Зародження професійної соціальної роботи за кордоном
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Черкаський національний
університет імені Богдана
ННІ педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва
Кафедра соціальної роботи
Хабурська Оксана Володимирівна
Зародження професійної соціальної роботи за кордоном
Вступ…………………………………………………………………
Основна частина
1. Зародження соціальної роботи в Сполучених Штатах Америки…………….5
2.Історія зародження професійної соціальної роботи в Німеччині…………………….7
3.Особливості , які сприяли зародженню професійної соціальної роботи в Росії……………………………10
Висновки…………………………………………………………
Список використаних джерел……………………………………………………14
Актуальність дослідження
Важливим завданням сучасної вищої школи є підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери контексті особистісного розвитку студентів, їх підготовки до безперервної освіти. Практично у всіх країнах є соціальні працівники – одні з них отримали підготовку різного рівня в спеціалізованих освітніх закладах і тому рахують себе професіоналами; інші, не маючи професійної підготовки, займаються соціальною роботою на громадських засадах або працюють за наймом в соціальних установах на допоміжних посадах. Історія соціальної роботи за кордоном розкриває історію понять, ментальних структур суспільства, політичних процесів, а головне – форми, методи, принципи роботи із спільнотами та індивідами в соціокультурному середовища.
Сьогодні вкрай необхідно відповісти: «Які саме події передували зародженню соціальної роботи як фахової діяльності? Чи були ці події однакові для всіх країн?Які існували конкретні проблеми у суспільстві, що потребували вирішення належною кваліфікованою допомогою?»
Відомо, що у світовій практиці соціальної роботи існує широкий спектр варіантів, підходів, характерних для тієї чи іншої країни, до визначення сутності, функцій, змісту та методів соціальної роботи. Історія зародження професійної соціальної роботи за кордоном починається з 18 століття,коли почали з’являтись соціальне законодавство, відкривались соціальні установи, розпочали свою діяльність численні благодійні організації, з’явилась необхідність відкриття закладів для підготовки професійних працівників у сфері соціальної роботи[6, с. 50].
При наданні соціальної допомоги людині,групі,соціальні працівники вдаються до пошуку рішень в досвіді зарубіжних країн , використовують різні напрями діяльності та використовують їх досвід на практиці.
Історія соціальної роботи за кордоном - це розвиток і становлення соціальної допомоги та благодійності в різні історичні періоди в тій чи іншій країні.
Актуальністю цієї проблеми зумовлений вибір теми реферату «Зародження професійної соціальної роботи за кордоном».
Досліджували розвиток та становлення соціальної роботи в зарубіжних країнах як самостійного напряму діяльності О.Г.Карпенко[3], Т.В. Семигіна, І.І. Мигович[1],які вважають ,що виникненню соціальної роботи як фаху передувало суспільне визнання необхідності задоволення певних потреб людей. П.Д. Павленок [4,5] та О. А.Горшкова[2] підкреслюють, що витоки соціальної роботи варто пошукати ще з давнини.
Е.І.Холостова[7] та С.В.Тетерський [8] наголошували,що в історії поняття «соціальна робота» з’явилось тільки в найбільш розвинутих в індустріальних відносинах країн.В.А.Поліщук ,О.П. Бартош-Пічкар , Н.М.Горішна[6] зазначають, про інтенсивне зародження професійної соціальної роботи в таких країнах як США,Франція, Велика Британія, Росія,Німеччина.
Огляд соціально – гуманітарної літератури дозволяє стверджувати, що інтерес дослідників до зародження професійної діяльності за кордоном не згасає.
Мета реферату:визначити особливості зародження та розвитку професійної соціальної роботи за кордоном.
Завдання реферату:
1)визначити особливості зародження соціальної роботи в Сполучених Штатах Америки;
2)розкрити історію зародження професійної соціальної роботи в Німеччині;
3)проаналізувати особливості,які сприяли зародженню професійної соціальної роботи в Росії.
Основна частина
- Зародження соціальної роботи в Сполучених Штатах Америки
Першою країною, де соціальна робота оформилась як особливий вид діяльності, а згодом була поставлена на професійну основу, вважають Сполучені Штати Америки[1, с.43].
