Фінансове планування на підприємстві (на матеріалах ВАТ «Промавтоматика»)

ДИПЛОМНА РОБОТА

Фінансове планування на підприємстві

(на матеріалах ВАТ «Промавтоматика»)

ЗМІСТ

Вступ

На даному етапі економічного розвитку нашої країни лише невелика кількість функціонуючих підприємств приділяє достатню увагу такому процесу, як планування. Після переходу України до ринкової економіки спостерігалася ейфорія з приводу ринку, що він сам здатний вирішувати усі економічні проблеми, і не потрібно ніякого планування. Така ситуація призвела до невизначеності і негативних явищ у державі.

На даний час, коли попередня система галузевого планування втратила своє значення і повністю зруйнована, на більшості підприємств не приділяється належна увага фінансовому плануванню, а планові розрахунки мають короткочасний характер. Увага до складання фінансових планів на підприємствах була послаблена через високі темпи інфляції, а постійно змінювані умови господарювання, нестабільність податкової системи, взаємні неплатежі підприємств роблять розрахунки фінансових показників малодостовірними. Разом з тим відмова від фінансового планування рівнозначна відмові від розроблення способів фінансового забезпечення  поставлених завдань в області підприємництва [62, c.37].                           

Ведення підприємницької діяльності немислиме без чіткого економічного розрахунку і бачення перспективи, що значно полегшує підприємницьку діяльність, знижує рівень її ризикованості.

Без фінансового планування не можна досягти того рівня управління виробничо-господарською діяльністю підприємства, який забезпечує йому успіх на ринку, постійне вдосконалення матеріальної бази, соціальний розвиток колективу. Ніякий інший вид планування не може мати для підприємства такого узагальнюючого, глобального значення, бо саме фінанси охоплюють усі без винятку сторони і ділянки функціонування підприємства.

Фінансове планування відображає одну з найважливіших сторін організації виробництва – управління фінансово-господарською діяльністю підприємства. Його необхідність викликана тим, що потрібно передбачити конкретні грошові кошти, без наявності яких неможливе неперервне функціонування підприємства, оскільки їх необхідно витрачати для придбання сировини, матеріалів, інших цінностей, сплати податків, відрахувань до спеціальних фондів, виконання фінансових зобов’язань перед постачальниками, членами трудового колективу [63, c.74].

У ринкових відносинах від фінансових можливостей підприємства багато в чому залежить не тільки неперервність виробництва, але й кінцеві результати його діяльності, уникнення банкрутства. Тому головним призначенням фінансового планування стає передбачення надходження доходів підприємства, визначення видатків, результативності кожної господарської і фінансової ситуації, обґрунтування найвірогіднішого напрямку використання фінансових ресурсів підприємства.

Разом з тим росте розуміння важливості для кожного підприємства наявності довгострокових цілей, планування ціленаправленого розвитку у довгостроковій перспективі.

Фінансове планування здатне активно впливати на усі сторони роботи підприємства через вибір об’єктів фінансування, направлення грошових коштів і вибірково в залежності від віддачі тих чи інших заходів економічного і соціального розвитку сприяти раціональному використанню трудових, матеріальних і грошових ресурсів [56, с.18].

Предметом дослідження дипломної роботи виступає фінансове планування на підприємстві та шляхи підвищення його ефективності. Об’єкт дослідження – Відкрите акціонерне товариство «Промавтоматика» розташоване в м.Овручі Житомирської області.

Інформаційною основою роботи є вітчизняні і зарубіжні фундаментальні і практичні дослідження сутності та здійснення фінансового планування на підприємстві, Закони України, Укази президента України, постанови Кабінету Міністрів України, статистичні дані по Україні, матеріали ВАТ «Промавтоматика» (фінансова звітність, Статут та інші), матеріали опубліковані в мережі Internet.

Метою дипломної роботи є дослідження поняття фінансового планування на підприємстві, визначення ефективності процесу фінансового планування на ВАТ «Промавтоматика» і пошук шляхів його удосконалення.

Досягнення поставленої мети здійснювалось послідовним вирішенням  наступних завдань:

• викладення теоретичних основ фінансового планування економічного  розвитку підприємства в цілому;
• розкрити сутність поняття фінансового планування, дослідити погляди різних економістів щодо цього і сформувати визначення терміну фінансового планування;
• розглянути проблеми, що виникають при фінансовому плануванні на підприємстві;
• довести необхідність застосування фінансового планування в сучасних умовах господарювання;
• дослідити різні методики складання фінансового плану;
• спрогнозувати на основі планового балансу і планового звіту про фінансові результати основні фінансово – економічні показники досліджуваного підприємства і провести їх порівняння;
• на основі проведеного аналізу фінансового планування зробити аналіз ефективності фінансового планування на досліджуваному підприємстві;
• запропонувати шляхи вдосконалення процесу фінансового планування на досліджуваному підприємстві;
• зробити порівняльний аналіз існуючого програмного забезпечення для автоматизації процесу фінансового планування.

