Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Використання електронного підпису у фінансових установах

Зміст

стор

Вступ …………………………………………………………………………		3
Розділ 1	Призначення та сутність електронного підпису ………….…	5
Розділ 2	Особистий та відкритий ключ ……………………...…………	8
Розділ 3	Центри сертифікації ключів …..………………………………	11
Розділ 4	Особливості та сфери застосування електронного цифрового підпису …………….………………………………	13
Висновки	……………………………………………………………………	15
Список використаних джерел ………………………………………………		16

Вступ

В сучасному світі, зважаючи на безперервний розвиток цифрових технологій, виникла необхідність передачі документів в електронному вигляді. Це і призвело до підлаштування звичних типових способів ідентифікації та підтвердження сили документальних записів до вимог сучасності. Введення електронного підпису (ЕП) зробило можливою передачу документів в електронному вигляді та значно полегшило цю процедуру. Саме це і обумовлює актуальність даного дослідження.

Вивченню даної тематики були присвячені наукові праці як вітчизняних, так і закордонних економістів, юристів та програмістів. Серед яких слід відмітити Калінеску Т.В., Ліхоносова Г.С., Антіпова О.М, Томашевського О.М., Цегелик Г. Г., Вітер М. Б., Дубук В. І., Самоздра М.М.

Юридична сила електронного підпису в Україні підтверджена Законом України «Про електронний цифровий підпис» від 22 травня 2003 року , який є чинним на сьогоднішній день. Даний закон був підписаний Л.Д. Кучмою, тогочасно, чинним Президентом України . Останні зміни та доповнення прийняті ВР України від 18.09.2012 р.

Метою роботи є дослідження суті на функцій електронного підпису, як аналога звичного для нас власноручного підпису та фінансових сфер його застосування.

Об’єктом дослідження є безпосередньо електронний підпис, як результат криптографічного перетворення електронних даних. Особливості застосування ЕП, фізична сутність, призначення, роль в електронному документообігу складають предмет дослідження.

Основні завдання:

визначити поняття «електронний цифровий підпис», його призначення та сутність;
описати структуру застосування ЕПЦ за допомогою розгляду відкритого та особистого ключа;
визначити юридичну силу електронного підпису, з посиланням на вітчизняне законодавство;
розглянути роботу центрів сертифікації ключів, як спеціалізованих установ;
відслідкувати особливості та сфери застосування електронного цифрового підпису.

Розділ 1 Призначення та сутність електронного підпису

Використовуючи дані з відкритої багатомовної енциклопедія «Вікіпедія», можу навести наступне визначення терміну «Електронний цифровий підпис». Електронний цифровий підпис (англ. digital signature) — вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа[1].

Електронний цифровий підпис призначений для використання фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу:

- для ідентифікації підписувача;

- для підтвердження цілісності даних в електронній формі.

ЕЦП як спосіб ідентифікації підписувача електронного документу, дозволяє однозначно визначати походження інформації (джерело інформації), що міститься у документі. Завдяки цьому ЕЦП є також надійним засобом розмежування відповідальності за інформаційну діяльність у суспільстві, зокрема, відповідальності за дезінформування.

Згідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» від 22 травня 2003 року електронним підписом слід вважати дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних. При використанні електронних документів та їхньої передачі телекомунікаційними каналами особливо ретельно треба дбати про інформаційну безпеку. Захист електронного документа здійснюється шляхом накладання електронного цифрового підпису [3].

Використання систем електронного документообігу із застосуванням електронного підпису істотно прискорює проведення численних комерційних операцій, скорочує об'єми паперової бухгалтерської документації, економить час співробітників і витрати підприємства, пов'язані з укладанням договорів, оформленням платіжних документів, поданням звітності у контролюючі органи, отриманням довідок від різних держустанов та іншим.

Електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів.

Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом [3] для вчинення правочинів у письмовій формі.

Нотаріальні дії із засвідчення справжності електронного цифрового підпису на електронних документах вчиняються відповідно до порядку, встановленого законом.

У випадках, коли відповідно до законодавства необхідне засвідчення дійсності підпису на документах та відповідності копій документів оригіналам печаткою, на електронний документ накладається ще один електронний цифровий підпис юридичної особи, спеціально призначений для таких цілей. Порядок застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок застосування електронного цифрового підпису в банківській діяльності визначається Національним банком України.

