Интеллектуальная собственность. 2
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ
Інститут післядипломної освіти і дистанційного
навчання
Сєвєродонецьке відділення
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
З дисципліни: Інтелектуальна власність
студентки курсу V групи варіант _________
напряму підготовки____________________
спеціальності 7.03050801 «Фінанси і кредит
(за спеціалізованими програмами)»__________________
______________
(прізвище та ініціали)
Перевірив:
Результати захисту:
Національна шкала _______
Кількість балів: __________
Оцінка: ECTS ___________
Сєвєродонецьк - 2012
Зміст:
1. Патентна інформація та документація [5]
Під патентною документацією розуміють сукупність первинних і вторинних документів, які містять відомості про суть технічних рішень, заявлених для патентування або визнаних патентоспроможними, а також відомості, що мають юридичне значення і визначають права авторів та власників патентів.
До патентної документації належать описи винаходів, промислових зразків, товарних знаків, корисних моделей.
Інформаційними документами вважаються не тільки описи технічних рішень, патентоспроможність яких встановлена відповідним державним органом, а й описи, заявлені в Держпатент, якщо вони пройшли одну із стадій патентної процедури — реєстрацію пріоритету заявки. Заявки, що перебувають на розгляді в патентному відомстві, не тільки є об’єктом експортного дослідження на новизну та корисність, а й одночасно можуть бути інформаційним джерелом для встановлення новизни інших, поданих пізніше, заявок.
Залежно від змісту документа
або характеру відомостей про
винаходи, промислові зразки та інші об’єкти
промислової власності
Патентна інформація містить переважно підтвердні відомості, оскільки видача охоронного документа випереджає перевірку заявок на новизну і винахідницький рівень.
Патентні фонди − основний елемент патентної інформації. Їх використовують спеціалісти народного господарства. До складу фондів входять описи та охоронні документи, матеріали довідково-пошукового апарату, нормативні і методичні документи.
Патентні фонди поділяються на державні, територіальні і галузеві.
Держаний основний патентний фонд зберігається в патентній бібліотеці. Цей фонд є еталонним.
Територіальні патентні фонди створено в міжгалузевих територіальних органах науково-технічній інформації.
Галузеві патентні фонди — це сукупність патентних фондів підприємств та організацій галузі.
Розрізняють первинну і вторинну патенту інформацію. До первинної інформації належать:
• описи винаходів до опублікованих заявок і патентів;
• офіційні патентні бюлетені, які видаються патентними відомствами;
• довідники до патентних бюлетенів;
• реферативні журнали і збірники патентів.
До вторинної патентної інформації належать анотації, реферати та описи інших об’єктів промислової власності.
Державне патентне відомство України (Відомство) публікує описи винаходів до охоронних документів, офіційний бюлетень, іншу інформацію стосовно закордонних винаходів.
Опис винаходу складається з бібліографічної частини, опису формули винаходу, графічних матеріалів, а також посилань на інші документи, які стосуються даного опису.
В офіційному бюлетені наводять відомості про зареєстровані винаходи, зміни в правовому стані охоронних документів.
У практиці патентно-інформаційної діяльності часто використовуються не тільки оригінальні описи, що безпосередньо надходять від патентного відомства певної країни, а й репродукції, виконані технічним способом (фотокопії, мікрофільми і т. ін.). З погляду достовірності і повноти інформації такі копії тотожні оригіналові.
Патентна документація видається багатьма країнами світу. У ній регулярно повідомляється про всі винаходи, на які видано патенти.
Це переважно періодичні видання патентних відомств, інформація яких дещо поступається перед патентним описом, оскільки в них зазвичай міститься тільки короткий виклад технічного рішення, а іноді лише назва, номер патенту і деякі інші повідомлення. Для того щоб мати повне уявлення про технічне рішення, потрібно скористатися патентним описом.
Слід зазначити, що публікації в періодичних виданнях усе ж дають можливість дістати уявлення про рівень розвитку та основні напрями науково-технічних досліджень, які здійснюються в тій чи іншій країні, на конкретному підприємстві. Це джерело також дає найоперативнішу інформацію, оскільки випереджає появу патентних описів.
