Зовнишньоторгова документация

ЗОВНІШНЬОТОРГОВА ДОКУМЕНТАЦІЯ 

  Документи, що підтверджують  виконання угоди  з іноземним контрагентом, тобто поставку товару, його транспортування, страхування, зберігання на складах, проходження через митницю, називають зовнішньоторговими.

   Залежно від виконуваних функцій, пов'язаних із зовнішньоторговим контрактом, зовнішньоторгові документи підрозділяються на вісім груп:

1. документація із забезпечення виробництва експортного товару;
2. документація щодо підготовки товару до відвантаження;
3. комерційні документи;
4. документи з платіжно-банківських операцій;
5. страхові документи;
6. транспортні документи;
7. транспортно-експедиційні документи;
8. митні документи.

   Товаросупроводжувальними  називають документи, які передаються  разом із вантажем від пункту відправлення до пункту призначення. До них належать документи, що входять у групи комерційних, транспортних та митних.

   Відвантажувальними (товаророзпорядчими) називаються документи, які складаються у зв'язку з відвантаженням товару. Зазвичай ці документи перераховуються у контракті.

   Зовнішньоторгові  документи оформляються на спеціальних  бланках і містять такі загальні для всіх документів реквізити: назву фірми-експортера (або вантажовідправника) та фірми-імпортера (або вантажоотримувача), їх адреси, номери телефонів, телефаксів, назву документа, дату та місце його виписки, номер контракту або замовлення і дату його підписання, номер наряду, трансу, відвантажувальної специфікації, назву та опис товару, його кількість (кількість місць, вагу нетто та брутто, кубатури), вид упакування та маркірування. Роботу із стандартизації зовнішньоторгових документів здійснює Європейська економічна комісія ООН. 

1. Документи із забезпечення виробництва експортного товару

   Перша група документів - документи із забезпечення виробництва експортного товари - містить:

• доручення на купівлю, що видається на підприємстві для купівлі виробів або матеріалів, необхідних для виробництва або виготовлення товарів, котрі замовлені покупцем або будуть запропоновані для продажу іншим способом;
• інструкція щодо виготовлення - документ, котрий видається на підприємстві для виготовлення товарів, які замовлені або будуть запропоновані для продажу;
• наряд на вивезення із складу - документ, котрий видається на підприємстві і містить вказівку відпустити із складу товари, замовлені клієнтом;
• таблиця фактурування - документ, що видається на підприємстві і містить відомості про продані товари та використовується як основа для складання комерційного рахунку;
• інструкція щодо упакування - документ, що видається на підприємстві і містить інструкцію відносно того, як слід упаковувати товари;
• наряд на внутрішнє транспортування - документ, який містить інструкцію 
  відносно транспортування товарів на підприємстві;
• статистичні та інші внутрішні адміністративні документи - документи, 
  що видаються на підприємстві з метою збору статистичних даних про виробництво та 
  інших внутрішніх статистичних даних, а також з іншими адміністративними цілями.

2. Документи з підготовки товару до відвантаження 

Друга група документів - документи з підготовки товару до відвантаження містить:

• заявку на фрахтування - документ, в якому постачальник просить перевізника зарезервувати місце для певного відправлення та зазначає бажаний засіб транспорту, 
  час відправлення тощо;
• інструкція з відправлення - документ, що містить докладні відомості про вантаж та вимоги експортера у зв'язку з його перевезенням;

   доручення на відвантаження (повітряні  перевезення) - документ, який виписується вантажовідправником, містить докладні дані про партії товару та дозволяє авіалінії або її агенту підготувати авіавантажну накладну;

• ордер на перевезення (місцеві перевезення) - документ, який містить інструкції відносно місцевого перевезення товарів, наприклад, зі складу підприємства на склад перевізника, котрий здійснює перевезення;
• повідомлення про готовність до відправлення - документ, який видається 
  постачальником та повідомляє покупця про те, що замовлені товари готові до 
  відправлення;
• ордер на відправлення - документ, що видається постачальником, який відправляє товар покупцю (вантажоотримувачу);
• повідомлення про відправлення - документ, за допомогою якого продавець або вантажовідправник інформує вантажоотримувача про відправку товарів;
• повідомлення про розподіл документів - документ, в якому сторона, що є відповідальною за виписку комплекту зовнішньоторгових документів, зазначає різних одержувачів оригіналів та копій цих документів, а також кількість екземплярів, що відправляються кожному з них;
• дозвіл на поставку - документ, який видається покупцем та дозволяє відправку 
  товарів після отримання від продавця повідомлення про готовність товару до відвантаження.

