Фінансова звітність та її аналізї

ЗМІСТ

Вступ                                                                                         8

Розділ І. Теоретичні засади та суть податкового 

обліку і звітності                                                                         10

1.1. Теоретичні засади податкового обліку                                                       10

1.2. Сутність податкової  звітності та її характеристика                                  22

Розділ ІІ. Облікове забезпечення податкового 

обліку і звітності                                                                         30

2.1. Облікове забезпечення  звітності про оподатковуваний  прибуток          30

2.2. Облікове забезпечення звітності  про податок на додану вартість          40

2.3. Облікове забезпечення інших  форм податкової звітності                       52

Розділ ІІІ. Методика контрольно-ревізійної

перевірки податкового  обліку, звітності і 

розрахунків з бюджетом                                                            59

3.1. Ревізія ведення  податкового обліку і складання звітності                       59

3.2. Контроль і ревізія повноти  і своєчасності розрахунків з

 бюджетом по податках                                                                                      69

3.3. Організація проведення ревізії і аудиту щодо достовірності

 ведення податкового обліку  і складання звітності в середовищі

 електронної обробки даних                                                                              73

Висновки і пропозиції                                                              88

Література                                                                                  90

Додатки                                                                                     101

Анотація

На магістерську роботу слухача центру підготовки магістрів спеціальності “облік і аудит” Куриліва Володимира Петровича на тему: “Податковий облік і звітність: техніка складання та методика ведення (на прикладі СТзОВ “Прогрес” с. Заздрість Теребовлянського району Тернопільської області.

Магістерська робота написана відповідно до встановлених вимог та визначеного  плану і складається із вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій, літератури й додатків.

У вступі обґрунтовано актуальність даної теми, висвітлено метод та завдання, предмет і об’єкти дослідження, методологію і методику дослідження, а також структуру і обсяг роботи.

У першому розділі обґрунтовані теоретичні засади та суть податкового  обліку та звітності.

У другому – облікове забезпечення податкового обліку і звітності.

У третьому – наведена методика контрольно-ревізійної перевірки податкового обліку, звітності  та розрахунків з бюджетами.

Висновки і пропозиції узагальнюють результати дослідження та систематизують основні висновки і пропозиції з  удосконалення ведення податкового обліку і складання звітності у СТзОВ “Прогрес”, яке знаходиться в с. Заздрість Теребовлянського району Тернопільської області.

Рецензія

На магістерську роботу Куриліва Володимира Петровича на тему: “Податковий облік і звітність: методика складання і техніка ведення”.

Минуло 10 років незалежності України, але як свідчить статистика, реальність економіки нашої держави  набагато відстає по багатьох параметрах від більш розвинутих країн. Щоправда, у галузі податкового обліку відбулися  структурні зрушення: прийнято ряд законів і законодавчих актів, видано ряд книжок і опубліковано наукових праць на тему податкового обліку. Проте вітчизняні вчені до цього часу не дійшли згоди чи має існувати податковий облік окремо від бухгалтерського.

Цим і визначилась актуальність теми магістерської роботи, направленої на удосконалення ведення податкової обліку і складання податкової звітності у сільськогосподарських підприємствах.

Ознайомлення з магістерською  роботою дозволяє робити висновок, що всі її розділи розкривають сутність і завдання по даній темі.

Суттєвих зауважень  по виконаній магістерській роботі немає.

Висновки і пропозиції слухача магістратури обґрунтовані і мають практичну цінність для  впровадження на підприємстві.

Виходячи із вищесказаного, можна зробити висновок: магістерська робота відповідає вимогам, що висунуті до неї і слухач магістратури Курилів В.П. в цілому заслуговує схвальної оцінки.

Головний бухгалтер

СТзОВ “Прогрес”       Тернопільська Н.В.

Вступ

Актуальність  теми. Радикальна  реформа економіки  України в період переходу до ринкових відносин , серед інших заходів, передбачає зміни, в тому числі  і податкового обліку.

