Теоретичні аспекти забезпечення безпеки збирання та перевірки доказів на стадії досудового розслідування злочинів

Министерство образования  и науки Украины

      Донецкий институт управления

   Экономико - юридический факультет

        кафедра правовых дисциплин

 

 

 

      К защите допустить

       зав. кафедрой правовых дисциплин

 к.ю.н., доцент  Кулешов А.А.

«____»___________2009 г.

ВЫПУСКНАЯ РАБОТА

Бакалавра по направлению 0601 “Правоведение”

 

на  тему: «Теоретичні  аспекти  забезпечення  безпеки  збирання  та  перевірки  доказів  на  стадії  досудового  розслідування  злочинів».

Выполнил:

студент гр. Ю-05 д\о

Стангрит В.А.

Научный  руководитель:

к.ю.н., доцент Каблов Д.С   

 

 

 г. Донецк –2009 г.

 

2

Заведующему кафедрой правовых дисциплин 

                                                                   Кулешову Александру Александровичу

         Стангрита Вадима Анатольевича

группы №  Ю/05 дневного отделения

 

    ЗАЯВЛЕНИЕ

 

Прошу утвердить  тему выпускной работы по специальности 0601 “Правоведение”; «Теоретические аспекты  раскрытия преступлений и  обеспечение  сбора доказательств на этапе  доследственной проверки информации о  преступлении ».

 

 

 

 

 

 

"______"_________________2008 г.                        ______________________

                                                                                                                                                                            (подпись студента)

 

 

Согласованно:                                      Утверждено:

                    

Научный руководитель:               Заведующий кафедрой правовых дисциплин

к.ю.н, доцент Каблов Д.С.                             к.ю.н., доцент    Кулешов  А.А.

 

"____"_________2008 г                                                 "____"___________2008г.

3

   ДОНЕЦКИЙ  ИНСТИТУТ УПРАВЛЕНИЯ

             УТВЕРЖДАЮ

Зав. кафедрой правовых дисциплин

к.ю.н., доцент   Кулешов А.А.

«_____»___________2009 г.

РАБОЧЕЕ ЗАДАНИЕ

по выпускной работе бакалавра по направлению 0601 Право студента группы Ю-05 д\ о   Стангрита  Вадима   Анатольевича

 

1. Тема работы: «Теоретические аспекты  раскрытия преступлений и  обеспечение сбора доказательств на этапе  доследственной проверки информации о  преступлении .»

2. Срок сдачи руководителю для подготовки отзыва: май 2009 г.

3. Работа  выполнена: на  базе  прохождения  производственной практики в Кировском РО  Макеевского ГУ УМВД Украины в Донецкой области.

4. Теоретическое задание: изучить законодательные и подзаконные акты и научную литературу об организации  деятельности правоохранительных  органов по  сбору  доказательств, рассмотреть становление и развитие, правоохранительной  системы Украины, провести сравнительный анализ деятельности работников  милиции, а также, исследовать перспективы уголоного законодательства в части расскрытия  преступлений на  этапе доследственной  проверки  информации  о  преступлении.

5.Практическое задание: подготовить предложения и рекомендации относительно законодательного урегулирования деятельности органов милиции, организации и деятельности правоохранительной  системы  Украины.

6. Область применения результатов работы: в процессе деятельности  праавоохранительных органов по  усовершенствованию  сбора доказательств.

 

4

7. Задание выдал: научный руководитель к.ю.н., доцент   Каблов  Д.С.  

                                                                                                               «____»__________2009 г.

8. Задание получил: студент группы Ю-05 дневного отделения ДИУ Стангрит  В.А.

                                                                                                      «____»__________2009 г.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 УТВЕРЖДАЮ

Научный  руководитель к.ю.н., доцент

Д.С. Каблов

 «_____»_____________2009 г.

 

 

КАЛЕНДАРНЫЙ  ПЛАН

 

Студента 4-го курса, группы Ю-05 дневного отделения,  специальности бакалавра по направлению.

 

тема работы: «Теоретичні  аспекти  забезпечення  безпеки  збирання  та  перевірки  доказів  на  стадії  досудового  розслідування  злочинів».

