Особливості психологічної готовності дитини до шкільного навчання

Особливості психологічної готовності дитини до шкільного навчання

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ГОТОВНОСТІ ДІТЕЙ ДО НАВЧАННЯ В ШКОЛІ

1.1 Вивчення проблеми готовності  до шкільного навчання у вітчизняній   зарубіжній психології.

1.2 Психологічна та фізіологічна готовність дитини до навчання у школі  як психолого-педагогічна проблема.

1.3 Критерії   готовності  дитини до навчання у школі.

1.4 Психодіагностичні  методики для визначення ступеня готовності  дитини до навчання у школі.

РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПІДГОТОВКИ ДИТИНИ ДО НАВЧАННЯ В ШКОЛІ

2.1 Зміст і організація дослідження.

2.2 Аналіз результатів дослідження.

2.3 Практичні  рекомендації   щодо підготовки дитини до навчання у школі.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

              Школа досить сильно змінилася останнім часом, і багатьом дітям неймовірно важко цілком відповідати її вимогам. У багатьох ліцеях і гімназіях програма перевантажена до крайності: з першого класу вводиться маса додаткових предметів - риторика, іноземна мова, історія культури. Для багатьох (особливо тих, хто хворів) це непосильне навантаження. І через якийсь час вони починають хронічно утомлюватися, відбувається нервове виснаження. Навчання, домашня робота, догани вчителів, нотації вдома: за п'ять навчальних днів діти так утомлюються, що двох вихідних їм не вистачає, щоб цілком "відновитися" і відпочити. Утома накопичується, і через два - три місяці навчання трапляється саме  те, на що скаржаться вчителі: знижується увага, падає інтерес до навчання. Крім того відповідно до медичної статистики, зараз у нашій країні з абсолютним здоров'ям народжується тільки одна третина дітей.

              Коли дитина готується піти в школу, батькам завжди страшно -  чи справиться? Адже шкільна програма не розрахована на слабких: марафон, у який пускається семирічка, зажадає від нього напруги всіх сил.

              Існує ряд випадків, коли дитину до школи готувати необхідно особливо уважно: якщо вагітність і пологи протікали з ускладненнями; якщо дитина перенесла родову травму або народилася недоношеною; якщо дитина страждає шлунково-кишковими захворюваннями, енурезом, піддана частим застудам, є порушення сну; якщо дитина важко знаходить контакт з однолітками, емоційно нестійка; якщо ви зауважуєте рухове розгальмування.

Дуже важливо вчасно звернути увагу на дітей, якщо активність носить не цілком здоровий характер.

              Але часто в школі навчання непросто дається не тільки дітям з тими або іншими відхиленнями, а зовсім звичайним, на яких уся родина покладає великі надії. Саме тому так важливо задуматися заздалегідь -  чи готова ваша дитина до навчання?  Чи зможе висидіти всі уроки? Як побудувати відношення з однолітками?

              У зв'язку з цим гостро постає проблема готовності дитини до шкільного навчання. Тривалий час вважалося, що критерієм готовності дитини до навчання є рівень її розумового розвитку. Л.С. Виготський одним з перших сформулював думку про те, що готовність до шкільного навчання полягає не стільки в кількісному запасі уявлень, скільки в рівні розвитку пізнавальних процесів.

              Об’єктом дослідження є психодіагностика і процес підготовки дітей до навчання у школі. 

              Предмет – є особливості психологічної готовності дітей до шкільного навчання.

              Метою дослідження є теоретично та емпірично дослідити особливості психологічної готовності дітей до шкільного навчання.

              Завдання дослідження:

1.      Провести теоретичний аналіз вітчизняної та зарубіжної психологічної літератури щодо особливостей розробленості проблематики готовності дитини до школи.

2.      Емпірично дослідити особливості готовності дитини до навчання в школі.

3.      Здійснити статистичну обробку та надати психологічну інтерпретацію отриманим результатам емпіричного дослідження.

4.      Розробити практичні рекомендації щодо підготовки дитини до навчання у школі в умовах дитячого навчального закладу.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ГОТОВНОСТІ ДІТЕЙ ДО НАВЧАННЯ В ШКОЛІ

1.1 Вивчення проблеми готовності  до шкільного навчання у вітчизняній   зарубіжній психології.

