Жизнь младенца от рождения до года
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Київський національний лінгвістичний університет
кафедра
психології і педагогіки
Реферат
на тему:
Психологічні
особливості розвитку
дитини від народження
до першого року життя
виконала: студентка ІІ курсу
перевірила: доц.
Роговик Л.С.
ВСТУП
Вік від народження до кінця першого року життя охоплює такі періоди розвитку дитини як період новонародженості та немовлячий період Саме цей проміжок часу характеризується низкою специфічних рис, що дозволяють розглядати його у якості істотного етапу розвитку людини тому, що цей вік є початком індивідуального шляху становлення первинних та вторинних властивостей індивідної організації людини. Для цього періоду характерна висока ефективність процесів системогенезу природних психічних форм, створення передумов мови й соціального розвитку в умовах безпосередньої взаємодії дитини з дорослими.
Період новонародженості та немовляти вимагають особливої уваги, так як саме у цей час закладаються основи фізичного та психічного здоров’я дитини: розвивається нервова система та мозок дитини, удосконалюють свою роботу та функції сенсорні системи, беруть початок формування вищих психічних функцій та пізнавальних процесів. Тобто, у цьому періоді бере початок психічне життя дитини, і від того, як воно розпочнеться залежатиме подальше життя особистості.
На
цьому періоді також
Саме ці аспекти ми і розглянемо у нашій роботі.
ПЕРІОД НОВОНАРОДЖЕНОСТІ
Особливості будови нервової системи новонародженого та безумовні рефлекси
До моменту народження дитини нервова система морфологічно сформована. Вага головного мозку становить близько 372-400г. У корі великих півкуль є основні борозни і звивини, майже така сама кількість нервових клітин, що й у мозку дорослої людини. Проте нервові клітини ще незрілі, майже не мають розгалужень, зв’язки між ними слабкі, провідні шляхи не мілієнізовані і знаходяться у прямій залежності віл кількості і різноманітних подразників. З перших днів життя у дитини функціонує система безумовних рефлексів.
Вчені давно визначили, що немовлята з’являються на світ, володіючи біологічно детермінованими моделями поведінки, які можна поділити на два типи: рефлекси виживання та примітивні рефлекси.
Рефлекс виживання представляють собою поведінкові реакції, необхідні для адаптаціх та функціонування особливо протягом перших тижнів життя, доки управління не взяли на себе вищі мозкові центри.
Рефлекси виживання представлені такими рефлексами як:
- Дихальний
Новонароджені рефлекторно виконують вдихи для отримання кисню та видихають диоксид вуглецю. Дихання постійно є рефлекторним, бо не потребує свідомих зусиль, хоча пісня першого місяця життя з’являється здатність до регуляції дихання у певному діапазоні за допомогою вольових зусиль.
- Орієнтувально-харчовий
Якщо доторкнутися до щічки дитини, то вона повертається у напрямку подразника та відкриває рот, ніби то шукає сосок. Цей рефлекс зникає на третьому або четвертому місяці.
- Смоктальний рефлекс та ковтальний рефлекс
Якщо покласти палець до роту дитини, вона начне смоктати його, виконуючи ритмічні поступальні рухи. Протягом першого місяця життя рефлекс поступово стає довільним. Дитина може виконувати рухи ковтання.
- Зіничний рефлекс
Зіниці дитини звужуються при яскравому світлі та при засипанні, розширюються у темноті та при пробудженні. Це постійний рефлекс.
- Моральний рефлекс
Новонароджені моргають у відповідь на швидкий рух об’єкта або на подув вітру у обличчя.
Примітивні рефлекси представлені такими рефлексами як:
- Рефлекс Моро
Коли дитину різко опускають або піднімають або вона лякається голосного звуку, вона спочатку розставляє руки і витягує пальці, після чого стискає їх в кулачки та підтягує назад до тіла.
- Хапальний рефлекс кисті
Коли до долоні дитини доторкаються олівцем або пальцем, вона ціпко хватається за нього, а при спробі витягнути олівця стискає ще сильніше.
