Контрольна робота з «Маркетингу»
Міністерство освіти І науки молоді та спорту україни
національнИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Контрольна робота з дисципліни
«Маркетинг»
| Виконала студентка Малиновська Інна Олександрівна |
| Факультет ОФПД Курс VІ ск Група 1 Облік і аудит |
| Перевірила: Шаповал О.Ф
|
КИЇВ – 2012
Варіант №12
Види та класифікаційні ознаки маркетингових досліджень
Варіант № 40
Зміст концепції життєвого циклу товарів, характеристика стадій
1) Види та класифікаційні ознаки маркетингових досліджень
Маркетингові дослідження являють собою збір, обробку та аналіз даних з метою зменшення невизначеності, супутньої прийняття маркетингових рішень. Досліджень піддаються ринок, конкуренти,споживачі, ціни, внутрішній потенціал підприємства. Дослідження ринку припускає з'ясування його стану тенденцій розвитку, що може допомогти виявити недоліки сьогоднішнього положення на ринку і підказати можливості та шляхи його покращення, але це тільки частина проблем, що визначають зміст маркетингових досліджень в цілому. Маркетингові дослідження — це одна з основних функцій маркетингу, оскільки результати проведення їх виступають основою для реалізації всіх інших функцій маркетингу. При цьому система маркетингових досліджень є складовою частиною маркетингової інформаційної системи (МІС).
У ринковій економіці проведення маркетингових досліджень — об'єктивна необхідність, затим що результати маркетингових досліджень мають бути основою для ухвалення рішень, пов'язаних з вибором ринку, діяльністю на ринку, визначенням обсягу продажів, прогнозуванням і плануванням ринкової діяльності, з розв'язанням інших проблем підприємств, що функціонують на ринку.
У системі маркетингу кожну проблему розглядають як елемент загальної ситуації на ринку у зв'язку із зовнішніми і внутрішніми умовами.
Економічні ситуації на ринку різноманітні. Однак загалом їх можна диференціювати за мірою насиченості. В умовах насиченого ринку (збалансованого) попит і пропозиція відповідають один одному.
Якщо ж ринок ненасичений (незбалансований), попит і пропозиція не відповідають один одному.
Відповідно до цього проблематика, що потребує дослідження, і характер даних, які використовують, будуть різними. Так, насичений ринок пов'язаний переважно з проблематикою стимулювання продажу і потребує даних про причини зниження обсягів збуту, зростання товарних запасів, про наміри і смаки споживачів, про оцінку ефективності реклами, наявність конкурентів, товарів-замінників і т. ін.
Основними проблемами ненасиченого ринку є проблеми зростання товарних ресурсів, ефективного використання їх тощо. Тут потрібні дані про тенденції і перспективні потреби ринку, про джерела товарного забезпечення і под.
Важливо також враховувати специфіку тієї або іншої товарної групи, впливи багатьох чинників, які визначають ситуацію на ринку, загальні й індивідуальні умови реалізації товарів тощо. Так, загальні умови реалізації визначаються чинниками загальноекономічного характеру (доходи, ціни, структура насичення), окремі умови — чинниками індивідуального характеру (якість виробу, упакування, метод продажу і т. ін.).
Згідно з Міжнародним кодексом ЄСОМАР маркетингові дослідження — це системне збирання і об’єктивний запис, класифікація, аналіз і узагальнення даних щодо поведінки, потреб, відносин, вражень, мотивацій і т.д. окремих осіб і організацій в контексті їхньої економічної, політичної, суспільної і побутової діяльності.
Американська асоціація маркетингу визначає маркетингові дослідження як функцію, що є з’єднувальною ланкою між споживачем, клієнтом, громадськістю і товаровиробником за допомогою інформації. Остання використовується для з’ясування та визначення маркетингових проблем; для генерування, поліпшення й оцінювання маркетингових дій; для моніторингу маркетингової діяльності; для поліпшення розуміння маркетингу як процесу. Маркетингове дослідження уточнює інформацію, необхідну для пошуку цих даних, розробляє метод збирання інформації, керує і спрямовує його процесом збирання даних, аналізує результати, повідомляє про знахідки та їх запровадження.
Роль маркетингових досліджень полягає в оцінці маркетингових ситуацій, забезпеченні інформацією, яка уможливлює створення ефективної маркетингової програми підприємства. Оновою для прийняття управлінських рішень, забезпечення процвітання та вчасного реагування на збиткові явища, пластичності та гнучності роботи підприємства є володіння інформацією. Саме володіння інформацією про навколишній світ, тенденції та попит і забезпечується знанням і вмінням розуміти результати маркетингових досліджень.
Мета маркетингових досліджень полягає в ідентифікації як проблем, так і можливостей підприємства посісти конкурентну позицію на конкретному ринку в конкретний час, знизити міру ризику і невизначеності, збільшити ймовірність успіху маркетингової діяльності. Після визначення мети маркетингового дослідження, розроблення програми його здійснення необхідно зібрати і проаналізувати дані про зовнішнє середовище. З метою якнайбільшої конкретизації інформації слід збирати первинні та вторинні дані (у разі потреби їх може бути й більше).
Первинні дані — інформація про стан ринку і всі його елементи з перших вуст. Виробниками й носіями первинної маркетингової інформації є споживачі. Маркетологам дуже важливо зберігати нейтралітет, щоб не нав'язувати респондентам "правильну" відповідь.
Вторинні дані — інформація з так званих вторинних джерел (статистичні довідники, періодика, теле-, радіопередачі тощо) стосовно одного з елементів ринку, наприклад споживачів.
Первинні дані, як правило, достовірніші, проте дорожчі, до того ж їх важче збирати й опрацьовувати.
Принципові переваги первинних даних:
• збираються з огляду на цілі дослідження (застарілу інформацію не збирають і не використовують);
• методологія збирання даних контролюється і відома компанії;
• результати доступні для компанії, яка може забезпечити їх таємність для конкурентів;
• відсутні суперечливі дані з різноманітних джерел;
• надійність може бути визначена за бажанням;
• якщо повторна інформація не відповідає на всі запитання, то збирання і аналіз первинних даних — єдиний спосіб одержати необхідні дані.
Недоліки первинних даних:
• для збирання інформації потрібно багато часу й коштів;
• окремі види інформації неможливо отримати (наприклад, дані про перепис);
• обмежений характер підходу компанії до збирання первинної інформації;
• неспроможність фірми збирати дані.
Незалежно від того, чи вистачає вторинної інформації для прийняття рішення, первинні дані слід збирати лише після того, як зібрано вторинну інформацію. Щоб визначити загальну цінність вторинної інформації, дослідник має порівняти її переваги та недоліки.
Переваги вторинної інформації:
• багато її видів значно дешевші, оскільки не потрібно збирати нові дані (це стосується, зокрема, матеріалів фірм, галузевих публікацій, урядових видань, періодичної преси);
• інформацію зазвичай збирають й аналізують швидко (матеріали фірм, галузеві й урядові видання, монографії, періодичні публікації, що зберігаються в бібліотеках);
• часто існує кілька джерел інформації, що дає змогу виявляти різноманітні підходи, одержувати великі обсяги інформації і порівнювати одержані дані. Скориставшись лише первинною інформацією, фірма отримає обмежений обсяг даних;
• джерела інформації (наприклад, урядові) можуть містити дані, які фірма не може одержати;
• інформація, узята з незалежних джерел, як правило, достовірна; вона стає у пригоді тоді, коли потрібний попередній аналіз. Пошук вторинної інформації також часто допомагає дослідникові конкретизувати завдання перед збиранням первинних даних. Крім того, завдяки вторинній інформації можна отримати різнобічне уявлення про досліджувані проблеми. Недоліки вторинної інформації.
• невідповідність інформації цілям дослідження через неповноту та надто загальний характер;
• застарілість даних;
• невідомість методології збирання даних (наприклад, розмір вибірки, термін виконання досліджень). Ступінь достовірності зібраної, проаналізованої та рекомендованої інформації може виявитися недостатнім; тому слід самостійно визначати, чи збиралися дані об'єктивно, без перекручувань. Це особливо важливо, коли дослідник зацікавлений у результатах. Тому варто вивчати не лише кінцеві результати, а й фактичні дані;
• опублікування не всіх результатів досліджень, що часто пов'язано з небажанням фірми надати інформацію конкурентам;
• отримання суперечливих даних, тому, можливо, постане потреба у збиранні нової (первинної) інформації;
• ненадійність в окремих випадках отриманої інформації, оскільки більшість досліджень неможливо повторити.
Існують два види вторинної інформації — внутрішня і зовнішня.
Внутрішню вторинну інформацію можна одержати в документаційному забезпеченні підприємства.
Внутрішня вторинна інформація. Перш ніж витрачати час і кошти на пошук зовнішньої вторинної інформації або на збирання первинних даних, дослідник повинен вивчити інформацію, яку може надати безпосередньо компанія: бюджет; дані про збут, прибуток і збитки; рахунки клієнтів; дані про запаси; результати попередніх досліджень і висновки.
Предметом маркетингових досліджень є конкретна маркетингова проблема, що стосується ситуації в мікросередовищі чи в зовнішньому бізнес-середовищі підприємства, а їх об’єктом — певний суб’єкт системи «підприємство–ринок–економіка» або певна його конкретна характери-стика.
Основними принципами маркетингових досліджень є:
1. системність: логічність, послідовність, періодичність проведення;
2. комплексність: урахування та аналіз усіх елементів і чинників у їхньому взаємозв’язку та динаміці;
3. цілеспрямованість: орієнтація на розв’язання актуальних, чітко визначених, суто маркетингових проблем;
4. об’єктивність: незалежність від суб’єктивних оцінок та впливів;
5. надійність: інформаційне та методичне забезпечення, точність отриманих даних;
6. економічність: перевищення вигід від реалізації отриманих висновків та рекомендацій над витрати, пов’язані з проведенням маркетингових досліджень;
7. результативність: наявність проміжних та кінцевих результатів, що допомагатимуть у розв’язанні маркетингових проблем;
8. відповідність засадам добросовісної конкуренції.
Основними завданнями маркетингових досліджень є:
1. аналіз та прогнозні дослідження кон’юнктури ринку;
2. визначення величини і динаміки попиту та пропонування товарів, співвідношення їх величин;
3. розрахунок місткості ринку в цілому та його окремих сегментів;
4. прогнозні дослідження обсягів збуту;
5. визначення конкурентних позицій, іміджу підприємства та його продукції;
6. дослідження поведінки споживачів, конкурентів, посередників, постачальників та інших суб’єктів ринку;
7. аналіз результатів маркетингової діяльності підприємства;
8. оцінка ефективності маркетингових заходів;
9. розробка рекомендацій стосовно поліпшення товарної, цінової, комунікаційної та розподільної маркетингової політики підприємства;
10. розробка докладної програми маркетингу.
Структуру маркетингових досліджень зображено на рис. 7.
Рис. 7. Структура маркетингових досліджень
Залежно від мети використовуваної інформації, способів її отримання, техніки проведення та кінцевих результатів існують такі види маркетингових досліджень:
1. Кабінетні дослідження. Їхньою метою є формування загальних уявлень про різні проблеми та аспекти маркетингової діяльності, поведінку суб’єктів ринку. Інформація для таких досліджень отримується через проведення цілеспрямованих експериментів, опитувань і спостережень за кон’юнктурою ринку, тен-денціями його розвитку, станом конкурентного середовища тощо. Для здобуття інформації використовуються також офіційні друковані видання, інформаційні бази даних підприємств тощо. У процесі кабінетних досліджень висококваліфікованими експертами широко вживаються методи економічного аналізу.
2. Польові дослідження. Їхньою метою є отримання не загальних, як у попередньому випадку, а конкретних уявлень про різні проблеми та аспекти маркетингової діяльності, поведінку суб’єктів ринку. Інформація для таких досліджень отримується зав-дяки проведенню цілеспрямованих опитувань, спостережень та експериментів. Для обробки інформації, отримання відповід-них висновків також часто вдаються до методів економічного аналізу.
3. Метод пробного продажу (пілотні дослідження). Використовується за браком повної інформації або за неможливості її збирання та узагальнення. Цей метод поєднує конкретні маркетингові дії (збут продукції, рекламування, зміна рівня цін) з досліджуванням процесів і їхніх результатів за відомим принципом «спроб і помилок».
4. Панельні дослідження проводяться на підставі регулярного спілкування з визначеною (завжди тією самою) групою споживачів, що робить можливим аналіз стану та динаміки їхніх запитів, мотивацій, ставлень тощо.
5. Метод фокус-груп — невимушене спілкування із 6—10-ма особами, які мають подібні характеристики (освіта, вік, сімейний стан, фах), з метою визначення їхніх поглядів, ставлення до певної маркетингової проблеми, до способів її розв’язання.
6. Ділові контакти. Метод передбачає спілкування з представниками інших підприємств чи зі споживачами під час виставок, ярмарок, презентацій, дружніх зустрічей тощо.
Усі маркетингові дослідження можна поділити на два види: кількісні й якісні. Якісні використовуються для визначення тенденцій на споживчому ринку і дають якісні результати. Кількісні дослідження використовуються для наступних розрахунків обсягу ринку.
Сім характеристик успішного маркетингового дослідження
1. Науковий метод | Уважне спостереження, формулювання гіпотез, складання прогнозу та перевірка |
2. Творчий підхід | Нові способи вирішення проблеми |
3. Застосування різних методів дослідження | 2-3 різні методи сприяють підвищенню достовірності результатів |
4. Взаємозалежність моделей та отриманих даних | Отримані дані інтерпретуються на базі моделей, які визначають напрям пошуку інформації |
5. Цінність та ціна інформації | Співвідношення ціна-якість отриманої інформації |
6. Здоровий скептицизм | Здоровий скептицизм відносно припущень, щодо ситуації на ринку |
7. Етичний маркетинг | Користь як для компанії так і для покупців, відсутність торгової нав’язливості |
Класифікація маркетингу має конкретне практичне значення, так як комплекс маркетингу є істотно різним для різних його видів.
Будь-який продавець стикається з проблемою реалізації. Основним завданням кожного виробника-продавця і споживача є одержання задовільного комерційного підсумку. Забезпечення комерційного успіху безпосередньо залежить від глибокого і всебічного вивчення типів та видів ринків.
2) Зміст концепції життєвого циклу товарів, характеристика стадій.
Життєвий цикл товару (ЖЦТ) характеризується коливаннями обсягів продажу і прибутковості від його реалізації. Концепції життєвого циклу товару — це спроба пояснити наявність стадій у рамках періоду існування товару. На кожній стадії перед підприємством стоять певні проблеми, однак є можливості, пов'язані з маркетинговою стратегією.
Вплив концепції життєвого циклу товару неоднаковий для різних підприємств і різних товарів. Виробник фармацевтичних товарів має, наприклад, звертати значну увагу на цю концепцію і заздалегідь планувати різні стратегічні підходи на кожній стадії життєвого циклу товару. З іншого боку, тому, хто зводить будинки, зовсім не обов'язково використовувати цю концепцію. Із зведенням і продажем будинку операція вважається завершеною.
Концепція життєвого циклу товару полягає в тому, що кожний товар перебуває на ринку і у сфері споживання обмежений час, а потім його витісняє інший довершеніший товар.
Одні товари мають довгий життєвий цикл, інші — короткий. Прибуток від його реалізації настільки зменшується через падіння попиту, що дальша торгівля ним стає економічно невигідною. Якщо продаж товару розглянути в динаміці, то в результаті цього можна отримати певну криву, що характеризує ЖЦТ.
Отже, кожний товар, запропонований на ринку, має певний цикл життя.
Життєвий цикл товару — це період, протягом якого товар перебуває на ринку і у сфері споживання.
У цей період можна виразно виділити різні стадії ЖЦТ, а за кривою описати тип життєвого циклу товару. Стадії ЖЦТ зумовлюють різні стратегії і тактику підприємств, що займаються виробництвом і розподілом, а також різні можливості отримання прибутку. Визначивши стадію життєвого циклу товару, можна прогнозувати і планувати поведінку підприємства стосовно товару та його продаж.
Розрізнюють сім типів (видів) життєвих циклів товарів (рис. 8.3):
1) традиційна крива (товар проходить всі стадії);
2) класична крива (бум) (популярний продукт дає спочатку швидкий, а потім тривалий час — стабільний збут);
3) крива захоплення (спочатку швидке зростання, а потім падіння збуту);
4) крива тривалого захоплення (спочатку так, як і при кривій захоплення, а потім ще тривалий час товар знаходить збут);
5) сезонна крива або крива моди (збут коливається відповідно до коливань моди);
6) крива поновлення (збут товару після спаду знову стабілізується, тобто повертається попит певного рівня);
7) крива невдачі (товар не набуває визнання на ринку).
Життєвий цикл товару - це модель реакції ринку на товар у часі, залежні перемінні - збут, прибуток, єдина незалежна змінна - час.
Життєвий цикл товару ділиться на чотири етапи: поява на ринку, зростання, зрілість, спад. На кожному етапі відбуваються зміни в стратегіях позиціонування, реклами, ціноутворення, розподілу.
Етап появи на ринку
Цей етап починається з першої появи товару на ринку. Завоювання ринку потребує часу, тому обсяг продажів, як правило, зростає з невеликою швидкістю. Прибутки при цьому від’ємні або незначні внаслідок невеликих обсягів продажу і великих витрат на маркетинг. Багато коштів потрібно на створення розподільчої мережі. Продажі концентруються на тих споживачах, які найбільш готові до покупки.
На цьому етапі приймається одна з декількох маркетингових стратегій. Компанія може встановити верхній чи нижній рівень для кожної маркетингової перемінної – ціни, розподілу , просування, якості товару.
Чим коротша ця стадія , тим краще для фірми. Її тривалість буде функцією сприйнятливості покупців. Оцінка може бути проведена, виходячи з таких чинників:
- істотності вигод, забезпечуваних новим товаром;
- ступеня виразності вигоди : чи легко вона сприймається
і розуміється цільовою групою
- відсутність для клієнта великих витрат при переході на новий товар, що пов’язано із навичками споживання або виробництва;
- тиску конкуренції, що спонукає промислового клієнта прийняти інновацію. На цьому етапі маркетинговим пріоритетом для новатора є якнайбільш швидке формування первинного попиту з тим, щоб вийти з даної етапу непевності. Ця загальна ціль , що є , конкретизується в таких задачах:
* домогтися популярності існування товару;
* інформувати ринок про вигоди, що несе інновація;
* спонукати покупців випробувати товар;
* ввести товар у збутові мережі.
Таким чином, на першому етапі ЖЦТ пріоритетні цілі носять переважно інформаційний і освітній характер.
Ціль маркетингу - створення ринку для нового товару.
Етап зростання
Якщо товар успішно витримує іспит першим етапом, він переходить у стадію зростання, що характеризується швидким розвитком продажів.
Відповідно до моделі ЖЦТ, такий ріст обумовлений такими причинами:
• перші задоволені користувачі повторюють свої покупки і впливають на інших потенційних користувачів за допомогою усної комунікації, рівень охоплення ринку швидко зростає;
• наявність товару в місцях продажів забезпечує його гарну помітність, що також сприяє його поширенню по ринку;
Важливою характеристикою цієї стадії є систематичне зниження виробничих витрат у зв'язку з ростом обсягу випуску й ефектом досвіду, який уже починає виявлятися. Ціни мають тенденцію до зниження, що дозволяє поступово охопити весь потенційний ринок. Завдяки цьому маркетингові витрати розподіляються на швидко зростаючі обсяги продажів. Грошові потоки стають позитивними.
Прибуток, який виробник одержує на цьому етапі, залучає на ринок конкурентів і ринок розширюється. Збільшення числа конкурентів призводить до збільшення числа дистриб’юторів, продажі стрімко зростають. Інформування ринку залишається актуальним, але тепер треба враховувати ще й конкурентів.
Пріоритетні цілі маркетингу також повинні бути спрямовуються на:
- розширення і розвиток ринку відповідно до умов розширення попиту;
- максимізацію рівня охоплення ринку;
- створення прихильності споживачів до товару.
Для досягнення цих цілей маркетингова програма повинна бути орієнтована на поліпшення самого товару, інтенсифікацію збуту і збільшення кількості збутових мереж, зниження ціни для притягнення нових груп покупців, удосконалювання комунікаційної програми.
Ціль маркетингу - закріплення позицій товару на ринку.
Етап зрілості
На цьому етапі зростання первинного попиту сповільнюється. І товар переходить в етап зрілості. Етап зрілості подовжується довше, ніж попередні етапи і ставить перед маркетологами серйозні проблеми.
Уповільнення зросту продажів відбувається за рахунок появи багатьох споживачів і великої кількості товарів. Таке насичення викликає жорстку конкуренцію. Конкуренти починають знижувати ціни, збільшувати витрати на рекламу і стимулювання збуту, а також на дослідження і розробки з метою пошуку кращих моделей товару. Ці дії призводять до падіння прибутку, і в результаті на ринку залишаються тільки сильні виробники.
На цьому етапі компанія робить спробу збільшити споживання існуючого товару. Вона шукає нових споживачів і нові сегменти ринку.
Фірми роблять спроби змінити свої товарі на краще: модифікують їх, поліпшують якість і характеристики, змінюють дизайн і упаковку.
Маркетологи також роблять спроби збільшити обсяги продажу, модифікувавши один або кілька елементів комплексу маркетингу.
У цьому контексті пріоритетна стратегічна ціль фірми - збереження своєї частки ринку і досягнення стійкої конкурентної переваги перед прямими конкурентами.
Ціль маркетингу - підтримка стабільного рівня продаж.
Етап спаду
Продажі більшості товарів поступово падають. Падіння може бути поступовим, або швидким.
Продажі падають з багатьох причин, включаючи технічний прогрес, зміни смаків споживачів, зростання конкуренції. При паданні продажів і прибутку більших компаній покидає ринок. Ті, що залишаються, звужують ринок товару. Вони не обслуговують менші сегменти ринку, другорядні канали збуту, скорочують бюджет стимулювання збуту, зменшують ціни.
Підтримка слабкого товару може бути дуже дорого коштувати підприємству, і не тільки у відношенні прибутку. Існує багато скритих витрат – спадаючий товар часто потребує зміни цін, переобліку складських запасів, уваги торгового персоналу і т.і. Така підтримка шкодить пошуку нового товару, відволікає кошти, ослаблює стійкість компанії.
За винятком рідкісних випадків відродження ринку, припинення випуску технологічно застарілого товару стає неминучим . Керівництво може поступово скорочувати обсяги товару у торговій мережі, може припинити виробництво товару, може продати товар іншій фірмі.
Ціль маркетингу - мінімізація втрат.
На кожному етапі фірма намагається домогтися відповідних цілей:
- скоротити етап появи на ринку - підготувати споживачів і посередників;
- прискорити процес росту - стимулювати споживачів;
- продовжити як можна довше етап зрілості (нові споживачі, нові сфери застосування, нові модифікації);
- уповільнити етап спаду.
Ідеальний профіль життєвого циклу має коротку стадію появи товару на ринку, стадію швидкого росту, довгу стадію зрілості і повільну , поступову стадію спаду.
Особливості:
Перехід від однієї стадії до іншої відбувається плавно, без стрибків. Служба маркетингу повинна уважно стежити за динамікою продажів і прибутку, щоб вловити межі стадій і внести зміни в програму маркетингу

- Контрольна робота з "Маркетингу"
- Контрольна робота з «Математичне моделювання технологічних процесів»
- Контрольна робота з «Методи соціальної роботи з наркозалежними»
- Контрольна робота з «Методологія і технологія управління проектами»
- Контрольна робота з "Митне регулювання"
- Контрольна робота з «Митне регулювання»
- Контрольна робота з «Митне регулювання»
- Контрольна робота з курсу «Фінансове право України»
- Контрольна робота з "Логiстики"
- Контрольна робота з «Логіка»
- Контрольна робота з "Логістики"
- Контрольна робота з "Макроекономіки"
- Контрольна робота з «Маркетинг інтелектуальної власності»
- Контрольна робота з „Маркетингу”