Порівняльний аналіз методів визначення екологічності харчових продуктів

Міністерство освіти і  науки, молоді та спору України 

Одеська національна академія харчових технологій

 

Факультет "Технології і  безпеки м’ясних, молочних продуктів та екологічного менеджменту"

Кафедра   "Екології харчових продуктів і виробництв"

 

                                                     Допущено до захисту

                                                                                    Зав. кафедри ЕХПіВ

                                                                               д-р техн. наук, доц.

________ Г.В. Крусір

"___"________ 2012 р.

 

ВИПУСКНА КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА

ВКР.8.04010604.Н.І.П. КЕХПіВ. ТМ-57^в

 

Тема: «Порівняльний аналіз методів визначення екологічності харчових продуктів»

 

 

Виконавець

студент гр.ТМ-57^в __________________    І.М. Килинчук

^{(підпис, дата)}

Керівник проекту  __________________   Г.В.Крусір

^{(підпис, дата)}

Консультанти:  __________________   І.П. Кондратенко

^{(підпис, дата)}

Нормоконтролер  ___________________   Р.І. Шевченко

^{(підпис, дата)}

 

 

 

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………..

Розділ 1. Аналіз літературних та патентних  джерел

1.1.Екоефективність …………………………………………………………

1.2. MIPS- аналіз……………………………………………………………..

1.3. Число MI…………………………………………………………………

1.4. Екологічний рюкзак…………………………………………………….

1.5.Екологічний слід………………………………………………………...

1.6.Вуглицевий слід…………………………………………………………

1.7.Екологічний індекс……………………………………………………...

Висновок до 1розділу ………………………………………………………

Розділ 2. Об’єкти та методики дослідження………………………………

Розділ 3. Розрахунок екологічності харчових продуктів………………..

3.1.Розрахунок числа МІ……………………………………………………

3.2.Розрахунок MIPS………………………………………………………..

3.3.Розрахунок екоефективності……………………………………………

3.4.Розрахунок екологічного  рюкзака……………………………………..

3.5.Розрахунок екологічного  сліду…………………………………………

3.6.Розрахунок вуглецевого  сліду………………………………………….

3.7.Розрахунок екологічного  індексу………………………………………

Висновок до 3розділу ……………………………………………………….

Розділ 4. Розрахунок екологічності підприємства………………………..

4.1.Розрахунок коефіцієнта  екологічності з врахуванням  
коефіцієнта відходоємності……………………………………………………

4.2. Розрахунок коефіцієнта екологічності з врахуванням ГДК…………...

4.3.Розрахунок комплексної  оцінки рівня техногенної небезпеки  підприємства…………………………………………………………………...

Розділ 5. Охорона праці……………………………………………………

Розділ 6. Цивільний захист ……………………………………………......

Висновки……………………………………………………………………..

Список використаної літератури……………………………………….....

Додаток А. Матеріальна інтенсивність харчових продуктів та сировини

 

Вступ

Серед концепцій та стратегій модернізації, що сприяють сталому розвитку, виділено концепцію “чистого виробництва”, яка передбачає модернізацію промислового виробництва відповідно до екологічних стандартів, бізнесову стратегію “еко-ефективності”, в основу якої покладено ідею поєднання економічної та екологічної ефективності. На мікро- рівні стратегія “еко-ефективності” є одним із головних двигунів переходу до сталого розвитку, оскільки доводить, що можна одночасно виробляти нові товари та послуги, скорочувати використання природних ресурсів, покращувати економічні показники. На макро- рівні, “еко-ефективність” передбачає створення більшого суспільного багатства з меншими втратами для природи в масштабах всієї економіки. Недоліком стратегії “еко-ефективності” є те, що вона майже не розповсюджується на соціальний вимір сталого розвитку [1] .

Основною причиною необхідності дематеріалізації сучасної світової економіки є неминучість  виникнення екологічної кризи, обумовленого надмірним та нераціональним використанням  природних ресурсів, включаючи енергоносії, земельні і водні об'єкти. Існуючі  інфраструктури, вироблені товари і  послуги, надзвичайно матеріалоємні. Сьогоднішня продуктивність невідновних природних ресурсів становить у середньому менше 5%, на одну тонну вироблених товарів таких ресурсів витрачається в середньому понад 30 т.

Сьогодні велика увага приділяється розробці та впровадженню методів, за допомогою яких можна знизити  негативний вплив на навколишнє середовище. Однак політика захисту навколишнього  середовища, яка проводилася останні  кілька десятиліть, не змогла поліпшити  екологічну ситуацію. Це означає, що існуюча  система управління ресурсами є  неефективною.

