Контрольна робота з "Маркетингу"
МІНІСТЕРСТВО Освіти І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ
Контрольна робота з маркетингу
Виконала :
студ. Гр
Перевірив:
Харків 2010 р.
Варіант 8
- Товарна політика підприємства: суть і формування на основі маркетингу.
Діяльність будь-якого комерційного підприємства здійснюється в постійно мінливій економічній ситуації. У залежності від галузі, ринку, ступеня державного регулювання економіки підприємство виявляється в умовах тієї чи іншої ринкової моделі. І щораз воно зіштовхується з поруч взаємозалежних проблем:
1. Які товари
варто робити й у яких
2. На яких ринках припускає працювати підприємство, тобто визначення кола потенційних покупців і попиту на пропоновану продукцію.
3. Яким чином ці продукти виготовити, за допомогою яких ресурсів, у тому числі кадрових і технологічних? І, отже, яка буде пропозиція цього товару?
4. Яка конкурентноздатність даного товару в порівнянні з товарами конкурентів?
Відповіді на всі ці питання і складають зміст товарної політики.
Товарна політика — це складова частина плану розвитку підприємства (бізнес-плану). Цей розділ плану розвитку буде згодом визначати всі інші. Вірніше сказати, що всі інші розділи плану розвитку підприємства будуть обґрунтовувати реалізацію товарної політики з позицій необхідної кількості різних видів ресурсів (технічних, технологічних, виробничих, матеріальних, трудових, фінансових і ін.).
Розробка товарної політики передбачає виконання наступного переліку робіт:
- комплексний аналіз можливостей діючих ринків з позиції забезпечення успішної реалізації попередньої номенклатури продукції, тобто оцінка ринків збуту;
- оцінка рівня конкурентноздатності власного товару й аналогічного товару, виробленого конкурентами;
- вибір найбільш сприятливих ринків і встановлення для кожного з них відповідної номенклатури продукції, обсягу реалізації, ціни;
- аналіз зміни виторгу, визначення її оптимальних обсягів і відповідних їм цін, а також розробка плану перспективної номенклатури продукції з урахуванням її конкурентноздатності.
По кожній товарній одиниці, включеній в асортиментний портфель в рамках проведеної товарної політики, приймається рішення про марочне найменування: використовувати єдину марочну назву для всіх товарів, чи назва фірми в сполученні з індивідуальними марками товарів, чи застосувати багатомарочний підхід (дві і більш марки для однієї товарної категорії).
Елементом товарної політики в рамках товарної одиниці є також ухвалення рішення про упакування товару, що сприймається як складова частина якості товару, що формує його образ, а також і образ підприємства; про маркірування товару; ухвалення рішення про сервісне обслуговування покупця.
Під сервісним обслуговуванням розуміється надання безкоштовних послуг, зв'язаних із самим реалізованим товаром. Прикладами сервісного обслуговування можуть служити навантаження товару, доставка в межах визначеної відстані, оформлення кредиту, гарантії, консультації, інструктаж і ін. Характерною рисою сервісних послуг є те, що ціна товару не зміниться в залежності від того, скористається ними чи покупець відхилить їх.
Вибір підприємством каналу поширення товару також є елементом товарної політики. Традиційний ланцюжок поширення товару: виробник — оптовик — роздрібний торговець — споживач. Але можуть бути й інші можливості поширення товару. Основою для вибору того чи іншого каналу є властивості самого товару, а також додаткові вимоги, пов'язані з порядком продажу, збереження й обслуговування даного товару.
Таким чином, товарна політика — багатомірна, складна сфера діяльності, що вимагає прийняття рішень про конкретні особливості товарної номенклатури, товарного асортименту, використання марочних назв, упакування, сервісних послуг, каналах розподілу товару.
Товар — це продукт праці, зроблений для продажу, з метою обміну на інші продукти праці чи гроші на ринку. У процесі обміну в товару виявляються дві властивості:
1. Властивість задовольняти які-небудь людські потреби, бути корисним для споживача, тобто мати суспільну корисність (споживчу вартість).
