподіл за віком, в якому з'являється  перша менструація, на три групи, що відповідають ранньому (менархе  в віці до 12 років), середньому (12,0–13,9 року) і пізньому (14 років або пізніше) статевому дозріванню . Такий розподіл базується на середньому віці настання менархе в США та в Європі. У дівчат із раннім варіантом статевого дозрівання, класифікованих як такі на підставі віку при менархе, постійно спостерігаються також підвищений (порівняно з хронологічним) кістяковий вік протягом пубертатного періоду, а також прискорене проходження всіх стадій розвитку молочних залоз і оволосіння лобка . Досить добре описано взаємозв'язок між віком настання менархе й максимальною швидкістю росту. У разі раннього варіанта статевого дозрівання (перша менструація в віці до 12 років) швидкість росту досягає пікового показника приблизно за 8 місяців до менархе (десь у віці 10,3 року), у випадку середнього варіанта (перша менструація у 12,0–13,9 року) — приблизно роком пізніше (у віці 11,5 року), а в дівчат із пізнім варіантом дозрівання (менархе в 14 років або пізніше) — найпізніше від усіх [1, 3]. Крім того, для дівчат із раннім варіантом статевого дозрівання характерні різкіше підвищення інтенсивності росту й значніше збільшення зросту в період після менархе .

Кореляції між  кістяковим віком, статевим дозріванням  і віком настання менархе позитивні  й перебувають у межах від 0,6 до 0,9. Це означає, що дівчина-підліток, яка демонструє підвищений рівень розвитку за одним із цих показників, найчастіше виявляється настільки ж розвинутою й за іншими. Взаємокореляції посилюються в міру прогресування пубертатних процесів, і якійсь глибинний фактор (неідентифікований, але найімовірніше гормональний) диференціює підлітків із ранніми, середніми й пізніми термінами настання подій, що відбивають хід статевого дозрівання. Однак якого-небудь одного індикатора, що сам по собі давав би змогу повністю охарактеризувати темпи статевого дозрівання в підлітковому віці, немає.

Вторинні статеві  ознаки можна використовувати в  комбінації із віком початку першої менструації, щоб визначити часові характеристики статевого дозрівання . Стадія В2 за Таннером (набрякання грудей) часто є першою ознакою статевого дозрівання в осіб жіночої статі й приблизно один рік передує досягненню пікової швидкості збільшення зросту (рис. 1). Кореляція між віком досягнення пікової швидкості збільшення зросту та віком початку першої менструації є від помірної до високої (r = 0,7–0,9). У середньому перша менструація починається через 1,3 року після досягнення пікової швидкості збільшення зросту (діапазон 0,01–2,5 року) у дівчат із середнім варіантом статевого дозрівання. Кількість дівчат, у яких менструація почалася до досягнення пікової швидкості збільшення зросту, оцінена менш як один відсоток .

Перша менструація  звичайно починається наприкінці бурхливого зростання трохи більше року після  того, як досягнуто пікової швидкості збільшення зросту (рис. 1). Молоді жінки, які мали першу менструацію у віці 12,8 року, віці, середньому для Сполучених Штатів , імовірно, досягли пікової швидкості збільшення зросту приблизно у віці 11,5 року. Дівчинка, яка не досягла у своєму розвитку стадії В2 і яка не має менструації, є незрілою в статевому відношенні, і у неї ще не розпочався пубертатний період бурхливого лінійного збільшення зросту. Та дівчинка, яка досягла стадії В2 (принаймні), але ще не має менструації, вірогідно наближається до своєї пікової швидкості збільшення зросту. Молода дівчина, яка досягла стадії В2 (або вищої) і має менструації, імовірно вже досягла своєї пікової швидкості збільшення зросту та завершила більшу частину свого підліткового бурхливого розвитку .  

Б. Фактори, що впливають  на біологічне дозрівання

1. Етнічна приналежність

Існують суттєві  етнічні відмінності в біологічному дозріванні в дівчат, включаючи кістяковий вік, статеве дозрівання та вік початку  першої менструації. У молодих темношкірих  дівчат із Сполучених Штатів менструації  у середньому починаються раніше, ніж у білих. Так, у білих дівчаток у Північній Америці та Європі перша менструація починається  в середньому у віці 12,8–13,2 року (розмах від 9 до 16 років), тоді як у темношкірих  дівчаток у Сполучених Штатах середній вік початку першої менструації становить 12,5 року . Це відповідає приблизно вдвічі збільшеній імовірності ранньої менструації (у віці молодше 12 років), якщо порівнювати темношкірих (21,3 %) і білих (11,6 %) дівчат . В африканських дівчаток, які проживають у Африці, менструація починається відносно пізно (у середньому в 13–13,4 року), навіть якщо вони проживають у гарних умовах . Таке явище, як кістякове окостеніння, хоча є прискореним у африканських дітей при народженні , зустрічається рідше у тому середовищі.

