Краєзнавча характеристика Тернопільського району

1. Географічне положення

Тернопільський район  – адміністративний район в Тернопільській області, утворений у грудні 1966 року. До складу району входить два селища міського типу, 54 сільських населених пунктів. Територія району становить 749,11 кв.км, (5,4% території області) і має неправильну конфігурацію. Протяжність її з півночі на південь становить 38 км, із сходу на захід 32 км. Межує з Теребовлянський, Збаразьким, Зборівським, Козівським і Підволочиським районами. Населення налічує 64,4 тис осіб, із них — понад 90 % українці мешкають також росіяни, поляки, білоруси, євреї. Районний центр — місто Тернопіль (додаток А) [6].

2. Природні умови та ресурси

2.1.Рельєф та  геологія

Територія району знаходиться  на Подільській височині. Сучасний рельєф району утворився в умовах інтенсивного підняття місцевості та процесів глибинної водної ерозії, головну роль у його формуванні відіграли річкові та поверхневі текучі води. Вони створили річкові долини, балки, яри. Днища долин заторфовані. Поверхня – хвиляста лесова рівнина, розчленована долинами річок, ярами і балками.  Рельєф району представлений двома комплексами – Тернопільська структурно-пластова рівнина і Товтрова гряда, в якій зосереджені зсуви і обвали. В результаті карстових процесів утворились блюдцеподібні западини, кар’єри, заповнені вапняками і пісками [7].

У структурному відношенні територія Тернопільського району розміщена в межах Волино - Подільської частини Східноєвропейської платформи.  В її геологічній будові беруть  участь осадові породи верхнього протерозою, палеозою, мезозою і кайнозою, які залягають на докембрійському кристалічному фундаменті. Породи кристалічного фундаменту знаходяться на значній глибині ніде в районі на поверхню не виходять [3; с. 3-5].

На розмитій поверхні кристалічних порід, які за віком відносяться  до середнього протерозою-архею, залягає  кількасот метрова товща слабо  метаморфізованих  осадків волинської і валдайської серій вендського комплексу верхнього протерозою.  Потужність відкладів вендського комплексу становить близько 200 м. місцями вони відсутні зовсім. В таких випадках безпосередньо на гранітах і гранодіоритах кристалічного фундаменту залягають осадові утворення кембрію.

За даними пробурених свердловин загальна потужність кембрійських відкладів  коливається в межах 500-700 м. Це переважно  аргіліти, алевроліти, пісковики. Залягають вони полого, моноклінально занурюючись зі сходу на захід. В цьому напрямку зростає їх потужність.

Силурійські відклади є найдавнішими з геологічних утворень, які виходять на поверхню в межах району.

Нижньосилурійські відклади  представлені в основному карбонатними та менше теригенними глинистими породами. Серед них переважають темно-сірі та чорно-глинисті вапняки та аргіліти з багатою фауною брахіопод, граптолітів і остракод.

Девонські відклади на території  району залягають на силурійських згідно у вигляді поступового переходу.

Поклади кварцового піску, глини, вапняків, піщаників, торфу, самород. сірки. Є джерела мінеральних вод (побл. с. Настасів).

2. Клімат

Кліматом називають багаторічний режим погоди, який базується на багаторічних метеорологічних спостереженнях.

На формування клімату  Тернопільського району найбільший вплив мають географічне положення, циркуляція атмосфери, рельєф, висота місцевості над рівнем моря та деякі  інші фактори.

Територія району розташована  в помірному поясі. Радіаційний  режим її залежить від висоти сонця, тривалості дня та сонячного сяйва, пов’язаних з географічною широтою.

Радіаційний баланс на території  району додатній і змінюється в межах  від 39 до 41.5 ккал/ см² за рік. В літні місяці – червні і липні – він найвищий, а в зимові – грудні і січні – найнижчий.

Тривалість сонячного  сяйва змінюється протягом року в  середньому від 1800 годин в північній  частині району до 19000 в південній.