Ознайомлення з патентною документацією провідних країн світу потрібне насамперед у практичній діяльності, зокрема під час патентування винаходів за кордоном, при розгляді питань продажу й закупки ліцензій на винаходи, промислові зразки, а також при укладанні зовнішньоторгових угод.
З метою обміну патентною документацією між країнами світу укладено Договір про патентну кооперацію (РСТ), підписаний у Вашингтоні 19 червня 1970 р. Відповідно до Договору з метою співпраці за поданими заявками на охорону винаходів, проведення пошуку та експертизи, а також надання спеціальних послуг країни створили союз, який дістав назву Міжнародного союзу патентної кооперації (МСП).
Створення патентних фондів, формулювання висновків у процедурі патентування неможливі без надходження інформації з різних країн світу. Для пошуку винаходів, патентовласників чи прототипів послуговуються різними видами пошуку: тематичним, іменним, номерним, пошуком патентів-аналогів. Тому в кожному окремому випадку потрібен свій власний вид інформації
Тематичний пошук найбільш поширений. Його проводять з метою виявлення винаходів, промислових зразків, товарних знаків, які стосуються досліджуваних питань. |
Іменний (фірмовий) пошук спрямований на виявлення документів конкретної особи або фірми. Він є одним з найскладніших етапів тематичного пошуку. |
Номерний пошук має на меті з’ясувати певні обставини стосовно конкретного охоронного документа: його тематичну належність; до якої рубрики МКВ він належить; його зв’язок з іншими документами; чи не є даний патент залежним; його правовий статус (патент переданий чи закінчилася його дія через несплату мита). |
Пошук патентів-аналогів має на меті виявити патенти, видані в різних країнах на один і той же винахід, що дасть змогу зменшити трудомісткість пошуку і полегшити його проведення. | ||
Патентна документація включає також фонд довідкових видань:
• офіційні матеріали, що стосуються винахідництва. До них належать нормативні акти Держпатенту;
• інструктивні матеріали, вказівки, пояснення, положення і т. ін.;
• матеріали стосовно патентного законодавства інших країн: тексти законів, коментарі до них, підзаконні акти;
• енциклопедії, словники різних напрямів;
• довідники загальнотехнічні, галузеві, фірмові;
• довідники правових відносин авторського права.
До складу довідково-пошукового апарату патентної документації входять певні видання:
• довідники класів винаходів різних країн;
• алфавітно-предметний довідник; • довідник ключових слів, термінів, таблиць відповідності індексів різних класифікацій, класифікаційні бюлетені тощо;
• довідники до патентної документації різних країн із систематичним внесенням змін;
• довідники патентів-аналогів за різні періоди (Великобританія, США, Японія, Німеччина, Франція);
• бюлетень змін у правовому стані заявок і патентів (по деяких країнах видається щорічно — США, Великобританія, Німеччина, Франція);
• бібліографічні матеріали різних країн.
Працюючи з патентною документацією, читачі мають справу не із самими патентами, авторськими свідоцтвами, а з описами винаходів, які публікуються у вигляді офіційних додатків до них.
У світовій практиці існують три принципово різні види описів одного і того ж винаходу, що оприлюднюються на різних етапах патентного діловодства.
Перший етап — описи винаходів, що містяться в заявках на винаходи. Цей вид публікацій останнім часом набув значного поширення в країнах, де запроваджено відкладену експертизу заявок на винаходи (Нідерланди, Німеччина, Швеція).
Другий вид — публікація описів попередніх документів після розгляду заявок на винаходи і прийняття експертами патентного відомства попереднього рішення про видачу патентів. Такий вид описів дістав назву акцептованої заявки. Публікація має на меті ознайомити широкі кола читачів з винаходами, а відтак перевірити правильність прийняття рішення патентним відомством.
Третій вид — публікація описів винаходів, які офіційно визнано як складові частини опублікованих юридичних документів.