              Психологічна готовність до навчання у школі розглядається на сучасному етапі  розвитку психології як комплексна характеристика дитини, які розкриваються на рівні розвитку психологічних якостей, що є найбільш важливими передумовами для нормального включення в нове соціальне середовище для формування навчальної  діяльності. [4, С. 34]

                    У психологічному словнику поняття "готовність до шкільного навчання" розглядається як сукупність морфологічних та фізіологічних особливостей дитини старшого дошкільного віку, що забезпечує  успішний перехід до систематичного, організованого шкільного навчання. [19, С. 67]

                    вырезано

                    Проводячи порівняльний аналіз зарубіжних і вітчизняних досліджень, можна зробити висновок, що основна увага зарубіжних психологів спрямована на створення тестів   набагато в меншому ступені  орінтованої на теорію питання.

              У роботах вітчизняних психологів утримуються глибоке теоретичне  дослідження проблеми готовності  до школи.

                    Важливим аспектом у питанні  вивчення шкільної  зрілості  і  вивчення проблеми психологічної  готовності  до навчання у школі  (О.Л. Венгер, С.Д. Цукерман, Р.І. Айзман, Г.Н. Жарова, Л.К. Айзман, А.И. Савонков, С.Д. Забрамная).

                   Складовими компонентами психологічної  готовності  дитини до школи  є:

    - мотиваційна (особистісна),

    - інтелектуальна,

    - емоційно - вольова.

                    Мотиваційна готовність - наявність у дитини бажання навчатись. У дослідженнях А.К. Маркової, Т.А. Матіс, А.Б. Орлова говориться про те, що виникнення усвідомленого відношення дитини до школи визначається способом подачі нформації про неї.

              Емоційний досвід забезпечується включенням дітей у діяльність, що активізує  як мислення, так і почуття.

                    Особистісна готовність до школи виражається у відношенні  дитини до школи, вчителям навчальній діяльності,  включає так само формування в дітей таких якостей, що допомогли б їм спілкуватися з вчителями й однокласниками.

                     Інтелектуальна готовність включає у себе наявність у дитини кругозору, запасу конкретних знань. Дитина повинна володіти планомірним   розчленованим сприйняттям, елементами теоретичного відношення до досліджуваного матеріалу, узагальненими формами мислення й основними логічними операціями, змістовним запам'ятовуванням. Інтелектуальна готовність також включає у себе формування в дитини початкових умінь в області  навчальної  діяльності , зокрема, уміння виділити навчальну задачу  перетворити не  в самостійну мету діяльності.

      В.В.Давидов вважає, що дитина повинна володіти розумовими операціями, вміти узагальнювати і диференціювати предмети і явища навколишнього світу, уміти планувати свою діяльність здійснювати самоконтроль. При цьому важливо позитивне відношення до навчання, здатність до саморегуляції поведінки, прояв вольових зусиль для виконання поставлених задач. [12, С. 48]

                                       вырезано

                    Підводячи підсумки до вище сказаного, ми бачимо, що в пізнавальному плані дитина  до надходження в школу  вже досягає досить високого рівня розвитку, що забезпечу  вільне засвоєння  шкільної  навчальної  програми.

                    Крім розвитку пізнавальних процесів: сприйняття, уваги, уяви, пам'яті, мислення і  мови, у психологічну готовність до школи входять сформовані  особистісні  особливості. До надходження в школу в дитини повинні  бути розвиті  і  сформовані: навчальна мотивація, самоконтроль, трудові уміння   навички, рольова поведінка. [1, C.12]

1.2 Психологічна та фізіологічна готовність дитини до навчання у школі  як психолого-педагогічна проблема.

              Психолого-педагогічна готовність до шкільного навчання формується в дитини поступово з моменту народження в спілкуванні з дорослими й однолітками, у грі, посильній праці і дошкільному навчанні. Про вступаючого до школи ми не говоримо, що він готовий учень, ми говоримо про його психологічну готовність або неготовність до нового життя в школі.

        У чому ж виявляється непідготовленість до шкільного навчання?