В.А Поліщук наводить загальну характеристику аналізу історичних досліджень американських вчених що свідчать, що термін «соціальна робота» виник в кінці 18 століття, коли з’явилося соціальне законодавство, відкривались соціальні установи, розпочали свою діяльність численні благодійні організації.
У США перші благодійні організації, які називали агентствами, які з’явились у великих містах у кінці 18 століття. У 1843 році Р. Хартлі заснував Нью – Йоркську асоціацію допомоги біднякам, відділення якої незабаром були відкриті у багатьох інших містах країни. Священник Ч. Брейс, стурбований становищем безпритульних дітей та сиріт, відкрив у Нью – Йорку в 1853 році Товариство допомоги дітям. Зазначимо, що у громадській думці того часу бідність вважалась результатом особистої нездатності справитись з проблемами і, відповідно, основним методом боротьби з нею члени благодійних організаціях – як правило, протестанти із середнього класу, - вважали зміцнення характеру. Особливістю цих агентств було те,що вони організовувались і діяли в основному за ініціативою духовенства та релігійних громад . Основним джерелом їх фінансування були пожертвування меценатів. Уся благодійна діяльність здійснювалась добровольцями і була спрямована на боротьбу з бідністю[6, с. 50].
У другій половині 19 століття в США вже діяла велика кількість агентств з надання допомоги безробітним, біднякам, хворим, сиротам. Незважаючи на спеціалізацію цих агентств, програми надання ними допомоги були неузгодженими, вони часто дублювали одні одних, а тому їх діяльність була малоефективною.
Перше Товариство організації благодійності, яка займалось віднаходженням та розподілом коштів серед приватних агентств, було засноване в Лондоні в 1869 році. Волонтери Товариства, або як їх ще часто називали «доброзичливі відвідувачі»( термін « соціальний працівник» був введений С. Паттеном лише в 1900 році) надавали допомогу прохачам, здійснювали індивідуальну оцінку причин їхньої бідності і допомагали їм попередити або усунути проблеми. Вбачаючи причину бідності та інших соціальних проблем у самій людині, Товариство основні зусилля своїх працівників спрямовувало на те, щоб забезпечити потреби конкретних індивідів, навчити їх самостійно вирішувати проблеми. Серед інших завдань його діяльності були: надання соціальної допомоги індивідам та сім’ям, координація та планування зусиль приватних агентств щодо вивчення актуальних соціальних проблем міст[6, с. 51].
Е. І. Холостова зауважує, що одночасно виникають нові форми діяльності: наприклад, рух поселенців. Метою його діяльності було надання соціальної допомоги найбільш знедоленим та соціально незахищеним верствам населення. Для подолання розриву між соціально – економічними класами, обміну інформацією та ідеями, « поселенці» переселялись у квартали, де жили бідняки. Активісти Руху прагнули захистити робітників іммігрантів від негативних наслідків промислової революції[7, с. 53].
В.А Поліщук розглядає новий етап розвитку соціальної роботи у США, який розпочався на початку 90- х років 20 століття, коли були засновані перші програми підготовки соціальних працівників. Волонтери, які започаткували соціальну роботу, нагромадили окремий досвід практичної діяльності в благодійних організаціях, знали про конкретні соціальні потреби і розуміли як їх практично можна задовольнити в межах наявних засобів. Проте, вирішуючи складні, іноді суперечливі проблеми, вони відчували потребу в оволодінні систематичними науковими знаннями як необхідної теоретичної основи для здійснення практичної діяльності. Спеціально підготовлених працівників, здатних керувати діяльність агентств та займатись безпосереднім наданням соціальної допомоги різним категоріям населення. Тому, із 1865 року питання необхідності відкриття закладів для підготовки професійних працівників у сфері соціальної роботи почали активно обговорюватись на в американському суспільстві Американської Асоціації соціальних наук. Уже на початку 70 – х років 19 століття численні університети пропонували як окремі так і цілі серії лекцій, присвячені соціальним проблемам[6,с.54].
Т.В. Семигіна та І. І. Мигович зазначають, що крім створення університетів, паралельно діяли 17 шкіл соціальної роботи. У 1919 році їх представники домовилися про стандартизацію програм навчання. З їх ініціативи було створено Асоціацію професійних шкіл соціальної роботи, а з часом – Раду із навчання соціальної роботи[1, с. 45].