В основу класифікації покладено дві ознаки опису винаходів — юридичні функції і читацьке призначення. Кожен з описів виконує самостійні юридичні функції і має різне читацьке призначення.
Перший вид описів винаходів фіксує юридичні права автора винаходу і за своїм читацьким призначенням забезпечує пріоритет у технічній чи іншій галузі.
Другий вид описів винаходів фіксує обґрунтування юридичних прав автора заявки на винахід попередньою експертизою — офіційним закладом, яким є патентне відомство, і за своїм читацьким призначенням закріплює пріоритет тієї ж експертизи.
У всі види описів можуть вноситися зміни різного характеру, що потрібно враховувати у своїй діяльності під час проведення патентних досліджень.
Описи винаходів являють собою єдине джерело офіційної інформації про винаходи і є документами службового, офіційного характеру, оскільки публікуються і складаються тільки певними закладами згідно з наданими їм правами за відповідно встановленою формою з метою визначення обсягу прав винахідників і патентовласників.
Кожному патентові під час видачі присвоюється офіційний реєстраційний номер. У більшості країн застосовують продовжувану нумерацію (з першого зареєстрованого в країні номера охоронного документа). Знаючи це, можна визначити хронологічний період реєстрації винаходу. Номер юридичного документа і назва країни дають можливість швидко відшукати необхідний винахід, з’ясувати також дату першої публікації, індекси системи класифікації винаходів.
Патентні відомства країн світу вимагають точного, достатньо ясного і повного викладення технічної суті винаходу. В описах винаходів подаються відомості про конструкції машин, склад матеріалів, рецептуру в такому викладі, щоб винахід можна було відтворити. Такий опис відрізняється від інших видів публікацій інформації, які не передбачають відтворення машин, технологічних процесів.
Описи винаходів почали публікуватися в різний час. Уперше такі описи було опубліковано 1617 р. у Великобританії, потім 1791 р. — у Франції, 1877 р. — у Німеччині. В Україні публікацію винаходів було започатковано в 1993 р.
Країна, в якій зареєстровано першу заявку на винахід, називається країною пріоритету.
Патенти-аналоги— це патенти, видані в різних країнах на один і той же винахід.
Дані про першу правильно оформлену заявку (країна пріоритету, номер заявки, дата її подачі) називається конвенційним пріоритетом. Такі дані наводяться в бібліографічних даних патентних документів і дають можливість створити довідковий апарат за пріоритетною датою з метою обліку патентів-аналогів, щоб запобігти їх повторній видачі та для інших робіт бібліотечно-бібліографічного характеру.
Фірми країн світу щораз більше використовують закордонне патентування як надійний захист своїх інтересів за кордоном.
У патентній документації зафіксовано багатомільйонний масив інформації про різні об’єкти промислової власності, що являє собою міжнародні ресурси, які створюються інтелектуальною працею фахівців багатьох країн.
2. Відкритий тест
Винахід – результат творчої діяльності людини у будь-якій галузі техніки та технології. Визнаний офіційними експертами винахід може отримати правову охорону від держави і стати об'єктом промислової власності, що засвідчується особливими правоохоронним документом, який має назву патент.[11]
Деклараційний патент на винахід – різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи та експертизи на локальну новизну заявки на винахід.[12]
Ліцензіат – особа, котра отримала виключні економічні права (ліцензію) від ліцензіара (ліцензіодавця) на певні види обмеженої державою діяльності або на використання у комерційній діяльності патентних розробок, інших ліцензій, винаходів, ноу-хай на умовах, зазначених ліцензіаром.[13]
3. Тести
1. Охорона майнових прав на об’єкти авторського права за Законом України «Про авторське право і суміжні права» (2001р.) діє:
а) протягом життя автора;
б) протягом життя автора і 50 років після його смерті;
в) протягом життя автора і 70 років після його смерті.
Правильна відповідь: в. [1]
2. До 1991р. в Україні державі належали:
а) майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;
б) немайнові права
на об’єкти інтелектуальної
в) майнові та немайнові права на об’єкти інтелектуальної власності.
