Техногенні надзвичайні ситуації та їх наслідки. Найбільші техногенні катастрофи

Міністерство  оcвіти і науки України

Одеський  національний університет ім.Мечникова

Кафедра безпеки життєдіяльності

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

на тему:

«Техногенні надзвичайні  ситуації та їх наслідки. Найбільші  техногенні катастрофи »

 

 

 

Виконала:

Студентка 2 курсу 3 групи

Біологічного  факультету

Томчук Катерина

 

 

 

 

 

 

 

 

Одеса -2012

План:

І. Загальні відомості про надзвичайні ситуації.

ІІ. Надзвичайні  ситуації техногенного характеру та їх можливі наслідки.

ІІІ. Основні причини техногенних катастроф.

ІV. Найбільші техногенні катастрофи.

V. Висновок.

VІ. Список використаної літератури

 

 

 

 

 

Загальні відомості  про надзвичайні ситуації

 

В Україні щорічно виникають  тисячі тяжких надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, внаслідок яких гине велика кількість  людей, а матеріальні збитки сягають  кількох мільярдів гривень. Нині в багатьох областях України у  зв'язку з небезпечними природними явищами, аваріями і катастрофами обстановка характеризується як дуже складна. Тенденція  зростання кількості природних  і, особливо, техногенних надзвичайних ситуацій, вагомість наслідків об'єктивно  примушують розглядати їх як серйозну загрозу безпеці окремої людини, суспільства та навколишнього середовища, а також стабільності розвитку економіки  країни.

Руйнівну силу техногенних  катастроф і стихійних лих  у деяких випадках можна порівняти  з військовими діями, а кількість  постраждалих значною мірою залежить від типу, масштабів, місця і темпу  розвитку ситуації, особливостей регіону  і населених пунктів, що опинились  в районі події, об'єктів господарської  діяльності. Несподіваний розвиток подій  веде до значного скорочення часу на підготовку рятувальних робіт і їх проведення.

Надзвичайна ситуація (НС) - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та (або) значних матеріальних втрат.

 

Надзвичайні ситуації техногенного характеру та їх можливі  наслідки

П’ять тисячоліть тому,коли з’явились перші міські поселення, почала формуватися і техносфера – сфера, яка містить штучні технічні споруди на Землі. Звичайно, тоді це були тільки елементи техносфери. Справжня техносфера з’явилась в епоху промислової революції, коли пара та електрика дозволили багаторазово розширювати технічні можливості людини, давши їй змогу:

А)швидко пересуватися по земній поверхні та створювати світове господарство;

Б)заглибитися в земну  кору та океани;

В)піднятися в атмосферу;

Г)створити багато нових  речовин.

Виникли процеси не властиві біосфері: отримання металів та інших  елементів,виробництво енергії на атомних електростанціях , синтез не відомих досі органічних речовин.

              Зростання масштабів господарської діяльності і кількості великих промислових комплексів, концентрація на них агрегатів та установок великої і надвеликої потужності, використання у виробництві потенційно небезпечних речовин у великих кількостях - все це збільшує вірогідність виникнення техногенних аварій. Надзвичайні ситуації техногенного походження містять у собі загрозу для людини, економіки і природного середовища або здатні створити її внаслідок ймовірного вибуху, пожежі, затоплення або забруднення (зараження) навколишнього середовища.

Надзвичайні ситуації виникають, як правило, на потенційно техногенно небезпечних виробництвах. До них належать в першу чергу хімічно небезпечні об'єкти, радіаційна небезпечні об'єкти, вибухо- та пожежо небезпечні об'єкти, а також гідродинамічна небезпечні об'єкти. У останні роки значно зросла також небезпека від аварій і катастроф на транспорті.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру прийнято класифікувати  за такими основними ознаками:

• за масштабами наслідків (об'єктового, місцевого, регіонального і загальнодержавного рівня);
• за галузевою ознакою (надзвичайні ситуації у сільському господарстві; у лісовому господарстві);
• у заповідній території, об'єкти особливого природоохоронного значення;
• у водоймах;
• матеріальних об'єктах - об'єктах інфраструктури, промисловості, транспорті/, житлово-комунального господарства та населення.

