Використання кількісних методів для розробки управлінських рішень

Вступ

Будь-яка  наука базується на використанні історичного досвіду. Вивчення уроків історії дозволяє уникнути протиріч і помилок, що зустрічаються на ранніх етапах розвитку науки.Наука управління в цьому відношенні мало відрізняється від інших наук. Як і будь-яка наука, вона цікавиться минулим, сьогоденням і майбутнім. Аналіз минулого дозволяє краще зрозуміти сьогодення, щоб спрогнозувати майбутній розвиток.Знання й осмислення минулого сприяє кращому розумінню сучасного стану науки, а також появі і формуванню нових ідей. Розвиток науки управління свідчить, що нежиттєві концепції гинули, а залишалися тільки самі цінні, перевірені практикою і часом.Управління в умовах ринку одержало назву менеджменту.Відмінні риси менеджменту полягають у тім, що він орієнтує фірми на задоволення потреб ринку, на постійне підвищення ефективності виробництва (одержання оптимальних результатів з найменшими витратами), на волю в прийнятті рішень, на розробку стратегічних цілей і програм і їхнє постійне коректування в залежності від стану ринку.Поняття "менеджмент" останнім часом все частіше і частіше вживається в українській мові. Відкриваються "школи менеджерів", створюються "клуби менеджерів", проводяться "семінари менеджерів", але рідко люди віддають собі звіт у тому, що ж саме ховається за цим красивим словом. У літературі менеджмент визначається як управління виробництвом, система методів, принципів, засобів і форм управління, розроблених і вживаних в розвинених країнах для підвищення ефективності виробництва або іншої суспільної діяльності.Проблеми природи і принципів управління хвилювали мислителів протягом багатьох століть. Особливу увагу їм приділяється на сторінках спеціальної друку в період трансформації суспільно-економічних відносин. Об'єктивно теорія і практика управління розвивалися в нашій країні і розвинених капіталістичних країнах паралельно, що було обумовлено суспільно-економічними умовами організації і функціонування виробництва. Тому особливий інтерес представляє розгляд еволюції формування управлінської думки в нашій країні і менеджменту як специфічної галузі знань про закони управління за кордоном. Початок розвитку управлінської науки пов'язують з періодом промислового капіталізму, появою в 1776 р. праці А. Сміта "Багатство народів". Характерною рисою епохи зазначалося значення фахівця з ефективності і керівника виробництва. Багато бізнесменів погодилися з А. Смітом у тому, що тільки здорова конкуренція забезпечить безліч товарів і якість життя для всіх. Разом з тим в той період капіталісти практично не приділяли уваги фінансовим аспектам бізнесу. Виходячи з історичної періодизації розвитку менеджменту, можна виділити три основні напрями розвитку теорії та практики менеджменту: це товарна концепція (кінець ХІХ - початок ХХ ст.), Збутова (30-50-і рр..) Та маркетингова (з кінця 50-х - початку 60-х рр..). Подібний розподіл умовно, бо в даний час навіть у розвинених капіталістичних країнах можна зустріти окремі галузі, які здійснюють свою діяльність, використовуючи всі перераховані концепції.Подальший розвиток теорії і практики менеджменту досліджується з виділенням підходів, шкіл управління. Історичні процеси менеджменту структурують по етапах розвитку управлінської думки, виділяючи певні школи, наступні один за одним у часі і доповнюють один одного новими змістовними аспектами розуміння управління. В даний час досить складно провести систематизацію сформованих шкіл в управлінні, так як представники різних шкіл використовують теорії та концепції інших шкіл. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.Кількісна  теорія менеджменту

В основу кількісної школи покладено ідею про те, що управління є певним логічним процесом, який можна відобразити  за допомогою математичних символів та залежностей. В центрі уваги цієї школи знаходиться математична  модель, тому що саме за її допомогою  управлінську проблему можна відобразити (передати) у вигляді основних її цілей та взаємозв'язків. Інтереси представників кількісної школи практично повністю пов'язані з застосуванням математики в управлінні. Основний внесок цієї школи в теорію управління - це ідея про спрощення управлінської реальності за допомогою математичних моделей. Загальним для усіх ранніх теорій менеджменту було те, що вони пропонували кожна свій єдиний "рецепт" підвищення ефективності управління. Кожна з них не була помилковою та зробила важливий внесок у розуміння сутності менеджменту. Проте кожна з них одночасно обмежена з точки зору вузького погляду на багатомірність управління. Наприкінці 1961р. Гарольд Кунц опублікував статтю, у якій охарактеризував диверсифікацію підходів до вивчення менеджменту та назвав цей стан "джунглями теорій менеджменту". Він зробив висновок, що диверсифікація теорій управління є наслідком намагань кожної школи, кожного напрямку створити якусь завершену теорію менеджменту. Поведінковий та кількісний підходи не еквівалентні усьому полю менеджменту. Це скоріше інструменти, які має використовувати менеджер.

