Економіка безпеки життедіяльності

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ 

Міжрегіональний Центр професійної  перепідготовки військовослужбовців, звільнених у запас, НУ «ОЮА» у м.Києві 
 
 
 
 
 

КОНТРОЛЬНА  РОБОТА 
 

з навчальної дисципліни

«БЕЗПЕКА ЖИТТЕДІЯЛЬНОСТІ» 
 
 
 

на тему: «Економіка безпеки життедіяльності» 
 
 

Варіант № 18 
 
 

Виконав: слухач групи МО 38

Дзюба Л.П.

Залікова  книжка № 76 

Рецензент: викладач Ямкіна С.М. 
 
 
 
 
 
 

м. Київ, 2010 
ЗМІСТ 

Вступ 

Економічні втрати від наслідків травм, захворювань  та надзвичайних ситуацій в Україні  та світі 

Превентивні заходи для забезпечення безпеки життєдіяльності 

Ефективність  превентивних заходів для забезпечення безпеки 

Висновки 

Додаток 1. Відомості  щодо надзвичайних ситуацій природного 
характеру в Україні за I півріччя 2010 року 

Додаток 2. Відомості щодо надзвичайних ситуацій техногенного 
характеру в Україні за I півріччя 2010 року 

Література

ВСТУП

     Людська активність має особливість, яка відрізняє її від активності решти живих організмів та істот. Ця особливість полягає в тому, що людина не лише пристосовується до навколишнього середовища, а й трансформує його до задоволення власних потреб, активно взаємодіє з ним, завдяки чому і досягає свідомо поставленої мети, що виникла внаслідок прояву у неї певної потреби.

     Отже, під життєдіяльністю розуміється властивість людини не просто діяти в життєвому середовищі, яке її оточує, а процес збалансованого існування та самореалізації індивіда, групи людей, суспільства і людства загалом в єдності їхніх життєвих потреб і можливостей.

     Вирішення проблеми безпеки життєдіяльності полягає в забезпеченні нормальних умов діяльності людей, їх житті, в захисті людини і навколишнього його середовища (виробничою, природною, міською, жилою) від дії шкідливих чинників, що перевищують нормативно-допустимі рівні. Підтримка оптимальних умов діяльності і відпочинку людини створює передумови для високої працездатності  і продуктивності.

     Безпека життєдіяльності – одна з молодих  наук, яка направлена на вирішення  однієї з основних проблем України  – збереження здоров'я населення.

     Безпека життєдіяльності вивчає загальні закономірності виникнення небезпеки, їх властивості, наслідки впливу на організм людини і основи захисту здоров'я і життя людини, а також місця його існування від небезпек.

     Безпека життєдіяльності займається розробкою і реалізацією відповідних засобів і заходів щодо створення і підтримки здорових і безпечних умов життя і праці.

     Отже, небезпека – це явище, процес, властивість  або їх сукупність, які діють постійно і здатні за певних умов шкодити  кому-небудь або чому-небудь. Тисячолітня практика життєдіяльності людини свідчить про те, що ні в одному виді діяльності неможливо досягти абсолютної безпеки. Отже, будь-яка діяльність потенційно небезпечна, тобто має неявний характер і виявляється в умовах, які важко передбачувані (напр., у формі хвороб, травм і т.д.).

     Джерелами небезпек є:

- природні  процеси (явища);

- техногенне  середовище;

- соціально-політичне становище.

     Результатом прояву небезпеки є:

     - нещасний випадок (тілесні ушкодження  або смерть, причиною яких з'явився  несподіваний збіг обставин);

     - аварія (небезпечна подія в технічній системі на промисловому, енергетичному або транспортному об'єкті, що створює загрозу життю і здоров'ю людей, приводить до порушення технологічних процесів, руйнування вказаних об'єктів, а також шкодить навколишньому середовищу);

     - катастрофа (крупна аварія, що викликала людські жертви, збиток здоров'ю людей і руйнування або знищення об'єктів та інших матеріальних цінностей в значних розмірах, а також що привели до серйозних забруднень навколишнього середовища).

     Наслідки  або кількісна оцінка збитку, заподіяного  небезпекою визначається наступними чинниками:

     - від кількості людей, що знаходяться  в зоні небезпеки;

     - від кількості і якості матеріальних  цінностей в цій зоні;

     - від природних ресурсів.

     Результати  цих наслідків визначаються як шкода (збиток). Кожен вид збитку має  свій кількісний вираз, наприклад кількість  загиблих, поранених, площа зараженої  території, площа лісу, яка вицвіла  при пожежах, вартістю зруйнованих  споруд і так далі Найбільш універсальний засіб визначення кількості збитку – вартісне, тобто в грошовому еквіваленті.

     Розглянемо  деякі дані економічних втрат  від наслідків травм, захворювань, надзвичайних подій у світі, в  Україні та на підприємстві.

      ЕКОНОМІЧНІ ВТРАТИ ВІД НАСЛІДКІВ ТРАВМ, ЗАХВОРЮВАНЬ ТА НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ  
В УКРАЇНІ ТА СВІТІ

     У світі постійно виникають надзвичайні  ситуації, пов’язані з природними катаклізмами, аваріями і катастрофами. Виникнення надзвичайних ситуацій, я  правило, призводить до загрози життю  людей, нанесенню великих матеріальних збитків та інше. Ці явища простежуються і в нашій країні. Наприклад, за даними Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, протягом І півріччя 2010 року в Україні зареєстровано 126 надзвичайних ситуацій. Відповідно до Державного класифікатора надзвичайних ситуацій вони розподілилися на:

• природного характеру – 51 (див. додаток 1);
• техногенного характеру – 66 (див. додаток 2);
• соціально-політичного характеру – 9.

Схематично  це буде виглядати так: 

Рис.1. Розподіл кількості надзвичайних ситуацій, які виникли протягом  
I півріччя 2010 року за класами та регіонами України

     Якщо  порівнювати з попередніми періодами, то як зазначено на діаграмі, надзвичайні ситуації техногенного характеру переважають над НС природного характеру. 

     Рис.2. Розподіл кількості НС природного та техногенного характеру,  
які виникли протягом 2005 – 2010 рр. за класами 

     Внаслідок цих надзвичайних ситуацій загинули 203 особи (з них 27 дітей) та 235 осіб (з них 49 дітей) постраждали. За масштабами надзвичайні ситуації розподілилися на:

• державного рівня - 2;
• регіонального рівня - 5;
• місцевого рівня - 61;
• об'єктового рівня - 58.

     Найбільша кількість загиблих та постраждалих, як і в попередні роки, реєструється внаслідок транспортних аварій, пожеж та надзвичайних ситуацій, пов'язаних із отруєнням та інфекційними захворюваннями людей. Протягом І півріччя 2010 року надзвичайними ситуаціями, за попередніми даними, завдано збитків на суму понад 170 млн. гривень, причому надзвичайними ситуаціями природного характеру завдано збитків на суму понад 150 млн. грн. Більшість з них завдана надзвичайними ситуаціями метеорологічного характеру у січні-лютому та травні-червні 2010 року.

     За  попередніми даними у першому півріччі 2010 року НС природного характеру було завдано збитків на суму близько 151,8 млн. гривень. Найбільших збитків (89%) внаслідок НС природного характеру завдано надзвичайними ситуаціями гідрологічного та метеорологічного характеру, 93%і загиблих та 86% постраждалих осіб - внаслідок НС медико-біологічного характеру. НС техногенного характеру було завдано збитків на суму близько 20 млн. гривень.

     За  оцінками фахівців, пожежі - одна з найсерйозніших причин витрачання ресурсів, матеріальних цінностей і людського потенціалу України, а пожежна небезпека техносфери досягла загрозливих розмірів і стала в один ряд з іншими національними проблемами.

     Кожного року на Землі виникає до 6 млн. пожеж (тобто кожні 6 секунд десь щось горить). Середньостатистична тривалість пожежі - близько однієї години, тобто одночасно у світі палає 500 - 600 пожеж. При цьому щорічно на пожежах гине близько 60 тис осіб, опіки І травми отримують понад 6 млн. осіб. Незважаючи на те, що чисельність населення в Україні не перевищує    1 % населення планети, щорічна загибель від пожеж в Україні сягає 4 % загальної кількості загиблих на пожежах у світі. В Україні щорічні економічні втрати від вогню сягають 100 млн. грн. зі сталою тенденцією до збільшення.

     Щодоби  підрозділи пожежної охорони виїжджають за сигналом тривоги 576 разів, беруть безпосередню участь у гасінні 116 пожеж. У середньому щодня у пожежах в Україні гине 6 осіб, отримують травми 4 особи, вогнем знищується 34 будівлі і 4 одиниці автотракторної техніки. Щоденні економічні витрати сягають 700 тис грн.

     Понад 18 тис. нещасних випадків на виробництві  щорічно трапляється в Україні. Близько однієї тисячі мають смертельні наслідки. Про це 27 квітня 2010 року йшлося на брифінгу, організованого Федерацією професійних спілок України (ФПУ) спільно із соціальними партнерами з нагоди Всесвітнього дня охорони праці.

     Кожного дня у світі на виробництві  від травм та професійних захворювань  гине 6 тис. 300 осіб. У цілому за рік  – 2 млн. 300 тис осіб загиблих на виробництві  унаслідок нещасних випадків та професійних захворювань. Втрати глобальної економіки становлять 4 % світового ВВП. В Україні щорічні витрати лише на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи перевищують 2 % загального обсягу виробленого ВВП.

     Згідно  з даними Держкомстату України щорічно на виробництві травмуються понад 18 тис. працівників, у тому числі майже 1000 - зі смертельним наслідком. Найбільша кількість нещасних випадків – на підприємствах вугільної промисловості та агропромислового комплексу.

     Внаслідок значного рівня виробничого травматизму й професійної захворюваності щорічно на 15-17 тисяч збільшується кількість інвалідів праці.

     За  останні роки значно збільшилася  кількість професійних захворювань, більше 27% працівників зайнятих в  умовах, що не відповідають нормативно - правовим актам з охорони праці. У зв’язку з цим профспілки створили Центр незалежних експертиз з охорони праці ФПУ, та отримали право офіційно проводити свою діяльність у сфері атестації робочих місць за умовами праці.

     Роботодавці, держава зазнають значних матеріальних втрат через високий рівень травматизму та захворювань. Тільки Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рік виплачується потерпілим на виробництві та сім’ям загиблих сотні мільйонів гривень.

     Серед проблем охорони праці є зростаючі обсяги неформальної праці, де люди не захищені ні щодо виробничих умов, ні соціального забезпечення, незаконного звільнення тощо. За оцінками Міжнародної організації профспілок, майже 80 % працівників світу у тій чи тій мірі долучаються до неформальної зайнятості. Щодо України, за останніми розрахунками, що базуються на офіційній статистичній звітності, 28,1 % працівників України зайняті у неформальній економіці. Це 4,6 мільйона осіб. Найбільше неформальної зайнятості у сільському господарстві – майже 68 % осіб.

     27 квітня 2010 року на брифінгу також було зазначено, що Фондом соціального страхування від нещасних випадків майже не проводиться профілактика виробничого травматизму. Причина – надзвичайно складна ситуація з забезпеченням Фонду. 90 % усіх, наданих Фондом соцстрахування це прямі виплати постраждалим на виробництві (одноразові, щомісячні, членам сім’ї загиблих). Як наслідок, Україна, за оцінками експертів Міжнародної організації праці – серед країн із найвищим рівнем виробничого травматизму.