Правильна відповідь: а.[4]
3. Право авторства в Україні охороняється:
а) протягом всього життя автора;
б) протягом всього життя автора і 70 років після його смерті;
в) безстроково.
Правильна відповідь: б. [1]
4. Аналітико-розрахункова задача.
1. Заповніть таблицю
на підставі Методичних
Раціоналізаторською пропозицією визначається пропозиція, яка: |
Раціоналізаторською пропозицією не визначається пропозиція, яка: |
є новою і корисною для підприємства, якому вона подана, і передбачає створення або зміну конструкції виробів, технології виробництва, застосовуваної техніки або складу матеріалу. Раціоналізаторська
пропозиція є новою для підприємства,
якому вона подана, якщо згідно
з наявними на даному підприємстві
джерелами інформації ця або
тотожна поданій пропозиція не була Не визнається обставиною,
що впливає на новизну раціоналізаторської
пропозиції, її використання за
ініціативою автора протягом
не більше 3 місяців до подання заяви.
Раціоналізаторська пропозиція є
корисною для підприємства, якому вона
подана, якщо її використання
дає змогу підвищити економічну ефективність
або одержати інший позитивний ефект
цим |
ставить мету, але не визначає шляхів її досягнення; знижує надійність та інші показники
якості продукції або погіршує умови |
2. Необхідно визначити
вартість розробки
- власні витрати на
матеріали і покупні вироби
для виконання дослідно-
- власні витрати на
спеціальне устаткування –
- витрати на заробітну плату – 3529,6тис.грн.;
- накладні витрати становлять 140% від фонду заробітної плати;
- інші виробничі витрати становлять 1,5% від фонду заробітної плати;
- інші прямі витрати 0,75% від фонду заробітної плати;
- контрагентські витрати 10726,3тис.грн.
Рішення:
Вартість розробки дорівнює сумі всіх витрат. Визначимо суму накладних витрат, інших виробничих витрат та інших прямих витрат.
Накладні витрати = (3529,6 · 140%) / 100% = 4941,44тис.грн.;
Інші виробничі витрати = (3529,6 · 1,5%) / 100% = 52,94тис.грн.;
Інші прямі витрати = (3529,6 · 0,75%) / 100% = 26,47тис.грн..
Вартість розробки промислового зразка = 2108 + 324 + 3529,6 + 4941,44 + 52,94 + 26,47 + 10726,3 = 21708,75тис.грн.
Відповідь: вартість промислового зразка дорівнює 21708,75 тис. грн.
5. Аналіз об’єктів права інтелектуальної власності
Завдання:
Студент обирає об’єкт інтелектуальної власності (патент) за будь-якими джерелами інформації (Бюлетень «Промислова власність», бази даних патентів тощо).
Необхідно вказати мету створення винаходу (корисної моделі) та розкрити суть об'єкту інтелектуальної власності. Вказати формулу винаходу, опис та навести реферат.
Потрібно розглянути
обраний об'єкт
Необхідно розкрити суттєві ознаки характерні для даного об'єкту інтелектуальної власності та проаналізувати положення Закону України “Про охорону прав на винаходи (корисні моделі)” які стосуються умов надання правової охорони винаходу.
Патент № 76030 Модифікатор
Мета створення: В основу корисної моделі поставлена задача збільшення швидкості розчинення модифікатора і підвищення міцніших показників виливків із чавуну з кулястим графітом.
Суть об’єкта: Поставлена задача вирішується тим, що модифікатор, що включає кремній, магній, рідкісноземельні метали, кальцій, алюміній, залізо, згідно з корисною моделлю, додатково містить барій, марганець і ванадій при наступному співвідношенні компонентів, мас. част., %:
кремній 55,0-70,0
магній 7,1-11,0
рідкісноземельні метали (РЗМ) 0,3-0,7
кальцій 0,3-1,5
алюміній 0,8-1,5
барій 0,5-2,5
марганець 3,0-5,0
ванадій 3,0-5,0
залізо решта.
