МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЕССЕ  по курсу «Міжнародний менеджмент»

На  тему «Вступ України до СОТ: перспективи та можливі негативні наслідки»

Харків 2011 

      Світова організація торгівлі (СОТ) — це міжнародна економічна організація, членами якої вже нині є 148 країн, частка яких в обсягах світової торгівлі становить близько 95%. Після приєднання низки країн, які нині є кандидатами на вступ, СОТ здійснюватиме майже весь світовий торговельний оборот товарів та послуг.

      За  останні роки значно розширилася сфера діяльності СОТ, яка нині далеко виходить за межі власне торговельних операцій. Вона є потужною і впливовою міжнародною структурою, здатною виконувати функції міжнародного економічного регулювання. Членство у СОТ стало практично обов'язковою умовою для будь-якої країни, що прагне інтегруватися у світове господарство.

      Процес  вступу України до СОТ розпочато  ще у 1993 р. Нині він фактично вступив  у свою завершальну фазу і, як будь-який складний економічний процес, має  свої плюси і мінуси. Від дня  подання заявки на вступ минуло вже  десять років, лише нещодавно інтеграція до цієї економічної структури стала  реальністю для зовнішньоекономічної політики України. Нині підписано вже 35 із 46 двосторонніх протоколів, ведуться активні переговори із США, Австралією, Норвегією.

      Процеси створення, становлення і розширення СОТ не були простими та однозначними. За останні 30 років кількість основних правил організації надзвичайно зросла, проте основою є принцип двосторонніх угод між членами з метою взаємного відкриття їх ринків. Члени СОТ, формулюючи вимоги до країн-претендентів стосовно доступу до їх ринків, відстоюють інтереси власних компаній, захищаючи власне виробництво та робочі місця, тому переговорний процес складний і, як правило, тривалий. Упродовж 2004–2005 років Указами Президента, постановами Верховної Ради, розпорядженнями Уряду України було створено належну законодавчу базу інтеграції до СОТ.

      Приєднання  до СОТ має для України стратегічне  значення з точки зору двох важливих факторів: це умова для подальшої  поступової, інтеграції України у  європейські та світові процеси  і структури, і системного реформування національної економіки згідно з  принципами лібералізації та відкритості ринку. Крім того, інтеграції до СОТ — це ознака сталого розвитку країни — економічного, політичного, соціального.

      З огляду на це, вступ до СОТ становить низку   невирішених проблем, які досі гальмують розвиток економіки країни: необхідність ефективної реструктуризації промисловості і сільського господарства, підвищення стандартів виробництва та управління, налагодження нових ефективних механізмів захисту інтересів вітчизняного виробника. А це процес дов-гостроковий.

      Хоча  Україна значно наблизилася до вступу до СОТ, проте й досі тривають дебати навколо доцільності членства у  цій організації. Нині, перебуваючи  поза межами СОТ, Україна зазнає дискримінаційного  тиску внаслідок антидемпінгових  розслідувань, введення квот на експорт  низки вітчизняних товарів, у  питаннях захисту інтелектуальної  власності тощо. Наша держава позбавлена можливості брати участь у міжнародних  переговорах про вдосконалення світового торговельного середовища. Відсутність членства в СОТ створює певні проблеми у євроінтеграційних процесах України, а розширення Європейського Союзу загострює проблеми адекватного використання власного зовнішньоторговельного потенціалу. Членство в СОТ стосується не тільки урядовців і політиків, — це важливо для всіх активних учасників економічного процесу: окремих національних підприємств та галузей, власників бізнесу та менеджерів, державних службовців та науковців. Набуття членства в СОТ не повинно викликати побоювання у суспільстві, адже ми йдемо дорогою, яку торували 148 країн світу, причому далеко не всі вони за своїм потенціалом перевищують Україну. Відгородившись від СОТ, не захистиш вітчизняний ринок від іноземної продукції, від зростання конкуренції. Вступ до СОТ — це, насамперед, приєднання до загальноприйнятих правил цивілізованого ринку, які мають значні переваги. Інакше кажучи, вступ до СОТ необхідно сприймати в цілому як стимул до національного розвитку України, який сприятиме розгортанню адекватних адаптаційних програм та механізмів, інформаційних кампаній, тренінгів та інших комунікативних заходів.

      Нині  важливо належно підготуватися  до функціонування у системі СОТ, аби скористатися її перевагами та нейтралізувати можливі негативні наслідки. Проте, аналізуючи стан підготовки України до вступу у СОТ, мусимо констатувати недостатній рівень поширення інформації та обмежену участь представників українського бізнесу, громадськості та науковців у конструктивному обговоренні заходів для підготовки галузей економіки та регіонів до функціонування в умовах нової системи міжнародних економічних зв'язків.

