Контрольная работа по "Менеджменту". 493

Міністерство  освіти та науки, молоді та спорту України

Харківський національний економічний університет 
 
 

Кафедра економіки  та маркетингу  
 
 
 

КОНТРОЛЬНА  РОБОТА

за курсом «МЕНЕДЖМЕНТ ЯКОСТІ»  
 
 
 
 
 

Виконав

студент.   

Викладач

К.е.н., доцент 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Харків, 2012   
13. Дайте характеристику Держстандарту України 

    Стандарти, що є обов'язковими, регламентовано Декретом Кабінету Міністрів України  «Про стандартизацію і сертифікацію». До обов'язкових вимог належать:

• вимоги, що гарантують безпечність продукції для житія, здоров'я громадян. її сумісність і взаємозамінність, охорону навколишнього середовища та вимоги до методів випробування цих показників:
• вимоги техніки безпеки та гігієни праці:
• метрологічні норми та правила, що забезпечують достовірність і єдність вимірювань:
• положення, що забезпечують технічну єдність під час розроблення, виготовлення, експлуатації.

    Відповідно  до специфіки об'єкта стандартизації, складу та змісту вимог, установлених до нього, для різних

    категорій нормативних документів зі стандартизації розробляють стандарти таких видів: основоположні, на продукцію та послуги, на процеси, на методи контролю (випробувань, вимірювань, аналізу).

    Основоположні стандарти встановлюють організаційно-методичні та загальнотехнічні положення для визначеної галузі стандартизації, а також терміни та визначення, загальнотехнічні вимоги та правила, норми, що забезпечують упорядкованість, сумісність, взаємозв'язок та взаємопогодженість різних видів технічної та виробничої діяльності під час розроблення, виготовлення, транспортування й утилізації продукції, охорону навколишнього природного середовища.

    Стандарти на продукцію, послуги встановлюють вимоги до груп однорідної або конкретної продукції, послуги, які забезпечують її відповідність своєму призначенню.

    Стандарти на процеси встановлюють основні вимоги до послідовності та методів (засобів, режимів, норм) виконання різних робіт (операцій) в процесах, що використовуються в різних видах діяльності та які забезпечують відповідність процесу його призначенню.

    Стандарти на методи контролю (випробувань, вимірювань, аналізу) встановлюють послідовність робіт, операцій, способи (правила, режими, норми) і технічні засоби їх виконання для різних видів та об'єктів контролю продукції, процесів, послуг. 

    Державний Комітет України з питань технічного регулювання та споживчої практики - національний орган України з сертифікації.  

    Відповідно  до Декрету Кабінету Міністрів України  «Про стандартизацію і сертифікацію» (ст.14) на Державний Комітет України  з питань технічного регулювання та споживчої практики покладено створення та забезпечення функціонування державної системи сертифікації.

    Держстандарт  України:

• визначає основні принципи, структуру та правила системи сертифікації в Україні;
• затверджує переліки продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, з зазначенням нормативних документів, на відповідність яких проводиться сертифікація;
• здійснює контроль за додержанням правил сертифікації та за сертифікованою продукцією і інформує заявлені організації та громадкість з результатами сертифікації.

    Державний Комітет України з питань технічного регулювання та споживчої практики та призначені ним органи з сертифікації законодавчо вповноважені виконувати роботи з обов'язкової сертифікації.

    Україна приєдналась до міжнародних систем сертифікації:

  - Системи міжнародної електротехнічної комісії (МЕК) з випробувань електрообладнання на відповідність стандартам безпеки;

  - Системи сертифікації компонентів електронної техніки МЕК.  

    В Україні діє державна система  сертифікації продукції УкрСЕПРО, роботи в якій визначають 149 органи з сертифікації продукції (робіт, послуг) та 811 випробувальні лабораторії (центри).  

    Державний Комітет України  з питань технічного регулювання та споживчої  практики подає послуги  з сертифікації в  Системі УкрСЕПРО:

• проводить акредитацію органів зі сертифікації та випробувальних лабораторій (центрів), веде їх Реєстр;
• готує і атестує аудиторів, веде їх Реєстр;
• виконує реєстрацію сертифікатів відповідності (свідоцтв про визнання), веде їх Реєстр;
• веде Реєстр сертифікатів підприємств, отримавших сертифікати на систему якості;
• веде Реєстр атестатів виробництва, виданих підприємствам;
• забезпечує створення організаційно - методичної бази сертифікації та випробувань;
• організує розробку правил сертифікації однорідної продукції (робіт, послуг).

    Головним  інститутом в системі Державного Комітет України з питань технічного регулювання та споживчої практики по розробці науково - методичних та організаційних засад сертифікації продукції, послуг, систем якості є Український науково - дослідний інститут стандартизації, сертифікації та інформатики (УкрНДІССІ). УкрНДІССІ здійснює інформаційне забезпечення підприємств і організацій з питань сертифікації.

    Державна  система сертифікації УкрСЕПРО

    Законодавчу базу державної системи сертифікації складають:

    * Декрет Кабінету Міністрів «Про  стандартизацію і сертифікацію» від 11.06.97р. № 333/97 - ВР;

    * Закон України «Про внесення  змін до Декрету Кабінету Міністрів  «Про стандартизацію і сертифікацію»  від 11.06.97 р. № 333/97-ВР;

    * Закон України «Про захист  прав споживачів » від 12.05.91 р. №1024-XII - ВВР;

    * Відповідно до Указу Президента  України від 22.01.2000 року № 89/2000 «Про запровадження єдиної державної  регуляторної політики у сфері  підприємства » та доручення  Кабінетом Міністрів України  від 26.01.2000 року розроблені: Проект  Закону України «Про підтвердження відповідності », «Про акредитацію органів з оцінки відповідності ».  

    Організаційну основу системи сертифікації УкрСЕПРО становлять державні стандарти України:

    ДСТУ 3410-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Основні положення;

    ДСТУ 3411-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до органів з сертифікації продукції та порядок їх акредитації;

    ДСТУ 3412-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до випробувальних лабораторій  та порядок їх акредитації;

    ДСТУ 3413-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведення сертифікації продукції;

    ДСТУ 3414-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Атестація виробництва. Порядок  проведення;

    ДСТУ 3415-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Реєстр Системи;

    ДСТУ 3416-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок реєстрації об'єктів добровільної сертифікації;

    ДСТУ 3417-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Процедура визнання результатів  сертифікації продукції, що імпортується;

    ДСТУ 3418-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до аудиторів та порядок їх атестації;

    ДСТУ 3419-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Сертифікація систем якості. Порядок проведення;

    ДСТУ 3420-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до органів з сертифікації систем якості та порядок їх акредитації;

    ДСТУ 3498-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Бланки документів. Форма та опис;

    ДСТУ 3957-2000. Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок обстеження виробництва  під час проведення сертифікації продукції.  
 
 
 

     14. Назвіть основні відмінності стандартів ISO серії 9000 версій 1994 та 2000 років. 

    В Україні стандарти 180 серії 9000 було прийнято в 1995 році як національні (ДСТУ ISО 9000). У 2001 році було прийнято останню версію стандартів ISO 9000:2000. Треба враховувати той факт, що перехід на стандарти ISО 9000 серії 2000 року триває до кінця 2003 року. Отже, під час подальшого опрацювання основних питань теми слід з'ясувати сутність, склад і структуру кожної з версії стандартів та відзначити їхні відмінні та спільні риси.

    Особливості побудови стандартів ISО 9000 версії 1994 року викладено в багатьох літературних джерелах. Фактично основою даної версії були стандарти, опубліковані в 1987 році, які розроблялися Технічним Комітетом міжнародної організації зі стандартизації ISО ТК-176 «Управління якістю та забезпечення якості». Для контрактних ситуацій, а також для цілей сертифікації у стандартах ISО серії 9000 передбачено застосування трьох базових моделей систем якості, вимоги до яких регламентовано у стандартах ISО 9001. 9002. 9003.

    ISО  9001 є найбільш повним із наведених  стандартів, які регламентують базові  моделі систем якості та охоплюють усю діяльність компанії, розглядаючи процеси забезпечення якості продукції від її розроблення до експлуатації. Структурно стандарт ISО 9001:1994 складається з трьох вступних розділів та четвертого, у якому описується власне система якості. Цей розділ складається з 20-ти елементів, кожний із яких розділено на більш детальні підпункти.

    ISO 9002 враховує лише процеси виробництва  та випробування продукції та являє собою систему якості як модель для забезпечення якості під час вироблення продукції та наступного її встановлення у споживача.

    ISO 9003 розглядає тільки випробування  готової продукції та представляє  систему якості як модель дтя  забезпечення якості кінцевого контролю та випробувань готової продукції.

    Таким чином. ISO 9001 ж найбільш усеосяжний включає  в себе стандарт ISO 9002, який у свою чергу включає ISO 9003. Виконання вимог одного зі стандартів ISO 9001. 9002 та 9003 є обов'язковою умовою для сертифікації системи якості організації залежно від складу замовленої моделі забезпечення якості (проектування, виробництво, установлення та сервісна підтримка, кінцевій контроль та випробування готової продукції).

    Нову  серію стандартів ISO 9000 представлено такими документами:

    1 Міжнародний стандарт ISO 9000 версії 2000 року «Системи управління якістю. Основні положення та словник» - замінює та скасовує ISO 8402:1994 та ISO 9000-1:1994. У цьому міжнародному  стандарті викладено основоположні  принципи систем менеджменту якості (довідковий розділ), які є предметом серії ISO 9000. і подано визначення відповідних термінів та понять (нормативний розділ).

    При цьому «Словник» (ISO 8402) було переглянуто: додатково введено нові терміни  та зроблено точнішою частину «старих» понять.

    Міжнародний стандарт ISO 9001 версії 2000 року «Системи управління якістю. Вимоги» - установлює вимоги до системи менеджменту якості в тих випадках, коли організація: а) бажає продемонструвати свою здатність незмінно поставляти продукт, що виповідає вимогам споживачів і чинним регламенту вальним вимогам: б) націлена на підвищення задоволеності споживачів за рахунок ефективного застосування системи, у тому числі процесів постійного вдосконалення системи й забезпечення відповідності вимогам споживачів і чинним регламенту вальним вимогам. Переглянутий стандарт ISО 9001:2000 замінює стандарти ISО 9001. ISО 9002. ISО 9003 версії 1994 року. Цей документ містить у собі практично всі вимоги ISО 9001:1994. додаючи до них ряд нових. Цілком змінилася структура стандарту’: замість розподілу вимог на 20 елементів уведено п'ять основних розділів: «Система менеджменту’ якості»; «Відповідальність керівництва»; «Менеджмент ресурсів»; «Процеси життєвого циклу продукції (створення продукту)»; «Вимір, аналіз і поліпшення», склад яких наведено на рис. 1. Основні відмінності версій системи якості ISO 9000 1994 року та 2000 року наведено в табл.1.

    Рис. 1. Основні елементи системи менеджменту якості відповідно до вимог стандарт. ISО 9001:2000

    Усі вимоги цього міжнародного стандарту носять загальний характер і мають поширюватися на всі організації, незалежно від їхнього типу й розміру та продукту, що поставляється. Тому ISО 9001:2000 у жодному разі не передбачає однаковості структури систем менеджменту якості чи однаковості документації.

    Міжнародний стандарт 180 9004 версії 2000 рот «Системи управління якістю. Настанови щодо поліпшення діяльності» - замінює та скасовує ISО 9004-1:1994. який зазнав технічного перегляду. Цей міжнародний стандарт застосовується до процесів в організації а отже принципи менеджменту якості, на яких він ґрунтується, мають в організації повсякденне застосування. У центрі уваги цього міжнародного стандарт - досягнення постійного вдосконалення через задоволення споживачів та інших зацікавлених сторін. Пришити менеджменту якості, про які йшлося вище, також викладено в ISО 9004.

    Таблиця 1

ОСНОВНІ ВІДМІННОСТІ  СИСТЕМИ ЯКОСТІ ЗА СТАНДАРТАМИ ISО 9000:1994 ТА 2000 рр.

    На  відміну від попередніх редакцій, тепер ISО 9001 та ISО 9004 утворюють погоджену пару стандартів із менеджменту якості. ISО 9001 націлено на забезпечення якості та підвищення задоволеності споживача, тоді як в ISО 9004 подано розширену сферу застосування менеджменту якості, для якої подано вказівки щодо поліпшення показників. При цьому його не призначено для сертифікації чи контрактних цілей або ж настанови щодо запровадження ISО 9001.

Завдання 2

    Мета  завдання – засвоєння застосування методу експертних оцінок під час визначення показників якості продукції.

    На  основі наведених в табл. 2 даних  про роботу двох груп експертів з оцінки ергономічності машин семи моделей необхідно оцінити узгодженість оцінок кожної групи експертів за допомогою коефіцієнта конкордації. 

      Таблиця 2

      Дані  бальної оцінки ергономічності машин за двома  групами  
експертів

Завдання 8 

    Мета  завдання – засвоєння методики розрахунку ефективності сертифікації продукції  за міжнародними стандартами.

    На  основі наведених у табл. 7 даних, обґрунтувати ефективність сертифікації кабелю АСБл-10 за міжнародними стандартами  з метою його експорту у Німеччину  та Австрію.

Таблиця 7

Дані  про реалізацію силового кабелю середньої  напруги АСБл-10 розміром 3´120

    Витрати на підготовку та сертифікацію кабелю складають 175 тис. грн.

Список  використаних джерел. 

1. ДСТУ ISO 9001-2001. Системи  управління якістю. Вимоги. Держстандарт України, 2001.
2. ДСТУ ISO 9001-95 Системи якості. Модель забезпечення якості в процесі проектування, розроблення, виробництва. монтажу та обслуговування. -К: Держстандарт України, 1995.
3. Банківський Р. Управління якістю: Навч. посібник. - Л: ДУ <Львівська політехніка». 2000. - 329 с.
4. Мочалов Н., Темкин Д. ИСО 9000:94: запоздалая крітіка // Стандарты и качество. - 2000. - № 10. - С. 26-27.
5. Лапидус В. А. Всеобщее качество (TQM) в российских компаниях. - М.: ОАО «Новости», 2000 - 432 с.
6. Огвоздин В. Ю. Управление качеством. Основы теории и практики: Учебное пособие. - М.: Дело и сервис. 2002. -160 с.
7. Спицнадель В. Н. Системи качества (в соответствии с международными стандартами ISO семейства 9000): Учебн. пособие. — С по.: Бизнес-пресса, 2000. — 336 с.
8. Фомичев С. К. Основи управлення качеством: Учебн. пособие. - К.: МА.УП 2000. - 196 с.
1. http://www.bibliotekar.ru (Библиотекарь Точка Ру)
2. http://polbu.ru/ (Библиотека "Полка букиниста")
3. http://www.kmu.gov.ua (Урядовий портал)