Визнання за соціальною роботою статусу самостійної професії відбулося у США після Другої світової війни. У цей час в більшості розвинених країн світу утверджується ідея «держави всезагального добробуту», характерним для якої став процес перенесення відповідальності за життєвий шлях особистості з самого індивіда, громади, благодійних організацій на інституту держави. Розвиток концепції держави всезагального добробуту супроводжувався розумінням того, що найкращим способом забезпечення стабільності, сприятливих умов для життя і розвитку людей є створення та поширення мережі закладів, які займаються соціальною роботою та підготовкою професійних кадрів для цієї сфери[6, с. 62].
Нині сфера соціальної роботи в США збагачується новими арсеналами методів , які зумовлюють певну фрагментацію діяльності,оскільки головною вважається робота з певними групами клієнтів у конкретній ситуації[1,с.45].
2.Історія
зародження професійної
19 століття – це століття
,коли виникає соціальна
В.А Поліщук
підкреслює те, що Німеччина стала
першою державою світу, в
П.Д. Павленок відслідковує становлення та розвиток соціальної роботи в ФРН, яка сприяла індустріалізації країни, так як з останньою пов’язане різке зниження рівня життя працюючих сімей, і,як наслідком, велика кількість людей стало користуватись соціальним забезпеченням. Автор зазначає, що в 1880 році з ініціативи Германського конгресу по благодійництву був заснований Німецький благодійний союз піклування про бідних. Німецький союз є своєрідною платформою для співробітництва практиків, соціальних педагогів і вчених в справі координації соціальних ініціатив в сфері соціальної допомоги, в тому числі допомоги молоді та охороні здоров’я[4,с.342].
О.Г. Карпенко дослідив основні завдання з висуванням ініціатив в галузі соціального захисту у Німеччині. Це було вироблення практичних рекомендацій зі здійснення державної, суспільної і приватної соціальної роботи;створення інформаційного банку для фахівців; підвищення кваліфікації провідних кадрів і співробітників у соціальній сфері; вивчення досвіду й оцінка розвитку соціальної роботи в інших країнах,розвиток міжнародного співробітництва й обміну досвідом[3,с.59].
Т.В. Семигіна та І. І. Мигович досліджували процес становлення фахової соціальної роботи і зазначили, що значною мірою це залежало від зусиль Алісе Саломон, яка очолила в Берліні річні жіночі курси підготовки спеціалістів для роботи в сфері соціального обслуговування, зосереджуючи особливу увагу на питаннях якості освіти. Вона відстоювала необхідність належної практики, широкої програми підготовки соціальних працівників, яка б передбачала вивчення психологічних, медичних, педагогічних, правових дисциплін. У 1925 створила Німецьку академію жіночої соціальної і педагогічної роботи, в якій працювала над науковими дослідженнями у сфері соціальної роботи, підготовкою викладацьких і керівних кадрів, підвищенням їхньої кваліфікації. Була одним із організаторів Міжнародної конференції з проблем соціальної роботи, яка дала великий поштовх для розвитку соціальної сфери[1,с.47].
У час Першої світової війни естафета піклування за жертвами війни в Німеччині перейшла від благодійних незалежних організацій до держави. Після війни все соціальне забезпечення було об’єднане в благодійне відомство. На початку 20-х років незалежні благодійні союзи об’єднались в Імперську Спільноту основних незалежних союзів з благодійності. В середині 20-х років у великих німецьких містах виникли органи державного соціального забезпечення , які існують і до нині.
Перші кроки по розробці методики соціальної роботи були зроблені в Німеччині на основі вивчення досвіду роботи в США. Мова йде про патронажний метод,який базується принципах поваги до людської особистості, активності і усвідомлене участю клієнта в подоланні своїх труднощів, знання соціальних працівників своїх власних сильних і слабких сторін. З приходом фашистів в Германію,соціальна робота була зведена до сильного контролю над населенням і стала одною політичною зброєю нацистів. У середині 60-х років в соціальній сфері був вироблений єдиний підхід до роботи з групами клієнтів в залежності від ступеню соціальної проблеми[4,с.344].