При підписанні електронного документу його початковий зміст не змінюється, а додається блок даних, так званий Електронний цифровий підпис. Отримання цього блоку можна розділити на два етапи:

1. На першому етапі за допомогою програмного забезпечення і спеціальної математичної функції обчислюється так званий «відбиток повідомлення» (message digest).

Цей відбиток має такі особливості:

- фіксовану довжину, незалежно від довжини повідомлення;

- унікальність відбитку для кожного повідомлення;

- неможливість відновлення повідомлення по його відбитку.

Таким чином, якщо документ був модифікований, то зміниться і його відбиток, що відобразиться при перевірці Електронного цифрового підпису.

2. На другому етапі відбиток документу шифрується за допомогою програмного забезпечення і особистого ключа автора.

Розшифрувати ЕЦП і одержати початковий відбиток, який відповідатиме документу, можна тільки використовуючи Сертифікат відкритого ключа автора.

Таким чином, обчислення відбитку документу захищає його від модифікації сторонніми особами після підписання, а шифрування особистим ключем автора підтверджує авторство документу [6].

Розділ 2 Особистий та відкритий ключ

Електронний цифровий підпис складається з двох ключів — особистого і відкритого. Їх відмінність полягає в тому, що особистий ключ є конфіденційною інформацією і з нього завжди можна одержати відкритий ключ, тоді як із відкритого особистий — ніколи.

Особистий ключ ЕЦП формується на підставі абсолютно випадкових чисел, що генеруються датчиком випадкових чисел, а відкритий ключ обчислюється з особистого ключа ЕЦП так, щоб одержати другий з першого було неможливо.

Особистий ключ ЕЦП є унікальною послідовністю символів довжиною 64 біта, яка призначена для створення Електронного цифрового підпису в електронних документах. Працює особистий ключ тільки в парі з відкритим ключем. Особистий ключ необхідно зберігати в таємниці, адже будь-хто, хто дізнається його, зможе підробити Електронний цифровий підпис.

Відкритий ключ використовується для перевірки ЕЦП одержуваних документів (файлів) [2]. Відкритий ключ працює тільки в парі з особистим ключем. Відкритий ключ міститься в Сертифікаті відкритого ключа, і підтверджує приналежність відкритого ключа ЕЦП певній особі.

Відкриті ключі й інша інформація про користувачів зберігається центрами сертифікації, у вигляді цифрових сертифікатів, що мають наступну структуру:

серійний номер сертифіката;
об'єктний ідентифікатор алгоритму електронного підпису;
ім'я центра, що засвідчує;
строк придатності;
ім'я власника сертифіката (ім'я користувача, якому належить сертифікат);
відкритий ключ власника сертифіката;
об'єктні ідентифікатори алгоритмів, асоційованих з відкритими ключами власника сертифіката.

З метою забезпечення цілісності представлених у Сертифікаті даних він підписується особистим ключем Центру сертифікації ключів. Сертифікат відкритого ключа може публікуватися на сайті відповідного ЦСК відповідно до Договору про надання послуг ЕЦП. Управління розподілом ключів не може бути відокремлене від процесу підтримки відкритих ключів так само, як використання тільки пари ключів для шифрування не може гарантувати надійного інформаційного обміну. Впровадження технологій шифрування з відкритими ключами на корпоративному рівні без використання цифрових сертифікатів представляється малоефективним. Внаслідок необхідності сертифікатів, що підтверджують особу власника відкритого ключа, керування сертифікатами є невід'ємною частиною системи з відкритими ключами. Подібно до аналогової системи сертифікації, внутрішня система керування (така, як система e-Lock фірми Frontier Technologies, що містить компоненти для обробки цифрового підпису, Secure MIME і управління сертифікатами) видає сертифікати на відкриті ключі, перевіряючи спочатку особу користувача.

Рис 1 Схема життєвого циклу ключів [5].

Якщо інфраструктура відкритих ключів дозволяє відміняти або відновлювати їх, то система управління сертифікатами повинна передбачати також можливість збереження дійсних сертифікатів та знищення недійсних. Такий процес називається керуванням життєвим циклом ключів (рис 1).