Аварії техногенного характеру  класифікуються також з урахуванням критеріїв розміру заподіяних чи очікуваних економічних збитків

               Внаслідок техногенних аварій та катастроф складається надзвичайна ситуація, раптове виникнення якої призводить до значних соціально-екологічних і економічних збитків, виникає необхідність захисту людей від дії шкідливих для здоров'я факторів, проведення рятувальних, невідкладних медичних і евакуаційних заходів, а також ліквідації негативних наслідків, які сталися.

Аварія - це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа - це велика за масштабом аварія чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків.

Техногенна  небезпека — це стан, внутрішньо притаманний технічній системі, виробничому або транспортному об'єкту, що реалізується у дії ураження джерела техногенної надзвичайної ситуації на людину і довкілля при його виникненні, або у вигляді прямої чи побічної шкоди для людини і навколишнього природного середовища в процесі нормальної експлуатації цих об'єктів.

Всі надзвичайні ситуації техногенного характеру поділяються  на:

- транспортні аварії (катастрофи) можуть бути двох видів: що відбуваються на виробничих об'єктах, не пов'язаних безпосередньо з переміщенням транспортних засобів (у депо, на станціях, в портах, на аеровокзалах), і що трапляються під час їх руху. Для другого вигляду аварій характерні віддаленість ЧС від крупних населених пунктів, трудність доставки туди рятувальних формувань і велика чисельність постраждалих, що потребують термінової медичної допомоги,

- пожежі (вибухи) - найпоширеніші ЧС. Найчастіше і, як правило, з тяжкими соціальними і економічними наслідками вони відбуваються на пожаро- і вибухонебезпечних об'єктах. Це перш за все промислові підприємства, що використовують у виробничих процесах вибухові і легко займисті речовини, а також залізничний і трубопровідний транспорт, що несе найбільше навантаження по переміщенню пожаро- і вибухонебезпечних вантажів;

- наявність у довкіллі  шкідливих речовин понад ГДК  (гранично допустимі концентрації);

- аварії зі загрозою  викиду (викидом) ХНР і біологічних  небезпечних засобів - не часте явище, пояснюване, мабуть, суворою засекреченістю робіт в цій області і в той же час продуманістю заходів щодо попередження виникнення таких НС. Однак, враховуючи тяжкість наслідків у разі попадання біологічно небезпечних речовин в навколишнє середовище, такі аварії найбільш небезпечні для населення;

- аварії з загрозою  викиду (викидом) радіоактивних речовин виникають на радіаційно небезпечних об’єктах: атомних станціях, підприємствах з виготовлення і переробки ядерного палива, захоронення радіоактивних відходів та ін,

- раптове руйнування будівель  і споруд найчастіше відбуваються не самі по собі, а викликаються побічними факторами: великим скупченням людей на обмеженій площі; сильною вібрацією, викликаної проходять залізничними складами або великовантажними автомобілями; надмірним навантаженням на верхні поверхи будівель і т.д. ;

-аварії на комунальних системах життєзабезпечення;

- аварії на електроенергетичних  спорудах рідко призводять до загибелі людей. Однак вони суттєво ускладнюють життєдіяльність населення (особливо в холодну пору року), можуть стати причиною серйозних порушень і навіть припинення роботи об’єктів промисловості і сільського господарства;

- аварії на очисних  спорудах, гідродинамічні аварії виникають в основному при руйнуванні (прориві) гідротехнічних споруд, найчастіше гребель. Їх наслідки - пошкодження та вихід з ладу гідровузлів, інших споруд, ураження людей, затоплення великих територій.

Серед найбільш небезпечних  техногенних (технологічних) катастроф  слід вказати аварії на енергетичних об’єктах, перш за все на АЕС; далі йдуть хімічні підприємства, що випускають пестициди, гербіциди, мінеральні добрива, пластмаси; транспортні аварії (при перевезенні небезпечних вантажів); нафтові розливи при прориві трубопроводів і ін Особливе місце в цьому ряду займає руйнування гребель. За своїми наслідками вони можуть бути більш небезпечними, ніж аварії на АЕС. Слід, однак, підкреслити, що радіаційні та хімічні вражаючі фактори, що виникають при аваріях на АЕС і хімічних підприємствах, володіють довгостроковим і, що особливо небезпечно, прихованим (латентним) впливом на організм людини, а також чинять негативний вплив на здоров’я майбутніх поколінь.