Кількісна школа управлінської думки почала формуватися в період другої світової війни. Під час війни урядові особи і науковці в Сполучених Штатах Америки об'єдналися разом для допомоги військовим. Щоб ефективніше використати їхній потенціал, вони використали деякі елементи математичного підходу до менеджменту як Тейлор і Гант удосконалили протягом попередніх десятиліть, застосувавши їх до проблеми війни. Наприклад, ці урядові особи і науковці дослідили, що за допомогою математичного аналізу можна вирішити проблеми передислокацій військ, технічного і підводного флоту. Після війни такі компанії як Du Pont I General Electric почали використовувати ці методи для перегрупування працівників, розміщення підприємства, складських приміщень. В основі цей підхід пов'язаний з використанням кількісних методів у менеджменті.

Основним  завданням кількісної школи в  менеджменті є забезпечення керівників і інформаційною базою, необхідною для прийняття рішень. Представники інженерних наук, статистики, математики зробили вагомий внесок у розвиток кількісної школи. Отже, актуальність дослідження завдань кількісної школи полягає у необхідності вивчення проблеми сучасного застосування підходів кількісної школи, оскільки процес прийняття рішень є складовою частиною роботи будь якого керівника і від правильності та своєчасності його здійснення залежить результативність (ефективність) роботи підприємства.Дослідження в межах кількісної школи передбачає реалізацію певних дій (процедур): виявлення операційної проблеми; вироблення моделі ситуації, яка спрощує реальність і подає її абстрактно; надання змінним моделі кількісних значень з метою опису кожної змінної та зв'язків між ними.Більшість методів і засобів кількісної школи мають такі характеристики:

- головна  увага зосереджується на прийнятті  рішення

- основний  кінцевий результат аналізу повинен  втілюватися у вигляді керуючого  впливу.

- процес  прийняття рішення є головною  складовою частиною повсякденної  діяльності керівників;

- використання  формалізованих математичних моделей,  які дозволяють сформувати можливі  варіанти вирішення проблеми;модель - це форма зображення реальності; зазвичай, вона спрощує реальність  або зображує її абстрактно. Моделі  полегшують розуміння складності  реальності. Процедури перетворення  даних повинні бути досить  зрозумілими і докладними, щоб  будь-який аналітик міг отримати  на основі однакових даних  одні і ті ж результати;залежність  від комп'ютера -- необхідність  використання комп'ютера пояснюється  складністю математичних моделей,  великим обсягом даних, а також  значною кількістю обчислень,  які виконуються при моделюванні.

Кількісна школа, або нова школа управління до якої належить Р. Аккоер, С. Бір, А. Екман, Е. Квейд та ін. яку характеризують як технократичну бо представники цієї школи розглядали управління як логічний процес, який може бути виражений математично, вони намагалися розвивати і використовувати кількісні методи для надання допомоги менеджерам в прийнятті рішень за складних і кризових ситуацій. Виявивши неспроможність своїх менеджерів справлятися з наростаючими труднощами в стосунках з зовнішнім середовищем, особливо на фоні японського впливу в управлінні, американські корпорації стикнулися з кризою керованості своїх господарських систем. Подальша гуманізація виробничих відносин і пошуки виходу з цієї кризи зумовили нову управлінську парадигму, під якою розуміють нову систему поглядів у менеджменті. Кількісна школа (Р. Аккоф, Г. Саймон, Л. В. Канторович). Представники кількісної школи розглядали управління як певний логічний процес, котрий можна відобразити за допомогою відповідних математичних моделей і на основі цього забезпечити прийняття оптимальних управлінських рішень. Фактично дослідження теоретиків цієї школи спрямовані на розробку кількісних методів обгрунтування управлінських рішень (дослідження операцій)

