Мережа Internet у системі сучасних комунікацій

Тема: Мережа Internet у системі сучасних комунікацій.

План:

ВСТУП

І. Використання послуг мережі Інтернет в різних видах діяльності.

ІІ. Поява «Всесвітньої інформаційної мережі» - World Wide Web.

ІІІ. Переваги електронної пошти (e-mail).

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Останнім часом відбувається бурхливий розвиток систем телекомунікацій, одним із ключових елементів яких є глобальна комп’ютерна мережа Інтернет і її головний сервіс WWW (World Wide Web). Інтернет являє собою першу реалізацію опосередкованої комп’ютерами гіпермедійного середовища, що має унікальні можливості для підприємницької діяльності і виступає в якості двох основних елементів:

· по-перше, Інтернет —  новий засіб комунікації, що представляється  комунікаційною моделлю “багато-багатьом” в основі якої лежить pull-модель одержання інформації споживачами. Крім того, Інтернет є гіпермедійним засобом представлення інформації, що значно відрізняється від традиційних засобів масової інформації інтерактивною природою, високою гнучкістю і масштабуванням.

· по-друге, Інтернет —  глобальний віртуальний електронний  ринок, що не має яких-небудь територіальних чи тимчасових обмежень, що дозволяє робити інтерактивну покупку товарів і  значно змінює можливості фірм у просуванні товару і місце дистриб’ютивних фірм у цьому процесі.

Використання Інтернет у якості одного з елементів бізнесу  може вплинути на позитивний імідж  фірми і на поінформованість споживача  про товари і послуги. Фірма може задіяти ресурси Інтернет у наступних елементах бізнесу:

· Реклама. Набір можливостей  прямої реклами товарів і послуг засобами Інтернет містить у собі розміщення інформації про товар  на власному Web-сервері, розміщення реклами  на інших серверах, розсилання електронних  листів; участь у телеконференціях. Особливістю реклами в Інтернет є необхідність проведення додаткових дій по проведенню реклами власного Web-сервера. Можна виділити три основних способи залучення відвідувачів на Web-сервер:  сервер може бути виявлений за допомогою пошукових машин, на сервер можна потрапити по гіпертекстових посиланнях, про сервер можна довідатися з інших джерел інформації, у тому числі традиційних (газети, журнали, радіо і т.д.).

Виходячи з цього, рекламна кампанія, спрямована на оповіщення користувачів Інтернет про Web-сервер може містити наступні заходи: реєстрація сервера на пошукових машинах, розміщення безкоштовних посилань у Web-каталогах, розміщення посилань у “жовтих сторінках”, реєстрація на тематичних Web-серверах, розміщення посилань на інших серверах, публікація на інших серверах матеріалів, що містять посилання на сервер, розміщення платних рекламних оголошень на добре відвідуваних серверах, участь у телеконференціях; використання списків розсилання, використання імені сервера у всіх видах рекламної продукції компанії і використання традиційних видів реклами.

 

І. Використання послуг мережі Інтернет в різних видах діяльності

 

Інтернет – це глобальна  комп'ютерна мережа, що охоплює весь світ. Сьогодні Інтернет має близько 15 мільйонів абонентів у більш ніж 150 країнах світу. Щомісяця розмір мережі збільшується на 7-10 %. До речі, можна припустити, що згодом ці відсотки можуть збільшуватись через конкуренцію між провайдерськими компаніями, які надають своїм потенційним клієнтам цікаві з точки зору ціни за надані послуги пропозиції. У свою чергу, це надає можливості все більшій кількості людей підключатись до мережі Інтернет та поповнювати лави вже існуючих користувачів.

Швидкий розвиток глобальної комп’ютерної мережі Інтернет, який ми спостерігаємо протягом останніх років в Україні, впливає на різні галузі життя та діяльності людини.

Зарубіжні дослідники вважають, що одним із найбільш важливих факторів впливу Інтернету на соціальну активність є кількісні змінювання в умовах для обміну інформацією між людьми, а, отже, і в можливостях для їх інформаційних взаємодій у віртуальності. Завдяки Інтернету, комп’ютерні комунікації сьогодні формують нову сферу інформаційної взаємодії, яка призводить до виникнення нових видів суспільних відносин. Інтернет перестав бути просто системою схову та передачі величезних об’ємів інформації, як це було раніше, та став шаром нашої повсякденної реальності та сферою життєдіяльності великої кількості людей.

