Майнова відповідальність у галузі екології

ЕКОЛОГІЧНЕ ПРАВО

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Варіант №11

 

ПЛАН

 

ВСТУП…………………………………………………………….ст.3-4

 

1.Майнова відповідальність  у галузі екології………………..ст.5-11

 

2.Нормативно-правове  регулювання екологічної безпеки..ст.12-16

 

3.Правова охорона довкілля на транспорті………………….ст.17-19

 

Висновки………………………………………………………….ст.20

 

Список використаної літератури………………………………ст.21

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Кожна свідома людина повинна обов’язково  мати загальне уявлення про особливості  сучасного екологічного стану , а також про основні напрямки державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки . Екологізація економіки та свідомості суспільства не є абсолютно новою проблемою. Практичне відображення екологічності тісно пов’язано в першу чергу з державним регулюванням процесів природокористування . Нове в данній проблемі є еквівалентність обміну між державою, природою та людиною, яка базуеться на законодавчих, організаційно-технічних рішеннях. Ця проблема на сучасному етапі є дуже гострою. Вона була сформована протягом двох століть і нині набула свого критичного значення. Тому існує об’ективна необхідність втручання держави в природно-екологічну сферу з метою досягнення збалансованного стану. Як свідчить досвід, проводити ефективну політику невиснажливого розвитку в державі досить важко навіть за умов процвітаючої економіки. Тим складнішою виглядає ця проблема в Україні, відновленій державі, яка переживає успадковану глибоку системну кризу і змушена одночасно вирішувати безліч проблем: економічних, соціальних, екологічних.

Попри різні проблеми, все ж таки реалізація принципів збалансованого розвитку в Україні розпочалася  майже одночасно з проголошенням  незалежності. З 1991 року економічні і екологічні реформи в нашій країні спрямовані на досягнення спочатку компромісу між виробничим і природним потенціалом, а згодом - на перехід до гармонійного їх співіснування в інтересах людей.  В основу формування нової політики було покладено базовий принцип, згідно з яким екологічна безпека держави стає важливим елементом і складовою національної і глобальної безпеки. Виходячи з цого в Україні розроблені «Основні напрями державної екологічної політики». Цей документ визначає не лише мету та пріоритетні завдання охорони довкілля, але й механізми їх реалізації, напрями гармонізації та інтеграції екологічної політики України в рамках процесу "Довкілля для Європи" та світовому екологічному процесі. Саме на підставі цього документу, що поєднує стратегічні цілі з конкретними завданнями, розробляються програми Уряду в галузі охорони довкілля та екологічної безпеки. Після утворення цільового Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки в Україні сформовано цілісну систему регулювання і управління природокористуванням та охороною природи, екологічною безпекою, яка, за висновками міжнародних експертів, відповідає сучасним вимогам. У надзвичайно стислі терміни розроблено і оформлено правові засади для вирішення екологічних проблем, впроваджено економічний механізм природокористування, у відповідності з міжнародними вимогами створюється національна система стандартів щодо забезпечення екологічної безпеки та природокористування.

Охорона природи стала  одним з основних пріоритетів  молодої держави, оскільки збереження біологічного та ландшафтного різноманіття є основою, яка забезпечує можливість будь-якого природокористування та розвитку суспільства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Майнова відповідальність  у галузі екології

 

Екологічне правопорушення - це винна, протиправна, екологічно небезпечна дія, яка посягає на встановлений порядок використання природних  ресурсів, охорони навколишнього  природного середовища та порушує екологічні і пов'язані з ними ін. права  людини і вимоги екологічної безпеки Екологічне правопорушення (екологічний делікт або екологічний злочин) може бути адміністративним або дисциплінарним.

 Суб'єктами екологічного  правопорушення є право- і дієздатні,  осудні фізичні і юридичні (посадові  особи) особи. Суб'єктивними ознаками є вина, необережність чи навмисність та екологічний ризик власників джерел підвищеної екологічної небезпеки.

 До складу екологічного правопорушення входить предмет (об'єкт) посягання і екологічні правовідносини. Об'єктами посягання є навколишнє природне середовище (природні, умови життєдіяльності) та життя і здоров'я людини.

 Об'єктивними ознаками  екологічного правопорушення є  дія чи бездіяльність, які призводять  до протиправного порушення екологічних  вимог. Дані порушення мають  екологічну спрямованість і призводять до екологічної небезпеки та майнової і моральної шкоди природним ресурсам належним власнику чи користувачу, навколишньому природному середовищу, життю і здоров'ю людини.

