Вимоги до транспортних засобів

Основні поняття транспортування та експедиції вантажів

Ключова роль транспортування у логістиці пояснюється не тільки великою питомою вагою транспортних витрат у загальному складі логістичних витрат, але і тим, що без транспортування неможливе саме існування матеріального потоку.

Термін «транспортування» можна доповнити логічним аналізом його змісту і зробити п’ять послідовних кроків у напрямку визначення цього поняття [3, с.150].

По-перше, природним буде визначити транспортування як перевезення — переміщення у просторі матеріальних цінностей та людей.

По-друге, таке переміщення не має відбуватися стихійно. Перевезення буде результативним за умови, що воно відбувається до вказаного місця з передачею вантажу певній особі.

По-третє, переміщення цінностей та людей має відбуватися на платній основі. Ця ознака має цивільно-правовий характер. Вона є визначальною для визнання юридичного характеру відносин перевезення.

Ці ознаки певний час були достатніми для загального визначення перевезення як особливого виду економічної діяльності. З розвитком науки і техніки постійно з’являються нові транспортні засоби, які вимагають певного рівня професійності. Використання такого чи іншого транспортного засобу суттєво впливає на обсяги і швидкість перевезення. Тому постає необхідним виділення ще однієї ознаки, яка відрізняє транспортування від перевезення.

По-четверте, транспортування — це перевезення з використанням транспортних засобів та шляхів сполучення. Перевезення без використання транспортних засобів, як правило, не вимагають спеціального дозволу, а тому не мають публічно-правового характеру.

По-п’яте, відомо, що транспортні засоби відносяться до джерел підвищеної небезпеки (створюють підвищену імовірність заподіяння шкоди оточуючим). Тому законодавець, як правило, встановлює порядок державного дозволу займатися діяльністю з надання транспортних послуг.

Таким чином, можливе таке визначення транспортування, як ключову комплексну активність, пов’язану з переміщення матеріальних цінностей, незавершеного виробництва або готової продукції на платній основі уповноваженими на це перевізниками з використанням транспортних засобів та шляхів сполучень до певного місця, а при перевезенні вантажу — з передачею певній особі. Також ця активність складається, у свою чергу, з комплексних та елементарних активностей, включаючи експедирування, вантажопереробку, упакування, передачу прав власності на вантаж, страхування і т.п. [3, с.152].

Термін «транспортування» за своїм змістом ширший від терміну «перевезення», який застосовується в складному інституті договірного права та в інституті договорів перевезення цивільного права. З іншого боку, « транспортування » вужче «транспортної діяльності».

Транспортування - це становий хребет всієї транспортної діяльності. Інші види діяльності належать до транспортної діяльності тому, що вони безпосередньо пов’язані саме з транспортуванням.

Транспортна діяльність - це діяльність, яка безпосередньо пов’язана з транспортуванням (перевезенням і буксируванням вантажів та перевезенням пасажирів). Як вид господарської діяльності транспортна діяльність є не тільки наданням «послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність», а й управлінською діяльністю, яка «спрямована на надання» таких послуг.

Розглядають транспортування технологічне (внутрішнє) та зовнішнє.

Внутрішнє переміщення товарів здійснюється в процесі виробництва та складування, як правило, в межах однієї виробничої площадки на незначні відстані.

Зовнішнє здійснюється при перевезенні, як правило, на далекі відстані між різними суб'єктами господарювання, або між віддаленими підрозділами одного підприємства.

Організація перевезення є важливою функцією. Існує декілька підходів до організації перевезень. Серед них можемо назвати два основних: децентралізоване та централізоване транспортування.

1) За децентралізованого перевезення кожен підрозділ компанії самостійно, без узгодження й координації з іншими займається переміщенням необхідних вантажів.

2)За централізованого перевезення, тільки вповноважений транспортний підрозділ має право здійснювати операції із перевезень. Інші підрозділи компанії виставляють замовлення до перевезення.

Як було сказано вище, транспортування складається з комплексних та елементарних активностей, включаючи експедирування.

Транспортна експедиція – це надання послуг вантажовідправникам і вантажоодержувачам (клієнтам) і організація доставки вантажів певним видом транспорту. У Радянські часи такого поняття не існувало. Була лише посада – експедитор - це людина, яка супроводжувала вантаж при перевезенні його автомобільним транспортом.