70-ті роки стали роками переосмисленням соціальної роботи в ФРН. Вчені прийшли до висновку в недостатньому використанні класичних методів соціальної роботи, а також в малому використанні терапевтичних засобів в тих ситуаціях, коли мова йшла про рішення проблеми в цілому. Всі ці зміни проходили під впливом кейнсіанства та фордизму[1,с.51].
У середині 1990-х років соціальною роботою у ФРН займалися більш 6000 служб і організацій, а також близько 410 тисяч установ самодопомоги. У даний час соціальні послуги, виконувані соціальними працівниками, в Німеччині можна поділити на певні групи:1)консультаційні; 2)лікарські; 3)інформаційні; 4)правові; 5)організаційні. При цьому необхідно враховувати, що соціальними послугами у ФРН вважаються послуги некомерційних установ. Їхня основна мета – поліпшення, підтримка і захист життєвих умов незаможних груп населення та людей, які потрапили в складні життєві ситуації[3,с.60].
Важливим елементом розвитку соціальної роботи в Німеччині була і є підготовка кадрів соціальних працівників, які зараз використовують накопичений багатий досвід організації соціальної роботи.
3.Умови,які сприяли зародженню професійної соціальної роботи в Росії
Історія зародження соціальної роботи сягає від Хрещення Русі до радянських часів. П.Д. Павленок зазначає, що витоки соціальної роботи в Росії сягають від доби Київської Русі. Офіційним початком цього являється договір 911 року царя Олега, який містив в собі моменти, які сьогодні називають соціальною роботою. Саме цей договір, є першим офіційним документ,який свідчить піклування держави про тих людей, хто потребує їхньої допомоги.
Прийняття Росії християнство, стало великим поштовхом для розвитку благодійності. Створення «Руської Правди» являється першим слов’янським законом, який містив в собі зразок соціальної програми.
Протягом століть
Початок 17 – го століття
характеризувався громадською зневагою
до бідних, за наказом Петра І
в 1718 року заборонив збирати милостиню,
Розвиток соціальної роботи в Росії велике значення має вивчення,осмислення і використання досвіду, накопиченого в інших країнах світу. Тому це сприяло видання Указу імператора Росії від 1897 року про платні посади в благодійних організаціях і в закладах суспільної опіки прирівнювалися до державної служби, чим було закладено основи фахової опіки[5,с.29].
Виникнення різних видів соціальної роботи як професійної діяльності більшості обумовлено культурними та національними особливостями розвитку Росії, характером взаємодії різних соціальних інститутів, рівнем розвитку громадської свідомості, освіти та науки. Системи державної соціальної підтримки в Росії складалась з умовою історичних задач.
Більшість нових освітніх закладів в Росії було відкрито в 60-ті роки ,коли соціальна робота розвивалась особливо бурхливо. Цей період характеризувався інтесифікацією промислового розвитку, прискорений процес урбанізації і переміщенням населення. В Росії соціальна робота була тісно пов’язана з терміном соціального людини і громади[8,с.387].
У перші післяреволюційні роки діяльності радянського керівництва, крім встановлення господарства, була направлена також на підвищення благоустрою трудящих. Пока ще не було поняття «соціальне забезпечення» але були зроблені перші кроки до нього. В 1918 році за наказом В.Леніна,всім центральним і місцевим органам управління була задача по виділенню питань соціальної допомоги і підтримка трудящих в окрему систему.
В рік створення СССР, змінилось саме поняття « соціальне забезпечення». Тепер воно звучало так – « державна система матеріального забезпечення і обслуговування всіх людей СССР в старості, хворобі, при повній чи частковій утраті працездатності, а також багатодітних сімей. Здійснюється за рахунок державних та громадських коштів» [5,с.387].
У 1922 році стали з’являтись перші державні страхові компанії, в яких працювали кваліфіковані працівники, які надавали допомогу.
В 90-ті роки погляди держави на благоустрій змінилось. Відбувалася криза концепції « соціальної держави», що відбилось на подальший розвиток сфери соціальної роботи. Спеціалісти по соціальній роботі мали проблеми з працевлаштуванням[5,с.387].
