Змішана система економіки

Підготувала учениця 6-гімназійного класу Малицька Катерина

План роботи:

Визначення і теорія змішаної економіки.
Теорія змішаної економіки.
Змішана економіка і проблеми класифікації і трансформації економічних систем.
Основні риси й елементи сучасної змішаної економіки.
Висновки.

Визначення і теорія змішаної економіки.

Сучасна господарська система розвинутих західних країн є "змішаною економікою": по-перше, визначальним способом передачі інформації в ній є механізм цінових сигналів; по-друге, у приватній власності знаходиться обмежена частка ресурсів, головним з який є капітал; по-третє, термін "змішана економіка" відбиває те, що в чистому виді не існує ні стихійних процесів, ні ієрархії, тобто немає правового режиму тільки приватної власності і тільки державної власності. Мова йде про деякий "третій шлях", по якому йдуть такі країни як США, Великобританія, Швеція, Японія, Південна Корея і т.п. Більш того, рішення розширити границі державного сектора з неминучістю буде підсилювати ієрархічні компоненти в даній системі господарських зв'язків і чревате наростанням транзакційних витрат, що можуть перекреслити благі наміри, з якими пов'язане посилення ролі держави в економіці.

Теорія змішаної економіки - буржуазно-реформістська концепція, відповідно до якої економіка розвитих капіталістичних країн у результаті росту масштабів господарської діяльності держави перетворилася із системи приватного підприємництва в систему т.зв. змішаної економіки, що складається з приватного і державного секторів, які взаємно доповнюють один одного. Активними прихильниками теорії змішаної економіки виступили в період 2-ї світової війни 1939-45 і після неї буржуазні економісти С. Чейз, А. Хансен, Дж. М. Кларк і П. Семюельсон (США) , які стверджували, що контроль над сучасною економікою здійснюється як суспільством, так і приватними інститутами нібито з метою підвищення "соціального добробуту" народів, що завдяки "революції" у функціях буржуазної держави його економічна і соціальна діяльність може ліквідувати протиріччя капіталізму, забезпечити безкризисний розвиток економіки, високі і стійкі темпи її росту. У розгорнутій формі реформістський варіант теорії змішаної економіки, що спирається на буржуазні теорії, був розроблений правими лейбористськими ідеологами Э. Крослендом, Дж. Стрейчі (Великобританія), на думку яких після 2-ї світової війни відбувається трансформація капіталізму в зовсім іншу систему, характерними рисами якої в економічній області є: перехід керівної ролі від капіталістів до менеджерів, зростаюча економічна роль буржуазної держави, повна зайнятість і безупинне зростання виробництва.

Ці погляди знайшли відображення в заяві керівництва Лейбористської партії Великобританії (1957). Елементи соціалізму, на думку теоретиків лейборизму, представлені націоналізованим сектором, а також зв'язані зі здійсненням державою економічних і соціальних функцій і більш рівномірним розподілом "багатства і доходу". У цілому, на їх погляд, "змішана економіка", не будучи вже капіталістичною, не є ще соціалістичною.

Теорія змішаної економіки.

Змішана економіка і проблеми класифікації і трансформації економічних систем.

Безпрецедентна в історії соціально - економічна криза більшості соціалістичних країн у 80-і і 90-і роки ХХ століття поставила перед економічною наукою складні проблеми не тільки з аналізу й узагальнення причин кризи, але і, що ще більш важливо, з подолання цієї кризи. Фактично кризу вирішено було вирішити переходом від колишньої системи господарювання до іншої – ринкової системи. Однак економічна теорія як у нас, так і на Заході виявилася не готова до такого повороту подій і не могла відповісти на безліч питань, що виникли в ході економічних реформ. Зараз ясно одне, що перехід до ринкової економіки забере тривалий час і економічній теорії треба буде розв'язати задачу теоретичного узагальнення закономірностей трансформації економічних систем.

