Структура і функції митної служби в Україні

РЕФЕРАТ

на тему: «Структура і функції митної служби в Україні»

Зміст

Вступ 3

1. Сутність і особливості діяльності митної служби України 4

2. Структура Державної митної служби України 7

3. Основні завдання та напрямки діяльності Державної митної служби України 12

4. Функції і права Державної митної служби України 16

Висновки 22

Список використаної літератури 25

Вступ

Як переконує  історичний досвід багатьох розвинутих країн, наявність національної системи  митної служби є невід'ємною ознакою  суверенітету держави, одним з найвагоміших факторів її політичної та, насамперед, економічної незалежності, обов'язковим  чинником існування цілісного самодостатнього  державно-територіального утворення. У розв'язанні низки конкретних завдань  система митної служби є суттєвим фактором підтримки рівноваги і  створення в країні найсприятливіших умов для розвитку власної економіки, вагомим чинником структурних ринкових перетворень, важелем впливу на стан соціального благополуччя суспільства. Для України, як і для будь-якої суверенної держави, питання формування та безпосередньої реалізації митної політики, функціонування системи митної служби, ефективного та дієвого митно-правового  регулювання на власній території  завжди було і буде досить актуальним та вагомим. Митне законодавство  визначає принципи організації митної справи в Україні з метою, з  одного боку, створення сприятливих  умов для розвитку економіки, зовнішньоекономічних зв'язків, а з іншого, - захисту  та забезпечення конституційних прав і свобод громадян, держави, суб'єктів  підприємницької діяльності всіх форм власності й додержання ними правил, установлених у цій галузі.

Проблемам державної митної служби в Україні  значну увагу приділяли такі вчені, як  Ю.В. Макогон, А.Б Яценок [1], О. П. Гребельник [2] та ін.

Дослідженню нормотворчості в митній службі приділяли увагу у своїх працях такі вчені, як П.В. Пашко, М.М. Каленський, Б.А. Кормич, В.Б. Кухаренко, М.Г. Шульга та інші.

Об'єктом  даного дослідження є місце митних органів в системі Державної служби України, предмет - основні риси, особливості та функції Державної служби в митних органах.

Мета - дослідити  основні риси, особливості, структуру і функції Державної митної служби в Україні.

1. Сутність і особливості діяльності митної служби України

У науковій літературі належною мірою не визначено  сутність митниці, її місце та роль у життєдіяльності людей. При  розгляді митної служби як соціального  статуту держави звертається  увага на окремі групи особливостей діяльності митної служби. Виходячи з  того, що митна служба, регулює, організовує  певну сферу людської діяльності, відповідно її вважають соціальним інститутом.

Митна служба для людини є насамперед формою регулятора певних суспільних процесів, діяльностей.

Митна служба України - це єдина загальнодержавна система, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій.

Митні органи України становлять систему органів  управління митною справою (митну систему), куди входять Державний митний комітет  України, територіальні митні управління, митниці та інші митні установи України. Посадовим особам митних органів  України присвоюються спеціальні звання, що встановлюються законами України.

Уся специфіка  діяльності митної служби полягає в  тому, що вона особливим, юридичним  способом поєднує й розділяє організації, людей, економіки, формою чого виступає інститут митної служби. На жаль, він  і досі не отримав в нашій країні тієї уваги, якої заслуговує. Адже інститут митної служби в юридичному (правовому) змісті робить людей і організації  в зовнішньоекономічній діяльності рівними між собою, а стосовно держави ще й рівноправними. Ефективне  функціонування інституту митної служби формує передумови для вільного розвитку економіки й самореалізації людини.

Митна служба - нейтральна стосовно національних, релігійних і соціальних ознак різних людей. Оскільки держава поєднує людей, які проживають на її території, у  тому числі осіб без громадянства, а також громадян інших держав, то митна служба повинна виражати загальні для всіх, інтегровані потреби, інтереси й цілі життєдіяльності, у  першу чергу своїх громадян.

Проблема  в тому, щоб на кожному етапі  розвитку знаходити пропорцію між  забезпеченням прав і свобод людини, простір для її активності й творчості, а з іншого боку - між забезпеченням  певної організованої рівноваги  в державі, упорядкуванням діяльності індивідуумів.

Держава створює та підтримує організаційні  й правові умови для розв'язання проблем, на які спрямовуються зусилля  всього суспільства, людей, зайнятих виробництвом матеріальних, духовних і соціальних продуктів. Для держави важливо  бачити, в чому полягають національні  інтереси власного народу, який їх взаємозв'язок з інтересами народів світового  товариства, у чому залежність від  них, та робити все необхідне для  їх практичного здійснення.