Життєвий цикл ключа повинен мати фіксовану наперед задану тривалість від моменту його генерації до анулювання. В цьому проміжку відкритий ключ повинен отримати відповідний сертифікат, а користувачі - доступ до автентичних відкритих ключів інших абонентів телекомунікаційної мережі. Ефективне рішення питання управління сертифікатами також має передбачати спосіб ведення списку анульованих сертифікатів з оновленням в режимі реального часу, оскільки відкритий ключ може використовуватись для шифрування окремо від сертифікату, отже, представляється необхідним одночасне видалення із системи пари відкритих ключів разом із відповідними сертифікатами [5].

На сьогоднішній день існують генератори з можливістю породження послідовностей з періодом порядку 2000-3000 біт. Основним недоліком існуючих генераторів є передбачуваність результатів та кореляційні залежності при певних умовах. Послідовність вважається повністю випадковою, якщо її неможливо відтворити. Тобто, якщо використати двічі ідентичні вхідні дані для генератора, то отримані на виході результати будуть відрізнятись між собою, якщо генератор породжує дійсно випадкові послідовності.

Розділ 3 Центри сертифікації ключів

Центр сертифікації ключів(ЦСК) - юридична особа незалежно від форми власності або фізична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, що надає послуги електронного цифрового підпису та засвідчила свій відкритий ключ у центральному засвідчувальному органі або засвідчувальному центрі згідно з законодавством.

Акредитований центр сертифікації ключів (АЦСК) - ЦСК, акредитований в установленому порядку [7].

В Україні існує декілька таких центрів. Для отримання ЕЦП підприємством, що планує впровадити ЕЦП, укладається договір на послуги електронного цифрового підпису з відповідним центром сертифікації.

Центр сертифікації — це організація, яка надає послуги електронного цифрового підпису, зокрема:

надання у користування засобів електронного цифрового підпису
допомога при генерації відкритих та особистих ключів
обслуговування сертифікатів ключів:

формування
розповсюдження
скасування
зберігання
блокування

надання інформації щодо чинних скасованих і блокованих сертифікатів відкритих ключів
послуги фіксування часу
консультації та інші послуги [1].

Фахівці центру сертифікації ключів надають допомогу громадянину при генерації його ключів і формують електронний документ — посилений сертифікат, частиною якого стає відкритий ключ. У сертифікаті також чітко зазначається його власник — і все це підписується секретним ключем центру, після чого змінити сертифікат уже неможливо. Коли клієнт згенерував ключі, особистий він одразу забирає собі. Працівники центру не мають права ознайомлюватися з ключами чи перевіряти їх на працездатність. Це категорично заборонено [7].

Супровід посиленого сертифіката — передусім цілодобове забезпечення можливості доступу клієнтів до їх сертифікатів, отримання ними відомостей про статус сертифіката підписанта, використання сервісу позначки часу. У разі необхідності будь-який клієнт може цілодобово засобами телефонного зв’язку здійснити блокування свого сертифіката.

Блокування і поновлення сертифіката ключа — також необхідні функції. Клієнт може загубити електронний ключ і ним скористається зловмисник. Або, приміром, їде у відпустку, залишаючи ключ на роботі, і не хоче, щоб у період відсутності ключем хтось скористався. Тому клієнт має право звернутися до Центру і заблокувати його [4].

Чинним сертифікатом можна підписувати будь- які електронні документи. До речі, підпис центру не має обмежень — ним можна користуватись як для формування звітності чи укладання угод, так і для особистого листування. Єдине обмеження, визначене постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 р. № 1452 «Про затвердження Порядку застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності», — державним структурам дозволяється підписувати договори в електронному вигляді лише на суму до 1 млн. грн.

Віднедавна обов’язки з акредитації центрів сертифікації ключів покладено на Міністерство юстиції України, який виконує функцію центрального засвідчувального органу системи електронного цифрового підпису.

Розділ 4 Особливості та сфери застосування електронного цифрового підпису

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише посилений сертифікат ключа [3].

Інші юридичні та фізичні особи можуть на договірних засадах засвідчувати чинність відкритого ключа сертифікатом ключа, сформованим центром сертифікації ключів, а також використовувати електронний цифровий підпис без сертифіката ключа.