В процесі досліджень при вирішенні поставлених завдань застосовувалися методи порівняння, систематизації і логічного узагальнення,  системний підхід, прийоми економічного аналізу  та інші методи наукових досліджень.

В дипломній роботі буде досліджено фінансове планування як складова частина фінансової діяльності  підприємства. Розглянуто процес фінансового планування на ВАТ «Промавтоматика» і надано рекомендації по його удосконаленню і оптимізації. Зокрема дипломне дослідження містить порівняльний аналіз існуючого на сьогоднішній день програмного забезпечення, призначеного для автоматизації процесу фінансового планування на підприємстві, що при його використанні дасть можливість:

• швидко і зручно планувати свою діяльність;
• затрачувати на процес планування менше часу;
• оперативно вносити зміни у фінансовий план;
• отримати звіти в зручному для аналізу вигляді – за допомогою таблиць, графіків, діаграм.

Вищезазначені переваги використання програмного забезпечення у фінансовому плануванні в порівняні з традиційними методами дозволять значно підвищити ефективність процесу фінансового планування на підприємстві.

Дипломна робота за об’ємом містить 86 сторінок, проілюстрована 5 рисунками, містить 18 таблиць та 24 додатки, список використаної літератури містить 67 джерел.

РОЗДІЛ І. Теоретико-практичних засад здійснення фінансового планування на підприємстві

1.1. Сутність внутрішнього  планування та прогнозування  на підприємстві

У теоретичному аспекті фінансове планування розглядають як невід'ємну частину загального планування звичайної діяльності підприємства. Разом з тим сутність фінансового планування трактується вченими по-різному. Немає чіткого визначення понять "фінансове планування", "фінансовий план підприємства", "бюджетування" на мікрорівні, змісту фінансових планів залежно від організаційно-правової форми та розміру підприємства. Розглянемо детальніше тлумачення сутності фінансового планування рівними вченими - економістами. Наприклад Р.А. Слав'юк під фінансовим плануванням розуміє розрахунок обсягів фінансових ресурсів [52, c.323]. На його думку "...фінансове планування являє собою розрахунок обсягів фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямами використання у відповідності з виробничими і маркетинговими показниками підприємств на плановий рік". Вважаємо, що під фінансовим плануванням на підприємстві слід розуміти, передусім, процес розробки видів різних фінансових планів як за термінами, змістом, так і за завданнями, які мають бути розв'язані в процесі виконання цих планів.

 Партін Г.О і  Завгородній А.Г. стверджують, що "... фінансове планування — це розроблення системи фінансових планів за окремими напрямами фінансової діяльності підприємства, які забезпечують реалізацію його фінансової стратегії у плановому періоді" [46, с.132]. Наведене визначення, на мій погляд, стосується поточного або оперативного фінансового планування, оскільки покликане забезпечити реалізацію фінансової стратегії, що здійснюється у поточному періоді. Причому незрозуміло, чому фінансове планування має охоплювати лише окремі напрями фінансової діяльності, а не

Вихідним пунктом системи поточного планування діяльності підприємства є його фінансова стратегія та фінансова політика. Поточне фінансове планування дає можливість підприємству визначити джерела фінансування його розвитку, сформувати структуру доходів і витрат, забезпечити стійку платоспроможність, визначити структуру його активів та капітал на кінець планового періоду [27, c.73].

Поточний фінансовий план державним підприємством та підприємствами з різною часткою власності у статутному капіталі складається на рік із розбивкою по кварталах за рекомендованою Міністерством економіки України формою. Головним документом процесу поточного фінансового планування є фінансовий план.

Як вітчизняні економісти, так і зарубіжні трактують фінансовий план підприємства у вузькому і широкому сенсі. Переважна більшість з них визначає фінансовий план підприємства як складову його бізнес-плану. Такої позиції дотримуються Кірейцев Г.Г., Слав'юк Р.А., Павлова Л.М., Гринькова В.М., Корда В.О., Партін Г.О., Загородній А.Г. Так, за Кірейцевим Г.Г., фінансовий план — це заключна частина бізнес-плану, яка узагальнює всі попередні розділи у вартісному виразі [57, с.268].

Отже, фінансовому плану відводять досить "скромну" роль узагальнюючого документа бізнес-плану підприємства, що, на мій погляд, є явно недостатнім. Разом з тим  Павлова Л.М. підкреслює широкий діапазон завдань, що вирішують у процесі реалізації фінансового плану підприємства. "Фінансовий план — важливий документ бізнес-планів, що складається як для обґрунтування конкретних інвестиційних проектів і програм, так і для управління поточною і стратегічною фінансовою діяльністю". У цьому трактуванні охоплено весь спектр діяльності підприємства, що знаходить відображення у фінансовому плані. З появою П(С)БО, де визначено зміст операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, по-різному трактується фінансова діяльність підприємств. Більшість авторів відносить до неї всю звичайну діяльність підприємств. Ці питання також потребують уточнення.

Таблиця 1.1

Системи фінансового планування і форми реалізації його результатів на підприємстві

Поряд з загальними принципами управління і планування  існують і специфічні принципи планування, до яких відносять цільову направленість, системність, безперервність, збалансованість,  оптимальність  використання  ресурсів, адекватність об'єкту та предмету планування [45,c.28].

Найважливішим принципом планування є вибір та обґрунтування  цілей, кінцевої мети, результатів діяльності підприємства. Чітко та зважено визначені кінцеві цілі є вихідним пунктом планування. В загальному випадку відокремлюють п'ять основних цілей підприємства:

• господарсько-економічну, обумовлену вимогами забезпечення високої ефективності виробничої системи, випуску суспільне необхідної конкретної продукції;
• виробничо-технологічну, що відображає основне функціональне призначення підприємства — випуск певної продукції належної якості;

показники [54,c.73].

Від об'ємів реалізації залежить більшість показників фінансового плану: прибуток, платежі до бюджету і позабюджетних фондів, відрахування до резервного фонду й інші фонди підприємства, розміри передбачуваних дивідендів і відсотків по цінних паперах.

При плануванні фінансових показників можуть застосовуватися різні методи фінансового планування. При виборі методів планування необхідно враховувати певні вимоги до них.

Методи планування повинні:

- бути адекватними зовнішнім умовам господарювання, особливостям різних етапів процесу становлення та розвитку ринкових відносин;

- найбільш повно враховувати профіль діяльності об'єкта планування та різноманітність в засобах та шляхах досягнення основної підприємницької мети — збільшення прибутку;

 - відрізнятися в залежності від виду розроблюваного   плану.

Більшість економістів дотримуються приблизно однакової класифікації методів планування [55, с. 29]. Результати класифікації методів планування за певними ознаками представлені в табл. 1.3.

Таблиця 1.3

Класифікація методів планування

самостійності підприємству означає не тільки відмову від повної регламентації зверху всієї його діяльності та надання підприємству широких прав у визначенні та реалізації виробничої  програми,  шляхів  розвитку  виробництві, мотивації праці та відповідальності за кінцеві результати господарювання, але й  усвідомлення важливості безперервного вивчення ринку та готовності до ринкових коливань. Все це повинно знайти відображення в планах діяльності підприємства.

Відкрита система підприємства як його нова якість в ринкових умовах та пряма залежність від взаємодії попиту та пропонування обумовлюють необхідність створення системи планування і управління підприємством, здатної швидко і ефективно реагувати на ринкові потреби. Необхідність складання планів визначається багатьма причинами, наприклад, Ковальов В.А. виділяє три найважливіших :

- координуюча роль плану;

- невизначеність майбутнього;

- оптимізація економічних наслідків.

Сьогодні планування діяльності підприємства стало досить серйозною проблемою, що викликано рядом причин:

- відсутністю зрозумілих цілей, задач діяльності підприємства керівництвом;

- складністю, яка виникає при визначенні потреб в поточних видатках (кількість працівників, потужності тощо);

- в сучасних умовах плани і кошти більше не спускаються зверху і підприємство повинно самостійно орієнтуватись на ринку;

- у багатьох підприємств немає системи надання достовірної інформації в необхідний час, в потрібному місці [40 ,с.326].

Але практика господарювання свідчить про те, що планування створює для суб'єктів господарювання важливі переваги фінансового плану:

бюджету брали участь у прийнятті його остаточного варіанта, а керівник не переглядав бюджету без ретельного аналізу міркувань підлеглого [41,c.23].

Порушення послідовності операцій планування може призвести до відриву довгострокових фінансових планів від короткострокових. Останні формуються за своїми законами і потребують розподілу дефіцитних оборотних коштів підприємства за напрямами і проектами. Звичайно, зараз є підприємства, де ця проблема значною мірою розв'язана, але для більшості з них — вона й надалі лишається актуальною.

Існує ще дві проблеми — реалізація планів та їхня комплексність. Під реалізацією планів маємо на увазі ступінь їх виконання з точки зору забезпечення необхідними фінансовими і матеріальними ресурсами, відсутність дефіцитів. Комплексність планів означає, що, крім фінансових розділів плану за доходами і витратами, необхідні також реальні плани за прибутками і збитками, рухом заборгованості, плановим балансом. Усі вони повинні складатися у формі, зручній для керівників.

Крім того, доцільно використовувати інструменти факторного аналізу, щоб оцінити можливі варіанти розвитку подій при зміні ключових планових показників. Для більшості українських підприємств такими показниками під час складання річного плану є виручка, собівартість і прибуток. Водночас не аналізуються такі показники, як рентабельність власного капіталу, рентабельність активів, оборотність активів, запас фінансової міцності, темп економічного зростання компанії. Дуже часто на підприємствах не формується плановий баланс і не аналізується його структура, не прогнозується динаміка зміни фінансової стійкості й ліквідності. Відсутність такого аналізу на етапі довгострокового планування істотно знижує його ефективність як інструменту управління підприємством [65,  с. 201].

Фінансовий план лише тоді стане реальним інструментом управління компанією, коли його виконання можна буде оперативно контролювати.

Продукція підприємства користується значним попитом на ринку України. Значну частину своєї продукції підприємство експортує в Росію, Азербайджан, Республіки Придністровя та Туркменістан. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства здійснюється на основі самоокупаємості та самофінансування.

Продукція підприємства, а це ваговимірювальне обладнання, реалізується по всій території України.

Таблиця 2.1

Асортимент продукції що вироблявся на ВАТ «Промавтоматика»

в 2005-2007 роках

Таблиця 2.2

Проектна і фактична потужність ВАТ «Промавтоматика» за 2005-2007 роки

З таблиці 2.1 видно що потужність підприємства значно вища, ніж випускає продукції підприємство.

ВАТ «Промавтоматика» веде фінансово-господарську діяльність у відповідності зі Статутом підприємства і діючим законодавством України, є самостійним господарюючим суб’єктом. Воно створене з метою одержання прибутку від здійснення промислового виробництва, забезпечення господарських відносин з іншими підприємствами, районами, країнами, задоволення матеріальних потреб громадян та членів трудового колективу, вирішення екологічних потреб.

Фінансова діяльність підприємства здійснюється на основі фінансових планів, які є частиною планів його господарської діяльності. Наслідки фінансової діяльності визначаються підсумками річного бухгалтерського звіту.

Фінансово-економічний стан підприємства необхідно систематично оцінювати з використанням різних методів, прийомів і методик аналізу.

Основними напрямками аналізу фінансово-економічного стану підприємства є:

• характеристика майна підприємства та джерел його формування;
• аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства;
• аналіз фінансової стійкості та стабільності підприємства;
• аналіз ділової активності підприємства;
• аналіз фінансових результатів та прибутковості підприємства.

Таблиця 2.3

Основні економічні показники діяльності ВАТ «Промавтоматика»

за 2005-2007 роки

За 2007 рік - ( з р.160 (4) + по р.240 (4) Ф № 1 ) / р.620 (4) Ф № 1 = (208,9+6,6+110,0+26,0+0) /612,8 = 351,5 / 612,8 = 0,57.

Як видно з таблиці 2.5 величина власного капіталу в 2007 році значно зменшилася порівняно з 2005 роком  на 251,1 тис.грн. або 3,94 % і з 2006 роком на 252,2 тис. грн. (або 3,95%). Коефіцієнт поточної ліквідності в усіх трьох роках значно перевищує орієнтоване позитивне значення більше 1.0 і становить в 2007 році 3,7, що є дуже нормальним, хоча порівняно з 2005 роком він значно знизився (на 58%).

Коефіцієнт швидкої ліквідності у підприємства досягав позитивного значення в 2005 році - 1,15 і в 2006 році - 0,68, але в 2007 році становив – 0,23 і це нижче орієнтованого позитивного значення 0,6-0,8 , і це означає що частина зобов’язань не може бути погашена лише за рахунок грошових коштів і очікуваних надходжень за відвантажену продукцію.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яку частину поточних зобов’язань підприємства може бути погашена активами, що мають абсолютну ліквідність. Нормальне значення цього показника 0,2-0,7. У 2007 році цей показник  у підприємства значно менший і дорівнює 0,04  і це вказує на те, що лише 4% від суми поточних зобов’язань підприємство спроможне погасити негайно [34,c.108].

Частка виробничих запасів в оборотних активах показує питому вагу в складі оборотних активів і вона збільшилась в 2007 році порівняно з 2005 роком на 20,8% і порівняно з 2006 роком на 31,8%.

Таблиця 2.6

Оцінка фінансової стійкості та стабільності ВАТ «Промавтоматика»

за 2005 – 2007 роки