Під транспортною експедицією мається на увазі організація перевезення вантажів від дверей складу вантажовідправника до дверей складу вантажоодержувача, скорочено «від дверей – до дверей». При цьому експедиторське підприємство надає повний комплекс послуг з доставки вантажу: доставку від складу вантажовідправника на вантажну залізничну станцію, відвантаження у вагон, оплату залізничного тарифу, відвантаження з вагону на станції призначення і доставку вантажу автомобільним транспортом до складу вантажоодержувача.

Керівництво вантажними перевезеннями і вантажними станціями на залізницях здійснюють вантажні служби.

Перелік транспортно-експедиційних послуг наведено на рисунку 1.

Рисунок 1 – Види транспортно-експедиційних послуг

Це далеко не повний перелік послуг, які можуть бути обумовлені договором транспортної експедиції вантажів.

Найбільш складними експедиторськими операціями є так звані інтермодальні (мультимодальні) перевезення.

Мультимодальні перевезення - транспортування одного і того ж вантажу за допомогою різних видів транспорту на основі одного договору. По суті, кожне вантажоперевезення - мультимодальне. Наприклад, якщо потрібно здійснити морське перевезення, спершу вантаж необхідно доставити в порт.

Вантажовідправникові слід звертатися до експедиторського підприємства в наступних випадках (рис.2)

Рисунок 2 - Випадки, за якими вантажовідправникові слід звертатися до експедиторського підприємства

Робота через експедитора мінімізує витрати часу і засобів. Для вантажоодержувача робота з експедитором у більшості випадків дозволяє скоротити простої вагонів і контейнерів, особливо при отриманні імпортних вантажів. Експедиційна компанія фактично виконує частину завдань логістики. Логістика - це оптимізація при організації процесу перевезення, складування і обліку товару. А оптимізація означає скорочення витрат та часу.

Основні поняття транспортних засобів

Транспорт у системі логістики відіграє двояку роль:

- по-перше, він присутній як складова частина або компонент у основних функціональних областях логістики (закупівельний, виробничій, розподільчій);

- по-друге, транспорт є однією із галузей економіки, у якій також розвивається підприємницька діяльність: транспорт пропонує на ринку товарів і послуг свою продукцію-транспортні послуги, за які отримує доходи і має прибуток.

Будучи галуззю матеріального виробництва, транспорт має свою продукцію - це сам процес переміщення, яка характеризується рядом істотних відмінностей:

- відсутність речової форми, але в той же час матеріальність за своїм характером, тому що в процесі переміщення затрачаються матеріальні засоби: відбувається зношення рухомого складу і засобів обслуговування, використовується праця робітників транспортної сфери і т.д.;

- неможливість зберігання і нагромадження, тому транспорт може мати тільки деякий резерв своєї пропускної та провідної здатності для задоволення потреб у транспортних послугах;

- втілення в додаткових транспортних витратах, які зв’язані з переміщенням матеріального потоку, тому транспорт необхідно використовувати так, щоб транспортні витрати були найменшими за інших рівних умов;

- прив’язаність до певного місця, району, регіону (наприклад, до місця, де розташовані шляхи сполучення і є відповідні транспортні підприємства).

Вказані особливості накладають свій відбиток на устрій і функціонування системи транспортної логістики.

За призначенням виділяють дві основні групи транспорту:

1. Транспорт загального користування - галузь народного господарства, яка задовольняє потреби всіх галузей народного господарства і населення у перевезеннях вантажів та пасажирів. Його часто називають магістральним. Поняття транспорту загального користування охоплює залізничний транспорт, водний транспорт (морський і річковий), автомобільний, повітряний транспорт і транспорт трубопровідний.

2. Внутрішньовиробничий транспорт, а також транспортні засоби всіх видів, що належать нетранспортним підприємствам, є, як правило, складовою частиною яких-небудь виробничих систем і повинен бути органічно в них вписаний. Відповідно, організація його роботи є одним із завдань організації логістики на підприємстві в цілому і здійснюється разом із вирішенням завдань виробництва, закупівель і розподілу. Так, організація переміщення вантажів транспортом не загального користування є предметом вивчення внутрішньовиробничої логістики. Вибір каналів товароруху вирішується в рамках розподільчої логістики.

Транспортна логістика вирішує комплекс завдань, пов’язаних з організацією переміщення вантажів транспортом загального користування. Основні з цих завдань наведено на рис.3.

Рисунок 3 – Основні завдання транспортної логістики

Завдання вибору виду транспорту вирішується у взаємозв'язку з іншими завданнями логістики, такими, як створення і підтримка оптимального рівня запасів, вибір виду тари та упаковки та ін. Основою вибору виду транспорту, оптимального для конкретного перевезення, має служити інформація про характерні особливості різних видів транспорту.