3. Комерційні документи 

  Третя група документів - комерційні документи - це документи, що дають вартісну, кількісну та якісну характеристики товару. Ці документи оформляє на своєму бланку продавець, а покупець проти них здійснює оплату.

  Вартісна  характеристика товару подасться у рахунку  та у проформі-рахунку.

  Комерційний рахунок є основним розрахунковим документом. Він містить вимогу до покупця про сплату зазначеної у нього суми платежу за поставлений товар.

  У рахунку зазначаються: ціна за одиницю  товару та загальна сума рахунку або  платежу; базисні умови поставки товару; спосіб платежу та форма  розрахунку; назва банку, де має бути здійснений платіж; відомості про  оплату вартості перевезення (коли оплачується та ким); відомості про страхування (ким оплачується) та розмір страхової премії (при поставках на умовах "СІФ").

  Рахунки звичайно виписуються  у значній кількості  екземплярів (до 25), що пов'язано з виконанням рахунками різноманітних функцій. Рахунок необхідний для подання таким установам:

• банку для одержання з покупця платежу;
• страховому товариству - для розрахунку страхової премії при страхуванні вантажу;
• валютним органам країни-імпортера за наявності валютних обмежень – для одержання імпортером іноземної валюти;
• митним органам - для розрахунку мит;
• торговельній палаті або іншій організації - для видачі сертифіката про походження товару;
• урядовим органам - для одержання експортно-імпортних ліцензій;
• транспортно-експедиторській фірмі, що приймає вантаж до перевезення, або залізниці - для оформлення залізничної накладної (оскільки залізниця відповідає за збереження вантажів, що перевозяться);

• статистичним органам - для ведення зовнішньоторгової статистики. 
Рахунки можна підрозділити залежно від виконуваних ними функцій на такі

види:

• рахунок-фактура;
• рахунок-специфікація;
• попередній рахунок;
• проформа-рахунок.

  Рахунок-фактура  виписується, як правило, після остаточного приймання товару покупцем. Крім свого основного призначення як документа, що вказує суму платежу за товар, рахунок-фактура може бути використаний як накладна, що направляється разом з товаром. На вимогу митних органів у багатьох країнах рахунок-фактура виписується на встановлених бланках, і такі рахунки одночасно є сертифікатами про проходження товару або поєднуються з ним.

 Рахунок-специфікація - поєднує реквізити рахунку та специфікації. У ньому, як правило, зазначається ціна за одиницю товару по видах та сортах, а також загальна вартість усієї партії товару. Виписується у тих випадках, коли партія містить різні за асортиментом товари. Іноді має назву специфікований рахунок.

 Попередній  рахунок виписується у тих випадках, коли приймання товару відбувається у країні або при часткових поставках. Він містить відомості про кількість та вартість партії товару і підлягає оплаті. Після приймання товару або поставки усієї партії продавець виписує рахунок-фактуру, за яким здійснюється остаточний розрахунок.

  Проформа-рахунок  - це документ, який, як і рахунок, містить відомості про ціну та вартість партії товару, але не є розрахунковим документом, тому що не містить вимоги про оплату зазначеної у ньому суми. Не виконуючи головної функції рахунку як платіжного документа, проформа-рахунок разом з тим виконує решту функцій рахунку. Якщо проформа-рахунок містить зазначення про ціну кожного виду або сорт товару, його називають специфікованим проформою-рахунком, Проформа-рахунок може бути виписаний на відвантажений, але ще не проданий товар і навпаки. Найчастіше проформа-рахунок виписується при поставках товарів на консигнацію, виставки, ярмарки та аукціони. У проформі-рахунку, який направляється консигнатору, можуть бути зазначені сума, яку власник товару (консигнант) має намір отримати, і витрати, які він мав при відправці товару. Проформа-рахунок може бути також кошторисом, за допомогою якого імпортер може ознайомитись з основними даними про товар, який він бажає купити, та з порядком розрахунків, а також визначити розмір витрат.

  Кількісна характеристика товару подається у специфікації, технічній документації, пакувальному листі.