- Хапальний рефлекс стопи
Якщо злегка натиснути рукою на верхню частину стопи, то відбудеться тонічне згинання пальців стопи. Цей рефлекс схожий на хватальний рефлекс кисті, але зникає тільки через 9 місяців.
- Рефлекс Бабинського
При иоглажуванні поверхні підошви стопи дитини від п’ятки до пальців спостерігається тильне згинання великого пальця стопи та розведення інших вбоки. Рефлекс зникає після шостого місяця.
- Рефлекс автоматичної ходьби
Коли дитину тримають вертикально, переміщуючи тулуб вперед, а вона упирається ногами об тверду поверхню, рух її ніг нагадують скоординовану ходьбу. Рефлекс зникає на третьому місяці.
- Плювальний рефлекс
Дитина
намагається здійснити
- Шийно-тонічний рефлекс
Якщо голову лежачої на спині дитини повернути в сторону, то вона витягує руку та ногу з тієї сторони тіла, куди повернута голова, та згибає протилежні, що нагадує позу фехтувальника.
- Рефлекс лялькових очей
Коли дитину різко піднімають а потім опускають,
тримаючи її у вертикальному положенні, вона широко відкриває очі, як лялька.[2,218]
Примітивні рефлекси не володіють явно вираженою цінністю для виживання і не пов’язані з моторним розвитком, так як зникають через деякий час, але могли мати велике значення на певному моменті нашої еволюції.
Психічне життя новонародженого
Мозок продовжує розвиватися, він ще не повністю сформувався, тому психічне життя пов’язане, головним чином, з підкорковими центрами, а також з недостатньо розвиненою корою.
У психічному розвитку дитини велику роль грає відчуття, яке являє собою психічний процеси, який починає розвиватися зразу після народження дитини.
Через невеликий проміжок часу після народження дитина починає переживати відчуття усіх видів. Однак, ступінь зрілості усі цих відчуттів та етапи їх розвитку дуже різняться.
Зразу після народження у дитини найбільш розвинутою є тактильна чутливість, причому найбільш чутливими є губи та вся область роту. Дитина відчуває холод, тепло, тиск та біль.
Уже до моменту народження у дитини достатньо добре розвинута смакова чутливість. Новонароджені дуже реагують на введення їм у рот розчину хініну або цукру. Через декілька днів після народження дитина вже здатна відрізнити молоко матері від підсолодженої води, а останнє – від простої води [7, 253].
Також добре розвинутою є нюхова чутливість. По запаху материнського молока дитина визначає, чи є мама у кімнаті, чи ні. Якщо дитина перший тиждень харчувалася материнським молоком, то вона буде відвертатися від коров’ячого тільки почувши його запах. Проте, нюхові відчуття, не пов’язані з харчуванням, розвиваються у дитини достатньо довго. Вони мало розвинені у більшості дітей у 4-5 річному віці. Новонароджений відчуває запахи, реагує на них поворотом голови, змінами у частоті серцебиття, дихання.
Довше та складніше розвиваються у дитини слух та зір. Це пояснюється, перш за все, складністю будови та функціонування даних органів чуття та їх меншою зрілістю на момент народження дитини.
У перші дні після народження дитина не реагує на звуки, навіть дуже голосні. Це пояснюється тим, що слуховий прохід новонародженого заповнений околоплідною рідиною, яка розсмоктується тільки через декілька днів після народження. Зазвичай, дитина починає реагувати на звуки протягом першого тижня, але іноді і після 2-3 тижня. Перші реакції новонародженого на звук мають характер загального рухового збудження: дитина піднімає руки, шевелить ніжками, голосно кричить. Чутливість до звуку у новонародженого дуже низька, але у перші тижні поступово зростає. На другому місяці дитина починає сприймати напрям звуку, повертаючи голову у бік джерела звуку. Розвивається мовленнєвий слух – дитина починає реагувати на інтонацію мови. Це спостерігається на другому місяці життя, коли лагідний тон мами діє на дитину заспокійливо. Слухове зосередження з’являється на 2-3 тижні. Різкий звук викликає замирання у дитини. Пізніше, на 3-4 тижні така ж реакція виникає на голос людини.