Реформування економіки України  зумовило значні зміни фінансового  механізму її регулювання, зокрема  податкової системи. Ця система стала однією з найважливіших у фінансових відносинах між державою і суб'єктами господарювання. До того ж вона є різноплановою і зачіпає практично всі аспекти діяльності підприємств. Хоч це не всіма спеціалістами і практиками однозначно сприймається, податкова система постійно удосконалюється, що свідчить про намагання запровадити  ефективно  діючі  відносини  між  державою  і підприємствами, які, поряд з формуванням бюджету, тобто здійсненням фіскальної функції щодо вилучення коштів підприємств, забезпечували б стимулювання і регулювання виробництва.

Законодавче визначено багатоваріантну  систему оподаткування, яка включає  прямі і непрямі податки, податкові  платежі, для визначення яких застосовуються специфічні механізми обчислення, різні  бази, вони покриваються з різних джерел: прибутку чи витрат виробництва. Тому облікове забезпечення звітності про податки і податкові платежі є надзвичайно важливим, якщо до того ж врахувати доволі жорстку систему фінансових санкцій, яка застосовується до підприємств, керівників і бухгалтерів при виявленні помилок і викривлень у визначенні податків і податкових платежів.

Разом з тим нестабільність податкової системи, а також те, що зміни в  ній не завжди адекватно враховувались  при реформуванні бухгалтерського  обліку, зрештою, суб'єктивні причини /використання застарілих реєстрів обліку, відсутність належних нормативних і методичних матеріалів тощо/ призводять в ряді випадків до суттєвих помилок при визначенні податків і податкових платежів

Мета і завдання дослідження. Метою магістерської роботи є обґрунтування механізму організації податкового обліку  і звітності на сучасному етапі встановлення ринкових відносин. Багатогранність поставленої мети визначила необхідність вирішення таких завдань:

• теоретично обґрунтувати суть і методичні основи податкового обліку і звітності у сільськогосподарських підприємствах;
• вивчити діючу методику ведення податкового обліку   і звітності;
• обґрунтувати методику проведення контрольно-ревізійної роботи по розрахунках  з бюджетом за податками і платежами;
• дати пропозиції щодо удосконалення ведення податного обліку і звітності на досліджуваному підприємстві.

Предмет і об’єкт дослідження. Предметом дослідження є питання теорії, методології і практики ведення податкового обліку і складання податкової звітності.

Об’єктами дослідження є податки і платежі, які здійснює товариство “Прогрес”  у бюджет.

Методологія і методика дослідження. Методичною основою є вітчизняний і зарубіжний досвід з обліку податків і зборів.

При виконанні магістерської роботи опрацьовано Укази Президента України, Закони України,  Постанови Верховної Ради України, декрети Кабінету Міністрів України, листи Державної Податкової Адміністрації, нормативні документи з  податкового обліку і звітності, а також праці  вітчизняних і зарубіжних вчених; періодичні видання,  в яких висвітлюються проблеми, що стосуються теми та галузі дослідження.

Достовірність висновків та результатів забезпечення використанням наступних методів  дослідження: загальнонаукових (аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, абстрагування, конкретизація), методичних прийомів (огляд, запит, підрахунок, аналітичні процедури, узагальнення) і інші.

Структура і обсяг  роботи. Магістерська робота викладена на 104 листках машинописного тексту, містить 12 таблиць, 8 рисунків, 4 додатки.

РОЗДІЛ І

Теоретичні заходи та суть податкового обліку і звітності 

1.1. Теоретичні засади  податкового обліку

Поняття податкового обліку на підприємствах  України вперше появилось із прийняттям в 1997 році  Закону України “Про податок на додану вартість” і нової редакції Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Але не ті, ні другі правові акти, на жаль, не містять конкретного визначення податкового обліку, не формулюють його принципи, але це не означає, що ніяких принципів  не існує. Податковий облік податку на додану вартість і податку на прибуток здійснюється виходячи з наступних принципів [78. 30]:

1. Принцип грошового виміру (всі об’єкти і процеси оцінюються на основі єдиного грошового вимірника – гривні. Це ж стосується доходів і витрат, пов’язаних з проведенням бартерних операцій);
2. Принцип нарахування (доходи і витати відображаються в обліку в момент виникнення, незалежно від дати поступлення чи сплати грошових коштів).