Отримано небагато надійних даних щодо груп латиноамериканського походження в Сполучених Штатах, але  в кубинських дівчаток, за даними національної статистики з Куби, середній вік  початку першої менструації становить 12,9 року, так само як у американських білих дівчат . В єдиному опублікованому дослідженні зазначено, що середній вік початку першої менструації у пуерто-ріканських дівчаток близький до віку темношкірих дівчаток із тієї самої вибірки . Згідно з Евелетом (Eveleth) і Таннером , у заможних аргентинських, бразильських, чилійських і венесуельських дівчаток європейського походження перша менструація в середньому розпочинається раніше (12,0–12,6 року). У мексиканських сільських дівчаток зі штату Оаксака (Оахаса) менструація починається пізно (середній вік 14,3 року), тоді як у мешканок міст або дівчаток середнього класу з Мехіко цей вік збігається з віком білих американських і європейських дівчат (середній вік 12,3–12,8 року). Хоча оцінка, ймовірно, помилково збільшена через часткове виключення дівчат із раннім варіантом статевого дозрівання, американські дівчатка мексиканського походження, включені до іспаномовного NHANES (Національне дослідження здоров'я та харчування), досягли стадії В4 за Таннером (стадія розвитку грудей, коли в багатьох дівчат починається менструація) в середньому віці 13,8 року . На відміну від цього, американські дівчатка мексиканського походження, яких включили у дослідження харчування у десяти штатах, мали першу менструацію в середньому у віці 12,7 року .

У дівчаток азійського походження, які живуть у Каліфорнії, перша менструація починається  в середньому у віці 13,2 року , тоді як у японських дівчаток — жительок Бразилії — трохи раніше (у середньому в 12,9 року) . Дівчатка з заможних сімей із Гонконгу та Сінгапуру починають менструювати кількома місяцями раніше (середній вік початку першої менструації 12,4–12,7 року). Найпізніший зареєстрований вік початку першої менструації мали дівчата з племені Бунді (Bundi), які живуть в горах у Новій Гвінеї (у середньому в 18 років) .

Етнічна відмінність  віку початку першої менструації  між білими і темношкірими дівчатами  із Сполучених Штатів відбивається на двох корельованих між собою подіях — прискореному кістяковому окостенінні та більш ранньому розвитку вторинних статевих ознак. У темношкірих американських дітей раніше з'являються центри окостеніння кисті й зап'ястка — у перший рік життя й аж до семи років . Прискорений розвиток кістяка спостерігається в темношкірих дітей обох статей. Однак це прискорення більш притаманне жіночій статі, аніж чоловічій; темношкірі дівчатка випереджають білих більш як на 0,5 стандартного відхилення (SDU) незважаючи на нижчий соціально-економічний статус. Роч (Roche) [38] повідомив, що середній кістяковий вік (за методом Грьоліха — Пайла) темношкірих дівчаток віком 6–11 років звичайно перевищує їхній хронологічний вік, так само вони випереджають у розвитку білих дівчаток. За винятком восьмирічного віку, в якому немає жодної відмінності, прогресування в кістяковому віці коливається від +0,7 місяця до +2,7 місяця для темношкірих дівчаток упродовж досліджуваного вікового інтервалу.

Розбіжності в  часі появи вторинних статевих ознак  також свідчать про передчасне дозрівання темношкірих дівчат. Гарлан (Harlan) і колеги [39] порівнювали стадії розвитку грудей і лобкового волосся за Таннером у білих і темношкірих дівчаток віком 12–17 років, включених у дослідження NHANES III. Оскільки дівчатка молодше 12 років не включалися до дослідження, інформація щодо стадій Таннера 4 і 5 є найзначущішою для етнічного порівняння. Наприклад, у хронологічному віці 12 років менше білих дівчаток (14,2 %) мали розвинені груди (стадія В5 за Таннером) порівняно з темношкірими дівчатками (30,5 %). Це також стосується й лобкового волосся; кількість дівчат із дорослим типом оволосіння (стадія Р5 за Таннером) серед темношкірих (28,2 %) була утричі більшою порівняно з білими дівчатами (9,2 %).

Герман-Гідденс (Hermann-Giddens) та колеги [40] надали відомості щодо більш як 17 000 дівчаток віком від 3 до 12 років, узяті з даних педіатричних клінік у 34 штатах і Пуерто-Рико. Підтверджуючи попередні повідомлення [41, 42], темношкірі дівчатка (порівняно з білими) мали більш розвинені груди або лобкове волосся (стадія 2 за Таннером) у кожному інтервалі хронологічного віку. У віці семи років, типовому віці для першого класу школи, спостерігалася трикратна різниця в кількості представниць кожної етнічної групи щодо стадії В2 або вище за Таннером (5 % білих і 15,4 % темношкірих дівчаток). У 8 років їхня кількість збільшилася до 10,5 % серед білих і 37,8 % серед темношкірих дівчаток. Етнічні розбіжності серед дівчаток на стадії Р2 (чи вище) за Таннером були також істотні й збігалися з раннім статевим дозріванням темношкірих дівчаток. Середній вік початку першої менструації, визначений за допомогою методу статус-кво (так/ні) і пробіт-аналізу (probit analysis), був очікуваним віком (12,88 року) для білих дівчаток, але ранішим за очікуваний (12,16 року) для темношкірих.

Ці дані були отримані під час прийому в  кабінетах лікарів, а тому виникало питання, чи не привели цих дітей, особливо темношкірих, на огляд самі батьки, занепокоєні їхнім передчасним  статевим розвитком. Крім того, дослідження  обмежувалося лише дівчатками рано і  своєчасно розвиненими, тобто в  нього не включали тих, хто мав  пізній варіант статевого розвитку (тих, у яких менструація почалася після 12 років). Приблизно у 27 % білих  дівчаток і 26 % темношкірих перша  менструація мала б початися в  період між 13 і 17 роками [32]. Виключення цих осіб мало додатковий ефект помилкового  зменшення середнього віку, у якому  фізичний розвиток досягає стадій 2 і 3 за Таннером, так само як і середнього віку початку першої менструації.

2. Харчування й маса  тіла