Найменш розвиненим є зір. Абсолютна чутливість до світла у новонароджених дуже низька, але у перші дні життя вона помітно зростає. З моменту появлення зорових відчуттів, дитина починає реагувати на світло різними руховими реакціями. У місячної дитини можна зафіксувати рухи очей, які слідкують. Спочатку такі рухи виконуються в основному в горизонтальній площині, потім з’являється стеження по вертикалі, і, нарешті, до двохмісячного віку утворюються примітивні криволінійні рухи очей. Зорове зосередження з’являється теж на другому місяці життя, і дитина може самостійно переводити погляд з одного предмета на інший. Кольори новонароджений розрізняє дуже погано, і розвиток цієї здібності відбувається дуже повільно. Також новонароджений не може розрізняти предмети. Ця здібність виникає тільки у процесі розвитку сприймання і пояснюється тим, що рухи очей у дитини ще неузгоджені: одне око може дивитися в одну сторону, а інше може бути закритим [1,68].
Комплекс пожвавлення
Комплекс пожвавлення – це важливе новоутворення періоду новонародженості, емоційно-позитивна реакція, яка виникає наприкінці другого місяця життя.
Комплекс пожвавлення як позитивна емоційно-дійова реакція на голос, дотики або появу дорослого у полі зору дитини є доказом того, що період новонародженості закінчився. Спостереження за новонародженими показали, що основними характеристиками є те, що дитина замирає та зосереджується на обличчі дорослого, який схиляється над нею, посміхається, простягає ручки, перебирає ніжками, з’являються голосові реакції, зміна інтонації при вокалізації.
У результаті серії досліджень, проведених в Академії медичних наук у Москві, М.Ю. Кистяківська прийшла до висновку, що комплекс пожвавлення спостерігається у психічно здорових дітей у кінці першого – на початку другого місяців життя.
По результатам проведених досліджень вона визначила, що:
- Дорослий може викликати позитивну емоцію дитини просто забезпечуючи його слуховими або зоровими враженнями, тим самим розвиваючи його здібність до візуальної концентрації.
- Своєчасне та повне задоволення потреб немовляти значно понижує вірогідність виникнення негативних емоцій та створює умови для позитивного емоційного розвитку дитини.
- Позитивні емоції сприяють довготривалій та стійкій візуальній концентрації.[5,116]
У цій складній поведінці
виявляється тенденція
ПЕРІОД
НЕМОВЛЯТИ
Анатомо-фізіологічні особливості розвитку немовляти
Швидке фізичне зростання немовляти сприяє активному розвитку її психіки. Ріст здорової дитини за перший рік її життя збільшується приблизно в 1,5 раза, а вага становить майже 9-10 кг. Немовля відрізняється від дорослого пропорціями тіла. Воно має порівняно велику голівку, що становить ¼ всього тіла, короткі ніжки (1/8 від усієї довжини тіла). Починають різатися молочні зуби.
Інтенсивно розвивається нервова система. Вага мозку до кінця першого року життя становить 850-900 г. Швидко розвиваються аналізатори, зокрема, їх мозкові частини, встановлюються зв’язки між різними ділянками кори, що відповідає збільшенню питомої ваги набутих реакцій у житті дитини. Удосконалення роботи аналізаторів пов’язано з ходом мілієнізації сенсорних шляхів від рецепторних поверхней у мозок і від мозкових відділів до інших; з розвитком та формуванням структур ЦНС, пов’язаних з даною аналізаторною функцією від стовбурово-підкоркових до неокортикальних зон.
У перші два роки головний мозок починає рости швидше спинного мозку, потім це співвідношення змінюється. Це викликано тим, що у ГМ продовжують формуватися формування нервових сіток та зв’язків, від яких напряму залежить розвиток емоцій, здібностей та пам’яті.
З другого місяця життя дитини починається активне формування синаптичних зв’язків у області гіпоталамуса, що забезпечує збереження інформації у складній системі мозку. Це призводить до здібності дитини запам’ятовувати та впізнавати об’єкти. Протягом першого року життя інтенсивно розвивається лобні долі, з якими пов’язано прогнозування поведінки[4,169].
