Контрольна робота з "Логiстики"

Міністерство освіти та науки України

Хмельницький  національний університет

Факультет дистанційного навчання

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1

 

З дисципліни: Логістика

 

Варіант № 1

 

 

 

 

Зміст

стор.

1.Завдання          2

2. Складські логістичні функції й операції на складах  5

3. Формування системи логістичного сервісу    13

Задача 1          22

Задача 26          24

Задача 27          28

Задача 31          29

Література          32

 

 

 

 

 

 

Варіант 1

1. Складські  логістичні функції й операції  на складах.

2. Формування системи логістичного сервісу

Задача 1

З метою  удосконалення управління запасами продукції в роздрібної торгівлі, розрахувати коефіцієнти варіації попиту для трьох видів продукції  та визначити приналежність кожного  виду до груп Х, Y, Z. Запропонувати заходи з урахуванням отриманих результатів.

Таблиця 1 – Обсяг реалізації продукції  по кварталах

Вид виробу	Обсяг реалізації по кварталах, тис. грн
	Магазин №1				Магазин №2
	І	ІІ	ІІІ	ІУ	І	ІІ	ІІІ	ІУ
1	150	180	160	140	310	330	360	380
2	240	270	260	225	300	280	215	250
3	160	280	480	120	860	520	160	440

 

Задача № 26

Підприємству  необхідно забезпечити виконання замовлення в обсязі 320 одиниць, що дозволить стабілізувати його фінансове становище й утримати позиції на ринку. Безперервність виробничого процесу прямо пов'язана з безперебійністю поставок сировини.

У свою чергу, ступінь конкурентоспроможності виробу в значній мірі залежить від  якості вихідної сировини, а також  від його вартості. Виходячи із цього, відділу постачання й збуту продукції  варто визначити на альтернативній основі постачальника продукції, який би гарантував високу якості сировини при мінімальних витратах на доставку й закупівлю сировини. Характеристика підприємств і постачальників представлена в табл.1,2.

Таблиця 26 - Характеристика постачальників

Ресурси	Норма витрат ресурсу, кг	Завод №1		Завод №2
		Відстань до заводу, км	Ціна сировини, грн	Відстань до заводу, км	Ціна сировини, грн
Ресурс «А»	7,8	565	56	410	60
Ресурс «Б»	12,2	565	115	410	117

Поставки  сировини можна організувати різними видами транспорту:

- автомобільний  - 6,9 грн/км; - залізничний - 5,8 грн/км; - авіатранспорт - 28 грн/км

Вибір постачальника й виду транспорту повинен забезпечити найменші транспортно-заготівельні видатки, а також видатки по закупівлі  сировини. На величину собівартості виробу впливають загально фірмові витрати, у які крім витрат на доставку сировини входять також і витрати по зберіганню ресурсів у запасі.

Річні витрати по зберіганню одиниці ресурсу А – 4,3 грн, ресурсу Б – 6,2 грн відповідно. Які рішення необхідно прийняти менеджерові відділу постачання й збуту по оптимізації процесу забезпечення підприємства необхідними ресурсами? Як розрахувати оптимальний обсяг партії поставки по кожному ресурсі? Який з моделей керування запасами варто віддати перевагу? Який зі способів перевезення буде найдешевшим?

Побудувати  графік поставок ресурсів «А» і «Б»  на рік; визначити дату 1-ї поставки ресурсів, з обліком того, що на фірмі  є торішні залишки ресурсів у кількості: по ресурсі «А» - 320 кг; по ресурсі «Б» - 410 кг.

Норма витрат на виготовлення виробу ресурсу А – 7,8кг, ресурсу Б – 12,2кг.

Таблиця 27 - Вихідні дані

Умовні  позначення
а1	а2	а3	а4	а5	а6	а7	а8	а9	а10	а11	а12	а13
3370	5565	556	1115	4410	660	1117	44,3	66,2	3320	4410	77,8	112,2

Задача 27

У таблиці 28 наведено загальний список послуг, які фірма може надати в процесі реалізації своєї продукції, а також час, необхідний для надання кожної окремої послуги. Однак фактично фірма надає тільки послуги № 1, 3, 7, 8 і 10.

Таблиця 28 - Перелік послуг, які фірма може потенційно надати

Номер послуги	Час, необхідний для надання послуги, люд./год.
1	5 2
2	2
³	1
4	5
5	0,5
6	0,8
7	1
8	3
9	8
10	3

 

Задача 31

З метою  удосконалення управління запасами продукції в роздрібної торгівлі, розрахувати коефіцієнти варіації попиту для трьох видів продукції (табл..32) та визначити приналежність кожного виду до груп Х, Y, Z. Запропонувати заходи з урахуванням отриманих результатів.