Слід відмітити, що принцип нарахування  хоча і діє по відношенні до більшості операцій податкового обліку, але не розповсюджується на податковий облік деяких специфічних операцій і для деяких платників податків.

3. Принцип неперервності (облік доходів і  витрат здійснюється, виходячи із припущення, що діяльність підприємства буде продовжуватися в майбутньому);
4. Принцип повноти (жодна із подій не повинна бути пропущена, всі події повинні відображатися у повному обсязі);
5. Принцип доказовості (доходи і затрати повинні бути обов’язково задокументовані);
6. Принцип періодичності (розподілення усіх подій на чіткі періоди).

Податковий облік є складовою  частиною системи оподаткування  України, тому на принципи його здійснення значний вплив повинні мати принципи побудови всієї системи оподаткування, які задекларовані у Законі України “Про систему оподаткування”. Зокрема:

• Обов’язковість – введення норм стосовно сплати податків і зборів, визначених на основі достовірних даних про об’єкти оподаткування, і встановлення відповідальності за порушення податкового законодавства;
• Рівність – недопущення любих проявлень податкової дискримінації;
• Стабільність – забезпечення незмінності податків, їх ставок,  а також  податкових пільг у продовж бюджетного року.

В умовах, в яких на сьогодні здійснюється податковий облік, із принципів бухгалтерського обліку порушуються наступні:

• Передбачливість – використання в обліку методів оцінки, які повинні  запобігати заниженню й завищенню оцінки зобов’язань і затрат, активів і доходів підприємства. Відмінності в методах оцінки затрат і доходів в бухгалтерському і податковому обліках, які мають місце сьогодні, є одною із суттєвих  причин, обумовлюючих неспівпадання бухгалтерського і податкового прибутку підприємства;
• Автономність – кожне підприємство розглядається як юридична особа, обумовлене від його власників,  у зв’язку з чим власне майно і зобов’язання власників не повинні вживати на звітність підприємства.

Однак в системі податкового  обліку на розмір оподатковуваного прибутку підприємства великий вплив має  фактор пов’язаності тих чи інших  платників податків, яка визначається, виходячи із особливостей і зобов’язань як посадових осіб, так і власників підприємства. Самим значним порушенням принципу автономності є спроби стягнення податку на додану вартість на основі так званих  “непрямих” методів, коди база оподаткування ставиться в залежність від власних доходів засновників і керівництва фірми [76.34];

• Послідовність – постійне (із року в рік) застосування підприємством вибраної облікової політики. Даний принцип по відношенню до податкового обліку постійно порушується прийманням безкінечних поправок до податкових законів, що не дозволяє однаково враховувати одні і ті ж події на протязі року;
• Принцип історичної (фактичної) собівартості – пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи із затрат на їх виробництво і  закупівлю. В податковому обліку пріоритетними виступають не “фактичні”, а “звичайні” ціни;
• Привалювання суті над формою – операції враховуються у відповідності з їх суттю, а не тільки по юридичній формі. Даний принцип  порушується не завжди виправданою вимогою присутності в податковому обліку додаткових документів. Так, наприклад, якщо підприємство здійснило передоплату і не встигло одержати податкову накладну, то воно, маючи підтвердження факту оплати (виписку банку), не має права на відображення суми оплаченого податку на додану вартість в податковому обліку.

Слід зазначити, що виділення податкового  обліку окремо від фінансового і  управлінського обліків є дискусійним [77.31], оскільки питання взаємозв’язку бухгалтерського обліку і оподаткування – нове для України. Воно досліджувалося Вишневським В.П., Бородкіним О.С., Головом С.Ф., Маричем П.. Малишкіним О.І. та іншими. Кожен з них дотримується своєї точки зору щодо визначення місця податкових розрахунків у систему бухгалтерського обліку. Зокрема, Голов С.Ф. обгрунтовує податковий облік як такий, що призначений для визначення сум податків і контролю за їх сплатою . Проте він не наполягає на виділенні його із цілісної системи вищого ґатунку. Вишневський В.П. , Валуєв Б.І. , Бородін О.С. також вважають за краще зберігати цілісність системи бухгалтерського обліку.