До транспортних засобів належать технічні засоби, які слугують для переміщення вантажів у просторі.

Класифікація транспортних засобів:

1)за призначенням перевезень: зовнішній; міжцеховий; внутрішній;

2)за режимом роботи: перервної дії; неперервної дії;

3)за напрямком переміщення вантажів: горизонтальний (конвеєри, транспортери); вертикальний (ліфти); змішаний (крани); похилий (канатні дороги);

4)за видами транспортних засобів: автомобільний; залізничний; трубопровідний; авіаційний;

5)за рівнем механізації (автоматизації): автоматизований; механізований; ручний;

6)в залежності від можливості переміщення транспортного засобу виділяють дві групи транспортних засобів: стаціонарні транспортні засоби; нестаціонарні або пересувні транспортні засоби [2, с.207].

Транспортування може здійснюватись різними видами транспорту:

- Автомобільним транспортом;

- Залізничним;

- Морським;

- Річковим;

- Повітряним;

- Трубопровідним.

У процесі прийняття рішення про перевозку найманим чи власним транспортом оцінюється наступне:

- загальні витрати;

- рівень контролю;

- рівень сервісу;

- гнучкість

Кожний з видів транспорту має конкретні особливості з точки зору логістичного менеджменту, переваги й недоліки, які визначають можливості його використання в логістичній системі (табл.1)[1].

Таблиця 1

Порівняльна характеристика різних видів транспорту

Виділяють шість основних факторів, які впливають на вибір виду транспорту:

- час доставки;

- частота відправлень вантажу;

- надійність дотримання графіка доставки;

- здатність перевозити різні вантажі;

- здатність доставити вантаж у будь-яку точку території;

- вартість перевезення [2, с.207].

Вибираючи засіб доставки конкретного товару, відправники враховують до шести факторів одночасно. Так, якщо відправника цікавить швидкість, його основний вибір зосереджується на повітряному або автомобільному транспорті. Якщо його мета - мінімізувати витрати, вибір обмежується водним і трубопровідним транспортом. Найбільше переваг пов'язано з використанням автомобільного транспорту, чим і пояснюється зростання його частки в обсязі перевезень. Однак остаточний висновок про варіант доставки вантажів ґрунтується на техніко-економічних розрахунках.

Після вибору виду транспорту й перевізника встановлюється процедура оцінки якості транспортних послуг, яка включає в себе:

- аналіз витрат;

- облік пошкоджень продукції;

- оцінка своєчасності доставки;

- інші фактори.

Принципово важливо, що транспорт як елемент інфраструктури все частіше бере на себе нетранспортні функції, звільняючи споживача від збутових і розподільчих операцій. Таким чином, транспорт перестає бути відособленою галуззю економіки, яка продає послуги з переміщення вантажів. Він виступає як виробник широкого кола послуг, готовий здійснити комплексне обслуговування.

Вимоги до транспортних засобів

Важливим завданням організації перевезень є вибір ефективних транспортних засобів, які найбільш повно відповідають конкретним умовам перевезень.

У даний час, як правило, кожне транспортне підприємство здійснює перевезення:

1) широкої номенклатури вантажів;

2) по різних маршрутах (при різній довжині їздки з вантажем);

3) по дорогах різної категорії і стану (різна технічна швидкість);

4) при широкому діапазоні зміни часу простою під навантажувально-розвантажувальними роботами й використання пробігу.

Певне сполучення умов організації перевезень вимагає використання певної моделі транспортного засобу, що могла б забезпечувати максимальну продуктивність і мінімальну собівартість перевезень.

Багатомарочність парку транспортних засобів транспортного підприємства підвищує ефективність перевізного процесу, але одночасно призводе до ускладнення і подорожчання утримування, технічного обслуговування та поточного ремонту транспортних засобів.

При виборі транспортних засобів вирішують два взаємозалежні завдання (рис. ):

1) визначають спеціалізацію;

2) підбирають вантажопідйомність.

Рис. 4 Комплекс взаємодії груп факторів, що обумовлюють вибір вантажних транспортних засобів

Для здійснення правильного вибору транспортних засобів ураховують наступні "кінцеві" елементи (фактори):

1) Транспортні: вид вантажу і його характеристика; партіонність перевезень; обсяг і стабільність перевезень; дальність перевезень; способи навантаження-розвантаження і складська облаштованість; режим роботи; вид маршрутів й організація перевезень.