  Специфікація  містить перелік усіх видів та сортів товарів, які входять у дану партію, з зазначенням для кожного місця, кількості та роду товару. Специфікація звичайно доповнює рахунок на товари різних сортів та назв.

  Технічна документація потрібна при поставках обладнання та технічних споживчих товарів тривалого користування для забезпечення їх своєчасного налагодження і правильної експлуатації. До технічної документації належать: паспорт, формуляри та описи виробів, інструкції з монтажу та експлуатації, різноманітні схеми, креслення, відомості запасних частин, інструменту, пристосувань тощо. Перелік необхідної технічної документації міститься звичайно в стандартних або технічних умовах, які є невід'ємною частиною контракту. Технічна документація готується мовою країни покупця або іншою мовою за вказівкою покупця. На товари серійного виробництва технічна документація має виготовлятися обов'язково друкарським способом.

  Пакувальний лист містить перелік усіх видів та сортів товару, які знаходяться у кожному товарному місці (ящику, коробці, контейнері), і необхідний звичайно у тих випадках, коли в одній упаковці містяться різні за асортиментом товари. Пакувальний лист розміщується в упаковці так, щоб покупець зміг його легко знайти, або кладеться у спеціальну кишеню із зовнішнього боку упаковки. Пакувальний лист містить такі дані: кількість кожного сорту (кількість штук в упаковці), номер упаковки (місця). Пакувальний лист використовується як доповнення до рахунку-фактури тоді, коли направляється значна кількість назв товарів або коли кількість, вага чи вміст кожного індивідуального місця різні. Пакувальний лист слід відрізняти від контейнерного вантажного сертифіката, який використовується для інших потреб. Пакувальний лист та рахунок-фактура мають практично однаковий зміст, відмінність полягає лише в тому, що в пакувальному листі не зазначені ціни. Пакувальний лист може мати форму комплектувальної відомості. Комплектувальна відомість звичайно містить перелік деталей, вузлів, агрегатів цілої машини, які упаковані у декількох товарних місцях, з описом вмісту кожного місця. Комплектувальна відомість має позначення у вигляді дробу, в чисельнику якого зазначається порядковий номер, а в знаменнику - кількість місць у даній партії. Складається комплектувальна відомість підприємством-виробником до відвантаження усієї партії товару.

  Якісна  характеристика товару дається в сертифікаті про якість, гарантійному зобов'язанні, протоколі випробувань, дозволі на відвантаження.

  Сертифікат  про якість - свідоцтво, яке засвідчує якість фактично поставленого товару та його відповідність умовам контракту. У ньому дається характеристика товару або підтверджується відповідність якості товару певним стандартам чи технічним умовам замовлення. Сертифікат про якість видається відповідними компетентними організаціями, державними органами, торговельними палатами, спеціальними лабораторіями як в країни експортера, так і у країни імпортера. Іноді сторони домовляються про подання сертифікатів різних контрольних та перевірочних установ, інститутів, палат мір та ваги, інших організацій. Сертифікат про якість може видавати (відповідно до умов контракту) і фірма-виробник.

  Гарантійне  зобов'язання або  гарантійний лист - документ, що підтверджує відповідність поставленого товару (найчастіше обладнання) умовам певного контракту. Воно може містити також гарантію постачальника відносно безперебійної роботи обладнання при дотриманні покупцем правил експлуатації.

  Протокол  випробувань  складається після проведення продавцем разом з представником покупця (інспектором чи приймальником) повних випробувань у заздалегідь встановлений день та годину на підприємстві продавця. Протокол випробувань, який іноді називають сертифікатом, містить докладне викладення результатів випробувань із зазначенням відповідності товару умовам замовлення. Протокол випробувань висилається замовнику негайно після їх проведення. Звичайно на підставі протоколу випробувань сторони підписують здавально-приймальний акт.

  Дозвіл  на відвантаження  видається представником покупця після проведення приймальних випробувань обладнання на підприємстві постачальника з метою встановити відповідність товару умовам замовлення. Дозвіл на відвантаження містить: відомості про дату поставки за контрактом, дату готовності, інформацію про проведення випробування та вказівку про те, що даний товар може бути відправлений в певну країну відповідно до інструкцій представника покупця. 