Малишкін О.І. визначає податковий облік як облік  прибутку та податку  на додану вартість, Марич П. вказує на необхідність створення податкового  обліку поряд з бухгалтерським з  метою накопичення відповідних даних про валові витрати та валові доходи для складання податкових декларацій Литвин Ю.Я. пише, що “під податковим обліком слід розуміти облік, який забезпечує виконання органами державної податкової адміністрації своїх основних функцій щодо наповнення доходної частини бюджету держави загальнодержавними та місцевими податками. Він вважає, що податковий облік повинен покладатися більшою частиною на плечі відповідних податкових органів.

А ось Войтенко Т. зазначає [37.15], що “... поєднання бухгалтерського  та податкового обліку зараз не може бути й мови”. Оскільки наслідком  реформи стало остаточне розділення бухгалтерського та податкового обліків; і хоча обидва обліки ґрунтуються на тих самих первинних документах, фіксують ті ж самі факти господарського  життя підприємства, однак мету вони мають різну, використовуючи при цьому неоднакові методи оцінки активів, зобов’язань, доходів та витрат для цілей оподаткування та у бухгалтерському обліку, що обумовлює відмінності між обліковим (бухгалтерським) та оподатковуваним прибутком.

Слід нагадати, що бухгалтерський облік слугує для нагромадження  та систематизації даних первинних  документів у розрізі показників, необхідних для складання фінансової звітності, покликаний показувати  реальний фінансовий та майновий стан підприємства і, як наслідок, відображати реальні доходи, витрати та фінансові результати діяльності такого підприємства незалежно від правил та вимог податкового законодавства [79.55].

Податковий же облік повинен  забезпечувати визначення сум валового доходу, валових витрат та амортизаційних відрахувань і в остаточному підсумку податкових зобов’язань підприємство з метою встановлення прибутку, що підлягає оподаткуванню, та складання податкової звітності (декларації про прибутки підприємства та додатків до неї).

Ситуація набула більшого загострення  з переходом українського обліку у 2000р. до міжнародних стандартів, які  очевидніше розрізняють облік оподаткування  та управлінський і фінансовий облік  “Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні” “метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішення  повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства”.

Проте система бухгалтерського  обліку в Україні не повно виконує  це завдання, оскільки сутнісно “залишається інструментом для податкових розрахунків  і не задовольняє потреби інвесторів, кредиторів, меценатів та інших користувачів бухгалтерської звітності”. Отож маємо, з одного боку, верховенство законодавства щодо оподаткування над положенням з бухгалтерського обліку, а з іншого – відсутність законодавчого  закріплення прав всіх груп користувачів на отримання достовірної інформації про діяльність підприємства. Це зумовлено тим, що нова нормативна база бухгалтерського обліку та попередньо прийняті податкові закони регламентують різні підходи щодо бухгалтерського обліку та обліку з метою оподаткування. Зокрема, мають місце методично різні схеми щодо оцінки й обліку об’єктів.  Невідповідність нормативної бази України виявляє себе в частині обліку основних засобів, запасів, відстрочених податкових активів і зобов’язань, що надалі впливає на визначення прибутку підприємства до оподаткування. Методика розрахунку останнього також радикально відрізняється від облікового способу розрахунку (див. табл. 1.1).

Одним із основних аргументів, що виділяють  податковий облік від бухгалтерського  є облік витрат.

У бухгалтерському обліку витрати  безпосередньо впливають на зменшення

активів або на збільшення зобов’язань  та зменшення власного капіталу. В  податковому обліку до валових витрат відносять будь-які витрати платника податку 

Таблиця 1.1

Регламентування обліку об’єктів,

яке в даний час діє на території  України

в грошовій, матеріальній та нематеріальній формах, які здійснені у вигляді  компенсації вартості товарів або  послуг, котрі  придбаває або виготовляє платник податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”). Характерно, що частина ідентичних витрат по-різному відображається у бухгалтерському та податковому обліку (див. додаток 1).

