Інноваційні проекти

План

Вступ …..………………...…………………………………….…..………...……….3

1. Інноваційні  проекти  та їх зміст…………………………………………...…..…4

2.  Вплив ризиків у  системі реалізації інвестиційних  проектів………..................8

Висновки…………………………………………………………..…….……….….12

Список використаних джерел……………………….……………...…….……….13

Вступ

В сучасних умовах реформування економіки важливу роль повинні  відігравати інноваційні проекти. Їхня широкомасштабна реалізація дозволяє активно впроваджувати у виробництво  сучасні ресурсозберігаючі технології, збільшувати випуск нової продукції, розширювати спектр послуг, пропонованих населенню й організаціям. Поряд  з державними значну кількість інноваційних проектів пропонують підприємства та організації, засновані на недержавних  формах власності.

Одним із головних завдань  сучасного етапу розвитку економіки  України є подолання кризи, розробка та застосування сучасних методів і  форм управління інноваційною діяльністю, створення умов для її активізації  і підвищення ефективності.

В наукових дослідженнях управління інноваційною діяльністю недостатньо  розробленими є питання удосконалювання  організації інноваційної діяльності, розробки її стратегії, а також комплексної  оцінки ефективності інноваційних проектів та оцінки інноваційних ризиків. Актуальність і значення цієї проблеми для підприємств  України визначили тему реферату, його мету.

Метою даної роботи є обґрунтування  й розробка науково-практичних рекомендацій з удосконалювання управління інноваційними проектами на підприємствах.

Для досягнення зазначеної мети вирішено такі завдання:

- розглянути суть та особливості інноваційних проектів;

- ознайомитись з класифікацією можливих видів ризиків під час планування та реалізації інвестиційних проектів.

За структурною будовою реферат складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.

1. Інноваційні проекти та їх зміст

Оцінка ефективності інноваційних проектів, розробка рекомендацій з  її вдосконалювання вимагає правильного  визначення поняття «інноваційний  проект». Зараз немає єдиного  тлумачення цього поняття.

В існуючих поняттях “інноваційний  проект” немає ясності й вони також вимагають уточнення.

Наприклад, в літературі частіше зустрічається визначення “інвестиційний проект” і деякі  економісти при формулюванні поняття  “інноваційний проект” найчастіше мають на увазі інвестиційний. Інша частина вчених і практиків, що досліджують  інноваційну діяльність, взагалі  опускають поняття “інноваційний  проект”. Тому формулювання цього поняття  є необхідним. Відповідно до Закону «Про інноваційну діяльність» [9] інноваційним визнається проект, у якому передбачено розробку, виробництво й реалізацію інноваційного продукту (або інноваційної продукції).

«Інноваційний проект» (порівняно  нове поняття в науковоуправлінському  середовищі) виявляє собою самостійну галузь управлінської науки і  професійної діяльності, що спрямована на формування і забезпечення умов інноваційного розвитку будь-якої організації [8]. Аналіз літератури з питань управління інноваційними проектами висвітлює різні підходи до визначення сутності й змісту інноваційного проекту.

За результатами узагальнення проведеного аналізу, пропонується прийняти наступне визначення поняття  “ інноваційний проект ”: інноваційний проект – комплекс наукових, технологічних, організаційних, виробничих, фінансових та інших заходів, які оформлені  комплектом документації і забезпечують досягнення поставлених цілей.

Аналіз інноваційної практики дозволяє виділити принципові особливості  інноваційних проектів від інших  видів проектів:

- більш високий ступінь  невизначеності (технічних, комерційних  параметрів проекту, строків досягнення  намічених цілей, майбутніх витрат, доходів), що значно зменшує вірогідність  проведення попередньої фінансово-економічної оцінки й припускає на практиці використання додаткових критеріїв оцінки й вибору проекту;

- тривалість вирішення  багатьох науково-технічних проблем  внаслідок їхньої складності  й недостатньої визначеності  вимагає створення надійної бази  прогнозування й аналізу нововведення, обліку фактору часу в розрахунках  ефективності інноваційних проектів, тому інноваційний проект орієнтований  на довгострокові, тобто віддалені  в часі результати;

- залучення до розробки  проектів фахівців високої кваліфікації, осіб творчої праці, часто унікальних  ресурсів (матеріалів, приладів і  т.д.), вимагає організації ретельної  підготовки окремих стадій і  етапів реалізації кожного інноваційного  проекту;

- більша ймовірність одержання  в рамках проектів несподіваних  результатів, які мають самостійну  комерційну цінність і потребують  гнучкості управління інноваційними  процесами, здатності швидкого  “ впровадження ” у нові  бізнес-галузі, технології, товарні  ринки.

