Законодавча та нормативна база сертифікації
ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………
1. Основні поняття………………………………………………….4
2.
Система сертифікації України……
2.1 Законодавча і нормативна основа сертифікації…………7
3 . Організаційна структура і види діяльності УкрСЕПРО……..13
Висновок………………………………………………………
Список літератури…………………………………
Вступ
Сертифікація продукції та послуг розглядається як офіційне підтвердження якості і багато в чому визначає конкурентоспроможність продукції, а значить і розвиток виробництва, його рентабельність і ефективність.
Термін «сертифікація» вперше був сформульований і визначений Комітетом з питань сертифікації (СЕРТІКО) міжнародної організації з стандартизації (ІСО) і включений у Керівництво № 2 ІСО (ІСО/МЕК2) версії 1982р. Згідно з цим документом, сертифікація визначалася як дія, засвідчує за допомогою сертифіката відповідності або знаку відповідності,що продукт чи послуга відповідає визначеним стандартам або іншим нормативним документам. В даний час під сертифікацією відповідності розуміється дія третьої сторони, що забезпечує необхідну впевненість в тому, що належним чином ідентифікована продукція, процес або послуга відповідає конкретному стандарту або іншому нормативному документу.
Провідні економічні держави почали розвивати процеси сертифікаціїв 20-30-і роки нашого століття. Сертифікація продукції в Україні, а до цього в РСР, почала розвиватися в 1979 р., післяпостанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про поліпшення планування іпосилення впливу господарського механізму на підвищення ефективностівиробництва та якості роботи ».
У даному рефераті ми розглянемо правові аспекти сертифікації таакредитації в Україні.
Основні поняття
Ідея сертифікації і загальне її розуміння відоме давно. Віддавна таврування продукції виробником було підтвердженням її високої якості. Запевнення продавця покупцеві щодо якості продукції також було однієї з найстаріших і простих форм того, що ми зараз називаємо сертифікацією.
Сертифікація безпосередньо зв'
З розвитком
зовнішньоторговельних і
В умовах лібералізації
Сертифікація в перекладі з латині означає "зроблено вірно". Для того щоб переконатися в тім, що продукт "зроблений вірно", треба знати, яким вимогам він повинний відповідати і у який спосіб можливо одержати достовірні докази цієї відповідності. Загальновизнаним способом такого доказу служить сертифікація відповідності. Але перш ніж привести офіційне визначення цього поняття, розглянемо пов'язані з ним терміни.
Установлення відповідності
Систематичну перевірку
В оцінці відповідності найбільш достовірними вважаються результати випробувань "третьою стороною". Т р е т я с т о р о н а - це особа або орган, визнані незалежними ні від постачальника (п е р ш а с т о р о н а), ні від покупця (д р у г а с т о р о н а).
З оцінкою відповідності зв'
Перевірка відповідності - підтвердження відповідності продукції (процесу, послуги) установленим вимогам за допомогою вивчення доказів.
Нагляд за відповідністю - це повторна оцінка з метою переконатися в тім, що продукція (процес, послуга) продовжує відповідати установленим вимогам.
Забезпечення відповідності - це процедура, результатом якої є заява, що дає впевненість у тім, що продукція (процес, послуга) відповідають заданим вимогам. Стосовно до продукції це може бути:
- заява постачальника про відповідність, тобто його письмова гарантія в тім, що продукція відповідає заданим вимогам; заява, що може бути надрукована в каталозі, накладній, керівництві про експлуатацію або інше повідомлення, що відноситься до продукції; це може бути також ярлик, етикетка і т.п. Термін "заява постачальника про відповідність" означає, що постачальник (виготовлювач) під свою особисту відповідальність повідомляє про те, що його продукція відповідає вимогам конкретного нормативного документа. Це є доказом усвідомленої відповідальності виготовлювача і готовності споживача зробити продумане і визначене замовлення;
- сертифікація - процедура, за допомогою якої третя сторона дає письмову гарантію, що продукція, процес, послуга відповідають заданим вимогам.
Заява виготовлювача, що називають також заявою-декларацією, містить наступні відомості: адреса виготовлювача, що представляє заяву-декларацію, позначення виробу і додаткову інформацію про нього; найменування, номер і дату публікації стандарту, на який посилається виготовлювач; указівка про особисту відповідальність виготовлювача за зміст заяви й ін.
Сертифікація вважається основним достовірним способом доказу відповідності продукції (процесу, послуги) заданим вимогам, що здійснюється за правилами визначеної процедури.