Така заява одного з авторитетніших сучасних економістів вказує на те, що економічна система ще не до кінця пізнана і на Заході. Мова не йде про те, що економіка повинна бути пізнана до кінця, що означало б кінець самої економічної науки, а про те, що багато істотних характеристик ринкових систем економіки також залишаються малодослідженими. Що тоді говорити про ту економічну систему, від якої ми збираємося іти. Її називають по різному: "командно-адміністративна система”, “командна економіка”, "військово-мобілізаційна", "державна" і т.д. І жодна з них не закріпилася як загальновизнана. Можна з впевненістю сказати, що економічна система соціалізму теж не одержала всебічної характеристики.

Не дивно й те, що дотепер не склалася і теорія "перехідної економіки", як називають тепер економіку колишніх соціалістичних країн, до яких відноситься і Україна. Поява такої теорії в найближчому майбутньому малоймовірно, тому що ще не розроблена навіть загальна теорія економічних систем, існуючі економічні теорії можуть претендувати в кращому випадку на адекватне відображення національної економіки окремої країни чи якоїсь її частини. Серед економістів немає навіть консенсусу по змісту самого поняття "економічна система" . В сформованих умовах в економічній теорії ключовим виявляється поняття "економічна система". Хоча в будь-якій, більш-менш солідній економічній праці можна зустріти зазначений термін десятки разів, саме визначення, як правило, відсутнє. До того ж це поняття підмінюється дуже часто термінами "економічний лад", "економічна модель", "народне господарство" і т.д. Але, коли мова йде про корінну перебудову. Конкретної економічної системи чи трансформації її в іншу, таке вільне обходження з науковими поняттями стає некоректним. По суті, людям властиві як біологічно, так і соціально обумовлені потреби. Ми прагнемо придбати їжу, одяг, дах, безліч товарів і послуг, що асоціюються з пристойним чи високим рівнем життя. Ми також наділені визначеними здібностями й оточені безліччю матеріальних благ – природних і вироблених. Тому цілком природно використовувати наявні природні і матеріальні ресурси - робочу силу й управлінські здібності, інструменти і машини, землю і мінеральні багатства – для виробництва товарів, послуг, що задовольняють наші матеріальні потреби. Саме цю діяльність, здійснювану в рамках організаційного механізму, ми називаємо економічною системою. Щоб розібратися власне кажучи, треба звернути увагу на складові поняття слова: "економіка" і "система" і спробувати розібратися з кожним окремо. Як це ні парадоксально, незважаючи на те, що термін "економіка" - слово давньогрецьке й економічна наука іде своїми коренями в далеке минуле, дотепер немає загальноприйнятого тлумачення цього поняття. Так Велика Радянська Енциклопедія дає три різні значення цього слова . Не краще обстоїть справа й у спеціальній економічній літературі. Тут можна було б привести безліч визначень цього слова, але в даному випадку для нас важливо не стільки уточнення терміна, скільки сам зміст.

По-іншому економіка – це діяльність людей по використанню наявних у їхньому розпорядженні фізичних і духовних ресурсів для виробництва товарів і послуг з метою забезпечення своїх матеріальних потреб. Таке визначення не претендує на оригінальність, але цілком придатне для подальших міркувань.

Більш важливим для цілей нашого дослідження є значення другої складової – слова "система". Знову ж беремо найбільш загальне визначення: "Система - безліч елементів, що знаходяться у відносинах і зв'язках один з одним, що утворюють визначену цілісність, єдність ... У сучасному науково-технічному значенні розробка проблематики, зв'язаної з дослідженням і конструюванням систем різного роду, проводиться в рамках системного підходу, ..." . Таким чином, поняття "економічна система" показує на ряд підходів до рішення проблем трансформації чи реформування економіки.

