Контрольна робота " Управління проектами "

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Контрольна  робота

Управління  проектами 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Зміст 

  1. Основні поняття  та визначення ризику управління……………………2
  2. Задача…………………………………………………………………….12
  3. Література………………………………………………………………..13
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  1. Основні поняття  та визначення ризику управління.
 

   Всі учасники проекту зацікавлені в  тому, щоб виключити ймовірність  провалу проекту або хоча б  його збитковість. Водночас жоден з них не може бути впевнений у вдалому завершенні проекту, тому що ризик супроводжує будь-яку реальну справу.

   Для того щоб знизити втрати від можливих прорахунків і уникнути провалу проекту в цілому, методологія управління проектами передбачає спеціальні процедури, що допомагають врахувати фактори невизначеності і ризику на всіх фазах і етапах проекту. Знаючи види й значущість (небезпеку) ризиків, можна на них впливати, знижуючи їхню негативну дію, тобто управляти ними.

    Для цього  необхідно перш за все:

  • виявити (ідентифікувати) ризики;
  • визначити їхню потенційну небезпеку;
  • знайти способи зниження ризику та невизначеності в кожній фазі життєвого циклу проекту,

• організувати роботу з управління ризиком. 
Охарактеризуємо поняття "невизначеність" і "ризик".

   Під невизначеністю розуміють неповноту (або неточність) інформації про  умови реалізації проекту, у тому числі про витрати і результати. Невизначеність, пов'язана з можливістю виникнення в ході реалізації проекту несприятливих ситуацій і наслідків, призводить до створення ризику. Фактори ризику і невизначеності треба брати до уваги при розрахунках ефективності, якщо за різних можливих умов реалізації витрати й результати за проектом різні.

    Види  ризиків

   При оцінці проектів найбільш істотними  вважають такі види невизначеності й  інвестиційних ризиків:

  • ризик, пов'язаний з нестабільністю економічного законодавства і поточної економічної ситуації, умов інвестування і використання прибутку;
  • зовнішньоекономічний ризик (імовірність введення обмежень на торгівлю і постачання, закриття кордонів і т. п.);
  • невизначеність політичної ситуації, ризик несприятливих соціально-політичних змін у країні або регіоні;
  • неповнота або неточність інформації про динаміку техніко-економічних показників, параметри нової техніки і технології;
  • коливання ринкової кон'юнктури, цін, валютних курсів і т. п.;
  • невизначеність природно-кліматичних умов, імовірність стихійних лих;
  • виробничо-технологічний ризик (аварії та неполадки устаткування, виробничий брак і т. п.);

   •невизначеність цілей, інтересів і поведінки  учасників; неповнота або неточність інформації про фінансовий стан і ділову репутацію підприємств-учасників (імовірність неплатежів, банкрутств, зривів договірних зобов'язань).

    Стосовно будівельних  проектів зазначені такі фактори:

  • помилки у проектно-кошторисній документації;
  • недостатня кваліфікація спеціалістів;
  • форс-мажорні обставини (природні, політичні, цінові);
  • затримки поставок;
  • низька якість вихідних матеріалів, комплектуючих виробів, технологічних процесів або продукції;
  • розрив контракту.

   Аналізуючи  проект на першому етапі роботи з  управління ризиком, потрібно ідентифікувати можливу ділянку ризику у конкретному проекті. Це завдання зазвичай вирішується за допомогою експертних методів із залученням досвідчених експертів, які використовують свої знання про проекти-аналоги для прогнозування можливих зон ризику і наслідків.

   На  етапі ідентифікації ризику необхідно  не тільки визначити, можливі зони ризику для даного проекту, але й хоча б на якісному рівні оцінити важливість цих ризиків для проекту. Велика значимість ризику означає також велику ймовірність його виникнення і, відповідно, більш серйозні наслідки для проекту в цілому. Алгоритм методу експертної оцінки ризиків проекту може містити:

  • розробку повного переліку можливих ризиків за фазами життєвого циклу проекту;
  • ранжування цих ризиків за ступенем важливості; з цією метою необхідно визначити (експертним шляхом):
  • імовірність даного ризику (у частках одиниці);
  • небезпеку даного ризику, тобто наскільки істотними виявляться наслідки настання несприятливої події (вимірюється в балах);
  • важливість ризику як добуток імовірності на небезпеку його настання;

    - ранжування ризиків за ступенем важливості для проекту.

