Виды негласных следственных (розыскных) действий согласно проекту УПК

Виды негласных следственных (розыскных) действий согласно проекту УПК

 

 

 Аудио-, видеоконтроль лица —  ст 260

 

 Наложение ареста на корреспонденцию  — ст 261

 

 Осмотр и выемка корреспонденции  — ст 262

 

 Снятие информации с транспортных  телекоммуникационных сетей — ст 263

 

 Снятие информации с электронных  информационных систем — ст 264

 

 Обследование публично недоступных  мест, жилья или иного владения  лица — ст 267

 

 Установление местонахождения  радиоэлектронного средства —  ст 268

 

 Наблюдение за лицом, вещью или местом — ст 269

 Аудио-, видеоконтроль места  — ст 270

 

 Контроль за совершением  преступления — ст 271

 

 Выполнение специального задания  по раскрытию преступной деятельности  организованной группы или преступной  организации — ст 272

 

 Негласное получение образцов, необходимых для сравнительного исследования — ст 274

 

 Использование конфиденциального  сотрудничества — ст 275

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Стаття 260. Аудіо-, відеоконтроль особи

 

1. Аудіо-, відеоконтроль особи є  різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов'язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.

 

Стаття 261. Накладення арешту на кореспонденцію

 

1. Накладення арешту на кореспонденцію  особи без її відома проводиться  у виняткових випадках на підставі  ухвали слідчого судді.

 

2. Арешт на кореспонденцію накладається, якщо під час досудового розслідування є достатні підстави вважати, що поштово-телеграфна кореспонденція певної особи іншим особам або інших осіб їй може містити відомості про обставини, які мають значення для досудового розслідування, або речі і документи, що мають істотне значення для досудового розслідування.

 

3. Накладення арешту на кореспонденцію  надає право слідчому здійснювати  огляд і виїмку цієї кореспонденції.

 

4. Кореспонденцією, передбаченою  цією статтею, є листи усіх  видів, бандеролі, посилки, поштові контейнери, перекази, телеграми, інші матеріальні носії передання інформації між особами.

 

5. Після закінчення строку, визначеного  в ухвалі слідчого судді, накладений  на кореспонденцію арешт вважається  скасованим.

 

Стаття 262. Огляд і виїмка кореспонденції

 

1. Огляд затриманої кореспонденції  проводиться в установі зв'язку, якій доручено здійснювати контроль  і затримувати цю кореспонденцію, за участю представника цієї  установи, а за необхідності - за  участю спеціаліста. У присутності  зазначених осіб слідчий вирішує питання про відкриття і оглядає затриману кореспонденцію.

 

2. При виявленні в кореспонденції  речей (у тому числі речовин), документів, що мають значення  для певного досудового розслідування,  слідчий у межах, визначених  ухвалою слідчого судді, здійснює виїмку відповідної кореспонденції або обмежується зняттям копій чи отриманням зразків з відповідних відправлень. Зняття копій чи отримання зразків здійснюється з метою збереження конфіденційності накладення арешту на кореспонденцію. У разі необхідності особою, яка проводить огляд поштово-телеграфної кореспонденції, може бути прийняте рішення про нанесення на виявлені речі і документи спеціальних позначок, обладнання їх технічними засобами контролю, заміну речей і речовин, що становлять загрозу для оточуючих чи заборонені у вільному обігу, на їх безпечні аналоги.

 

3. У разі відсутності речей  чи документів, які мають значення  для досудового розслідування,  слідчий дає вказівку про вручення  оглянутої кореспонденції адресату.

 

4. Про кожен випадок проведення огляду, виїмки або затримання кореспонденції складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу. У протоколі обов'язково зазначається, які саме відправлення були оглянуті, що з них вилучено і що має бути доставлено адресату або тимчасово затримано, з яких відправлень знято копії чи отримано зразки, а також про проведення інших дій, передбачених частиною другою цієї статті.

 

5. Керівники та працівники установ  зв'язку зобов'язані сприяти проведенню  негласної слідчої (розшукової) дії  і не розголошувати факт її проведення чи отриману інформацію.

 

Стаття 263. Зняття інформації з транспортних

телекомунікаційних мереж

 

1. Зняття інформації з транспортних  телекомунікаційних мереж (мереж,  що забезпечують передавання  знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого виду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу) є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без відома осіб, які використовують засоби телекомунікацій для передавання інформації, на підставі ухвали слідчого судді, якщо під час його проведення можна встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.