По-перше, для дослідження економічних систем необхідний метод системного підходу. По-друге, методологія – це ще не дослідження самого змісту системи, а область передумов конкретного аналізу. Звичайно ця область професійного консенсусу, коли представники визначеної області знання згодні з цими передумовами. Але коли теорії, розроблені в рамках даних методологічних передумов перестають пояснювати нові явища, порушується і консенсус по методології. У зв'язку з економічними реформами в соціалістичних країнах виявилося, що жодна економічна школа і теорія не в змозі підказати найбільш оптимальні методи трансформації економічної системи, що існувала в цих країнах.

У цих умовах "проблему подолання теоретичних невдач у дослідженні процесів економічної трансформації не слід зводити ні до пошуку "правильної" версії трансформації з числа наявних, ні до спроб просто поєднувати різні підходи. Гіпотеза полягає в тому, що основні версії трансформації похідні від відповідних первинних образів економічної реальності. Ці образи склалися в рамках окремих шкіл економічної думки і для кожної такої школи специфічні. Якщо це так, то нинішні невдачі в теоретичному осмисленні процесів економічної трансформації кореняться в загальній структурі, що затвердилася, економіко - теоретичного знання .

Зрозуміло одне, що "економіка" – дуже складна динамічна система, що знаходиться весь час у стані "трансформації", переходу з одного стану в інший. У той же час єдність, цілісність системи означає, що вона повинна бути стійка до зовнішнього впливу, зберігаючи основні свої характеристики. Загальна економічна теорія повинна, принаймні, уловити закономірності еволюції економічних систем з урахуванням приведених характеристик.

Для рішення задач, що постали перед нами, недостатньо абстрактного визначення економічної системи. На основі такого визначення необхідне визначення не спільності, а розходження економічних систем. Тому постає проблема про ймовірну кількість економічних систем і їхніх розходжень. В економічній науці затвердилася думка, що зараз існують 3 економічних системи, що являють собою різні варіанти змішаної економіки . Однак, якщо економіку розуміти як систему життєзабезпечення людей, то вона принципово можлива в індивідуальному порядку, у складі родини (домашнє господарство), в колективі (рід, комуна фірма), в державі (національне господарство), в світовому масштабі (світове господарство). Усі вони являють собою економічні системи різного рівня й у той же час є елементами від економічної системи більш високого порядку. Ми повинні визначитися з тим, яка з них відповідає повною мірою вимозі системності чи цілісності. Історично склалося так, що формування економічної науки відбувалося на базі вивчення національної економічної системи. "Та і наука про національну економіку спочатку називалася "політична економія". Однак в останні пів сторіччя багато економістів все частіше стали стверджувати, що варто прагнути розмежовувати економічну науку як таку і політику. Політекономія, думають вони, повинна бути наукою, тобто бути вільною від суб'єктивних оцінок.

Основні риси й елементи сучасної змішаної економіки.

– взаємодія колективної, приватної і державної власності та різних форм господарювання, породжених ними;

– державне регулювання національної економіки з метою стимулювання сукупної пропозиції та сукупного попиту;

– відносна стійкість і стабільність розвитку на основі збалансування різнорідних економічних інтересів;

– здатність амортизувати циклічні коливання, запобігати глибоким економічним спадам і пом'якшувати соціальні конфлікти;

– забезпечення свободи і економічної рівності суб'єктів господарювання;

– чітка соціальна спрямованість розвитку національного господарства на основі економічного зростання.

Отже, органічний характер змішаної економіки визначається тим, що вона являє собою не співіснування або паралельний розвиток кожного з секторів господарювання, а їх функціонування і розвиток на основі взаємопроникнення, взаємопереплетіння та взаємодії, переходу одного типу господарювання в інший. Іншими словами, складові змішаної економіки перебувають у суперечливій єдності, і їй притаманна нова соціально-економічна якість.

Змішаною економікою є сучасні національні господарства ряду економічно розвинених країн, бо вони однорідні за своєю соціально-економічною структурою. Національні господарства з розвиненою ринковою системою складаються із різних рівноправних виробничих структур: державних підприємств, великих приватних промислових корпорацій і торговельних компаній, різних приватних фірм, суб'єктів малого бізнесу тощо. У цілому вони утворюють змішане господарство. У ньому економічній контроль здійснюється як державою, так і приватними суб'єктами господарювання. Приватна система господарювання діє шляхом ринкового механізму, а держава - за допомогою економічних методів адміністративного регулювання (податків і витрат тощо). Тобто, сучасна змішана ринкова економічна система містить і ринок, і конкуренцію, і різноманітне регулювання, як державне, так і недержавне. В цій системі величезна роль належить державі, яка повинна мати ефективні економічні методи впливу на ринок та конкуренцію, на організацію й рух капіталів, національного виробництва.

Висновки.

Виходячи з результатів опрацювання матеріалу з теми курсової роботи, можна зробити наступні основні висновки.

Сучасна ринкова економіка змішаного типу на сьогоднішній день, на мій погляд, постає найбільш досконалою системою з усіх коли-небудь існували. Її основною особливістю є те, що в ній вдало поєднуються риси абсолютно різних економічних систем: чистого капіталізму і командно-адміністративної економіки, хоча риси чистого капіталізму і переважають. Вона є найбільш пристосованою до мінливих внутрішніх і зовнішніх умов, тобто гнучкою. Такий тип господарювання властивий сучасним економічно розвиненим країнам (Японія, Швеція, ФРН).

Перевагою змішаної економіки є ефективність використання ресурсів і економічна свобода виробників. Змішана економіка диктує найбільш ефективне використання ресурсів, сприяє впровадженню більш сучасних технологій. Важливим неекономічним аргументом на користь змішаної економіки виступає її ставка на особисту свободу. Підприємці та робочі перемішається з галузі в галузь за власним рішенням, а не за урядовим директивам. Відзначимо, що не існує однозначної загальноприйнятого вирішення економічних проблем. Товариство з різним історичним і культурним спадком, різними звичаями і традиціями використовують неоднакові підходи і методи ефективного використання власних ресурсів.

Держава у змішаній економіці відіграє роль економічного суб'єкта, опосередковано впливає на ринковий механізм в цілому, причому воно не може впливати безпосередньо на характер відбуваються економічних процесів.

У змішаній економіці, що представляє сукупність структур економічного виробництва, при якому приватна система управляється ринковим механізмом, а громадські інститути та уряду, спираючись на ринковий механізм, впливають на економіку за допомогою директив та податкової політики, саме по собі держава відіграє роль організатора проведення заходів, коригувальних та стабілізуючих поточні процеси в економіці, але не має значного впливу.

У випадку, коли ринок не здатний впоратися з будь-якою проблемою або рішення цієї проблеми свідомо буде неефективним, йому на допомогу приходить держава. Метою державного регулювання економіки є підтримання економічної та соціальної стабільності.

Сучасну ринкову економіку вже неможливо уявити без державного втручання, тому що державному регулюванню відводяться такі важливі функції, як підтримка конкуренції, стабілізація економіки, забезпечення соціального захисту та ін Однак держава не повинна втручатися в ті області ринку, де його механізмів регулювання достатньо. В іншому випадку це може викликати розвал ринкової системи і перетворення її в командно-адміністративну.

На даний момент Росія тільки переходить від командної економіки до ринкової, тому перед нею постала проблема, яку модель розвитку ринкової економіки вибрати. Але, на мою думку, нам не варто копіювати чужу модель, треба розробляти власну з використанням досвіду розвинених країн і національних особливостей.

Перехід до ринку - дуже складний і тривалий процес. Щоб створити національну структуру своєї економіки, адекватну ринковим вимогам, Росія повинна пройти болісний шлях визначення своїх пріоритетів в усіх напрямках і на всіх рівнях суспільства та господарства. Адже вона повинна не просто включитися в сучасну світову економіку, а спрогнозувати свою роль і місце у світовому поділі праці.

Змішана система економіки 📙 Реферат → 🆔 94538