     На  думку заступника Голови Федерації профспілок України Сергія Українця, така ситуація спричинена тим, що сьогодні ні роботодавці, ні держава, ні органи місцевого самоврядування не фінансують належним чином заходи із охорони праці, відсутня об’єктивна, повноцінна атестація робочих місць, практично ліквідовано промислову медицину, яка могла на ранніх стадіях виявити і попередити професійні захворювання. В ФПУ також низький внутрішньо корпоративний контроль за безпекою та охороною праці, низька відповідальність самих працівників.  

ПРЕВЕНТИВНІ ЗАХОДИ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ  
БЕЗПЕКИ ЖИТТЕДІЯЛЬНОСТІ

     Зниження  витрат, зростання ефективності і  продуктивності праці в останнє  десятиліття були поставлені на чолі основних пріоритетів розвитку економіки, тоді як питання охорони і безпеки праці були віднесені на другий план. Результатом подібного відношення стало зростання аварій і травм на виробництві і, як наслідок, зростання економічних втрат. Матеріальні збитки суспільства від цих чинників неухильно зростають.

     Віднедавна  Держгірпромнагляд запровадив на підприємствах  вугільної промисловості особливий  режим державного нагляду, що передбачає зосередження на певний час у інспекторів  комітету всіх функцій нагляду за безпекою та охороною праці і має  на меті вивести підприємство на новий рівень безпеки праці. Інша галузь, яка потребує особливої уваги, це газове господарство, тому що після приватизації облгазів значно послабився контроль за безпекою подавання газу, що часто призводить до трагічних випадків. Тому планується вжити низку заходів до порушників, зокрема й позбавляти ліцензій.

     На  даний час у Державній програмі економічного і соціального розвитку України, яка зараз знаходиться на обговоренні у Верховній Раді, вперше чітко виписано блок охорони праці. Тут йдеться не про загальні питання, а про створення механізму економічної зацікавленості та економічної відповідальності власників у забезпеченні належних умов праці.

     До  ефективних заходів щодо поліпшення безпеки праці на підприємстві заходів відносяться кваліфіковане проведення: ввідного, на робочому місці, періодичного (повторного), позапланового і поточного інструктажів працівників по техніці безпеки.

     Ввідний інструктаж повинні проходити працівники, що вперше поступили на підприємство, і ті, які навчаються, направлені для виробничої практики. Ввідний інструктаж знайомить з правилами по техніці безпеки, внутрішнього розпорядку підприємства, основними причинами нещасних випадків і порядком надання першої медичної допомоги при нещасному випадку.

     Інструктаж  на робочому місці (первинний) повинні пройти працівники, що знову поступили на підприємство або переведені на інше місце роботи, і ті, які навчаються, проходять виробничу практику. Цей інструктаж знайомить з правилами техніку безпеки безпосередньо на робочому місці, а також  з індивідуальними захисними засобами.

     Періодичний (повторний) інструктаж проводиться з метою перевірки знань і умінь працівників застосовувати навики, отримані ними при ввідному інструктажі і на робочому місці. Незалежно від кваліфікації і стажу роботи цей вид інструктажа повинні проходити працівники торгівлі і громадського харчування (не рідше за один раз на 6 місяців).

     Ситуація, що зараз склалася, по правовому  забезпеченню безпеки життєдіяльності  на виробництві декілька змінюється, і відбувається це у зв'язку з тим, що вже внесені істотні зміни в ряд базових нормативно-законодавчих актів по забезпеченню безпеки життєдіяльності на виробництві.

     Позаплановий  інструктаж проводиться на робочому місці при заміні устаткування, зміні технологічного процесу або після нещасних випадків через недостатності попереднього інструктажа.

     Поточний  інструктаж проводиться після виявлення порушень правив і інструкцій з техніки безпеки або при виконанні робіт по допуску-наряду.

     На  кожному підприємстві має бути книга для запису інструктажа з техніки безпеки.

     Спеціальне  курсове навчання з техніки безпеки організовується для осіб, які за умовами роботи наражаються на підвищену небезпеку (кочегари, електромонтери, машиністи, зварювачі та ін.). Курсове навчання обов'язкове також для бригадирів, які організовують виконання монтажних, ремонтних і навантажувально-розвантажувальних робіт.

     Знання  слухачів курсів перевіряє комісія  і записує в протокол, на основі якого тим, які склали іспит видають посвідчення. Переатестація проводиться у встановлені для кожної спеціальності терміни.

     Для попередження нещасних випадків і професійних  захворювань на підприємствах обладнуються кабінети або куточки з техніки безпеки, де розміщуються плакати, схеми, інструктивні матеріали з техніки безпеки, індивідуальні засоби захисту, прилади для вимірювання шуму, світла, вібрації і тому подібне. Систематичне проведення лекцій, бесід, інструктажів з використанням наочності, кінофільмів і телепередач, є дієвим способом пропаганди техніки безпеки на виробництві. 

ЕФЕКТИВНІСТЬ  ПРЕВЕНТИВНИХ ЗАХОДІВ   
ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ

     Необхідно відзначити, що оцінка ефективності заходів  безпеки праці достатньо багатогранна: наукова, технічна, екологічна, соціальна і економічна.

     Наукова ефективність виражається в прирості наукової інформації (виявленні нових законів, відкритті нових явищ і тому подібне), призначеної як для застосування для забезпечення безпеки праці, так і для споживання її в інших галузях знань.

     Технічна  ефективність виявляється в практичній сфері діяльності у вигляді розробок безпечного устаткування, раціональних процесів, засобів індивідуального чи колективного захисту і так далі.

     Екологічна  ефективність заходів забезпечення безпеки праці полягає в зниженні забруднення навколишнього середовища, води, грунту, а також в збереженні здоров'я людини, яка є головним об'єктом екосистеми.

     Соціальна ефективність – формується на основі зниження морального, матеріального, фізичного  або іншого збитку, що приносить  некомфортні для життя (несумісні з життям) людини умови. Соціальна ефективність заходів щодо охорони праці, як і інші види ефективності, може виявлятися не відразу, а у віддаленому часі. У цьому її особливість. Але вона значуща і її важко переоцінити.

     Економічний ефект є виразом соціального ефекту і не може тому виступати як самостійна мета. Економічна ефективність впровадження заходів щодо охорони праці виражається в зниженні витрат праці на одиницю проведеної продукції і виявляється в решті решт в підвищенні ефективності виробництва. Також економічна ефективність базується на концепції вимірювання збитку, якого вдалося запобігти, що отримується від зниження рівня зайнятих в несприятливих умовах праці, виробничого травматизму і професійної захворюваності.

     Основним  показником економічної ефективності заходів, поліпшуючими умови праці, є:

1. зростання продуктивності праці, що визначається такими приватними показниками, як зниження (вивільнення) чисельності працівників, приріст обсягу виробництва, економія робочого часу, економія від зниження кількості нещасних випадків і профзахворювань;
2. річний економічний ефект (економія приведених витрат), що визначається такими приватними показниками, як економія по елементах собівартості продукції, приріст прибутку на одну гривню витрат, термін окупаємості одноразових витрат. Окупаємості

     Економічне  життя в Україні характеризується переходом до ринкової економіки, основною рушійною силою якої є необхідність отримання прибутку від будь-якої підприємницької діяльності. Це вимагає  від підприємців серйозного ставлення до розподілу прибутків і до витрачання коштів на різні потреби виробництва. Основні кошти, що виділяються на охорону праці підприємств, спрямовуються на загальне поліпшення умов праці, попередження нещасних випадків і професійних захворювань та на запобігання загальним захворюванням. На сьогодні витрати на поліпшення умов праці та підвищення її безпеки не окуповують себе. У зв'язку з цим підприємства витрачають значні кошти на пільги, компенсації та відшкодування наслідків несприятливих умов праці.

Річна економія підприємства від поліпшення безпеки  праці складається з:

- економії  від зменшення професійної захворюваності;

- економії  від зменшення випадків травматизму;

- економії  від зниження плинності кадрів;

- економії  від скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах.

     Економія від зменшення рівня захворюваності чи травматизму при поліпшенні умов праці на підприємстві здійснюється за такими показниками: скорочення витрат робочого часу за рахунок зменшення рівня захворюваності (травматизму); зростання продуктивності праці; річна економія зарплати за рахунок зростання продуктивності праці при зменшенні рівня захворюваності і травматизму; економія за рахунок зменшення коштів на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності (зменшення захворюваності, травматизму тощо); економія від зменшення плинності кадрів (напр.,через звільнення працівників за власним бажанням через несприятливі умови праці); економія від зменшення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах; економія фонду заробітної плати в зв'язку з відміною скороченого робочого дня; економія фонду заробітної плати у зв'язку зі скороченням чи повною відміною додаткової відпустки; економія фонду заробітної плати у зв'язку зі скороченням чисельності працівників, що мають право на підвищення тарифу за роботу в важких, шкідливих, особливо важких і особливо шкідливих умовах праці; економія витрат за рахунок скорочення чисельності працівників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування; Економія витрат у зв'язку зі скороченням кількості працівників, які користуються правом на безкоштовне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів; загальна економія витрат на пільги і компенсації працівникам за роботу в несприятливих умовах.

     За  даними досліджень, комплекс заходів з поліпшення умов праці може забезпечити приріст продуктивності праці на 15-20 %. Так, нормалізація освітлення робочих місць збільшує продуктивність праці па 6-13% та скорочує брак на 25%. Раціональна організація робочого місця підвищує продуктивність праці на 21 %, раціональне фарбування робочих  
приміщень - на 2-5 %. Таким чином, працедавцям економічно вигідніше створення таких технологій і засобів виробництва, експлуатація яких не призводить до підвищеного травматизму і відповідає всім вимогам техніки безпеки на виробництві. 

ВИСНОВКИ

     Найбільш  виражено процеси техногенної зміни  якісних характеристик середовища розвиваються у виробничій сфері, що є найбільш значущій в професійній  трудовій діяльності фахівців різного  профілю. Досягнутий прогрес у сфері виробництва в період науково-технічної революції супроводжувався і супроводжується в даний час зростанням числа і підвищенням рівнем небезпечних і шкідливих чинників виробничого середовища. Так створення двигунів внутрішнього згорання вирішило багато транспортних проблем, але одночасно призвело до підвищеного травматизму на автодорогах, породило важковирішувані завдання по захисту людини і природного середовища від токсичних викидів автомобілів.

     Постійне  підвищення технічної оснащеності  в різних областях людської діяльності супроводиться зростанням енергетичного рівня антропогенних чинників сучасного місця існування. Дані про масштаб дії небезпечних і шкідливих чинників на людину і навколишнє середовище  в динаміці, на жаль, свідчать про постійне збільшення травматизму, числа і тяжкісті захворювань, кількості аварій і катастроф та викликаючих їх чинників.

     Отже, без урахування справжнього положення  складно планувати подальший  розвиток виробництва і економіки  в цілому, оскільки до технологій, що розвиваються, необхідно пред'являти підвищені вимоги безпеки.

     Об'єктивна  оцінка економічної ефективності заходів  щодо охорони праці дозволяє виробити рекомендації при виборі устаткування, технологічних процесів (ергономічний підхід) і стратегічних орієнтирів при розробці інвестиційних програм поліпшення умов праці на підприємстві.