      Вступ України до СОТ означатиме подальшу лібералізацію зовнішньої торгівлі, що матиме як позитивні, так і можливі негативні наслідки для економіки України. Набуття Україною членства в СОТ сприятиме зрос-танню реального національного валового внутрішнього продукту, збільшенню експорту української продукції, що буде пов'язано насамперед із зменшенням втрат від антидемпінгових розслідувань та послабленням тарифних бар'єрів для експорту вітчизняної продукції на зовнішні ринки, збільшенню надходжень іноземної валюти та передбачає стабільніший курс гривні до світових валют.

      Зі  вступом України до СОТ буде скасовано  більшість пільг на сплату ввізного мита, що надаються суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності. Це призведе до суттєвого збільшення частки оподаткованого імпорту в загальному обсязі імпорту (на початок 2005 року питома вага оподаткованого імпорту в загальному обсязі імпорту становила близько 25 %). Очікується, що втрати від зниження митних тарифів будуть компенсовані завдяки збільшенню оподаткованого імпорту.

      Створення однакових умов для платників  податків, у свою чергу, також сприятиме  покращенню інвестиційного клімату, збільшенню інвестицій та прискоренню економічного зростання. Це позитивно впливатиме на надходження у бюджет.

      Отже, нині можна припустити, що за умови  прийняття виважених рішень та скорочення податкових пільг, факторів, що загрожуватимуть  збереженню бюджетної збалансованості  не виявлено, а навпаки, вступ України  до СОТ позитивно вплине на Державний  бюджет, економіку України в цілому та окремі її галузі. Основні наслідки вступу України до СОТ:

1.   Інтеграція до міжнародної ринкової  економіки, створення правових  засад для стабільного і передбачуваного ведення бізнесу та міжнародної торгівлі.

2.   Прогнозується збільшення надходжень  прямих іноземних інвестицій  уже упродовж першого-другого  років після вступу до СОТ  в 1,5–2 рази з наступним їх  збереженням в обсягах більших,  ніж до набуття членства у  СОТ.

3.   Українські виробники отримають спрощення умов доступу до ринків 148 країн-членів Світової організації торгівлі. Можна очікувати збільшення експорту продукції в обсязі 1 млрд дол. США, а при сприятливих умовах до 1,5 млрд дол. США.

4.   Промислові підприємства зможуть застосувати при вирішенні торговельних спорів механізм їх урегулювання, передбачений нормами СОТ, що дасть можливість суттєво посилити їх позиції в антидемпінгових та спеці-альних розслідуваннях, а також запобігти застосуванню проти себе інших обмежувальних та дискримінаційних заходів.

5.   Пожвавлення торговельно-економічних  зв'язків не тільки з країнами  Західної та Центральної Європи, а й з країнами Східної Європи  та Балтії, більшість з яких 1 травня 2004 року набули повноправного  членства в

ЄС, має  запобігти витісненню з ринку  ЄС української продукції аналогічною  продукцією країн Центральної та Східної Європи.

6.   Збільшаться надходження до Державного  бюджету завдяки скасуванню пільг, кількісному збільшенню бази для справляння митних платежів, зростанню обсягів виробництва та активізації торговельного обороту (загальний позитивний вплив на доходи бюджету може сягнути 3–4 млрд грн).

7.   Ширший вибір товарів і послуг. Завдяки збільшенню потоків іноземних  товарів, послуг та інвестицій  на український ринок, виробник  матиме доступ до дешевших  комплектувальних, устаткування і  сировини, а споживач — ширший  вибір товарів, послуг і цін.  Це створює умови для підвищення  якості та конкурентноздатності вітчизняної продукції.

      Отже, вступ до СОТ потрібний, щоб мати можливість користуватися перевагами багатосторонньої торговельної системи. Лише ставши членом СОТ, Україна зможе презентувати себе на світовій арені як надійний торговий партнер і привабливий об'єкт для інвестицій та відстоювати власні інтереси. Але треба чітко усвідомлювати, що СОТ — лише інструмент, результати застосування якого залежатимуть від багатьох факторів, зокрема від проведення ефективного технологічного переозброєння та вдосконалення процесів управління підприємствами самими національними компаніями незалежно від термінів та умов вступу України до СОТ.

      Гальмування процесу вступу України до організації неминуче призведе до торговельно-економічної ізоляції нашої держави.

      Потреба вступу України в СОТ спричинена також зовнішніми факторами. Нині в  її межах відбувається новий раунд  багатосторонніх переговорів, започаткований Конференцією міністрів СОТ у м. Доха (Катар). Результати цих переговорів визначатимуть засади міжнародної торгівлі на десятиріччя вперед, тому важливо, щоб вони враховували й інтереси України. Відстоювати свої інтереси Україна зможе лише за умови повноправного членства в СОТ.