Нині в Росії використовують накопичений досвід організації соціальної роботи країн Західної Європи. Саме вони вливають на позитивний розвиток соціального забезпечення населення в Росії.
Висновки
За результатами нашого дослідження можна зробити такі висновки:
- Зародження соціальної роботи в Сполучених Штатах Америки, відбувалось дуже стрімко з 18 століття. Створення благодійних організацій, соціальних установ, зміна соціального законодавства, створення освітніх закладів для надання кваліфікованої освіти,створення методів та принципів професійної соціальної роботи є наслідком першості США на світовій арені в сфері соціальної роботи.
- Історія зародження професійної соціальної роботи в Німеччині дуже багатогранна,але перші кроки з розробки методики соціальної роботи були зроблені в Німеччині на основі вивчення досвіду роботи в США. Але це не перешкодило ФРН сприяти активному розвитку соціальної сфери та соціальних працівників,бо їхня головна мета - поліпшення, підтримка і захист життєвих умов незаможних груп населення та людей, які потрапили в складні життєві ситуації.
- Умови,які сприяли зародженню професійної соціальної роботи в Росії були зумовлені необхідністю покращити життя різних верств населення. Хрещення Русі,прийняття християнства, Перша та Друга світові війни – вони дали великий поштовх для розвитку самостійного напряму соціальної роботи як фахової діяльності, незважаючи на те, що Росія спиралась на досвід інших високо розвинутих країн як США, Франція.
На нашу думку, хоча історія зародження професійної соціальної роботи в країнах за кордоном у всіх різна, але кожна з них посилювала розвиток у соціальній сфері та працювала на спільну мету: вдосконалювати соціальну роботу у всіх її проявах. Ми вважаємо,що сучасний кваліфікований соціальний працівник повинен знати історичне дослідження розвитку своєї професійної діяльності, зрозуміти еволюцію форм допомоги і поглядів на соціальну роботу як фахову діяльність.
Список використаних джерел
1.Вступ до соціальної роботи: навч. посіб. для студ. ВНЗ/ за ред. Т. В. Семигіної, І. І. Миговича. -- К.: Академвидав, 2005. - 304 с.
2. Горшкова О.А. Опыт социальной работы за рубежом: краткий курс лекций / О.А. Горшкова. — М.: Социально-технологический институт, 1999. — 92с.
3. Карпенко О.Г. Вступ до спеціальності "Соціальна робота": навч.-метод. посіб/О.Г. Карпенко. -- К.:Видавничий Дім « Слово», 2011. -- 248с.
4. Основы социальной работы: учебник /отв. ред. П. Д. Павленок. - М.: ИНФРА-М,1999. - 368 с.
5.Основы социальной работы: учебник/отв.ред. П.Д. Павленок. – [2-е изд., испр. и доп]. – М.: ИНФРА–М,2002. – 368 с.
6. Соціальна робота: підручник / [ В.А.Поліщук ,О.П. Бартош-Пічкар , Н.М.Горішна та ін.] ; за ред. Н. Ничкало. – Т.: ВАТ «ТВПК «Збруч», 2010.-330с.
7. Социальная работа: теория и практика: учеб. пособие / отв. ред. д.и.н., проф. Е.И. Холостова, д.и.н., проф. А.С. Сорвина. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 427 с.
8. Тетерский С.В. Введение в социальную работу: учебное пособие / С.В. Тетерський. – М.: Академический проект, 2002.- 496с.

- Зародження римської державності. Реформа Сервія Туллія
- Зародження римської державності. Реформа Сервія Туллія
- Зародження та виникнення кіно в Україні
- Зародження та розвиток античної культури
- Зародження та розвиток навчальної дисципліни матеріально-технічне забезпечення підприємств
- Зародження та розвиток соціології права
- Зародження та становлення адміністративного права в Західній Європі
- Зародження і розвиток музичного мистецтва в Україні від початку Київської Русі до 19 століття
- Зародження і розвиток соціології у Західній Європі
- Зародження і розвиток соціологічної думки
- Зародження і розвиток української мови та писемності
- Зародження і розвиток фізики як науки
- Зародження політичних ідей та їх розвиток в державах Стародавнього Сходу
- Зародження промислової власності