Головний недолік цієї системи - націленість на зниження скидів, викидів, скорочення кількості відходів (вихідні  потоки), а не на зниження кількості  споживаних матеріалів (вхідні потоки). При оцінці вихідних потоків ігнорується  безліч факторів: кількість використовуваних матеріалів, їх обмеженість, небезпека  для здоров'я людини і природи. При аналізі матеріального входу всі ці параметри враховуються, що дає більш повну картину ефективності використання ресурсів.

Існує кілька методик, заснованих на оцінці матеріального входу: MIPS- аналіз; екологічний слід, вуглецевий слід, екологічний індекс, екологічний рюкзак.

MIPS (Material Input Per Service unit) - показник, що характеризує матеріальний вхід на одиницю продукції або послуги, служить для оцінки впливу на навколишнє середовище матеріального входу, необхідного для виробництва продукції або послуги, показує сумарну кількість матеріальних ресурсів, використовуваних для одержання такого продукту або послуги. Це новий і досить актуальний показник екологічної ефективності та ресурсної продуктивності господарюючого суб'єкта, оскільки він дозволяє визначити кількість використовуючи ресурсів, починаючи з моменту їх вилучення з природного середовища. Використовувані в цьому випадку в розрахунках дані відповідають кількості переміщеної в навколишньому середовищі маси речовини з розподілом за відповідними категоріями природних ресурсів.

Екологічний рюкзак - це кількість  сировини, яка використовується, для  виробництва продукту. Екологічний рюкзак, також відомий як матеріальний слід, що представляє невидиму тяжкість продукту. Він представлений природними ресурсами (матеріальні витрати, MI) - мінус вага від колиски до точки продажу. Він вимірюється в одиниці маси, таких як кілограмів чи тонн. Екологічний Рюкзак містить резюме використання ресурсів у процесі виробництва продукту (Шмідт-Блик 2009) і є важливим вимірюванням для порівняння функціонально еквівалентні продуктів [3].

Екологічний слід на сьогодні є одним з найбільш поширених індикаторів стійкості, тобто спостерігається таке використання природних ресурсів, яке не завдає екологічної шкоди [3]. Крім того, екологічний слід дає можливість оцінити, як довго ми можемо впливати на навколишнє середовище, наскільки нам вистачить природних ресурсів. У вузькому сенсі, це та площа біологічно продуктивної території, яка необхідна для виробництва використовуваних людиною ресурсів та асиміляції відходів [4].

«Вуглецевий слід» (Carbon Footprint) - термін, який використовується для  позначення розрахункової кількості  шкідливих для природи викидів  від діяльності окремих організацій  чи підприємств. "Вуглецевий слід" виробництва - це метод вимірювання та розрахунку впливу нашої продукції та діяльності на навколишнє середовище.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1

Аналіз  літературних та патентних джерел.

1. Екоефективність

 

Аналіз екоеффектівності заснований на відомій екологічної концепції  «дематеріалізації», що представляє собою одну з різновидів можливих політик в галузі запобігання забруднення навколишнього природного середовища. Цей підхід дозволяє переключитися з розгляду екологічно небезпечних «виходів» виробничих процесів або продуктових ланцюгів (викидів, скидів, відходів, розташованих в «кінці» виробництва або споживання), до аналізу «входів» окремих процесів або продуктових ланцюгів в цілому. Концепція екоефективності, так само як і співзвучна з нею концепція більш чистого виробництва (чисте виробництво), розроблена UNEP, охоплює не тільки запобігання забруднення і управління ризиками, а й приділяє увагу продуктивності ресурсів, оцінці життєвих циклів продукції.

Таким чином, концепція екоефективності  є однією з рушійних сил, яка направляє  бізнес до сталого розвитку. Говорячи про збільшення екоефективності, звичайно виділяють дві стратегічні цілі: фактор 10 (застосування технологій, які  дозволять в 10 разів скоротити  шкідливий вплив на навколишнє середовище при збереженні існуючого рівня  виробництва) і фактор 4 (чотириразове підвищення продуктивності природних  ресурсів за рахунок двократного  збільшення прибутку і двократного  скорочення споживання ресурсів та навантаження на навколишнє середовище). Еко-ефективність - більш ефективне використання природних ресурсів, що супроводжується мінімізацією навантаження на навколишнє середовище, в даний час розглядається як одне з найбільш перспективних напрямів екологічно стійкого розвитку. Лежать в її основі технологічні та організаційні принципи можуть бути віднесені до поступовим екологічним інновацій. Вони дозволяють перемкнути увагу з колишніх раніше переважаючими очисних технологій «кінця труби»  на нове технологічне покоління «початку труби», орієнтоване на можливо більш повне і комплексне використання природно-сировинних ресурсів і мінімізацію внаслідок цього потенційних виробничих відходів.

Екологічна ефективність, згідно ISO 14031 - результати управління екологічними аспектами організації. В англійському першоджерелі це називається "environmental performance".

Еко-ефективність (тобто, в  рівній мірі, ефективність екологічного та еко-номічного) відображає продуктивність природних ресурсів. Іншими словами, вона означає удільний вплив організації на навколишнє середовище в розрахунку на прибуток або на вироблену продукцію. Наприклад, споживання енергії на одиницю продукції або обсяг прибутку на тонну викинутого в атмосферу вуглекислого газу. Таким чином, еко-ефективність - це відносна комплексна величина, що відображає співвідношення двох абсолютних змінних: екологічної та фінансової результативності. Причому, як правило, екологічна результативність стоїть у знаменнику, а фінансова - в чисельнику:

Еко-ефективність = Фінансова  результативність / Екологічна результативність

Дана формула дає зрозуміти, що, як уже говорилося, принцип еко-ефективності заснований на прагненні до досягнення економічної вигоди за рахунок зниження впливу на навколишнє середовище і  скорочення використання природних  ресурсів.

Концепція екоефективності включає п'ять основних принципів:

- 1. Акцент на продукцію,  що випускається або надавані  послуги;

- 2. Орієнтація на людські  потреби і якість життя;

- 3. Оцінка всього життєвого  циклу продукту;

- 4. Оцінка ступеня впливу  на екосистеми;

- 5. Облік вдосконалення  продукції або послуг. Еко-ефективність  є не тільки новим словом  для оптимізації виробництва,  з нею пов'язують стратегія  екологічних інновацій.

Величина ЕЕ= S / МI являє собою природноресурсну ефективність, або екоефективністю, де МI - являє собою матеріал вхід або суму всіх вхідних матеріальних потоків, включаючи ті матеріали, які вимагають енергії для свого виробництва; МI має розмірність одиниць маси; S - продукція, що випускається або послуга; розмірність S може бути різною залежно від виду продукції або послуги [5] .

 

1.2 MIPS-аналіз

 

МIРS (Material Input Per Service unit) – це показник який характеризує матеріальний вхід на одиницю продукту.

 МIРS -аналіз (аналіз еко-ефективності) заснований на відомій екологічної концепції «дематеріалізацію», що представляє собою одну з різновидів можливих політик в галузі запобігання забруднення навколишнього природного середовища. Цей підхід дозволяє переключитися з розгляду екологічно небезпечних «виходів» виробничих процесів або продуктових ланцюгів (викидів, скидів, відходів, розташованих в «кінці» виробництва або споживання), до аналізу «входів» окремих процесів або продуктових ланцюгів в цілому.

Досягнутий рівень дематеріалізації, в свою чергу, може бути виміряна в  одиницях МIРS. Термін МIРS являє собою абревіатуру від англійського словосполучення «Material Input Per Unit Service or Utility», що в перекладі означає «матеріальний вхід на одиницю послуги або корисного продукту». В даному контексті слово «корисний» означає, що продукт має ринкову цінність.

МIРS використовується для оцінки впливу на оточуюче середовище матеріального входу, необхідного для виробництва продукції, так як він показує сумарну кількість ресурсів, використаних для отримання даного продукту. До показника МIРS застосовують ті ж вимоги що й до інших форм екологічного обліку, а саме: для підвищення значущості і достовірності його визначення повинно бути основане на оцінці життєвого циклу (ОЖЦ) продукції. Стадії ОЖЦ підлягаючі дослідження повині включати в себе слідуюче:

• Виробництво ( в тому числі споживання, добування сировини, виробництво проміжних продуктів, транспорт і реалізація)
• Використання (споживання, транспорт)
• Переробку і (або) викиди.

За допомогою МIРS можна наглядно продемонструвати всі джерела споживання ресурсів на кожній стадії життєвого циклу продукту. МIРS допомагає оцінити потенційний вплив всього життєвого циклу продукту на глобальному рівні. Концепція МIРS основана на судженні про те що потенційний вплив продукту на ос може бути визначено на основі матеріальних входів в усьому життєвому циклі, чим менше сировини використовується тим менший вплив на оточуюче середовище.

В ході  МIРS –аналіза розглядають використання всіх ресурсів.

Показник МIРS показує, яка кількість природних ресурсів (матеріалів) використовується для отримання даного корисного продукту або послуги, і визначається за формулою, запропонованою в 1992 р. Курцем Гефасстом. Він запропонував використовувати для оцінки екоеффектівності величину, рівну матеріального входу на одиницю випущеної продукції або наданої послуги:

МIPS-аналіз дозволяє визначити  витрату природних ресурсів на кордоні  продуктового ланцюга, в місці їх вилучення з природного середовища, а також на всьому протязі життєвого  циклу продукту або послуги. Розрахунки проводять, виходячи з кількості  тонн матеріалів, видобутих з природи. При цьому окремо розглядаються  біотичні або відновлювані природні ресурси і абіотичні, або невідновних, природні ресурси, а також вода, атмосферне повітря і ерозія грунтово- Земельних  ресурсів. Споживані ресурси під  час виробництва, використання та повторної  переробки відходів продукту перераховуються  за допомогою спеціальних перевідних коефіцієнтів або МI-чисел в кількість  використовуваних природних ресурсів.

Матеріальний вхід на одиницю  продукції (МIРS) включає наступні п'ять  складових: абіотичні і біотичні ресурси, переміщення грунту в сільському і лісовому господарстві, а також  воду і повітря. Матеріальний вхід повинен  охоплювати весь ресурсний або життєвий цикл продукту або послуги, від моменту  вилучення природного ресурсу з  біосфери до моменту використання людиною  і розміщення відходів. Чим більше величина МIPS, тим вище «екологічна  ціна одиниці продукції» або тим  більше невидимий вантаж природних  ресурсів, або «екологічний рюкзак», який «несе» ця продукція.

МIPS можна використовувати  як індикатор або критерій для  скорочення витрати природних ресурсів або матеріального входу МI або  для збільшення терміну служби і  надійності експлуатації кінцевого  продукту S.

Скорочення МIРS є метою  і стратегією так званого екологічного дизайну. Збільшення  може бути пов'язано  зі збільшенням тривалості життя  продукції, воно досягається, з одного боку, завдяки технічним можливостям, наприклад завдяки модульному дизайну  або підвищення функціональності, а  з іншого боку, завдяки поліпшенню умов експлуатації та збільшення терміну  служби продукції.

МIPS- аналіза складається з наступних основних семи кроків:

Відправною точкою аналізу  є визначення цілей і задач, а  також вибір основної одиниці послуги для якого потім будуть підбиратися всі необхідні дані (крок 1) Одиниця послуги являє собою базу для порівняння різних продуктів або послуг. Потім життєвий цикл продукту представляється у вигляді ланцюга (крок 2), що зображує окремі стадії процесу та їх взаємозв'язок один з одним. На цій стадії створюється структура майбутнього обчислення. Потім тут збирають вхідні і, якщо необхідно, то і вихідні потоки і складається схема процесу (крок 3). При цьому рекомендується використовувати спеціальну форму, щоб гарантувати правильне документування результатних даних. На основі цієї інформації визначається матеріал вхід «від колиски до продукту» шляхом зв'язування зібраних даних з відповідними МІ числами, якщо вони вже встановлені (крок 4). Потім визначають матеріал вхід «від колиски до могили» (крок 5).

Дані про стадії використання та повторної обробки або захоронення відходів завершують повний життєвий цикл.

Крок 1: Визначення цілей, завдань та одиниці послуги.

При обчисленні критерію МIРS перш за все необхідно визначити цілі і завдання дослідження. Важливо встановити, що підлягає аналізу: один або декілька порівнюючих об’єктів, окремий об’єкт, оптимізація стадій виробництва або використання. У більшості випадків, для того щоб зробити порівняння різних продуктів, перш за все необхідно встановити одиницю вимірювання, для якої потім будуть збиратися необхідні дані. У концепції МIРS мірою для порівняння є одиниця послуги, що показує, яку користь дає використання певного продукту. В доповнення, одиниця послуги повинна також відображати альтернативні дематеріалізовані продукти та інноваційні послуги. Встановлення одиниці послуги вимагає розгляду того, які продукти і яким чином повинні порівнюватися між собою.

При обчисленні проміжних  кроків та результатів представляється  раціональним не користуватися одиницею послуги, а відносити результати на одиниці ваги. Строго кажучи, проміжні продукти (так звані напівфабрикати) ще не завершують послуги, і кінцевий продукт може бути все ще не визначений.

Крок 2: Представлення схеми ланцюга

Для того щоб скласти  схему ланцюга, зображується схема життєвого циклу продукції або послуги. В ідеалі, всі процеси, необхідні для виготовлення, використання та розміщення на звалищі відходів продуктів повинні бути представлені на цій схемі. Таким чином, отримують досить повну картину для відповідних процесів, і прогалини в інформації усуваються досить легко. При викладі схеми ланцюга бажано вибрати кілька детальних описів. При цьому легше отримати повне сприйняття цілого процесу, і в той же час можна спостерігати всі етапи процесу окремо. Однак перед тим, як почати опис всіх підготовчих процесів в ланцюзі, треба перевірити, чи не були ці речовини вже розраховані і проаналізовані (числа М1). Розрахунок має сенс тільки в тому випадку, якщо він не вироблявся раніше або якщо отримане число не може бути використано в існуючому вигляді.

Крок 3: Збір даних

На стадії крок 3 збираються необхідні дані про кожного з  ідентифікованих процесів. Всі дані повинні бути повністю документовані  із зазначенням джерела інформації, року видання, пояснювальних записів, точної кількості, одиниць виміру і  т. д. Якщо при цьому не використовується згадане вище програмне забезпечення, доцільно застосовувати однаковий  формат для представлення вихідних даних. Принципово важливо, що якість вихідних даних є вирішальним для отримання якісних чисел МІ. При зборі даних слід звернути увагу на кілька загальних правил:

- Матеріальні потоки  повинні приводитися у відповідних  одиницях ваги (кілограмів, тоннах  і т. д.).

- Одиниця виміру повинна  вказуватися разом з числовим  значенням. Таким способом можна  уникнути багатьох несподіваних  результатів. 

- Первинну сировину, необхідну для процесу, спочатку вноситься в список вхідних потоків. Вони поділяються на п'ять категорій по видам природніх ресурсів.

Для розрахунку МIРS формується так звана процессная ланцюжок на основі життєвого циклу продукту або послуги, що показує, які процеси необхідні для виробництва даного продукту або послуги. Потім для кожного процесу збираються дані про вхідних і вихідних матеріальних потоках. В якості джерел інформації можна використовувати прямі вимірювання, результати математичного моделювання, експертні оцінки, літературні дані. Розгляд життєвого циклу продукції є необхідним при виконанні МIРS -аналізу, так як екологічний збиток, який надає виробництво або споживання того чи іншого продукту на природу. Ці входи не мають попередніх процесних ланцюгів, вони в основному пов’язані з процесами, які виконуються на початку цілих процесних ланцюгів. Виключення становить повітря та вода. Крім того, перераховуються всі інші, не первинні вхідні потоки: речовини, джерела енергії, напівфабрикати,  допоміжні й експлуатаційні матеріали. Ці вхідні потоки мають попередні процесні ланцюги і враховуються в межах даних ланцюгів або використовуються відомі числа МІ, якщо вони вже встановлені.

- Список вихідних потоків  включає в себе всі основні  і побічні продукти, а також  відходи, стічні води, вихлопні  гази і інші викиди, які надходять  у повітря, воду і грунт.

- Необов'язково вказувати  всі вхідні і вихідні потоки. Це залежить від вибору і  встановлення меж системи і  критерію скорочення. Згідно з  концепцією МІРS, відходи, стічні води і викиди повинні враховуватися, якщо вони підлягають подальшій обробці, наприклад, на установці для повторної переробки або очищення викидів, яка вимагає матеріального входу.

- Необхідно вказати джерело  даних для кожного матеріалу,  виду енергії і напівфабрикату.

 Вхідні потоки:

1. Абіотичні ресурси 

Всі необроблені абіотичні  ресурси, які безпосередньо витягуються  з природного середовища.

2. Біотичні ресурси

Вся рослинна сировина, що отримується з оброблених або необроблених земель, і вся сировина тваринного походження. При визначенні вхідних потоків на розведення домашніх тварин необхідно враховувати витрати рослинної сировини на відгодівлю.

3. Переміщення ґрунту

Всі переміщення ґрунту в сільському і лісовому господарстві, а також в результаті оранки землі або ерозії.

4. Вода

Вся вода, вилучена безпосередньо  з природи. Дана категорія ресурсів ділиться на воду для подальшої обробки  або охолодження, а також на поверхневі, фунтові і підземні води.

5. Повітря

Попередньо оброблені вхідні потоки

1. Основні робочі та  будівельні матеріали

Речовини, які використовуються у відповідних процесах і які  проходять попередню обробку  в попередніх процесах.

2. Джерела енергії (енергоносії)

Джерела (енергоносії) для  отримання теплової та інших видів  енергії, наприклад, дрова, нафта, вугілля  або газ.

3. Попередні продукти

Напівфабрикати і попередньо виготовлені елементи, які будуть застосовуватися в певному процесі, а були вироблені в інших попередніх процесах.

4. Модулі

Модулі, розраховані для  деяких важливих і повторюваних послуг, наприклад, електрична енергія, транспорт, питна вода. Модулі дають відповідні МІ - числа для подальшого використання.

5. Інфраструктура

Всі споруди, які необхідні для процесу, але не для споживання (виробничі споруди, технології)

6. Допоміжні та експлуатаційні матеріали

Матеріали, які є частиною процесу, але виконують тільки допоміжні функції: робочі матеріали необхідні для виробничого процесу, але не входять до продукт.

7. Інші входи

Всі вхідні потоки, які не відносяться ні до однієї з перерахованих  вище категорій.

Вихідні потоки:

1. Основні продукти

Всі продукти, для яких, головним чином, здійснюється процес.

2. Побічні продукти

Всі продукти, для яких здійснюється процес не є головним, але які  можуть мати комерційну цінність.

3. Відходи

Всі матеріали, які не мають  комерційної цінності; можуть підрозділятися на відходи, які мають подальше використання, відходи для повторного використання.

4. Стічні води

Всі води, які поступають в систему каналізації або  на завод по обробці стічних вод.

5.Вихлопні гази

6. Викиди

Крок 4: Обчислення матеріального входу  «від колиски до продукту»

На стадії крок 4 обчислюється матеріал вхід, необхідний для отримання  готового продукту. Якщо МІ-числа знаходяться для матеріалів, модулів, напівфабрикатів, то розрахунок виконується наступним чином.

Дані та результати кроку 3 (збір даних) використовуються як вихідні  для обчислень. Визначаються відповідні матеріальні входи в кілограмах (кг) або матеріальні інтенсивності, наприклад в кілограмах на кілограм (кг / кг) або кілограмах на мегаджоуль (кг / МДж), для відповідних проміжних  продуктів, які залежать від процесів, пов'язаних з прямим вилученням ресурсів. Матеріальним вхід (МІ) визначається шляхом множення кожного вхідного потоку (кількість вхідного речовини) на матеріальну інтенсивність (МІТ) вхідної речовини. При додаванні знайдених даних отримують матеріальний вхід відповідного проміжного продукту. При зборі даних і обчислень підсумовування проводиться в межах кожної категорії ресурсів.

Матеріальна інтенсивність  виражається в одиницях кілограм на кілограм (кг / кг). Єдиний виняток  з цього правила становлять продукти, які не мають ваги, такі, як електрична енергія або теплота; в цьому  випадку матеріальна інтенсивність  має іншу розмірність. Тоді одиниця  ваги вказується в чисельнику, а відповідна одиниця, характерна для даного продукту, в знаменнику, наприклад кілограм на кіловат-годину (кг / кВт-год).

Для проміжних продуктів, вхід яких виражено в одиницях ваги бажано поставити матеріальну інтенсивність як результат, тобто розрахувати матеріал вхід на один кілограм продукції. Якщо для проміжних продуктів не можна визначити одиницю послуги, то критерій МІPS обчислити неможливо.

При обчисленні матеріального  входу і матеріальної інтенсивності  істотним є поділ між основними  і побічними продуктами. Основні  продукти можуть підсумовуватися, оскільки це ті продукти, для яких, головним чином, здійснюється процес. Матеріальний вхід процесу приписується основному  продукту або ділиться на різні основні  продукти пропорційно їх вазі. Матеріальний вхід процесу зазвичай включає в  себе побічні продукти тільки в тій  частині, яка пов'язана з їх подальшою  обробкою. Такий поділ готових  продуктів і входів може змінюватися  в залежності від обставин і умов виробництва. Питання про поділ  продуктів на основні і побічні, таким чином, займає центральне місце  в МІPS - аналізі і на це слід звернути увагу при встановленні меж системи.