Протягом перших десяти місяців життя інтенсивні процеси формування синаптичниз звя’язків, яких в цей час з’являється вдвічі більше, ніж у мозку дорослої людини, супроводжується посиленим споживанням енергії.
Особливості психічного розвитку немовляти
Починаючи з другого місяця життя починають активно розвиватися та удосконалювати свою роботу сенсорні системи. Удосконалення сенсорного сприймання пов’язано з ходом мілієнізації сенсорних шляхів від рецепторних поверхней у мозок і від мозкових відділів до інших; з розвитком та формуванням структур ЦНС, пов’язаних з даною аналізаторною функцією від стовбурово-підкоркових до неокортикальних зон.
Розвивається слуховий аналізатор. На 3-4 місяці деякі діти починаються реагувати на спів та музику посмішкою, загальним пожвавленням. Щодо мовного слуху, то дитина перш за все починає реагувати на інтонацію мови. Трохи пізніше починає сприймати ритмічну сторону мовлення. Проте розрізнення звуків мови наступає тільки наприкінці першого року життя. З цього моменту починається розвиток мовленнєвого слуху. Спочатку у дитини виникає здатність вирізняти голосні, а потім і приголосні.
Приблизно з другого місяця життя у дитини помічається здібність до розрізнення найпростіших кольорів, а на 3-4 місяці – форми предметів. Дитина починає розрізняти кольори на 5му місяці свого життя, після чого у неї з’являється інтерес до яскравих предметів. Зорове зосередження, яке з’явилося ще на етапі новонародженості покращується. На третьому місяці тривалість зорового зосередження досягає 7-8 хвилин. З третього місяця немовля розрізняє контури предметів та їх елементи. Найбільшу увагу приділяє вигнутим елементам, фігурам концентричної форми, зламам – переходам прямої лінії у вигнуту [2,103].
Коли немовляті показували
У цей період у немовляти розвивається сприймання глибини. Американські психологи привели експеримент з «обривом»: немовля клали на скляний Стів, під яким знаходилися дві великі дошки, прикріплені на різних рівнях. Різниця у рівнях цих дошок, обтягнутих яскравою матерією, надавала ілюзії обриву. Маленька дитина, тактильно почуваючи рівну поверхню скла, повзла до матері, не помічаючи глибини. Але вже після 8го місяця життя більшість дітей намагаються оминути «обрив» та починають плакати. Сприймаючи не окремі властивості об’єктів, а об’єкти вцілому, немовля створює узагальнені образи предметів.
Паралельно зоровому сприйманню удосконалюється кінестетичне сприймання (хапання, обмацування предметів), яке, доповнюючи зорове, дозволяє відтворити більш повну картину оточуючого середовища.
Пізнавальна діяльність немовляти включає діяльність найпростіших механізмів пам’яті.
До 3-4 місячного віку дитина може зберігати образ сприйнятого предмета не більше одної секунди. Після 4 місяців час зберігання образу збільшується, дитина набуває здатності впізнавання. У 8-12 місяців немовля здатне виділяти предмети у зоровому полі, причому впізнає їх не тільки вцілому, але і по частинам. Більш того, вона здатна співвідносити образи з емоціональними враженнями. Якщо дитина отримала нову ляльку, вона деякий час роздивляється її, а наступного дня здатна впізнати її. При цьому вона надає знайомій ляльці перевагу, аніж незнайомій. Але якщо проміжок часу між впізнаванням та останнім сприймання предмета, так званий латентний період, був достатньо великим, то дитина може і не впізнати предмет. Зазвичай цей період не повинен перевищувати декілька днів, інакше дитина не впізнає когось або щось [2,183].
У перші місяці життя у дитини наявна тільки мимовільна увага. Дитина спочатку реагує тільки на виключно зовнішні подразники, і тільки у випадку їх різкої зміни. Наприклад, при раптових голосних звуках, зміні температури, ін. Починаючи з третього місяця життя дитина починає все більше зацікавлюватися зовнішніми об’єктами, тісно пов’язаних з її життям. У 5-7 місяців дитина вже здатна достатньо довго роздивлятися якийсь предмет, обмацувати його. Особливий інтерес виникає до яскравих незвичайної форми предметів.