У цілому податковий облік валових витрат і валових доходів відрізняється від бухгалтерського обліку витрат виробництва, доходів та результатів діяльності. Саме поняття валових витрат застосовується виключно у податковому обліку як витрати платника податку на підготовку, організацію, ведення виробництва, реалізацію продукції та охорону праці [78.32].

Списані на виробництво запаси до складу валових витрат у податковому  обліку не зараховують. У бухгалтерському  обліку такі списання знаходять своє відображення, оскільки бухгалтерський облік має справу не з валовими витратами, а з  витратами виробництва у вигляді витрат фонду оплати праці, амортизації основних засобів, вартості сировини, матеріалів та списаннями виробничих запасів.

У податковому обліку до валових  витрат зараховують вартість придбаних матеріалів та сировини або  суму попередньої оплати постачальником, як перераховані за товарно-матеріальні цінності, роботи, послуги, що мають надійти або будуть виконані. В бухгалтерському обліку витрати виробництва в таких випадках будуть  відсутні, тому що обліковують одночасне збільшення виробничих запасів і виникнення кредиторської заборгованості постачальникам або виникнення дебіторської заборгованості та зменшення коштів на рахунках підприємства. При цьому роботи і послуги відносять до  виробничих витрат незалежно від виконання власними підрозділами чи їх придбання [76.34].

У податковому обліку до валових  витрат не включають амортизацію  основних засобів за винятком досягнення ста неоподатковуваних мінімумів  доходів громадян залишкової вартості  деяких  об’єктів першої групи та вибуття основних засобів другої та третьої груп. У бухгалтерському обліку до витрат виробництва повністю зараховують амортизацію основних засобів.

Податковий облік валових доходів  також відрізняється від бухгалтерського обліку доходів (виручки) за реалізовану продукцію. Попередня оплата за продукцію у податковому обліку завжди зараховується до валових доходів, а з точки зору бухгалтерського обліку в таких випадках дохід (виручка) від реалізації відсутній. Виручки взагалі у бухгалтерському обліку може не бути, якщо продукцію  не відправлять покупцеві. При отриманні цієї продукції суму попередньої оплати у бухгалтерському обліку відображають у вигляді кредиторської заборгованості покупцем, хоча у податковому обліку вже відбулося зарахування зазначеної попередньої оплати до валових доходів. У кінцевому рахунку операції щодо погашення кредиторської заборгованості знайдуть своє відображення лише у бухгалтерському обліку [77.31].

Головні проблеми стосовно наведених  операцій виникають при складанні декларації про прибуток підприємства.

Як відомо, облік валових витрат ведуть на одному рахунку без групування за різними статтями і закривають після кожної операції без відповідного сальдо. Бухгалтерський облік витрат виробництва ведуть за елементами і статтями витрат. Закриття рахунків здійснюють у кінці місяця або року за умови виникнення дебетових сальдо стосовно незавершеного виробництва.

І все ж таки, на нашу думку, головною особливістю, що зумовлює розходження  податкового та бухгалтерського  обліків, є момент виникнення доходів та витрат. У податковому  обліку валові витрати і валові доходи відображаються за першою подією, якою може бути надходження (сплата) коштів чи продаж (купівля) товарів, робіт, послуг тощо, тут застосовується і касовий метод, і метод нарахування. У фінансовому обліку зараз використовується лише метод нарахування, хоча раніше (до 1 серпня 1997 року) при визначені виручки від реалізації продукції, робіт і послуг застосовувався тільки касовий метод [77.29].

У фінансовому обліку застосовують всі елементи методу бухгалтерського обліку - рахунки, подвійний запис, документацію, інвентаризацію,  оцінку, калькуляцію. У податковому  обліку калькуляція взагалі не застосовується, документація є обмеженою податковими накладними і книгами обліку придбання і продажу товарів, робіт, послуг, реєстрами обліку валових доходів і витрат. Інвентаризація власне у податковому обліку не застосовується, хоч її не можна ігнорувати при визначенні приросту (убутку) товарів, інших виробничих запасів. Але здебільшого уточнення залишків ТМЦ за даними інвентаризації проводять у фінансовому обліку.