2. Властивість
обмінюватися на інший товар
(гроші) у визначених
Сучасне розуміння товару поширюється на усе, що здатне задовольнити різноманітні людські потреби: організації, особистості, ідеї, усі види людської діяльності. Що ж лежить в основі будь-якого товару?
Продукт праці, зроблений фірмою, ще не товар. Він проходить довгий шлях. Насамперед, він повинний мати визначений набір якісних характеристик: техніко-економічних, відповідності передбачуваному призначенню, екологічністю, ергономічністю, естетичністю. Набір якісних характеристик відповідає на запитання, який продукт зроблений. Але з погляду маркетингу важливо не те, якої бачить продукт виробник, а те, якої бачить цей продукт споживач. Тому якість — це те, що вважає таким споживач. І тому необхідно формування «образ» якості для різних споживачів і на різних ринках.
Найважливіша з таких мір — ухвалення рішення виробника про використання марочної назви.
Марка — ім'я, термін, знак, чи символ їхнє сполучення, призначене для ідентифікації товару і послуг одного продавця і диференціації їх від товарів і послуг іншого продавця, конкурента.
Якщо прийняте рішення про випуск марочного товару, то товар може мати марку виробника; або посередник привласнить йому приватну марку (марка посередника). Далі, марочна назва може бути індивідуальним, у цьому випадку застосовується багатомарочний підхід для однієї і тієї ж категорії товарів (наприклад, пральні порошки «Тайд», «Аріель» компанії «Проктер енд Гембл»), або колективним для товарного сімейства (наприклад, зубна паста «Колгейт»).
У комплекс заходів
для підтримки включається
Розрізняють внутрішнє упакування (безпосереднє вмістище товару) і зовнішнє упакування. Остання служить захистом для внутрішнього упакування і віддаляється при підготовці товару до використання.
Упакування виконує ряд функцій. Насамперед, вона ідентифікує товар і цим самої створює «образ» марки і виробника. Упакування використовується і як можливість для новаторства, реалізації нових ідей. Крім того, вона сприяє розвитку самообслуговування в торгівлі і свідчить про ріст статку споживача.
Немаловажне значення приділяється і такому елементу, як маркірування товару. Засобами маркірування є етикетки, ярлики, що несуть додаткову інформацію про даний товар, описуючи його. Таким чином, здійснюється також ідентифікація даного товару і його пропаганда.
Усі ці елементи створюють «образ» товару, відмінний від іншого товару, тобто роблять його товарною одиницею.
Товарна одиниця — відособлена цілісність, яка характеризується показниками якості, величини, ціни, специфічним оформленням, марочною назвою, упакуванням і маркіруванням.
І, нарешті, щоб дана товарна одиниця остаточно перетворилася в товар, необхідно використовувати такі інструменти. До них відносяться: грамотна реклама, налагоджений збут, що передбачає надання додаткових послуг і вигод (безкоштовна доставка, установка, налагодження, навчання і т.д.), ефективне обслуговування, міцні зв'язки з громадськістю, гнучка політика цін.
Усі товари, з якими зустрічаються покупці в побутовій і господарській діяльності, можуть бути об'єднані в однорідні групи по різних принципах.
Визначальною класифікаційною ознакою є мета застосування товару. Виходячи з цього принципу, усі товари підрозділяються на:
- товари, безпосередньо призначені для задоволення особистих потреб людей, тобто споживчі товари;
- товари, використовувані для продовження виробництва інших товарів, чи товари виробничого призначення (засобу виробництва).
У свою чергу, споживчі товари класифікуються ще по двох ознаках. Перша ознака — це ступінь чи довговічності матеріальної відчутності, тобто характер споживання. Відповідно до цієї ознаки виділяють три категорії споживчих товарів:
1. Товари короткострокового користування, застосовуються один чи кілька разів (газета, сірники, мило).
2. Товари тривалого користування, застосовуються багаторазово (автомобілі, холодильники, телевізори).
3. Послуги — це дії, що приносять людині корисний результат і задоволення. Послуги є об'єктом продажу (пошивши одягу, ремонт годин). Послуги невловимі, що означає неможливість їхнього транспортування, збереження, упакування. Багато послуг не можна відокремити від того, хто їх робить, наприклад послуги лікаря, вчителя, юриста.