 Види екологічних  правопорушень - це визначені  чинним екологічним законодавством категорії незаконних дій (бездіяльність), за які в залежності від характеру і ступеню екологічної небезпеки, об'єкта, предмета посягання та ін. ознак можуть застосовуватись заходи державно-правового примусу.

 Екологічні правопорушення в залежності від предмета і об'єкта посягання можуть бути в галузі

- використання природних  ресурсів : земельні, водні, лісові, гірничі, фауністичні, в сфері  використання і охорони атмосфери;

- охорони навколишнього  природного середовища : порушення  природоохоронних вимог на стадії прийняття рішень і в процесі здійснення господарської та ін. діяльності, порушення вимог охорони територій і об'єктів природно-заповідного фонду, курортних, лікувально-оздоровчих рекреаційних зон та ін. територій, що підлягають особливій охороні;

- екологічної безпеки  : невиконання заходів щодо попередження  виникнення та ліквідації наслідків  надзвичайних екологічних ситуацій, порушення вимог екологічної  безпеки у процесі здійснення  видів діяльності.

 Правопорушення по  окремих галузях і інститутах екологічного законодавства поділяються на :

1) порушення у сфері  права власності на природні  ресурси;

2) порушення у сфері  права природокористування;

3) правопорушення у  сфері відтворення природних  ресурсів;

4) правопорушення у  сфері екологічної експертизи;

5) екологічні правопорушення  у сфері застосовування економічних  важелів щодо використання природних  ресурсів і охорони навколишнього  природного середовища;

6) порушення прав громадян  на екологічно безпечне навколишні  природне середовище;

7) порушення норм екологічної  безпеки;

8) порушення екологічних  прав громадян (на повну і достовірну  інформацію та ін.);

9) екологічні правопорушення  у сфері управління і контролю.

 Екологічне правопорушення  за ступенем екологічної небезпеки і заходами державно-правового примусу може бути :

- еколого-правовим проступком, що тягне за собою дисциплінарну  відповідальність;

- еколого-майновим деліктом, що тягне за собою майнову  відповідальність;

- еколого-адміністративним  правопорушенням, що тягне за собою адміністративну відповідальність;

- екологічним злочином, що тягне за собою кримінальну  відповідальність.

 Порушення лімітів  використання природних ресурсів, екологічних нормативів, стандартів, вимог екологічної безпеки призводить  до виникнення еколого-правової (превентивної) відповідальності. Проти юридичних осіб - суб'єктів еколого-правової (превентивної) відповідальності - застосовуються такі санкції :

1) обмеження діяльності;

2) зупинення діяльності;

3) припинення діяльності.

 Органами по застосуванню санкції є

- органи місцевого  самоврядування;

- органи Мінекобезпеки  України;

- органи місцевої  державної виконавчої влади.

 Припинення діяльності  здійснюють :

- Кабінет Міністрів  України;

- органи місцевого  самоврядування стосовно підпорядкування юридичних осіб;

- Суд за позовом  Прокуратури у разі систематичних  правопорушень;

- органи місцевої  виконавчої влади.

 Юридична відповідальність  за екологічні правопорушення - це  специфічна форма суспільних  відносин, в яких за допомогою  правових норм та ін. юридичних засобів забезпечується добровільне чи примусове виконання винними особами вимог екологічної безпеки, ефективне використання природних ресурсів, охорона навколишнього природного середовища або покладається обов'язкове виконання ін. обов'язків за допущене екологічне правопорушення.

 Дисциплінарна відповідальність  за екологічні правопорушення - це  різновид юридичної відповідальності, яка застосовується до винних  осіб за протиправні дії, що  порушують екологічні вимоги  у процесі невиконання функціональних обов'язків та ін. вимог дисципліни праці, пов'язаних з використанням природних ресурсів, охороною навколишнього природного середовища, забезпеченням екологічної безпеки.

 Умовами настання  дисциплінарної відповідальності  є

- протиправність;

- наявність вини суб'єкта;

- професійна правосуб'єктність  у галузі екології;

- невиконання чи неналежне  виконання екологічних вимог,  які складають коло службових  професійних обов'язків.

 Види дисциплінарних  стягнень :

1) догана; 2)звільнення  з посади.

 Адміністративна відповідальність  за екологічні правопорушення - це  різновид суспільних відносин, у  яких застосовуються заходи адміністративного  впливу (стягнення) за винні і  протиправні діяння, що порушують  встановлений порядок використання  природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки та екологічні права громадян.