4. Документи з платіжно-банківських операцій 

Четверта  група документів - документи з платіжно-банківських операцій - містять:

• інструкцію з банківського переказу - документ, в якому клієнт доручає своєму банку здійснити виплату певної суми в зазначеній валюті названій стороні, що знаходиться в іншій країні, або обумовленим способом (телеграфом, авіапоштою), або способом, який відданий на розсуд банку;
• заявку на банківську тратту - заявка, в якій клієнт просить свій банк видати банківську тратту і в якій зазначаються сума і валюта тратти, особа, що отримує платіж, та місце і країна платежу;
• повідомлення про інкасовий платіж - документ, за допомогою якого банк повідомляє про здійснений платіж по інкасо. У ньому подаються докладні дані та методи реалізації коштів;
• повідомлення про платіж по товарному акредитиву - документ, за допомогою якого банк повідомляє про платіж по товарному акредитиву;

139

• повідомлення  про прийняття  товарного акредитива - документ, за допомогою якого банк повідомляє про прийняття платежів по товарному акредитиву;
• повідомлення про прийняття документів до оплати по товарному акредитиву - документ, за допомогою якого банк повідомляє про прийняття платежів документів до оплати по товарному акредитиву;
• заявку на банківську гарантію - документ, за допомогою якого клієнт просить свій банк видати гарантію на користь названої сторони, що знаходиться в іншій країні, із зазначенням суми та валюти платежу, а також конкретних умов гарантії;
• банківську гарантію - документ, відповідно до якого банк зобов'язується виплатити обмежену суму грошей названій стороні на умовах, зазначених у ньому;
• гарантійний лист по товарному акредитиву - документ, в якому бенефіціар товарного акредитива бере на себе відповідальність за невиконання умов акредитива та зобов'язується компенсувати одержані по акредитиву гроші разом із відсотками та нарахуваннями;
• інкасове доручення - документ, за допомогою якого банку даються інструкції або доручення обробити фінансові та/або комерційні документи з метою отримання акцепту та/або платежу або подати документи на інших умовах, які можуть бути в ньому зазначені;
• форму подання документів - документ, за допомогою якого тратта або аналогічний фінансовий документ та/або комерційні документи подаються банку для акцепту, обліку, оброблення, оплати або платежу по інкасо, незалежно від того, подаються вони по товарному акредитиву або без нього;
• заявку на товарний акредитив - документ, за допомогою якого банку доручається відкрити товарний акредитив на умовах, зазначених у цьому документі;
• товарний акредитив - документ, в якому банк підтверджує, що він відкрив товарний акредитив, по якому бенефіціар має отримати платіж, підтвердження або облік тратти, відповідності певним умовам та проти подання обумовлених документів, а також тратт, якщо це вказано в документі. Акредитив може бути підтвердженим або не підтвердженим іншим банком;
• повідомлення про відкриття товарного акредитива - документ, який видається банком, що повідомляє про передачу товарного акредитива бенефіціару або іншому повідомляючому банку;
• повідомлення про переказ товарного акредитива - документ, за допомогою якого банк повідомляє про те, що товарний акредитив (частина його) переказується або був переказаний на користь іншого бенефіціара;
• повідомлення про зміну товарного акредитива - документ, за допомогою якого банк повідомляє про зміну умов товарного акредитива;
• банківську тратту - тратта, яка виставляється на користь третьої сторони, або одним банком на інший, або відділенням банку на центральне відділення (або навпаки), або на інше відділення того ж банку. В обох випадках тратта має відповідати специфікаціям, які передбачаються для чеків у країні, в якій вона повинна бути оплачена;
• переказний вексель - документ, виданий або підписаний відповідно до законодавства, що застосовується, який містить безумовну вимогу, адресовану однією особою іншій особі, про сплату проти пред'явлення самого документа за вимогою, або на точно встановлену дату, або на іншу дату, яка визначається самим документом, певної суми грошей зазначеної у документі особи, або її наказу, або пред'явнику;
• простий вексель - документ, виданий та підписаний відповідно до законодавства, яке застосовується, в якому міститься безумовне зобов'язання векселедавця сплатити певну грошову суму отримувачу, або його наказу за вимогою, або на точно встановлену дату проти подання самого документа;
• боргове зобов'язання - документ, котрий виписується покупцем відповідно до законодавства, що застосовується, в якому міститься його однобічне зобов'язання виплатити після пред'явлення самого документа, на дату, що визначається Із даного документа, зазначену суму грошей наказу конкретної особи або пред'явнику;
• аваль - поручительство по векселю, зроблене особою у вигляді особливого гарантійного запису;
• авізо - банківське повідомлення, яке посилається одним контрагентом іншому, про зміни у становищі взаємних розрахунків або про переказ грошей, посилання товарів;
• акредитив - доручення одної кредитної установи іншій здійснити оплату товарно-транспортних документів за відвантажений товар або виплатити пред'явнику акредитива певну суму грошей;
• акредитив товарний - використовується у розрахунках між продавцем і покупцем у внутрішньому та міжнародному торговому обігу;
• акцепт - прийняття платником зобов'язань оплатити вексель, рахунок;
• алонж - додатковий аркуш, що прикріплюється до векселя, на якому ставиться поручительський гарантійний напис;
• бланковий напис, індосамент - спосіб оформлення передачі права вимоги за цінним папером (векселем,чеком) її новому власнику. Складається тільки із підпису попереднього власника, який ставиться на звороті цінного паперу без будь-якого зазначення про нового власника, якому передається папір;
• дебет-ноту - повідомлення, яке посилається однією стороною іншій стороні, про запис дебет-рахунку останньої певної суми через настання строку якого-небудь зобов'язання, яке створює право вимоги цієї суми;
• кредит акцептно-рамбурсний - короткострокове банківське кредитування  торгових операцій, яке здійснюється за допомогою переказного векселя, котрий виставляється продавцем на банк, зазначений покупцем;
• кредит-ноту - повідомлення, що посилається однією стороною іншій стороні, про запис у кредит останньої певної суми через настання якого-небудь зобов'язання, яке створило у іншої сторони права вимоги цієї суми.

