Вплив ЕМП на організм людини

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

Заочна форма навчання

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

 

з курсу:

“Безпека життєдіяльносі”

не тему:

“Вплив ЕМП на організм людини“

 

 

 

 

 

                                                            

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                 

                                                                                  Виконала:

                                                          студентка 1 курсу

                                                                       Економічного факультету

                                                                     Заочної форми навчання

                                           Спеціальність “Облік і аудит”

                                                    Групи ОАз - __

                                                                          Костенко Олена Валеріївна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ 2011

ЗМІСТ

 

 

1. Вступ.
2. Загальна характеристика ЕМП
3. Вплив ЕМП на організм людини
4. Методи захисту від ЕМП
5. Висновки
6. Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

Людина знаходиться в  оточенні не тільки речовинних об`єктів – неживих, живих, які за допомогою органів відчуттів досить легко нею можуть бути ідентифіковані. Інше діло неречовинні фактори, з яких людина відносно легко може виявити тільки звукові, світлові явища. Все живе на планеті знаходиться під впливом різноманітних видів полів – магнітного, електричного, електромагнітного, гравітаційного. Вони стали невід`ємними чинниками природного середовища, які впливають на процеси в організмах, які пристосовуються до їх дій в процесі еволюції.

Багато організмів мають  спеціальні органи, принципи роботи яких ще не відомі, хоча факт дії різноманітних  полів відомий. Наприклад, птахи орієнтуються в просторі, відчуваючи магнітне поле планети, деякі риби – за рахунок електричного, рослини реагують на коренем на гравітаційне.

Часто поля впливають на фізичні зміни в стані організму, що може негативно впливати на людину. Це так звані метеорологічно чутливі  особи, самопочуття яких залежить від  типу погоди.

У процесі індустріалізації людство додало до фонового випромінювання, спричиненого природою, цілу низку чинників, що підсилило фонове випромінювання. Через це електромагнітні поля антропогенного походження почали значно перевищуваи природний фон і до нашого часу перетворилися на небезпечний екологічний чинник.

 

 

 

 

 

 

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕМП

 

 

Біосфера протягом усієї  своєї еволюції перебувала під впливом  ЕМП, так званого фонового випромінювання, спричиненого природою. Навколо Землі  існує електричне поле спостерігаються річні, добові та інші варіації цього поля, а також випадкові його зміни під впливом грозових розрядів, опадів, завірюх, пилових бур, вітрів.

Наша планета має також  магнітне поле. Це магнітне поле коливається  з короткочасними змінами з різних причин, пов`язаних з сонячною активністю (магнітні бурі).

Земля, перебуває під впливом  ЕМП, які випромінюються Сонцем. Це електромагнітне випромінювання включає  в себе інфрачервоне, видиме ультрафіолетове, рентгенівське та  γ-випромінювання. Інтенсивність випромінювання змінюється періодично, а також швидко та різко збільшується при хромосферних спалахах. ЕМП в біосфері відіграють універсальну роль носіїв інформації. Зв`язок на основі ЕМП є найбільш інформативним та економічним.

ЕМП як засіб зв`язку в біосфері порівняно зі звуковою, світловою, чи хімічною інформацією мають такі переваги:

• поширюються в будь-якому середовищі життя – воді, повітрі, ґрунті, та  тканинах організму;
• мають максимально швидке поширення
• можуть поширюватися на будь-яку відстань
• можуть поширюватися за будь-якої погоди й незалежно від часу доби
• на них реагують усі біосистеми (на відміну від інших сигналів)

Зазначені ЕМП впливають  на біологічні об`єкти, зокрема на людину, під час усього часу його існування. Це дало змогу у процесі еволюції пристосуватися до впливу таких полів і виробити захисні механізми, які захищають людину від можливих пошкоджень за рахунок природних чинників. Але вчені все ж спостерігають кореляцію між змінами сонячної активності та серцево-судинними та іншими захворюваннями людей.

Зростання рівня техногенних  ЕМП різко посилалося на початку 30-х років XX ст. і зараз їх рівень в окремих районах в сотні  разів перевищує рівень природних  полів. У сучасному місті джерелом штучних ЕМП є радіо, телевізійні  центри, ретранслятори, засоби радіозв'язку різного призначення, лінії електропередач, особливо високовольтні, а також електротранспорт, різні електроенергетичні установки. В аеропортах працюють потужні радіолокаційні станції, радіопередавачі, які випромінюють у навколишнє середовище потоки електромагнітної енергії, на військових об'єктах використовуються радіолокаційні станції для проведення розвідки тощо.  Кількість джерел і потужність полів, які вони створюють, щорічно зростає.

ЕМП мають певну потужність, енергію і поширюються у вигляді електромагнітних хвиль. Основними параметрами електромагнітних коливань є:

• довжина хвилі;
• частота коливань;
• швидкість розповсюдження.

За частотою антропогенні електромагнітні випромінювання класифікують так:

• низькочастотні випромінювання;
• радіохвилі високочастотного діапазону;
• радіохвилі ультрависокочастотного діапазону;
• надвисокочастотні радіохвилі.

 

 

 

 

 

ВПЛИВ ЕМП НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ

 

 

Спектр електромагнітного  випромінювання природничого і техногенного походження, що впливає на людину як в умовах побуту, так і у виробничих умовах, має діапазон хвиль від  тисяч кілометрів (змінний струм) до трильйонної частки міліметру (космічні енергетичні промені). Характер впливу на людину електромагнітного випромінювання в будь-яких діапазонах відрізняється  один від одного, у зв'язку з цим  значно відрізняються і вимоги до нормування різних діапазонів випромінювання

У виробничих приміщеннях  джерелами електромагнітного випромінювання є неекрановані робочі елементи високочастотних установок (індуктори, конденсатори, високочастотні трансформатори, фідерні лінії, батареї конденсаторів, котушки коливальних контурів тощо). При експлуатації ВЧ-, ДВЧ-, УВЧ-передавачів на радіо- та телецентрах джерелами електромагнітного випромінювання є високочастотні генератори, антенні комутатори, пристрої складання потужностей електромагнітного поля, комунікації (від генератора до антенного пристрою), антени.

Ступінь і характер впливу ЕМП на організм людини залежать: від  інтенсивності випромінювання; частоти  коливань; площі поверхні тіла, що опромінюється; індивідуальних особливостей організму; режиму опромінення (безперервний чи переривчастий); тривалості впливу; комбінованої дії  інших факторів виробничого середовища.

Ступінь опромінення працюючих залежить від кількості розміщуваних у приміщенні передавачів (в окремих зонах, на радіо- та телецентрах їх може бути до 20), їх потужності, ступеня екранування, розміщення окремих блоків всередині приміщення і поза його межами.

Для всіх видів зв’язку  джерелом електромагнітного випромінювання є радіолокаційні станції, зокрема генератори, фідерні лінії, антени, окремі блоки енергії електромагнітного поля ЗВЧ- та НВЧ-діапазонів.

Впливу енергії НВЧ-діапазону працівники зазнають при регулюванні, настроюванні та випробовуванні радіолокаційних станцій (РЛС), у цехах заводів і ремонтних майстерень. Основним джерелом випромінювання в цехах заводу є відкриті антенні системи. Під час випробовування РЛС на полігонах або їх експлуатації в цивільній авіації умови праці операторів сприятливіші, оскільки більшу частину робочого часу вони перебувають в екранованих кабінах.

В умовах виробництва електромагнітне випромінювання характеризується різноманітністю режимів генерації та варіантів дій працівників (випромінювання у ближній зоні, зоні індукції, загальне і місцеве, яке часто діє разом з іншими несприятливими факторами навколишнього середовища). Випромінювання може бути ізольоване (від одного джерела ЕМП), поєднане (від кількох джерел ЕМП одного частотного діапазону), змішане (від кількох джерел ЕМП різних частотних діапазонів) та комбіноване (коли одночасно діє інший несприятливий фактор). Дія ЕМП може бути постійною або переривчастою. Остання, у свою чергу, може бути періодичною та аперіодичною. Прикладом переривчастої періодичної дії ЕМП є випромінювання від антен РЛС, які працюють у режимі кругового огляду або сканування.Дії ЕМП може зазнавати як усе тіло працівника (загальне опромінення), так і окремі його частини (локальне або місцеве опромінення).

Під впливом ЕМП та випромінювань  спостерігаються загальні слабкість, підвищена втома, пітливість, сонливість, а також розлад chj| головний біль, біль в ділянці серця. З'являється  роздратування, втраті, зростає тривалість мовнорухової та зоровомоторної реакцій, підвищується межа нюхової чутливості. Виникає ряд симптомів, які є  свідченням порушення роботи окремих  органів — шлунку, печінки, селезінки, підшлункової та інших залоз. Пригнічуються харчовий та статевий рефлекси.

Реєструються зміни артеріального  тиску, частота серцевого ритму, форма електрокардіограми. Це свідчить про порушення діяльності серцево-судинної системи. Фіксуються зміни показників білкового та вуглеводного обміну, збільшується вміст азоту в крові та сечі, знижується концентрація альбуміну та зростає вміст глобуліну, збільшується кількість лейкоцитів, тромбоцитів, виникають й інші зміни складу крові.

Кількість скарг на здоров'я  в місцевості поблизу радіостанції значно (майже вдвічі) вища, ніж поза її межами. Загальна захворюваність в  селищі з радіоцентром, в основному  зумовлена порушенням діяльності нервової та серцево-судинної систем.

У досліджених дітей відзначено порушення розумової працездатності внаслідок зниження уваги через  розвиток послідовного гальмування  та пригнічення нервової системи. Фіксувалися  прискорений пульс та дихання, підвищення артеріального тиску при фізичному  навантаженні та сповільнене повернення до норми цих показників при його знятті. Фіксувався також вплив ЕМП на інші процеси, в тому числі імуннобіологічні.

Дослідження показали, що опромінення  ЕМП малої інтенсивності впливає  на тварин практично так само, як і на людей:

1. В перший період опромінення спостерігаються зміни поведінки тварин: у них з'являються неспокій, збудження, рухова активність, прагнення втекти із зони випромінювання. Тривалий вплив ЕМП призводив до зниження збудження, зростання процесів гальмування.
2. Вплив ЕМП на тварин у період вагітності призводив до зростання кількості мертвонароджених, викиднів, каліцтв. Спостерігалися аналогічні наслідки, які проявлялись у наступних поколіннях.
3. Мікроскопічні дослідження внутрішніх органів тварин виявили дистрофічні зміни тканин головного мозку, печінки, нирок, легенів, міокарду. Було зафіксовано порушення на клітинному рівні.

На підставі клінічних  та експериментальних матеріалів виявлені основні симптоми уражень, які виникають  при впливі ЕМП їх можна класифікувати  як радіохвильову хворобу. Ступінь патологій прямо залежить від напруженості ЕМП, тривалості впливу, фізичних особливостей, діапазонів частот, умов зовнішнього середовища, а також від функціонального стану організму, його стійкості до впливу різних факторів, можливостей адаптації.

Поряд з радіохвильовою хворобою як специфічним результатом дц ЕМП  спостерігається, завдяки його впливу, загальне зростання захворюваності, а також захворювання окремими хворобами  органів дихання, травлення та ін. Це відмічається також і при дуже малій інтенсивності ЕМП, яка  незначно перевищує гігієнічні нормативи.

Є відомості про клінічні прояви дії НВЧ-опромінення залежно  від інтенсивності опромінення. При інтенсивності близько 20 мкВт/см2 спостерігається зменшення частоти  пульсу, зниження артеріального тиску, тобто реакція на опромінення. Із зростанням інтенсивності проявляються електрокардіологічні зміни, при хронічному впливі — тенденція до гіпотонії, до змін з боку нервової системи  Потім починається прискорення  пульсу, коливання об'єму крові.

За інтенсивності 6 мВт/см2 помічено зміни у статевих залозах, у складі крові, каламутність кришталика Далі — зміни у згортанні крові, умовно-рефлекторній діяльності, вплив  на клітини печінки, зміни у корі головного мозку. Потім — підвищення кров'яного тиску, розриви капілярів  та крововиливи у легені та печінку.

За інтенсивності до 100 мВт/см2 — стійка гіпотонія, стійкі зміни серцево-судинної системи, двостороння  катаракта. Подальше опромінення помітно  впливає на тканини, викликає больові  відчуття, якщо інтенсивність перевищує 1 Вт/см2, то це викликає дуже швидку втрату зору.

Одним із серйозних ефектів, зумовлених НВЧ опроміненням, є ушкодження органів зору. На нижчих частотах такі ефекти не спостерігаються і тому їх треба вважати специфічними для  НВЧ діапазону.

Ступінь ушкодження залежить в основному від інтенсивності  та тривалості опромінення. Із зростанням частоти, напруженості ЕМП, яка викликає ушкодження зору, — зменшується.Гостре НВЧ опромінення викликає сльозотечу, подразнення, звуження зіниць. Потім  після короткого (1—2 доби), періоду спостерігається погіршення зору, яке зростає під час повторного опромінення, що свідчить про кумулятивний характер ушкоджень. При впливі випромінювання на око спостерігається ушкодження роговиці. Але серед усіх тканин ока найбільшу чутливість має у діапазоні 1—10 ГГц кришталик. Сильне ушкодження кришталика зумовлене тепловим впливом НВЧ (при щільності понад 100 мВт/см2).

Люди, опромінені імпульсом  НВЧ коливань, чують звук. Залежно  від тривалості та частоти повторень  імпульсів цей звук сприймається як щебетання, цвірінькання чи дзюрчання  у якійсь точці (всередині чи ззаду) голови. Частота відчуття звуку не залежить від частоти НВЧ сигналу.

Існує наступне пояснення  слухового ефекту: під впливом  імпульсів НВЧ енергії збуджуються  термопружні хвилі тиску в  тканинах мозку, які діють за рахунок  кісткової провідності на рецептори  внутрішнього вуха.

У тварин слуховий ефект  викликає неспокій, вони намагаються  уникнути опромінення. Питання, наскільки  слуховий ефект неприємний чи шкідливий  для людини, перебуває у стадії дослідження, як і питання про  можливі неслухові ефекти імпульсного  НВЧ опромінення.

При дослідженні впливу НВЧ  випромінювання невеликої (нетеплової) інтенсивності на комах спостерігалися тератогенні ефекти (вроджені каліцтва), які іноді мали мутагенний характер, тобто успадковувалися.

Виявлено значний вплив  НВЧ на зміну фізико-хімічних властивостей та співвідношення клітинних структур. Особливо це призводить до затримки та припинення процесів розмноження бактерій та вірусів і знижує їх інфекційну активність.

Отже, вплив електромагнітного  випромінювання має системний

характер і потребує відповідних  системних заходів захисту від  нього.

 

 

 

 

МЕТОДИ ЗАХИСТУ  ВІД ЕМП

 

 

Якщо характеристики ЕМВ  перевищують вимоги нормативних  актів, застосовують різні засоби і  способи захисту персоналу. Вибір  того чи іншого способу захисту залежить від робочого діапазону частот, характеру  виконуваних робіт та умов опромінення, від параметрів ЕМВ і необхідного  ступеня захисту.

Найбільшого поширення одержали наступні методи захисту від ЕМВ:

• Зменшення потужності випромінювання в джерелі

Зменшення параметрів випромінювання безпосередньо у самому джерелі  досягається раціональним вибором  генератора, застосуванням узгоджених навантажень і спеціальних пристроїв – поглиначів потужності (еквівалент антени і навантаження). Останні застосовують як навантаження генераторів замість відкритих випромінювачів. Поглиначі потужності – це коаксіальні та хвилеводні лінії, частково заповнені поглинаючими матеріалами (чистим графітом або графітом у суміші з цементом, піском і Гумою; пластмасами; порошковим залізом у бакеліті; керамікою; деревом; водою тощо).

• Захист відстанню.

Якщо неможливо послабити  інтенсивність опромінення цими методами, використовують захист відстанню  і її збільшенням. Уже зазначалося, що напруженості електричних і магнітних  полів убувають у міру збільшення відстані. Захист відстанню забезпечується за рахунок механізації й автоматизації  виробничих процесів, застосуванням  дистанційного управління і спеціальних  маніпуляторів, раціональним розміщенням  устаткування та робочих місць.

На підставі інструментальних вимірювань характеристик ЕМП для  кожного конкретного випадку  розміщення апаратури виділяють  зони випромінювання, межі яких позначають яскравою фарбою на підлозі.

• Архітектурно-планувальні рішення.

Діючі установки потужністю понад 10 кВт слід розміщати у спеціально виділених приміщеннях регламентованої  площі з капітальними стінами  і перекриттями, покритими матеріалами, що поглинають ЕМП радіочастотного діапазону — цеглою, шлакобетоном; а також матеріалами, що здатні відбивати ці випромінювання, наприклад, олійними фарбами. Такі приміщення мають бути обладнані безпосереднім виходом у коридор чи назовні. Для цього підходять кутові приміщення першого й останнього поверхів будинку.

При використанні радіолокаційних  антен для захисту персоналу  від опромінення на відкритій  території за межами будинків необхідно  раціонально розпланувати територію  радіоцентру і винести службові приміщення за межі антенного поля, встановити безпечні маршрути людей, та екранувати окремі приміщення і будинки, а також ділянки території.

• Екранування джерел випромінювання та робочих місць.

Екранування - одне з найбільш ефективних і найчастіше застосовуваних засобів захисту від ЕМВ.

Екрани поділяють на відбивальні і поглинальні. Відбивальні екрани виготовляють у вигляді листа чи сітки з металів, що добре проводять струм - міді, латуні, алюмінію, сталі. Захисна дія ґрунтується на тому, що ЕМП створює в екрані струми Фуко, які наводять вторинне поле, за амплітудою майже рівне, а за фазою протилежне первинному полю. Сумарне поле, що виникає при дії цих двох полів, дуже швидко убуває в екрані, проникаючи в нього на незначну глибину. Чим більша магнітна проникність екрана і вища частота випромінювання, тим меншою буде глибина проникнення. Екран потрібно заземлити.

Відбивальні екрани роблять  у вигляді камер чи шаф, у які  вміщують передавальну апаратуру, а  також у вигляді кожухів, ширм захисних козирків. Так, для відкритих  розподільних пристроїв промислової  частоти поряд із комутаційними  апаратами, шафами управління і контролю рекомендують розміщувати стаціонарні й тимчасові екрани у вигляді козирків, навісів і перегородок з металевої сітки, яку обов'язково заземляють.

Для візуального спостереження  за джерелами ЕМВ обладнують оглядові вікна, захищені металевою сіткою.

Поглинальні екрани, кожухи та інші засоби виготовляють із матеріалів, що здатні поглинати енергію ЕМП. Це можуть бути тонкі гумові килимки; тверді аркуші поролону чи волокнистої  деревини, які просочені відповідною  речовиною; феромагнітні пластини. Для  зазначених матеріалів коефіцієнт відбиття не перевищує 1-3%.

• Установлення раціональних режимів роботи.

Коли немає можливості знизити інтенсивність опромінення  до нормативних значень, застосовують захист часом, тобто обмежують час  перебування персоналу в ЕМП.

• Застосування індивідуальних засобів захисту.

До них належать переносні  парасолі, халати, куртки з каптуром, комбінезони, фартухи з металізованої  тканини, які захищають організм людини за принципом сітчастого екрана із заземленням. Наприклад, від дії  ЕМП НВЧ застосовують халати радіозахисні, виготовлені з тканини "Щит".

• Організаційні заходи.

Необхідно регулярно проводити  дозиметричний контроль (не менше  одного разу на 6 місяців); медогляд (не менше одного разу на рік). Робітникам, що працюють із джерелами ЕМВ, має  бути надана додаткова відпустка, скорочений робочий день та ін.

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

Ми бачимо, що електромагнітні поля дуже сильно впливають на людський організм. Вони негативно впливають майже на усі системи організму. Тому треба створювати певні методи захисту від іх дії.

Для зменшення впливу  електромагнітних полів на персонал, який

знаходиться у зоні дії  деяких  радіоелектронних  засобів  необхідним  є  ряд

захисних   заходів:   організаційні, інженерно-технічні та лікувально-

профілактичні.

      Слід сказати,  що ще на етапі проектування  взаємне розміщення  об’єктів

має  бути  забезпечено  таким  чином,  щоб  інтенсивність  опромінення  була

мінімальною.  Також  треба  заздалегіть  попіклуватися  про  зменшення  часу

перебування персоналу у  зоні опромінення. Потужність джерел випромінювання повинна бути найменшою з можливих.

      Отож є  досить багато методів захисту  свого здоров’я від  небезпеки   на

робочому місці з підвищеним електромагнітним фоном. Крім того треба вимагати від керуючих органів дотримування державних стандартів України  та не порушувати їх норм.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

1. О. П. Мягченко Безпека життєдіяльності людини та суспільства. Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 384с.
2. Желібо Є. П., Заверуха Н. М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України I-IV рівнів акредитації/ За ред. Є. П. Желібо і В. М. Пічі – Київ: «Каравела»; Львів: «Новий Світ – 2000», 2001. – 320с.
3. Гайченко В.А., Коваль Г. М. Основи безпеки життєдіяльності людини: Навч. посіб. – 2-ге вид., стереотип – К.: МАУП, 2004 – 232с.: іл. – Біліогр.: с.225-226
4. В.Ц. Жидецький, В. С. Джигирей, О.В. Мельников Основи охорони праці – вид. 2-ге, стереотипне, - Львів: Афіша, 2000 – 348с.
5. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб. За ред. В.Г. Цапка – 3-тє вид., стер. – К., Знання, 2004 – 397с.
6. Основи охорони праці: Навчвльний посібник/За ред. проф. В.В. Березуцького – Х.: Факт, 2005. – 480с.