Вміст кремнію в складі модифікатора менше 55,0 мас. % гальмує розчинення і знижує графітизуючий ефект при модифікуванні, а більше 70,0 мас. % підвищує крихкість модифікатора, внаслідок чого при дробленні підвищується вихід пиловидної фракції з розміромчасток менше 0,3 мм, яка погано розчиняється в чавуні і може призводити до утворення неметалевих включень в структурі виливків.
Магній при
вмісті 7,1-11,0 мас. % в складі модифікатора
нейтралізує дію поверхнево-
РЗМ виконують роль ремодифікаторів, впливають на механічні властивості чавуну за рахунок підвищення дисперсності та кількості перліту в структурі металевої основи. Вміст рідкісноземельних металів в кількості 0,3-0,7 мас. % стабілізує процес модифікування при коливанні хімічного складу вихідного чавуну. Збільшення вмісту РЗМ призводить лише до підвищення ціни модифікатора без значного впливу на структуру чавуну. Вміст РЗМ менше 0.3 % майже не впливає на структуроутворення чавуну з кулястим графітом.
Кальцій вводять в пропонований модифікатор в кількості 0,3-1,5 мас. % для покращення ступеня сфероїдизації графіту і підвищення механічних властивостей чавуну за рахунок рафінуючого впливу та зменшення розміру неметалевих включень в чавуні. При вмісті кальцію в сплаві нижче нижньої межі він не впливає на структуру і властивості чавуну, а при вмісті більше 1,5 мас. % може призводити до появи шлакових включень у виливках.
Алюміній в запропонованій кількості сприяє графітизації чавуну. При більш високому його вмісті в модифікаторі спостерігається зниження ступеня сфероїдизації графітових включень, поява окисних плівок у виливках, і, як наслідок, зниження механічних властивостей тагерметичності. При вмісті алюмінію в складі модифікатора нижче нижньої межі не проявляється його вплив на структуру чавуну.
Барій характеризується сильним графітизуючим впливом на структуроутворення чавуну, і сприяє отриманню тонкостінних виливків без відбілу у литому стані. Він забезпечує збільшення кількості центрів кристалізації кулястого графіту. Введення до складу модифікатора барію, в певній мірі, гальмує виділення парів магнію при модифікуванні внаслідок утворення інтерметалічних сполук з магнієм, які дисоціюють при температурах на 300-400 °C вищих, ніж температура кипіння магнію. При вмісті барію більше 2,5 мас. % не спостерігається подальше підвищення графітизації структури тонкостінних виливків.
Марганець вводиться до складу модифікатора для збільшення кількості перліту і підвищення міцності виливків з чавуну з кулястим графітом. Марганець також знижує температуру плавлення модифікатора і тим самим сприяє підвищенню швидкості його розчинення.
Ванадій в кількості 3,0-5,0 мас. % вводиться для підвищення міцнісних характеристик чавуну з кулястим графітом за рахунок утворення дрібнодисперсних карбідів і карбонітридів, які зміцнюють твердий розчин і подрібнюють мікроструктуру металевої основи.
Формула: Модифікатор, що містить кремній, магній, рідкоземельні метали, кальцій, алюміній, залізо, який відрізняється тим, що додатково містить барій, марганець і ванадій при наступному співвідношенні компонентів, мас. част., %:
кремній 55,0-70,0
магній 7,1-11,0
рідкісноземельні метали (РЗМ) 0,3-0,7
кальцій 0,3-1,5
алюміній 0,8-1,5
барій 0,5-2,5
марганець 3,0-5,0
ванадій 3,0-5,0
залізо решта.
Реферат: Модифікатор містить кремній, магній, рідкісноземельні метали, кальцій, алюміній, залізо. Додатково містить барій, марганець і ванадій. Модифікатор можна використовувати у ливарній формі для отримання чавуну.
Корисна модель належить до металургії, зокрема до розробки складу модифікаторів для отримання чавуну з кулястим графітом методом модифікування розплаву в ливарній формі.
