Державні підприємства та їх правове становище

Зміст

1. Державні підприємства і установи в механізмі держави………………3
2. Правове становище державних підприємств…………………………..4

Список використаних джерел…………………………………………..12

1. Державні підприємства і установи в механізмі держави

Особливе місце в механізмі  держави посідають державні підприємства і установи - вони не призначені для  виконання державновладних повноважень.

Державні підприємства - самостійні статутні організації, засновані на державній власності, що мають статус юридичної особи і здійснюють виробничу діяльність на засадах госпрозрахунку і самооплатності з метою створення матеріальних цінностей і одержання відповідного доходу. Це зазвичай казенні підприємства, що ґрунтуються на загальнодержавній власності та володіють її часткою на праві повного господарського відання. Як юридичні особи вони мають самостійний баланс, несуть самостійну майнову відповідальність.

Державні установи - організації, що здійснюють соціально-культурну, наукову, навчально-виховну та інші види невиробничої діяльності з метою створення духовних цінностей і фінансуються цілком чи частково за рахунок державного бюджету. Це неприбуткові організації: дошкільні дитячі установи, школи, училища, вищі навчальні заклади, науково-дослідні інститути, театри, музеї, лікарні, санаторії та ін.

Державні підприємства і  державні установи відрізняються від  державних органів:

1) не мають державно-владних  повноважень, тобто не є носіями  державної влади;

2) безпосередньо створюють  матеріальні чи духовні блага;

3) мають специфічну організаційну  структуру: це організовані державою  трудові колективи робітників  та службовців на чолі з  відповідальним керівником, котрий  діє на основі єдиноначальності;

4) мають суворо визначене коло повноважень: управлінські функції здійснюються адміністрацією підприємств і установ винятково у сфері своєї діяльності, не виходячи за межі підприємства чи установи;

5) керуються у своїй  діяльності власним статутом, складеним  відповідно до законодавства;

6) утримуються (не винятково)  за рахунок державного бюджету;

7) правовий статус їх  працівників становлять не лише  права та обов'язки, а й гарантії  зайнятості та соціального захисту.

Таким чином, державні підприємства і державні установи слід відрізняти від органів держави, але їх не можна протиставляти один одному, оскільки усі вони є державними організаціями, які діють у єдності та взаємозв'язку: державний апарат забезпечує реалізацію функцій держави завдяки діяльності підприємств і установ, якими керує.

Діяльність державних органів, підприємств, установ спирається на ресурси організаційного характеру (економічні, політичні, соціальні, культурні та ін.), які представлені відповідними державними інститутами.

2. Правове становище державних підприємств

Одним із видів підприємств  є державне унітарне підприємство, яке утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.

Орган державної влади, до сфери управління якого входить  підприємство (міністерства, державні комітети, інші підпорядковані Кабінету Міністрів України центральні органи виконавчої влади), є представником  власника і виконує його функції  у межах, визначених ГК та іншими законодавчими  актами.

Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній  власності і закріплюється за таким підприємством на праві  господарського відання чи праві  оперативного управління (ч.2 ст.74 ГК).

Найменування державного унітарного підприємства повинно містити  слова "державне підприємство".

Державне унітарне підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями власника і органу влади, до сфери  управління якого воно входить.

Органом управління державного унітарного підприємства є керівник підприємства, який призначається органом, до сфери управління якого входить  підприємство, і є підзвітним цьому  органові.

Законом можуть бути визначені  особливості статусу керівника  державного унітарного підприємства, в тому числі встановлено підвищену  відповідальність керівника за результати роботи підприємства.

Державні унітарні підприємства діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства (ч. 8 ст. 73 ГК).

Розглянемо  правовий статус державного комерційного підприємства.

Як встановлено ч. 1 ст. 74 ГК Державне    комерційне    підприємство     є     суб'єктом підприємницької  діяльності,  діє на основі статуту або модельного

статуту  і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім

належним  йому на праві  господарського відання майном згідно з цим 

Кодексом  та  іншими  законами,  прийнятими  відповідно  до  цього 

Кодексу.

Цей суб'єкт діє на основі статуту або модельного статуту  і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання  майном згідно з ГК та іншими законами, прийнятими відповідно до нього.

Отже, майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним, як за суб'єктом права, на праві господарського відання. Саме ж державне підприємство як майновий комплекс є об'єктом  права державної власності, і  може бути об'єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів (ч. 4 ст. 190 ЦК).

Статутний капітал державного комерційного підприємства утворюється  уповноваженим органом, до сфери  управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу державного комерційного підприємства встановлюється зазначеним уповноваженим органом.

Статутний капітал державного комерційного підприємства підлягає сплаті до закінчення першого року з дня  державної реєстрації такого підприємства.

Держава та орган, до сфери  управління якого входить державне комерційне підприємство, не несуть відповідальності за його зобов'язаннями, крім випадків, передбачених ГК та іншими законами.

Збитки, завдані державному комерційному підприємству внаслідок  виконання рішень органів державної  влади чи органів місцевого самоврядування, які було визнано судом неконституційними  або недійсними, підлягають відшкодуванню  зазначеними органами добровільно  або за рішенням суду.

Державне  унітарне  комерційне  підприємство  може  бути перетворене  у державне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого  належать  державі,  у порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.7 ст 75 ГК).

Особливості діяльності таких підприємств визначаються ГК та іншими законами.

Особливості господарської  діяльності державних комерційних  підприємств визначені ст. 75 ГК.

Перша з них полягає  у тому, що державне комерційне підприємство зобов'язане приймати та виконувати доведені до нього в установленому  законодавством порядку державні замовлення, враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого  економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів. Для закупівель матеріально-технічних ресурсів державне комерційне підприємство застосовує процедури  закупівель, визначені Законом України "Про здійснення державних закупівель".

Друга особливість діяльності державного комерційного підприємства полягає в тому, що таке підприємство зобов'язане складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою  фінансовий план на кожен наступний  рік.

Фінансовий план підлягає затвердженню до 1 вересня року, що передує  плановому:

підприємств, що є суб'єктами природних монополій, та підприємств, плановий розрахунковий обсяг чистого  прибутку яких перевищує 50 мільйонів  гривень, - Кабінетом Міністрів України;

інших підприємств - органами, до сфери управління яких вони входять.

За   несвоєчасне   подання   на   розгляд,   погодження   або 

затвердження річного  фінансового плану та звіту про  його виконання 

посадові   особи   державного   комерційного  підприємства  несуть

адміністративну відповідальність, установлену законом (ч.2 ст.75 ГК).

Органи, до сфери управління яких входять державні комерційні підприємства, надають центральному органу виконавчої влади з питань економіки до 1 серпня року, що передує планованому, зведені показники фінансових планів та фінансові плани у розрізі  окремих державних комерційних  підприємств, які входять до сфери  їх управління.

Форма та методичні рекомендації по розробці фінансового плану затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань економіки.

Третя особливість: державне комерційне підприємство не має права  безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати, віддавати в  заставу майнові об'єкти, що належать до основних фондів, здавати в оренду цілісні майнові комплекси структурних  одиниць та підрозділів державне комерційне підприємство має право  лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у  межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим Кодексом та іншими законами.

Фонд  державного майна  України виступає організатором  продажу 

нерухомого  майна в  порядку, що встановлюється Кабінетом  Міністрів 

України. { ч.5 ст.. 75 ГК)

 Кошти, одержані від  продажу майнових об'єктів, що  належать 

до   основних   фондів   державного   комерційного   підприємства,

використовуються  відповідно  до  затвердженого фінансового  плану,

якщо інше не передбачено  законом.

 Кошти, одержані від  продажу нерухомого майна, за  вирахуванням 

балансової  (залишкової)  вартості  такого  майна,  якщо  інше  не

встановлено  законом, зараховуються  до загального фонду Державного

бюджету  України.

П'ята особливість: списання з балансу не повністю амортизованих  основних фондів, а також прискорена амортизація основних фондів державного комерційного підприємства можуть проводитися  лише за згодою органу, до сфери управління якого входить дане підприємство.

Шоста особливість - це встановлення в імперативному порядку переліку фондів, утворення яких є обов'язковим  для державних комерційних підприємств. Вони утворюють за рахунок прибутку (доходу) спеціальні (цільові) фонди, призначені для покриття витрат, пов'язаних з  їх діяльністю:

амортизаційний фонд;

фонд розвитку виробництва;

фонд споживання (оплати праці);

резервний фонд;

інші фонди, передбачені  статутом підприємства.

Порядок використання цих  фондів визначається відповідно до затвердженого  фінансового плану.

Сьома особливість полягає  в тому, що розподіл прибутку (доходу) державних комерційних підприємств  здійснюється відповідно до затвердженого  фінансового плану з урахуванням  вимог цього Кодексу та інших  законів. У фінансовому плані затверджуються суми коштів, які направляються державі як власнику і зараховуються до Державного бюджету України. Органи, до сфери управління яких відносяться державні комерційні підприємства, до 15 липня року, що передує плановому, надають Кабінету Міністрів України інформацію про обсяги перерахування прибутку державних комерційних підприємств для їх врахування при формуванні державного бюджету.

Восьма особливість - це обов'язкове проведення ревізії фінансово-господарської  діяльності підприємства в порядку, передбаченому законом, у разі зміни  керівника державного комерційного підприємства.

Законом визначаються й інші особливості господарської та соціальної діяльності державних комерційних  підприємств.

Особливим видом підприємства, заснованого на державній власності, є казенне підприємство.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГК казенні  підприємства  створюються у галузях економіки, в яких:

       законом  дозволено здійснення господарської  діяльності  лише

державним підприємствам;

 основним  (понад   п'ятдесят відсотків)  споживачем  продукції 

(робіт, послуг) виступає  держава; 

  за   умовами   господарювання  неможлива  вільна  конкуренція 

товаровиробників чи споживачів;

 переважаючим   (понад   п'ятдесят  відсотків)  є   виробництво 

суспільно  необхідної  продукції (робіт, послуг),  яке  за  своїми

умовами  і характером потреб, що ним задовольняються, як  правило, не може бути рентабельним;

 приватизацію   майнових   комплексів  державних   підприємств 

заборонено законом.

На відміну від державних  комерційних підприємств, які утворюються  органами державної влади, підпорядкованими Кабінету Міністрів, казенні підприємства створюються за рішенням Кабінету Міністрів. У рішенні про створення казенного підприємства визначаються обсяг і характер основної діяльності підприємства, а також орган, до сфери управління якого входить підприємство, що створюється. Реорганізація і ліквідація казенного підприємства проводяться відповідно до вимог ГК за рішенням органу, до компетенції якого належить створення даного підприємства.

Майно казенного підприємства закріплюється за ним на праві  оперативного управління.

Казенне підприємство є юридичною  особою, має відповідні рахунки в  установах державного банку, печатку із своїм найменуванням (ч.4 ст.76 ГК)

Орган, до сфери управління якого входить казенне підприємство, затверджує статут підприємства, призначає  його керівника, дає дозвіл на здійснення казенним підприємством господарської  діяльності, визначає види продукції (робіт, послуг), на виробництво та реалізацію якої поширюється зазначений дозвіл.

Важливе значення для правового  регулювання діяльності казенних підприємств  мають постанови Кабінету Міністрів  України від 30 червня 1998 р. № 987 "Про  перетворення державних підприємств у казенні", якою визначено перелік державних підприємств, що мають бути перетворені в казенні; від 16 червня 1998 р. № 914 "Про типовий статут казенного підприємства", якою затверджено Типовий статут казенного підприємства, та від 22 липня 1998 р. № 1129 "Про деякі питання управління казенними підприємствами", якою, зокрема, затверджено Положення про складання плану розвитку казенного підприємства та Положення про складання фінансового плану казенного підприємства.

Найменування казенного  підприємства повинно містити  слова 

"казенне підприємство" (ч.6 ст.76 ГК).

Особливості господарської  діяльності казенних підприємств встановлені  ст. 77 ГК.

Казенне підприємство здійснює господарську діяльність відповідно до виробничих завдань органу, до сфери  управління якого воно входить.

Казенне підприємство самостійно організовує виробництво продукції (робіт, послуг) і реалізує її за цінами (тарифами), що визначаються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Для закупівель матеріально-технічних  ресурсів казенне комерційне підприємство застосовує процедури закупівель, визначені  Законом України "Про здійснення державних закупівель".

Орган, до сфери управління якого входить казенне підприємство, здійснює контроль за використанням  та збереженням належного підприємству майна, і має право вилучити у  казенного підприємства майно, яке  не використовується або використовується не за призначенням, та розпорядитися  ним у межах своїх повноважень.

Казенне підприємство не має  права відчужувати або іншим  способом розпоряджатися закріпленим  за ним майном, що належить до основних фондів, без попередньої згоди  органу, до сфери управління якого  воно входить.

Відчуження нерухомого майна, а також повітряних і морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту здійснюється за умови додаткового  погодження в установленому порядку  з Фондом державного майна України.

Джерелами формування майна  казенного підприємства є:

державне майно, передане підприємству відповідно до рішення  про його створення;

кошти та інше майно, одержані від реалізації продукції (робіт, послуг) підприємства;

цільові кошти, виділені з  Державного бюджету України; кредити  банків;

частина доходів підприємства, одержаних ним за результатами господарської  діяльності, передбачена статутом; інші джерела, не заборонені законом.

Казенне підприємство одержує  кредити для виконання статутних  завдань під гарантію органу, до сфери управління якого входить  підприємство.

Казенне підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями лише коштами, що перебувають у його розпорядженні. У разі недостатності зазначених коштів держава, в особі органу, до сфери управління якого входить підприємство, несе повну субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями казенного підприємства.

Порядок розподілу та використання прибутку (доходу) казенного підприємства визначається фінансовим планом, який затверджується у порядку, встановленому  ст. 75 ГК для державних комерційних  підприємств.

Список використаної літератури

1. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року (Електронний ресурс,З подальшими змінами редакція від 03.02.2013)  Режим доступу: //zakon4.rada.gov.ua/ 
2. Вінник О. М. Господарське право: Навч. посібник. - 2-е вид., змін, та до-пов. - К.: Всеукраїнська асоціація видавців "Правова єдність", 2008. - 766 с.
3. Вінник О. М. Науково-практичний коментар Закону України "Про оренду державного та комунального майна" / О. М. Вінник. - К.: Юрінком Інтер, 2010.-352 с.
4. Беляневич О.А. Господарське договірне право України (теоретичні аспекти) / О.А. Беляневич. - К.: Юрінком Інтер, 2012. - 592 с.
5. Джуринський В. О. Правове становище господарських об'єднань в Україні: монографія / В. О. Джуринський. - К.: Юрінком Інтер, 2010. - 224