Економіка Донецької області
ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
АКАДЕМІЯ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
Індивідуальна робота
з дисципліни «Регіональна економіка»
на тему:
«Економіка донецької області»
Виконав:
курсант групи ЕМ08-1
Ткаченко Юлія
Перевірив:
ст. викладач
Горб К.М
Дніпропетровськ
2008
План
1. Економіко - географічне положення
2. Економічна оцінка природно - ресурсного потенціалу
3. Населення і трудові ресурси. Основні форми розселення
4. Основні галузі господарства
4.1. Промисловість
4.2. Основні галузі спеціалізації та їх центри.
4.3. Інші галузі. Основні риси їх розміщення.
4.4. Сільське господарство, його спеціалізація.
4.5. Транспорт. Специфіка його функціонування за окремими видами та в цілому.
4.6. Невиробнича сфера. Спеціалізація та розвиток сфери (науки, освіти, культури, охорони здоров’я)
5. Внутрішнє економічне районування. Соціально- економічна мозаїчність території
6. Проблеми та перспективи розвитку регіону
1. Економіко - географічне положення
Донецька область утворена 17 липня 1932 року. Це крупний промисловий регіон, розташований у степовій зоні південно-східної частини України. Вона межує на південному заході з Дніпропетровською і Запорізькою областями, на північному сході - з Луганською областю, на сході – з Ростовською областю Російської Федерації, на північному сході – з Харківською, з півдня омивається Азовським морем і має вихід до морів Середземноморського басейну. Водну систему області становлять річки: Сіверський Донець, Казенний Торець, Самара, Вовча, Кальміус, Кринка, водосховища: Старокримське , Карлівське, Кураховське, Вільхівське та канали: Сіверський Донець-Донбас і Дніпро-Донбас.
Донецька область за своїм географічним розташуванням відноситься до Центрального степу. Донецька область – одна з областей України, що найменше забезпечена природною водою. Водозабезпеченість місцевим природним річковим стоком на одного мешканця області у 5 разів менша, ніж у середньому по Україні.
Рельєф
Донецької області
Клімат області континентальний з посушливо-суховійними явищами. Середня температура січня - 6 0 С, липня +21 0С. Кількість опадів за рік – 524 мм.
Протяжність області з півночі на південь - 240 км, з сходу на захід на - 170 км. Площа - 26,5 тис. кв. км, або 4,4% території України.
Археологічні відкриття доводять, що область належить до тих регіонів України, які були заселені в епоху палеоліту. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878 "Про затвердження списку історичних місць України", визначені історичні населені пункти Донецької області : м. Артемівськ - 1571 рік, м. Горлівка - 1779 рік, м. Донецьк - 1869 рік, м. Краматорськ - 1860-ті роки, м. Макіївка - кінець XVII століття, м. Маріуполь - 1780 рік, м. Слов'яногірськ - 1538 - 1539 роки, м. Слов'янськ - 1645 рік.
Територія області становить 26,5 тис. кв. км - 4,4% від усієї території України. Ії довжина з півночі на південь - 270 км, з заходу на схід - 190 км. Крайніми точками є: південна - на Білосарайській косі, західна - біля населеного пункту Шевченко Великоновосілківського району, східна - біля населеного пункту Верхній Кут Шахтарського району, північна - біля населеного пункту Лозове Краснолиманського району.
Донецьку область складають такі райони: Амвросіївський, Артемівський, Великоновосельківський, Волновахський, Володарський, Добропільський, Костянтинівський, Красноармійський , Краснолиманський, Мар'їнський, Новоазовський, Олександрівський, Першотравневий, Слов'янський, Старобешевський, Тельманівський, Шахтарський, Ясинуватський.
2. Економічна оцінка природно - ресурсного потенціалу
Донецька область має багаті природні ресурси. Тут є дивовижні місця і лікувальні джерела. Бальнеологічне значення мають Слов’янські солоні озера і джерела мінеральних вод. Національну цінність складають дві заповідні зони - Хомутовський степ і Святогір’я. В останньому створено Національний парк України «Святі гори». Унікальні природні лікувальні властивості має соляна шахта в м. Соледарі. Де створений спелеологічний санаторій.