        Непідготовлена до школи дитина не може зосередитися на уроці, часто відволікається, утрачає нитка пояснення, не може включитися в загальний режим роботи класу.      

              У непідготовленої до школи дитини слабко розвинуті зв'язна мова і розумові здібності, вона не вміє задавати питання, порівнювати предмети, явища, виділяти головне; у неї немає звички до елементарного контролю за собою.

                      Дитина, погано підготовлена до школи часто мало ініціативна, тяжіє до шаблонових дій і рішень, не прагне до творчості. Її утрудняє спілкування з дорослими й однолітками з приводу навчальних задач,  немає інтересу до пізнання. [3, С. 3]

                                  вырезано

                Неодноразово проводилися опитування дітей у підготовчих до школи групах дитячого саду, які показали, що вступити до школи хочуть практично всі діти, хоча обґрунтування цього бажання вони дають різні. Частину дітей залучає в шкільному житті одержання знань, а частина посилається на зовнішні аксесуари: володіння портфелем, дзвоники, зміни й ін. Це, однак, не означає, що мотиваційно подібні діти до школи не готові: вирішальне значення має саме позитивне відношення до неї, що створює сприятливі умови для наступного формування більш глибокої, власне навчальної мотивації.

              Виникненню навчальної мотивації сприяє формування і розвиток допитливості, розумової активності, безпосередньо зв'язаних виділенням пізнавальних задач, що спочатку не виступають для дитини як самостійні, будучи уплетені у виконання практичної діяльності. Серйозне значення у виділенні і прийнятті дітьми пізнавальних задач, має навчання на заняттях у дитячому саду, де відбувається перехід від виконання завдань у формі гри або одного з продуктивних видів діяльності, до виконання завдань власне пізнавального характеру, що направляють дітей на усвідомлене виконання розумової роботи [43, С. 11-16].

              Наступна умова успішного навчання полягає в достатній довільності, керованості поведінки, що забезпечує реалізацію наявних у дитини мотивів навчання. Довільність зовнішньої рухової поведінки забезпечує дитині можливість витримувати шкільний режим, зокрема  організовано поводитися  на уроках.

                                  вырезано

              Найважливіша сторона психологічної готовності до шкільного навчання є  рівень валового розвитку дитини, участь у загальній діяльності, уміння приймати систему вимог, пропонованих школою і вчителем. Процес спільної діяльності в початкових класах значною мірою  заснований на виконанні під керівництвом учителя власної роботи дітей з різного роду матеріалом. Тому дитина, вступаючи в школу, повинний також уміти планомірно обстежувати предмети, виділяти їх різноманітні властивості, тобто  володіти досить точним і розчленованим сприйняттям.

              Визначає готовність дитини до шкільного навчання і рівень розвитку її мови, уміння зв'язно, послідовно описувати предмети, картини, події; передавати хід думки, пояснювати те або інше явище, правило. Велике значення має гарне орієнтування дитини в просторі і часі.

              Формування якостей, необхідних майбутньому школяреві, допомагає система педагогічних впливів, заснованих на правильній орієнтації дитячої діяльності і педагогічного процесу в цілому. Однак, при достатку різноманітної і доступної теоретичної літератури з питань підготовки дітей до школи, на практиці часто приходиться зіштовхуватися з тим, що діти йдуть у школу неготовими або недостатньо готовими, незважаючи на те, що і

батьки, і вихователі усвідомлюють необхідність підготовки дитини до школи. Але навчання дошкільників вимагає спеціальних знань.

              Перш, ніж приступити до навчання, необхідно до цього підготуватися. Краще зовсім не навчати, чим навчати неправильно, а потім переучувати. Тому до питання підготовки до школи варто підходити обережно, і розглядати його як комплексну задачу всебічного розвитку дитини в період дошкільного дитинства.

              Говорячи про фізичну готовність дитини до шкільного навчання ми маємо на увазі позитивні зміни у фізичному розвитку, що показує біологічну зрілість дитини необхідну для початку шкільного навчання. Дитина повинна бути досить добре фізично розвинута (тобто усі параметри її розвитку не мають негативних відхилень від норми і навіть іноді трохи випереджають її). Слід також зазначити успіхи в освоєнні рухів, поява корисних рухових якостей (спритність, швидкість, точність і ін.), розвиток грудної клітки, дрібної мускулатури пальців рук. Це є гарантією оволодіння письмом. Так, завдяки правильному вихованню до кінця дошкільного віку в дитини складається загальна фізична готовність до школи, без якої вона не може успішно справитися з новими навчальними навантаженнями. [3, С. 124]

              У поняття емоційно-вольової готовності до школи входить: бажання дитини учитися; уміння переборювати перешкоди, керувати своєю поведінкою; правильне відношення дитини до дорослого і товаришів; сформованість таких якостей як працьовитість, самостійність, уважність, наполегливість. [27, С. 34]

                                  вырезано

1.3 Критерії   готовності  дитини до навчання у школі.

              За якими критеріями можна оцінювати готовність дитини до школи? Особливо це стосується нової навчальної програми 12-літньої освіти, адже 5-6 літня дитина - це не 7-8 літня дитина.

              При обстеженні вашої дитини психолог вивчає, по-перше, рівень мотиваційної готовності, тобто потреби в розумовій активності, бажання чи небажання вчитись, чи проявляє вона інтерес до шкільного змісту занять.

              По-друге, знання про навколишній світ, вміння зосереджувати (концентрувати) і розподіляти увагу, здатність розуміти суттєві зв’язки між явищами, логічне запам’ятовування, навички звукового аналізу слів, підготовки руки до письма.

По-третє, дитина повинна чітко усвідомлювати свою внутрішню позицію, статеву належність, мати навички самообслуговування, вміти підкоряти себе обставинам, поступатися, якщо це необхідно, своїми бажаннями.

                                  вырезано

              Усі ці три лінії однаково важливі, і ні одну з них не можна випустити з уваги, щоб навчання дитини не закульгало із самого початку.

              Можна виділяти окремі сторони готовності до школи: фізичну, інтелектуальн, вольов, особистісн і соціально-психологічну.

              Що розуміється під фізичною готовністю? Загальний фізичний розвиток: нормальна вага, зріст, обсяг грудей, м'язовий тонус, пропорції, шкірний покрив та інші показники, що відповідають нормам фізичного розвитку хлопчиків і дівчаток 6-7-літнього віку в країні. Стан зору, слуху, моторики (особливо дрібних рухів кистей рук і пальців). Стан нервової системи дитини: ступінь її збудливості й урівноваженості, сили і рухливості. Загальний стан здоров'я.

              У зміст інтелектуальної готовності включають не тільки словниковий запас, кругозір, спеціальні уміння, але і рівень розвитку пізнавальних процесів; їхня орієнтованість на зону найближчого розвитку, вищі форми наочно-образного мислення; уміння виділяти навчальну задачу, перетворювати неї в самостійну мету діяльності.

              Під особистісною і соціально-психологічною готовністю розуміють сформованості нової соціальної позиції ("внутрішня позиція школяра"); формування групи моральних якостей, необхідних для навчання; формування довільності поведінки, якостей спілкування з однолітками і дорослими.

                                  вырезано

              У четвертому критерії фігурує володіння прийомами розумової діяльності, що припускає визначений рівень розвитку пізнавальних процесів дитини. Це диференціація сприйняття, що дозволяє спостерігати предмети і явища, виділяти в них ті або інші властивості і сторони, володіння логічними операціями, способами осмисленого запам'ятовування матеріалу.

              П'ятий критерій - прояв самостійності - можна розглядати як прагнення шукати способи рішення і пояснення всього нового і дивного, спонукання застосовувати різні шляхи, давати різні варіанти рішень, обходитися в практичній діяльності без сторонньої допомоги.

              Шостий критерій припускає сформованість у дітей бажання і звички трудитися для себе й інших, усвідомлення відповідальності і важливості виконуваного доручення.

              У зміст сьомого критерію входить уміння працювати в колективі, рахуватися з інтересами і бажаннями товаришів, володіти навичками спілкування з однолітками і дорослими.

                                  вырезано

1.4 Психодіагностичні  методики для визначення ступеня готовності  дитини до навчання у школі.