 

№	Виды работ	План	Факт
1	Подбор научной  литературы и законодательства по теме исследования.	Ноябрь  2008	Ноябрь  2008
2	Подготовка  первой  главы работы и сдача  руководителю на проверку.	Декабрь 2008	Январь 2009
3	Подготовка второй главы  работы и сдача руководителю на проверку.	Январь 2009	Январь 2009
4	Переработка первой и второй главы и подготовка третьей  и четвертой  а также выводов  по выпускной работе.	Февраль 2009	Февраль 2009
5	Подготовка  конечного  варианта и оформление работы, подготовка соответствующих  документов для внедрения результатов .	Март  2009	Март  2009
6	Подготовка  реферата, аннотации, доклада.	Апрель  2009	Апрель  2009
7	Оформление  и сдача работы на кафедру	Май 2009	Май 2009

 

 

Подпись студента_____________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     

     

 

 6

 

Донецкий институт управления

кафедра правовых дисциплин

 

 

   ОТЗЫВ

руководителя выпускной работы на тему:

 

«Теоретические аспекты  раскрытия преступлений и  обеспечение сбора доказательств на этапе доследственной проверки информации о  преступлении ».

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

№	Критерии оценки выпускной работы			Оценка
1	2	3	4	5
1	Актуальность темы, состояние разработки научной проблемы, определение цели и направления выполнения работы: четко определены и в достаточном объеме обоснованы; четко определены, обоснованы не полностью; определены расплывчато, обоснованы слабо.
2	Разработка темы на основе анализа отечественной и зарубежной научной литературы, нормативных актов: самостоятельность, полнота, наличие ошибок в работе: проведен самостоятельный комплексный анализ научной отечественной и зарубежной литературы, законодательства и материалов периодической печати; проведен анализ отечественной научной литературы, материалов периодической печати  и законодательства Украины; – проведен поверхностный  анализ отечественной научной литературы, материалов периодической печати  и законодательства Украины.
3	Анализ практики применения законодательства по теме работы: дан обстоятельный анализ практической деятельности группы или одного базового оперативного подразделения, либо государственного  органа; дан общий анализ практической деятельности ОВД, либо государственных органов; – анализ практической деятельности  поверхностный или отсутствует  совсем.
4	Использование научных методов исследования, умение логически мыслить, доказывать, делать обоснованные выводы по работе: использованы конкретно-социологический, сравнительно-правовой исторический методы; -     использованы  эпизодически некоторые методы  научного исследования.
5	Полученные результаты, предложения, рекомендации и их новизна: самостоятельно обоснованы, заслуживающие внимания и поддержки предложения автора работы (рекомендации, положения, инструкции, проекты изменений и дополнений нормативных актов) направленные на совершенствование действующего законодательства и правоприменительной практики в части раскрытия  разбоев; в работе квалифицированно использованы разработанные вторыми авторами подходы и решения применительно к совершенствованию действующего законодательства право-применительной практики; предложения автора неясны или отсутствуют.
6	Внедрение результатов работы: основные результаты работы опубликованы в сборниках научных трудов, материалах и тезисах конференций, докладывались на международных, всеукраинских научных конференциях или имеется акт о внедрении результатов работы; имеется справка (выписка из заседания кафедры) о готовности внедрения результатов работы, в которой указаны форма и предлагаемые сроки внедрения; перспективы внедрения результатов работы не ясны или отсутствуют.
7	Итоговая  оценка

 

 

Научный руководитель     ______________

 

 

     Подпись  студента  

                                           

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

              9

       Реферат

Работа: выполнена с использованием 34 источника на 79 страницах, 1 приложение.

          Ключевые слова: престепление, информация, доказательства, закон, деятельность, подразделения, доследственная  проверка, субъекты, следствие, суд, ОВД, криминалистически - значимая  информация.

 

Предмет исследования: организационные  и правовые  основы  обеспечение сбора доказательств на  этапе доследственной  проверки  информации  и расскрытии  преступлений оперативними подразделениями органов внутренних  дел.

 

Объект исследования: оптимизация деятельнности ОВД обеспечивающей  получение  разносторонней, максимально значимой  информации, необходимой  и  достаточной  для  построения  на  ее  основе  системы  доказательств в  ходе  расследования  преступлений.

 

Цель исследования: целью настоящего исследования является изучение направлений развития правоохранительных  органов  в производстве   сбора  и  обработки  необходимой, криминалистической информации на основе рассмотрения и анализа нормативно-правовых актов, регламентирующих  деятельнность органов внутренних  дел , а также  на  основе научной литературы в  области  права. С  целью глибокого   изучения  и на  основе  изложенного материала внедрения необходимых для оперативних подразделений   рекомендаций.