Якщо податковий облік ведуть позасистемно, шляхом вибірки даних, тут не застосовуються такі елементи методу бухгалтерського  обліку як рахунки і подвійний запис операцій, що до речі, властиве інколи управлінському обліку в окремих країнах. В Україні як фінансовий, так і управлінський облік (а на великих підприємствах це доцільно і щодо податкового обліку) ведуть у системі кореспонденції рахунків подвійним записом [79.55].

Податковий і фінансовий облік  відрізняються як за первинними документами (податкова накладна - у податковому  обліку і товарно-транспортна накладна - у фінансовому обліку), так і  за обліковими реєстрами (книга обліку придбання чи продажу товарів, робіт і послуг, реєстри обліку валових витрат та валових доходів, аналогів яким у фінансовому обліку взагалі немає), звітними документами, податкові форми яких набагато численніші, ніж у фінансовій звітності, строками подання звітності, які у податковій системі більш оперативні у порівнянні з фінансовою. Зокрема, податкова звітність є місячною, квартальною і річною, у той час як фінансова - лише квартальною і річною.

У той же час документи податкової звітності, як це не парадоксально, виконують  функції первинних документів фінансового обліку, оскільки для складання деяких форм податкової звітності дані фінансового обліку є лише як вихідна інформаційна база, а потім ці ж самі форми податкової звітності є основою для записів у інших аналітичних реєстрах фінансового обліку.

Так, розрахунок плати за землю складається на основі акта на право власності (користування) на землю, а потім цей же розрахунок використовують для записів у  реєстрах фінансового обліку. Аналогічно використовують розрахунок податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин, основою для складання якого є інвентарні картки з обліку основних засобів, звіт про нарахування коштів на дорожні роботи, використовуючи у якості бази визначення податку дані виробничих звітів чи книг обліку виробництва про його обсяги, розрахунок плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів, використовуючи інформацію про спискову чисельність працівників, наявність інших споживачів води, норми споживання води та ставки плати

Хоч податковий облік органічно поєднується з традиційною системою фінансового обліку, його не можна вважати лише складовою частиною останнього, оскільки суттєві особливості економічних категорій, які тут використовуються, зумовлюють значні відмінності не тільки первинних документів, аналітичних реєстрів, взаємозв’язку (кореспонденціі) рахунків, але і методики організації цього процесу [76.41].

Мова, насамперед, іде про відмінність як економічного змісту, так і методики визначення валових витрат та валових доходів  у податковому обліку від витрат, доходів і результатів діяльності у фінансовому обліку. Значно відрізняється податковий і фінансовий облік основних засобів, їх амортизації, операцій з оперативної і фінансової оренди (лізингу), бартерних (товарообмінних) операцій та ін. Облік податку на додану вартість суттєво відрізняється від фінансового обліку взаєморозрахунків із бюджетом за цим видом платежів як специфічними  первинними документами, так і аналітичними реєстрами, кореспонденцією рахунків. Як наслідок, податкова і фінансова звітність складаються зараз на основі різних реєстрів її аналітичного обліку, методика її складання, як і економічні категорії, що тут застосовуються, мають суттєві відмінності. Якщо метою фінансового обліку є комплексна оцінка реального фінансового стану підприємства і його методологія регулюється виключно Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, то мета податкового обліку локальніша - визначення бази для фіскальних платежів. Податковий облік в більшій мірі регулюється нормами Законів про податки і платежі, або ж інструктивними матеріалами податкової адміністрації України.

Разом з тим фінансовий і податковий облік мають не тільки відмінності, але й певну спільність [78.35]. Зокрема, як правило, більшість операцій, що відображаються у податковому обліку, взаємопов'язані кореспонденцією з іншими рахунками фінансового обліку, оскільки рахунки податкового обліку є складовою частиною загального Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій.