Анализ научной статьи

Зміст 

Вступ……………………………………………………………………………..3

1.Аналіз  наукової статті…………………………………………………6

2. СТРУКТУРА СТАТТІ………………………………………………………….8

Висновки…………………………………………………………………….....9

Анотація………………………………………………………...…………….10

Глосарій……………………………………………………………………….11

Додаток………………………………………………………………………..13 

Вступ 

     Кожен фахівець повинен мати уявлення про  методику й організацію науково-дослідницької  діяльності, про науку та основні  її поняття.

     Наука — це сфера людської діяльності, спрямована на вироблення нових знань про природу, суспільство і мислення.

     Як  специфічна сфера людської діяльності вона є результатом суспільного розподілу праці, відокремлення розумової праці від фізичної, перетворення пізнавальної діяльності в особливу галузь занять певної групи людей. Необхідність наукового підходу до всіх видів людської діяльності змушує науку розвиватися швидшими темпами, ніж будь-яку іншу галузь діяльності.

     Поняття "наука" включає в себе як діяльність, спрямовану на здобуття нового знання, так і результат цієї діяльності — суму здобутих наукових знань, що є основою наукового розуміння світу. Науку ще розуміють як одну з форм людської свідомості. Термін "наука" застосовується для назви окремих галузей наукового знання.

     Наукова діяльність — інтелектуальна творча діяльність, спрямована на здобуття і використання нових знань. Вона існує в різних видах:

     1)  науково-дослідницька діяльність;

     2)  науково-організаційна діяльність;

     3)  науково-інформаційна діяльність;

     4)  науково-педагогічна діяльність;

     5)  науково-допоміжна діяльність та ін.

     Кожен із зазначених видів наукової діяльності має свої специфічні функції, завдання, результати роботи.

     Науковий  факт — подія чи явище, яке є основою для висновку або підтвердження. Він є елементом, який у сукупності з іншими становить основу наукового знання, відбиває об'єктивні властивості явищ та процесів. На основі наукових фактів визначаються закономірності явищ, будуються теорії і виводяться закони.

     У межах науково-дослідницької діяльності здійснюються наукові дослідження. Наукове дослідження — цілеспрямоване пізнання, результати якого виступають як система понять, законів і теорій.

     Наукове дослідження є процесом здійснення пізнавальної діяльності суб’єкта щодо об’єкта. У його структурі виділяють: об’єкт, суб’єкт, засоби, соціальні  і гносеологічні умови пізнання, а також пізнавальні та практичні результати.

     Метою наукового дослідження є всебічне, об'єктивне і ґрунтовне вивчення явищ, процесів, їх характеристик, зв'язків  на підставі розроблених у науці  принципів і методів пізнання, а також отримання корисних для діяльності людини результатів, упровадження їх у виробництво для підвищення його ефективності. При науковому дослідженні важливо враховувати все, концентруючи увагу на основних, ключових питаннях теми. Не можна не враховувати побічні факти, які на перший погляд здаються малозначимими.

     Результати  наукових досліджень тим кращі, чим  вищий науковий рівень висновків, узагальнень, чим вища їх достовірність та ефективність.

     Розрізняють дві форми наукових досліджень: фундаментальні та прикладні. Фундаментальні наукові дослідження — наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на здобуття нових знань про закономірності розвитку та взаємозв'язку природи, суспільства, людини. Прикладні наукові дослідження — наукова і науково-технічна діяльність, спрямована на здобуття і використання знань для практичних цілей.

     Наукові дослідження здійснюються з метою  одержання наукового результату. Науковий результат — нове знання, здобуте в процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на носіях наукової інформації у формі наукового звіту, наукової праці, наукової доповіді, наукового повідомлення про науково-дослідну роботу, монографічного дослідження, наукового відкриття тощо. Науково-прикладний результат — нове конструктивне чи технологічне рішення, експериментальний зразок, закінчене випробування, яке впроваджене або може бути впроваджене у суспільну практику. Науково-прикладний результат може мати форму звіту, ескізного проекту, конструкторської або технологічної документації на науково-технічну продукцію, натурного зразка тощо.

     Суб'єктами наукової діяльності є: вчені, наукові працівники, науково-педагогічні працівники, а також наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади III—IV рівнів акредитації, громадські організації у сфері наукової та науково-технічної діяльності.

      Об’єкт наукового дослідження є віддзеркалення частини реальності, яка виступає носієм якості, що вивчається. Об’єктами досліджень можуть бути об’єкти природи, люди, інститути, системи, процеси, тобто все те, що становить сферу застосування науки.

      Предмет дослідження відображає найбільш значущі сторони, властивості, особливості об’єкта, які підлягають безпосередньому вивченню. Будь-який об’єкт дослідження містить у собі величезну, майже нескінченну кількість предметів дослідження.

      Мета наукового дослідження – вирішення проблеми за допомогою отримання істини. Декомпозиція цієї мети на конкретні складові дає змогу сформулювати основні завдання дослідження, вирішення яких забезпечує досягнення мети.

     Метод дослідження — це спосіб застосування старого знання для здобуття нового знання. Він є засобом отримання наукових фактів. Успіх дослідження значною мірою визначається обґрунтуванням методів дослідження, яке є найважливішою операцією програми наукового дослідження. Якщо спробувати узагальнити і систематизувати напрацьовані в методології класифікації методів, то можна виділити основні:

      – методи емпіричних досліджень (спостереження, порівняння, вимірювання, описання, узагальнення), експеримент, моделювання;

      –     методи теоретичних досліджень та системний метод.

     Головними етапами наукового дослідження  є:

     –   виникнення ідеї, формулювання теми;

     –   формування мети та завдань дослідження;

     –   висунення гіпотези, теоретичні дослідження;

     – проведення експерименту, узагальнення наукових фактів і результатів;

     –   аналіз та оформлення наукових досліджень;

     –   впровадження та визначення ефективності наукових досліджень.

     Але в науці недостатньо встановити будь-який науковий факт. Важливим є пояснення його з позиції науки, обґрунтування загально-пізнавального, теоретичного та практичного його значення. Накопичення наукових фактів у процесі досліджень є творчим процесом, в основі якого завжди лежить задум вченого, його ідея. Наукове пізнання – дуже трудомісткий і складний процес, який потребує постійної високої напруги, праці з натхненням. Воно прирівнюється до подвигу і потребує максимальної напруги енергії людини, її мислення і дій, інакше воно перетворюється в ремісництво і ніколи на дасть нічого суттєвого.

1. Аналіз наукової статті

      Назва статті – «Динаміка зміни індексу тривалості життя в Україні в контексті державної політики з розвитку людських ресурсів».

      Актуальність  теми статті. Однією з гострих і найбільш значущих проблем для сталого соціально-економічного розвитку України є проблема збереження й зміцнення трудового потенціалу. Перехід до нової моделі суспільного розвитку в системі світових взаємин обумовлює важливість та своєчасність досліджень зазначеної проблеми, а потреба у створенні повноцінних умов для розвитку трудового потенціалу посилює практичну значущість її вирішення. Саме кількісні та якісні параметри трудового потенціалу стають у сучасних умовах вагомим чинником результативності економічних перетворень. Сучасні перетворення та тенденції світової інтеграції потребують формування напрямів національної політики розвитку на принципах пріоритетності розвитку людини та підвищення інтелектуального рівня держави в цілому. Але концептуальна невизначеність щодо економічної моделі розвитку та недостатність реформ соціальної спрямованості стримують ефективне використання людських ресурсів. Проблеми формування та використання трудових ресурсів потребують наукового обґрунтування організаційно-економічного механізму, який би дозволив шляхом взаємодії існуючих та впровадження нових важелів досягти більш ефективного використання трудового потенціалу.

      Мета  статті. Метою даної публікації є здійснення порівняльного аналізу індексу тривалості життя в Україні, Польщі та Росії за результатами досліджень фахівців у межах Програми Розвитку ООН та визначення основних груп елементів, що характеризують тривалість життя як підсистему трудового потенціалу.

      Завдання  статті:

      – порівняння індексів тривалості життя в Україні, Польщі та Росії;

      –  визначення основних груп елементів, що характеризують тривалість життя;

      – розгляд тривалості життя як одного з елементів демографічної підсистеми трудового потенціалу та його важливість в даній підсистемі;

      – пропозиція можливих напрямків державного регулювання щодо збільшення тривалості життя трудового потенціалу України.

      Об’єкт  дослідження. Трудовий потенціал економічно активного населення.

      Предмет дослідження. Довголіття як одна з якісних характеристик трудового потенціалу.

      Гіпотези  статті.

     1. Вплив на суспільно-економічні та суспільно-політичні групи найбільш доцільним з огляду на можливість отримання відносно швидких та значущих результатів для збільшення тривалості життя трудового потенціалу.

      2. Тривалість життя певним чином обумовлює відповідний демографічний стан, психофізіологічний, інтелектуальний та культурний рівні населення.

      3. Підвищення тривалості життя  населення поліпшить загальний  рівень трудового потенціалу; дозволить мінімізувати негативні наслідки від несприятливої демографічної ситуації в Україні.

      Методологічні засоби дослідження, застосовані у  статті.

      Автор у даній статті використовував  такі методи дослідження: аналіз, синтез, систематизація та класифікація інформації. Важливу роль автор відвів логічному методу пізнання, який дозволив йому на основі умовиводів пояснити зв’язок тривалості життя та трудового потенціалу населення; викликати різні пропозиції та ідеї, встановити шляхи їх вирішення. Логічний метод будувався на отриманих фактах і результатах емпіричних досліджень, проведених статистичними органами.

      Наукова новизна статті полягає у тому, незважаючи на доволі численну кількість публікацій у контексті вирішення питань трудового потенціалу, поза увагою науковців залишились деякі аспекти, що стосуються дослідження зв’язку між рівнем розвитку трудового потенціалу громадян та тривалістю їх життя. Саме цей аспект автор і вирішив освітлити у своєму дослідженні. 

2. Структура статті

      Обсяг статті – 10 сторінок.

      Кількість малюнків – 4.

      Кількість таблиць – 1.

      Кількість використаних джерел – 7.

Висновки 

      Вибрана автором тема дослідження є доволі актуальною на сьогоднішні день в  нашій країні. Подальша робота над  даною проблемою зможе дати величезні  результати для сталого розвитку і відродження України.

      Автор статті майже повністю виконав поставлені перед початком роботи завдання, тобто  виконав порівняльний аналіз індексу  тривалості життя в Україні, Польщі та Росії та визначив основні групи  елементів, що характеризують тривалість життя як підсистему трудового потенціалу.

      Однак, вважаємо, що запропоновані автором  напрямки покращення тривалості життя  населення є не досить повні, тобто  не достатньо добре розкриті можливі  шляхи підвищення індексу тривалості життя в Україні.

      В цілому, можна сказати, що стаття є цікавою, легкою на сприйняття та  добре структурованою.

      Анотація до аналізу статті Володимира Мороза «Динаміка зміни індексу тривалості життя в Україні в контексті державної політики з розвитку людських ресурсів »

      Проводиться аналіз статті з визначенням актуальності обраної теми, мети, предмета та об’єкта дослідження, гіпотез і наукової новизни. Наводиться стислий висновок щодо статті, де висловлюються її переваги та недоліки. 

        Аннотация к анализу статьи В. Мороза «Динамика изминений индекса продолжительности жизни в украине в контексте государственной политики по развитию человеческих ресурсов»

      Проводится  анализ статьи с определением актуальности вибраной темы, цели, предмета и объекта  исследования, гипотез и научной  новизны. Приводится короткий вывод по статье, где высказываются ее достоинства и недостатки.  

SUMMARY TO THE ANALYSIS OF ARTICLE V. MOROZOV                            «THE DYNAMICS OF CHANGING OF LIFE DURATION INDEX IN UKRAINE IN THE CONTEXT OF STATE POLICY OF MANPOWER DEVELOPMENT»

     An analysis of articles with a specific relevance changed topic, purpose, subject and object of research, hypotheses and scientific innovation. Provides a brief conclusion of the article, where voiced its advantages and disadvantages.

      Глосарій 

     Сталий  соціально-економічний  розвиток – загальна концепція стосовно необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі.

     Трудовий  потенціал – це інтегральна оцінка і кількісних, і якісних характеристик економічно активного населення.

     Трудова діяльність – динамічну структуру, що здійснює перетворення інформації та енергії.

     Індекс  розвитку людського  потенціалу – це індекс для порівняльної оцінки бідності, грамотності, освіти, середньої тривалості життя та інших показників країни.

     Інфраструктура – це сукупність складових загальної побудови економічного життя, що мають підпорядкований характер і забезпечують нормальну діяльність економічної системи загалом; включає системи фінансового, інформаційного, технічного та інших видів забезпечення.

     Споживчий кошик – асортимент товарів, що характеризує типовий рівень і структуру місячного (річного) споживання людини або сім’ї. Такий набір використовується для розрахунку мінімального споживчого бюджету, виходячи з вартості споживчого кошика у діючих цінах. Споживчий кошик служить також базою порівняння розрахункових і реальних рівнів споживання.

     Ціннісний орієнтир – це вибіркове ставлення до носія цінності, який може бути реальним предметом задоволення потреб окремої людини чи соціальної спільності. В ціннісній орієнтації акумулюється життєвий досвід людей. Наявність усталених ціннісних орієнтацій свідчить про зрілість людини як особистості. Проявляються вони в діяльності та поведінці людини. Вони є своєрідним індикатором ієрархій переваг, якілю-дина надає матеріальним чи духовним цінностям у процесі своєї життєдіяльності. Ціннісна орієнтація, сформована на рівні переконань, адекватно проявляється в реальній поведінці й діяльності людини.

     Демографічна  ситуація – це результат специфіки відтворення населення у різних населених пунктах і регіонах.

     Соціально-економічна підсистема являє собою якісний елемент трудового потенціалу населення. Центральне місце в цій підсистемі займає проблема трудової активності населення, яка визначається формами господарювання, зайнятості, мотивації економічної поведінки, системою матеріального стимулювання.

     Соціально-психологічна підсистема передбачає вирішення проблем, що виникають під час формування особистості як суб’єкта трудової діяльності. Ця підсистема необхідна для формування потенціалу працездатності, який утворюється відповідно до етапу формування особистості, її виховання, освіти, професійної підготовки тощо.