Система управління якістю продукції як складова загального менеджменту ПАТ «ЗТР» в процесі ведення міжнародного бізнесу

Державний вищий навчальний заклад

«Українська академія банківської справи Національного банку України»

Кафедра міжнародної економіки

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни

«Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємств»

«УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРОДУКЦІЇ ЯК ПЕРЕДУМОВА ПІДВИЩЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ФІРМИ»

(ПАТ «ЗАПОРІЖТРАНСФОРМАТОР»)»

Виконав:     студент 5 курсу

групи ММЕ-11

денної форми навчання

Галич Юрій       Михайлович

Перевірила: викл.-стажист  
Афанасьєва О. Б.

Суми – 2012 
ЗМІСТ

ВСТУП

На сьогоднішній день ПАТ «Запоріжтрансформатор» (ПАТ «ЗТР») є лідером ринку трансформаторобудування на вітчизняному ринку та на ринку СНД. Стабільний ріст попиту на продукцію електротехнічного машинобудування в світі відкриває перед підприємством перспективи розвитку та завоювання нових ринків. Очевидно, що питання підтримання якості продукції постає перед підприємством від самого початку його виробничої діяльності, однак особливо актуалізується в процесі виходу на міжнародні ринки збуту, де до продукції висуваються якісно нові вимоги та новий рівень конкуренції. В такій ситуації актуалізується роль управління та вдосконалення системи якості продукції підприємства. До недавнього часу вітчизняні фірми на ринку машинобудування дуже мало уваги приділяли управлінню якістю продукції в силу нерозвиненості ринкових відносин у країні. Однак сьогодні очевидним є те, що якість не може оцінюватися за допомогою статичних нормативів, забезпечення якості має відбуватися у динамічному процесі прийняття ефективних управлінських рішень. Фактично на сучасному етапі саме від вибору підходу до управління якістю буде залежати конкурентоспроможність фірми на міжнародному ринку.

Таким чином, вважаємо, що питання удосконалення менеджменту якості продукції для ПАТ «Запоріжтрансформатор» є актуальним в силу значної частки ринку, яку займає підприємство на світовому ринку та перспектив розвитку, що відкриваються перед компанією.

Серед наукових праць, в яких досліджуються основні теоретичні основи організації системи менеджменту якості в організації, необхідно виділити дослідження таких зарубіжних вчених, як: У.Демінга, А.Фейгембаума, Дж. Джурана, Дж. Оакланда, Т. Конті, Р. Сімпсона, А.Араваті, Й. Джозефіне та деяких інших. Серед вітчизняних вчених необхідно виокремити М.Світкіна, Ю.Зорина, В.Диканя, О.Михайлівську, Л.Федулову  та багатьох інших.

Метою курсової роботи є комплексний аналіз системи управління якістю на підприємстві, що задіяна в міжнародному бізнесі, в тому числі аналіз конкурентного середовища, аналіз господарської діяльності фірми та фінансового стану за останні три роки, а також розробка на базі проведеного аналізу рекомендацій по вдосконаленню системи управління якістю продукції. Виходячи з мети дослідження, в роботі поставлені наступні завдання:

1. Провести комплексний аналіз господарської, зовнішньоекономічної діяльності та фінансового стану підприємства та його конкурентів за 2010 рік;
2. Зробити порівняльну характеристику  глобальних конкурентів ПАТ «ЗТР» на міжнародному ринку трансформаторобудування;
3. Зробити оцінку міжнародного конкурентного середовища та конкурентоспроможності продукції;
4. Виявити основні недоліки у розробці системи управління якістю продукції на підприємстві;
5. Детально розглянути світовий досвід та особливості сучасних підходів до управління якістю;
6. Розглянути роль інноваційного менеджменту в процесі створення системи управління якістю;
7. Розробити та запропонувати рекомендації щодо вдосконалення системи менеджменту якості у фірмі галузі трансформаторобудування.

Об’єктом дослідження є система управління якістю продукції як складова загального менеджменту ПАТ «ЗТР» в процесі ведення міжнародного бізнесу.  

Предметом дослідження є фінансові та методологічні аспекти процесу формування системи управління якістю в міжнародній фірмі.

При дослідженні та вдосконаленні системи управління якістю в ПАТ «Запоріжтрансформатор» використовувалися наступні методи:

• статистичні методи аналізу ( використання статистичних даних) використовувалися у розділі 2 ( п. 2.1.1; 2.1.2 та 2.1.3);
• метод порівняння – використано у розділі 1 (п.1.1) та розділі 2 (п. 2.2; 2.3;2.4);
• індукція, дедукція – застосовано у розділі 3.

Робота складається з 62 сторінок, а також 4 додатків, які розміщені ще на 11 сторінках, 15 таблиць та 5 рисунків.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ В МІЖНАРОДНІЙ ФІРМІ

1.1 Етапи розвитку підходів до управління системою якості продукції

На сьогоднішній день вивченням систем управління якістю продукції займаються багато вчених, як вітчизняних, так і зарубіжних.

Теоретичні та практичні аспекти забезпечення якості на вітчизняних підприємствах промисловості розроблено такими науковцями, як В. Л. Дикань, О. В.Михайлівська, Л.  І. Федулова, Р. А. Фатхутдинов та ін.

Сучасні концепції менеджменту якості на міжнародному рівні були систематизовані в другій половині 20-го століття завдяки зусиллям таких видатних учених, як У.Е. Демінг, А. В. Фейгенбаум і Дж. М. Джуран та ін.

Концептуальна основа менеджменту якості розвивалася, по суті, в умовах промислового виробництва і відрізнялася змінними в часі показниками залежно від умов конкуренції. Ера масового виробництва характеризувалася анормальною гіперболізацією одного аспекту якості – відповідності. Нова ера масового задоволення вимог споживачів і всесвітньої конкуренції привела до усвідомлення важливості розуміння (а також, можливо, і конструктивного передбачення) змін в очікуваннях споживачів. Вона також привела до кращого розуміння двигунів виконавчої досконалості, і в першу чергу управління процесами. Концепція безперервного вдосконалення Джурана з поступовим переходом в безперервну інновацію додала якості динамічні характеристики, що задовольняють потреби в постійно змінних сценаріях, постійно зростаючій конкуренції і зростаючих споживчих можливостях [29].

Фактично системний підхід до управління якістю продукції пройшов декілька етапів у своєму розвитку.

Початковим етапом в управлінні якістю продукції було створення першої системи якості – системи Тейлора (1905 рік). Вона установлювала вимоги до якості виробів (деталей) у виді полів  чи допусків визначених шаблонів. Фактично, для забезпечення успішного функціонування системи Тейлора були введені перші професіонали в області якості – інспектори. Система мотивації передбачала штрафи за дефекти і брак, а також звільнення. Механізм навчання зводився до професійного навчання і навчання працювати з вимірювальними і контрольними приладами. Взаємини з постачальниками і споживачами будувалися на основі вимог, встановлених у технічних умовах (ТУ), виконання яких постійно перевірялося. Усі відзначені вище особливості системи Тейлора робили її системою керування якістю кожного окремо узятого виробу.

Очевидно, що системи Тейлора стало недостатньо, оскільки вона давала можливість лише керування якістю кожного окремого виробу, однак виробництво – це процеси, і незабаром стало ясно, що керувати треба саме процесами.

Згодом, у 1924 р. у «Белл ТЛ» (нині корпорація AT&Т) була створена група під керівництвом доктора Р.Л.Джонса, яка змогла закласти основи статистичного керування якістю. Групою були розроблені контрольні карти, виконані В. Шухартом, перші поняття і таблиці вибіркового контролю якості, розроблені Х.Доджем і Х.Ромігом. Таким чином був покладений початок розвитку статистичних методів управління якістю продукції, які дуже скоро завдяки доктору Е.Демінгу одержали широке поширення в Японії. До професійного навчання персоналу додалося навчання статистичним методам аналізу, регулювання і контролю. Крім того, стали складнішими відносини постачальник –  споживач. У них велику роль почали грати стандартні таблиці на статистичний приймальний контроль. Таким чином, системний підхід до управління якістю став на нову ступень свого розвитку.

Наступним кроком у 50-і роки 20-го століття була висунута концепція тотального (загального) керування якістю – TQC. Її автором був американський вчений А. Фейгенбаум, однак системи TQC отримали більший розвиток не в США, а в Японії.  Там великий акцент ставився на статистичні методи в управлінні якістю та залучення персоналу в роботу кружків якості. На даному етапі з'являються документовані системи якості, що установлюють відповідальність і повноваження, а також взаємодія в області якості всього керівництва підприємства, а не тільки фахівців служб якості. Головними мотивами якісної праці стали робота в колективі, визнання досягнень колегами і керівництвом, турбота фірми про майбутнє працівника, його страхування і підтримка його родини, матеріальний стимул відходить на задній план.

Очевидно, що впровадження і розвиток концепції TQC у різних країнах світу здійснювалися нерівномірно. Явним лідером у цій справі стала Японія, хоча всі основні ідеї TQC були породжені в США й у Європі. В кінці кінців американцям і європейцям довелося учитися в японців, хоча таке навчання супроводжувалося і нововведеннями, зокрема у Європі стали приділяти велику увагу документуванню систем забезпечення якості і їхніх  реєстрацій чи сертифікації третьою (незалежною) стороною. Особливо слід зазначити британський стандарт BS 7750, що значно підняв інтерес європейців до проблеми забезпечення якості і сертифікації систем якості. Система відносин постачальник – споживач також починають передбачати сертифікацію продукції третьою стороною. При цьому більш серйозними стали вимоги до якості в контрактах, більш відповідальними гарантії їхнього виконання.

 Незважаючи на важливе місце всіх етапів розвитку системи управління якістю продукції, по суті переважна більшість наукових робіт з питань менеджменту якості посвячені розвитку методології загального менеджменту якості (далі TQM). Саме у 70-80 роки почався перехід від тотального керування якістю до тотального менеджменту якості (TQM). У цей час з'явилася серія нових міжнародних стандартів на системи якості:

• стандарти ІSО 9000 (1987 р.), що зробили дуже істотний вплив на забезпечення якості;
• МС 9000 «Загальне керівництво якістю і стандарти по забезпеченню якості»;
• МС 9001 «Системи якості. Модель для забезпечення якості при проектуванні і/чи розробці, виробництві, монтажі й обслуговуванні»;
• МС 9002 «Системи якості, Модель для забезпечення якості при виробництві і монтажі»;
• МС 9003 «Системи якості. Модель для забезпечення якості при остаточному контролі й іспитах»;
• МС 9004 «Загальне керівництво якістю й елементи системи якості. Провідні вказівки», а також термінологічний стандарт МС 8402.

Система ТQМ – це комплексна система, орієнтована на постійне поліпшення якості продукції, мінімізацію виробничих витрат і постачання точно в термін. Основна ідея ТQМ базується на принципі – покращенню немає межі. Стосовно якості, діє цільова настанова – у виробництві продукції прагнення досягти нуль дефектів, нуль непродуктивних витрат, постачання проводити точно в термін. При цьому очевидним є те, що досягти цих вимог неможливо, але до цьому треба постійно прагнути і не зупинятися на досягнутих результатах. Така філософія має спеціальний термін – «постійне поліпшення якості» (qualіty іmprovement) (рис. 1.1) [6].

Рисунок 1.1 – TQM, що націлений на безперервне вдосконалення

Д. Іонг і А. Вілкайнсон відмічають п'ять напрямків розвитку TQM:

• як якісне управління;
• як управління системами;
• як управління людьми;
• як нова парадигма управління;
• як безперервне вдосконалення [28].

Автори постаралися розкрити сутність TQM. Перший шлях розвитку TQM вони бачать в якісному управлінні. Історично цей процес пройшов від статистичних методів перевірки якості в 1920 році В. Шухартом. Основне завдання на цьому етапі полягало у використанні математичних та статистичних інструментів для поліпшення параметрів процесу масового виробництва.

Після цього ідеї та роботи Демінга, Ісікава, Джурана, Фея та ін. поширили якісне управління на всі підрозділи організації, тобто на весь менеджмент.

Д.Іонг та А.Вілкайнсон відзначають вплив TQM на управління змінами, націленими на підвищення конкурентних переваг.

А.Агюст досліджує вплив TQМ на фінансові показники діяльності організації через два чинники – задоволення споживача і конкурентоспроможність [21].

Дж. Окланд пропонує нову модель TQM, що включає наступні блоки: люди, план, процес, робота, культура, комунікація і зобов'язання [24]. В даній моделі присутні як «жорсткі», так і «пом'якшені» показники.  Необхідно відзначити обов'язкову присутність «пом'якшених» показників, що використовуються для оцінки людей, культури, комунікацій і зобов'язань.

Інтегровані системи менеджменту Р. Сімпсона і Ф. Хілла включають  основні інструменти TQM [26]. Основна увага авторами приділяється  управлінню змінами і стимулюванню новинок. Фактично виділяються  зміни і новинки в культурі, організаційній структурі і управлінні.  Вперше в моделі зроблений акцент на адаптацію. У світі, що швидко змінюється адаптивний підхід повинен стати основним в процесі досягнення конкурентної переваги.

Фактично, взаємини постачальників і споживачів дуже ґрунтовно включилася сертифікація систем якості на відповідність стандартам ІSО 9000.

Головна цільова настанова систем якості, побудованих на основі стандартів ІSО серії 9000, - забезпечення якості продукції, необхідного замовникам, і надання йому доказів у здатності підприємства зробити це. Відповідно механізм системи, застосовувані методи і засоби орієнтовані на цю мету. Разом з тим у стандартах ІSО серії 9000 цільова настанова на економічну ефективність виражена дуже слабко, а на своєчасність постачань - зовсім відсутня.

Наступним кроком, у 90-і роки ХХ століття підсилився вплив суспільства на підприємства, а останні, в свою чергу, почали усе більше враховувати інтереси суспільства. Такі тенденції привели до появи стандартів ІS014000, що установлюють вимоги з погляду  захисту навколишнього середовища і безпеки продукції. Сертифікація систем якості на відповідність стандартам ІSО 14000 стає не менш популярною, чим на відповідність стандартам ІSО 9000. Очевидно, що впровадження стандартів ІSО 14000, OS-9000 та методів самооцінки по моделях Європейської премії по якості стало головним досягненням п’ятого етапу розвитку системи управління якістю продукції.

Таким чином, дослідивши роботи, присвячені системі управління якістю та розвиток підходів до контролю якості, зроблено висновок, що проблематика якості продукції фірм є досить широким та комплексним питанням. На сьогоднішній день у світі сформувалася чітка та стандартизована система менеджменту якості, яка разом з глобалізаційними процесами поступово інтегрується в усі країни світу.

1.2 Економічна сутність формування системи якості продукції

Поняття «якість» фактично відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлюють ступінь її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення. В умовах ринкових відносин якість забезпечується і гарантується підприємством.

Однак якість повинна контролюватись та регулюватись з боку керівництві підприємства на мікрорівні та з боку державних і міждержавних органів на макрорівні. С.В.Мочерний трактує управління якістю продукції як комплекс стратегічних і тактичних заходів щодо організації бездефектної роботи усіх ланок виробничого процесу підприємства і перевірки якості виробу під час його виготовлення, а управління якістю продукції – як комплекс методів і дій, спрямованих на досягнення рівня якості, що задовольняє проектно-конструкторські контрактні вимоги і потреби споживачів [12, С.769].

Очевидно, що на якість продукції впливає значна кількість факторів, які діють як самостійно, так і в взаємозв’язку між собою, як на окремих етапах життєвого циклу продукції, так і на кількох. Всі фактори можна об’єднати в 4 групи: технічні, організаційні, економічні і суб’єктивні. До технічних факторів належать: конструкція, схема послідовного зв’язку елементів, система резервування, схемні вирішення технологія виготовлення, засоби технічного обслуговування і ремонту, технічний рівень бази проектування, виготовлення, експлуатації та інші. До організаційних факторів належать: розподіл праці і спеціалізація, форми організації виробничих процесів, ритмічність виробництва, форми і методи контролю, порядок пред’явлення і здачі продукції, форми і способи транспортування, зберігання, експлуатації (споживання), технічного обслуговування, ремонту та інші. Організаційним факторам, на жаль, ще не приділяється стільки уваги, скільки технічним, тому дуже часто добре спроектовані і виготовленні вироби в результаті поганої організації виробництва, транспортування, експлуатації і ремонту достроково втрачають свою високу якість. До економічних факторів належать: ціна, собівартість, форми і рівень зарплати, рівень затрат на технічне обслуговування і ремонт, ступінь підвищення продуктивності суспільної праці та інше.  Економічні фактори особливо важливі при переході до ринкової економіки. Їм одночасно властиві контрольно-аналітичні і стимулюючі властивості. До перших відносять такі, що дозволяють виміряти: затрати праці, засобів, матеріалів на досягнення і забезпечення певного рівня якості виробів. Дія стимулюючих факторів приводить як до підвищення рівня якості, так і до його зниження. Найбільш стимулюючим фактором є ціна і зарплата. Правильно організоване ціноутворення стимулює підвищення якості. При цьому ціна повинна покривати всі витрати підприємства на заходи по підвищенню якості і забезпечувати необхідний рівень рентабельності. В той же час вироби з більш високою ціною повинні бути високої якості. В забезпеченні якості значну роль відіграє людина з її професійною підготовкою, фізіологічними і емоціональними особливостями, тобто мова йде про суб’єктивні чинники, які по-різному впливають на розглянуті вище фактори. Від професійної підготовки людей, які зайняті проектуванням, виготовленням і експлуатацією виробів, залежить рівень використання технічних засобів. Але якщо в процесі функціонування технічних факторів роль суб’єктивних слабшає, тому що на цій стадії процес проходить з використанням сучасної техніки і технології, яка максимально звільняє технологічний процес від участі людини, то в організаційних факторах суб’єктивний елемент відіграє вже значну роль, особливо коли мова заходить про способи і форми експлуатації і формування виробів. Наскільки важливі суб’єктивні чинники, свідчить поширена серед виробників думка про економічну вигідність підвищення якості. Якість розглядається при цьому як соціально бажана мета, але її вплив на підвищення рентабельності вважається мінімальним. Пояснюється це недостатньою обізнаністю виробників, які допускаються таких помилок [18].

У 60-70-ті роки ХХ століття вважалося, що для успіху виробника достатнім був великий об’єм виробництва, збуту продукції та її дешевизна. В 80-ті роки стає очевидним, що виникла конкуренція не цін, а якості: 80% покупців приймали рішення про покупку, звертаючи увагу в першу чергу на якість продукції. Таким чином, конкурентоспроможною могла стати лише продукція, яка мала, при інших рівних умовах, меншу виробничу собівартість і вищу якість. Тому сьогодні весь світ працює над проблемою забезпечення якості. Методичні основи її формування зображуються таким поняттям як «петля якості» (рис. 1.2).

До даної схеми входять найважливіші показники, які мають прямий та опосередкований вплив на якість продукції.

Рисунок 1.2 – «Петля якості»: етапи, на яких забезпечується якість

Отже, всі складові сегменти «петлі якості» займають своє місце у системі якості і відіграють певну роль у формуванні якості в цілому. Вимоги до конкретного продукту, які ставить сучасний ринок являються досить високими, тільки відповідність цим вимогам забезпечить продукту конкурентоспроможність серед аналогічної продукції на ринку. Це дасть продукції не лише можливість успішно конкурувати з аналогами, але і дозволить підвищити експлуатаційні показники і економію супутніх ресурсів та спростить сам процес експлуатації та обслуговування [9].

Очевидно, що  управління якістю – це не ізольований вид діяльності відділу технічного контролю або управління якістю. Щоб бути ефективним, цей процес має охоплювати операції всіх відділів, включаючи ті, які займаються маркетингом, проектно-конструкторськими розробками, технологією, виробництвом, пакуванням, диспетчеризацією і транспортуванням. Фактично управління якістю має охоплювати діапазон від постачальників вихідного матеріалу до замовників. Важливо зрозуміти вимоги споживачів і мати точний зворотний зв´язок, який дає інформацію про їхнє сприйняття виробів, які вони отримують [18].

Таким чином, проблема управління якістю продукції постає перед фірмою з самого початку її виробничої діяльності, однак особливо актуалізується при виході даної фірми на зарубіжні ринки. Від вирішення даної проблеми залежить майбутнє фірми та її конкурентоздатність як на національному ринку, так і на ринках країн проникнення.

1.3 Міжнародні стандарти контролю якості продукції

На сьогоднішній день, окрім галузевих, державних та технічних стандартів в області управління якістю продукції, існують також найбільш жорсткі вимоги щодо якості, що містяться в міжнародних стандартах, розроблених Міжнародною організацією стандартизації – ІSО (International Standards Organization). Такого типу стандарти використовуються для сертифікації виробів, призначених для експорту і реалізації на світовому ринку.

Сьогодні практично нема такої галузі, в якій не були б розроблені стандарти ISO. Із загальної кількості стандартів, розроблених ISO (більше 7500) в різних галузях вони розподіляються наступним чином:

• машинобудування – 29,5% ;
• хімія – 3,4%;
• неметалічні вироби – 12,2%;
• руди і метали – 9,1%;
• інформаційна техніка – 8,8%;
• сільське господарство – 8,5%;
• будівництво – 3%;
• спецтехніка – 3%;
• охорона здоров’я і медицина – 3,3%;
• основоположні стандарти – 3,3%;
• навколишнє середовище – 3%;
• пакування і транспортування товарів – 1,8% та інші.

У переліку відсутні стандарти в галузі електротехніки, електроніки і зв’язку, так як розробкою стандартів цих галузях займається IEC у відповідності з діючим договором між ISO і IEC [5].

Стандарт ISO 9001:2001 встановлює вимоги до системи управління якістю, якщо підприємство має необхідність продемонструвати свою спроможність поставляти продукцію, що відповідає вимогам споживачів та галузевим вимогам; зорієнтоване на підвищення задоволеності споживачів завдяки результативному застосуванню системи.

Стандарт ISO 9001 регламентує такі аспекти діяльності підприємства:

• визначення політики і цілей; розробка планів;
• аналіз їх виконання і вимір ефективності;
• проведення коригувальних і попереджуючих дій.

Крім того, визначені вимоги до забезпечення системи управління якістю різними видами ресурсів (персоналом, устаткуванням, виробничим середовищем тощо).

Стандарт містить вимоги до етапів життєвого циклу продукції і послуг:

• проведення маркетингових досліджень;
• розробка нових видів продукції і послуг;
• закупівля продукції і послуг;
• виробництво продукції і послуг та контроль їх якості;
• продаж та постачання продукції і послуг споживачам.

Стандарт ISO 14001 пропонує простий гармонійний підхід до управління охороною навколишнього середовища для всіх організацій.

Таким чином, стандарти ISО серії 9000 та 14000 є базовими для міжнародних фірм та рекомендовані як основа для розвитку будь-якого підприємства, його просування до досягнення ділової досконалості й підвищення конкурентоздатності [2].

Висновки до розділу 1

На сучасному етапі глобалізаційні процеси у світі торкаються майже всіх сфер господарської діяльності в середині кожної країни, де існують ринкові відносини. Світова глобалізація не оминула проблеми контролю якості продукції. В умовах ринкових відносин якість забезпечується і гарантується підприємством. Однак «якість» є комплексним поняттям і існує певний перелік факторів, які є спільними для більшості підприємств в процесі управління якістю продукції. Важливим є розуміння того, що управління якістю – це не ізольований вид діяльності відділу технічного контролю або управління якістю. Щоб бути ефективним, цей процес має охоплювати операції всіх відділів, включаючи ті, які займаються маркетингом, проектно-конструкторськими розробками, технологією, виробництвом, пакуванням, диспетчеризацією і транспортуванням. Фактично управління якістю має охоплювати діапазон від постачальників вихідного матеріалу до замовників.

За шлях свого розвитку система управління якістю пройшла довгий шлях від одиничних показників якості окремих одиниць продукції до комплексних міжнародних стандартів сертифікації. Створено міжнародний орган, відповідальний за розробку принципів стандартизації якості продукції ISO, який на сучасному етапі створив стандарти ISО серії 9000 та 14000, що стали базовими для міжнародних фірм та рекомендовані як основа для розвитку будь-якого підприємства, його просування до досягнення ділової досконалості й підвищення конкурентоздатності його продукції.

РОЗДІЛ 2

ОЦІНКА МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПАТ «ЗАПОРІЖТРАНСФОРМАТОР»

2.1 Аналіз фінансово-господарської та зовнішньоекономічної діяльності ПАТ «Запоріжтрансформатор»

Оцінку міжнародної конкурентоспроможності пропонується провести на прикладі публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор», яке займається міжнародним бізнесом, маючи широкий та потужний експортний потенціал та лідируючу позицію в своєму секторі на вітчизняному ринку.

ПАТ «Запоріжтрансформатор» є одним із лідерів світового трансформаторобудування.  Підприємство одним з перших у світі освоїло виробництво трансформаторів класу напруги 1000 кВт і вище, і сьогодні є провідним у світі виробником силових трансформаторів класу напруги 500 кВт, 750 кВт і основним виробником трансформаторів 1150 кВт.

Крім виробництва трансформаторного встаткування, ЗТР освоює інноваційні види продукції, успішно поставляючи керовані шунтувальні реактори, призначені для компенсація реактивної потужності в мережах змінного струму.

Задача ПАТ «Запоріжтрансформатор» на ринку електроустаткування – задоволення попиту споживача шляхом надання широкого спектра високоякісних комплексних рішень, інновацій і передового сервісу.

ПАТ «Запорiжтрансформатор» було засновано у результатi приватизацiї Запорiзького трансформаторного заводу згiдно Закону України «Про приватизацiю державного майна» вiд 04.03.1992 р. №2163-XII. Фактично, перетворення Запорiзького трансформаторного заводу у вiдкрите акцiонерне товариство здійснювалось на виконання Указу Президента України вiд 15.06.1999 р. №210/93 «Про корпоратизацiю підприємств».

Згiдно Статуту ПАТ  «Запорiжтрансформатор» засновником товариства є держава в особi Запорiзької обласної ради народних депутатiв. Дані щодо державної реєстрації ПАТ «Запоріжтрансформатор» наведені в таблиці 2.1.

 Таблиця 2.1 – Інформація  про державну реєстрацію ПАТ «Запоріжтрансформатор»

Весь асортимент продукції, що виробляється, має покупців як на вітчизняному так і на зовнішньому ринках. За час діяльності підприємства було поставлено 157 тис. трансформаторів у 82 країни світу. Вироблена продукція надійно працює в різних кліматичних і сейсмічних зонах.

Загалом ПАТ «Запоріжтрансформатор» є розвиненим підприємством, знаним за межами країни своєю продукцією. Та цього недостатньо, щоб мати уявлення про стан даного підприємства. У додатку Б (табл. Б.1) наведені основні фінансово-економічні показники  діяльності підприємства за період 2008-2010 рр. У 2009 р. ріст виробництва становив 141,07 %, а обсяг продажів збільшився втричі і становив 3396,59 млн. грн. ПАТ «Запоріжтрансформатор» за три досліджувані роки – є прибутковим. Найбільше значення чистого прибутку спостерігається у 2009 р., при чому порівняно з 2008 р. цей показник збільшився у три рази. Та вже в 2010 р. чистий прибуток підприємства знижується на 18 %, що свідчить про те, що в 2010 р. ПАТ «Запоріжтрансформатор» почало функціонувати з меншою ефективністю. Привертає увагу факт зростання валового прибутку підприємства більше ніж у 4 рази у 2009 р. та його зменшення на 50% у 2010 р. Про гірше функціонування в 2010 р. говорить також дохід від реалізації продукції, що становить 2121,56 млн. грн., що майже на 37% менше за значення цього показника у 2009 р.