М’який клімат узбережжя Азовського моря. Лікувальні грязі, джерела мінеральних, родонових і столових вод належать до рекреаційних ресурсів області, на базі яких створено курорти: Маріуполь, Слов’яногірськ, Слов’янськ.
Донецька область має 70 об’єктів природно-заповідного фонду, у тому числі філіали Українського степового заповідника, 6 заказників державного значення , 10 пам’яток природи.
Донецька область найбагатший природними ресурсами регіон України. Тут знаходиться 12% всіх природних багатств країни. В надрах області є майже всі елементи таблиці Менделєєва. Головні корисні копалини-кам’яне вугілля (запаси оцінюються в 25 млрд. тонн), кам’яна сіль, вапняки, вогнетривка глина, калійна сіль, ртуть, крейда, гіпс, азбест, графіт та інші - всього близько 100 найменувань, включаючи залізну руду і рідкоземельні метали.
Область багата плодючими чорноземами, має велику мінерально-сировинну базу. В області продовжується геологічне розвідування та оцінка запасів вуглеводнів, залізних руд, бурого вугілля, охри, самоцвітів, базальту, міді, свинцю. На півночі Донецької області відкрито родовище газу зі щоденним добуванням 70000 м3,потужність родовища складає 1400млн.м3.
3. Населення і трудові ресурси. Основні форми розселення
Донецька область є найбільшою з областей України за чисельністю населення. На 1.01.2008р. чисельність населення області склала 4,539 млн. мешканців (10% населення України). Середня щільність населення становить 186,9 чол. на 1 кв. км. В містах мешкає 4,5 млн. чол. (90,9%), в сільській місцевості - 453 тис. чол. (9,1%).Тут проживають представники близько 90 національностей. Основну частину населення становлять українці (50%) та росіяни (42%), а також мешкають греки, білоруси, євреї, німці.
В області нараховується 49 міст та 135 селищ міського типу . В процесі індустріального розвитку Донбасу пройшли значні зміни між міським та сільським населенням. Якщо в 1913 році питома вага міського населення області становила тільки 8% , то в 2000 роках перевищує 90%. По чисельності і щільності населення, числу міських поселень та питомій вазі міських жителів Донецька область займає перше місце в країні.
Основна маса городян зосереджена в великих ( з населенням більше 100 тис.чол) та середніх ( 50-100 тис.чол.) містах. В числі найважливіших міст області виділяються міста: Донецьк - столиця шахтарського краю, Маріуполь - центр приазовської металургії, «морські ворота» Донбасу, а також Макіївка, Горлівка, Краматорськ, Слов’янськ, Констянтинівка, Єнакієво. До середніх міст відносяться Артемівськ, Дружковка, Красноармійськ, Торез, Харцизьк.
Відмінною рисою географії
Питома вага працездатних осіб в загальній чисельності населення області одна із найбільших. Але і працездатних, не зайнятих в виробничій сфері тут також немало. Перевищуюча кількість із них-жінки. Підвищення рівня використання трудових ресурсів-проблема виключно важлива. Ключ до її розв’язання знаходиться в швидкому розвитку легкої, харчової промисловості та сфери обслуговування, де з високою ефективністю може бути використана жіноча праця. Хоча донецький край перш за все «міський район» тут нараховується і значна кількість (453 тис.чол.) сільських жителів. Найбільша питома сільського населення відмічається на півдні області.
Більша частина населення працює в вуглевидобувній промисловості, машинобудівництві, металургійній промисловості. Невпинно росте чисельність спеціалістів з вищою освітою, що свідчить про кваліфікаційний ріст працездатного населення.
4. Основні галузі господарства
4.1 На Донеччину припадає більше половини видобутку вугілля, виробництва готового прокату, коксу, чавуну, сталі і практично весь обсяг випуску прокатного обладнання в Україні. У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають чорна металургія, паливна промисловість та електроенергетика. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів складає 64%. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 882 промислових підприємства, окрім того, функціонує 2095 малих промислових підприємств. Область має розвинуту транспортну інфраструктуру: Донецьку залізницю (забезпечує до 40% загальнодержавних перевезень), Маріупольський морський порт (потужність переробки вантажів 12 млн. т), міжнародний аеропорт (Донецьк), пасажирсько-транспортні аеродроми (у Маріуполі та Краматорську), щільна мережа автомобільних доріг. У 1998 році був прийнятий Закон України "Про спеціальні економічні зони і спеціальний режим інвестиційної діяльності у Донецькій області", що створював сприятливий інвестиційний клімат у регіоні. Статус території пріоритетного розвитку надавався 22 містам і 5 районам області, були створені дві спеціальні економічні зони : "Донецьк" та "Азов", що мали пільгові режими оподаткування.
4.2 Провідною ланкою промисловості Донецької області являється паливно-енергетичний комплекс - це вугільна промисловість та електроенергетика.
Вугільну промисловість складають шахти і шахтоуправління,
збагачувальні фабрики. В області діють
12 виробничих об’єднань по видобутку
вугілля (найбільші з них - «Донецьквугілля», «
Електроенергетика представлена єдиним комплексом генеруючих, мережних, ремонтно-технічних виробництв. Сьогодні «Донбасенерго»- одна із найбільших енергосистем країни. Важливі теплові електростанції знаходяться в області: Вугледарська, Старобешівська, Слов’янська, Курахівська та Зуєвська ГРЕС. Потужність семи теплових електростанцій (біля 10 тис. МВт) забезпечує потреби області та дозволяє експортувати електроенергію за межі регіону. В першому півріччі 2008 року обсяг виробництва та розподілення електроенергії Донецької області зріс на 3% в порівнянні з 2007 роком .Тепловими електростанціями вироблено електроенергії 13,9 млрд. кВт/год , що на 6,1% більше ніж за січень-червень 2007 року. Рівень оплати за спожиту електроенергію в цілому по області склав 100%.Повністю розрахувалися за використану електроенергію промислові підприємства області, залізниця, підприємства сільського господарства.
Виконуючи заходи регіональної програми енергозбереження за 1 півріччя 2008 року в області зекономлено 824 тис. паливно-енергетичних ресурсів, в тому числі 532,9 млн. кВт/год. електроенергії, 641,6 млн. куб. м природного газу, 53,7 тис. Гкал теплоенергії .
4.3 Основою формування металургійної бази являється донецький коксівний вугіль ,криворізька руда, нікопольський марганець, місцеві допоміжні матеріали. В області сформувалися два райони чорної металургії. В центрі розмістилися крупні заводи повного циклу - в Макіївці, Єнакієво, Донецьку, Краматорську, а також неповного циклу ( з виплавкою чугуну) – в Константинівці та заводи трубні в Харцизьку та Макіївці. В регіоні розташовані також всесвітньовідомі комбінати: ВАТ «Донецький металургійний завод, ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ільїча. Вони використовують вихід до зовнішніх ринків через Маріупольський морський порт і розширюють експорт своєї продукції .
В області зосереджені важливі для промислового комплексу України підприємства кольорової металургії. Ця галузь містить 7 підприємств, які працюють на вторинній сировині.
Машинобудівний сектор Донецької області містить біля 220 підприємств, що забезпечують більшу частину потреб України в різних видах машин та обладнання. Всі підприємства мають розвинену інфраструктуру, яка забезпечує їх сировиною і реалізує готову продукцію.
Серед найбільших виробників машинобудівної продукції ЗАТ «Ново краматорський машинобудівний завод», концерн «Азовмаш», СКМЗ, Ясиноватський машзавод. Більшість продукції цих заводів відправляється за межі Донбасу в основному в райони високорозвинутої вугільної, гірничорудної та металургійної промисловості. Найбільшими центрами машинобудування стали Краматорськ, Маріуполь, Донецьк, Горлівка, Сло’вянськ , Дружковка, Яснувата.
Наявність багатої сировинної бази - кам’яного вугілля, повареної солі, відходів металургійного виробництва, вигідне географічне розташування по відношенню до району збуту продукції, висококваліфікований персонал, науково-дослідницькі інститути - всі ці та другі фактори сприяли прискореному розвитку хімічної промисловості в Донецькій області. Хімічні підприємства та цехи коксохімзаводів області випускають більше тисячі найменувань продукції різного призначення. Основними являються виробництво мінеральних добрив ( азотних - в Горлівці, фосфатних - в Констянтинівці , хімреактивів та синтетичних барвників - в Донецьку, аміака - в Горлівці). В хімічній промисловості працюють 15 підприємств різної спеціалізації, які виробляють широкий спектр продукції, включаючи мінеральні добрива, кислоти, соду, пластмаси. Лідером є ВАТ «Концерн «Стірол».Значна частина продукції, що ним виробляється, експортується в країни СНД, Європу, Азію.
Велика увага в Донецькій області приділяється виробництву будівельних матеріалів. По виробництву цементу область займає одне із перших місць в країні. Основний центр цементної промисловості - м. Амвросіївка, де на базі запасів крейди та ізвістняка побудований найбільший цементний комбінат.
Цементні заводи розташовані також в Краматорську та Єнакієво.
Скляна промисловість також одержала розвиток. Головний її центр-в Констянтинівці , де розміщені три заводи.
Із легкої промисловості виділяються галузі: текстильна (Донецьк, Макіївка),трикотажна (Горлівка, Сніжне ), швейна (Шахтарськ, Маріуполь, Артемівськ).
В Донецькій області є значна вільна ниша на ринку готових продуктів харчування. Як засвідчує досвід, харчова промисловість є одним з найбільш привабливих секторів для вкладення капіталу. У цей момент ця галузь найбільш популярна серед іноземних інвесторів. В харчову та переробну промисловість Донецької області вже надійшли значні інвестиції.
В області швидко розвивається інфраструктура телекомунікацій. Є можливість розширення використання мобільних телефонів, сотового зв’язку. Кілька компаній Донецької області надає клієнтам високоякісний доступ в Інтернет.
4.4 Для сільського господарства Донецької області характерні два основних види спеціалізації - овоче-молочна (біля промислових центрів та міських агломерацій - на півночі, сході та в центрі) та зернова з виробництвом соняшника і розвиненим молочно-м’ясним тваринництвом та птахівництвом.
В рослинництві перевага віддається зерновим, кормовим культурам. Овочі та картоплю вирощують фермерські господарства в приміських зонах, а також господарства ,що мають поливні землі. З кормових культур вирощують кукурудзу. Основні породи крупної рогатої худоби на Донеччині – це красна степова, свиня-крупна біла, вівця-цигайська. Розвиток птахівництва тісно пов’язаний з укріпленням зернової бази, збільшенням площі водоймищ, створенням великих птахофабрик, таких як Ясинуватська та Єнакіївська.
В усіх категоріях господарств виробництво валової продукції сільського господарства в 2008 році проти рівня 1 півріччя 2007 року зменшилось на 9,2%.Реалізація на забій худоби та птиці зменшилась на 6,4%, виробництво молока скоротилось на 12,9%, яєць - зросло на 12,4% .Надій молока від однієї корови, яка була на початок року, зменшився на 3,3%.У порівнянні з 1 півріччям 2007 року чисельність великої рогатої худоби скоротилась на 18,5%, свиней – на 16,4%, птиці –на 4,3%
З метою нарощування виробництва продукції тваринництва впроваджувались заходи щодо подальшого розвитку великотоварних комплексів. ЗАТ АПК «Інвест» введено в дію виробничу площадку по відгодівлі 50 тис. гол. свиней, придбано 2446 гол. свиноматок, ведеться будівництво другої виробничої площадки. ТОВ АФ «Горняк» продовжує масштабну реконструкцію молочнотоварного комплексу. В господарстві впроваджено нову технологію годування тварин з застосуванням комп’ютерної техніки, завершується модернізація доїльного залу, системи вентиляції та водопостачання. З початку реконструкції придбано 937 гол. племінної великої рогатої худоби. Для оновлення машинно-тракторного парку придбано в області 563 одиниці сучасної сільськогосподарської техніки і обладнання на суму 138,6 млн. грн.
4.5 Без розвитку всіх видів транспорту не може бути подальший розвиток та покращення народногосподарського комплексу області. Транспортна система Донбасу складається майже з усіх видів транспорту. Найпоширеніший транспорт - залізничний-найстаріший і до цього часу вирішальний для Донбасу вид сполучення.
Донецька залізниця одна з найбільших в Україні, вона здійснює 40 % загальнодержавних вантажних і пасажирських залізничних перевезень, обслуговує виробничо-господарський комплекс і населення Донецької, Луганської, частково Дніпропетровської, Запорізької та Харківської областей. Донецьк має залізничне сполучення з великими вузловими станціями в Україні та Росії, включаючи Київ, Львів, Одесу, Харків, Сімферополь, Москву, Санки-Петербург та інші міста. Крім цього, майже кожне промислове підприємство області має власну залізничну спілку.
Донецька область має автомобільне сполучення з іншими регіонами України та півднем Росії. За якістю ці дороги відносяться до найкращих категорій автодоріг в Україні. Шосейні магістральні та внутрішньоміські дороги оснащені мережею сучасних автозаправочних станцій, які надають повний набір послуг відповідно до найкращих міжнародних стандартів. Усі найбільші виробники автомобілів мають в Донецькій області сервісні станції по продажу, ремонту та обслуговуванню автомобільної техніки.
Аеропорт, що розташований на північному краї м. Донецька, має статус міжнародного і пропонує повний спектр митних послуг. Пасажиро-транспортні аеродроми є в містах Маріуполь та Краматорськ.
Маріупольський порт один з найбільших портів в Україні. Розвинута мережа залізниць забезпечує доступ до порту найбільшим підприємствам регіону. Повний комплекс митних послуг і висока якість систем комунікацій роблять порт важливим імпортно-експортним центром регіону. Маріупольський порт щорічно обробляє понад 7 млн. т. вантажів, включаючи 50% готової експортної продукції. Гавані глибиною в середньому 12 метрів дозволяють приймати судна дедвейтом до 16 тис. т. До порту приписані 53 судна з загальною водотоннажністю 462,4 тис. тонн Є судна універсальні (різного призначення) і спеціалізовані для перевезення автомобілів, лісу тощо. Кораблі обслуговують адміністративно-територіальне розподілення. Область містить 20 міст і районів обласного підпорядкування.
Завершує характеристику транспортної системи області трубопровідний транспорт. Він представлений газопроводами, які доставляють в Донбас природний газ з Тюмені та з Харківської області.
4.6 Донеччина відома комплексом споруд історико-архітектурного заповідника в Слов'яногірську, культурно-архітектурними спорудами в Артемівську, музеєм видатного художника А. І. Куїнджі в Маріуполі, Кам'яними могилами - степовим заповідником біля міста Володарське.
Також в Донецькій області знаходиться Святогірськ - поєднання ландшафтів та збудованого у XVII-XIX ст. Святогірського печерного монастиря. Монастир розташований на берегах річки Сіверський Донець у місцевості, яка носить назву Святі Гори. Унікальними є печери монастиря. Святогірськ є одним з кращих кліматичних курортів України.
Кам`яні могили - музей під відкритим небом, розташований на висоті 150-200 м над рівнем моря. Альпи в мініатюрі, вік яких - півтора мільярда років; альпійські луги, де зустрічаються рідкісні рослини.
Хомутовський степ - неповторний пам`ятник первозданної природи, заповідні землі скіфів.Донецька область має давні культурні традиції, які з турботою зберігаються та примножуються. Донеччина подарувала світові Архипа Куїнджи, Сергія Прокоф’єва і Володимира Сосюру. В м. Донецьку народилися видатні майстри сучасності: Анатолій Солов’яненко і Вадим Писарєв. Далеко за межами Донеччини відомі інші наші земляки: Йосип Кобзон та Юрій Гуляєв.
В області працюють 5 театрів, серед яких відомий в Україні та за її межами Донецький державний академічний театр опери та балету ім. А. Солов’яненка та Донецький академічний український музично - драматичний театр ім. Артема.
Відродженню і розвитку української національної культури в Донецькій області сприяє проведення фестивалів мистецтв «Зірки світового балету», «Театральний Донбас», «Прокоф’євська весна», «Отчий дім», «Троянди Донецька» та багато інших. Виявити нові таланти дає можливість Міжнародний фестиваль «Золотий Скіф»
Система освіти в Донецькій області одна з найбільш ефективних і престижних в Україні. За кількістю учбових закладів Донецька область займає третє місце в Україні після таких вузівських центрів, як Київ і Харків. Система освіти області адаптована до змінних економічних умов, введені нові програми підготовки фахівців з урахуванням потреб економіки Донбасу менеджерів, фахівців у галузі міжнародного бізнесу, інформатики тощо.
Для розвитку спорту в області створені всі необхідні умови : широка мережа спортивних споруджень та закладів, із них виділяються великі стадіони «Шахтар», «Локомотив». В зв’язку з наближенням Євро -2012 споруджується великий спортивний комплекс «Олімпійський».