Значний вплив на клімат району мають циркуляційні процеси  океанічних і континентальних повітряних мас. Перші з них проникають у  вигляді циклонів з Атлантичного океану. Влітку вони зумовлюють хмарність, опади. Зниження температури повітря, взимку – часті відлиги, снігопади. З цими повітряними масами пов’язані  західні і північно-західні вітри. Суха і холодна погода в зимовий  період зумовлена дією східних антициклонів. Холодні арктичні повітряні маси, які проникають на територію району з півночі, зумовлюють пізні весняні та ранні осінні приморозки [4; с. 72-75].

Взаємодія названих факторів зумовлює формування на території району помірно континентального клімату  з нежарким літом, м’якою зимою і  достатньою кількістю опадів.

Найхолодніший місяць в області  – січень, а найтепліший липень. Середня температура січня коливається  від – 5,5-5,7°С (в північній частині району) до 4,5°С ( в південній). Середні температури липні – 18-19°С.

В межах тернопільського  району випадає достатня кількість опадів, 550-700мм на рік [5].

3. Внутрішні води

Внутрішні води - частина акваторії держави, або певної території: річки, озера, моря, розташовані на одному материку чи в межах країни, області тощо [7].

Живлення рік області  змішане, за рахунок дощових, талих  і підземних вод.

Найбільша водо насиченість  рік спостерігається на весні  – у березні – квітні, під  час танення снігу, та в першій половині літа, під час випадання  частих дощів: у другій половині літа починається не стійка літньо - осіння межень [4; с. 76-78].

Основною річкою виступає – Серет із притокою Гнізна (басейн Дністра) (додаток Г).

Утворюється від злиття біля селища Ратищі Зборівського району кількох  малих річок - Серет Правий, Серет  Лівий, В’ятима, Грабарка.

Верхів'я Серету розташовані між пагорбами Вороняків, середня течія — в межах Тернопільського плато, пониззя — в районі Дністровського каньйону.

Довжина ріки 218 км, площа  басейну 3900 кв.км. Витоки ріки та його верхня течія до Тернополя мають широкі заболочені долини, де побудовано ряд ставів (Заложцівський, Вертелківський, Верїньо-Іванівський, Тернопільський), нижче Тернополя долина Серету звужується, схили стають крутішими, а південніше Теребовлі вона поступово набуває каньйоноподібного вигляду.

Вода використовується для  промислового водопостачання, гідроенергетики, риборозведення та різних господарських  потреб.

Притоки Серету поділяють  на дві частини – праві і  ліві.

До лівих відносять  Гук, Млинка, Хрумова, до правих -  Грабарка, Серет Правий, Смолянка, Лопушанка, Нестерівка, Довжанка, Брідок,Нічва, Гнила Рудка, Перейма, Біла, Черкаська, Тупа.

Стрипа починається від злиття біля міста Зборів декількох потічків (Стрипи Івачівської, Стрипи Вовчковецької, Стрипи Коршилівської, Східної Стрипи). Довжина її 135 км. У верхів’ї  долини ріки неглибока, з положистими скидами і широкою заплавою. Вода використовується для промислового водопостачання та господарських потреб[4; с. 76-78].

  Зарегульована численними ставами (Залозецький, Вертелківський і т. д.) та водосховищами (Тернопільське, Скородинське, Касперівське). Діють невеликі ГЕС [7].

Тернопільський став або Тернопільське озеро (до 1991 — Комсомольське озеро) — велика штучна водойма в Тернополі, створена на місці боліт на річці Серет (Додаток Б) [7].

За площею водойма відповідає тернопільському Східному масиву.

4. Ґрунти та рослинний покрив

Ґрунт – це верхній шар земної кори, придатний для життя рослин.

У формуванні ґрунтового покриву  на території Тернопільського району найбільшу роль відіграли материнські  гірські породи, рельєф та рослинний  покрив.  В зв’язку з тим, що площа району невелика, кліматичні умови не впливають суттєво на ґрунтоутворення.

Найбільш поширені грунти області є чорноземні та опідзолені.

Чорноземні опідзолені –  найбільш поширені грунти району. Приурочені до володіння плато більш низького рівня і пологих схилів. Сформовані переважно на лесах. Глибина гумусового горизонту 80-90 см, вміст гумусу -3,6-3,9%. Володіють достатніми запасами поживних речовин.

Опідзолені грунти сформувались на оглеєних лесах і лосовидних сугликах в умовах надмірного надмірного зволоження материнської породи та нижніх горизонтів грунтового профілю[4; с. 87-92].

Неоднорідність рельєфу, грунтового покриву, клімату та інших географічних чинників обумовили велику різноманітність природної рослинності на території Тернопільського району.

Площа лісів — 4,9 тис. га на території яких ростуть береза, гарб, дуб,  липа, сосна, ялина, ясен.

Також на території району розкинулись луки (заплавні і суходільні) . Заплавні луки найбільш поширені тут  у верхів’ях Серету,  Стрипи і Горині. Вони покриті переважно осково-злаковими, злаковими, злаково-бобовими травами і використовуються як сінокоси.

До ендемічних видів рослин належать: костриця піхвова, мінуарція побільшена, цибуля пряма, заяча конюшина Шиверика, гвоздика Роговича, сонце світ сивий, вівсюнець пустельний, само сил передгірний, шиверекія подільська, чебрець одягнений, тонконіг різнобарвний та інші[3].

5. Тваринний світ

Різноманітність природних  умов Тернопільського району обумовила  багатство і тваринного світу. Тварини  розподіляються по території району нерівномірно.

Протягом величезного  відрізку геологічного часу фауна території  району безперервно змінювалась. Основне  ядро сучасної фауни хребетних сформувалося протягом останнього четвертинного  періоду історії Землі, в основному  в плейстоцені, і на кінець голоцену він набув сучасного вигляду. В сучасну епоху значний вплив на фауну має людина.

Сукупність взаємозв’язаних  видів тварин, що склалася на певній території називається зооценозом.

У межах тернопільського  району можна виділити три зооценози:

1. орних земель, суходільних лук та пасовищ;
2. листопадних різновікових лісів;
3. водойм і заплавних вологих лук.

Фауна зооценозу орних  земель, лук та пасовищ представлена ссавцями, птахами, плазунами і земноводними. Серед ссавців найбільш поширеними є польова, мала та хатня миші, звичайний  хом’як, звичайна полівка, кріт, їжак, тхір, ласка, лисиця, заєць-русак, рябий ховрах. Видовий склад птахів змінюється в залежності від пір року. Взимку домінуючим видом птахів виступає грак, весною поступово долучаються прилітні птахи (польові жайворонки, білі плиски, сільські ластівки, чайки), влітку – луговий чекан, звичайна кам’янка, просянка, одуд, канюк, звичайний, польовий та болотній луні, звичайний мартин, деркач, перепел та інші. Восени зникають перелітні птахи, а натомість появляються проміжні види. Птахи приносять значну користь, бо вони знищуються різні шкідливі сільськогосподарські культури, поїдають насіння багатьох бур’янів.

Земноводні зооценозу  орних земель, лук та пасовищ представлені зеленою та сірою ропухами, трав’яною жабою та звичайною часничницею. Ще менш чисельними, ніж земноводні є плазуни. На орних землях, по пришляхових смугах спостерігається живородяща та прудка ящірка і звичайний вуж.

Фауна хребетних лісових  зооценозів теж різноманітна. В зв’язку  з тим, що ліси на території району займають невеликі площі і їх ділянки  розміщені мозаїчно серед агроценозів, в лісах часто зустрічаються  польові види, такі як: рябий ховрах, звичайний хом’як, звичайна полівка, кріт, звичайна та мала бурозубка, лісова та польова миші, заєць-русак, лисиця та інші[4; с. 102-105].

У Тернопільському ставі водиться багато коропів, сомів та щук а також молюски і раки. Зокрема, деякі водолази стверджують, що окремі соми досягали довжини до 2-х метрів [7].

Внаслідок інтенсивного впливу людини чисельність деяких видів  тварин різко скоротилась, вони перебувають  під загрозою зникнення, тому потребують невідкладної допомоги.

3. Населення.