Транспортні аварії поділяються  па аварії (катастрофи):

- на залізничному транспорті (товарних поїздів, пасажирських  поїздів, поїздів метрополітену);

- на автомобільному транспорті;

- на суднах (пасажирських, вантажних);

- на авіаційному транспорті (авіаційні катастрофи в аеропортах  і населених пунктах та поза  ними);

- на транспорті з викидом  (загрозою викиду) небезпечних речовин;

- на міському транспорті;

Пожежі (вибухи) поділяються  на пожежі (вибухи):

- на спорудах, на комунікаціях  та технологічному обладнанні  промислових об'єктів; 

- на об'єктах розвідки, видобування, переробки, транспортування  і зберігання легкозаймистих, горючих  і вибухових речовин; 

- на транспорті;

- в шахтах, підземних та  гірничих виробітках;

- в будівлях та спорудах  громадського призначення;

- на радіаційних, хімічних  та біологічно небезпечних об'єктах.

 Основні причини техногенних катастроф.

 Виникнення будь-якої  надзвичайної ситуації, в тому  числі і техногенної катастрофи, викликається поєднанням дій  об’єктивних і суб’єктивних чинників, що створюють причинний ряд подій. Безпосередніми причинами техногенних катастроф можуть бути зовнішні по відношенню до інженерної системі впливу (стихійні лиха, військово-диверсійні акції і т.д.), умови та обставини, пов’язані безпосередньо з даною системою, в тому числі технічні несправності, а також людські помилки. Останнім, згідно зі статистикою і думку фахівців, належить головна роль у виникненні техногенних катастроф. За оцінкою експертів, людські помилки обумовлюють 45% екстремальних ситуацій на АЕС, 60% авіакатастроф і 80% катастроф на морі. На жаль, кількість аварій у всіх сферах виробничої діяльності неухильно зростає. Це відбувається у зв’язкy  з широким використанням нових технологій і матеріалів, нетрадиційних джерел енергії, масовим застосуванням небезпечних речовин в промисловості і сільському господарстві. Сучасні складні виробництва проектуються з високим ступенем надійності. Однак, чим більше виробничих об’єктів, тим більша ймовірність щорічної аварії на одному з них. Абсолютною безаварійності не існує. Все частіше аварії приймають катастрофічний характер зі знищенням об ’єктів і важкими екологічними наслідками (наприклад - Чорнобиль). Аналіз таких ситуацій показує, що незалежно від виробництва, в переважній більшості випадків вони мають однакові стадії розвитку. На першій з них аварії зазвичай передує виникнення або накопичення дефектів в обладнанні, або відхилень від нормального ведення процесу, які самі по собі не становлять загрози, але створюють для цього передумови. Тому ще можливо запобігання аварії. На другій стадії відбувається будь-яка ініціює подія, звичайно несподіване. Як правило, в цей період в операторів зазвичай не буває ні часу, ні коштів для ефективних дій. Власне катастрофа відбувається на третій стадії, як наслідок двох попередніх. Таким чином, можна виділити основні причини:

· прорахунки при проектуванні і недостатній рівень безпеки  сучасних будівель;

· неякісне будівництво або  відступ від проекту;

· непродумане розміщення виробництва;

· порушення вимог технологічного процесу через недостатньої підготовки або недисциплінованість і халатність персоналу.

· Відсутність на належному  рівні вмісту будівель і споруд, обладнання, не купуються нові верстати і механізми, замість застарілих.

· Падіння виробничої дисципліни. Неуважність, грубі порушення правил експлуатації техніки, транспорту, приладів та обладнання.

 · Сучасне виробництво  все більше ускладнюється. У  його процесі часто застосовуються  отруйні та агресивні компоненти. На малих площах концентрується  велика кількість енергетичних  потужностей.