Вступ до СОТ є дуже суттєвим фактором формування привабливого іміджу України  на міжнародній арені, що насамперед впливатиме на формування ефективного ділового середовища для національних і іноземних компаній, а також на її економічний розвиток, оскільки членство в СОТ є, так би мовити, ознакою надійності, передбачуваності бізнес-середовища країни, її інвестиційного клімату, гарантуватиме захист прав інвесторів в Україні

Водночас іноземні компанії у своїх стратегіях трактують Україну насамперед як можливий ринок збуту експорту та з великою пересторогою планують можливі інвестиції у виробництво. Основні інвестиції приходять в оптову торгівлю, а наше виробництво залишається застарілим. Чи треба говорити, що це не створює надійної бази для підвищення добробуту населення, міжнародного іміджу, а на довгострокову перспективу завдасть серйозного удару попиту, в результаті чого Україна може втратити навіть той незначний фактор привабливості, який нині існує завдяки споживчому ринку?

      У контексті геополітичного резонансу  варто зазначити, що вступ України  до СОТ не матиме значного впливу на наслідки у зазначеній сфері міжнародного життя. Нині єдиними відносно великими економіками, які залишаються поза межами СОТ, є Російська Федерація  та Україна. Всі сусіди України, крім Білорусі та РФ, є членами СОТ, унаслідок  чого ми продовжуємо втрачати комерційні вигоди через гірші умови доступу  до ринків цих країн, а, отже, не найкраще використовуємо геоекономічні механізми забезпечення національних українських інтересів в країнах-членах СОТ, що нас оточують.

      Членство  в СОТ дасть змогу позбутись  торговельно-економічної відстороненості від визнаних стандартів ведення бізнесу і торгівлі, а також сприятиме активізації економічної діяльності українських компаній на зовнішніх ринках, що призведе до зростання політичного впливу України в цих країнах.

      Україну як країну-члена СОТ сприйматимуть як рівноправного гравця не лише на економічному, а й на політичному полі. Членство в СОТ — це можливість запобігти економічному тиску з боку певних країн при вирішенні політичних питань (зокрема залучення до переговорного процесу в межах СОТ питань, не пов'язаних із торговельною проблематикою організації, наприклад, намагання Киргизстану змусити Україну погасити борг, що накопичився з радянських часів у процесі переговорів щодо вступу у СОТ).

      Скасовано заборону та встановлено мито (термін введення 01.01.2006 р.) на експорт брухту кольорових і легованих чорних металів  в обсязі 30 % (Закон України «Про вивізне (експортне) мито на брухт легованих  сталей, брухт кольорових металів  та деякі вироби (напівфабрикати) з  їх використан­ням» прийнятий Верховною  Радою України 06.07.05).

      Стосовно  поетапного зменшення ставок вивізного  експортного мита з 30 до 18 євро за тонну  упродовж перших двох років з 1 січня 2006 року (упродовж першого року —  зменшення на 5 євро, упродовж другого  — на 7 євро) мито на 2006 рік становитиме 25 євро. Законопроект «Про внесення змін до статті 1 Закону України «Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт  чорних металів» за реєстр. № 7563 винесений  на розгляд Вер­ховної Ради України (осіння сесія).

      У промисловості України діє низка  законів щодо державної підтримки  пріоритетних наукоємних галузей промисловості. 

      Законами (окрім Закону «Про стиму­лювання  розвитку вітчизняного машино­будування для агропромислового комплек­су») на обмежений період часу передбачені  особливості оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток, звільнення від митних платежів підприємств  та земельного податку. Це був вимушений  крок держави, спрямований на збереження ви­робничого, науково-технічного потенціалу пріоритетних галузей промисловості, на їх відродження та нарощування  обсягів вироб­ництва конкурентоспроможної високотехнологічної продукції.

      Законом України від 25 березня 2005 року № 2505-IV «Про внесення змін до Держав­ного  бюджету України» скасовано особливий  режим оподаткування цих галузей.

      Збережено часткове звільнення від сплати земельного податку (2005 р. — 75 %, 2006 р. — 50 %, 2007 р. — 25 % від діючих ставок).

Членство  у СОТ дає багато переваг, проте  ці переваги не є такими, що виникають  автома­тично з моменту приєднання до СОТ. Окрім того, незважаючи на потенційні довгострокові переваги членства, цілком обґрунтованими є очікування негативних наслідків для окремих економічних  суб'єктів.