2.Кількісна школа (нова школа 1950 -- дотепер)

Сучасний  менеджмент, заснований на науковому  дослідженні управління, займається використанням наукового підходу  до практики управління. Саме це дало можливість розвинути нову концепцію менеджменту  шляхом використання математичних методів  та комп'ютерної техніки, дав їй відповідну назву "кількісна (управлінська) школа".Представники цієї школи вважають управління процесом логічним та піддаючимся формалізації, який можливо виразити математично. Завдяки застосуванню економіко-математичних методів можна вирішувати такі завдання, як наприклад:

1) управління  запасами;

2) управління  масовим обслуговуванням;

3) розподіл  обмежених ресурсів між споживачами;

4) заміна  старого обладнання;

5) пошук  рішень через раціональний перебіг  можливостей;

6) застосування  теорії ігор;

7) прогнозування;

8) імітаційне  моделювання.

Для сучасної фази характерним є застосування "суворих" методів дослідження, які ґрунтуються на формалізації процесів управління і є складовими частинами таких наук, як математика, статистика, інженерні науки. Ці науки і пов'язані з ними галузі знань внесли суттєвий внесок у теорію управління на всіх фазах її розвитку. їх вплив можна простежити ще в працях Тейлора з наукового аналізу праці. Проте до Другої світової війни кількісні методи використовувались у науці і практиці управління ще недостатньо. Під час війни в Англії для управління ефективною протиповітряною обороною від нальотів фашистських літаків було вперше застосовано кількісні методи, згруповані під загальною назвою "дослідження операцій". Пізніше ці методи виявились ефективними у вирішенні інших проблем управління, а в самій математиці розвинувся окремий напрям досліджень, названий прикладною математикою.Дослідження операцій за своїм змістом -- це застосування методів наукового дослідження до операційних проблем організацій. Послідовність застосування методів дослідження операцій така. На першому етапі фахівці-управлінці ставлять завдання, тобто структурують управлінські проблеми, формулюють перелік обмежень і вимоги до критеріїв ефективності їх розв'язання. Другий етап здійснюють фахівці з дослідження операцій. Вони розробляють модель ситуації. Модель, як правило, спрощує реальність або подає її абстрактно, що дає змогу краще зрозуміти складності реальності. Спрощення реальності за допомогою моделі відбувається скороченням кількості змінних після оцінки суттєвості впливу їх на кінцевий результат. Кількість змінних скорочують відкиданням несуттєвих і агрегуванням другорядних. Отже, в моделі залишаються найбільш суттєві змінні. Третій крок полягає у "випробуванні" моделі наданням змін кількісним значенням. Це дає змогу об'єктивно описати та порівняти кожну змінну і відношення між ними. Перевагою кількісного підходу є заміна словесних міркувань та описового аналізу моделями, символами та кількісними значеннями. Звичайно, моделі ситуацій, проблем та процесів управління досить складні, тому поштовхом до застосування їх був винахід і удосконалення комп'ютерів. Комп'ютери дали змогу дослідникам операцій сконструювати математичні моделі зростаючої складності, які досить наближені до реальності і із значною точністю описують її. Отже, кількісні методи є ефективним знаряддям наукових досліджень в управлінні, у вирішенні практичних завдань його оптимізації.

У колишньому СРСР дослідження операцій використовувалося  в основному для розробки варіантів  планових завдань. Однак такі дослідження  не завжди були успішними, оскільки в  моделі складно було закласти суб'єктивні  моменти, пов'язані з функціонуванням  адміністративно-командної економіки. Сьогодні це перспективний напрям оптимізації  управління в умовах ринкової економіки.Сучасний менеджмент, заснований на науковому дослідженні управління, займається використанням наукового підходу до практики управління. Саме це дало можливість розвинути нову концепцію менеджменту шляхом використання математичних методів та комп'ютерної техніки, дало їй відповідну назву "кількісна школа".Представники цієї школи вважають управління процесом логічним та таким, що піддається формалізації, який можливо виразити математично.Внесок кількісної школи: розробка та застосування моделей для поглибленого розуміння управлінських проблем; розвиток кількісних методів на допомогу керівникам у складних ситуаціях.До недоліків школи відноситься: вузькоспеціалізований підхід до управління; неможливість повного врахування людського фактора.Треба усвідомити, що на кожному етапі управління допомагало вирішувати питання свого часу. Глибокі перетворення в управлінні економікою не можуть бути реалізовані без відповідних змін у політичній системі, соціальній та духовній сферах. 
 