5. Страхові документи 

  П'ята  група документів - страхові документи - відбивають взаємовідносини між страховиком та страхувальником. Роль страховика полягає у відшкодуванні збитків, яких зазнав страхувальник від нещасного випадку, проти сплати страхової премії. До страхових документів належать;

  • страховий поліс - документ, що видається страховиком, який підтверджує договір страхування та містить умови укладеного договору, в якому страховик зобов'язується за конкретну плату відшкодувати страхувальнику збитки, пов'язані з ризиками та нещасними випадками, зазначеними у договорі. Страховий поліс видається  страховим товариством страхувальнику після сплати ним страхової премії. Існують страхові поліси різних видів та різних назв залежно від порядку оформлення страхування та характеру ризику. За рейсовим полісом об'єкт страхування страхується на певний період. За змішаним полісом об'єкт страхується як на певний рейс, так і на певний строк. Рейсовий страховий поліс оформляється на бланках страхового товариства та підписується страховиком і страхувальником або його експедитором у порту відвантаження товарів. Рейсовий страховий поліс містить такі основні дані: назву страхувальника, умови страхування, розмір страхової суми (тобто розмір відшкодування, що сплачує страховик у випадку загибелі або пошкодження застрахованого товару), розмір страхової премії, яка вноситься страхувальником як оплата за страхування;

• генеральний поліс - це договір тривалого характеру між страхувальником та страховиком. У ньому зазначається строк його дії, обсяг та границі відповідальності страховика, строки платежу страхової премії та інші спеціальні умови і застереження;
• страховий сертифікат - документ, котрий видається страховим товариством страхувальнику, який засвідчує, що страхування було здійснено і що був виданий поліс. 
  Такий сертифікат на конкретний вантаж використовується в основному у тому випадку, якщо товари застраховані відповідно до умов генерального або невалютного полісу. На вимогу страхувальника він може обмінюватися на страховий поліс, оскільки у багатьох країнах законодавство визнає як судовий доказ тільки страховий поліс;
• страхове оголошення (декларація) - документ, який використовується, якщо страхувальник повідомляє своєму страховику докладні відомості про окремі відправлення, на які поширюється договір страхування або генеральний поліс, укладений між сторонами;
• рахунок страховика - документ, що видається страховиком із зазначенням суми виконаного страхування з вимогою оплати цієї суми;
• коверкот - документ, який видається страховиком (страховим маклером, агентом тощо) для повідомлення страхувальника про те, що його інструкції щодо страхування виконані, або в засвідчення здійсненого агентом страхування на користь страхувальника;
• абандон - відмова вантажо- або судновласника від своїх прав на застраховане майно на користь страховика при зобов'язанні останнього сплатити страхувальнику повну страхову суму;
• договір страхування - угода між страхувальником та страховиком, що регулює їх взаємні зобов'язання відповідно до умов даного виду страхування, або угода, за якою одна сторона (страховик) бере на себе зобов'язання за обумовлену винагороду (страхова премія) відшкодувати збитки іншій стороні (страхувальнику), які виникли внаслідок передбачених у страховому договорі випадковостей (страхового випадку);
• поліс валютований - поліс по морському страхуванню, в якому зазначена страхова сума;
• претензія - вимога, що пред'являється страхувальником страховику у зв'язку з настанням страхового випадку, який мав місце внаслідок випадковостей, закладених в умовах страхування;
• франшиза - умови страхового договору, які передбачають звільнення страховика від відшкодування збитків, що не перевищують певного резерву.

6. Транспортні документи 

  Шоста група документів - транспортні документи - це документи, що виписуються вантажоперевізником в засвідчення того, що товар прийнятий ним до перевезення. При морських перевезеннях - це коносамент, морська накладна, штурманська та докова розписки. При залізничних перевезеннях - це залізнична накладна, дорожня відомість; при авгаперевезеннях - це універсальний транспортний документ, документ змішаного перевезення, документ комбінованого перевезення. Діє також низка міжнародних конвенцій.

  До  документів, що забезпечують перевезення, належать: розписка в отриманні вантажу, гарантійний лист; авторське свідоцтво про транспортування; підтвердження на фрахтування тоннажу; заява-вимога про відправку; фрахтовий рахунок; повідомлення про прибуття (вантажу); повідомлення про виникнення перешкод до поставки вантажу; повідомлення про виникнення перешкод у перевезенні вантажу; повідомлення про поставку; вантажний маніфест; фрахтовий маніфест; контейнерний маніфест та інші.

  Коносамент (ВІН о$1аагп£, В/Ь) - документ, що видається судновласником вантажовідправнику у засвідчення прийняття вантажу до перевезення морським шляхом. Коносамент виконує три основні функції: засвідчує прийняття судновласником (перевізником) вантажу до перевезення, є товаророзпорядчим документом, свідчить про укладення договору перевезення вантажу морським шляхом, по якому перевізник зобов'язується доставити вантаж проти подання документів.

  Виконуючи першу функцію, коносамент є розпискою судновласника або його уповноваженого, яка свідчить, що певні товари у зазначеній кількості та стані навантажені на судно для перевезення до обумовленого місця призначення або що товари прийняті під охорону судновласника з метою перевезення. На коносаменті обов'язково має бути вказівка судноплавної компанії "вантаж на борту", або "вантаж навантажений", або "вантаж прийнятий до навантаження".

  Друга функція коносамента - давати право власникові оригіналу розпоряджатися вантажем, що робить його товаророзпорядчим документом. Це означає, що лише особа, зазначена у коносаменті, або яка має коносамент на пред'явника, в змозі вимагати від судновласника видачі товару, позначеного у коносаменті, і має право розпоряджатися цим товаром. Для того, щоб продати товар, який знаходиться у дорозі і який представлений коносаментом, товаророзпоряднику досить продати або відступити свої права по коносаменту.

  Третя функція коносамента - це його здатність бути єдиним доказом наявності договору морського перевезення між вантажовідправником та судновласником. Цю функцію коносамент виконує при перевезеннях товарів на суднах регулярних ліній або при поставці вантажів окремими партіями, недостатніми за своїми розмірами для використання усього судна або його частини. Якщо ж під вантаж фрахтується ціле судно або його частина, договір морського перевезення оформляється так званою чартер-партією, або чартером. У цьому випадку коносамент виконує лише перші дві функції - служить розпискою в отриманні вантажу до перевезення та товаро-розпорядним документом. Коносамент містить: найменування судна, перевізника, відправника (hіррег/соnsignor); місце прийняття або навантаження вантажу; місце призначення або направлення судна (destination); найменування вантажу (description of сагgо); кількість місць (number of packages); платежі, які належать перевізнику; інші умови, у тому числі умова на перекидання; час та місце видачі коносаменту; кількість екземплярів коносаменту; підпис капітана або іншого представника перевізника, Зазначені реквізити не належать до обов'язкових. Відсутність окремих з них або наявність яких-небудь інших реквізитів не позбавляє коносамент властивостей транспортного документа. Але відсутність у коносаменті певних реквізитів, наприклад, відомостей про вантаж, позбавляє його функцій товаророзпорядчого документа, він перестає бути цінним папером. Звичайно коносамент - це надрукований друкарським способом документ, у який вписуються перераховані вище дані. На звороті лінійного коносаменту звичайно друкуються умови договору перевезення. Існують такі види коносаментів: іменний, ордерний та на пред'явника. Іменний коносамент містить вказівки про те, що товар має бути доставлений певному отримувачу із зазначенням його назви та адреси. Ордерний коносамент передбачає, що вантажовідправник може передати свої права третій особі, індосувавши коносамент, тобто поставивши на звороті свій підпис та печатку. Такий коносамент застосовується у тих випадках, коли платіж здійснюється проти подання документів банку. Коносамент на пред'явника передбачає, що товар передається будь-якій особі - утримувачу коносамента.

  Видача  товару по коносаменту може бути здійснена: по іменному коносаменту - особі, на чиє ім'я виписаний коносамент; по ордерному коносаменту - особі, на чиє ім'я індосований коносамент; по коносаменту на пред'явника - особі, яка пред'явить коносамент. У тих випадках, коли вантажоотримувач продає не всю партію товару по коносаменту, а тільки її частину або коли партія товару продається одночасно декільком покупцям, він може розділити коносамент на декілька частин і кожному покупцю виписати частковий коносамент, або ділівері-ордер, по якому кожний покупець може отримати відповідну частину вантажу. Ділівері-ордер, виданий перевізником, а також ділівері-ордер, виданий вантажоотримувачем і підтверджений капітаном судна, мають характер товаророзпорядного документа.

  Крім  зазначених коносаментів, Існує також  береговий та бортовий коносаменти. Береговий коносамент видається у підтвердження прийняття вантажу від відправника на березі, як правило, на складі перевізника. Якщо вантаж навантажений на судно, то видається бортовий коносамент. При прийнятті на борт судна вантажу, для якого був виданий береговий коносамент, у ньому робиться позначка про навантаження вантажу на судно, вказується дата навантаження та інші позначки. Бортовий коносамент є більш цінним. Покупець за умовою СІФ у загальному випадку не повинен приймати вантаж за береговим коносаментом і може наполягати на бортовому. Тому іноді береговий коносамент замінюється на бортовий, безумовно, якщо вантаж прийнятий на борт судна.

  Особливим видом коносамента є прямий, або наскрізний, коносамент. Він підтверджує наявність договору перевезення із одного місця в інше окремими етапами, з яких, у крайньому разі, один етап - це морський транзит, і через що перевізник, котрий видає документ, приймає на себе відповідальність за перевезення, обумовлене у наскрізному коносаменті. Такий коносамент видається, якщо потрібно доставити вантаж у порт призначення з перевантаженням його на Інше судно у проміжному пункті. Здійснення та оплата перевалочних робіт у дорозі є обов'язком судновласника.

  Коносаменти, як правило, складаються  у трьох або  більше екземплярах  з тим самим  змістом та датою: один екземпляр для вантажовідправника або його експедитора, один - для вантажоотримувача і один - для судновласника. Усі екземпляри коносамента, які становлять так званий повний комплект, є оригіналами, і на них ставиться штамп "оригінал ". У деяких випадках позначається порядковий номер оригіналу - перший, другий, третій. У коносаменті обов'язково має бити зазначена кількість складених оригіналів, проте тільки один з оригіналів коносамента може бути товаророзпорядчим документом. Після видачі вантажу по одному з оригіналів решта втрачають силу.

  Крім  оригіналів, може бути виписана необхідна  кількість копій коносамента, які юридичної сили не мають і звичайно необхідні капітану судна для перевірки навантаженого та розвантаженого товару, агентам судна, портовій адміністрації, митним органам, транспортно-експедиторській фірмі тощо. Копії коносамента мають штамп "копія" або друкуються на папері відмінного від оригіналу кольору. Кількість копій не входить в зазначену у коносаменті кількість екземплярів.