2) Дорожні: міцність дорожнього покриття (припустиме осьове навантаження); елементи профілю і плану доріг; інтенсивність руху; проїздимість дороги.

3) Природно-кліматичні: зона помірного клімату; зона холодного клімату; зона жаркого клімату; високогірні райони.

4) Конструкційні: кузов; використання маси.

5) Експлуатаційні: адаптація кузова; вантажомісткість; зручність використання; прохідність.

6) Економічні критерії: продуктивність; собівартість; наведені витрати; трудомісткість перевезень; позатранспортний ефект.

При виборі транспортного засобу до нього пред’являють певний комплекс вимог, необхідних для виконання (рис. ).

Рис. 5 Основні вимоги до транспортних засобів

Групи вимог до рухомого складу автомобільного транспорту:

-       обов'язкові - вимоги екологічного характеру, технічні вимоги та вимоги безпеки дорожнього руху;

-       необов'язкові - вимоги, які можна виконувати або не виконувати (наприклад, тип підвіски - ресорна або пневматична);

-       пов'язані з особливими умовами перевезень (наприклад, перевезення швидкопсувних і небезпечних вантажів відповідно до правил, перевезення великовагових і великогабаритних вантажів відповідно до наявних рекомендацій).

Основні правила екологічної представляють собою обмеження по токсичності відпрацьованих газів двигунів, а також по гучності автомобілів загальною масою понад 3,5 т та в залежності від категорії АТЗ по потужності двигуна. Ці вимоги насамперед призначені для виробників автомобілів і є критерієм оцінки для проходження сертифікації.

Приведемо основні технічні вимоги до рухомого складу автомобіля:

1.              Автомобілі та їх причепи повинні мати мінімальну глибину протектора 2 мм на всіх шинах.

2.              Автомобілі та їх причепи повинні мати задні захисні пристрої (бампер безпеки).

3.              Автомобілі та їх причепи повинні мати захист від бокового удару (бічний захисний пристрій).

4.              У робочому стані повинна знаходитися аварійна світова сигналізація і на борту автомобіля повинен бути знак аварійної зупинки (червоний застережливий трикутник).

5.              Автомобілі повинні в обов'язковому порядку бути обладнані тахографом відповідно до найсучасніших вимог. Тахографи забезпечують автоматичну реєстрацію часу керування водіями транспортним засобом; часу відпочинку; швидкості руху; пройденої відстані та інших параметрів.

6.              Автомобілі повинні мати пристрої, що обмежують швидкість згідно з існуючими нормативами.

7.              Автомобілі великої довжини і вантажопідйомності повинні мати задні світлоповертаючі розпізнавальні знаки.

8.              Автомобілі повинні мати антиблокувальну систему гальм.

9.              Автомобілі повинні мати рульове управління відповідно до встановлених правил або директивам.

10.              Автомобілі повинні виконувати вимоги щодо тесту на придатність до експлуатації, особливо по гальмах.

Основні вимоги щодо забезпечення безпеки дорожнього руху при експлуатації транспортних засобів: технічний стан і обладнання транспортних засобів, що беруть участь у дорожньому русі, повинні забезпечувати безпеку дорожнього руху, обов'язок з підтримання транспортних засобів, що беруть участь у дорожньому русі, в технічно справному стані покладається на власників транспортних засобів або на осіб, які експлуатують транспортні засоби, власники транспортних засобів повинні здійснювати обов'язкове страхування своєї цивільної відповідальності у відповідності з законом. Що стосується транспортних засобів, власники яких не виконали дану обов'язок, не проводяться державний технічний огляд і реєстрація.

Перевезення швидкопсувних вантажів проводиться відповідно до Загальних правил перевезення вантажів автомобільним транспортом. Враховуючи те, що швидкопсувні вантажі - це вантажі, при перевезенні яких потрібне дотримання спеціального температурного режиму, до транспортних засобів, що здійснюють даний вид перевезень, пред'являють особливі вимоги. Ізотермічні цистерни представляють собою виготовлені за спеціальною технологією цистерни, призначені для перевезення швидкопсувних вантажів. Слід зазначити, що ізотермічні цистерни можуть використовуватися не тільки для міжнародних перевезень наливних вантажів, але і для тих вантажів, які вимагають для свого збереження особливих умов (підтримання температури та ін.).

Транспортні засоби, якими перевозяться  небезпечні  вантажі, повинні відповідати вимогам державних стандартів, безпеки, охорони праці та екології, а також у встановлених законодавством випадках мати відповідне маркування і свідоцтво про допущення до перевезення небезпечних вантажів. У разі дорожнього перевезення небезпечних вантажів відповідні свідоцтва, згідно з законодавством, видаються Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України.