Процедури, правила, випробування й інші дії, які можна розглядати як складові самого процесу (діяльності) сертифікації, можуть бути різними в залежності від ряду факторів. Серед них - законодавство, що стосується стандартизації, якості і безпосередньо сертифікації; особливості об'єкта сертифікації. Іншими словами, доказ відповідності здійснюється за тою або іншою системою сертифікації.
- Система сертифікації України
В Україні робота із сертифікації стала проводитися після виходу постанови Кабінету Міністрів № 95 від 27.02.92 р. і Декрету Кабінету Міністрів "Про стандартизацію і сертифікацію" у травні 1993 р. На їхній основі були розроблені перші нормативні документи системи сертифікації УкрСЕПРО.
Зараз в Україні діє більш 30 нормативних документів державної системи сертифікації УкрСЕПРО.
Національним органом, що керує всією роботою з сертифікації в Україні, є Держспоживстандарт. Під його керівництвом розроблені всі нормативні документи державної системи сертифікації УкрСЕПРО (надалі Система). Він активно працює з питань сертифікації в міжнародних, європейських організаціях і Міждержавній Раді з питань метрології, стандартизації і сертифікації СНД.
2.1 Законодавча і нормативна основа сертифікації
Законодавча база сертифікації незалежної України бере свій початок із Закону України 1991 р. "Про захист прав споживачів", у який у 1994 і 2005рр. внесли зміни і доповнення.
Цей Закон визначає загальні правові,
економічні і соціальні основи захисту
прав громадян - споживачів продукції
(товарів, робіт, послуг). Усі споживачі,
що знаходяться на території України,
при придбанні і використанні
продукції для задоволення
- державний захист інтересів;
- гарантований рівень споживання;
- належну якість продукції, торговельного й інших видів обслуговування;
- безпеку продукції;
- достовірну інформацію про якість, кількість і асортимент продукції;
- відшкодування збитків, причинених продукцією неналежної якості, відшкодування шкоди заподіяного продукцією, небезпечної для життя і здоров'я людей;
- звертання в суд і інші уповноважені державні органи за захистом індивідуальних прав;
- об'єднання в суспільства, союзи і інші громадські формування.
Законодавчу базу сертифікації створюють також закони України, у яких визначені вимоги до якості і безпеки продукції, процесів або послуг. Це насамперед закони України "Про охорону праці", "Про пожежну безпеку", "Про забезпечення санітарного й епідеміологічного благополуччя населення", "Про підтвердження відповідності", "Про зовнішню економічну діяльність", "Про якість і безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини", постанови Верховної Ради "Про Державну програму розвитку державної системи сертифікації продукції на 1996-1997 роки" (№849 від 20.10.95 р.), "Про затвердження порядку митного оформлення імпортних товарів (продукції), що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні" (№1211 від 09.11.97 р.). «Про запровадження єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємства » та доручення Кабінетом Міністрів України від 26.01.2000 року розроблені: Проект Закону України «Про підтвердження відповідності », «Про акредитацію органів з оцінки відповідності ».
Для реалізації сертифікації в Україні була створена система сертифікації УкрСЕПРО. Основні документи - керівні нормативні документи (КНД) - були затверджені і введені в дію наказом Держстандарту України від 30.06.1993р. До них відносяться:
КНД 50-002-93. Система сертифікації УкрСЕПРО. Основні положення.
КНД 50-003-93. Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до органів з сертифікації продукції і порядок їхньої акредитації.
КНД 50-004-93. Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до випробувальних лабораторій і порядок їхньої акредитації.
КНД 50-005-93. Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведення сертифікації продукції.
КНД 50-006-93. Система сертифікації УкрСЕПРО. Атестація виробництва. Порядок здійснення.
КНД 50-007-93. Система сертифікації УкрСЕПРО. Реєстр системи.
В даний час нормативна база сертифікації удосконалюється: на зміну керівним нормативним документам (КНД) уводяться державні стандарти України, що гармонізовані з міжнародними нормативними документами.
Наступним етапом розвитку сертифікації в Україні стало введення стандартів ДСТУ 3410 3420¸96 діючих з 1997р. Остаточний зміст система сертифікації УкрСЕПРО придбала після внесення змін в ДСТУ 3410¸3420-96 і введення їх в дію з 2003 р. Деякі стандарти гармонізовані з Міжнародними європейськими стандартами (див. таблицю 7.1).