 

2. В ухвалі слідчого судді  про дозвіл на втручання у  приватне спілкування в цьому  випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікальне ідентифікувати абонента спостереження, транспортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання, на якому може здійснюватися втручання у приватне спілкування.

 

3. Зняття інформації з транспортних  телекомунікаційних мереж полягає у проведенні із застосуванням відповідних технічних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається особою та має значення для досудового розслідування, а також одержанні, перетворенні і фіксації різних видів сигналів, що передаються каналами зв'язку.

 

4. Зняття інформації з транспортних  телекомунікаційних мереж покладається  на уповноважені підрозділи органів  внутрішніх справ та органів  безпеки. Керівники та працівники  операторів телекомунікаційного зв'язку зобов'язані сприяти виконанню дій із зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, вживати необхідних заходів щодо нерозголошення факту проведення таких дій та отриманої інформації, зберігати її в незмінному вигляді.

 

Стаття 264. Зняття інформації з електронних інформаційних систем

 

1. Пошук, виявлення і фіксація  відомостей, що містяться в електронній  інформаційній системі або їх  частин, доступ до електронної  інформаційної системи або її  частини, а також отримання  таких відомостей без відома її власника, володільця або утримувача може здійснюватися на підставі ухвали слідчого судді, якщо є відомості про наявність інформації в електронній інформаційній системі або її частині, що має значення для певного досудового розслідування.

 

2. Не потребує дозволу слідчого судді здобуття відомостей з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.

 

3. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки електронної інформаційної системи, в якій може здійснюватися втручання у приватне спілкування.

 

Стаття 265. Фіксація та збереження інформації, отриманої з

телекомунікаційних мереж за допомогою  технічних засобів та

в результаті зняття відомостей з  електронних

інформаційних систем

 

1. Зміст інформації, що передається  особами через транспортні телекомунікаційні  мережі, з яких здійснюється зняття інформації, зазначається у протоколі про проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій. При виявленні в інформації відомостей, що мають значення для конкретного досудового розслідування, в протоколі відтворюється відповідна частина такої інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження знятої інформації.

 

2. Зміст інформації, одержаної внаслідок  здійснення зняття відомостей  з електронних інформаційних  систем або їх частин, фіксується  на відповідному носієві особою, яка здійснювала зняття та зобов'язана забезпечити обробку, збереження або передання інформації.

 

Стаття 266. Дослідження інформації, отриманої

при застосуванні технічних засобів

 

1. Дослідження інформації, отриманої  при застосуванні технічних засобів,  у разі необхідності здійснюється за участю спеціаліста. Слідчий вивчає зміст отриманої інформації, про що складається протокол. При виявленні відомостей, що мають значення для досудового розслідування і судового розгляду, в протоколі відтворюється відповідна частина інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження отриманої інформації.

 

2. Технічні засоби, що застосовувалися  під час проведення зазначених  негласних слідчих (розшукових) дій,  а також первинні носії отриманої  інформації повинні зберігатися  до набрання законної сили вироком суду.

 

3. Носії інформації та технічні  засоби, за допомогою яких отримано  інформацію, можуть бути предметом  дослідження відповідних спеціалістів  або експертів у порядку, передбаченому  цим Кодексом.

 

§ 3. Інші види негласних слідчих (розшукових) дій

 

Стаття 267 Обстеження публічно недоступних місць,

житла чи іншого володіння особи.

 

1. Слідчий  має право обстежити публічно  недоступні місця, житло чи  інше володіння особи шляхом  таємного проникнення в них,  у тому числі з використанням технічних засобів, з метою:

 

1) виявлення  і фіксації слідів вчинення  тяжкого або особливо тяжкого  злочину, речей і документів, що  мають значення для їх досудового  розслідування;

 

2) виготовлення  копій чи зразків зазначених  речей і документів;

 

3) виявлення та вилучення зразків для дослідження під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину;

 

4) виявлення  осіб, які розшукуються;

 

5) встановлення  технічних засобів аудіо-, відеоконтролю  особи.

 

2. Публічно  недоступним є місце, до якого неможливо увійти або в якому неможливо перебувати на правових підставах без отримання на це згоди власника, користувача або уповноважених ними осіб.

 

3. Приміщення, які спеціально призначені для  утримання осіб, права яких обмежені  відповідно до закону (приміщення з примусового утримання осіб у зв'язку відбуттям покарання, затримання, взяттям під варту тощо), мають статус публічно доступних.

 

4. Обстеження  шляхом таємного проникнення  до публічно недоступних місць,  житла чи іншого володіння  особи з метою, передбаченою в частині першій цієї статті, проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 цього Кодексу.