Небезпечні вантажі повинні перевозитися тільки спеціальними і (або) спеціально пристосованими для цих цілей транспортними засобами, які повинні бути виготовлені відповідно до чинних нормативних документів. Основні вимоги до транспортних засобів, що перевозять небезпечні речовини:

-       Виготовлення транспорту здійснюється за певними стандартами;

-       Транспортна одиниця, завантажена небезпечними вантажами, не повинна включати більше одного причепа або напівпричепа.

-       На транспортних одиницях, що перевозять небезпечні вантажі, мають бути засоби пожежогасіння. Вогнегасники повинні встановлюватися на транспортних одиницях так, щоб в будь-який час бути легко доступними для екіпажу транспортного засобу, а також щоб бути захищеними від впливу погодних умов з метою уникнення зниження їх експлуатаційної надійності.

-       Кожна транспортна одиниця, що здійснює перевезення небезпечних вантажів, в обов'язковому порядку укомплектовується таким обладнанням: не менш як одним противідкотним упором на кожний транспортний засіб; не менш як двома конусами із світловідбивною поверхнею, миготливими ліхтарями жовтого кольору з автономним живленням або знаками аварійної зупинки, що відповідають стандарту; жилетами оранжевого кольору із світловідбивними елементами та переносними ліхтарями для кожного члена екіпажу; засобами захисту органів дихання при перевезенні газів, які мають токсичні властивості, або виробів, що містять такі гази; засобами індивідуального захисту та обладнанням, необхідними для прийняття додаткових та спеціальних заходів у разі аварії та надзвичайної ситуації, зазначеними в письмових інструкціях (аварійній картці).

Великоваговим та (або) великогабаритним транспортним засобом вважається транспортний засіб з вантажем або без вантажу, якщо його загальна маса перевищує 60 т; навантаження на вісь перевищує допустиму більш ніж на 50%, максимальна висота транспортного засобу з вантажем перевищує 5 м, максимальна ширина транспортного засобу з вантажем перевищує 4 м, максимальна довжина транспортного засобу з вантажем перевищує 30 м. На транспортному засобі повинні знаходитися всі пристосування, призначені для підтримки вантажів, а також повторювачі на бічних поворотах, якщо це необхідно, таблички і тривимірні пристрої, які попереджають про наднормативного перевезених вантажів, габаритні штанги і так далі.

Вимоги до вантажних відділень автотранспортних засобів:

-       неможливість вилучення вантажу з опечатаної частини транспортного засобу і розміщення вантажів усередині його без залишення видимих слідів злому або пошкодження митних печаток і пломб;

-       можливість накладення печаток і пломб;

-       відсутність потаємних місць для приховування вантажів;

-       доступність для митного огляду.

Основні показники транспортних засобів

Показники транспортних засобів представимо за допомогою рис.

Рис. 5 Основні показники транспортних засобів

Максимальна маса автотранспортного засобу:

-       загальна - маса автотранспортного засобу з вантажем або без вантажу, що не перевищує допустимих параметрів, встановлених для проїзду автомобільними дорогами;

-       осьова - маса, що передається через вісь автотранспортного засобу на автомобільну дорогу, що не перевищує допустимих параметрів, встановлених для проїзду автомобільними дорогами.

Максимальні габарити автотранспортного засобу - найбільша ширина, висота і (або) довжина автотранспортного засобу, що не перевищує допустимих параметрів, встановлених для проїзду автомобільними дорогами,

Вантажомісткість транспортного засобу:

-       сумарний об'єм приміщень транспортного засобу, що використовуються для розміщення і перевезення вантажів;

-       найбільшу кількість вантажу, що може бути одноразово перевезено транспортним засобом; залежить від об'ємної маси (щільності) перевезеного вантажу і його геометричної форми.

Характеристики транспортного засобу, що визначають вантажомісткість:

-       номінальна вантажопідйомність;

-       внутрішній об'єм кузова автомобіля.

Номінальна вантажопідйомність визначається кількістю вантажу (у тоннах), яке може бути завантажено на даний транспортний засіб відповідно до міцності його ходових частин, рами і кузова.

Внутрішній об'єм кузова:

-       повний (геометричний) ~ дорівнює добутку довжини, ширини і висоти транспортного засобу;

-       навантажувальний (корисний) - використовувана частина повного об'єму. Навантажувальний обсяг може бути більше повного при завантаженні кузова транспортного засобу вище за борт.