Таблиця 7.1 – Нормативні документи системи сертифікації
УкрСЕПРО
ДСТУ 2296-93 |
Національний знак відповідності. Форма, розміри, технічні вимоги та правила застосування |
ДСТУ 2462-96 |
Сертифікація. Основні поняття. Терміни та визначення |
ДСТУ 3410-96 |
Система сертифікації УкрСЕПРО. Основні положення. |
ДСТУ 3411-96 |
Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до органів із сертифікації продукції та порядок їх акредитації |
ДСТУ 3412-96 |
Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до випробувальних лабораторій та порядок їх акредитації |
ДСТУ 3413-96 |
Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведення сертифікації продукції |
ДСТУ 3414-96 |
Система сертифікації УкрСЕПРО. Атестація виробництва. Порядок здійснення |
ДСТУ 3415-96 |
Система сертифікації УкрСЕПРО. Реєстр системи |
ДСТУ 3416-96 |
Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок реєстрації об’єктів добровільної сертифікації |
ДСТУ 3417-96 |
Система сертифікації УкрСЕПРО. Процедура визначення результатів сертифікації продукції, що імпортується |
ДСТУ 3418-96 |
Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до аудиторів та порядок їх атестації |
ДСТУ 3419-96 |
Система сертифікації УкрСЕПРО. Сертифікація систем якості. Порядок проведення. |
ДСТУ 3420-96 |
Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до органів із сертифікації систем якості та порядок їх акредитації |
ДСТУ 3498-96 |
Система сертифікації УкрСЕПРО. Бланки документів. Форма та опис |
КНД 50-050-95 |
Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок сертифікації харчової продукції і продовольчої сировини |
ДСТУ EN 45001-98 |
Загальні вимоги до діяльності випробувальних лабораторій |
ДСТУ EN 45002-98 |
Загальні вимоги до атестації випробувальних лабораторій |
ДСТУ EN 45003-98 |
Система акредитації калібрувальних і випробувальних лабораторій. Загальні вимоги до функціонування та визнання |
ДСТУ EN 45004-98 |
Загальні вимоги до органів контролю різного типу |
ДСТУ EN 45011-98 |
Загальні вимоги до органів із сертифікації продукції |
ДСТУ EN 45012-98 |
Загальні вимоги до органів із сертифікації систем якості |
ДСТУ EN 45014-98 |
Загальні вимоги до декларацій постачальника про відповідність |
Р 50-026-94 |
Система сертифікації УкрСЕПРО. Вибір номенклатури показників, які підлягають обов'язковому включенню до нормативних документів для забезпечення безпеки продукції |
Р 50-027-94 |
Система сертифікації УкрСЕПРО. Система розрахунків під час виконання робіт із сертифікації |
Р 50-042-95 |
Система сертифікації УкрСЕПРО. Критерії оцінки органу з сертифікації продукції під час його акредитації |
Р 50-043-95 |
Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведення експертизи документів випробувальних лабораторій |
Р 50-044-95 |
Система сертифікації УкрСЕПРО. Побудова керівництва з якості для органу з сертифікації продукції |
Р 50-045-95 |
Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведення експертизи документів органів з сертифікації продукції |
Р 50-046-95 |
Система сертифікації УкрСЕПРО. Інспекційний контроль. Порядок проведення |
Р 50-047-95 |
Система сертифікації УкрСЕПРО. Критерії оцінки органу з сертифікації систем якості під час його акредитації |
В індустріально розвинутих країнах
стало нормою наявність на підприємствах
сертифікатів відповідності стандарту
ІSO 9001. Останні роки по 50-100 тис. нових
підприємств сертифікують системи
управління якістю, а в цілому більш
ніж півмільйона мають
Досить актуальною є проблема безпеки
і якості харчових продуктів. У зв'язку
з цим виникла необхідність для
ряду держав послідовно зміцнювати системи
безпеки і якості харчових продуктів.
НАССР - систем аналізу небезпечних
факторів і визначення критичних
контрольних точок, схвалена в усім
світі, зокрема Комісією ООН і
Євросоюзом. Впровадження даної системи
не тільки реально гарантує безпеку
харчових продуктів українських
виробників, але і значно підвищує
їхня конкурентоспроможність на міжнародному
ринку. В Україні прийнятий
НАССР - являє собою систему оцінювання і контролю небезпечних факторів продовольчої сировини, технологічних процесів, готової продукції, що забезпечує високу якість і безпеку харчових продуктів.
У наш час це - актуальна модель управління якістю і безпекою харчових продуктів у промислово розвинутих країнах світу. Важливо в цій системі те, що у випадку застосування принципів НАССР значною мірою знижуються рівні ризиків виникнення небезпек для життя і здоров'я споживачів харчової продукції.