Результаты исследования: определяющим вектором данной выпускной работы является потребность в формирования умений  и  навыков работы в оперативных подразделениях  органов внутренних  дел понимания важности функционирования в государстве правоохранительных деятельности, атмосферы уважительного и трепетного отношения к законам.

                     

 

       10

 

 Область применения: исследование информации   использованной  в оперативных  подразделениях  при расследовании  и  раскрытии  преступлений  в   производстве  сбора  доказательств  на  этапе  доследственной  проверки  информации, в процессе выработки путей совершенствования правооохранительной  деятельности в Украине.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

       11

План

Введение………………………………………………………………………….12

РАЗДЕЛ 1. Поняття доказової  інформації в кримінальному  процесі

1. . Основні  підходи   до  визначення поняття доказової інформації  в кримінальному   процесі ……………..16
2. . Информационное обеспечение собирания и проверки доказательств в стадии досудебного расследования преступлений…………………………………………..25
3. Особенности собирания и анализа доказательственной информации  о преступлении ……………………………………………...32

РАЗДЕЛ 2 . ОБЕСПЕЧЕНИЕ БЕЗОПАСНОСТИ САБИРАНИЯ ДОКАЗАТЕЛЬСТВЕННОЙ ИНФОРМАЦИИ В СТАДИИ ДОСУДЕБНОГО  РАССЛЕДОВАНИЯ ПРЕСТУПЛЕНИЙ 

2.1 Деятельность по оперативно-розыскному обеспечению собирания и проверки доказательственной информации в ходе производства первоначальных следственных действий 38

2.2. Воздействие негативных обстоятельств на собирание доказательственной информации в стадии досудебного расследования преступлений……………………………………………...50

2.3 Методы  и  средства  защиты   доказательственной информации на стадии досудебного расследования преступлений……………62

 

 Вывод …………………………………………………………………………69

Список  использованной  литературы……………………………………... 71

Приложения……………………………………………………………………75

 

 

 

       12

     Вступ

 

Одним із найважливіших  завдань сучасної Української держави  і суспільства в цілому є забезпечення суворого додержання законності, викорінення  будь-яких порушень громадського порядку, ліквідація злочинності, усунення причин та умов, що породжують та сприяють її розвитку. Уряд Української держави на даний час намітив і здійснює комплекс заходів з виконання вищезазначених завдань. Нині особливу увагу приділено вдосконаленню діяльності органів прокуратури, внутрішніх справ, юстиції, судів, що покликані стояти на сторожі законності, захисту прав громадян України, інтересів суспільства.

 Розслідування злочинів, розгляд і вирішення кримінальних справ у суді — це сфера кримінально-процесуальної діяльності зазначених органів. Процес доказування — це формування, перевірка та оцінка доказів і їх процесуальних джерел, обґрунтування висновків з метою встановлення об'єктивної істини і прийняття на її основі правильного, законного, обґрунтованого і справедливого рішення. Як об'єктивна істина в цілому, так і окремі факти, обставини справи встановлюються слідчими органами, прокурором і судом лише шляхом кримінально-процесуального, під час якого збираються, перевіряються, оцінюються докази і на їх підставі приймаються й обґрунтовуються процесуальні рішення. Цим обумовлюється те, що доказування має найбільшу питому вагу в усій діяльності органів і осіб, які ведуть процес, осіб, яких вони залучають до цієї діяльності. У кінцевому підсумку в кримінальному процесі як науці, навчальній дисципліні і галузі права і практичній діяльності все зводиться до доказування і доказів, бо вони є основним змістом кримінального процесу.

За своєю  гносеологічною суттю кримінально-процесуальне доказування являє собою різновид людського пізнання дійсності. Воно не є науковим у тому розумінні, що не ставить собі за мету пізнання закономірностей розвитку природи і суспільства, але в плані встановлення окремих фактів, явищ дійсності воно має багато спільного з науковим пізнанням, насамперед історичним. У кримінально-процесуальному доказуванні як пізнавальній діяльності застосовуються (звичайно, з урахуванням його специфіки) всі закони і категорії діалектичної і формальної логіки. Ця специфіка зумовлена передусім об'єктом, завданнями й засобами пізнання, колом його суб'єктів, процесуальними строками і процесуальною формою.

Розглядаючи зміст  кримінально-процесуального доказування  можна виділити два його види або  аспекти: по-перше доказування як дослідження фактичних обставин справи, що полягає в діяльності відповідних органів і осіб по збиранню, перевірці та оцінці доказів, і по-друге доказування як логічне і процесуальне обґрунтування певної тези, твердження, висновків, рішення в справі. Це важливо, зокрема, для законодавчого регулювання й теоретичного дослідження питання про обов'язок доказування.

Доказування являє  собою сплав практичних дій і  мислення, фізичної і розумової діяльності суб'єктів кримінального процесу. Елементами, процесу доказування  як дослідження є збирання (формування), перевірка й оцінка доказів та їх джерел. Щодо другого виду, або аспекту, доказування в кримінальному процесі, то його важливішими елементами є письмове або усне формулювання певної тези (наприклад, обвинувальної чи виправдувальної) і наведення аргументів для її обґрунтування. Цей вид доказування близький до того, що існує у формальній логіці.

   

 

 

 

 

 

 

1.1. Основні  підходи   до  визначення поняття доказів  в кримінальному   процесі  України

З  теоретичної   точки  зору  к0римінально-процесуальне доказування як дослідження — це поєднання практичних дій і мислення учасників кримінально-процесуальної діяльності. Його елементами є збирання, перевірка та оцінка доказів і їх джерел. На практиці ці елементи взаємопов'язані, тісно та нерозривно переплітаються, їх виділяють з єдиного процесу доказування в наукових, педагогічних, нормотворчих та практичних цілях. Збирання доказів та їх процесуальних джерел - це врегульована КПК діяльність особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді і суду по виявленню і фіксації в процесуальних документах і додатках до них матеріальних та ідеальних слідів злочину або іншої події як доказової інформації. Способи збирання доказів у загальному вигляді не дуже конкретно і точно визначені ст. 66 КПК, в якій указано, що особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд у справах, які перебувають в їх провадженні, вправі викликати в порядку, передбаченому КПК, будь-яких осіб як свідків і потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків; вимагати від підприємств, установ, організацій, службових осіб і громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані; вимагати проведення ревізій, вимагання від банків відомості, які містять банківську таємницю щодо юридичних та фізичних осіб у порядку та в обсязі встановлених Законом України "Про банки та банківську таємницю". Виконання цих вимог є обов’язковим для всіх громадян, підприємств, установ і організацій. Докази можуть бути подані підозрюваним, обвинуваченим, його захисником, обвинувачем, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем і їх представниками, а також будь-якими громадянами, підприємствами, установами, організаціями (практично-їх керівниками).

Серед способів збирання доказів та їх джерел слідчі і судові дії мають найбільшу питому вагу. Вичерпний пе-релік таких дій дано в КПК. Це затримання і допит пі-дозрюваного, допит свідка, потерпілого, об-винуваченого, експерта, очна, пред'явлення для впізнання, обшук, виїмка, огляд, ексгумація трупа, освідування, відтворення обстановки й обставин події, призначення експертизи, прослуховування розмов, які ведуться по телефонах та інших переговорних пристроях. Недопус-тимо провадити слідчі чи судові дії, не передбачені зако-ном, бо це означає порушення принципу законності, прав громадян. Однак слід мати на увазі, що крім цих дій, спо-собом збирання доказів є такі передбачені КПК проце-суальні дії, як витребування предметів і документів, одер-жання їх від учасників процесу, установ, підприємств, ор-ганізацій, службових осіб і громадян, вимога про прове-дення ревізії, відібрання пояснень від окремих громадян або службових осіб. Слідчі дії можуть провадитися тільки після порушення кримінальної справи, інші ж процесуальні дії по збиранню доказів - і до порушення справи.

Збирання  доказів та їх джерел є і має  залишатися в подальшому діяльністю тільки процесуальною, врегульова-ною  нормами КПК, і ніякою іншою. Не можна  включати оперативну і непроцесуальну розшукну діяльність у сис-тему кримінально-процесуального доказування. Звичайно, оперативно-розшукові заходи можуть допомогти виявити но-сіїв можливої доказової інформації, визначити конкретні способи її одержання з метою збирання доказів. При про-веденні оперативно-розшукних заходів можуть застосову-ватися відеозапис, кінофотозйомка, звукозапис з метою виявлення ознак злочину і осіб, які його вчинили, відомос-тей, які можуть бути використані як докази в кримінальній справі після їх перевірки відповідно до кримінально-про-цесуального законодавства. Але змі-шування оперативно-розшукової діяльності з процесуаль-ною, підміна останньої такою діяльністю поставили б під загрозу нормальний процес доказування в кримінальному процесі, здійснення принципу встановлення об'єктивної істини у справі та інших демократичних принципів судо-чинства.

Фіксація  доказової інформації - складова частина  про-вадження слідчих і судових  дій по збиранню доказів та їх джерел-докладно врегульована в КПК. Вона, як і про-вадження вказаних дій, є виключною компетенцією особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду. В не-обхідних випадках допомогу в цьому їм надають спеціа-лісти, перекладач і секретар судового засідання.

КПК містить  вичерпний перелік способів фіксації до-казів та їх джерел. Це складання  протоколів слідчих дій, розпорядчих і судових засідань суду першої інстанції, за-сідань Пленуму Верховного Суду України, вине-сення постанов особою, яка провадить дізнання, слідчим, прокурором, ухвал і постанов судом про приєднання до справи предметів і документів; застосування фото- і кі-нозйомки, звуко- і відеозапису, виготовлення планів, схем, зліпків і відбитків слідів. Протокол може бути написаний від руки або за допомогою машино-пису. Для забезпечення його повноти може бути застосова-но стенографування.

Протокол  є основним, найбільш поширеним способом фіксації ходу і результатів слідчих і судових дій по зби-ранню та перевірці доказів. Поступаючись перед звуко- і відеозаписом, кіно- і фотозйомкою в повноті й точності фік-сації, протоколи порівняно з ними мають і важливі пози-тивні якості: нескладність виготовлення, можливість фік-сації лише даних і обставин, що мають відношення до справи, зорове сприйняття і через те більш надійне засво-єння записаного, краще забезпечення права учасників слідчих і судових дій робити зауваження і поправки до змісту і форми зафіксованого. Водночас звуко- і відеоза-пис, кінозйомка фіксують не тільки результати, а й перебіг слідчих і судових дій і містять більш багату інформацію.

Законодавець  пішов по шляху перерахування  в КПК науково-технічних засобів, які застосовуються для фікса-ції певних обставин, перебігу і результатів слідчих дій, і порівняно докладного регулювання порядку застосуван-ня трьох з них: звукозапису, кінозйомки і відео-запису.

Виготовлені під час провадження слідчої  дії фотознім-ки, матеріали звуко- і відеозапису, кінозйомок, плани, схе-ми, зліпки та інші матеріали додаються до протоколу цієї дії як такі, що пояснюють його зміст. Але в дійсності ці матеріали мають більш широке і самостійне доказове значення, тому доцільно було б визнати їх само-стійним джерелом доказів - кіно-, фото-, звуко-, відеодокументами, а зліпки і відбитки - похідними речовими до-казами.

 

В деятельности правоохранительных органов направленной на раскрытие и расследование  преступлений центральное место  отводится криминалистической информации. Криминалистическая информация является разновидностью социальной информации, и она, конечно же, отличается от других ее видов. В частности, от таких, как правовая, юридическая, процессуальная, доказательственная, оперативно-розыскная. Остановимся  на  последних  двух  т.к  именно  эти  виды  считаются  базовыми   в  правоохранительной  деятельности. Доказательственную информацию можно определять так, как это сделал законодатель - это любые сведения, на основе которых суд, прокурор, следователь, дознаватель в порядке, определенном Кодексом, устанавливает наличие или отсутствие

обстоятельств, подлежащих доказыванию по уголовному делу, а также иных обстоятельств, имеющих значение для уголовного дела. К данном  виду  можно  также  и  отнести  как  вспомогательный и неотъемлемый  вид доказательственная презумпция - это утверждение о вероятном или конвенционально - достоверном существовании факта, связанного причинно - следственной  связью с другим достоверно установленным фактом.

Поясним это  определение.

 Каждый человек  в своем мышлении использует  фактические презумпции - предположения  о том, что какой-либо искомый  факт, явление, признак, вероятно, существовал, существует или будет  существовать в силу того, что  достоверно существовал, существует или будет существовать другой факт, явление, признак. При этом логической предпосылкой презумпции служит утверждение о том, что между достоверно установленным фактом и резюмируемым фактом существует причинно - следственная связь.

 Существуют три вида причинно - следственных связей: необходимые устойчивые, необходимые не устойчивые и случайные.

   Необходимые устойчивые причинно - следственные связи позволяют делать вывод от достоверного существования причины к достоверному (в том числе и практически или морально достоверному) существованию следствия, и наоборот, - от достоверного существования следствия к достоверному существованию определенной причины.

  Необходимые неустойчивые причинно - следственные связи позволяют делать вывод от достоверного существования причины к вероятному существованию следствия, и наоборот.[7,с.181-182]

   Эффективность  борьбы с преступностью определяется  уровнем организации оперативной,  следственной, профилактической работы, проводимой органами внутренних  дел. В свою очередь, результаты этой работы зависят от качества информационной поддержки, поскольку основные усилия практических работников в расследовании, раскрытии и

предотвращении  преступлений так или иначе связаны  с получением необходимой информации, именно эти функции и призваны обеспечить систему информационного обеспечения органов внутренних дел, которая поддерживает в настоящее время значительный объем информации. В состав системы входят около 6 тысяч горрайорганов, 109 информационных центров министерств и управлений, 60 информационных подразделений управлений внутренних дел на транспорте, а также большое число предприятий и учреждений. Расширился и круг потребителей, заинтересованных в получении информации, имеющейся в подразделениях ОВД. Если несколько лет назад ею пользовались, в основном, оперативно - следственные работники МВД, службы безопасности, прокуратуры, то в настоящее время ею пользуются сотрудники налоговой и таможенной служб, финансовых и коммерческих структур, представители администраций городов, краев, областей. В целом в органах внутренних дел Украины в автоматизированном режиме с помощью ЭВМ обрабатываются задачи оперативно - розыскного и справочного назначения с количеством обрабатываемых запросов примерно 10 млн. в год, а также задачи учетно-статистического, управленческого и производственно-экономического назначения. Всего же в машинном контуре ежегодно обрабатывается свыше 150 млн. документов.

Основным направлением использования компьютерной техники  в расследовании и  предотвращении преступлений являются:

 

1.      Создание и ведение криминальных  учетов;

 

2.     Создание и ведение дактилоскопических  учетов;

 

3.     Составление субъективных портретов.

 

Криминальные  учеты предназначены для оперативного информационного обслуживания раскрытия и расследования, а также предупреждения

       21

преступлений. Эти учеты в настоящее время  ведутся на межгосударственном, областном и  городском уровнях. Также существуют локальные учеты, существующие в пределах определенного органа, подразделения внутренних дел. Особую роль в раскрытии и расследовании преступлений играют централизованные и региональные учеты, ведущиеся в органах внутренних дел Украины. Накапливаемая в этих учетах оперативно-справочная, розыскная и криминалистическая информация именуется криминальной. Учеты классифицируются по функциональному и объектовому признакам. Функционально учеты разделяются на три группы: оперативно-справочные, розыскные и криминалистические. По объектному признаку учеты разделяют на три группы: учеты лиц, преступлений (правонарушений) и предметов. Информационную базу системы составляют оперативно-справочные, розыскные и криминалистические учеты и картотеки, сосредоточенные в ГИЦ МВД Украины и ИЦ МВД, УВД, УВДТ и локальные учеты горрайорганов. Именно в  городских и районных  отделах формируется основная оперативно-справочная и розыскная информация, часть которой оседает на местах, а другая направляется в ИЦ и ГИЦ для формирования единого банка данных криминалистических учетов. Криминалистические учеты необходимы для оперативного информационного обслуживания раскрытия и расследования, а также предупреждения особо опасных серийных межрегиональных и региональных преступлений. Основой этих учетов является сбор, накопление и анализ углубленных (по отношению к розыскным и справочным учетам) криминалистически значимых сведений о субъектах и объектах преступлений и связанных с ними событиях. Носителями информации как правило, являются какие - либо документы: заявления, постановления, решения, экспертные заключения, различные обзоры, аналитические справки, нормативно-методические документы, направляемые по подчиненности нижестоящим органом. Несомненно данные нормативно-правовые  акты возникают из  источника  поступления

        22

информации, используемой в процессе управления органами  внутренних дел  являются: граждане, органы государственной власти и  управления, общественные организации, периодическая печать, радио, иные средства массовой информации. Документы играют важную роль в контроле за исполнением ранее принятых решений, наполняют координационные и субкоординационные связи органов управления информационным содержанием.[6]