Щоб максимально  використати переваги та мінімізувати негативи, необхідно провести відповідну підготовку як усієї держави в  цілому, державних інституцій, так  і окремих галузей економіки, а також окремих підпри­ємств. Із цією метою держава вже вжила  певних заходів, зокрема затверджено:

•     Державну програму розвитку промисло­вості на 2003–2011 роки (Постанова Кабінету Міністрів України від 28.07.03. № 1174), яка передбачає заходи для підвищення конкурен­тоспроможності національної продукції, на­дання послуг в умовах членства України в СОТ.

•     План заходів з підвищення конкуренто­спроможності  галузей, які можуть зазнати негативних наслідків у зв'язку із вступом  України до СОТ та заходи щодо мінімізації негативних наслідків у певних галузях при вступі України до СОТ.

      Програму  сертифікації та стандартизації продукції.

Технічний комітет стандартизації (ТК 93) «Управління  якістю і забезпечення якості» підготовив Посібник «ІSO 9001 для малих підприємств  — Що робити?», який містить рекомендації та настанови з розроблення і  впровадження систем управління якістю за вимогами міжнародного стандарту  ІSО 9001:2000.

Підготовку  до вступу у СОТ неможливо здійснити  без науково-аналітичного й інфор­маційного  забезпечення. З метою виконання  міжнародних зобов'язань України, приско­рення ринкових перетворень  в економіці, кращої координації  зовнішньоекономічної діяльності, а  також надання методичної, інформаційно-аналітичної  та експертної до­помоги суб'єктам  зовнішньоекономічної діяльності України  при Мінекономіці ство­рений та діє Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків, на який покладено функції з моніторингу зовнішніх експортних товарних ринків та цін, що формуються на таких ринках, формування кон'юнктурно-інфор­маційної системи, сертифікації експертних організацій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, надання інформаційної, консуль­тативної та експертної допомоги підпри­ємствам, установам та організаціям при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяль­ності, підготовки експертних висновків.

      Для планування адекватних заходів підго­товки  до вступу у СОТ, необхідно мати кількісні  прогнози наслідків для всіх галузей, регіонів та, зрештою, і окремих підприємств. Національні економічні дослідження  та прог­нози повинні стати основою  програми заходів із підготовки до роботи в умовах СОТ.

Важливим  компонентом вступу у СОТ є  інформаційно-комунікативний супровід цьо­го процесу. Постійно відбуваються кон­ференції, круглі столи, семінари, науково-практичні конференції для  підприємців, державних службовців, депутатів, журна­лістів, в яких висвітлюються  всі питання щодо вступу та членства України в СОТ.

Український національний бізнес як за­цікавлена сторона не може перебувати ос­торонь  процесу приєднання до світової сис­теми торгівлі, оскільки байдужість до умов і наслідків вступу нині означає  збитки (або втрачені прибутки) завтра. У деяких ви­падках неготовність до змін поставить під питання  існування самого бізнесу. Своє слово  повинні сказати і галузеві спілки (асоціації) підприємців, які повинні  координувати підго­товку своїх  галузей до роботи в умовах СОТ.

      Необхідно також зазначити, що наслідки для  різних підприємств однієї і тієї ж галузі можуть бути різними, залежно  від їх розміру, фінансового становища, географічного розта­шування тощо. Тому тим суб'єктам під­приємницької діяльності, які серйозно дбають про  майбутнє, необхідно розпочати невід­кладну підготовку та розгорнути планові заходи з адаптації. Тільки так можливо  підви­щити національну конкурентоспроможність на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також забезпечити утримання  нелегко ви­борених нинішніх позицій. 
 
 
 
 
 

Список  використанної літератури

1.  Закон  України «Про внесення змін  до Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”». — Відомості Верховної Ради України, 1999 р. — № 7.

2.  Гончарук А. На шляху до Світової організації торгів­лі // Урядовий кур'єр. — 1999. — № 184.

3.  Глобальна  торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ: Монографія / Кер. авт. кол. і наук. ред. Т. М. Циганкова. — К.: КНЕУ, 2003.

4.    Осика С. Г., Пятницький В. Т., Осика А. С. Генеральна угода з тарифів і торгівлі як основа універсального міжнародно-правового регулювання світової торгівлі. — К.: УАЗТ, 1999.

5.    Покрещук О. О. Міжнародно-правові питання приєднання України до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) та вступу до Світової організації торгівлі (СОТ) // Право України. — 1999. — № 8.

6. Система  світової торгівлі ГАТТ/СОТ в  документах. — К.: УАЗТ, 2000.

7. Регулювання  ринків товарів і послуг на  засадах нор­м і принципів  системи ГАТТ/СОТ. Кол. авт.: Осика С. Г., Пятницькій В. Т., Оніщук О. В., Осика А. С., Штефанюк О. В. — К.: УАЗТ, 2000.

8. Krugman P. R., Obstfeld M. Internationals Economics: Theory and Policy. 2-nd ed. — New York: Harper Collins Publishers, 1991.