              Розвиток мислення дітей-шестирічок відбувається в процесі формуванняя розумових дій. Основою для цього є реальні дії з матеріальними предметами. Шляхом інтериоризації зовнішніх дій у них утворюються наочно-образні і логічно-понятійні види мислення, які стають могутнім інструментом пізнання світу і забезпечують можливість створення узагальнених уявлень про речі і явища.

              Шестирічки легко засвоюють знання про деякі загальні властивості і стани тіл, про залежність будови тіла тварин від умов їх існування, про співвідношення окремих частин і цілого, про одиницю і множину тощо, і застосовують набуті знання в своєму мисленні.

                                  вырезано

              Провідна роль належить мотиваційному і соціальному компонентам. Соціальна зрілість, а не технічні вміння (читати, лічба) визначають готовність дитини до школи. Л.А. Венгер зазначає, що психологічна готовність до школи полягає не в тому, що у дитини виявляються сформованими “шкільні” якості, а в тому, що вона оволодіває передумовами до наступного їх формування.

Експериментальна робота

Завдання 1.

              Мета: Виявити у дітей знання і практичні вміння, які їм прийдеться застосовувати на уроках.

    а) Дитині пропонують намалювати людину.

              Інструкція. Візьми листок паперу і намалюй людину: можна хлопчика чи дівчинку, дядю чи тьотю, кого ти хочеш (як конкретно малювати людину ніяких вказівок давати не треба).

    б) Дитині показують аркуш паперу, на якому написано декілька коротких слів і пропонують написати їх точно так, як на папері. Наприклад: «ВІН ЇВ СУП».
                    вырезано

              У вітчизняній психології також відзначається розмаїтість підходів до методик визначення психологічної готовності до школи. Різні дослідники висувають на перший план неоднакові аспекти розвитку як  основні критерії готовності до шкільного навчання. Так, наприклад, Д.Б. Ельконін вважав найважливіше  діагностування рівня сформованості передумов до навчальної діяльності (уміння працювати за зразком, уміння виконувати вказівки дорослого, орієнтуватися на систему визначених правил при виконанні діяльності й ін.). Інший відомий психолог Л.І Божович основну увагу приділяла особистісному розвиткові дошкільника, сформованості його мотиваційно-потребнісної сфери (докладний аналіз різних підходів до розуміння і діагностики психологічної готовності до школи представлений у книзі Н.І. Гуткіної. Психологічна готовність до школи. М. , 1993).

              Розглянемо коротко програму діагностики психологічної готовності до школи, запропоновану й апробовану Н.І. Гуткіною (вона представлена в названій вище книзі цього автора).

              Діагностична програма включає ряд методик: 1 - Методика по визначенню домінування пізнавального або ігрового мотивів в афективно-потребнісній сфері дитини (у назві позначена мета методики); 2 - Методика виявлення сформованості "внутрішньої позиції школяра" (спеціально побудована бесіда з дошкільником); 3 - Методика "будиночок", що включає завдання по змальовуванню зразка і що дозволяє діагностувати особливості довільної уваги, сенсомоторики, уміння працювати за зразком; 4 - Методика "так й ні", що застосовується для діагностики уміння дитини діяти за правилом і являє собою модифікацію відомої гри "так" і "ні" не говоріть, чорного з білим не носіть"; 5 - Методика "чобітки", спрямована на діагностику уміння користуватися правилом для рішення задачі й особливостей розвитку процесу узагальнення; 6 - Методика "послідовність подій", призначена для вивчення особливостей розвитку логічного мислення, мови і здатності до узагальнення; 7 - Методика "звукові прятки", призначена для перевірки фонематичного слуху.

                                  вырезано

РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПІДГОТОВКИ ДИТИНИ ДО НАВЧАННЯ В ШКОЛІ

2.1 Зміст і організація дослідження.

              Вибірка дослідження складала дві групи дітей 5-6 років, які повинні восени піти до школи. Першу групу складали 25 осіб, які постійно відвідували дитячій садок, з них 15 дівчаток та 10 хлопчиків. Другу групу складали 25 осіб, які не відвідували дитячого садка і виховувалися вдома, 15 дівчаток та 10 хлопчиків.