Таблиця 32 – Обсяг реалізації продукції  по кварталах

Варіант	Вид виробу	Обсяг реалізації по кварталах, тис. грн
		Магазин №1				Магазин №2
		І	ІІ	ІІІ	ІУ	І	ІІ	ІІІ	ІУ
1	1	150	180	160	140	310	330	360	380
	2	240	270	260	225	300	280	215	250
	3	160	280	480	120	860	520	160	440

 

 

1. Складські логістичні функції й операції на складах

Переміщення матеріальних потоків логістичним ланцюгом неможливе без концентрації у певних місцях необхідних запасів, для зберігання яких призначено відповідні склади. Переміщення через склад пов’язано з витратами праці, що збільшує вартість товару. Тому склад необхідно розглядати не ізольовано, а як інтегровану складову частину логістичного ланцюга. Тільки такий підхід дозволить забезпечити успішне виконання основних функцій складу і досягнення високого рівня рентабельності.

Склади  – це будівлі, споруди та різноманітні пристрої, призначені для приймання, розміщення і зберігання товарів, які надійшли на них, підготовки їх до споживання і відпускання споживачу.

Розповсюдженою  є думка про те, що склади утворюються  винятково для зберігання матеріальних цінностей. Однак на складах не створюються нові матеріальні цінності, додаткова споживча вартість, тому зберігання як самоціль не приносить ніякої користі.¹ Як правило, якість вантажів може тільки погіршуватися від зберігання на складі, а у фінансовому відношенні цілеспрямоване зберігання вантажів на складі може призвести тільки до збитків, оскільки:

по-перше, матеріальні цінності, які зберігаються на складі, тимчасово виключені з  фінансового обігу, хоча на їх придбання  та виготовлення витрачено деякі  ресурси;

по-друге, саме складування вантажів вимагає певних витрат.

Насправді жоден вид матеріальних ресурсів не виробляється для того, щоб потім  зберігати їх на складах. І все  ж таки склади є широко розповсюджені  у всіх галузях економіки, у промисловості, на транспорті, в оптовій і роздрібній торгівлі, будівництві, сільськогосподарському виробництві тощо. Це пояснюється тим, що в сучасних умовах склади виконують ряд істотних функцій:

1. Перетворення  виробничого асортименту в споживчий  відповідно до попиту і з  метою виконання замовлень клієнтів.

2. Складування  і зберігання продукції з метою  вирівнювання тимчасового, кількісного  та асортиментного розривів між  виробництвом і споживанням продукції,  що дає змогу здійснювати безперервне  виробництво і постачання на  базі створюваних товарних запасів, а також у зв’язку із сезонним споживанням деяких видів продукції.

3. Консолідація  і розукрупнення вантажів –  склад може здійснювати функцію  об’єднання (консолідації) невеликих  партій вантажів для декількох  клієнтів, до повного завантаження  транспортного засобу, що сприяє зменшенню транспортних витрат. У той же час на склад можуть надходити вантажі від виробників, призначені декільком замовникам, які потім розділяються на більш дрібні партії згідно із замовленнями і відправляються кожному споживачу.

4. Надання  послуг. Очевидним аспектом цієї  функції є надання клієнтам  різних послуг, які забезпечують  фірмі високий рівень обслуговування  споживачів.

Метою створення складів у системах логістики є не збереження матеріальних ресурсів, а перетворення параметрів матеріальних потоків для їх найбільш ефективного використання.

Під параметрами  розуміють розміри і склад  транспортних партій вантажів, тип  і спосіб упакування, кількість найменування вантажів у транспортних партіях, час  прибуття і відправлення транспортних партій та інше.²

Об’єктивна  необхідність у спеціально обладнаних місцях для зберігання запасів існує  на всіх стадіях руху матеріального  потоку, починаючи від первинного джерела сировини і закінчуючи кінцевим споживачем. Цим пояснюється досить велика номенклатура складів.

Основними класифікаційними ознаками яких є такі:

1) по  відношенню до функціональних  базисних сфер логістики: склади  постачання; склади виробництва;  склади розподілу;

2) за  видом продукції, яку зберігають: склади сировини, матеріалів, комплектуючих; склади незавершеного виробництва; склади готової продукції; склади тари; склади зворотних відходів;

3) по  відношенню до логістичних посередників: власні склади підприємств; склади  логістичних посередників (торгових, транспортних, експедиторських, вантажопереробних і т.п.);

4) за  функціональним призначенням: склади  буферних запасів, призначені  для забезпечення виробничого  процесу (склади матеріальних  ресурсів і незавершеного виробництва,  виробничих, страхових, сезонних  та інших видів запасів); склади перевалки вантажів (термінали) у транспортних вузлах, при виконанні змішаних, комбінованих, інтермодальних та інших перевезень; склади комісіюнування, призначені для формування замовлень відповідно до специфічних вимог клієнтів; склади зберігання, які забезпечують збереження і захист складованих виробів; спеціальні склади (митні склади, склади тимчасового зберігання, тари, зворотних відходів і т.п.);

5) за  продуктовою спеціалізацією –  вузькоспеціалізовані (для одного  або декількох найменувань продукції); обмеженого асортименту; широкого асортименту.

Склади  можуть також бути класифіковані  за видом власності, за технічною  оснащеністю, за наявністю зовнішніх  під’їзних колій, за видом складських будівель і споруд, за технічною конструкцією.

Логістичний процес на складі значно ширший, ніж технологічний процес,³ і включає:

- постачання запасів;

- контроль за постачаннями;

- розвантаження і приймання вантажів;

- внутрішньоскладське транспортування і перевалку вантажів;

- складування і зберігання вантажів;

- комплектацію замовлень клієнтів та відвантаження;

- транспортування й експедицію замовлень;

- збір і доставку порожніх товароносіїв;

- контроль за виконанням замовлень;

- інформаційне обслуговування складу;

- забезпечення обслуговування клієнтів (надання послуг).

Функціонування  всіх складових логістичного процесу  потрібно розглядатися у взаємозв’язку  і взаємозалежності. Такий підхід дозволяє не лише чітко координувати діяльність служб складу, але й  є основою планування та контролю за просуванням вантажу на складі з мінімальними витратами.⁴

Розвантаження і приймання вантажів. Під час  здійснення цих операцій необхідно  орієнтуватися на умови постачання укладеного договору. Спеціальне обладнання місць розвантаження і правильний вибір вантажно-розвантажувального устаткування дозволяють ефективно проводити розвантаження (у найкоротший термін і з мінімальними втратами вантажу), у зв’язку з чим скорочуються простої транспортних засобів, а, отже, знижуються витрати обігу.

Проведені на даному етапі операції включають:

- розвантаження транспортних засобів;

- контроль документальної та фізичної відповідності замовлень постачання;

- документальне оформлення прибулого вантажу через інформаційну систему;

- формування складської вантажної одиниці.

Внутрішньоскладське транспортування передбачає переміщення вантажу між різними зонами складу. Транспортування всередині складу повинно здійснюватися за мінімальної тривалості в часі та просторі наскрізними “прямоточними” маршрутами. Кількість перевалок з одного виду обладнання на інше також повинно бути мінімальною.

Складування і зберігання полягає у розміщенні й укладанні вантажу на зберігання. Основний принцип раціонального  складування – ефективне використання обсягу зони зберігання. Передумовою  цього є оптимальний вибір системи складування і, в першу чергу, складського устаткування. Обладнання для зберігання повинно відповідати специфічним особливостям вантажу і забезпечувати максимальне використання висоти і площі складу. При цьому простір під робочі проходи повинен бути мінімальним, але з урахуванням діючих норм.⁵ Для впорядкованого зберігання вантажу та економного його розташування використовують систему адресного зберігання за принципом жорсткого (фіксованого) або вільного (вантаж розташовується в будь-якому вільному місці) вибору місця складування.

Процес  складування і зберігання включає:

- закладання вантажу на зберігання;

- зберігання вантажу і забезпечення відповідних для цього умов;

- контроль за наявністю запасів на складі, здійснюваний через інформаційну систему.

Комплектація  замовлень і відвантаження. Процес комплектації зводиться до підготовки товару відповідно до замовлень споживачів. Комплектація і відвантаження замовлень  включають:

- отримання замовлення клієнта;

- відбір товару кожного найменування згідно із замовленням клієнта;

- комплектацію відібраного товару для конкретного клієнта відповідно

до  його замовлення;

- підготовку товару до відправлення (укладання в тару, на товароносій);

- документальне оформлення підготовленого замовлення і контроль за підготовкою замовлення;

- об’єднання замовлень клієнтів у партію відправлення й оформлення транспортних накладних;

- відвантаження вантажів у транспортний засіб.

Транспортування й експедиція замовлень можуть здійснюватися  як складом, так і самим замовником. Останній варіант виправдує себе лише тоді, коли замовлення роблять партіями, рівними місткості транспортного засобу, і при цьому запаси споживача не збільшуються. Найбільш поширена й економічно виправдана централізована доставка замовлень складом. У цьому випадку завдяки об’єднанню вантажів і оптимальних маршрутів доставки досягається значне скорочення транспортних витрат і з’являється реальна можливість здійснювати постачання дрібними і частішими партіями, що призводить до скорочення зайвих запасів у споживача.

Збір  і доставка порожніх товароносіїв відіграють істотну роль у статті витрат. Товарні  носії (піддони, контейнери, тара –  устаткування) під час внутрішньо міських перевезень найчастіше бувають  багато обіговими, а тому вимагають  повернення відправнику. Ефективний обмін товарних носіїв можливий лише в тих випадках, коли достовірно відомо їх оптимальна кількість і чітко виконується графік їх обміну зі споживачами.

Інформаційне обслуговування складу передбачає управління інформаційними потоками і пов’язує функціонування всіх служб складу.⁶ Залежно від технічного забезпечення управління інформаційними потоками може бути як самостійною системою (на механізованих складах), так і складовою підсистемою загальної автоматизованої системи управління матеріальними та інформаційними потоками (на автоматизованих складах).

Інформаційне  обслуговування охоплює:

- обробку вхідної документації, пропозиції щодо замовлень постачальників;

- оформлення замовлень постачальників;

- управління прийомом і відправленням;

- контролювання наявності на складі;

- прийом замовлень споживачів;

- оформлення документації відправлення;

- оптимальний вибір партій відвантаження і маршрутів доставки;

- обробку рахунків клієнтів;

- обмін інформацією з персоналом усіх рівнів;

- різну статистичну інформацію.

Забезпечення  обслуговування клієнтів (надання послуг). Склад може забезпечувати такі види послуг: ⁷

- сортування і маркірування товарів; повну перевірку якості товарів, які постачаються;

- фасування й пакування;

- зміна замовлення;

- експедиторські послуги із здійсненням розвантаження;

- інформаційні послуги;

- укладення договорів із транспортними агенціями;

- надання оренди складського простору споживачам;

- дезінфекцію вантажів та ін.

Відповідно  до принципової схеми технологічного процесу і з метою чіткої організації робіт рекомендується складати технологічні карти, які розроблюються відповідно до конкретних умов складу. ⁸

Логістичні функції  складів реалізуються в процесі  здійснення окремих логістичних  операцій. В залежності від типів і видів складів відповідно є і різні комплекси виконуваних складських операцій. В цілому комплекс складських операцій представляє собою наступну послідовність: розвантаження транспорту ; приймання товарів ; розташування на збереження (розкладка товарів по стелажах, в штабелі і ін.) ; вибирання товарів із місць збереження ; комплектування і пакування товарів ; навантаження ; внутріскладське переміщення вантажів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Формування системи логістичного  сервісу

Сучасна вітчизняна і світова практика свідчать про зростання ролі послуг у конкурентноздатності підприємств на ринках збуту. Це пояснюється в першу чергу тим, що в сучасній економіці чітко простежується напрямок розвитку сукупної пропозиції “товару – послуги”. Покупець фактично здобуває не тільки товар як фізичний об’єкт, але і послуги, які супроводжують його продаж. У цих умовах для більшості споживачів стала важливою не сама пропозиція, а, скоріше, суб’єктивний спосіб її сприйняття.

Тому  в останні роки прерогативою логістики  поряд з управлінням матеріальними  потоками є й управління сервісними потоками. Крім того, логістичний підхід виявився ефективним і для підприємств, які тільки надають послуги (транспортні, експедиторські, вантажопереробні та ін.).⁹

Зокрема на Заході широко використовуються поняття  “логістика сервісного відгуку” (SRL), що визначається як процес координації  логістичних операцій, необхідних для  надання послуг найефективнішим  щодо витрат і задоволення запитів  споживачів способом. SRL – підхід є найчастіше основним стратегічним елементом менеджменту багатьох закордонних фірм, які надають послуги. Критичними елементами цього підходу є прийом замовлень на послуги і моніторинг надання послуг. Як і матеріальні потоки, потоки послуг поширюються у певному середовищі доставки (для готової продукції – у розподільчій мережі), у якій існують ланки логістичної системи, логістичні канали, ланцюги і т.д. Цю мережу потрібно побудувати так, щоб з максимальною ефективністю задовольняти вимоги клієнтів щодо рівня обслуговування. Прикладами подібних мереж є мережі станцій технічного обслуговування і пунктів автосервісу автомобілебудівних фірм, мережі передпродажного і після продажного сервісу більшості фірм, які виробляють промислові електропобутові товари і т.п.

Таким чином, предметом логістичного сервісу  є певний комплекс (набір) відповідних  послуг.

Послуга в узагальненому розумінні - це деяка  дія, що приносить користь споживачу. Послуга як продукт праці має  споживчу вартість, і це визначає її товарний характер, який виражається в здатності бути реалізованою споживачами як своєрідний товар. Ця риса споріднює послуги з матеріальним товаром.¹⁰ При цьому вартість сервісних послуг іноді може перевершувати витрати безпосередньо на виробництво продукції.

Робота  з надання послуг, тобто із задоволення  будь-чиїх потреб, називається сервісом. Сервіс нерозривно пов’язаний з розподілом і є комплексом послуг, які надаються  в процесі замовлення, купівлі, постачання і подальшого обслуговування продукції.

Виходячи з цього логістичний сервіс може бути реалізований тільки в сферах розподілу і обігу, він є певною сукупністю послуг, які надаються в процесі безпосереднього постачання товарів споживачам, що є завершальним етапом просування матеріального потоку логістичними ланцюгами.

Відповідно  об’єктом логістичного сервісу виступають конкретні споживачі матеріальних потоків.

Логістичне  сервісне обслуговування споживачів може здійснюватися як самим виробником, так і торгово-посередницькою структурою, а також спеціалізованими транспортно-експедиційними фірмами.¹¹ Це залежить від виду логістичної системи, рівня вимог споживачів і стратегії постачальника (виробника, торгового посередника).

Виходячи  на ринок логістичних послуг, продуценти повинні враховувати основні  характеристики даної товарної категорії, які визначають умови і параметри логістичної діяльності. Такими характеристиками є:

- неможливість відчути послуги “на дотик”. Виявляється в складності специфікації послуг сервісною фірмою, а також у складності їх оцінки покупцем;

- невіддільність від джерела. Логістичні покупки як форма діяльності невіддільні від свого джерела на відміну від матеріального товару, який може існувати належно від присутності або відсутності його джерела (продуцента);

- мінливість якості. Якість логістичних послуг виявляє тенденцію до коливань залежно від ступеня досконалості логістичної системи, вимог клієнтів, впливу багатьох випадкових факторів;

- адресність послуг. Логістичні послуги надаються замовнику безпосередньо. Це відрізняє їх від товару в матеріальному вигляді, який випускається, орієнтуючись, як правило, не на конкретного споживача, а на загальний попит цільового ринку;

- унікальність для одержувача. Кожна логістична послуга, яка надається, унікальна для одержувача. Інша подібна послуга буде відрізнятися від попередньої за своїми параметрами, термінами, якістю, умовами виробництва і споживання;

- неможливість накопичення послуг. Послуги не можна зробити про запас, їх не можна складувати, тобто накопичення “запасу” даного виду продукції неможливе;

- еластичність попиту. Перевагою логістичних послуг порівняно із товаром у матеріальному вигляді є їх велика еластичність на ринку збуту. ¹²У нормальних економічних умовах дуже швидко зростає попит на логістичні послуги зі зниженням на них цін і збільшенням доходів підприємств – споживачів. При чому темпи зростання попиту на логістичне обслуговування значно перевищують його динаміку на матеріальні товари;

- оперативність. На відміну від товарів у матеріальному вигляді або інших видів діяльності, де швидкість і стрімкість виконання робіт не завжди є позитивними щодо кінцевого результату, логістичні послуги, як правило, дають тим більший економічний ефект, чим швидше відбувається їх реалізація. Дуже часто саме оперативність послуг залучає потенційних замовників.

Зазначені характеристики і особливості просування послуг відіграють важливу роль у логістичному процесі при дистрибуції товарів.

Природа логістичної  діяльності передбачає можливість надання  споживачу матеріального потоку різноманітних логістичних послуг. В цілому всі роботи й операції в сфері логістичного обслуговування можна класифікувати за такими ознаками:¹³