 

Стаття 268. Установлення місцезнаходження

радіоелектронного засобу

 

1. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу є негласною слідчою (розшуковою) дією, яка полягає в застосуванні технічних засобів для локалізації місцезнаходження радіоелектронного засобу, у тому числі мобільного терміналу систем зв'язку, та інших радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв'язку, без розкриття змісту повідомлень, що передаються, якщо в результаті його проведення можна встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.

 

2. Установлення місцезнаходження  радіоелектронного засобу проводиться  на підставі ухвали слідчого  судді, постановленої в порядку,  передбаченому статтями 246, 248 - 250 цього  Кодексу.

 

3. В ухвалі слідчого судді  про дозвіл на встановлення  місцезнаходження радіоелектронного засобу в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, транспортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання.

 

4. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу до постановлення ухвали слідчого судді може бути розпочато на підставі постанови слідчого, прокурора лише у випадку, передбаченому частиною першою статті 250 цього Кодексу.

 

Стаття 269. Спостереження за особою, річчю або місцем

 

1. Для пошуку, фіксації і перевірки  під час досудового розслідування  тяжкого або особливо тяжкого  злочину відомостей про особу  та її поведінку або тих,  з ким ця особа контактує,  або певної речі чи місця  у публічно доступних місцях  може проводитися візуальне спостереження за зазначеними об'єктами або візуальне спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження.

 

За результатами спостереження  складається протокол, до якого долучаються  отримані фотографії та/або відеозапис.

 

2. Спостереження за особою згідно  з частиною першою цієї статті  проводиться на підставі ухвали  слідчого судді, постановленої  в порядку, передбаченому статтями 246, 248 - 250 цього Кодексу.

 

3. Спостереження за особою до  постановлення ухвали слідчого судді може бути розпочато на підставі постанови слідчого, прокурора лише у випадку, передбаченому частиною першою статті 250 цього Кодексу.

 

Стаття 270. Аудіо-, відеоконтроль місця

 

1. Аудіо-, відеоконтроль місця може  здійснюватися під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину і полягає у здійсненні прихованої фіксації відомостей за допомогою аудіо-, відеозапису всередині публічно доступних місць, без відома їх власника, володільця або присутніх у цьому місці осіб, за наявності відомостей про те, що розмови і поведінка осіб у цьому місці, а також інші події, що там відбуваються, можуть містити інформацію, яка має значення для кримінального провадження.

 

2. Аудіо-, відеоконтроль місця згідно  з частиною першою цієї статті проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 цього Кодексу.

 

Стаття 271. Контроль за вчиненням злочину

 

1. Контроль за вчиненням злочину  може здійснюватися у випадках  наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, та проводиться в таких формах:

 

1) контрольована поставка;

 

2) контрольована та оперативна  закупка;

 

3) спеціальний слідчий експеримент;

 

4) імітування обстановки злочину.

 

2. Контроль за вчиненням злочину  не проводиться, якщо внаслідок  таких дій неможливо повністю  запобігти:

 

1) посяганню на життя або заподіянню  особі (особам) тяжких тілесних  ушкоджень;

 

2) поширенню речовин, небезпечних  для життя багатьох людей;

 

3) втечі осіб, які вчинили тяжкі чи особливо тяжкі злочини;

 

4) екологічній або техногенній  катастрофі.

 

3. Під час підготовки та проведення  заходів з контролю за вчиненням  злочину забороняється провокувати  (підбурювати) особу на вчинення  цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, як би слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

 

4. Про результати контролю за  вчиненням злочину складається  протокол, до якого додаються  речі і документи, отримані  під час проведення цієї негласної  слідчої (розшукової) дії. Якщо  контроль за вчиненням злочину  закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи.

 

5. Порядок і тактика проведення  контрольованої поставки, контрольованої  та оперативної закупки, спеціального  слідчого експерименту, імітування  обстановки злочину визначається законодавством.

 

6. Контроль за вчиненням злочину  щодо незаконного переміщення  через територію України транзитом,  ввезення до України або вивезення  за межі України речей, вилучених  з вільного обігу, або інших  речей чи документів може бути  проведений у порядку, передбаченому законодавством, за домовленістю з відповідними органами іноземних держав або на підставі міжнародних договорів України.

 

7. Прокурор у своєму рішенні  про проведення контролю за  вчиненням злочину, крім відомостей, передбачених статтею 251 цього Кодексу, зобов'язаний:

 

1) викласти обставини, які свідчать  про відсутність під час негласної  слідчої (розшукової) дії провокування  особи на вчинення злочину;

 

2) зазначити про застосування  спеціальних імітаційних засобів.