Інститут  митної служби є засобом правового  зв'язку людини з конкретною державою, який фіксує певні двосторонні відносини, служить важливою основою для  розгляду будь-яких питань державного управління.

Митна служба (у широкому розумінні) - частина  глобальної й державної інфраструктури, глобальний елемент міжнародної  координації та міжрегіонального регулювання, рівноправний член міжнародних економічних  інституцій.

У більш  вузькому значенні митна служба - соціально-економічний  і регулятивний інститут держави, створений  для контролю за транскордонним обігом товарів, транспортних засобів, фізичних осіб, забезпечення взаємодії національної економіки зі світовим господарством, світовим ринком.

Особливий статус митної служби полягає в тому, що саме (і тільки) через її структури  та механізми формується і закріплюється  загальна воля, що надає державним настановам в організації зовнішньоекономічної діяльності (митній політиці) обов'язкового характеру. Держава за допомогою митної служби забезпечує втілення в життя державної політики у сфері митної діяльності методами, які є в її розпорядженні, у тому числі адміністративними та кримінально-правовими. Сутність митної служби визначається також тим, що для забезпечення реалізації її цілей і функцій створюється та підтримується в певному обсязі й стані апарат управління - сукупність людей, які покликані професійно підвищувати ефективність діяльності митної служби. Цей апарат має складну організаційну структуру.

Становище митної служби, її зв'язок із суспільством або відчуженість від нього, її обсяг  та ієрархічна побудова, якість персоналу  і багато інших параметрів мають  вирішальне значення для самої держави, суспільства й державного управління у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Митна служба як соціальний інститут держави впорядковує  економічні, правові, інформаційні й  інші стосунки та комунікації у сфері  зовнішньоекономічної діяльності в  середині країни й зі світовим торговим співтовариством, забезпечуючи стійкість  і передбачуваність взаємодії між  торговими партнерами.

Митна служба як один з соціальних інститутів відстежує  проблеми необхідності модернізації митних органів, установ та організацій: аналізує інформацію про існуючі й перспективні ситуації, здійснює, за необхідності, зміни  ціле покладання, висуває нові (модернізовані) цілі й норми у сферах своєї  діяльності. Митна служба як спеціалізований  соціальний комплексний інститут у  даний період необхідний і достатній  для всіх держав світу.

Діяльність  митної служби України розглядається  як необхідна умова для нормального, стійкого функціонування суспільства. Вона працює в режимі «фільтра», що пропускає людей і товари, дозволені  до переміщення, й затримує товари, заборонені до ввезення чи вивезення.

Митна служба України ще недостатньо забезпечує рівність людей і організацій  у зовнішньоекономічній діяльності. Її діяльність в основному спрямована тільки на захист інтересів держави. Вона в цілому показала свою ефективність, особливо у виконанні фіскальної функції.

Діяльність  митної служби України тісно пов'язана  зі стабільністю державної політики, інструментом здійснення якої вона є. Тому розвиток митної системи України  визначається переважно ініціативами Уряду, що формує державну митну політику [1].

2. Структура Державної  митної служби України

Безпосереднє  керівництво митною справою здійснює спеціально уповноважений центральний  орган виконавчої влади - Державна митна  служба України (Держмитслужба), яку  було створено Указом Президента України  «Про державну митну службу України» від 29 листопада 1996 р. Держмитслужба  стала правонаступником ліквідованого  Державного митного комітету України.

Правовий  статус Держмитслужби закріплено в  Положенні про неї, затвердженому  Указом Президента України від 24 серпня 2000 р. Держмитслужба, здійснюючи безпосереднє керівництво митною справою в  Україні, захищає економічні інтереси України, сприяє розвиткові зовнішньоекономічних зв'язків, забезпечує додержання законодавства  про митну справу, здійснює заходи щодо запобігання контрабанди та порушення митних правил, веде разом  з іншими уповноваженими органами виконавчої влади Українську класифікацію товарів  зовнішньоекономічної діяльності, здійснює верифікацію (встановлення достовірності) сертифікатів про походження товарів  з України, співпрацює відповідно до міжнародних договорів і законодавства  України з митними та іншими органами іноземних держав, міжнародними організаціями  в митній сфері, керує діяльністю органів митної служби, створює, реорганізує  та ліквідує в установленому порядку  регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні управління й організації, установи та навчальні заклади, реалізує в межах своєї компетенції державну кадрову політику.