Методика 1. Оцінка психосоцільної зрілості по тестовій бесіді

              У процесі бесіди психолог одержує відомості про загальні представлення дитини, про його здатності орієнтуватися в простих життєвих ситуаціях, про положення в родині. Бесіда необхідна для встановлення контакту з дитиною, створення атмосфери довіри в процесі обстеження. Психолог, незалежно від успіхів дитини, подає їй позитивні, схвальні оцінки, підбадьорює її.

              Психологові краще заздалегідь знати склад родини, наявність або відсутність кого-небудь з батьків.

              По закінченню бесіди аналізується вся інформація, отримана при відповідях на питання, особлива увага звертається на контрольні питання.

                    вырезано

              Навпаки, у випадку несформованості цього утворення діти, граючи "у школу", вибирають роль учителя, а замість конкретної навчальної діяльності - гру "у зміни", розігрування приходу в школу і уходу з неї і т.д.

              Таким чином, "внутрішню позицію школяра" можна виявити в грі, але цей шлях займає занадто багато часу. Разом з тим у тім же дослідженні було показано, що деякі експерименти можуть бути замінені спеціальною експериментальною бесідою, що дає аналогічний експериментові результат. Зокрема , це відноситься до експериментальної гри, що дозволяє визначити "внутрішню позицію школяра".

              У зв'язку з вищесказаним бесіда, спрямована на визначення "внутрішньої позиції школяра", включає питання, що непрямим чином допомагають визначити наявність пізнавальної і навчальної мотивацій у дитини, а також культурний рівень середовища, у якій вона росте. Останнє має істотне значення для розвитку пізнавальної потреби, а також особистісних особливостей, що сприяють або, навпаки, що перешкоджають успішному навчанню в школі [21].

Методика 3. Імітація написаного тексту.

(Варіант завдання з тесту "Шкільної зрілості" А. Керна і И. Ирасека)

              Виконання завдань цієї методики жадає від дитини виявити вольове зусилля при виконанні не дуже цікавої роботи, виконувати завдання у формі наслідування зразкові. Здатності дитини до такого роду діям важливі для оволодіння навчальною діяльністю. Важливо також у процесі виконання такого роду завдань виявлення особливостей тонкої моторики кисті руки, рухової координації. Завдяки цьому можна не тільки прогнозувати успішність оволодіння навичками письма і малюнка, але і зробити висновок (орієнтований) про розвиток у дитини здатності до саморегуляції і керування своєю поведінкою у цілому. Відомо, що рівень розвитку тонкої моторики,                    вырезано

Таблиця 2.2

Розподіл кількості осіб за методикою 2

              В графічному варіанті у вигляді діаграми:

                    вырезано

              Як ми бачимо по кількості осіб в дітей, що відвідували дитсадок домінує мотив пізнавальний (23 особи проти 2 осіб з домінуванням ігрового мотиву), а вдітей, що не відвідували дитсадка - домінує мотив ігровий (17 осіб проти 8 осіб з домінуванням пізнавального мотиву).

За методикою 3. Імітація написаного тексту. (Варіант завдання з тесту "Шкільної зрілості" А. Керна і І. Йирасека) з урахуванням пропорційності системи нарахування рангів по всіх тестах отримано наступні середні бали.

Таблиця 2.3

Розподіл середніх балів за методикою 3

              В графічному варіанті у вигляді діаграми:

                    вырезано

              Отже, спираючись на розподіл середніх балів, спостерігаємо наступну тенденцію. Досліджувані з групи що відвідували дитсадок вважаються зрілими для шкільного навчання, а група дітей, що не відвідували мають потребу в додаткових заняттях, особливо пильній увазі в початковий період навчання. У них, швидше за все, виникають проблеми з розумінням завдань учителя, освоєнням малюнка і письма.             

              Підводячи загальний підсумок за методиками програми слід зазначити, що в ході обробки статистичних даних за всіма методиками спостерігалася тенденція готовності дітей, які відвідували дитсадок, готовності до школи на високому або середньому рівні, а діти, які не відвідували дитсадок, майже не справлялися з завданнями і потребують додаткової підготовки.