 Групи адміністративних  екологічних правопорушень

 Порушення екологічних  прав громадян

 В галузі природноресурсових  відносин В галузі природоохоронних відносин В галузі забезпечення екологічної безпеки

 Порушення вимог  загального природокористування  Порушення експлуатації природоохоронних  об'єктів Порушення вимог екологічної  безпеки - при проектуванні, реконструкції,

 Перевищення лімітів  використання природних ресурсів Порушення вимог охорони навколишнього природного середовища від неконтрольованого будівництві - при впровадженні відкриттів, винаходів - при застосуванні

 Самовільне спеціальне  природокористування шкідливого  біологічного впливу заходів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних хімічних,

 Псування і забруднення  с/г земель Порушення правил  і норм складування, зберігання, розміщення, утилізації, радіоактивних  речовин і препаратів - при ліквідації

 Порушення правил  використання земель ліквідації та застосування відходів Перевищення нормативів підприємств, споруд та ін. об'єктів Перевищення нормативів

 Приховування та  перекручення даних земельного  кадастру викидів і скидів  забруднюючих речовин у навколишнє  природне середовище екологічної безпеки Невиконання заходів попередження та ліквідації аварій з

 Несвоєчасне повернення  тимчасово зайнятих земель або  неприведення їх у стан, придатний  для використання за призначенням  Здійснення незаконної діяльності, що негативно впливає на погоду і клімат Перевищення нормативу вмісту забруднюючих речовин у викидах шкідливими екологічними наслідками Невиконання заходів попередження і ліквідації наслідків аварій та ін. шкідливого впливу в зоні надзвичайної екологічної

 Самовільне відхилення  від проектів внутрішньогосподарського землеустрою пересувних джерел Порушення строків і порядку внесення платежів за ситуації Невиконання обов'язків по реєстрації в суднових документах операцій з шкідливими речовинами і

 Порушення правил  і вимог проведення робіт по геологічному вивченню надр використання природних ресурсів і за забруднення навколишнього природного середовища сумішами Невиконання вимог екологічної безпеки у процесі впровадження

 Пошкодження водогосподарських  споруд і пристроїв відкриттів, винаходів, корисних моделей промислових зразків,

 Порушення вимог  первинного обліку використання  природних ресурсів і в галузі  охорони навколишнього природного  середовища раціоналізаторських  пропозицій, нових технологій і  систем, речовин і матеріалів

 Експлуатація на водних об'єктах водозабірних споруд не забезпечених рибозахисним обладнанням

 Незаконна порубка  Пошкодження або знищення дерев,  лісових культур і молодняка  Порушення правил Неповідомлення  відомостей про здійснення скиду  в море забруднюючих речовин  Невиконання висновків державної екологічної експертизи Невиконання розпоряджень та

 відновлення та  поліпшення якісного складу лісів  Порушення правил Самовільне  випалювання сухої рослинності  або їх залишків приписів органів  екологічної експертизи Порушення  порядку інформування про стан

 використання лісових  ресурсів Пошкодження сінокосів,  Порушення вимог щодо охорони  надр навколишнього природного  середовища та стан

 пасовищ та природних  лісових угруповань і самовільне  зайняття цих Порушення правил  охорони поверхневих вод захворюваності населення Недодержання

 угруповань Самовільне  збирання та знищення рослин, занесених до Червоної книги  Використання ресурсів рослинного  світу з Порушення вимог щодо  охорони територіальних, внутрішніх  морських вод від забруднення  і засмічення екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції та прийняття в експлуатацію об'єктів

 порушенням права  власності та користування вимог  Порушення правил охорони підземних  вод або споруд Порушення правил  застосування,зберігання,

 Порушення правил  і норм використання тваринного  світу Знищення або пошкодження  полезахисних лісових Порушення  порядку здійснення діяльності, спрямованої на штучні зміни  стоку атмосфери і атмосферних  явищ та захоронення пестицидів  і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин та ін.препаратів Невиконання правил і

 смуг та захисних  лісових насаджень Незаконне  вивезення і ввезення об'єктів  тваринного світу та порушення  правил торгівлі ними Жорстоке  поводження з тваринами Знищення  корисних тварин Самовільне чи з порушенням права виведення і використання генетично змінених організмів Порушення правил придбання та реалізації об'єктів тваринного світу чи їх утримання у неволі і напіввільних умовах Порушення правил створення, поповнення, зберігання, використання та обліку зоологічних і ботанічних колекцій Нецільове використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, порушення порядку їх створення та правил охорони Порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу або шкідливого впливу на неї фізичних та біологічних факторів Порушення правил охорони та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду Порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу або шкідливого впливу на неї фізичних або біологічних факторів норм у процесі створення, виробництва, зберігання, транспортування, використання, знешкодження, ліквідації, захоронення мікроорганізмів, вірусів, ін. біологічно активних речовин та продуктів біотехнологій Порушення вимог пожежної безпеки в лісах Порушення вимог щодо охорони видів тварин, рослин, занесених до Червоної книги Порушення вимог щодо охорони середовища перебування, і шляхів переселення, акліматизації та схрещування даних тварин Виготовлення, зберігання і реалізація заборонених знарядь добування тварин

 Приховування фактів  екологічних правопорушень та  невиконання ін. умов щодо їх  відвернення

 Види адміністративно-правових  стягнень є

1) штраф;

2) вилучення об'єктів  правопорушення;

3) позбавлення права  заняття спеціальною діяльністю;

4) конфіскація знарядь  правопорушення;

5) обмеження, зупинення,  припинення діяльності чи експлуатації  об'єктів.

 Кримінальна відповідальність  за екологічні злочини - це  стан розвитку суспільних відносин, в якому реалізуються засоби  кримінально-правового покарання осіб, винних у здійсненні екологічного правопорушення з високим рівнем екологічного ризику і екологічної небезпеки для навколишнього природного середовища, природних ресурсів, життя і здоров'я людей.

 Види злочинних  діянь у галузі екології відповідно до КК України

 В сфері природноресурсових  відносин В сфері охорони навкол. прир. середовища та його компонентів  В сфері екологічної безпеки

 Самовільне зайняття  земельної ділянки Забруднення  водойм і атмосферного повітря  Забруднення моря речовинами, шкідливими Приховування або перекручення відомостей про стан екологічної обстановки чи

 Незаконна порубка  лісу для здоров'я людей чи  для живих ресурсів моря, або  ін. відходами і захворюваності  населення Заготівля, переробка  або

 Незаконне видобування  корисних копалин матеріалами Знищення і руйнування природних об'єктів Навмисне знищення або збут радіоактивних продуктів харчування або ін. продукції Порушення правил

 Незаконне полювання  суттєве пошкодження лісових  масивів шляхом підпалу безпеки  гірничих робіт Розкрадання радіоактивних

 Незаконне зайняття  рибним, тваринним та ін. водним  добуваючим промислом Проведення  вибухових робіт з порушенням  правил охорони рибних запасів  Порушення законодавства щодо  матеріалів Незаконне придбання,  зберігання, використання, передача або руйнування радіоактивних

 Жорстоке поводження  з тваринами континентального  шельфу України матеріалів Загроза  здійснення розкрадання радіоактивних  матеріалів або їх використання  Порушення правил зберігання,використання, обліку, перевезення радіоактивних матеріалів Незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини

 Види покарання  за екологічні злочини є

1) виправні роботи;

2) кримінальний штраф;

3) позбавлення волі;

4) конфіскація незаконно  добутого, знарядь злочину

5) позбавлення права займати відповідні посади

 Майнова відповідальність  за екологічні злочини - це  різновид юридичної відповідальності, яка передбачає виконання обов'язку  фізичних чи юридичних осіб  щодо компенсації майнової чи  моральної шкоди, заподіяної власником чи користувачем природних ресурсів, порушенням екологічного законодавства або порушенням екологічних та ін. прав громадян.

 Умовами майнової  відповідальності є

- протиправність;

- причинний зв'язок  між заподіяною шкодою і протиправністю;

- наявність вини заподіячів шкоди;

- підвищений екологічний  ризик та небезпечна діяльність.

 Майнова відповідальність  може наставати за :

- земельні правопорушення;

- лісоправопорушення;

- водні правопорушення;

- гірничі правопорушення;

- фауністичні правопорушення;

- порушення законодавства  про атмосферне повітря;

- порушення законодавства  про охорону навколишнього природного  середовища;

- порушення законодавства  про природно-заповідний фонд;

- порушення законодавства  про Червону книгу;

- порушення вимог і нормативів екологічної безпеки;

- порушення прав громадян  на екологічну безпеку;

- порушення вимог  радіаційної і ядерної безпеки;

- порушення екологічних  прав громадян.

 Способами (методами) обчислення шкоди, заподіяної  екологічними правопорушеннями є

1) нормативний;

2) витратний;

3) таксовий;

4) розрахунковий.

 Порядок відшкодування  шкоди може бути добровільним  чи судовим.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Нормативно-правове регулювання  екологічної безпеки

 

Основні напрями державної  політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки розроблено відповідно до статті 16 Конституції України, якою визначено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов’язком держави¹.

Державна політика у сфері екології, як і будь якій іншій сфері повинна  базуватися на стабільній системі законодавства, актів, нормативів , але ця система, особливо у перехідний період повинна бути еластичною , тобто вміти швидко реагувати на зміни навколишніх компонентів , вміти пристосовуватися до змін занадто складного середовища. І це є дуже ефективним засобом подолання екологічної кризи та забезпечення природоохоронної функції держави .

Основні напрями втілюватимуться  за допомогою системи екологічного права. Правовий механізм має надати основним напрямам чіткої цілеспрямованості, формальної визначеності, загальнообов’язковості, сприяти врегулюванню відносин у галузі екології, застосуванню превентивних, оперативних, стимулюючих і примусових заходів до юридичних та фізичних осіб щодо використання природних ресурсів та їх відходів і юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства.

Вивчення, аналіз та узагальнення практики застосування законодавства про  охорону навколишнього природного середовища передбачається здійснювати  у двох напрямах:

1. складання і затвердження екологічних  нормативів природокористування (стосовно надр, грунтів, води, повітря, рослинності тощо);

2 складання і затвердження комплексу  еколого-економічних показників  державного контролю за станом  довкілля та діяльністю господарчих  структур.

Важливим кроком до зміцнення природоохоронної сфери стало прийняття 28 червня 1996 року Конституції України, в якій стверджується, що забезпечення екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території України є обов’язком держави (стаття 16), кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля (стаття 50) і кожен зобов’язаний не завдавати шкоди природі та відшкодовувати завдані ним збитки (стаття 66). Також у цій сфері Україна має такі закони та акти:

“Про охорону навколишнього  природного середовища";

"Про тваринний  світ" ;

"Про природнозаповідний  фонд" ;

"Про охорону атмосферного повітря" ;

 “Лісовий кодекс  України” ;

 “ Водний кодекс  України” ;

 ” Земельний кодекс  України” ;

 “Кодекс України  про надра” ;

 Також першочергово  планується підготувати проекти  законів України про рекреаційні  зони, курортні, лікувально-оздоровчі  зони і зони з особливими умовами природокористування;

 Підготувати проекти  нормативно-правових актів, які  затверджує Кабінет Міністрів  України, а саме: Правила відшкодування  збитків, завданих порушеннями  екологічного законодавства, Положення  про екологічний контроль, Положення про екологічний аудит, Положення про екологічне ліцензування.

Формує, забезпечує та реалізує державну політику в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України (Мінекобезпеки) , тобто саме це Міністерство здійснює нормативно-правове регулювання, комплексне управління та екологічний контроль щодо охорони, використання і відтворення.

Науковими дослідженнями щодо вивчення і розробки заходів по збереженню біологічного різноманіття зайняті фахівці наукових інститутів та центрів, насамперед Національної академії наук (НАН): Інститутів ботаніки, зоології, гідробіології, географії, біології південних морів, екології Карпат, молекулярної біології, мікробіології, клітинної біології та генетичної інженерії, Ради по вивченню продуктивних сил, Центрального ботанічного саду, Донецького ботанічного саду та інших; Інститутів Української академії аграрних наук (УААН): землеустрою, рослинництва, землеробства, агроекології, ветеринарної медицини, розведення і генетики тварин, птахівництва, селекційно-генетичний, винограду і вина та інші; факультети і кафедри екологічного профілю учбових закладів тощо. Ряд питань, пов’язаних з науковими дослідженнями і управлінням у цій сфері, вирішують наукові центри, лабораторії і інститути при центральних органах виконавчої влади, зокрема Український науково-дослідний інститут екологічних проблем та Український науковий центр екології моря при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки.

Державне регулювання  у цій сфері не може існувати без  ефективної системи нагляду за станом середовища, тобто без системи  постійно діючого моніторингу.

Екологічний моніторинг довкілля є сучасною формою реалізації процесів екологічної діяльності за допомогою засобів інформатизації і забезпечує регулярну оцінку і прогнозування стану середовища життєдіяльності суспільства та умов функціонування екосистем для прийняття управлінських рішень щодо екологічної безпеки, збереження природного середовища та раціонального природокористування².

Створення і функціонування Державної системи екологічного моніторингу довкілля повинно сприяти  здійсненню державної екологічної  політики, яка передбачає:

• екологічно раціональне використання природного та соціально-економічного потенціалу держави, збереження сприятливого середовища життєдіяльності суспільства;
• соціально-екологічне та економічно раціональне вирішення проблем, які виникають в результаті забруднення довкілля, небезпечних природних явищ, техногенних аварій та катастроф;
• розвиток міжнародного співробітництва щодо збереження біорізноманіття природи, охорони озонового шару атмосфери, запобігання антропогенній зміні клімату, захисту лісів і лісовідновлення, транскордонного забруднення довкілля, відновлення природного стану Дніпра, Дунаю, Чорного і Азовського морів.