 · Стихійні лиха, в  результаті яких виходять з  ладу підприємства, що мають у  своєму виробництві небезпечні  для суспільства шкідливі речовини  і т.д. ·

 Складність технологій, недостатня кваліфікація персоналу,  проектно-конструкторські недоробки,  низька трудова і технологічна  дисципліна;

· концентрація різних виробництв в промислових зонах без належного  вивчення їх взаємовпливу;

 · відмови технічних  систем через дефекти виготовлення  і порушень режимів експлуатації;

 · високий енергетичний  рівень технічних систем;

 · зовнішні негативні  дії на об’єкти енергетики, транспорту та ін.. Багато сучасних потенційно небезпечних виробництв спроектовані так, що ймовірність значної аварії на них досить висока й оцінюється величиною ризику 10 і більше. Статистичні дані показують, що понад 60% аварій сталося в результаті помилок обслуговуючого персоналу. Залежно від виду виробництва, аварії і катастрофи на промислових об’єктах і транспорті можуть супроводжуватися вибухами, виходом ОХВ, викидом радіоактивних речовин, виникненням пожеж і т.п.

 

Аварії на транспорті

Необхідність транспорту в наш час не викликає жодного  сумніву.  Транспортний засіб має  великий вплив на економічний  розвиток країни, створює зручність  та комфорт для людей. Проте не все так добре як нам цього  б не хотілося. Насамперед, транспортний засіб – це джерело підвищеної небезпеки. Людина, що скористалася можливостями транспортного засобу , знаходиться в зоні підвищеної небезпеки. Це зумовлюється можливістю ДТП,  катастрофами та аваріями.

Так, наприклад, у світі  щорічно внаслідок ДТП гине 250 тисяч людей і приблизно в 30 разів більша кількість отримує  травми. Під час авіакатастрофи гине приблизно 2 тисячі людських життів щорічно.

Пожежі  та вибухи

Вибухи та їх наслідки – пожежі, виникають на об’єктах, які виробляють вибухонебезпечні та хімічні речовини. При горінні багатьох матеріалів утворюються високотоксичні речовини,  від дії яких люди гинуть частіше, ніж вогню.

В останнє десятиріччя  від третини до половини всіх аварій на виробництві пов’язано з вибухами технологічних систем та обладнання: реактори, ємності, трубопроводи тощо. Пожежі на підприємствах можуть виникати також внаслідок  ушкодження електропроводки та машин, що перебувають під напругою, опалювальних систем. Інколи причиною пожежі може бути людський фактор.

Найбільші техногенні катастрофи

І. Аварії з  викидом радіоактивних речовин  у навколишнє середовище

Найнебезпечнішими за наслідками є аварії на АЕС з викидом в  атмосферу радіоактивних речовин , внаслідок яких має місце довгострокове радіоактивне забруднення місцевості на величезних площах.

На підприємствах атомної  енергетики відбулися такі значні аварії :

• 1957 р. – аварія в Віндскейлі ( Пн.Англія) на заводі по виробництву плутонію ( зона радіоактивного забруднення становить 500 кв.км.);
• 1957 р. -  вибух сховища радіоактивних відходів біля Челябінська, СРСР (радіаційне забруднення переважно стронцієм 90 території, на якій мешкало півмільйона осіб) ;
• 1961 р. – аварія на АЕС в Айдахо – Фолсі, США
• 1979 р. – аварія на АЕС «Тримайл – Айленд» у Гарисберзі, США.

Однак найбільшою за масштабами забруднення навколишнього середовища є аварія, яка сталася 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС. Внаслідок  грубих порушень, правил експлуатації та помилкових дій 1986 рік став для  людства роком вступу ядерної  біди. Радіаційне забруднення величезних територій та водоймищ, міст та сіл, вплив радіонуклідів на мільйони людей, які тривало проживають на забруднених територіях, дозволяє назвати  масштаби Чорнобильської катастрофи глобальними, а ситуацію надзвичайною. Також не можна забути і  про наслідки вибуху декількох десятків атомних бомб, які були скинути над Хіросімою. Внаслідок цього викиду були забруднені води, грунти, рослини, дороги на десятки й сотні кілометрів.

Одним із наслідків таких  аварій є довгострокове опромінення  малими дозами іонізуючого випромінювання за рахунок надходження в організм радіоактивних речовин, які містяться  в продуктах харчування. При впливі малих доз іонізуючого випромінювання відбувається поступовий розвиток патологічних процесів.

   ІІ. Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин.

Безпосередніми причинами  цих аварій є :порушення правил безпеки  й транспортування, недотримання техніки  безпеки, вихід з ладу агрегатів, механізмів, трубопроводів, ушкодження ємностей, тощо.

   Одним з найяскравіших  прикладів аварій може служити  аварія, яка трапилась на хімічному  підприємстві американської транснаціональної  корпорації « Юніон Карбайд»  в індійському місті Бхопал 1984 року. Викид стався раптово в  нічний час. В результаті аварії  в атмосферу потрапило декілька десятків тонн газоподібного компонента – метилізоціонату.  Ця сполука -  дуже сильна отрута, яка викликає ураження очей, органів дихання, мозку та ін.. Загинуло більше 2,5 тис осіб. Причинами  цієї катастрофи  стали значні прорахування в проектуванні підприємства, недосконалість системи, попередження витоків отруйних газів.

ІІІ. Найбільші  в історії мореплавства катастрофи

Однією з перших є катастрофа пасажирського судна « Дона Пас» в районі Філіппін,яка забрала 3132 життя. Того ж року в катастрофі англійського пасажирського порома « Геральд  офф фри ентер прайз» загинуло 1193 особи. При розслідуванні останньої катастрофи виявилось, що безпосередньою причиною стала колективна помилка капітана і команди. Людські помилки призвели до загибелі технічно справних кораблів « Михайло Ломоносов» та « Адмірал Нахімов» при спокійному морі та ясній погоді.

Висновок:

Велику небезпеку становлять техногенні катастрофи, які виникають  внаслідок порушення технологічного процесу або раптового виходу з ладу машин, механізмів і технічних  пристроїв під час їх експлуатації. До техногенних катастроф відносяться  різні аварії на промислових і  енергетичних об’ єктах, а також на транспорті, розтікання по поверхні грунту і води токсичних рідин і нафтопродуктів та ін.. Великі аварії і катастрофи техногенного характеру в останні десятиліття мали істотний вплив на життя і здоров’я планети, середу його проживання. Техногенні катастрофи детерміновані людським фактором, тому проводиться робота по їх профілактиці: ведеться тестування техніки на запитання її зносу, перевіряється дисципліна і професіоналізм обслуговуючого персоналу. Оскільки повністю запобігти можливість техногенної катастрофи не можна, то необхідно передбачити заходи щодо своєчасного оповіщення про її можливий початок, плани її локалізації, евакуації населення із постраждалого району та організація допомоги потерпілим і вижив в зоні лиха. Аварії та катастрофи вельми часті явища в нашій країні, кожному властиві свої особливості, характер уражень, обсяг і масштаби руйнувань, величина лих і людських втрат. Знання причин виникнення і НС техногенного характеру дозволяє при завчасне вжиття заходів захисту, при розумному поведінці населення в значній мірі знизити всі види втрат. Все населення має бути готове до дій в екстремальних ситуаціях, вміти володіти способами надання першої медичної допомоги потерпілим. 
Список використаної літератури

 

1. Желібо Є.П., Заверуха Н.М. Зацарний В.В. «Безпека життєдіяльності». –К.:, 2002
2. Губський А.І. Цивільна оборона. - К., 1995.
3. Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІД ЦО і НС. - К., 1997.
4. Мігович Г.Г., Рабчук О.Г. Сильнодіючі отруйні речовини. -К., 1999.
5. Організація проведення рятувальних робіт при стихійних лихах, аваріях і катастрофах. - М., 1990.
6. Попередження надзвичайних ситуацій / Під редакцією генерал-лейтенанта В.Ф. Гречанінова. - К., 1997.
7. Чорнобильська аварія. Події. Факти. Цифри / Під керівництвом генерал-лейтенанта М.С. Бондарчука. Штаб ЦО України. -К., 1990.
8. http://coolreferat.com/Техногенные_катастрофы_3_часть=2