Взагалі всі послуги, надані мережею Інтернет, дослідники в галузі кіберпсихологіі умовно поділяють на дві категорії: обмін інформацією між абонентами мережі та використання баз даних мережі.

Особливість Інтернету  як системи доступу до інформації обумовлена безмежністю інформаційних  ресурсів, доступних користувачам. Кожен користувач може знайти для себе в мережі необхідну йому інформацію, яка може носити суто приватний, науковий, суспільний характер. Безсумнівною перевагою мережі є потенційна можливість кожного користувача розміщувати в мережі та робити доступною для необмеженої кількості інших користувачів власну інформацію. Мережа є напевно самим демократичним засобом масової інформації, що потребує жодних капіталовкладень та є доступним кожному. Ще однією перевагою є можливість зворотного зв'язку між користувачем і суб'єктом, що надав інформацію.

Особливість Інтернету  як кола для комерційної діяльності обумовлена його відкритістю. Комерційна діяльність в Інтернеті розвивається за напрямками, безпосередньо або  опосередковано стосовними до роботи самої мережі. Опосередковане відношення до мережі реалізується в створенні onlіne-ресурсів, що імітують звичайні види комерційної діяльності: рекламних сторінок, магазинів, аукціонів, електронних дошок оголошень, бірж тощо. Безпосереднє відношення реалізується в створенні Інтернет-ресурсів, що приносять прибуток шляхом реклами інших сайтів, провайдерською діяльністю, послугами по створенню web-сторінок, програмних продуктів. Легкість доступу до цих ресурсів є визначальним чинником зросту комерції, і, як наслідок, доступності її для користувачів. Додатковим фактором є електронна система розрахунків і неповний контроль з боку держави за комерційною діяльністю в мережі.

Професійна діяльність у мережі інспірується, у першу  чергу, високими можливостями Інтернету  як засобу комунікації. У даному контексті уявляється необхідним зупинитися на здійсненні професійної діяльності в мережі та на користуванні послугами onlіne. Як приклад розглянемо здійснення психологічної допомоги в onlіne-режимі. Характер цієї діяльності деякою мірою обмежений відсутністю безпосереднього контакту з клієнтом. що фактично наближає її до режиму консультування по телефону. Практично необмежені можливості надає onlіne-консультування при виконанні скрінінгових досліджень, наприклад, при психологічному обстеженні великих колективів, що знаходяться на значній відстані. Сучасні діагностичні методики можуть бути легко реалізовані в onlіne-режимі, що дозволяє зробити добір осіб, що потребують очного консультування. Важливим фактором для користувача є можливість одержати пораду від фахівця, що знаходиться поза його місцем перебування.

Спілкування є одним  із поширених видів діяльності людини в мережі. Дійсно, Інтернет є універсальним  засобом комунікації, що надає можливість спілкування в режимі реального  часу та одночасно підтримувати зв'язок відразу з декількома співрозмовниками, дозволяє обирати аудиторії та теми для дискусії.

У наукових публікаціях  зустрічаються спроби узагальнення класифікації можливостей Інтернету, які приваблюють користувачів. Коротко  розглянемо кожну таку можливість:

Інтернет для вчених у першу чергу - це засіб спілкування з колегами по всьому світові. Наука давно виросла з національних границь, але тільки Інтернет надав вченим надійного, оперативного та зручного засобу спілкування.

Для прогресивних політичних діячів Інтернет є ефективним засобом спілкування з виборцями, проведення опитувань суспільної думки, для публікації своєї передвиборчої програми, роз'яснення проведеної політики і т.ін. Політики можуть одержати значний виграш у часі та підкріпити свої дії та слова, користуючись мережними базами даних різної документації.

Студенти, як сама прогресивна частина  людства та найбільш активні користувачі  мережі, активніше за всіх використовують усі ресурси Інтернету: для навчання, дистанційної роботи, спілкування з однолітками. Спілкування з однолітками з інших країн світу поширює світогляд молодих людей, вчить відкидати стереотипи, мислити нетривіально, глобально - саме ці якості найбільш цінні для молоді XXI століття.

Для бізнесменів Інтернет є ефективним засобом зробити власний бізнес більш результативним. Інтернет широко використовується багатьма компаніями як засіб зв'язку - як усередині фірми, так і з іншими організаціями; як засіб зв'язку з відділами підтримки та супроводу продукції, як ЗМІ для поширення інформації про нові розробки та продукти фірми, для спілкування з клієнтами та для пошуку нових кадрів, а багато бізнесменів використовують мережу для здійснення угод, проведення переговорів.

Для пересічних громадян найважливішим  із усіх можливостей є спілкування, можливості використання Інтернету як ЗМІ, можливості Інтернету у діловій сфері - для здійснення дрібних комерційних справ, а взагалі - для придбань і та ін.

Найбільший інтерес  в мережі для користувачів уявляє спілкування. Дійсно, Інтернет – це новий рівень комунікації. В Інтернеті не існує жодних меж: вільно спілкуються люди різних континентів; дві людини або відразу група людей. Людство тільки зараз стрімко намагається усвідомити, що ж трапилось з ним після будування та входження до глобальної мережі. Тому що це абсолютно нове, а для України все ще й неочікуване явище: новий засіб сприйняття та мислення, новий засіб будування відносин. Теоретичне вивчення психологічних аспектів віртуального спілкування допоможе у подальших практичних дослідженнях даної проблеми.

 

 

ІІ. Поява «Всесвітньої інформаційної мережі» - World Wide Web

 

Інтернет існує вже багато років  та лише в останні кілька років  спостерігається справді гігантський  його зріст, а інформація про нього  подається всіма мас-медіа. Це пов’язано з появою WWW (World Wide Web, або «Всесвiтня iнформацiйна мережа», коротко – павутина (Web), крiзь яку можна одержати безкоштовний доступ до мультимедiа-документiв, які зберiгаються на WWW-серверах всього свiту.

Причиною популярності WWW стала простота її використання. На відміну від інтерфейса, через командний рядок, який використовується у ранніх протоколах Інтернету (FTP, Telnet, Gopher тощо), доступ до Web здійснюється за допомогою графічної програми перегляду сторінок Browser (to browse – переглядати). Він використовує мову протоколу передавання гіпертексту НТТР (HyperText Transport Protocol), яка дозволяє серверові (комп’ютер, який обслуговує мережевих комп’ютерів-клієнтів) та клієнтові (комп’ютер користувача, увімкнений до мережі) легко обмінюватись гіпермедійною інформацією (текст, графіка, мультиплікація, відеокліпи тощо).

Павутинний переглядач (Web browser) комп’ютера-клієнта посилає  замовлення до серверу на перегляд документа з даною мережевою  адресою. Після отримання цього  замовлення сервер відправляє потрібний  документ переглядачеві клієнта, а  сам у той час підтримує  замовлені клієнтом гіпермедійні документи за допомогою свого програмного забезпечення. Таким чином, завдяки наявності переглядача, а також іншого програмного забезпечення, яке знаходиться на жорсткому диску вашого комп’ютера, ви стаєте активним учасником мережі. У Web можна читати газети та журнали (очевидно, їх електронні аналоги), дізнаватись про погоду у будь-якому місті, здійснювати подорожі віртуальними містами тощо.

Маючи такі багаті ресурси, розташовані у багатьох місцях, Web повинна використовувати стандартний метод ідентифікації їх місць розташування (location). Цим займається програма єдиного розташовувача ресурсів URL (Uniform Resource Locator).

Сьогодні WWW складається  з мільйонів окремих документів, кількість яких щоденно зростає. Для того, аби користувач міг знайти серед цього моря інформації ті, що йому потрібно, розроблено багато пошукових програм (search engines). Більшість переглядачів мають вбудовані зв’язки до різних пошукових програм.

Так, натиснувши на клавішу  «Search» («Пошук») інструментального рядка чи обравши цю команду з директорії (Directory) програми Netscape Navigator, користувач отримає сторінку з гіперзв’язками до багатьох пошукових програм Infoseek, Excite, Yahoo, WebCrawler, Rambler, Skyline.kiev і багатьох інших, а також до тематичних збірок (мистецтво, освіта, право, страхування, новини, музика, розваги тощо), які теж мають пошукові механізми.

Для того, щоб здійснити  пошук в Інтернет, потрібно спробувати кілька пошукових програм, та знайти найвідповіднішу для предмету пошуку. Справа в тому, що ці програми використовують різні механізми пошуку і тому стосовно предмету пошуку можуть мати різну ефективність. Крім цього, під час пошуку потрібно дуже точно добирати ключові слова та їх комбінації.

Поряд зі своїми власними додатками, World Wide Web пропонує просту у використаннi оболонку користувача для виходу в найбiльший iнформацiйний потiк свiту – Internet, тобто надає можливість працювати з усіма проаналізованими раніше програмами.

WWW винайшов Тiм Бернерс-Лi (Tim Berners-Lee) у 1991р. у Центрі Європейських ядерних дослiджень Європейської фiзичної лабораторiї елементарних часток, що знаходиться в Женевi. Метою Бернерса-Лi було створення ефективного засобу подання усiх даних фiзичних експериментiв. Проте, система, яку вiн побудував, виявилася корисною в різних сферах діяльності.

В основi Всесвiтньої павутини лежить концепцiя гіпертексту (цей  термiн був запропонований Тедом  Нельсоном наприкiнцi 1960-х рокiв). Гiпертекст – це iнформацiя, представлена в такому виглядi, коли певнi слова  в текстi можна в будь-який момент «розкрити» i одержати таким чином про них додаткову iнформацiю, тобто цi слова є посиланнями на iншi документи. У серединi гiпертекстового документу деякi фрагменти тексту чiтко видiленi для того, щоб показати, що натискання на них кнопкою мишi дозволить перейти в iншу частину цього ж документу чи iнший документ на цьому ж комп’ютерi, а, можливо, i в документ на будь-якому iншому комп’ютерi.

Спецiалiсти, якi розробляли «Web», озброївшись iдеєю гiпертексту, пiшли  далi та створили нову форму, яку назвали гiпермедiа. Стандартний гiпертекст дозволяє посилання, які створюються за допомогою слiв i фраз. Гiпермедiа дозволяє поєднувати не тiльки слова, чи малюнки, а звуки і файли будь-якого типу даних, які можна зберiгати в комп’ютерi.

Уряд США, бiльшiсть  коледжiв i унiверситетiв, страхових  компанiй, правоохоронні органи різних країн i безлiч iндивiдуальних користувачiв Internet мають свої Web-сторiнки. До середини 1995 р. iснували десятки тисяч Web-сторiнок, i кожний день створювалися i ставали доступними тисячi нових.

Доступ до Web здійснюється за допомогою броузера. Броузер –  це програма, яку користувач запускає на комп’ютері; ця програма одержує інформацію в Web та надає її користувачу для перегляду. Можна вважати, що Web-броузер для Web, це як текстовий процесор для слів. Web-броузер надає можливість для доступу та маніпулювання інформацією в Web.

Офіційна назва броузера Web – Web-клієнт. Комп’ютер, з яким встановлюється зв’язок – Web-сервер. Таким чином, Internet – це комп’ютерна мережа, яка заснована на «технології клiєнт-сервер». Пара Web-клієнт і Web-сервер дозволяє здійснювати передачу інформації між двома комп’ютерами.

 

ІІІ. Переваги електронної пошти (e-mail)

 

Електронна пошта - саме популярне на сьогодні використання Internet в Україні. Підрахунки показують, що в світі є більше 50 мільйонів користувачів електронної пошти. Популярність її пояснюється тим, що е-mail доступна при будь-якому доступі до Internet. Система електронної пошти Internet – це величезна електронно-поштова система світу, яка часто використовується для зв’язку між іншими несумісними поштовими системами. Її робота нагадує роботу звичайної пошти. Проте, на відміну від звичайної пошти зайве хвилювання щодо марок, штампів і затримки в дорозі. У більшості випадків пошта за 10–20 хвилин буде доставлена в іншу частину земної кулі.

За допомогою е-mail працівники можуть посилати повідомлення, запити, отримувати їх у свою електронну поштову  скриньку, відповідати на листи кореспондентів автоматично, використовуючи їх адреси, виходячи з їх листів, розсилати копії документів відразу декільком одержувачам, переправляти отриманий лист чи офіційний документ за іншою адресою. При цьому зміст електронного листа відрізняється від змісту звичайного листа тим, що в електронному листі існує можливість передавати файли з графічною інформацією (план-схема), звукові файли, відеофайли чи фотографії (суб’єктивний портрет особи.

Під час користування e-mail, через її оперативність, може скластися  відчуття телефонного зв’язку, але  завжди потрібно усвідомлювати, що це все ж пошта. Всі повідомлення письмові, тому майже документовані. Негативним моментом використання e-mail є те, що вона не володіє тією мірою приватності, як звичайна пошта. Тому необхідно дотримуватись деяких обмежень у посланнях e-mail. Анонімність також виключена: джерело простежується без великих зусиль.

Процес роботи з електронною  поштою не викликає ніяких труднощів. У сучасних програмах-оболонках, призначених  для роботи з Інтернет, існують  додатки і для роботи з e-mail.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Більшість дослідників, вивчаючи феномен Інтернету та Інтернет-технологій, доходять висновку, що початком становлення  світової комп’ютерної мережі є 1986 р. Саме з цього часу глобальна мережа Інтернет поступово починає привертати увагу зарубіжних та вітчизняних вчених, які працюють у різних галузях науки – соціології, політології, філософії, культурології, теорії комунікацій тощо. Можна констатувати, що на сьогоднішній день глобальна комп’ютерна мережа розглядається, переважно в якості нового системного засобу масової комунікації.

Вважається, що вивчення Інтернету має тісний зв’язок  із важливими сучасними науковими і практичними завданнями. Про це свідчить поява великої кількості наукових робіт з даної проблематики, у більшості зарубіжних вчених, у тому числі й російських, проведення міжнародних та національних конференцій, присвячених дослідженню різних аспектів розвитку та використання Інтернет-технологій у тих або інших сферах життєдіяльності людини.

Технологічні нововведення у сфері комунікації історично сприяли нарощуванню потоку інформації у двох основних вимірах: дальності розповсюдження та площі охоплення. Можна констатувати, що телеграф і телефон збільшили дальність обміну інформацією, а радіо і телебачення свого часу розширили аудиторію віщання. Підкорення дистанції якісно покращило можливості діалогу, тобто двосторонньої комунікації, що є досить необхідною умовою для функціонування ринкових структур. Збільшення площі охоплення удосконалило інформаційних монолог (односторонню комунікацію), за допомогою якого ієрархічні структури впливають на свідомість і підтримують контроль над підвладними суб’єктами. Комп’ютерні мережеві технології відкрили можливості багатосторонньої комунікації.

Інтернет сьогодні дійсно стає майже універсальним комунікаційним простором. Він створює умови для спілкування, пошуку корисної інформації,

укладання договорів, навчання, відпочинку і т.д. Багатофункціональність Інтернету, можливість поєднання в Інтернет-діяльності робочих моментів та

відпочинку, комунікаційної та ділової активності дозволяють сприймати  його як прообраз високотехнологічного, а, можливо, й більш досконалого суспільства майбутнього.

Як свідчить практика, Інтернет-технології не лише швидко впроваджуються у політику, бізнес, державне управління, але й приймають участь у трансформації характеру міжособистісних відносин у суспільстві, а саме формуються віртуальні он-лайнові співтовариства, установлюються

відносини інформаційного партнерства, здійснюється групування користувачів за певними інформаційними інтересами і т.д.

Важливість ролі Інтернету  в сучасному світі пояснюється  це й тим, що на сьогоднішній день в Інтернет-просторі широко представляється діяльність різноманітних теоретичних та прикладних центрів, до яких можна віднести

академічні та освітні  центри, а також центри соціологічних, політичних та

маркетингових досліджень. Можна припустити, що такому розвитку

сприяють наступні риси Інтернету:

1) Інтернет організаційно  не являється чимось єдиним, у  нього немає власника або групи власників;

2) Інтернету притаманні  дійсно глобальні масштаби, так  як він об’єднує комп’ютерні мережі більшості країн світу;

3) Інтернет має схильність  розширюватися як кількісно (за  рахунок постійного збільшення користувачів), так і якісно (шляхом збільшення кількості та якості послуг і об’ємів інформації, що циркулюється в мережі).

Отже, глобальна комп’ютерна  мережа Інтернет є об’єктом дослідження

багатьох зарубіжних вчених. Це свідчить про те, що Інтернет-технології мають значний вплив на розвиток сучасного світу, не залежно від сфери діяльності людини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Артамонова І.М. Інтернет як специфічний тип мас-медійного тексту, 2007.
2. Арестова О.Н., Бабанин Л.Н., Войскунский А.Е. Коммуникация в компьютерных сетях: Психологические детерминанты и последствия //1996. №4.
3. Ачкасова В.А., Чугунов А.В. Концепт глобализации и роль информационных технологий / Информационное общество. – 2001. – №1.
4. Дайсон Э. Жизнь в эпоху Интернета / Э.Дайсон. – М.: Бизнес-компьютер, 1998. – 400 с.
5. Іванов В. Комп’ютерні мас-медіа на межі століть.
6. Кочетов А.Н. Влияние Интернет на развитие общества / А.Н.Кочетов //

Информационное общество. – 1999. – №5. – С.43-48.