Другою класифікаційною ознакою споживчих товарів є поводження покупця, його звички в споживанні. Відповідно до цієї ознаки виділяються:
1. Товари повсякденного попиту. Це товари, що купують не задумуючись і з мінімальними зусиллями на їхнє порівняння між собою: різні господарські дріб'язки, канцелярські приналежності, продукти повсякденного харчування й ін.
2. Товари попереднього вибору. До них відносяться товари, при покупці яких покупець порівнює ціну, якість, зовнішнє оформлення з аналогічними товарами, прикладає визначені зусилля по пошуку придатного товару (меблі, одяг, електропобутові товари й ін.).
3. Товари особливого попиту. Такі товари є або престижними, або модними. Ці товари, мають унікальні чи характеристики асоціюються з назвами відомих фірм-виробників. Наприклад, краватка від фірми «Діор».
Товари виробничого призначення (засобу виробництва) у залежності від ступеня їхньої участі в процесі виробництва підрозділяються на дві групи:
1. Засоби праці — товари, за допомогою яких здійснюється процес виробництва інших товарів. Вони протягом тривалого часу зберігають свою споживчу вартість.
2. Предмети праці — це товари, що цілком використовуються у виробництві протягом календарного року, переносячи свою вартість на готову продукцію.
З погляду маркетингового підходу всі товари можуть бути підрозділені на двох груп: стандартизовані і диференційовані товари.
Під стандартизованим товаром розуміється товар, пропонований різними підприємствами, але сприйманий покупцями як однорідний у всіх випадках. Наприклад, сільськогосподарські продукти, такі, як огірки, томати й ін. Покупців у даному випадку не цікавить, яке сільськогосподарське підприємство виростило цю продукцію. Товари, продавані на біржах, такі, як бавовна, сира нафта, метал, цінні папери, валюта, також є стандартизованими.
Під диференційованим товаром розуміється товар, пропонований різними підприємствами і сприйманий покупцями як різний у кожного продавця.
Більшість з
диференційованих товарів продаються
як фірмові товари. Під фірмовим
товаром розуміється
Слід зазначити,
що від кожного конкретного
Товарна політика підприємства передбачає формування товарного асортименту.
Товарний асортимент — група товарів, тісно зв'язаних між собою схожістю функціонування.
Асортиментна політика підприємства є важливим параметром впливу на збут. Кожен товарний асортимент вимагає особливої стратегії. У більшості підприємств роботу з кожною асортиментною групою товарів доручають окремій особі. Він приймає ряд рішень щодо широти товарного асортименту і товарів, його що уособлюють.
Товарний асортимент вважається «вузьким», якщо можна збільшити прибуток, доповнивши його новим товарами. І, навпаки, товарний асортимент «широкий», якщо прибуток можна збільшити, виключивши з нього ряд товарів. Широта асортименту в значній частині визначається тими цілями, що ставить перед собою підприємство. Якщо воно бажає поставити на ринок вичерпний асортимент, домагаючись значної частки товару даної групи на ринку, то товарний асортимент буде широкий. Але якщо підприємство зацікавлене у високій прибутковості свого бізнесу, воно буде мати звужений асортимент дохідних товарів.
З часом відбувається відновлення і насичення товарного асортименту новими товарами, що дає можливість підприємству:
- дістати додатковий прибуток, задовольняючи виниклу потребу;
- спробувати задовольнити дилерів, що скаржаться на проблеми існуючого асортименту;
- забезпечити більш високий рівень використання існуючих виробничих потужностей;
- стати ведучою фірмою з вичерпним асортиментом на даному товарному ринку;
- не допустити появи нових конкурентів на товарному ринку.
Якщо підприємство випускає кілька асортиментних груп товарів, то мова йде про товарну номенклатуру.
Товарна номенклатура — сукупність всіх асортиментних груп і товарних одиниць, пропонованих покупцям продавцем.