- інноваційний проект, хоча  і є, як правило, інвестиційним,  відрізняється від останнього: 1) трьома етапами: етап перший, пов'язаний  з проведенням пошукових НДР,  етап другий – містить виконання  прикладних НДР, етап третій  – по виконанню дослідно- і  проектноконструкторських робіт  (ДКР і ПКР). Таким чином, інноваційний  проект на відміну від інвестиційного  містить у собі дослідження  й розробки. Інвестиційний проект  починається з четвертого етапу  інноваційного процесу (етап четвертий  – по освоєнню виробництва  нової продукції й комерціалізації  інновацій), тому що він збігається  з другою фазою життєвого циклу  продукції; 2) після відбору інвестиційного  проекту здійснюється лише одне-єдине  рішення, що і варто реалізувати,  а інноваційний проект вимагає  нової переоцінки й перегляду  на наступних етапах і в  численних контрольних точках; 3) для інвестиційного проекту основним  критерієм є фінансова успішність, а для інноваційних проектів  важливі також й інші: принципова  новизна, патентна чистота, ліцензійний  захист, пріоритетність напрямку інновацій, конкурентоспроможність впроваджуваного нововведення [5].

Повний інноваційний проект охоплює всі етапи інноваційного  процесу: від проведення фундаментальних  досліджень до впровадження та реалізації новації. Такому проекту притаманна висока міра новизни. Головним чином  його здійснюють великі організації, що мають спеціалізовані науково-дослідницькі лабораторії, конструкторські підрозділи та фахівців відповідного рівня.

Інноваційні проекти відрізняються  за масштабами, строками реалізації й  вимогами до якості виконання проекту. Масштаб проекту визначається впливом  його результатів на один із внутрішніх або зовнішніх ринків: цінних паперів, грошей, матеріальних продуктів і  послуг, праці, а також на екологічний  і соціальний стан. За цим фактором розрізняють мегапроекти (глобальні  або великомасштабні), проекти регіонального, галузевого або міського масштабу й  локальні (малі) проекти. Виконання  проекту може бути довгостроковим (від 5-7 років), тривалим (3-5 років) або короткостроковим (якщо його характерною рисою й  метою є надзвичайно короткий строк реалізації). Окремі проекти як головну ознаку можуть мати підвищені вимоги до якості їхнього виконання.

Найважливішими фінансово-економічними показниками проекту виступають показники необхідних обсягів інвестицій із вказівкою конкретних строків  їхнього освоєння протягом періоду  реалізації проекту, очікуваного прибутку й графіку повернення коштів інвесторам. Для порівняння проектів з різним розподілом економічного ефекту (результатів  і витрат) у часі застосовується дисконтування, що припускає обґрунтований  вибір величини норми дисконту.

Таким чином, окремий інноваційний проект характеризується системою показників, що визначають джерела й обсяги фінансування, строки й шляхи здійснення конкретної інновації.

Сукупність прийнятих  і затверджених після відповідної  експертизи інноваційних проектів досліджується  на предмет можливості їхнього включення  в інвестиційний план виконання  проектів. Такий план передбачає комплекс заходів економічного й адміністративного  плану, що визначають розміщення, порядок  і обсяги фінансування кожного проекту  в часовому просторі, виходячи з  можливостей інвесторів, а також  порядок повернення інвестованих коштів.

Реалізації будь-якого  інноваційного проекту в ринкових умовах перехідної економіки повинно  передувати рішення двох взаємопов’язаних завдань: 1) оцінка вигідності кожного  з варіантів здійснення проекту; 2) порівняння варіантів і вибір  найкращого з них [5].

У зв'язку з цим дуже важливо  грамотно формувати систему показників, що дозволяють визначити ефективність інноваційних проектів.

Оцінка ефективності інноваційних проектів являє собою найбільш відповідальний етап у процесі прийняття інноваційних рішень.Від того, наскільки об'єктивно  й всебічно проведена ця оцінка, залежать терміни повернення вкладеного капіталу й темпи розвитку підприємства [8].

2.  Вплив ризиків  у системі реалізації інвестиційних  проектів

Під час планування та реалізації інвестиційного проекту здійснюється розрахунок та врахування не лише усіх можливих витрат та доходів, тобто бюджетування, а й визначення можливих чинників впливу і ризиків. При цьому існує  проблема визначення усіх можливих проектних/інвестиційних  ризиків, що зумовлено недостатністю  повної та релевантної інформації, людським чинником тощо, внаслідок  чого відбувається недотримання інвестиційного генерального бюджету, фінансового  плану й термінів виконання реалізації проекту.

Проектні ризики - це сукупність ризиків, що загрожують реалізації інвестиційного проекту або здатні знизити його ефективність (комерційну, економічну, бюджетну, соціальну, екологічну та ін.) [4]. Доцільність врахування усіх можливих видів ризиків на початкових стадіях життєвого циклу інвестиційного проекту є особливо важливим завданням, оскільки від своєчасного та правильного визначення ідентифікування залежить термін реалізації проекту, його майбутня ефективність/прибутковість.

Інвестиційний проект - це комплекс заходів, здійснюваних інвестором з  метою реалізації стратегії економічного розвитку підприємства і які передбачають отримання прибутку чи соціального  ефекту в майбутньому [2]. Оскільки, реалізація інвестиційного проекту орієнтована  на отримання певного ефекту у  майбутньому, що пов'язано із значним  впливом непередбачуваності та ймовірності  невиконання інвестиційних планів (бюджетів), а отже, ступінь ризикованості  проекту є досить високим, що відповідно потребує особливої уваги при  його дослідженні.

На думку Г.М. Тарасюка, потрібно навчитися передбачати  ризик, оцінювати його розміри, планувати  заходи щодо його запобігання та не перевищувати допустимих меж. Планування та реалізація проектів відбувається в умовах невизначеності, що породжується змінами внутрішнього та зовнішнього  середовища. Під невизначеністю розуміють  відсутність повної та достовірної  інформації про умови реалізації проекту. Невизначеність, пов'язану  з можливістю виникнення в ході реалізації проекту несприятливих умов, ситуацій та наслідків, називають ризиком [11].

Г.О. Бардиш вважає, що невизначеність - це стан неоднозначності розвитку конкретних подій у майбутньому, ступінь нашого незнання і неможливості точного передбачення основних величин  і показників діяльності підприємства, зокрема й реалізації інвестиційного проекту. Ризик - економічна категорія, що може як бути, так і не бути, в  основі якої лежить невизначеність конкретної господарської чи іншої ситуації і яка зумовлена браком повної інформації [1].

Інвестиційні розрахунки здійснюють в умовах невизначеності, тому є ймовірність виникнення несприятливих  ситуацій, які призведуть до зниження ефективності проекту або додаткових збитків. Це означає, що всі проекти є ризикованими [1]. Таким чином, можна вважати, що поняття "невизначеності", "ризикованості" та "непередбачуваності" притаманні певною мірою будь-якому інвестиційному проекту, тому їх вплив може набувати різноманітних форм та значення.

Визначаючи той чи інший  вид ризику, потрібно оцінити його розмір і вплив на загальні результати [12]. В Україні безризикові інвестиційні проекти є доволі рідкісним явищем, оскільки на рівень ризику впливають різноманітні чинники. Зростання ступеня ризику в сучасних умовах пов'язано зі зростаючою невизначеністю і швидкою мінливістю економічної ситуації у країні загалом і на інвестиційному ринку зокрема; із пропозицією, що збільшується, для інвестування приватизованих об'єктів; із появою нових емітентів і фінансових інструментів для інвестування та низкою інших чинників [3].

Теоретичні дослідження  дають змогу виокремити такі класифікаційні ознаки та види проектних (інвестиційних) ризиків (табл.1).

Процес інвестування завжди пов'язаний з ризиком внаслідок  того, що доходи/прибуток та витрати  від проекту є важко прогнозованими величинами на момент прийняття рішення  про реалізацію об'єкта інвестування. Не можна наперед передбачити  несприятливі ситуації та тенденції  протягом наступних років. Ризик у процесі інвестування виникає через коливання курсу валют, відсотків за кредит, цін, зміну політичного курсу держави, податкової системи та інших причин [10].

Табл.1

Види ризиків у процесі  реалізації інвестиційних проектів

Формування та вибір пріоритетних шляхів мінімізації можливих ризиків під час реалізації інвестиційних проектів зумовлюють таке:

•  необхідність своєчасної ідентифікації видів ризиків, які  характерні конкретному інвестиційному проекту;

•  здійснення кількісного  та якісного аналізу проектних ризиків;

•  визначення стратегії "взаємодії" з ризиком - (погодитись на ризик; контролювати ризик; передавати ризик іншим; уникати ризику) [2];

•  надання юридичних  гарантій; створення резервних фондів; застави, депозити на спеціальних рахунках; побіжні гарантії (у формі довготермінових  контрактів); утримання частини платежів за контрактом; поручительство; контракти з фіксованою ціною; резервні кредити; вексельні інструменти; форфетування; резервні акредитиви; безвідтермінувальні документарні акредитиви; умови платежів за контрактом; банківські рахунки з особливим режимом; оптимізація структури портфеля інвестиційних проектів [1];

•  забезпечення високої  ліквідності інвестицій; диверсифікування; хеджування; своєчасне планування та створення необхідних резервів і  запасів; всебічне інформаційне забезпечення  інвестиційних проектів,  постійний  інформаційний моніторинг ситуації на ринку та налагодження ефективної комунікації між учасниками проекту;

•  розподіл ризику між  учасниками проекту; резервування засобів  на покриття непередбачуваних збитків [3];

•  доцільність створення  служби контролінгу на підприємстві, що здійснює реалізацію інвестиційного проекту для здійснення системного моніторингу процесу інвестування.

Висновки

Реалізація інвестиційних  проектів відбувається протягом певного  визначеного періоду часу, а саме виділяють передінвестиційну, інвестиційну та експлуатаційну стадії (фази) життєвого  циклу проекту. Усі стадії (фази) життєвого циклу інвестиційного проекту супроводжує ймовірність  виникнення певних непередбачуваних подій чи негативних результатів, тобто виникає поняття ризикованості проекту. При цьому, існують певні види ризиків, що супроводжують проект протягом усіх його стадій реалізації, проте є також інші види ризиків, характерні лише конкретним стадіям (фазам) і які можливо ідентифікувати лише на окремій/кожній із стадій. Виникнення на деяких стадіях (фазах) життєвого циклу інвестиційного проекту певних непередбачуваних подій чи негативних результатів пов'язано не лише із часовими параметрами, а й із багатьма іншими чинниками, зокрема, політичними, економічними, правовими, фінансовими, технічними, екологічними тощо. Ці чинники зумовлюють виникнення різноманітних ймовірних проектних ризиків. Саме тому, для ефективної реалізації інвестиційних проектів необхідно попередньо встановити види та визначити рівні проектних ризиків, розробити напрями та методи управління ними.

Характерною ознакою процесу  реалізації інвестиційних проектів є можливість виникнення певної ризикованості  та непередбачуваності подій. Проте, за умов своєчасної ідентифікації та класифікації усіх можливих видів ризиків можна  до певної міри передбачити (скоригувати) процес проходження майбутніх фаз  життєвого циклу інвестиційного проекту, виокремити/структурувати  джерела (чинники) ризику, мінімізувати (усунути) негативний їх вплив та досягнути  економічного й соціального ефекту від конкретного заходу (проекту).

Список використаних джерел

1. Бардиш Г.О. Проектний аналіз : підручник. - 2-ге вид. [стер.]. - К.: Знання, 2006. 

2. Вовчак О.Д. Інвестування : навч. посібник. - Львів : Вид-во "Новий Світ-2000", 2008.

3. Дука А.П. Теорія та практика інвестиційної діяльності. Інвестування : навч. посібник. 2-е вид. - К.: Каравела, 2008. - 246 с.

4. Жуков В.В. Проектне фінансування : навч. посібник. - 2-ге вид. [випр. і доп.]. - Харьков : Вид-во "ІНЖЕК", 2004. - 236 с.

5. Инновационный менеджмент / Под ред. д.э.н., проф. Л.Н.Оголевой. – М.: ИНФРА - М, 2001. – 238 с.

6. Лук'янова В.В., Головач Т.В. Економічний ризик : навч. посібник. - К.: Академвидав, 2007. -138 с.

7. Мойсеєнко І.П. Інвестування : навч. посібник. - К.: Знання, 2006. - 458 с. 

8. Оголева Л. Н. Инновационный менеджмент. – СПб.: Изд-во Михайлова, 2000. – 263 с.

9. Про інноваційну діяльність: Закон України от 04.07.02 № 40/VI-ВР // Інноваційне законодавство України: Повн. зібр. нормативно-правових актів. – К.,2003. – Т.1. – С.35-55.

10. Пушкар М.С., Пушкар Р.М. Контролінг - інформаційна підсистема стратегічного менеджменту : монографія. - Тернопіль : Карт-бланш, 2004. - 236 с.

11. Тарасюк Г.М. Управління проектами : навч. посібник [для студ. вищ. навч. закл.]. -2-ге вид. - К.: Каравела, 2006. - 126 с.

12. Федоренко В.Г. Інвестиційний менеджмент : навч. посібник. - 3-тє вид. [доп.]. - К.: МАУП, 2006.-436 с.