Аналоги корисної моделі: Відомий модифікатор для отримання чавуну з кулястим графітом (Болдырев Д.А. Новые эффективные модификаторы и технологии модифицирования чугунов // Литейное производство.-2006. - №12. - С. 9-19) наступного складу, % за масою:
кремній 44,0-48,0
магній 5,5-6,2
рідкісноземельні метали (РЗМ) 0,8-1,2
кальцій 0,8-1,2
алюміній ≤ 1,0
залізо решта.
Такий модифікатор використовується для отримання чавуну з кулястим графітом методом ковшового модифікування, при якому для зниження втрат магнію на окиснення і зменшення піроефекту оптимальним є сповільнений (до 1 хв.) режим розчинення. Недоліком відомого модифікатора є тривалий час його засвоєння в чавуні.
Використання відомого модифікатора для модифікування чавуну в ливарних формах, яке обмежується доволі коротким проміжком часу (5-20 с), є проблемним, так як через високий вміст заліза (52-58 %) в структурі модифікатора переважає високозалізиста фаза FeSi з температурою плавлення 1410 °C і він не встигає повністю розплавитися протягом нетривалого часу заливання, що негативно впливає на стабільність результатів внутрішньоформового модифікування.
Більш близьким до корисної моделі по технічній суті та ефектом, що досягається, є сплав для модифікування чавуну (Євразійський патент №008521, С22С 35/00, С21С 1/10; опубл. 29.06.2007), який містить, у масових частках, %:
кремній 45,0-78,0
магній 0,1-7,0
рідкісноземельні метали (РЗМ) 0,1-2,2
стронцій 0,1-2,0
кальцій 0,1-1,5
алюміній 0,3-2,0
цирконій 0,1-2,0
залізо решта.
Однак використання відомого сплаву для модифікування в формах малої металоємкості 10-20 20 кг, які заливаються протягом 5-10 с є проблематичним з причини недостатньо високої швидкості переходу в чавун модифікуючих елементів. Крім того, графітизуюча здатність стронцію нестабільна навіть при незначних коливаннях вмісту в сплаві алюмінію і кальцію. В чавуні з кулястим графітом нестабільна і графітизуюча здатність цирконію, який знаходиться в сплаві у вигляді силіцидів з високою температурою плавлення (більше 1500 °C). Даний хімічний склад модифікуючого сплаву не забезпечує ефективне підвищення міцнісних показників чавуну з кулястим графітом.
Список літератури:
1.Закон України «Про авторське право і суміжні права» (2001р.)
2.Методичні рекомендації
Держпатенту України «Про
3.Методичні рекомендації
Держпатенту України «
4.Конституція України
5. Інтелектуальна власність: теорія і практика інноваційної діяльності: Підручник / За ред. проф. М. В. Вачевського. — К.: ВД Професіонал, 2005. — 448 с.
6.Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика. – Наук.-практ. вид.: У 4-х т. / За заг. ред. О.Д.Святоцького. – Т. 1.: Право інтелектуальної власності / С.О.Довгий, В.С.Дроб’язко, В.О.Жаров та ін.: За ред. В.М.Литвина, С.О.Довгого. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 1999. – 500с.
7.Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика. – Наук.-практ. вид.: У 4-х т. / За заг. ред.. О.Д.Святоцького. – Т. 3.: Промислова власність / Г.О.Андрощук, С.О.Довгий, В.С.Дроб’язко та ін.; За ред.. В.Л.Петрова, В.О.Жарова. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 1999. – 656 с.
- Интеллектуальная собственность
- Интеллектуальная собственность
- Интеллектуальная собственность
- Интеллектуальная собственность
- Интеллектуальная собственность
- Интеллектуальная собственность
- Интеллектуальная собственность
- Интеллектуальная деятельность
- Интеллектуальная деятельность менеджера при разработке управленческих решений
- Интеллектуальная деятельность менеджера при разработке управленческих решений
- Интеллектуальная деятельность менеджера при разработке управленческих решений
- Интеллектуальная игра «Крестики-нолики
- Интеллектуальная и творческая деятельность в старости
- Интеллектуальная концеция