Тернопільський район  налічує 62 тис. осіб. Такий стан зумовлений знаними втратами людей під час  війни, післявоєнний період, сучасними  міграціями населення за межі району. В останні роки чисельність району майже не змінилася. Зміни в чисельності  населення зумовлені демографічними показниками. Основними з них  є коефіцієнти народжуваності, смертності, природного приросту населення.

Тернопільський район  належить до районів України з  низьким приростом населення. Зниження цих темпів спостерігається із середини 70-х років і пояснюється зменшенням показників народжуваності та зростанням смертності населення.

Національність жителів Тернопільського району, згідно з переписом 1989 року:

• українців — 91,2%,
• росіян — 7,1%,
• поляків — 0,5%,
• білорусів — 0,3%,
• євреїв — 0,3%,
• інших національностей — 0,5%.

Згідно з переписом 2001 року українці складали 94,1% населення району, що є найвищим показником серед обласних центрів України [6].

4. Господарство

4.1. Промисловість

Умови для розвитку промисловості  на території Тернопільського району є сприятливими. Тут достатня кількість  трудових ресурсів, корисних копалин, сільськогосподарської сировини. На їхній основі сформувались галузі харчової, легкої, машинобудівної, деревообробної, скляної і фарфорово-фаянсової  промисловості, виробництво будівельних  матеріалів.

Провідне місце серед  галузей промисловості займає харчова. У ній виділяються цукрова, м’ясна, молочна, спиртово-горілчана, тютюнова, кондитерська, плодоовочеконсервна та інші галузі. На першому місці серед них за обсягом продукції – цукрова промисловість.

Плодоовочеконсервна промисловість розвивається, як і цукрова, на місцевій сировині.

Молочна промисловість виробляє масло, сир, свіжо молочні продукти, сухе знежирене молоко. Найбільшим підприємством цієї галузі є тернопільський молокозавод.

М’ясна промисловість представлена Тернопільським м’ясокомбінатом, а також цехами, які переробляють м'ясо та виробництвом окремими підприємствами. Основна продукція – м’ясні консерви,  ковбаси, копченості, субпродукти, а також м’ясо-кісткове борошно, желатин тощо.

Легка промисловість використовує місцеву (шкіра) і довізну сировину (бавовна, шерсть, текстиль тощо). У ній виділяється текстильна, швейна, галантерейна промисловість. Текстильна виробляє бавовняні тканини, пряжу, вату, текстильні вироби. Її найбільшим підприємством виступає виробниче об’єднання «Текстерно»  в місті Тернополі, але воно працює не на повну потужність.

Швейна промисловість виробляє третину продукції легкої промисловості району. Окрім швейної фабрики у місті Тернополі існує також ряд цехів та ательє індивідуального пошиття одягу в багатьох населених пунктах.

Галантерейна промисловість випускає шкіряні і текстильні вироби широкого вжитку. Найбільшим підприємством є шкіргалантерейна фабрика «Подолянка» у Тернополі.

Машинобудування є важливою галуззю важкої промисловості, яка донедавна розвивалася прискореними темпами. Усі підприємства працюють на довізному металі й випускають трудомістку продукцію – електротехнічні прилади, апаратуру для запису і відтворення звуку, світлотехнічне обладнання, бурякозбиральні комбайни тощо.

Найбільшими підприємствами тут є виробничі об’єднання «Оріон», «Промінь», «Ватра», «Комбайновий завод». В останні роки вони значно скоротили  випуск продукції  (окрім в/о «Ватра»).

У виробництві промислової  продукції області поступово  знижується частка деревообробної промисловості. Це пов’язано зі зменшенням кількості  місцевої і довізної сировини. Основна продукція галузі – меблі, тара, столярні вироби, будівельні матеріали. Її випускають тернопільська фабрика, виробниче об’єднання «Текстерн», тернопільська фірма «Нова».

Промисловість будівельних матеріалів сформувалась на основі місцевих нерудних корисних копалин. Випускають залізобетонні конструкції, цегла, вапно, гіпс, асфальт тощо. Найбільші підприємства з виробництва збірних залізобетонних конструкцій розміщені у Тернополі, Велика Березовиця [1; с. 81-84].

2. Соціальна сфера

Соціальна сфера - це сфера  виробництва і відтворення людини. Тут людина відтворює себе як біологічне, соціальне і духовне істота.

У Тернопільському районі знаходяться:

• Великобірківська школа-гімназія імені С. Балея;
• 49 ЗОШ;
• 23 дитячі дошкільних заклади;
• 3 позашкільні навчальні заклади;
• 2 музичні школи;
• дитячо-юнацька спортивна школа (ДЮСШ);
• меморіальні музеї С. Крушельницької, Стецьків Ярослава і Слави історично-меморіальний музей;
• шкільні-краєзнавчі кімнати;
• 56 бібліотек;
• 47 фельдшерсько-акушерських пунктів;

Також діє Тернопільська  вища духовна семінарія імені  Патріарха Йосипа Сліпого. Виходить районна газета «Подільське слово». На території Тернопільського району розташовані пам’ятки архітектури: церкви Різдва Іоанна Хрестителя (1747р.), Непорочного Зачаття Пресвятої  Діви Марії (1744 р.); палац (1720 р.), залізничний міст (1897, с. Буцнів) та інші. У селі Лозова є телевежа (вис. 256 м) [5].

3. Сільське господарство

Господарство тернопільського  району є складовою частиною господарського комплексу України [1; с. 74].

Формування господарства нашого краю відбувалося під впливом  складних соціально-економічних умов. Перебуваючи у складі Австро-Угорщини, Росії та Польщі, Тернопільський район на початку ХХ ст.. був відсталим, злиденним краєм.

Загальна площа земель сільського господарства призначені — 61,8 тис. га, в тому числі рілля — 50,4 тис. га; сінокоси і пасовища — 9,8 тис. га. Землі району (переважно чорноземи) придатні для вирощування районів сільськогосподарських культур[7].

У виробництві валового сукупного продукту: сільськогосподарські господарства — 37,7 . У районі вирощують та виробляють (тис. т): зернові культури — 65,7, цукр. буряки — 155,1,картоплю — 50,4, овочі — 9,9, м'ясо — 4,3, молоко — 25,3; яйця — 122 (млн. шт.).

У районі - 102 фермерські господарства[5].

5. Туристичні ресурси та інфраструктура

На території району є дві історичні пам’ятки архітектури колись всесоюзного, а нині загальноукраїнського значення: знаменитий класицистичний графський палац Потоцьких у Плотичі, збудований у 1720 році, з парком площею 10 га, заснованим в XIX ст. та старовинний костел і церква Іоанна Предтечi (1597 р.) у Баворові, які є найстарішими храмами в Тернопільському районі. А село Буцнів відоме на всю Україну церквою Непорочного зачаття (1598), з чудотворною іконою Пречистої Діви Марії та справжнім шедевром архітектурного будівництва — арковим залізничним мостом, який уже більше ста років об’єднує береги Серету.

До найстаріших церковних храмів у районі слід вважати також церкву в с. Шляхтянці, що споруджена на місці каплички, і датується другою половиною XVII ст.  
       У селі Грабівці зберігся панський маєток від 1891 року.  
    Напевно, немає такої людини у нашій області, яка б не знала про це чудотворне місце, що причаїлося на околиці села Острів біля берегів Серету. Сюди приходять, щоб помолитися, зачерпнути смачної джерельної води, вдихнути благодатного повітря, відпочити від гамору світу у цій воістину райській тиші.

Також у центрі району –  місті Тернополі однією із атракцій виступають музеї:

• Тернопільський краєзнавчий музей;
• Тернопільський обласний художній музей;
• Тернопільський історико-меморіальний музей політичних в'язнів;
• міська картинна галерея;
• Музей Івана Пулюя.

У Тернополі встановлено 20 пам'ятників та пам'ятних знаків. Більшість розташовані у центральній частині міста: Степанові Бандері, Герою матросу, «Випадкова зустріч», Івану Горбачевському, Данилу Галицькому, Йосипу Сліпому, Ярославу Стецьку, Івану Франку, Андрею Шептицькому і Тарасу Шевченку.

Окрім того, щонайменше 5 пам'ятників не збереглося до нашого часу.

У Тернополі є близько 20 фонтанів, більшість з яких є діючі і  несуть важливу архітектурну та розважальну  роль. Більшість із них на замкненому циклі, обладнані підсвіткою і працюють щодня, починаючи з Великодня, закінчуючи святом Покрови. У дощову та вітряну погоду не працюють. За гарне композиційне поєднання вулиць і фонтанів Тернопіль часом називають «містом фонтанів»( Додаток В) [10].

Парки культури та відпочинку

• Гідропарк «Топільче»,
• Парк ім Т. Г. Шевченка,
• Парк національного відродження,
• Парк Вознесіння.

Ландшафтні парки

• Парк «Загребелля»,

Меморіальні парки

• Парк Слави,

У Тернополі щорічно проходять дитячий пісенний фестиваль «Кришталевий жайвір», рок-фестиваль «Нівроку», всеукраїнський фестиваль «Цвіт вишиванки». 9 січня 2013 року вперше провели «Фестиваль різдвяної куті» .

Щорічно проходить Всеукраїнський Релігійний Фестиваль «О, мати Божа, О, Райський Цвіте», у палаці культури «Березіль». У фестивалі беруть участь церковні хори із Києва, Автономної Республіки Крим, Тернополя та з багатьох інших міст України.

У 2008 році міська влада Тернополя запропонувала проект «Тернопіль — місто фестивалів».

Також у Тернополі щорічно проводяться 2 пластові фестивалі: «Орликіада» та «Фест-Кіно».

У Тернополі зареєстровано 102 акціонерних товариства (ПАТ — 57, ПрАТ — 45)^.

У Тернополі діє:

• понад 20 готелів,
• близько 20 продуктових супермаркетів,
• понад 10 супермаркетів побутової та цифрової техніки,
• близько 30 ринків (продовольчих, непродовольчих, змішаних),
• близько 20 торгових центрів,
• 3 продуктові гуртовні,
• 3 будівельні супермаркети,
• 7 розважальних центрів,
• 6 нічних клубів,
• 3 місця розваг на воді (2 пляжі та 1 аквапарк),
• 3 кінотеатри (один із них — 4-зальний),
• 2 театри,
• 6 концертних залів (філармонія та будинки культури),
• 5 музеїв (не враховуючи при навчальних та інших закладах).

6. Проблеми розвитку Тернопільського району та його перспективи

Для Тернопільського району характерні ряд проблем По-перше, це стан доріг. З кожним роком ситуація стає гіршою і це дає свої наслідки – нищиться транспорт, виникають перешкоди і вільному пересуванні транспортом та спричиняють аварії.

По-друге, це сморід головними причинами якого фахівці називають, окрім діяльності підприємстві, які незаконно скидають стоки, ще й розгерметизовану систему каналізації під час ремонту доріг, зношеність труб.

Коефіцієнт екологічної стійкості  – 0,29, це означає що район є екологічно нестійким [9].

По-третє, це безробіття населення. Але  як показує статистика Тернопільського  обласного центру зайнятості дана проблема поступово, але вирішується.

Згідно програми Тернопільської районної ради «Про соціально-економічний та культурний розвиток Тернопільського  району» на 2013 року є перспективи  покращення ситуації.

Головною метою програми на 2013 рік є зниження рівня безробіття, зростання добробуту населення району, підвищення якості життя через створення сприятливих передумов для інвестування пріоритетних галузей економіки,  впровадження ресурсо- та енергозберігаючих технологій, систем управління якістю, скорочення непродуктивних витрат підприємств, стабілізації і нарощення власної сировинної бази, збільшення обсягів її переробки на наявних в районі виробничих потужностях, розширення обсягів збуту продукції на внутрішньому ринку, зростання експорту, безумовного дотримання державної дисципліни цін, законодавства про працю, підтримки малого і середнього бізнесу, реалізації регіональних (комплексних) програм розвитку, впровадження активних форм стимулювання зайнятості.

Виконання зазначених завдань стане вагомим підґрунтям для впровадження реформ у різних сферах, що у свою чергу дасть можливість забезпечити збалансований розвиток району, збільшити реальні доходи населення та створити умови для посилення економічної активності в усіх селах і селищах району.