SWOT – аналіз на прикладі публічного акціонерного товариства "Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен"

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

 

Національний  університет водного  господарства та природокористування

 

Факультет економіки та підприємництва

 

Кафедра обліку і аудиту

 

 

 

 

 

 

 

Контрольна робота

 

з дисципліни: “Стратегічний аналіз”

на тему:

"SWOT – аналіз на прикладі публічного акціонерного товариства "Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен"

 

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка ФЕіП,

групи ОА-1м

(заочна ф.н.)

Мірко К. А.

Перевірив:

Доц.. Гарнага О. М.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рівне – 2013 

Вступ

Актуальність  теми. Стратегічний аналіз посідає важливе місце в процесі підготовки і прийняття управлінських рішень, є невід’ємною частиною планування господарської діяльності підприємств усіх форм власності та господарювання.

Економічна  стратегія — це сукупність управлінських  дій, спрямованих на підвищення ефективності операційної, інвестиційної, фінансової та інших видів діяльності підприємства.

В міру розвитку економіки керівники підприємств, головні бухгалтери та менеджери  різних рівнів мають дедалі більше уваги приділяти розв’язанню  стратегічних проблем, які зумовлюються перспективами розвитку підприємства. У цьому відношенні стратегічний аналіз тісно пов’язаний з плануванням, але де в чому відрізняється від  нього.

Планування  — це програма практичних дій, тоді як аналіз економічної стратегії  підприємства має дослідницький  характер. Управлінські рішення, що приймаються  керівництвом, можуть бути спрямовані не лише на реальні об’єкти господарської  діяльності, а й на вдосконалення  інформаційних моделей, які передбачають ефективну стратегію програмних завдань. При підготовці управлінських  рішень треба брати до уваги різні  аспекти діяльності підприємства: економічний, соціальний, організаційний, політичний, правовий та інші. Економічний аспект управління відіграє найважливішу роль і його необхідно передбачати  на всіх рівнях управління виробництвом.

Стратегічний  аналіз ґрунтується на матеріалах інших  економічних дисциплін і його метою є засвоєння знань і  методики та техніки проведення аналітичних  досліджень для обґрунтування управлінських  рішень, виявлення можливостей підвищення ефективності виробництва, фінансової та інвестиційної діяльності.

При виконанні індивідуальної роботи ми проводимо SWOT - аналіз реально діючого підприємства, а саме ПАТ Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен", яке є базою для написання магістерської роботи. За результатами SWOT - аналізу ми вкажемо на стратегічні напрямки діяльності підприємства.

Індивідуальна роботи з дисципліни «Стратегічний аналіз» виконана на тему “SWOT – аналіз на прикладі ПАТ Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен". Індивідуальна робота виконувалася за окремим реальним підприємством - ПАТ Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен".

Джерелами інформації для виконання курсової роботи є  звітність підприємства. Інформаційні джерела для виконання роботи були представлені у додатках.

Мета індивідуальної роботи – закріпити теоретичні і практичні знання, набуті в ході аудиторних занять, розвинути економічне мислення, оволодіти науковими основами розв’язання завдань, самостійного прийняття господарських рішень з врахуванням тенденцій розвитку ринку та проведення SWOT – аналізу діяльності філії та визначення відповідної стратегії підприємства.

Завдання  індивідуальної роботи:

- закріпити  теоретичні знання з раніше  вивчених дисциплін „Макроекономіка”, „Економіка підприємства”, „Фінансовий аналіз” та засвоїти основні поняття та терміни дисципліни “Стратегічний аналіз”;

- оволодіти  методами дослідження ринкової  ситуації, визначення конкурентоспроможності  підприємства, проведення SWOT-аналізу  підприємства;

- навчитися  формулювати місію підприємства, короткострокові цілі; застосовувати  прийоми сегментації ринку; розробляти  комплекс маркетингу;

- закріпити  знання методів дослідження беззбитковості, прогнозу продажу продукції;

- навчитися  використовувати різні методи  формування бюджету;

- оволодіти  прийомами та способами організації  та контролю діяльності.

Зміст індивідуальної роботи складається із вступу, трьох  розділів, висновків та списку використаної літератури, які повністю відповідають реальному плану підприємства. Детальний  зміст курсової роботи є таким.

Об’єкт індивідуальної роботи – механізм та особливості проведення SWOT – аналізу на ПАТ Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен".

Предмет індивідуальної роботи – економічні методи та підходи до проведення SWOT – аналізу на ПАТ Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Визначення сильних  і слабких сторін ПАТ Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен"

 

На  першому етапі визначаємо сильні і слабкі сторони досліджуваного підприємства. Для визначення сильних й слабких сторін ми складаємо перелік параметрів, за яким оцінюємо внутрішнє середовище підприємства, а далі за кожним з параметрів визначаємо, що є сильною, а що - слабкою стороною.

Перелік можливих сильних і слабких сторін підприємства наведений в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Аналіз сильних і слабких  сторін ПАТ Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен"

Показники	2010 рік	2011 рік	Відхилення
			Абсолютне,+/-	%
1	2	3	4	5
Прибутковість
Обсяг прибутку (збитку)-р.220/225 ф.2	1169	4761	3292	407,27
Рентабельність продукції	15,17	8,26	-6,57	54,45
Чиста рентабельність продажу продукції (товарів, робіт, послуг)	1,12	2,25	1,13	200,89
Рентабельність власного капіталу,	8,77	26,33	17,56	300,23
Рентабельність сукупного капіталу, (чистий прибуток (збиток) (ф.2, рядок 220)*100)/ (( баланс на початок періоду  (ф.1, рядок 280 або 640)+ баланс на  кінець періоду)/2))	(1169*100)/ ((120654+ 130565/2)= 0,93	(4761*100)/ ((130565+ 185234)/2)= 3,02	2,09	324,73
Репутація
Прихильність споживачів	Велика прихильність споживачів
Довіра ділових партнерів	Велика довіра ділових партнерів
Асортимент продукції, робіт, послуг
Ціллю діяльності Товариства є одержання прибутку від господарської діяльності в інтересах акціонерів. Товариство має право здійснювати будь-яку діяльність, яка не суперечить законодавству України. Під власним «солодким знаком якості» ROSHEN виробляє до 200 видів високоякісних кондитерських виробів (шоколадні і желейні цукерки, карамель, шоколад, печиво, вафлі, бісквітні рулети і торти). Загальний обсяг виробництва продукції досягає 450 тисяч тон на рік. Всі кондитерські фабрики корпорації ROSHEN забезпечені обладнанням для моніторингу контролю якості продукції та відповідних досліджень. Розробкою технологій та запуском високоякісних кондитерських виробів займаються спеціалісти, які пройшли атестацію та навчання у спеціалізованих іноземних центрах. Представлені на ринку кондитерські вироби виготовлені за найсучаснішими технологіями. Експлуатація сучасного  високовиробничого обладнання, чітке  дотримання технології виробництва, використання виключно високоякісної сировини та матеріалів, що застосовуються при  виробництві кондитерських виробів  є запорукою головних переваг  продукції Roshen. Продукція представлена в Україні, Росії, Казахстані, Білорусі, країнах  Кавказу, Середньої Азії, Німеччині, США, Молдові, Ізраїлі, Литві та інших  країнах. Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен" характеризується масово-поточним виробництвом. На фабриці встановлене високоякісне обладнання, що не має аналогів в Україні. Фабрика орієнтована на виробництво карамельної продукції. Всього в асортименті підприємства більше 30 найменувань продукції – це карамель льодяникова, молочна льодяникова та карамель з різноманітними начинками: фруктово-ягідною, молочною та шоколадною. Вся продукція підприємства сертифікована в системі "УкрСЕПРО", а також у системах Держстандарту Росії, Казахстану та Молдови. Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен" має постійних виробників сировини зі стабільними показниками якості. Перевага надається сировині з екологічно сприятливих районів та областей України. Вся сировина супроводжується необхідними документами. Виробництво продукції підприємство здійснює згідно нормативної документації на неї. Продукцію фабрики відрізняє неперевершений смак та оригінальна упаковка. Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен" постійно працює над розширенням асортименту та підвищенням якості продукціїї, яку виготовляє, використовує нові технології та удосконалює технології, які вже працюють на підприємстві. Міжнародні системи якості, безпеки та IFS, які діють на підприємстві, дозволяють гарантувати високу якість продукціїї, її безпеку для споживача, роблять її конкурентноспроможною, дозволяють реалізацію у мережі супермаркетів. Предметом діяльності Товариства є: · виробництво кондитерських виробів, напівфабрикатів, інших товарів народного споживання та виробничого призначення; · провадження господарської діяльності щодо розроблення, виробництва, виготовлення, використання, зберігання, перевезення, придбання, пересилання, ввезення, вивезення, відпуску, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів; · проведення дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних робіт; · комерційна діяльність, пов’язана з придбанням сировини, матеріалів, реалізацією готової продукції та інших товарно-матеріальних цінностей, а також здійснення бартерних та лізингових операцій; · торговельна діяльність у сфері оптової торгівлі через оптові бази, товарні склади, склади-холодильники, склади-магазини, · торговельна діяльність у сфері роздрібної торгівлі через власну фірмову мережу магазинів, кіосків, розкладок, виїзні торговельні точки, інші торговельні заклади тощо, · виробництво, заготівля (у т.ч. закупівля) сільгосппродуктів, їх зберігання, переробка і реалізація (оптова і роздрібна) готової продукції, в тому числі через власну фірмову торгову мережу; · комісійна торгівля товарами широкого вжитку; · торгово-закупівельна та торгово-посередницька діяльність у сфері торгівлі непродовольчими товарами; · оптова торгівля сировиною, продукцією виробничо-технічного призначення; · експорт-імпорт сировини, матеріалів, устаткування та обладнання, комплектуючих та запасних частин, робіт та послуг, товарів народного споживання, продовольчих товарів, будівельних матеріалів тощо; · виробництво та закупівля товарів широкого вжитку та спеціалізованої продукції згідно з програмами Товариства та подальша їх реалізація в Україні та за кордоном з оплатою в національній та іноземній валюті; · створення мережі оптово-роздрібних підприємств торгівлі і послуг населенню; · реалізація товарів широкого вжитку, надання торговельних послуг громадянам та організаціям; · та інше.
Продуктивність
Продуктивність праці, тис. гривень/особу Ф№2,р.010/ Ф№3-ПВ,р.3170,графа 2	125094/238= 525,61	241611/243= 994,28	468,67	189,17
Фондовіддача р.010 ф.2/(р.030гр.3 ф.1+р.030гр.4ф.1)/2)	125094/((76426+77521)/2)= 1,63	241611/((72167+76426)/2= 3,25	1,62	199,39
Матеріаловіддача р.010, ф.2/р.230,ф.2	125094/25960= 4,82	241611/24673= 9,79	4,97	203,11
Фінансові ресурси
Коефіцієнт фінансової незалежності, грн./грн.	0,11	0,11	0,00	0,00
Співвідношення власних і позичкових коштів р.380гр.4ф.1/(р.480гр.4ф.1+р.620гр.4ф.1)	13324/(530+ 115413)= 0,12	18085/165756= 0,12	0,00	0,00
Оборотність капіталу (р.010ф.2/(р.380гр.3ф.1+р.380гр.4ф.1)/2)	125094/((13324+12986)/2)= 4,75	241611/((18085+13324)/2)= 7,69	2,94	161,89
Виробничі потужності
Вартість необоротних активів - р.080гр.4ф.1	77923	75419	2504	96,79
Ступінь зношеності обладнання (р.032гр.4ф.1/р.031гр.4ф.1)	112619/ 1890445= 0,06	167715/ 239882= 0,70	0,64	1166,67
Дослідження і впровадження новинок
Організація філії
Управлiнський персонал несе вiдповiдальнiсть за пiдготовку та достовiрне представлення фiнансової звiтностi у вiдповiдностi до застосовуваної нацiональної концептуальної основи фiнансової звiтностi, якою є Закон України "Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi" та Положення (Стандарти) бухгалтерського облiку (П(С)БО), а також за такий внутрiшнiй контроль, який управлiнський персонал визначає потрiбним для того, щоб забезпечити складання фiнансової звiтностi, що не мiстить суттєвих викривлень внаслiдок шахрайства або помилки. Стан корпоративного управлiння товариства вiдповiдає вимогам Закону України "Про акцiонернi товариства" та Статуту. Створення служби внутрiшнього аудиту Статутом товариства не передбачено. Товариство має наступні органи управління: - Загальні збори акціонерів  Товариства – вищий орган Товариства; - Наглядова рада Товариства – орган, який здійснює захист прав акціонерів Товариства, і в межах компетенції, визначеної Статутом та чинним законодавством України, контролює та регулює діяльність Правління; - Правління Товариства - виконавчий орган Товариства, який здійснює управління поточною діяльністю Товариства. Перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства здійснюється Ревізійною комісією (Ревізором) Товариства. Виконавчим органом  Товариства, який здійснює управління його поточною діяльністю, є Правління  Товариства, яке створюється у  кількості не менш як 3 (трьох) осіб. Правління Товариства обирається та відкликається Наглядовою радою  Товариства. До компетенції Правління  належить вирішення всіх питань, пов'язаних з керівництвом поточною діяльністю Товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції Загальних  зборів та Наглядової ради. Правління підзвітне та підконтрольне Загальним зборам і Наглядовій раді, організовує виконання  їх рішень. Правління Товариства зберігає свої повноваження незалежно від  утворення вакансій. Якщо кількість  членів Правління Товариства стає менше 3 (трьох) осіб, скликається засідання  Наглядової ради для обрання нових  членів Правління Товариства на вільні вакансії. До складу Правління  Товариства входять: • Голова Правління; • члени Правління. Члени Правління обираються Наглядовою радою Товариства терміном на 1 (один) рік. Для проведення перевірки фінансово-господарської діяльності Товариства Загальні збори можуть обирати Ревізійну комісію (Ревізора). Трудовий колектив Товариства складають усі громадяни, які своєю працею беруть участь в його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини. Товариство самостійно встановлює форми, системи і розміри оплати праці та системи преміювання працівників Товариства за результатами їх праці і забезпечує розмір оплати праці найманих працівників не менше мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством України. Питання діяльності органів самоврядування трудового колективу визначаються згідно з чинним законодавством. Що ж стосується бухгалтерії, то організація бухгалтерського обліку на підприємстві та структура бухгалтерії  здійснюється на підставі наказу «Про розподіл функціональних повноважень керівного апарату», наказу «Про удосконалення та розподіл обов’язків працівників бухгалтерії».
Трудові ресурси
Коефіцієнт обороту по прийому (р.5050гр.1ф.1-ПВ/р.5010гр.1ф.1-ПВ	238/12=9,58	243/7=16	6,42	167,01
Коефіцієнт обороту по звільненню (р.5050гр.1ф.1-ПВ/р.5020гр.1ф.1-ПВ	238/13=8,85	243/8=14	5,15	158,19
Коефіцієнт плинності кадрів (р.5050гр.1ф.1-ПВ/(р.5030гр.1ф.1-ПВ+р.5040гр.1ф.1-ПВ)	238/13=8,85	243/(1+7)=14	5,15	158,19
Соціальна відповідальність
Працевлаштування безробітних здійснюється через Центр зайнятості. Наявна програма соціального захисту працівників. Здійснюється підтримка благодійних фондів.

 

Рентабельність продукції (товарів, робіт, послуг) розраховується як відношення валового прибутку (ВП) від продажу до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (С_РП) (2.2.1):

 

  

Даний показник показує, скільки отримано валового прибутку з 1 грн. понесених  витрат.

Показує, скільки  отримано валового прибутку з 1 грн. понесених  витрат.

Висновки: рентабельність проду́кції — економічна категорія, що характеризує ефективність реалізації продукції (товарів, робіт та послуг). Визначається як відношення чистого прибутку від реалізації до собівартості продукції.

Рентабельність  – один із головних вартісних показників ефективності виробництва, який характеризує рівень віддачі активів і ступінь  використання капіталу у процесі  виробництва.

Коефіцієнти рентабельності – система показників, які характеризують здатність підприємства створювати необхідний прибуток в процесі  своєї господарської діяльності.

Коефіцієнти (показники) рентабельності визначають загальну ефективність використовуваних активів і вкладеного капіталу.

Вони можуть бути розраховані як коефіцієнти  і тоді представлені у вигляді  десятинного дробу або у вигляді  показників рентабельності і тоді представлені у вигляді процентів.

Показники рентабельності розрахововуються на основі Балансу ф.1 та Звіту про фінансові результати підприємства ф.2. В основу розрахунку показників рентабельності можуть бути покладені різні величини прибутку підприємства: валовий (маржинальний) прибуток, операційний прибуток, прибуток до виплати процентів і податку на прибуток (EBIT), прибуток до виплати податку на прибуток (EBT), чистий прибуток. Найчастіше для розрахунку коефіцієнтів рентабельності використовується чистий прибуток або прибуток до виплати процентів і податку на прибуток. Значення цих показників прибутку підприємства можна взяти ізтаблиці Вертикального (компонентного) аналізу фінансових результатів.

Аналіз рентабельності підприємства дозволяє визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їхнього використання.

Чиста рентабельність продажу продукції (товарів, робіт, послуг) розраховується як відношення чистого прибутку до чистого доходу.

  

Показує розмір чистого прибутку з 1 грн. чистого  доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Висновки:

Чиста рентабельність продажу (RПЧ), показує, скільки прибутку надходить підприємству в кожній гривні від продажу продукції, товарів, робіт, послуг.

, а  , тобто спостерігається зростання показника, що є позитивним явищем для підприємства.

Рентабельність власного капіталу - розраховується як відношення чистого прибутку до середньорічної вартості власного капіталу підприємства:

 

де  – середньорічна вартість власного капіталу.

Висновки: показник рентабельності власного капіталу (RВК) є найбільш важливою характеристикою діяльності підприємства з точки зору його акціонерів (власників). Цей показник визначається як співвідношення чистого прибутку і власного капіталу.

Чиста рентабельність власного капіталу є головним інвестиційним  показником, що характеризує норму  прибутку на власний капітал. Такий  показник найкраще визначає результативність діяльності підприємства, показуючи, скільки  прибутку приносить кожна гривня власного капіталу. Високе значення показника  чистого прибутку власного капіталу гарантує великі дивіденди не тільки у звітному році, але й в майбутньому, оскільки передбачає значне накопичення  прибутку.

В 2011 році цей показник зріс до 26,33%, що є позитивним для підприємства.

Для оцінки фінансової стійкості підприємства за допомогою відносних показників доцільно розрахувати  наступні  показники фінансової стійкості:

 

Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) визначається за формулою:  

де ВК – власні кошти (І+ІІ+V розділ пасиву балансу);

ВМ – вартість майна.

  

Позитивна динаміка коефіцієнта фінансової незалежності до зростання.

Висновки: Коефіцієнт фінансової незалежності у 2011 в порівнянні  з 2010 залишився незмінним.

Коефіцієнт  фінансової незалежності (автономії) розраховується як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність.

Частина власного капіталу в загальній сумі фінансових ресурсів повинна бути не меншою 50%, тобто коефіцієнт незалежності >= 0,5.

Коефіцієнт  незалежності характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних активів, його незалежність від позикових джерел.

На  основі визначених показників сформуємо  оцінку групи факторів за балами (табл.1.2).

Таблиця 1.2

Оцінка сильних і слабких  сторін підприємства

№ п/п	Фактор	Оцінка (від 1 до 10)
1	Прибутковість	10
2	Репутація (імідж)	10
3	Продукція	10
4	Продуктивність	10
5	Фінансові ресурси	7
6	Виробничі потужності	9
7	Дослідження і впровадження новинок	8
8	Організація фірми	8
9	Трудові ресурси	8
10	Соціальна відповідальність	9

 

На  цьому етапі визначаємо показники  загрози банкрутства підприємства (коефіцієнт Альтмана, коефіцієнт Бівера) для оцінки його ймовірності.

Для проведення аналізу фінансового стану підприємств  і визначення вірогідності їх банкрутства  можна виділити декілька методик, що грунтуються на розрахунку інтегрального показника. Найбільшу популярність в області прогнозування загрози банкрутства отримали роботи західних економістів Е.Альтмана, Р.Таффлера,  Р.Тішоу та Фулмера.

В зарубіжній практиці для оцінки ризику банкрутства  підприємства широко використовується модель відомого західного економіста Е.Альтмана, а саме п’ятифакторна модель, побудована за даними успішно діючих і збанкрутілих підприємств США:

 де                            

Z – інтегральний показник рівня загрози банкрутства;

- відношення власного оборотного  капіталу до суми всіх активів  підприємства;

- відношення нерозподіленого  прибутку до суми всіх активів;

- рівень дохідності активів;

- коефіцієнт фінансового ризику;

- коефіцієнт оборотності активів.

Згідно з  методикою британських учених Р.Таффлера та Р.Тішоу для оцінки ризику банкрутства підприємства використовується чотири факторна прогнозна модель розрахунку Z-показника. Якщо його величина більша за 0.3 – ризик банкрутства невеликий і спостерігається стійке фінансове положення, якщо менший 0.2 – банкрутство більш чим ймовірне.

Британський вчений Таффлер (Taffler) запропонував у 1977 році четирехфакторную модель, при розробці якої використовував наступний підхід:

При застосуванні комп'ютерної техніки на першій стадії обчислювався 80 відносин за даними збанкрутілих та платоспроможних компаній. Потім, використовуючи статистичний метод, відомий  як аналіз багатовимірного дискриминанта, можна побудувати модель платоспроможності, визначаючи приватні співвідношення, які найкращим чином виділяють у групи компаній та їх коефіцієнти.

Такий вибірковий підрахунок співвідношень є типовим  для визначення деяких ключових вимірів  діяльності компанії, таких, як прибутковість, відповідність оборотного капіталу, фінансовий ризик і ліквідність. Об'єднуючи ці показники і зводячи  їх відповідним чином воєдино, модель платоспроможності відтворює точну  картину фінансового стану підприємства. Типова модель для аналізу компаній, акції яких котируються на біржах, приймає форму:

 

Z = 0,53 X1 + 0,13 X2 + 0,18 X3 + 0,16 X4               

 

де Х1 - прибуток до сплати податку / поточні зобов'язання; (р. 050 ф 2 / р 620 ф 1)

Х2 - поточні  активи / загальна сума зобов'язань, (р. 280 ф 1 / р 480 + 620 ф 1 )

Х3 - поточні  зобов'язання / загальна сума активів; (р. 620 ф 1 / р 300 ф 1 )

Х4 - прибуток / сума активів (р. 010 ф 2 / р 300 ф 1 ).

Якщо величина Z-рахунок є більше 0,3, це говорить про те, що у фірми непогані довгострокові  перспективи, якщо менше 0,2, то банкрутство  більш ніж імовірно.

За методикою  «модель Фулмера класифікації банкрутства» на основі дев’яти показників розраховується інтегрований Н-коефіцієнт, залежно від значення якого підприємство може бути віднесене до класу надійних або приречених на банкрутство. Настання неплатоспроможності в даному випадку неминуче при Н<0,3.

Методики  оцінки фінансового стану і діагностики  можливого банкрутства на основі інтегрального показника розроблені і російськими вченими – економістами, зокрема Іркутською державною економічною  академією, Р.С.Сайфуліним і Г.Г.Кадиковим, А.Донцовою і Н.Нікіфоровою.

Важливим  показником є коефіцієнт Бівера. Його визначають як показник фінансової стійкості підприємства в межах аналізу фінансово – господарського стану неплатоспроможного підприємства.

                             

За міжнародними стандартами значення коефіцієнта  Бівера перебуває в інтервалі 0,17-0,4, для українських підприємств він має бути більшим 0,2.

Слід зазначити, що діагностика українських підприємств  за зарубіжними статистичними методиками є некоректною, оскільки порушуються  найважливіші умови застосування статистичних моделей: часова відповідність, відповідність об’єктам оцінювання, відповідність методики визначення параметрів моделі.

Таблиця 1.3

Аналіз коефіцієнтів банкрутства ПАТ Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен"

N з/п	Показник, одиниця виміру	Фактичне значення за два попередні  роки		Зміни (+/-)	Примітки (висновки), нормативне значення
		2010 рік	2011 рік
1	2	3	4	5	6
1	Коефіцієнт Бівера (ЧП+А)/ПК	(1169+14238)/115943= 0,13	(4761+55669)/165756= 0,36	0,23	у разі коли цей показник не перевищує 0,2, це свідчить про небажане скорочення частки прибутку, яка спрямовується  на розвиток виробництва > 0,2 (чистий прибуток (збиток) (ф.2, рядок 220)+ амортизація як елемент операційних витрат (ф.2, рядок 260))/ позиковий капітал (довгострокові та поточні зобов'язання) (ф.1, рядок 480+620)
2	Коефіцієнт Альтмана	10,19	12,34	2,15	Z>3-загроза банкрутства дуже низька
3	Коефіцієнт Таффлера	4,18	6,92	2,74	більше 0,3, це говорить про те, що у  фірми непогані довгострокові перспективи

Коефіцієнт  Бівера у 2010 році становив 0,13, а у 2011 році 0,36,тобто відбулося зростання показника на 0,23, що оцінюється позитивно, адже це відображає бажане зростання частки прибутку, яка спрямована на розвиток виробництва.

Коефіцієнт Альтмана

2010 рік:

Х1=ОА/ВА=1604,1/11496,0=0,14

Х2=ЧП/ВК=415,4/(7042,7+8,2+3263,4)=0,04

Х3=ЧД/ВА= 12119,3/11496,0=1,05

Х4=ВК/ПК= (7042,7+8,2+3263,4)/1181,7=8,728

Х5=ВР/ВА=14525,8/11496,0=1,26

Z=1,2*0,14+1,4*0,04+3,3*1,05+0,6*8,73+1*1,26=10,19

2011 рік

Х1=3070,5/12689,2=0,24

Х2=119,7/(6986,0+1,4+2673,4)=0,01

Х3=11132,7/12689,2=0,88

Х4=(6986,0+1,4+2673,4)/3028,4=3,19

Х5=14224,6/12689,2=1,12

Z=1,2*0,24+1,4*0,01+3,3*0,88+0,6*3,19+1*1,12=12,34

 

де Х1 - прибуток до сплати податку / поточні зобов'язання; (р. 050 ф 2 / р 620 ф 1)

Х2 - поточні  активи / загальна сума зобов'язань, (р. 280 ф 1 / р 480 + 620 ф 1 )

Х3 - поточні  зобов'язання / загальна сума активів; (р. 620 ф 1 / р 300 ф 1 )

Х4 - прибуток / сума активів (р. 010 ф 2 / р 300 ф 1 ).

 

Коефіцієнт Таффлера

2010 рік

Х1=13731/165756=0,08

Х2=130565/(530+115413)=1,13

Х3=115413/10229=11,28

Х4=125094/10229=12,23

Z=0,53*0,08+0,13*1,13+0,18*11,28+0,16*12,23=4,18

2011 рік

Х1=16159/115413=0,14

Х2=185234/165756=1,12

Х3=165756/10229=16,20

Х4=241611/10229=23,62

Z=0,53*0,14+0,13*1,12+0,18*16,20+0,16*23,62=6,92

 

Отже, прогнозування  ймовірності банкрутства на основі розрахунку інтегрального показника  за існуючими відомими зарубіжними  та вітчизняними методиками дозволяє значно підвищити ступінь достовірності  отриманих результатів по підприємству.

На мою  думку явище банкрутства є  негативним для підприємства, але  і в цілому без процесу банкрутства  економіка не може бути еластичною, оскільки економічна неспроможність одного підприємства відображується на фінансовому  стані інших суб'єктів господарювання, тобто банкрутство дає можливість іншим підприємствам покращити  свої справи та досягнути фінансової стабільності.

Підприємство, яке не здатне до конкуренції і  не знайшло свого місця на ринку  товарів і послуг, не маючи власних  резервів проводити санацію або  реструктуризацію, повинне припинити  своє існування, щоб створити можливість на його місці виникнути іншому, конкурентоспроможному підприємству.

Визначаємо  сильні і слабкі сторони ПАТ Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен".

SWOT – аналіз (strengths – сила, weaknesses – слабкості, opportunities – можливості, threats – небезпеки) підприємства означає виявлення його сильних та слабких сторін, можливостей і потенційних загроз для його успішного функціонування.

SWOT -  аналіз включає дослідження інфраструктури  підприємства і дослідження внутрішнього  середовища підприємства.

Підприємство  повинне оцінити свої сильні і  слабкі сторони з конкурентами, шанси  та небезпеки.

Основна мета SWOT-аналізу – ідентифікувати і  класифікувати всі важливі фактори, а також позитивні і негативні, в усіх чотирьох напрямках.

 

Зараз на ринку  кондитерських виробів працюють близько 800 підприємств. Із них 28 вважаються великими. При цьому, близько двох третин всього ринку і три четверті експорту контролюють 9 виробників кондитерської  галузі, а саме: АВК, Бісквіт-Шоколад, "Житомирські ласощі", Конті, Kraft Foods Україна, Полтавакодитер, Roshen, "Світ ласощів", та "Світоч" (Nestle).

 

 

Позитивним  можна назвати активне витіснення шоколадного імпорту з українського ринку, в якому сьогодні частка закордонних  марок складає в сукупності біля 5%. Не більше, ніж 5% -у долю займають і російські марки.

Сильні сторони:

1) Можливість  витрачати значні кошти на  рекламу. 

Для стимулювання збуту передбачається провести комплекс таких заходів.

Реклама на центральному радіо 8 повідомлень по 30 сек. за квартал, рівномірно протягом року.

Передбачається  проводити рекламу на радіостанції „Наше Радіо", в газеті „Панорама" (площею 150х250мм) та телеканалі ІНТЕР. Причому планується 10 рекламних контактів (25%) розмістити на радіо, 10 контактів в газеті (25%) та 20 рекламних контактів (50%) на телебаченні.

2) Широка  відомість марки.

3) Наявність  розвиненої дистриб’юторської мережі. Компанія "ROSHEN" реалізує свою  продукцію переважно установам  харчування: кав’ярнями, кафе, барами, ресторанами, їдальнями. ТМ "ROSHEN" формує в регіонах України  власну збутову мережу для  збуту товарів повсякденного  попиту виробів шоколаду, широкого  асортименту. Загальна кількість  шоколаду, який було реалізовано  в 2009 році - 125000т.

4) Висока  якість продукції. Фабрика уважно  стежить за технологічними новинками  у виробництві шоколаду, постійно  здійснює пошук нових видів  сировини та обладнання, які б  забезпечили мінімум витрат та  високу якість продукції, та  купує їх.

5) Наявність  постійного постачальника сировини.

Для компанії "ROSHEN" постачальниками є:

швейцарська компанія Taloca -какао-боби;

ТМ "NEMIROFF", ТМ "Златогор", ТМ "Французький бульвар", ТМ "ВінЛюкс", "Бюро Вин", Одеський вино-коньячний завод - виробники і постачальники алкогольної продукції;

Bears (Київ), "Етол-Україна" (Борислав Львівської обл), "Есаром-Україна" (Харків), "Лев" (Дніпропетровськ), "Аромат" (Хмельницький; дочірнє підприємство Санкт-Петербурзького комбінату) - харчові добавки (ароматизатори);

"Світ  Юніон" (Київ), "Авіс" (Макіївка), "ЗІМ" (Рівне), "Ін-Вайс" і "Троя" (Дніпропетровськ) - какао-порошок;

Полтавський цукрозавод - цукор;

Австралія - рослинні жири (для начинки);

Польська  компанія „Пемпакс” - сухе молоко;

Німецька  компанія „Vita+” - емульгатори, ванілін.

Слабкі сторони: