Контрольная работа по предмету "Безопасность жизнедеятельности". 8

Національний медичний університет

імені О.О. Богомольця

 

 

Кафедра гігієни праці та професійних хвороб

Дисципліна: безпека життєдіяльносі, основи охорони праці.

контрольна робота

Варіант  №45

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 201_

 

1. Психологічні фактори, що визначають особисту безпеку людини.

 

2. Методи боротьби із шкідливими звичками.

 

3. Правила технічної безпеки у відділеннях гіпербаристичної оксигинацiї, клiнiко-дiагностичних лабораторiях фiзiотерапевтичних відділеннях при роботі із стерилізаційними установками.

 

 

Задача.

Розрахуйте ідеальну массу тіла «кг» за формулою Магонi для жінки зростом 1м 60 см.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Психологічні фактори, що визначають особисту безпеку людини.

 

 

Психологія  безпеки праці є важливою ланкою в структурі забезпечення безпечної діяльності людини. Як вітчизняний, так і закордонний досвід досліджень цього напрямку показує, що при вирішенні задач зниження рівня виробничого травматизму і професійних захворювань повинен включатися не тільки інженерно-технічний напрямок, але й аспекти аналізу психології працюючих у виробничій обстановці.

По оцінці фахівців випливає, що в залежності від об'єктивних і суб'єктивних обставин близько 60 – 90 % випадків побутового і виробничого  травматизму відбувається з вини потерпілих.

У принципі всі психологічні фактори, які приводять до реалізації небезпеки, розділяються на дві основні  групи: об'єктивні і суб'єктивні.

До групи основних суб'єктивних факторів відносяться:

· недисциплінованість  людини у відношенні дотримання мір  безпеки;

· переоцінка своїх  професійних навичок;

· невідповідність  рівня психологічної підготовки і конкретних умов зовнішнього середовища (як середовища існування, так і виробничого  середовища).

Група об'єктивних психологічних факторів включає у себе такі:

· недостатній рівень професійної підготовки, у тому числі в плані навчання безпечним методам праці;

· низький рівень вимог допуску до виконання робіт, що характеризуються підвищеною небезпекою і шкідливістю;

· недотримання ергономічних вимог до робочого місця, устаткування, колірного оформлення робочого місця;

· низький контроль стану здоров'я працюючих.

На практиці вище перераховані дві групи основних психологічних факторів у багатьох випадках є взаємозалежними, тому що людина сприймає комплекс інформації про стан зовнішнього середовища через кілька аналізаторів одночасно.

Так як рівень подразників  цих аналізаторів, як правило, є різним, то пріоритетність психологічних негативних факторів, що можуть (чи привели) до професійного захворювання чи травматизму безпосередньо установити складно. У зв'язку з цим, для рішення задачі забезпечення безпеки людини в психологічному плані застосовується тестування різного рівня і змісту.

У такий спосіб випливає, що під психологією безпеки мається на увазі застосування знань про психологію людини стосовно до конкретного стану системи "людина – середовище існування", або "людина – виробниче середовище" з метою забезпечення рівноваги систем, тобто безпеки людини.

 

 

 

2. Методи боротьби із шкідливими звичками.

 Шкідливість куріння

Що таке тютюн? Тютюн — це однорічна рослина з родини пасльонових, висушені листки якої після спеціальної обробки подрібнюють і використовують для куріння. До складу листків тютюну входять такі речовини як нікотин, білки, вуглеводи, органчні кислоти, смоли і ефірні олії. Основна особливість тютюну, завдяки якій він відрізняється від інших рослин родини пасльонових, — вміст нікотину.

Нікотин — одна з найсильніших рослинних отрут, основна складова частина тютюнового диму. У чистому  вигляді це безбарвна оліїста  рідина неприємного запаху, гірка на смак. Вона добре розчиняється у воді, спирті, ефірі й легко проникає крізь слизові оболонки порожнини рота, носа, бронхів, шлунку.

Давно вже став звичним  плакат — "Крапля нікотину вбиває коня!" Ми часто не задумуємося над змістом цих слів. Але ж таки справді вбиває! Велика гарна тварина падає від краплини страшної отрути. Дуже чутливі до нікотину птахи, ссавці а також риби і земноводні. Наприклад, якщо змочити кінчик скляної палочки нікотином і доторкнутися нею до дзьоба горобця, то він загине. Також краплина нікотину призводить до загибелі всіх риб в акваріумі.

Смертельна доза нікотину для людини — 50-70 мг (1 мг на кілограм маси тіла). Відомо, що кількість нікотину, який надходить із тютюнового диму в організм, становить приблизно 1/25 вмісту його в тютюні. Важливе значення має те, як часто роблять затяжки під час куріння. Людина дістає смертельну дозу нікотину. Викурюючи 20-25 сигарет на день.

Отруйність нікотину відчув кожний, хто взяв у рот  першу в житті сигарету. Ніхто  не може докурити першої сигарети до кінця. Цьому заважають запаморочення й нудота, а часом і ще неприємніші відчуття, такі як інтенсивне слиновиділення, шум у голові, головний біль, серцебиття, загальна слабкість, трестіння рук, блювання, пронос. У тяжких випадках людина непритомніє. Поступово організм пристосовується до нікотину і куріння не викликає таких неприємних відчуттів. Хоча отруєння організму триває, але довго воно ніяк не виявляється.

Шкідлива дія тютюну не обмежується нікотином. До складу тютюнового диму близько 30 отруйних речовин: аміак, синильна кислота, чадний газ та ін.

Тютюновий дим, який вдихає курець, насамперед потрапляє у верхні дихальні шляхи, а потім — у  трахею та легені. Під впливом тютюнового диму відбувається хронічне подразнення  слизової оболонки гортані, розвивається запалення голосових зв'язок, вони потовщуються, грубішають. Це призводить до зміни тембру голосу (грубий голос курця), що особливо помітно в молодих жінок.

Внаслідок подразнення  слизової оболонки бронхів і трахеї тютюновим димом розвивається їх хронічне запалення (бронхіт і трахеїт).

Тому курці частіше  хворіють на запалення легень, туберкульоз, захворювання у них мають тяжкий перебіг.

Учені встановили, що куріння  — один з основних чинників, які  призводять до того, що розвивається рак легень. Захворюваність на рак легень серед курців у 30 разів більша, ніж серед тих, хто не курить. Також відомо, що куріння збільшує ризик захворіти на злоякісні новоутворення інших органів: язика, гортані, стравоходу, шлунку, сечового міхура. Тютюновий дим згубно ідє на серцево-судинну систему, дихальну систему та органи травлення.

Лише в США, де палить 29% дорослого населення, щорічно  від хвороб, викликаних цією шкідливою  звичкою, вмирає 390 тис. людей, а витрати  на лікування захворювань, пов’язаних з палінням, разом із збитками від зумовлених ним простоїв становлять від 50 до 100 млрд. доларів щорічно. “Цигарки – єдиний дозволений для продажу продукт, використання якого спрямоване на те, щоб убити споживача”, каже міністр охорони здоров’я США Л.Саллівен. – Компанії продають смерть заради одержання прибутків”.

Особливої шкоди  завдає куріння жіночому організму. Обстеження, проведене в Гарвардському  університеті в США, свідчать, що серед  жінок, які протягом 20 років випалювали 26 і більше сигарет за день, 80% померли від коронарних захворювань серця. В цій групі ризик смертельних приступів виявився в 5,4 рази більшим, ніж серед тих, хто не палить. навіть одна – чотири сигарети на день збільшують ризик коронарних захворювань у 12,4 рази. Абсолютно неприпустиме паління для вагітних жінок – це в 100% випадків призводить до ненормального розвитку дитини, появи аномалій, зокрема й генетичних, передчасного переривання вагітності тощо.

Величезної  шкоди завдає пасивне паління, коли людина, що не палить, змушена вдихати повітря, отруєне тютюновим димом.

Паління серед  дітей і молоді здебільшого зумовлене  намаганням стати схожим на дорослих чи кіно героїв, що палять. А тим часом  на Заході паління стає немодним. Згідно з законом, прийнятим у Нью-Йорку  в 1988  р., різко обмежується куріння в громадських місцях. Фірми, що мають понад 15 співробітників, ресторани, розраховані на 50 і більше місць, зобов’язані мати окремі приміщення для тих, хто палить, і тих, хто не палить. Порушення цих правил загрожує фірмі колосальними штрафами. З огляду на такий закон і додаткові витрати, які фірми несуть у зв’язку з оплатою лікування захворювань курців, багато з них перестали брати на роботу людей, що палять.

Куріння тютюну має майже 500-річну історію. Відкриття  Христофором Колумбом в 1492 році Америки пов’язано з відкриттям європейцями багатьох нових для них рослин, серед яких був і тютюн. Незважаючи на заборону великого мореплавця, деякі з його моряків таємно привезли листя та насіння тютюну в Європу. Особливо популярним тютюн став в XVII –XVIII столітті.

Тютюновий дим  – це вид забруднення повітря, що в сотні тисяч разів перевищує  забруднення будь-якого металургійного чи хімічного комбінату, проте люди свідомо вдихають таке повітря. Мова йде про паління. Підраховано, що людина, яка палить сигарету, вдихає повітря, забруднення якого в 384 000 разів перевищує ГДК. У абсолютно чистій атмосфері організм людини, що палить, зазнає такого токсичного впливу, ніби вона знаходиться в умовах, де забруднення в тисячі разів перевищує будь-які норми. Вдихати тютюновий дим у чотири рази шкідливіше, ніж вихлопні гази автомобіля безпосередньо з вихлопної труби.

У тютюновому димі, крім слабкого наркотика – нікотину, міститься близько 200 особливо отруйних речовин – чадний газ, бензпірен (сильний канцероген, тобто речовина, що спричиняє рак) і багато інших. Протягом останніх десятиліть тютюн став набагато отрутнішим, ніж скажімо в ХІХ ст., через те, що тютюнові листки характеризуються надзвичайною гігроскопічністю й активно поглинають з повітря шкідливі домішки, аерозолі, кількість яких дедалі збільшується.

Такої атмосфери, яку створює для себе той, хто  палить, немає в жодному суперзабрудненому  промисловому центрі. Щорічно на Землі, за даними Всесвітньої організації  охорони здоров’я, вмирає 1,5 млн. людей.

При курінні  відбувається суха дистиляція і неповне  згоряння висушених тютюнових листків  в незалежності від того, використовуються  вони в натуральному вигляді (скручена в трубочку), в сигареті чи в сигареті і в трубці. При повільному згорянні виділяється дим, що являє собою неоднорідну (гетерогенну) суміш, що складається в середньому з 60% різних газів і 40% мікроскопічних дьогтевих крапель (аерозолі).В газовій фракції диму міститься, крім азоту (59%), кисню (13,4%), ще й оксид вуглецю (IV) (13,6%), оксид вуглецю (II) (4%), водяна пара (1,2%), ціаністий водень (0,1%), оксиди азоту, акролеїн та інші речовини. Аерозольна фракція диму включає воду (1,4%), гліцерин та спирти (0,1%), альдегіди і кетони (0,1%), вуглеводні (0,1%), феноли (0,003%), нікотин (0,002%) та ін.

Відповідно  з основною дією, шкідливі речовини, що містяться в тютюновому димі, і, що впливають на організм, об’єднані  в 4 групи: 1) канцерогенні речовини; 2) подразнюючі  речовини; 3) отруйні гази; 4) отруйні  алкалоїди.

Канцерогенні  речовини: ароматичні вуглеводні, бензпірен, феноли, органічні сполуки (нітрозамін, гідразин, вінілхлорид, толуідин та ін.), неорганічні сполуки миш’яку та кадмію, радіоактивні полоній, олово та вісмут – 210.

Подразнюючі речовини: ненасичений альдегід – пропеналь (акролеїн), оксид вуглецю (II).

Отруйні гази: оксид  вуглецю (II), сірководень, ціаністий  водень та ін. 

Отруйні алкалоїди: всього 12 (нікотин, норнікотин, нікотирин, нікотеїн, нікотимін та ін.).

Нікотин являється  одним із самих сильних з відомих  нам отрут, які впливають на нервову систему. При згорянні сигарети він руйнується тільки частково, приблизно на 25%. Вміст нікотину в диму головної струї сигарети від 0,4 до 3мг – лише 20% від спільної кількості нікотину в сигареті. В недокурку залишається біля 5%, а інші 50% потрапляють в повітря в приміщенні, де курять. 

Фізична та психологічна залежність від нікотину розвивається набагато швидше, ніж від алкоголю.

Головною причиною виникнення і розвитку  “тютюнового” кашлю стають краплі дьогтю, що осіли  в легенях. Речовини, що містяться в тютюновому димі викликають запалення епітелію, що покривають дихальні шляхи, це призводить до підвищеного виділення секреції та слизу, що зв’язаний з виділенням мокроти при кашлі.

Масове розповсюдження куріння є однією з головних причин широкого розповсюдження сердечно-судинних захворювань. Доведено, що у курців на відміну від некурящих людей в 2-3 рази частіше розвивається інфаркт та передінфарктний стан, стенокардія та інші захворювання серця При цьому смертність, викликана  цими захворюваннями, в курців набагато вища. Життя курців на 4,6-8,3 роки менше, ніж у некурящих, при чому скорочення протяжності життя залежить від того, в якому віці людина почала палити.

Доведено, що більше 50% всіх захворювань, що являються причиною смерті курців, приходиться на долю сердечно-судинних  захворювань.

Більше 80 % хворих, що страждають хронічним захворюванням  шлунку та дванадцятипалої кишки, є  курцями. Це захворювання найчастіше зустрічається  у запеклих курців. Доведено, що куріння  негативно впливає і на  процес лікування виразки.

Велика організована боротьба з курінням в багатьох країнах  призвела до зменшення курців. Але  незалежно від цього велика кількість  курців серед молоді та серед жінок  продовжує збільшуватись. Разом  з цим підвищується ризик виникнення хвороби не тільки у самих курців, але й в майбутнього покоління. Куріння наносить велику шкоді всім, але особливо молодому поколінню, організм яких знаходиться в процесі статевого дозрівання, тому куріння може негативно вплинути на їх потомство. Куріння є не лише особистою проблемою кожної людини окремо, але й гострою соціальною проблемою, з якою пов’язане майбутнє всього людства.

Куріння та його вплив  на організм людини стають сьогодні соціальною і медичною проблемами. Доведено, що куріння тютюну є великою небезпекою для здоров'я і призводить до виникнення різних захворювань, які спричиняються до передчасної смерті людей. Виявляється, що смертність від раку легень серед курців у 20 разів вища, ніж серед тих, що не курять. Також курці в 13 разів частіше хворіють на стенокардію (захворювання серця) і в 10 разів частіше — на виразкову хворобу шлунка. Як правило, курець живе на 6-8 років менше, ніж його ровесник, який не курить.

Куріння — соціальне  лихо. Через нерозуміння, сліпе наслідування моди, дорослих, ровесників підліток починає курити — спочатку робить одну затяжку, викурює одну сигарету, а потім тягнеться до лиховісної пачки знову і знову. І так куріння стає звичкою. А почати куріння набагато легше, ніж покинути. Отож, краще не починати.

Алкоголь і  алкоголізм, їх шкідливий вплив

     Якщо в людини знижений самоконтроль та недостатній рівень культури, вживання алкогольних напоїв може стати системним, а доза спожитого алкоголю надмірною. Це зумовлює уявні комплекси негативних наслідків. Найтиповіші серед них – формування алкогольної залежності, а далі паталогічних змін в усіх органах тіла людини. Це сприяє розвиткові тяжкого і небезпечного захворювання – хронічного алкоголізму. Ця хвороба руйнує особистість, опускає людину на “дно” і призводить до загибелі. Близько 5% підлітків, які  почали вживати алкоголь у цьому віці, закінчують життя у психічних лікарнях, наркологічному диспансері, або “на вулиці”. Вирватись з цього виру дуже важко. Значно легше в нього не потрапити. І це залежить від самої людини, від її переконань, світогляду.

    У  травній системі алкоголь швидко  всмоктується в кров і розноситься  до клітин головного мозку.  Це проявляється збудженням, радісним  настроєм (ейфорією, балакучістю, тощо).

    Людина  втрачає почуття самоконтролю, сорому, стає брутальною і може здійснити такі вчинки, які, перебуваючи у тверезому стані, ніколи не зробила б.

     Давно  помічено, що люди, які мають згубну  звичку до спиртного, частіше  за інших хворіють на різні  застудні хвороби органів дихання,  тому, що алкоголь ослаблює опірність організму.

     Дуже  поширена думка про корисність  алкоголю як засобу, який підвищує  апетит. Дійсно після вживання  спиртних напоїв збільшується  виділення шлункового соку, і  в більшості випадків покращується  апетит.

      Проте, це може спостерігатися тільки спочатку, поки організм не перевантажений алкогольною отрутою. Системне вживання алкоголю призводить до того, що шлунковий сік, стимульований алкоголем, він подразнює слизову оболонку шлунка і призводить до гастриту. Водночас з розвитком гастриту, порушується функція підшлункової залози, що призводить до панкреатиту.

       Також зловживання алкоголем  призводить до виразкової хвороби  шлунка і дванадцятипалої кишки,  до цирозу печінки та інших  захворювань.

       Дослідження, які були проведені групою вчених під керівництвом А.В.Царенка, виявили тривожну тенденцію. Шляхом анкетування більше як 2000 школярів м. Тернополя було встановлено, що якщо серед підлітків у віці 14-15 років періодично вживають алкогольні напої близько 30% опитаних, то в 16-17 р. їхня кількість збільшується в 2,7 раза і становить близько 80%.

       Результати аналізу основних  причин, що зумовлюють вживання  алкоголю неповнолітніми, свідчать, що для більшості підлітків  це є прагнення до незалежності  та самоутвердження, наслідування прикладу старших ( утому числі батьків). Напружена психологічна атмосфера і часті конфлікти у сім’ї. Характерно, що більшість старшокласників пізнало смак алкоголю в сім’ї, а далі місцем вживання спиртного стала компанія.

        Вживання і зловживання алкогольними напоями особливо небезпечне в дитячому, підлітковому віці, коли ще не завершилося формування організму, у цей період у печінці відсутній спеціальний фермент – алкоголь - дрідногеназа, який розщеплює етиловий спирт на прості нетоксичні сполуки. Ось чому вживання дитиною навіть незначної кількості алкоголю може призвести до дуже небезпечних наслідків.

        В організмі людини, яка вживає  алкоголь змалку, набагато швидше  формується алкогольна залежність.  Вчені вивчивши біографії декількох сотень хворих, які перебували на лікування з приводу алкоголізму, виявили. щ більшість із них почали вживати спиртні напої у віці – 12-18 років. На лікування вони потрапили тільки у 25-35 р., маючи тяжкі ураження центральної нервової системи та внутрішніх органів, порушення психічної діяльності, в стані вираженої соціальної деградації.

       Вкрай небезпечні є гострі  отруєння алкоголем. Вживання  великої дози алкоголю спочатку  спричиняє глибокий алкогольний  сон, а кожен може зумовити  розвиток серцевої слабкості, навіть паралічу серцевого м’яза і дихання. Випадки раптової смерті серед алкоголіків дуже поширене явище.

       Таким  чином, основна небезпеки вживання  і зловживання спиртними напоями,  особливо у підлітковому та  юнацькому віці, полягає у виникненні алкогольної залежності, яка поступово переходить у тяжкі захворювання – алкоголізм – і проявляється у необоротному ураження УНС та всіх органів і систем. Алкоголіки стають байдужими до роботи, сім’ї,  дітей, відсунувши в бік і ніші різнобарв’я людського життя,

      Отже, людина, яка  не здатна сказати “ні” зловживанню  алкогольними напоями, стає на  шлях, що може призвести її  до деградації фізичної, моральної,  духовної, соціальної і врешті-решт, до загибелі.

 Алкоголізм спричиняє розвиток тяжкого і небезпечного захворювання – хронічного алкоголізму. Це, як правило, супроводжується суттєвим фахового і професійного рівня, спотвореним життєвих пріоритетів і орієнтирів, руйнуванням особистості і, врешті – решт, соціальною, духовною і психічною деградацією, яка опускає людину на “дно” суспільства і неминуче призводить до загибелі особи. Близько 5% підлітків які почали вживати алкогольні напої в цьому віці, закінчують життя в наркотичному диспансері, психіатричній лікарні або “на вулиці”. Вирватись з цього виру дуже важко. Значно легше в нього не потрапити. І це залежить від вас, вашої волі, ваших переконань вашого світогляду.

   Вживання і зловживання алкогольними  напоями особливо небезпечно  в дитячому і підлітковому  віці, коли вже завершилося формування організму. У цей період у печінці відсутні спеціальний фермент – алкоголь дегідрогіназа, - який розщеплює етиловий спирт на прості токсичні сполуки.

   Вкрай  небезпечним є гострі отруєння  алкоголем.

   Основна  небезпека вживання і зловживання  спиртними напоями, особливо в підлітковому і юнацькому віці, полягає у виникненні алкогольної залежності, яка поступово переходить у тяжкі захворювання – алкоголізм – і проявляється  у необоротному ураженні центральної нервової системи та всіх органів і систем. Розвиваються і психічні зміни, які супроводжуються пригніченістю злісною дратівливістю. Алкоголік стає байдужим до роботи, сім’ї і дітей, настає зниження вищих емоційних емоцій.

Проблема наркоманії

За даними опитувань  п’ята частка  молодих людей  знайомі з дією наркотиків. Але за рік кількість  молоді, що вживає наркотики зросла майже на  6% . Серед учнів ПТУ і студентів ВНЗ цей відсоток ще більше (8,9%  і  11,5%,  відповідно). Поясненням може бути те, що наркотики, як дороге задоволення, більш доступні забезпеченішим і самостійним (порівняно зі школярами) студентам.

Аналіз показників у гендерному розрізі показує, що хлопці частіше, ніж дівчата пробавляються  наркотиками. При цьому,  порівняно  з минулим роком,  відзначається збільшення числа юнаків, що захоплюються наркотиками на 9,1%,   дівчат на 2,1%  .

В місті молоді люди вживають наркотики  вдвічі частіше, ніж на селі , при цьому в обох типах поселень зафіксовано збільшення числа молодих людей, що вживають наркотики.

Найістотнішими  причинами вживання наркотиків є  цікавість, бравада, прагнення до незвичайних  відчуттів, вплив оточення.  При  цьому стає очевидним, що цікавість  підігрівається більш “досвідченими” товаришами і доповнюється власною  самовпевненістю та наївністю початківця. Бажання випробувати незвичайні відчуття, спробувати щось, про що знають інші, підсилюється  прагненням бути як усі, не виглядати білою вороною. Сприятливою умовою при цьому є відсутність батьківського контролю за життям і дозвіллям дитини.

Факторний аналіз масивів інформації за два роки розкриває  таку структуру причин.

Перший фактор, що набрав найбільшої ваги, свідчить про  значний вплив оточення на ставлення  молодої людини до наркотиків. Разом  з тим стає очевидною важлива роль у цьому процесі такої особистісної риси, як конформізм. Він робить молоду людину, з одного боку піддатливішим впливові оточення, з іншого боку – обумовлює некритичне мислення, зайву самовпевненість, браваду, що штовхають його на “героїчні” учинки.         

Наступним по ступеню  впливу виступив фактор, названий нами “неблагополучна обстановка в родині”. Він відбиває негативний вплив на соціальний розвиток і здоров'я дитини таких моментів, як порушені сімейні  зв'язки, напружені взаємини дітей  з батьками, відсутність батьківського контролю. При цьому найбільш важливим стає відсутність батьківської уваги.

Наступний по значимості фактор відбиває потреби молодої  людини справитися зі стресом, змінити  фізичний стан. При цьому очевидно, що використання наркотиків, як спосіб справитися з навантаженням – є деяка данина молодіжній моді. Так часто молоді люди відповідають, що наркотики допомагають  їм підбадьоритися, набути робочого стану, що вживати наркотики – це круто, що наркотики дають змогу мати кайф, зазнати незвичайних відчуттів

Четвертий фактор відбиває вплив інформації на ставлення  молодих людей до наркотиків. Відсутність  знань про наслідки вживання наркотиків, а також перекручені цінності і пріоритети стають благодатним  ґрунтом для впливу інформації, що створює позитивне ставлення молоді до наркотиків:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Правила технічної безпеки у відділеннях гіпербаристичної оксигинацiї, клiнiко-дiагностичних лабораторiях фiзiотерапевтичних відділеннях при роботі із стерилізаційними установками.

Положення Закону "Про охорону праці", нормативні акти чинного законодавства України  з питань ОП у повному обсязі регулюють  зазначені питання в закладах охорони здоров’я. На їх підставі розроблені та затверджені МОЗ України при  погодженні з ДНОП нормативні документи з питань ОП для медичної галузі, зокрема: 
- з техніки безпеки і виробничої санітарії;

- про працю  жінок та молоді;

- про спецодяг, санітарно-гігієнічний одяг та  спецмило;

- про відшкодування  збитків працівникам у зв’язку  з нанесеною шкодою їх здоров’ю;

- з нагляду  та контролю за дотриманням  законодавства про охорону праці.

Для введення в  правове поле України питань з  техніки безпеки і виробничої санітарії в системі закладів охорони здоров’я на основі чинного  законодавства про ОП розроблені і діють : 
Правила облаштування, експлуатації і техніки безпеки фізіотерапевтичних (відділень)кабінетів; 
Правила облаштування, експлуатації інфекційних закладів та охорони праці їх персоналу; 
Правила з санітарії при роботі в протитуберкульозних закладах системи МОЗ України; 
Правила з особистої гігієни персоналу протилепрозних закладів; 
Правила облаштування і експлуатації психоневрологічних і психіатричних лікарень; 
Правила облаштування, техніки безпеки і виробничої санітарії при роботі в клініко-діагностичних лабораторіях лікувально-профілактичних закладів, інститутів та навчальних закладів; 
Правила облаштування і експлуатації приміщень патолого-анатомічних відділень і моргів (патогістологічних і судово-гістологічних лабораторій) лікувально-профілактичних закладів; 
Правила облаштування, техніки безпеки виробничої санітарії і особистої гігієни при роботі в лабораторіях санітарно-епідеміологічних закладів; 
Правила з експлуатації і техніки безпеки при роботі на автоклавах; 
Санітарні правила з обладнання та утримання експериментально-біологічних клінік (віваріїв); 
Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії для пральних закладів і підприємств охорони здоров’я;

Правила з техніки  безпеки і виробничої санітарії  в кухнях і їдальнях закладів і  підприємств системи МОЗ;

Інструкція з захисного заземлення електромедичної апаратури в закладах МОЗ України. 
Мета лекції: конкретно розглянути спрямованість політики держави у сфері охорони праці медпрацівників під час роботи в фізіотерапевтичних кабінетах шляхом вивчення нормативних документів з охорони праці на прикладі Правил облаштування, експлуатації і техніки безпеки фізіотерапевтичних (відділень) кабінетів.

Основне завдання Правил: забезпечення найбільш сприятливих  і безпечних умов для здоров’я медичного персоналу і хворих під час проведення фізіотерапевтичних процедур. Дотримання цих Правил є обов’язковим при проектуванні, будівництві, реконструюванні та експлуатації ФТК.

Новостворений або реконструйований ФТК повинен  бути прийнятим спеціальною комісією за обов’язковою участю СЕС, головного спеціаліста, технічного інспектора профспілки медичних працівників, місцевого профспілкового осередку, усіх зацікавлених сторін. Приймання приміщення оформлюється актом.