В області функціонують міжобласні видавництва «Донбас» та «Радянська Донеччина» які в широкому спектрі висвітлюють новини та економічний стан в усіх галузях розвитку промислового Донбасу.
5. Внутрішнє економічне районування. Соціально- економічна мозаїчність території
Незважаючи на те, що територія Донецької області невелика, але в силу великої індустріальної значимості її можна поділити на 5 внутрішньообласних економічних райони.
В склад Донецько-Макіївського району входять південь Ясинуватського,
Великоновосілківського, Марьянський,
північ Волноваського, Старобешівського
та Амвросіївського районів , а також міста
Донецьк та Макіївка. Профілюючими галузями
промисловості в районі являються вуглевидобувна
(1/2 добичі палива в області), чорна металургія
(заводи повного циклу в Макіївці та Донецьку
а також трубні в Харцизьку та Макіївці),
коксохімічна (Авдіївка, Донецьк, Макієвка),хімічна
(Донецьк),машинобудівна(
Другий по значимості район –Горлівсько-Єнакієвський. Він включає територію Горлівки, Єнакієво, Дзержинська, Тореза, Сніжного, Шахтарська, південь Артемівського, північ Ясинуватського та схід Амвросієвського адміністративних районів. На долю їх приходиться близько 1/6 випуску промислової продукції і чисельності населення області. Головні природні ресурси-великі запаси коксівного вугілля, ртутної руди, мінерально-будівельних матеріалів. Профілююча галузь - вугільна. З вугіллям також пов’язаний розвиток хімічної(Горлівка, Дзержинськ),і коксохімічної ( Горлівка, Дзержинськ, Єнакієво) промисловості. Відходи вугільної промисловості використовуються на Вугледарській ГРЕС. В районі Горлівки розміщений ртутний комбінат. Найбільші транспортні вузли - станції Дебальцеве, Микитівка. В межах району виділяються дві міські агломерації. Найбільше місто тут –Горлівка. Головні проблеми розвитку економіки краю-подальший ріст підприємств легкої, харчової індустрії, розвиток машинобудування, охорона навколишнього середовища.
Красноармійський район включає в себе територію Красно армійського, Добропільського та Олександрівського адміністративних районів. Основна спеціалізація району-вугільна. Тут видобувають вугілля високої якості, які використовують в металургії. На базі сільського господарства ( питома вага якого більша ніж в других районах) розвивається харчова промисловість. З подальшим розвитком вугільної промисловості велике значення для району має розвиток харчової та легкої промисловості, поліпшення водо забезпечення.
В склад Краматорсько-Слов’янського району входять Краснолиманський, Слов’янський, Артемівський та Констянтинівський район. Основні багатства надр- великі запаси повареної солі, а також гіпс, вогнетривка глина, крейда, калійна сіль. Центром являється Краматорськ. Це один з найважливіших центрів важкого машинобудування. Його заводи випускають різноманітне обладнання для металургійної, машинобудівної, хімічної промисловості, електроенергетики, будівництва. Тут розміщені металургійний, коксохімічний, цементний та інші заводи, ряд наукових і освітніх закладів. Констянтинівка представлена заводами чорної та кольорової металургії. Дружківка – вагомий центр по виробництву гірничо-шахтного обладнання. В Слов’янську розвинута содова промисловість, підприємства по випуску машин, електроізоляторів, олівців, харчової продукції. Артемівськ – один із самих великих центрів соляної промисловості. В Красному Лимані працює завод силікатного кирпича. В районі розташована лісова рекреаційна зона з центрами Слов’янськ та Слов’яногірськ. Направленням подальшого розвитку району може бути організація видобутку калійної солі, а також ріст легкої та машинобудівної промисловості.
- Економіка інноваційного підприємства
- Економіка і фінанси підприємства
- Економіка підприємства
- Економіка підприємства
- Економіка підприємства
- Економіка праці (2)
- Економіка праці і соціально-трудові відносини
- Економ анализ
- Економ аналіз
- Економетрія (економічні моделі)
- Економико-математичне програмування
- Економичний ризик и методы его измерения
- Економіка безпеки життедіяльності
- Економіка Великобританії