У немовлячому віці бере початок і мовний розвиток. Незважаючи на те, що голосові реакції спостерігаються і в новонароджених у вигляді гуління, ці звуки не мають ніякої комунікативної і сигніфікативної функції: вони виникають внаслідок органічних відчуттів та рухових реакцій на зовнішній стимул. Трохи пізніше гуління перетворюється у зачатки лепету. Наприкінці 3 тижня діти починають прислухатися до звуків, і у віці 2-3 місяців починають пов’язувати звуки голосу з присутністю дорослого. Так тримісячна дитина почувши голос матері починає очима шукати її в кімнаті.
Після 3-4 місяців звуки стають більш численними та різними. Це пояснюється тим, що дитина починає несвідомо наслідувати мову дорослого, перш за все інтонаційно та ритмічно.
З
шестимісячного віку у дитини з’являються
елементи справжнього мовного
Криза одного року
Перехідний період між немовлячим періодом і раннім дитинством дослідники називають кризою одного року. Криза одного року або криза прямоходіння пов’язана з умінням дитини самостійно пересуватися. Головне значення процесу ходьби не в тому, що дитина пересувається самостійно, а в тому, що вона починає відділяти себе від дорослого. Ознаками кризи є:
- поява першого слова;
- поява афектів та волі;
- поява різних емоційних станів (подив, гнів, радість, ін);
Афективні форми поведінки
Соціальна ситуація змінюється – дитина потребує певної самостійності, ставлення до неї як до партнера. Це час, коли дорослі повинні надати дитині ту самостійність, яку вона потребує. Батьки повинні зрозуміти, що прийшла пора робити щось не для малюка, а разом із ним.
Впродовж першого півріччя
ВИСНОВОК
У нашій роботі ми розглянули такі вікові періоди як період новонародженості та немовляти Ми проаналізували специфіку цих періодів, а саме особливості розвитку нервової системи та головного мозку дитини починаючи від народження до першого року життя, безумовні рефлекси та їх суть, роздивилися як у цей період функціонують сенсорні системи, прослідкували зміни у активності пізнавальних психічних процесів.
Розглядаючи ці аспекти, ми навели певну кількість прикладів – експериментів, проведених радянськими та американськими вченими (Г.Крайг, Т.Бауер), які підтверджують розвиток певних систем та процесів, які мають місце у цьому періоді життя дитини.
Більш того, ми розглянули переламні моменти психічного розвитку дитини – кризи новонародженості та одного року (прямоходіння) – та визначали як вони вплинули на зміну соціальної ситуації, і, як результат, на розвиток дитини.
Під час нашого дослідження ми визначили, що період новонародженості та немовляти (період, коли в дію вступають інші види фізіологічної регуляції поведінки) є основною точкою формування фізичної та психічного здоров’я дитини, від якого буде залежати все її подальше життя.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
- Бауэр Т. Психическое развитие младенца. - М., 1979
- Крайг Г., Бокум Д. Психология развития. — 9-е изд. — СПб.: Питер, 2005. — 940 с.
- Кулагина И.Ю. Возрастная психология: развитие ребенка от рождения до 17 лет. – М., 1997.
- Любимова З.В., Маринова К.В. Возрастная физиология. – М.:«Владос», 2004. – 301с.
- Реан А.А. Психология человека от рождения до смерти. – М.:«Оллма-Пресс», 2002
- Сапогова Е.Е. Психология развития человека. Учебное пособие. – М.: «Аспект Пресс», 2005. - 460с.
- Скрипченко О.В. Долинська Л.В. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. – К.: Просвіта, 2001. – 416 с.

- Жизнь Муссолини
- Жизнь мусульманских женщин: мифы и правда
- Жизнь М.Ю.Лермонтова в Петербурге
- Жизнь на Земле
- Жизнь на Земле
- Жизнь на Марсе
- Жизнь на островах
- Жизнь и философские взляды Леонардо да Винчи
- Жизнь и философское учение Аристотеля
- Жизнь и философствования Сократа
- Жизнь как ценность
- Жизнь Конфуция
- Жизнь Леонардо да Винчи
- Жизнь Л.С Выготского