Розподіл ризиків збитків, що можуть бути заподіяні підписувачам, користувачам та третім особам, які користуються електронними цифровими підписами без сертифіката ключа, визначається суб'єктами правових відносин у сфері послуг електронного цифрового підпису на договірних засадах.

Захист прав споживачів послуг електронного цифрового підпису,
а також механізм реалізації захисту цих прав регулюються
Законом України «Про електронний цифровий підпис» та Законом України "Про захист прав споживачів".

Порядок застосування електронного підпису, у тому числі
електронного цифрового підпису в банківській системі України та
суб'єктами переказу коштів визначається Національним банком
України.

Переваги електронного документообігу з застосуванням ЕЦП все більше і більше оцінюють як державні органи, так і юридичні особи, пов’язані між собою підготовкою та отриманням різних видів звітів. Відповідні нормативні акти стосовно подавання звітів у електронному вигляді прийнято: Державною податковою службою України, Державною службою статистики України, Пенсійним фондом України; Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України; Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку та деякими іншими.

Висновки

Сучасне українське суспільство знаходиться на шляху розвитку інформаційних відносин. Все більше і більше значення приділяється інформації. В таких умовах було прийнято Закон України «Про електронний цифровий підпис» від 22 травня 2003 року, який юридично закріпив ЕЦП , після чого його почали використовувати у вітчизняному електронному документообігу. ЕПЦ – це вже не новий, але досить актуальний замінник власноручного підпису, переваги якого відчули багато державних та комерційних установ, завдяки ЕЦП пришвидшується процедура укладення цивільно-правових та господарських договорів, оформлення експортно-імпортних операцій, надання електронних банківських послуг.

ЕПЦ – ідентифікує підписувала, захищає електронні документи від підробки чи фальсифікації, це інструмент, який дав можливість електронному документообігу розвиватися.

Документ підписується ЕЦП за допомогою особистого ключа ЕЦП, який існує в одному екземплярі тільки у його власника. Цьому особистому ключу відповідає відкритий ключ, за допомогою якого можна перевірити відповідність ЕЦП її власнику. ЕЦП було створено за допомогою програмного забезпечення і спеціальної математичної функції. Програмне забезпечення для реалізації та реєстрацію ЕЦП здійснюють Центри сертифікації, в Україні є декілька таких центрів. Вони є обслуговуючими центрами потреб власників ЕПЦ з питань створення, обслуговування, завершення функціонування власних ЕЦП.

Використання електронного підпису, як одного з основних факторів сприяння електронному документообігу сприяє розвитку IT-технологій з живим їх застосуванням на загальнодержавному рівні. Це дозволяє нашій країні йти в ногу з міжнародним світовим розвитком.

Список використаних джерел

1. Вікіпедія – вільна енциклопедія. Електронний цифровий підпис, Акредитований центр сертифікації ключів: [Електрон. ресурс]. – Режим доступа: http://uk.wikipedia.org/wiki

2. Дебет - кредит. Бухгалтерія – Фінанси. Школа бухгалтера № 2 (від 02.02.2004р) : [Електрон. ресурс]. – Режим доступа: http://dtkt.com.ua/show/3cid0540.html.

3. Закон України «Про електронний цифровий підпис»: [Електрон. ресурс]. – Режим доступа: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/852-15.

4. Інформаційно- правова система «Ліга: Закон», Об электронной цифровой подписи : [Електрон. ресурс]. – Режим доступа: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T030852.html

5. Інформаційні технології та моделювання бізнес-процесів / Томашевський О.М., Г. Г. Цегелик, М. Б. Вітер, В. І. Дубук - К. : ЦУЛ, 2012. - 296 с.

6. Офіційний веб-портал адміністративних послуг міста Києва. Довідкова інформація: [Електрон. ресурс]. – Режим доступа: http://ac.dozvil-kiev.gov.ua/ContentPage/Details?title=eSign.

7. Учбовий курс. Основи електронного документообігу. Електронний цифровий підпис: [Електрон. ресурс]. – Режим доступа: http://nc.gov.ua/ communication/learning/course/index.php?COURSE_ID=2&TYPE=Y

Використання електронного підпису у фінансових установах 📙 Реферат → 🆔 52030