3.Використання  кількісних методів  для розробки управлінських  рішень

Кількісний  підхід до ухвалення управлінських  рішень спирається на інженерні науки, математику, статистику і дозволяє використовувати кількісні моделі, методи і критерії оцінки при ухваленні  управлінських рішень. Теоретичні основи математичних методів були закладені  рос. вч. Л. Канторовичем і В. Новожиловым, які не лише розробили методи кількісного підходу, але і сприяли практиці їх застосування. Починаючи з 60-х років економіко-математичні методи використовуються для вирішення проблем оптимізації планів, формування цін, розподілу ресурсів, планування і так далі. Кількісні методи ухвалення рішень. У основі їх лежить науково-практичний підхід, що припускає вибір оптимальних рішень шляхом обробки (за допомогою ЕОМ і ЭММ) великих масивів інформації.Залежно від типу математичних функцій, покладених в основу моделей, розрізняють:

а) лінійне  моделювання, при якому використовуються лінійні залежності;

б) динамічне  програмування, що дозволяє вводити  додаткові змінні в процес рішення  завдань;

в) імовірнісні  і статистичні моделі, що реалізовуються в методах теорії масового обслуговування;

г) теорія ігор - моделювання таких ситуацій, ухвалення рішення в яких повинне  враховувати неспівпадання інтересів різних підрозділів;

д) імітаційні моделі дозволяють експериментально перевірити реалізацію рішень, змінити початкові  передумови, уточнити вимоги до них.

Кількісні методи ухвалення рішень. У їх основі лежить науково-практичний підхід, що припускає вибір оптимальних  рішень шляхом обробки великих масивів  інформації за допомогою ЕОМ. Моделі і кількісні методи використовуються для вирішення таких завдань, як регулювання транспортних потоків в містах і оптимізація руху в аеропортах, складання розкладів занятий в університетах, управління запасами в універмагах, розробка нових видів продукції, планування матеріального забезпечення, розподіл устаткування і трудових ресурсів для виробництва різних виробів на заводі, складання графіків спортивних ігор. Завдання науки управління полягає в тому, щоб забезпечити керівників науковою базою для вирішення проблем, пов'язаних з взаємодією підрозділів в інтересах організації як цілісної системи. Наука управління включає використання: наукового методу; системній орієнтації; моделей.

Науковий  метод є фундаментальною процедурою будь-якого наукового дослідження. Він складається з трьох етапів:1. Спостереження, при якому виконують збір і аналіз інформації з проблеми і ситуації. Приміром, якщо розглядається потреба в запасах, керівник повинен оцінювати, як варіює рівень запасів залежно від попиту.2. Формулювання гіпотези. Формулюючи гіпотезу, дослідник виявляє наявні альтернативи - варіанти дій і їх наслідку. Метою тут є встановлення взаємозв'язку елементів системи або компонентів проблеми. Якщо спостереження показує, що запаси будуть недостатні, коли попит впродовж місяця зросте на 10%, керівник може спертися на гіпотезу, по якій певне збільшення запасів розв'яже проблему.3. Верифікація, або підтвердження достовірності гіпотези, здійснюється шляхом аналізу результатів прийнятого рішення.Наприклад, керівник може збільшити запаси на величину, рекомендовану фахівцем. Якщо при цьому запаси не падають і не ростуть понад міру, гіпотезу слід визнати правильною. Якщо положення не нормалізується, то керівник повинен використовувати додаткові дані і сформулювати нову гіпотезу.Системна орієнтація і використання моделей. Застосовуючи науковий метод, необхідно пам'ятати, що організація - це відкрита система, що складається з взаємозв'язаних частин. Тому особливістю наукового підходу до управління є системна орієнтація. Інша сторона науки управління - використання моделей. Моделювання потрібне через складність проблем управління проведення експериментів в реальному житті.

Модель - це представлення об'єкту, системи  або ідеї в деякій формі, відмінній  від самого об'єкту або системи. Наприклад, схема організації - це модель, що представляє  її структуру. Головна особливість  моделі - спрощення реальної ситуації або системи. Модель менш складна, деталі, що не відносяться до справи, маскують проблему в реальному житті, усуваються, тому можливості розуміння і дозволу проблем збільшуються. Необхідність моделювання обумовлена тим, що багато організаційних ситуацій складні, можливості проведення експериментів в реальному житті рідкісні, а також тим, що керівництво орієнтується на майбутнє. Осягнути реальний світ можна, спростивши його за допомогою моделювання.Експериментування в певних випадках в умовах реального світу може і повинно виконуватися. Коли підприємства створюють нову складну продукцію, вони завжди виготовляють зразки, перевіряють його в реальних умовах і тільки потім розгортають виробництво. Але пряме експериментування коштує дорого і вимагає часу. Крім того, пряма експериментальна перевірка рішень, пов'язаних з екстремальними ситуаціями, часто просто неможлива, оскільки може бути пов'язана або з банкрутством організації, або з руйнуванням об'єктів, або із загибеллю людей.

Орієнтація  управління на майбутнє. Неможливо  спостерігати явище, яке ще не існує  і може бути ніколи не існуватиме. Тому моделювання - єдиний спосіб уявити варіанти майбутнього, визначити потенційні наслідки можливих рішень, порівняти  їх і вибрати переважне. Моделі підрозділяють  на фізичні, аналогові і математичні.Фізична модель є збільшеною або зменшеною копією об'єкту або системи. Особливість фізичної моделі полягає в тому, що в деякому розумінні вона виглядає як моделююча цілісність. Наприклад, авіаційні підприємства завжди виготовляють зменшені фізичні копії нових літаків, щоб перевірити аеродинамічний опір. Модель повинна поводитися аналогічно новому літаку, що розробляється, при цьому коштує вона в мільйони разів менше справжнього літака.Аналогова модель представляє досліджуваний об'єкт аналогом, який поводиться як реальний об'єкт, але не виглядає як такий. Відомі кожному економістові або менеджерові графіки, що ілюструють співвідношення обсягу виробництва і витрат, є аналоговою моделлю. Графік показує, як рівень виробництва впливає на витрати.Математична модель - цей опис властивостей об'єкту або системи за допомогою математичних символів. У математичній моделі використовуються символи для опису властивостей або характеристик об'єкту або події. Математичні моделі найчастіше використовуються при ухваленні організаційних рішень.Побудова моделі, як і управління, є процесом. Основні етапи процесу - постановка завдання, побудова, перевірка на достовірність, застосування і оновлення моделі.Постановка завдання - перший і найбільш важливий етап побудови моделі, здатний забезпечити правильне рішення управлінської проблеми. Використання математики і комп'ютера не принесе ніякої користі, якщо проблема не буде точно визначена.Керівник, сформулювавши проблему, повинен зуміти виявити симптоми і їх причини. Наприклад, скарги магазинів на затримки виконання їх замовлень можуть бути наслідком виробничих проблем на підприємствах. Причиною може виявитися нестача сировини і запасних частин до устаткування, які обумовлені поганим плануванням.Побудова моделі. Спочатку необхідно визначити головну мету моделі - які вихідні дані треба отримати, використовуючи модель, щоб допомогти керівництву вирішити проблему, що стоїть перед ним. У даному прикладі потрібна вихідна інформація про точні терміни і кількість тих, що підлягають замовленню сировини і запасних частин.Потім слід визначити, яку інформацію потрібно для побудови моделі і які потрібні відомості на виході. У даному випадку необхідною інформацією буде точний прогноз потреби за кожним початковим матеріалом, відомості про характері і кількості сировини для кожного виду продукції, очікуваної довговічності і кількості вузлів і деталей устаткування, використовуваного для виробництва продукції.Крім того, слід оцінити витрати на створення моделі і реакцію людей, які повинні будуть її використовувати. Модель, яка коштує більше, ніж принесе вигод, нікому не потрібна, а занадто складна модель може бути не зрозуміла користувачам і не застосовуватиметься на практиці.Перевірка моделі на достовірність майже завжди потрібна. По-перше, потрібно визначити міру відповідності моделі реальному явищу, встановити, чи усі істотні чинники реальної ситуації вбудовані в модель. По-друге, слід зрозуміти, наскільки моделювання дійсно допомагає керівництву розв'язати проблему. У розглянутому прикладі необхідно перевірити, чи дійсно модель дасть можливість планувати замовлення на сировину і матеріали, запасні частини так, щоб усунути скарги магазинів на затримки постачань. Бажано перевірити модель на ситуації, що мала місце у минулому. Головна причина обмеженого використання моделей керівниками полягає в тому, що вони не розуміють їх і тому побоюються застосовувати. Щоб уникнути цього керівники повинні брати участь в постановці завдання, встановленні вимог до результатів моделювання.Оновлення моделі робиться, якщо керівництву знадобляться вихідні дані в зручнішій формі або додаткові дані. Якщо цілі організації змінюються, можуть змінитися і критерії ухвалення рішень. Інформація, що знову з'явилася, може допомогти уточнити модель.Проблеми моделювання можуть породжуватися недостовірними початковими допущеннями. Деякі передумови, покладені в основу моделі, не можуть бути точно оцінені і об'єктивно перевірені, наприклад, припущення про ріст продажів наступного року на певну суму, не піддається перевірці.Інформаційні обмеження є головною причиною недостовірності передумов і інших утруднень при моделюванні. Точність моделі визначається точністю інформації з проблеми. Нерідко виникають ситуації, коли неможливо отримати інформацію по усіх важливих чинниках і використовувати її в моделі. Якщо зовнішнє середовище рухливе, інформацію про неї слід оновлювати швидко, але на це може бракувати час або це може виявитися занадто дорого. Головна причина недостатньо широкого використання моделей полягає в тому, що керівники, для яких вони створюються, часто не цілком розуміють отримувані результати і тому бояться їх застосовувати. Причиною є недолік у них знань в цій області. Для боротьби з цим фахівцям по кількісних методах аналізу слідує значно більше свого часу приділяти ознайомленню керівників з можливостями і методикою використання моделей.При оцінці витрат на моделювання керівництву слід враховувати витрати часу керівників вищого і нижчого рівнів на побудову моделі і збір інформації, витрати і час на навчання, вартість обробки і зберігання інформації. Моделі, що мають надмірно високу вартість, неефективні. 
 
 

Висновок

Підготовка  сучасних менеджерів-професіоналів  неможлива без знання історії  розвитку науки управління. Менеджмент розвивався протягом століть, перш ніж  перетворився в самостійну галузь знання, науку. Значний вплив на формування менеджменту зробили: школа наукового  управління, класична (адміністративна) школа, школа психології і людських відносин, школа науки управління (кількісна школа), а також видатні  представники цих шкіл, такі як Ф. Тейлор, А. Файоль, Е. Мейо й ін.Ринкова економіка вимагає адекватної їй системи управління, що повинна перетерпіти радикальні перетворення разом із усім суспільством. В умовах переходу до ринкових відносин найважливішим фактором успіху стає безупинне удосконалювання теорії і практики управління.Великого значення набуває вивчення передового і прогресивного досвіду управління закордонних країн і використання його при аналізі власних управлінських проблем. Тому вивчення історії розвитку теорії і практики закордонного менеджменту вкрай актуально.У сучасних умовах перебудови економіки на основі ринкових відносин одним із пріоритетних її напрямків є вироблення основних теоретичних і методологічних позицій по використанню менеджменту в практичній діяльності українських організацій. Основною особливістю управлінської думки стає пошук нових конкретних і реальних шляхів удосконалювання системи управління, вироблення позиції по різних проблемах управління стосовно до ринкових умов і на основі творчого осмислення передового закордонного досвіду. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури

1. Краснокутська Н. В., Власова А. М. Інноваційний менеджмент: навч. Посібник.-К.: КНЕУ, 1997.-92с.

2. Пушкар  Р. М., Тарнавська Н. П. Менеджмент: теорія та практика. Підручник.-2-ге  вид.,перероб. і доп.-Тернопіль: Карт-бланш, 2003.-490 с.

3. Туленков М. В. Вступ до теорії і практики менеджменту: навч. Посібник.- К.: МАУП, 1998. - 136 с.

4.Лафта Дж. К. Менеджмент: Підручник. М., 2002. - 264 с.

5.Віханський О.С., Наумов А.І. Менеджмент. Підручник. М., 2001. - 528 с. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………….…3

1. Кількісна теорія менеджменту………………………………………………...5

2. Кількісна  школа (нова школа 1950 -- дотепер)……………………………...7

3. Використання  кількісних методів для розробки  управлінських рішень…..9

Висновок

Список  використаної літератури