    Приклад 1

   З метою спрощення визначимо тільки деякі з можливих ризиків проектувальника, який має контракт на підготовку проектно-кошторисної документації для будівництва житлового будинку. Розрахуємо також важливість виявлених ризиків.

Таблиця 1. 

    Ризик
Небезпека* Імовірність Важливість
Зміст контракту
    30
    0,3
9
Технологічні  рішення
    60
    0,5
30
Вплив державних органів
    60
    0,5
30
Вплив органів експертизи
    40
    0,7
28
Координація та узгодження розробки проекту
    70
    0,5
35
Відповідність проектним стандартам
    20
. 0,4 8
Технічні  помилки проекту
    80
    0.-4
32
Затвердження  результатів проектування
    30
    0,2
6
Кваліфікація  та ресурси проектувальників
    70
    0,2
14

    * У даному  прикладі визначена за 100-бальною шкалою.

Спеціалісти-аналітики  класифікують ризики таким чином:

   •динамічний: ризик непередбачених змін вартісних оцінок проекту внаслідок зміни початкових управлінських рішень, а також зміни ринкових або політичних обставин. Такі зміни можуть призвести як до втрат, так і до додаткових доходів;

   • статичний: ризик втрат реальних активів внаслідок заподі 
яння збитку власності або через незадовільну організацію. Цей ризик 
може призвести тільки до втрат.

   Для того щоб запропонувати методи зниження ризику або зменшити пов'язані з ним несприятливі наслідки, спочатку потрібно виявити відповідні фактори та оцінити їхню значущість.

2. Формальний  опис ризику

   Призначення опису ризику - дати потенційним  партнерам необхідні відомості для прийняття рішень про доцільність участі у проекті та опрацювання заходів щодо захисту від можливих фінансових втрат.

    Аналіз ризику виконують всі учасники проекту:

  • замовник як найбільш зацікавлений учасник проекту використовує результати аналізу для планування всіх його елементів;
  • підрядчик намагається обмежити число і "ціну" факторів ризику, за які він несе відповідальність. Крім того, результати аналізу допоможуть йому сформувати більш реалістичний, - отже, потенційно беззбитковий план дій у рамках проекту;
  • банк використовує результати аналізу для визначення умов кредитування проекту;
  • страхова компанія обґрунтовує умови майнового (або іншого) страхування учасників проекту.

   Можливий  розподіл аналізу ризиків за двома  видами - якісним і кількісним, що доповнюють один одного.

   Якісний аналіз має за мету ідентифікувати фактори, ділянки й види ризиків.

   Кількісний  аналіз спрямований на визначення чисельних параметрів окремих ризиків і ризику проекту в цілому.

   Для аналізу ризику використовують метод  аналогій та статистичний метод.

   Метод аналогій передбачає оперування даними виконаних раніше проектів. За кордоном його використовують досить широко,  особливо в практиці компаній, що регулярно публікують дані про найважливіші зони ризику і фактично завдані збитки. В СРСР, на жаль, цей метод не застосовувався - в основному з причин політичного характеру; через це вітчизняні організації сьогодні не в змозі скористатися ним.

   Статистичний  метод використовувався спочатку в системі ПЕРТ (PERT) для визначення очікуваної тривалості кожної роботи і проекту в цілому.

   Останнім  часом набув популярності метод  статистичних випробувань (метод "Монте-Карло"), до переваг якого варто віднести здатність до аналізу й оцінки різноманітних сценаріїв реалізації проекту.

   Перш  ніж перейти до розгляду способів зниження ризику проекту, відзначимо неправомірність практики часто штучного "відокремлення" методів аналізу від методів зниження ризику та невизначеності. Річ у тім, що кінцевою метою аналізу є вироблення заходів щодо зниження ризику проекту. Звідси прийняттю будь-якого протиризикового рішення (страхування, розподіл ризиків, резервування коштів) має передувати аналіз. Інакше кажучи, мова йде про створення системи організаційно-економічних стабілізуючих механізмів, що потребують від учасників проекту додаткових витрат, величина яких залежить від умов реалізації проекту, очікувань та інтересів учасників, а також ступеня можливого ризику. Такі витрати підлягають обов'язковому врахуванню при визначенні ефективності проекту.

   Система, про яку йде мова, повинна діяти  впродовж усього життєвого циклу  проекту. Для зниження ризику і пов'язаних з ним негативних наслідків вона передбачає використання спеціального комплексу механізмів (рис. 1.), в якому не існує розподілу на методи аналізу ризику та методи зниження ризику.

   Що  стосується невизначеності умов реалізації інвестиційного проекту, то в міру здійснення проекту його учасники отримують додаткову інформацію стосовно умов реалізації, і невизначеність, що раніше існувала, усувається.

   Таким чином, системою управління інвестиційним  проектом передбачене збирання та опрацювання  інформації про мінливі умови його реалізації і відповідне коригування проекту взагалі, графіків спільних дій учасників, умов щодо угод між ними тощо.

   Для урахування факторів невизначеності та ризику при оцінці ефективності проекту  використовують усю наявну інформацію про умови його реалізації, у тому числі й ту, що виходить за межі ймовірних законів розподілу. Використовуються такі методи:

  • аналіз чутливості;
  • перевірка усталеності та визначення граничних значень параметрів проекту;
  • визначення точки беззбитковості;
  • коригування параметрів проекту;
  • побудова дерева рішень;
  • формалізований опис невизначеності.

    Аналіз  чутливості

   Аналіз  чутливості проекту  покликаний дати точну оцінку того, наскільки має змінитися ефективність проекту в разі певної зміни хоча б одного з вихідних його параметрів. Чим сильніша ця залежність, тим вищий ризик реалізації проекту. Інакше кажучи, незначне відхилення від початкового задуму здатне суттєво вплинути на успіх проекту в цілому.

Аналіз  чутливості проекту застосовують у  двох випадках: 1. Для визначення факторів, що найбільшою мірою  впливають на результати його здійснення. Вирішення цього завдання відбувається у такій послідовності:

  • визначають найбільш значущі фактори; •визначають їхнє найбільше ймовірне (базове) значення;
  • розраховують показник ЧДД при базових значеннях;
  • один з факторів змінюють у визначених межах і розраховують ЧДД при кожному новому значенні цього фактора;
  • попередній крок повторюють для кожного фактора;
  • усі необхідні розрахунки зводять у таблицю;
  • порівнюють рівні чутливості проекту щодо кожного фактора і визначають найважливіші з них.

   Серед факторів, що аналізуються, можуть бути: тривалість інвестиційної фази, ціна одиниці продукції, обсяг продажу, плата за позикові кошти, вартість сировини, податки тощо.

   У результаті проведення розрахунків  визначають фактори, що мають найбільший вплив на ЧДД проекту. Ознайомленість з такими факторами дозволяє вчасно вжити додаткових заходів щодо зменшення вірогідності настання небажаних подій.

 

 

 

   Розглянемо  методи боротьби з ризиком, використовувані  на інвестиційній фазі проекту. Серед  них виділимо:

  • розподіл ризику між учасниками проекту (передача частини ризику іншим виконавцям);
  • страхування;
  • резервування коштів на покриття непередбачених витрат;
  • нейтралізація окремих ризиків;
  • зниження ризиків у фінансуванні.

    Розподіл  ризику

   Операція  з розподілу ризику здійснюється в процесі підготовки плану проекту і контрактних документів. Варто пам'ятати, що чим більший ступінь ризику учасники проекту передбачають покласти на інвесторів, тим важче буде залучити останніх до участі в проекті. Тому в процесі переговорів з інвестором учасники проекту повинні виявити максимальну гнучкість щодо розподілу. Для кількісного розподілу ризику в проектах можна використовувати модель, засновану на дереві рішень. Цю роботу виконують при створенні фінансового плану проекту і підготовці контрактних документів.

    Страхування ризику

   Страхування ризику - це передача певних ризиків  страховій компанії, яка укладає  договір майнового страхування  і страхування від нещасних випадків.

    Майнове страхування  має такі форми:

  • страхування ризику підрядного будівництва;
  • страхування морських вантажів;
  • страхування устаткування, що належить підрядчику. Страхування від нещасних випадків включає:
  • страхування загальногромадянської відповідальності;
  • страхування професіональної відповідальності.

    Резервування  засобів

   Резервування  коштів на покриття непередбачених витрат - це спосіб боротьби з ризиком. Він передбачає встановлення певного співвідношення між потенційними ризиками, що впливають на вартість проекту, і величиною витрат, необхідних для подолання збоїв у виконанні проекту.

   Першим  і найскладнішим питанням є оцінка потенційних наслідків ризиків, тобто сум на покриття непередбачених витрат. Для його розв'язання можна використовувати всі перелічені вище методи аналізу ризиків. Наступний крок полягає у визначенні структури резерву на покриття непередбачених витрат. Розрізняють два підходи, з яких другий є більш точним, проте він потребує значного обсягу вихідних даних і прийнятний лише для невеличких проектів.

    Далі визначають призначення встановленого резерву:

  • виділення асигнувань для щойно виявленої роботи з проекту;
  • збільшення асигнувань на роботу, для виконання якої коштів було виділено недостатньо;
  • формування варіанта бюджету з урахуванням робіт, для яких асигнувань ще не виділено;
  • компенсація непередбачених змін трудозатрат, накладних витрат і т. ін., що виникають у ході роботи над проектом.

   Після виконання роботи, для якої було виділено резерв на покриття непередбачених витрат, потрібно порівняти плановий і фактичний розподіл непередбачених витрат. Невикористана частина виділеного резерву може бути повернена до резерву проекту. 
 
 
 

   Задача

   Обчислити майбутню цінність сьогоднішніх грошей при умовах: норми дисконту 10% річних. 
 

                                         № варіанту

Показники

19
Період  передбачувальної роботи інвестованих грошей 0,1,2,3,4
     Сума інвестицій
300
 

Майбутня цінність сьогоднішніх грошей визначаємо за формулою: 

Б =

, грн

де С –  сьогоднішня сума грошей, що інвестуються в проект, грн

d – постійна норма дисконту, %

t – тривалість розрахункового періоду, років.

   Обчислюємо  суму майбутніх грошей  для  0–го періоду:

Б0 = 300 × (1+0,10) = 300 × 1 = 300 (грн);

  Обчислюємо суму майбутніх грошей  для 1–го періоду:

Б1 = 300 × (1+0,11) = 300 × 1,1 = 330 (грн);

  Обчислюємо суму майбутніх грошей  для 2–го періоду:

Б2 = 300 × (1+0,12) = 300 × 1,21 = 363 (грн);

  Обчислюємо суму майбутніх грошей  для 3–го періоду:

Б3 = 300 × (1+0,13) = 300 × 1,33 = 399 (грн);

  Обчислюємо суму майбутніх грошей  для 4–го періоду:

Б4 = 300 × (1+0,14) = 300 × 1,46 = 438 (грн); 
 
 
 

ЛІТЕРАТУРА 

  1. Р.Б.Тян, Б.І.Холод, В.А.Ткаченко Управління проектами. Підручник. Київ 2003
  2. Ф.Б.Эгьюли Управление проектом. Граид-Фаир
  3. В.Г.Балашов и др.. Механизмы управления организационными проектами. Москва 2003
  4. Ю.А.Авдеев Оперативное планирование в целевых программах. Одесса: Маяк 1990
Контрольна робота " Управління проектами "