Так, наприклад, відома фірма «Ейвон» випускає три асортиментних групи товарів: косметика, ювелірні вироби і господарські товари. Кожна з них складається з декількох підгруп: наприклад, косметичні товари включають губну помаду, рум'яна, пудру й ін. Усього в товарну номенклатуру входить 1300 різних товарних одиниць.
Товарну номенклатуру підприємства можна охарактеризувати з погляду широти, насиченості, глибини, гармонійності.
Кількість асортиментних груп, що випускаються підприємством, свідчить про широту товарної номенклатури. Чим їх більше, тим більше широка номенклатура продукції, що випускається. Так, компанія «Проктер енд Гембл» випускає наступні асортиментні групи: миючі засоби, зубна паста, брускове мило, дезодоранти, памперси, кава й ін.
Чим більше число товарних одиниць входить в асортиментну групу, тим більше насичена товарна номенклатура. Так, в асортиментну групу «миючі засоби» даної компанії включається більш 20 найменувань різних пральних порошків, у тому числі «Тайд», «Каскад», «Аріель» і ін. У той же час фірма може запропонувати кілька варіантів кожного з наявного найменування товару. Наприклад, «Тайд» для ручного прання й автомата, з різними ароматами й у різному упакуванні, що свідчить про глибину товарної номенклатури.
І, нарешті, у залежності від того, в одній чи декількох сферах діє дана фірма, прагнучи завоювати міцну репутацію, можна говорити про більшу чи меншу гармонійність між товарами різних асортиментних груп. Зокрема, товарна номенклатура «Проктер енд Гембл» є негармонійної, тому що поряд з асортиментними групами, тісно зв'язаними між собою, випускає й інші (кава, чіпси), що свідчать про проникнення цієї фірми на інший ринок і завоюванні там міцної репутації.
Ці чотири параметри, що характеризують товарну номенклатуру, дозволяють підприємству визначити свою товарну політику. Воно може розширити свою діяльність чотирма способами: розширити товарну номенклатуру, включивши в неї нові асортиментні групи; збільшити насиченість уже наявних асортиментних груп, наблизивши до компаній з вичерпним асортиментом; запропонувати більше варіантів кожного з наявних товарів; і, нарешті, у залежності від того, в одній чи сфері в декількох буде діяти фірма, у більшому чи меншому ступені буде просліджуватися зв'язок між всіма асортиментними групами.
- Види маркетингу та їх характеристика.
Маркетинг означає концепцію управління фірмою або підприємством виходячи з умов розвитку ринку, формування економічної кон'юнктури і вимог споживачів.
Залежно від сфери і об'єкту застосування розрізняють наступні види маркетингу:
Внутрішній маркетинг пов'язаний з питаннями реалізації товарів і послуг в рамках однієї країни і обмежений її національними межами.
Експортний
маркетинг пов'язаний з ускладненням
функцій і задач в області
маркетингової діяльності фірми, оскільки
припускає додаткові
Імпортний маркетинг не пов'язаний з технологією просування товарів на ринок, організацією успішних продажів, ефективного збуту, припускає особливу форму досліджень ринку для забезпечення високоефективних закупівель.
Науково-технічний маркетинг торкається специфіки продажів і закупівлі результатів науково-технічної діяльності: патентів і ліцензій, і пов'язаний з підготовкою ліцензійних і патентних матеріалів для продажу, із задачами вивчення напрямі НТП, патентного права відповідних країн і т.д.
Маркетинг прямих інвестицій включає питання вивчення умов зарубіжної інвестиційної діяльності, більш глибокий і всесторонній аналіз можливостей роботи нового підприємства і його збутової активності, а також специфіки організації продажів на зовнішньому ринку з підприємства. Міжнародний маркетинг відрізняється глобальністю виробничо-збутових задач і властивий головним чином транснаціональним компаніям, охоплюючи ринкові території великого числа країн.
Маркетинг по видах товарів і послуг, або потоварний маркетинг, досліджує найдрібніші деталі і особливості організації ефективних продажів і забезпечення прибутковості підприємницької діяльності різного профілю підприємств залежно від особливостей продукції, здійснюваних видів робіт або що надаються клієнтам послуг, що випускається.
Маркетинг в
некомерційній сфері
Внутрішній маркетинг покликаний управляти даними вимірюваннями якості через проектування горизонтальних організацій, реінжинирінг, особливі методи найму, мотивації, навчання персоналу. Спочатку ці методи розглядалися автономними дисциплінами. Внутрішній маркетинг об'єднує їх під девізом “Клієнт завжди прав”.
Розглядаючи компанію як соціальну конструкцію, внутрішній маркетинг конкурує, як мінімум, з п'ятьма дисциплінами: теорії і соціології організацій, управління персоналом, загального управління якістю, бізнес-процесів. Через свою молодість навряд чи внутрішній маркетинг привнесе сьогодні відмінні від них концепції, дослідницькі традиції і інструменти. Швидше за все, йому належить об'єднати численні дисципліни.
Експортний маркетинг - експортер систематично обробляє закордонний ринок і пристосовує своє виробництво під вимоги цього ринку. При цьому експортер досліджує постійно цей ринок і намагається контролювати весь шлях товару до кінцевого споживача.
Імпортний маркетинг передбачає застосування специфічного дослідження внутрішнього і зовнішнього ринків для високоефективних закупівель за рубежем і реалізації в країні товарів і послуг.
1. Комплексне
дослідження ринку охоплює
вивчення маркетингового середовища;
аналіз сукупних характеристик ринку, кон'юнктурні дослідження і прогнози;
аналіз споживацьких властивостей конкретного товару і його поведінки на ринку, а також уявлень споживачів про належні характеристики товару;
аналіз фірмової структури ринку: фірм-покупців, фірм-конкурентів, фірм-нейтралів;
аналіз форм і методів збуту;
виявлення і вивчення ринкових сегментів;
вивчення споживачів (індивідуальних і колективних).
2. Аналіз виробничо-побутових
можливостей підприємства, дозволяє
співвіднести вимоги і запити
ринку з власними можливостями
і перспективами розвитку підпр
3. Розробка маркетингової
стратегії і програми, на основі
вищенаведених досліджень. Вони
включають прогнози розвитку
кон'юнктури ринку, мети, стратегію
і тактику поведінки
4. Здійснення
товарної політики є серією
конкретно реалізовуваних
5. Здійснення
цінової політики має на увазі
визначення цінової стратегії
поведінки фірм на ринку з
розрахунку на тривалу
6. Здійснення збутової політики припускає планування, і формування каналів збуту товарів підприємства по прямому або непрямому методу.
Міжнародний маркетинг функціонально перевищує внутрішній, оскільки підприємство збільшує асортимент продуктів, якщо має нагоду для експорту і імпорту. Отже, ускладнюються мета і задачі маркетингу. Перш за все необхідно упевнитися в доцільності виходу на міжнародний ринок, тобто з'ясувати, які перспективи можуть відкриватися в майбутньому і які загрози можуть виникнути. Далі розв'язуються задачі: яку продукцію може запропонувати підприємство (стару або нову, готову або напівфабрикат), як вийти на ринок і визначити покупця, які можуть бути результати участі в міжнародному бізнесі.
Міжнародний маркетинг є виразом ділової активності компаній, діючих на ринках з метою отримання прибутку більш, ніж в одній країні. Істотна відмінність у визначеннях внутрішнього і міжнародного маркетингу полягає в тому, що маркетингова діяльність у разі міжнародного маркетингу відбувається більш, ніж в одній країні. Ця, на перший погляд, незначна відмінність пояснює складності і різноманіття в міжнародних маркетингових операціях. Маркетингові поняття, процеси і принципи універсальні, і задача маркетолога точно така ж незалежно від того, де він займається бізнесом - в Техасі, Танзанії або Україні. Метою маркетингу є отримання прибутку за допомогою просування, формування цін і розповсюдження продуктів, для яких існують ринки. Якщо сказане є доводом, тоді в що ж різниця між внутрішнім і міжнародним маркетингом?
Відповідь полягає не в різних концепціях маркетингу, а в середовищі, в межах якого повинні бути виконаний плани маркетингу.
Особливість іноземного маркетингу визначається областю незнайомих проблем, для вирішення яких необхідний цілий ряд стратегій, методів і прийомів, необхідних для того, щоб справитися з різними рівнями невизначеності, з якими зустрічаються на іноземних ринках.
Слід усвідомити, що конкуренція, юридичні обмеження, державне управління, погода, непостійні споживачі і інші неконтрольовані чинники часто впливають на прибутковий результат, апробовують плани маркетингу і вносять в них корективи. Із загальної концептуальної ідеології ринку виходить, що неможливо вплинути на ці некеровані чинники, але маркетологи повинні в умовах вільного ринку уміти адаптувати до них свою діяльність для досягнення позитивного результату. Фактично, маркетинг є наукою, здатною формувати керовані елементи маркетингових рішень (якість продукту, ціна, просування і розподіл) в рамках некерованих чинників ринку (конкуренція, політика, закони, поведінка споживачів, рівень технологій і т.д.) для досягнення заданої маркетингової мети. Навіть за умови ухвалення принципів і концепцій маркетингу у всьому світі середовище, в межах якого маркетолог повинен здійснювати маркетингові плани, може істотно мінятися і, як правило, істотно міняється від країни до країни. Дозвіл труднощів, створюваних різними середовищами, є першорядною турботою маркетологів, що займаються задачами міжнародного маркетингу.
Маркетинг прямих інвестицій і в некомерційній сфері діяльності Маркетинг прямих інвестицій і в некомерційній сфері діяльності.
З погляду теорії, маркетинг прямих інвестицій - це комплексна, програмна діяльність, направлена на формування виробничий - економічних рішень в області інвестицій, відповідних реальним потребам кінцевих споживачів і інтересам потенційних інвесторів. З погляду практики – це синтез маркетингу і реальної інвестиційної діяльності.
Саме маркетинг з його інструментарієм і методиками здатний чітко визначити круг учасників інвестиційного ринку, потреби і мету реципієнтів (промислових підприємств), інвесторів і посередників, що взаємодіють на ньому, тобто найбільш ефективно звести інвестиційний попит і інвестиційну пропозицію.
Який же організаційний механізм упровадження і функціонування на промисловому підприємстві маркетингу прямих інвестицій? Залежно від масштабу підприємства і його фінансово-економічного положення це може бути як відособлений відділ, так і колегіальний орган, але в обох випадках він повинен складатися з компетентних фахівців по маркетингу, корпоративним питанням, фінансовому аналізу, бізнес плануванню, фондовим операціям. Але, що найголовніше інвестиційний маркетинг повинен бути запитаний вищим менеджментом підприємства і його основними акціонерами, оскільки в більшості випадків залучення прямих (стратегічних) інвестицій поєднується з перерозподілом прав власності на підприємстві.
Маркетинг спочатку є концепцією, що служить досягненню максимально можливого за умов, що склалися, результату діяльності ринкових суб'єктів, визначуваного корпоративними місією і метою. Це можливо при дотриманні трьох основних умов:
створенні відповідного внутрішнього середовища суб'єкта;
адекватному реагуванні суб'єкта на вивчений попит, що реально пред'являється;
формуванні попиту шляхом комунікативних і інших маркетингових дій.
В некомерційній
сфері цілеспрямованим

- Контрольна робота з «Математичне моделювання технологічних процесів»
- Контрольна робота з «Методи соціальної роботи з наркозалежними»
- Контрольна робота з «Методологія і технологія управління проектами»
- Контрольна робота з "Митне регулювання"
- Контрольна робота з «Митне регулювання»
- Контрольна робота з «Митне регулювання»
- Контрольна робота з «Міжнародна економіка»
- Контрольна робота з "Логiстики"
- Контрольна робота з «Логіка»
- Контрольна робота з "Логістики"
- Контрольна робота з "Макроекономіки"
- Контрольна робота з «Маркетинг інтелектуальної власності»
- Контрольна робота з „Маркетингу”
- Контрольна робота з «Маркетингу»