3 . Організаційна структура і види діяльності УкрСЕПРО
Система встановлює основні принципи,
структуру і правила
Система передбачає такі взаємозалежні види діяльності:
- сертифікацію продукції (процесів, послуг);
- сертифікацію систем якості;
- атестацію виробництва;
- акредитацію випробувальних лабораторій (центрів);
- акредитацію органів з сертифікації продукції;
- акредитацію органів з сертифікації систем якості;
- атестацію експертів-аудиторів по перерахованих видах діяльності.
Організаційну структуру Системи утворюють:
- Національний орган з сертифікації – Держспоживстандарт України;
- Національний орган з акредитації – Національна агенція з акредитації України (НААУ);
- науково-технічна комісія;
- органи з сертифікації продукції;
- органи з сертифікації систем якості;
- випробувальні лабораторії (центри);
- експерти-аудитори;
- науково-методичний і інформаційний центр;
- Державні підприємства "Стандартметрологія" Держспоживстандарту України;
- територіальні управління в справах по захисту прав споживачів;
- Український навчально-науковий центр зі стандартизації, метрології і сертифікації.
Висновок
Отже підбиваючи підсумки відзначимо,що законодавчу базу державної системи сертифікації складають: — Декрет Кабінету Міністрів «Про стандартизацію і сертифікацію» від 11.06.97р. № 333/97 - ВР; — Закон України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів «Про стандартизацію і сертифікацію» від 11.06.97 р. № 333/97-ВР; — Закон України «Про захист прав споживачів » від 12.05.91 р. №1024-XII - ВВР; — Відповідно до Указу Президента України від 22.01.2000 року № 89/2000 «Про запровадження єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємства » та доручення Кабінетом Міністрів України від 26.01.2000 року розроблені: Проект Закону України «Про підтвердження відповідності », «Про акредитацію органів з оцінки відповідності ».
Організаційну основу системи сертифікації УкрСЕПРО становлять державні стандарти України: — ДСТУ 3410-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Основні положення; — ДСТУ 3411-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до органів з сертифікації продукції та порядок їх акредитації; — ДСТУ 3412-96. та ряд інших.
Однак через недостатньо широке обговорення цих законів на стадії проектів, проведення через них відомчих інтересів, некомпетентність в ряді випадків осіб, які готують проекти законів, і інших причин існуюче законодавство має серйозні недоліки, що призвели до негативних наслідків у діяльності сертифікації.
У більшості випадків зазначені закони містять лише загальну норму проведення обов'язкової сертифікації, не визначаючи при цьому ті питання, без яких неможлива організація діяльності з сертифікації.
Література
- Метрологія, стандартизація, сертифікація і управління якістю: Навчальний посібник / В.Г. Топольник, М.А. Котляр. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2006. - 211 с.
- Павлов В.І., Мишко О.В., Опьонова І.В., Павліха Н.В. Основи стандартизації, сертифікації та ідентифікації товарів: Навчальний посібник. – Київ: Кондор, 2009.– 230 с.
Салухіна Н.Г., Язвінська О.М. Стандартизація та сертифікація товарів і послуг Підручник. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 336 с
- Шаповал М.І. основи стандартизації, управління якістю і сертифікації. – К:, 2002, 172 с.
- Саранча Г.А. Метрологія, стандартизація, відповідність, акредитація та управління якості. К: центр навчальної літератури. 206.-672 с.
- Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення. «Урядовий кур’єр», №56 від 24.04.93 р.
- http://www.bookzone.com.ua

- Законодавча та нормативна база України з охорони праці
- Законодавче забезпечення інноваційної діяльності
- Законодавче забезпечення та інституційна структура регулювання інвестиційної діяльності в Україні
- Законодавче забесп боротьби з відмиванням брудних грошей
- Законодавче та нормативне підгрунття непрямого оподаткування
- Законодавчі документи якими керується санітарний нагляд
- Законодавчо-нормативна база керування документацією в Україні
- Законодавство України про громадянство
- Законодавча база рекламної діяльності в Україні
- Законодавча база розвитку сільської кооперації в Російській імперії кінця ХІХ - початку ХХ столі
- Законодавча і нормативно-правова база пожежної безпеки
- Законодавча і нормативно-правова база пожежної безпеки
- Законодавча і нормативно-правова база пожежної безпеки
- Законодавча основа реформи. Регіональні особливості проведення реформи