Складовою частиною системи митних органів  є регіональні митниці. Регіональна  митниця є митним органом, який на території закріпленого за ним регіону  в межах своєї компетенції  здійснює митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням  законодавства України з питань митної справи, керівництво і координацію  діяльності підпорядкованих йому митниць  та спеціалізованих митних установ  і організацій.

Регіональна митниця є юридичною особою і  здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та положення, яке затверджується наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

Створення, реорганізація та ліквідація регіональних митниць здійснюються спеціально уповноваженим  центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Керівник  регіональної митниці призначається  на посаду та звільняється з посади керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади  в галузі митної справи.

Наступною ланкою митної системи є митниці. Митниця є митним органом, який безпосередньо  забезпечує виконання законодавства  України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання  інших завдань, покладених на митну  службу України.

Митниця є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до законодавства  України та положення, яке затверджується наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади  в галузі митної справи.

Митниця підпорядковується регіональній митниці  та спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи або спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади  в галузі митної справи безпосередньо.

Створення, реорганізація та ліквідація митниць  здійснюються спеціально уповноваженим  центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Митниця діє в межах території, що визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

У складі митниці в пунктах пропуску через  митний кордон України та на інших  об'єктах чи територіях із значним  обсягом зовнішньоекономічних операцій можуть створюватися митні пости  на правах структурного підрозділу митниці.

Керівник  митниці призначається на посаду та звільняється з посади керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

Для забезпечення виконання регіональними митницями  та митницями завдань, визначених Митним Кодексом та іншими законами України, можуть створюватися митні пости. Митний пост є структурним підрозділом  регіональної митниці, митниці, який безпосередньо здійснює митний контроль та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Митні пости  створюються в міру необхідності у населених пунктах, на залізничних  станціях, в аеропортах, морських та річкових портах та інших об'єктах, розташованих у зоні діяльності регіональної митниці, митниці.

Типове  положення про митний пост затверджується наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади  в галузі митної справи.

Створення, реорганізація та ліквідація митних постів здійснюються спеціально уповноваженим  центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи за поданням відповідної регіональної митниці, митниці. Керівник митного поста призначається на посаду і звільняється з посади керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

У межах  бюджетних коштів, передбачених для  утримання митної служби України, виключно для забезпечення виконання завдань, покладених на митні органи, можуть створювати експлуатаційні, транспортні, інформаційно-аналітичні, кінологічні спеціалізовані установи та освітні організації.

Створення, реорганізацію та ліквідацію спеціалізованих  митних установ і організацій  здійснює Держмитслужба. Зокрема, в  митній службі України створюють  Центральну митну лабораторію, яка  є спеціалізованою митною установою, та митні лабораторії, які є структурними підрозділами регіональних митниць, митниць. Положення про лабораторії затверджує Держмитслужба.

Центральна  митна лабораторія, митні лабораторії  мають право на здійснення експертної діяльності в межах питань, віднесених до компетенції митної служби. Центральна митна лабораторія здійснює також  науково-методичне керівництво митними  лабораторіями.

Спеціальним підрозділом митних органів, який здійснює боротьбу з порушенням митних правил, охороняє територію, будівлі, споруди  та приміщення митних органів, охороняє й супроводжує товари та транспортні  засоби, забезпечує охорону зон митного  контролю, є митна варта.

Керівництво підрозділами митної варти здійснює керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, а в регіональних митницях і митницях - відповідно керівники  цих митних органів [2].

Державна митна служба України

Київська регіональна митниця

Львівська митниця

Східна митниця

Кримська митниця

Південна митниця

Київська обласна митниця

Севастопольська митниця

Центральне митне управління лабораторних досліджень та експертної роботи

Енергетична регіональна митниця

Ягодинська митниця

Житомирська митниця

Запорізька митниця

Миколаївська митниця

Харківська обласна митниця

Дніпропетровська митниця

Рівненська митниця

Чернігівська митниця

Луганська митниця

Херсонська митниця

Кіровоградська митниця

Сумська митниця

Хмельницька митниця

Полтавська митниця

Черкаська митниця

Вінницька митниця

Івано-Франківська митниця

Чопська митниця

Чернівецька обласна митниця

Тернопільська  митниця

Академія митної служби України

Державний науково-дослідний інститут митної справи

Центр підвищення кваліфікації, перепідготовки працівників та кінології Держмитслужби

Автотранспортне митне господарство

ДП «Український вантажний комплекс»

МРЦ «Жемчужна»

Департамент митних інформаційних  технологій та статистики

Департамент боротьби з контрабандою, аналізу ризиків та протидії  корупції

Департамент розвитку митної інфраструктури та міжнародного співробітництва

Професійна спілка працівників  митних органів України

Спілка ветеранів митних органів

Мал.1. Структура Державної митної служби України станом на 01.01.11 [3]

3. Основні завдання та напрямки діяльності Державної митної служби України

Митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують такі основні завдання:

1) виконання  та контроль за додержанням  законодавства України з питань  митної справи (завдання виконувати  й контролювати виконання митного  законодавства іншими юридичними  та фізичними особами пов’язане  з двоїстою природою митної  служби. З одного боку, ДМСУ входить  до системи центральних органів  виконавчої влади, її діяльність «має вторинний, підзаконний, виконавчо-розпорядчий характер», адже здійснюється на підставі та на виконання закону; з іншого – ДМСУ є органом державного надвідомчого контролю. Контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи є митним контролем у широкому розумінні цього поняття й включає всю сукупність контрольних заходів ДМСУ, спрямованих на забезпечення законності у сфері переміщення товарів, предметів, транспортних засобів через митний кордон);

2) захист  економічних інтересів України  (захист економічних інтересів  держави є пріоритетним напрямом  у роботі тих державних органів,  що є суб’єктами забезпечення  економічної безпеки – складової  цілісної системи національної  безпеки України. Серед них  Рада національної безпеки та  оборони України, СБУ, ДПА та  ін.);

3) забезпечення  виконання зобов'язань, передбачених  міжнародними договорами України  з питань митної справи, укладених  в установленому законом порядку  (укладеними в установленому законом  порядку вважаються міжнародні  договори, згода держави на обов’язковість  яких висловлена шляхом підписання  договору, обміну документами, затвердженням,  приєднанням до нього або будь-яким  іншим способом, про який досягнуто  домовленності);

4) сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічних зв'язків, інших юридичних та фізичних осіб (захист права інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічних зв'язків, інших юридичних та фізичних осіб, відбувається шляхом здійснення митного контролю за переміщенням через митний кордон України товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності (глава 45 МКУ). Сприяння полягає у здійсненні митними органами заходів, які надають власникам товарів, що зареєстровані як об’єкти права інтелектуальної власності, фактичну можливість запобігти порушенню своїх прав ще на стадії переміщення через митний кордон. Такими заходами є: призупинення митного оформлення строком до 30 діб товарів, щодо яких є обгрунтована підозра, що вони є контрафактними (підробленими) (ч. 2 ст. 257 МКУ); взяття таких товарів під митний контроль; інформування право власника про призупинення митного оформлення; надання можливості брати проби й зразки товару з метою проведення експертного дослідження товару; у разі встановлення факту контрафактності – порушувати справи про пмп за ст. 345 МКУ (ч. 5 ст. 257 МКУ);

5) застосування  відповідно до закону заходів  тарифного та нетарифного регулювання  при переміщенні товарів через  митний кордон України (заходи  тарифного (економічного) та нетарифного  (адміністративного) регулювання  становлять дві основні групи  заходів реалізації митної політики  держави. Застосовуються ці заходи, по-перше, на підставі закону, а не підзаконного акта, по-друге,  лише за умови переміщення  товарів через митний кордон  України. Отже, п. 5 ст. 11 МКУ визначає  правову підставу застосування  заходів тарифного чи нетарифного  митного регулювання, а також  окреслює предметну компетенцію  митних органів України);

6) здійснення  митного контролю та митного  оформлення товарів і транспортних  засобів, що переміщуються через  митний кордон України, вдосконалення  форм і методів їх здійснення (здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон держави, разом із нарахуванням та стягненням податків та зборів є основними митними операціями, виконання яких покладено на митні органи України. Вдосконалення форм і методів митного контролю та митного оформлення полягає у запроваджені таких прийомів і засобів, які, з одного боку, дозволяють прискорити товарообіг та пасажиропотік, відповідають визнаним у світовій практиці митним стандартам і правилам, а з іншого, забезпечують точне й неухильне виконання митними органами своїх завдань, не завдають шкоди законним правам і інтересам суб’єктів переміщення (наприклад, уведення у практику митної діяльності аналізу ризику вчинення митного правопорушення, електронне декларування);

7) контроль  за дотриманням правил переміщення  валютних цінностей через митний  кордон України;

8) здійснення  спільно з іншими уповноваженими  органами державної влади заходів  щодо захисту інтересів споживачів  товарів і додержання учасниками  зовнішньоекономічних зв'язків державних  інтересів на зовнішньому ринку  (у ст. 4 ЗУ “Про захист прав  споживачів” визначається, що держава  забезпечує громадянам захист  їх інтересів як споживачів, гарантує  придбання або одержання іншими  законними способами товарів  (робіт, послуг) в обсягах, що  забезпечують рівень споживання, достатній для підтримання здоров’я  і життєдіяльності. Захист митними  органами прав споживачів передбачає  передусім, завершення митного  оформлення лише по закінченні  державного санітарного, ветеринарного,  фітосанітарного, радіологічного контролю, перевірки дотримання суб’єктами переміщення вимог до якості товарів і послуг, передбачених міжнародною та державною системами якості товарів і послуг);

9) створення  сприятливих умов для прискорення  товарообігу та пасажиропотоку  через митний кордон України  є завданням, яке пов’язане  із процесом світового розподілу  праці, а також розвитком туризму,  утворенням спільних ринків робочої  сили;

10) боротьба  з контрабандою та порушеннями  митних правил (виконання правоохоронної  функції митних органів передбачає  організацію та здійснення ефективної  боротьби з кб та пмп як силами власних підрозділів, так і у взаємодії з іншими правоохоронними органами, наприклад, для здійснення контрольованої поставки наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, чи переміщення під негласним контролем (ст. 317,318 МКУ);

11) розвиток  міжнародного співробітництва у  галузі митної справи через  участь у міжнародних митних  та торгових організаціях, встановлення  договірних відносин із суміжними  державами, організацію спільного  митного контролю за єдиною  технологічною схемою;

12) ведення  митної статистики здійснюється  за методологією, яка забезпечує  порівнянність даних митної статистики  зовнішньої торгівлі України  з даними державної статистики  інших держав (наприклад, Єдина  методологія митної статистики  зовнішньої торгівлі держав-учасниць  Співдружності Незалежних Держав  від 09.12.94 р.));

13) ведення  Української класифікації товарів  зовнішньоекономічної діяльності (порядок  ведення УКТ ЗЕД визначає КМУ  (ст. 312 МКУ) й передбачає заходи  щодо відстеження змін та доповнень  до класифікації товарів, деталізацію  її на національному рівні  та введення додаткових одиниць  виміру, розроблення пояснень та  рекомендацій щодо застосування  УКТ ЗЕД);

14) здійснення  верифікації (встановлення достовірності)  сертифікатів походження товарів  з України (згідно з вимогою  ч.1 ст. 315 МКУ верифікація сертифікатів  про походження товарів з України  здійснюється митними органами  у порядку, що встановлюється  КМУ. Здійснення верифікації сертифікатів  походження може відбуватися  у наступних двох формах: перевірка  сертифікату на автентичність  (справжність) шляхом проведення  експертизи, перевірки правильності  заповнення граф, наявності відбитку  печатки й підпису уповноваженої  особи, а також місця та дати  видачі; перевірка правильності  визначення країни походження  товару, зазначеного в сертифікаті  походження, на відповідність установленим  правилам).

З огляду на приєднання України до Кіотської  конвенції, започаткування робіт з  імплементації Рамкових стандартів безпеки та спрощення міжнародної  торгівлі, важливим напрямком діяльності ДМСУ є також послідовне впровадження багатофункціональної комплексної  системи «Електронна митниця». Складовими елементами «Електронної митниці» мають  бути такі підсистеми:

• електронне декларування,

• електронний  документообіг,

• аналіз ризиків і керування ними,

• контроль за транзитом,

• єдина  міжвідомча автоматизована система  збирання, збереження й обробки інформації, в тому числі з різних відомств,

• автоматизоване здійснення всіх видів державного контролю,

• уніфікована  база нормативних та довідкових документів, які використовуються для митних цілей,

• інформаційне забезпечення пост аудиту і правоохоронної діяльності.

До липня  місяця передбачено подання до Мінфіну  проектів Концепції створення в  Державній митній службі України  багатофункціональної комплексної  системи "Електронна митниця" і  Стратегічного плану розвитку багатофункціональної комплексної системи "Електронна митниця". Планується завершити впровадження «Електронної митниці» до 2013 року [4].

4. Функції і  права Державної митної служби України

Державна  митна служба України відповідно до покладених на неї завдань:

1) організовує  та контролює діяльність митних  органів, спеціалізованих митних  установ та організацій; 

2) організовує  взаємодію митних органів з  іншими органами виконавчої влади,  які здійснюють передбачені законодавством  види державного контролю товарів і транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон та в зонах митного контролю на митній території України;