 

8. Якщо при проведенні контролю за вчиненням злочину виникає необхідність тимчасового обмеження конституційних прав особи, воно має здійснюватися в межах, які допускаються Конституцією України, на підставі рішення слідчого судді згідно з вимогами цього Кодексу.

 

Стаття 272. Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної

діяльності організованої групи  чи злочинної організації

 

1. Під час досудового розслідування  тяжких або особливо тяжких  злочинів можуть бути отримані  відомості, речі і документи,  які мають значення для досудового розслідування, особою, яка відповідно до закону виконує спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації, або є учасником зазначеної групи чи організації, який на конфіденційній основі співпрацює з органами досудового розслідування.

 

2. Виконання зазначеними особами  такого спеціального завдання, як  негласна слідча (розшукова) дія,  здійснюється на підставі постанови  слідчого, погодженої з керівником  органу досудового розслідування,  або постанови прокурора із  збереженням у таємниці достовірних відомостей про особу.

 

3. У постанові, крім відомостей, передбачених статтею 251 цього  Кодексу, зазначається:

 

1) обґрунтування меж спеціального  завдання;

 

2) використання спеціальних несправжніх  (імітаційних) засобів.

 

4. Виконання спеціального завдання не може перевищувати шість місяців, а в разі необхідності строк його виконання продовжується слідчим за погодженням з керівником органу досудового розслідування або прокурором на строк, який не перевищує строку досудового розслідування.

 

Стаття 273. Засоби, що використовуються під час

проведення негласних слідчих (розшукових) дій

 

1. За рішенням керівника органу  досудового розслідування, прокурора  під час проведення негласних  слідчих (розшукових) дій можуть  бути використані заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби. З цією метою допускається виготовлення та використання спеціально виготовлених речей і документів, створення та використання спеціально утворених підприємств, установ, організацій. Використання заздалегідь ідентифікованих або несправжніх (імітаційних) засобів з іншою метою забороняється.

 

2. Виготовлення, утворення несправжніх  (імітаційних) засобів для проведення  конкретних негласних слідчих  дій оформлюється відповідним  протоколом.

 

3. У разі необхідності розкриття до завершення досудового розслідування справжніх відомостей щодо спеціально утворених суб'єктів господарювання або щодо особи, яка діє без розкриття достовірних відомостей про неї, про це повідомляється орган, співробітником якого є особа, яка таким способом здійснює негласні слідчі (розшукові) дії, та керівник органу досудового розслідування, прокурор, який прийняв рішення про використання таких засобів під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Рішення про розкриття справжніх відомостей про зазначену особу, обставини виготовлення речей чи документів або спеціального утворення підприємства, установи, організації приймається керівником органу досудового розслідування, прокурором. У разі необхідності щодо особи, відомості про яку підлягають розкриттю, вживаються заходи забезпечення безпеки, передбачені законом.

 

4. Несправжні (імітаційні) засоби, застосовані  під час проведення негласної  слідчої (розшукової) дії, використовуються  у процесі доказування у вигляді  первинних засобів чи знарядь вчинення злочину, крім випадків, якщо суд встановить порушення вимог цього Кодексу під час проведення відповідної негласної слідчої (розшукової) дії.

 

Стаття 274. Негласне отримання зразків, необхідних

для порівняльного дослідження

 

1. Негласне отримання зразків для порівняльного дослідження може бути здійснене лише у випадку, якщо їх отримання відповідно до статті 245 цього Кодексу неможливе без завдання значної шкоди для кримінального провадження.

 

2. Негласне  отримання зразків здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за клопотанням прокурора, або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, у порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 цього Кодексу.

 

3. У клопотанні  слідчого, прокурора про надання  дозволу на негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження, та в ухвалі слідчого судді додатково зазначаються відомості про конкретні зразки, які планується отримати.

 

4. Повторне  отримання зразків здійснюється  відкрито згідно з правилами  цього Кодексу, якщо втрачається необхідність зберігати таємницю щодо факту дослідження попередніх зразків, отриманих негласно.

 

Стаття 275. Використання конфіденційного співробітництва

 

1. Під час  проведення негласних слідчих  (розшукових) дій слідчий має право  використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених цим Кодексом.

 

2. Забороняється  залучати до конфіденційного  співробітництва під час проведення негласних слідчих дій адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов'язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру.