Таксономічний аналіз виноробних підприємств

4

Виконаємо рейтингову оцінку підприємств на підставі рівня показників їхнього фінансового стану. Значення показників фінансового стану підприємств, що беруть участь у оцінці, наведені в наступній таблиці (табл.1).

Таблиця 1

Вихідні дані для рейтингової оцінки

Саме ці показники було обрано, тому що:

*                    Собівартість продукції – це грошова форма витрат на підготовку її виробництва, виготовлення і збут. Відображаючи рівень витрат на виробництво, собівартість комплексно характеризує ступінь використання усіх ресурсів підприємства, а значить, і рівень техніки, технології та організації виробництва. Чим краще працює підприємство, інтенсивніше використовує виробничі ресурси, успішніше удосконалює техніку, технологію і організацію виробництва, тим нижча собівартість продукції. Тому собівартість є одним з важливих показників ефективності виробництва. Собівартість продукції має тісний зв'язок з її ціною. Це проявляється в тому, що собівартість слугує базою ціни товару і її нижньою межею для виробника.

*                    Чистий прибуток — частина балансового прибутку підприємства, що залишається в його розпорядженні після сплати податків, зборів, відрахувань і інших обов'язкових платежів до бюджету. Чистий прибуток використовується для збільшення оборотних коштів підприємства, формування фондів і резервів, і реінвестицій у виробництво. Чистий прибуток є найважливішим фінансовим показником, який є джерелом подальшого розвитку підприємства. Виходячи з обсягу чистого прибутку, обчислюються дивіденди акціонерам підприємства.

*                    Коефіцієнт абсолютної ліквідності – показник, що характеризує ту частину короткотермінових фінансових зобов'язань підприємства, яка може бути сплачена за рахунок першокласних ліквідних активів (грошових коштів та їх еквівалентів), тобто спроможність підприємства негайно погасити свою короткотермінову кредиторську заборгованість. Теоретичне значення цього показника становить приблизно 0,2-0,25.

*                    Коефіцієнт термінової ліквідності показує, яку частину боргу можна погасити поточними активами за мінусом запасів. Він допомагає оцінити можливість погашення підприємством короткострокових зобов’язань у разі його критичного положення, коли не буде можливості продати запаси. Значення цього показника рекомендується в межах від 0,8 до 1,0, але може бути надзвичайно високим із-за невиправданого зростання дебіторської заборгованості. Коефіцієнт термінової ліквідності показує прогнозовані платіжні можливості компанії за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами.

*                    Коефіцієнт поточної ліквідності – коефіцієнт, який характеризує загальну забезпеченість підприємства власними коштами для ведення господарської діяльності та своєчасного виконання термінових зобов’язань. Визначають як відношення фактичної вартості наявних у підприємстві оборотних коштів, у вигляді виробничих запасів, готової продукції, коштів, дебіторської заборгованості та інших оборотних активів (сума підсумків розд. II і III активу балансу) до найбільш термінових зобов’язань підприємства у вигляді короткострокових кредитів банків, короткострокових позик і кредиторської заборгованості. Значення коефіцієнта менш як 2 характеризує незадовільну поточну ліквідність.

*                    Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) розраховується як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність. Частина власного капіталу в загальній сумі фінансових ресурсів повинна бути не меншою 50%, тобто коефіцієнт незалежності >= 0,5. Коефіцієнт незалежності характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних активів, його незалежність від позикових джерел. Чим нижче значення коефіцієнта, тим вище ризик неплатоспроможності. Низьке значення коефіцієнта говорить про можливість дефіциту грошових коштів.

Сформуємо систему стандартизованих даних.  Для визначення стандартизованих даних були розраховані середнє значення й середньоквадратичне відхилення  для кожного показника в системі вихідних даних (табл.2).

Таблиця 2

Середні значення та середньоквадратичні відхилення показників

При цьому стандартизований показник розраховувався за формулою:

,

де – значення  j-ї ознаки для i-го об’єкта;

- середньоарифметичне значення j-ї ознаки;

- середньоквадратичне відхилення j-ї ознаки.

              Результати розрахунків за приведеною формулою стандартизованого показника приведено у наступній таблиці (табл.3).

Таблиця 3

Стандартизований показник для підприємств

У цій же таблиці було проведено диференціацію ознак матриці на стимулятори й дестимулятори. У даному випадку дестимулятором є такий показник, як собівартість. Всі інші показники є стимуляторами.

Наступним кроком було проведення побудови вектора-еталона (Р). Для цього зі значень ознак матриці відбиралися найбільші та найменші значення залежно від того, чи є показник стимулятором, чи дестимулятором відповідно (табл.4).

Таблиця 4

Мінімальні та максимальні значення показників

Елементи цього вектора мають координати  Х  та формуються  із значень показників за формулою:

Р = (, , , …, ),

де = max , якщо jI;  = min , якщо jI.

Таким чином для підприємства ВАТ  «Сонячна Долина»  вектор-еталон має вигляд:

Р = (-0,64496415; 1,578358; 1,99085479; 2,1847251; 2,2504326; 2,182910267).

Далі визначалася відстань між і-им об'єктом і об'єктом еталона (d). Така відстань розраховувалась за формулою:

Також було визначено значення таксономічного  показника. Таксономічний показник встановлювався за формулою:

,

де ,

,

              Таким чином, маємо наступні результати (табл.5):

4

Таблиця 5

Розрахункова таблиця таксономічного показника

4

              Отримавши такі результати, можна проранжувати підприємства згідно табл. 5:

Таблиця 6

Рейтинг підприємств

Таким чином, ВАТ «Сонячна Долина» займає передостаннє місце у даному рейтингу, що свідчить про негативну тенденцію діяльності підприємства.             

4