Аграрна реформа в Україні

Зміст

Вступ.

1. Природо-економічні умови господарства

1.1. Загальні відомості  про господарство на період  складання проекту

1.2. Агрокліматичні умови розташування господарства

1.3. Агрохімічна та агрофізична характеристика ґрунтів та рекомендації по їх раціональному використанню

2. Експлікація і трансформація земельних угідь

3. Існуюча система сівозмін у господарстві

4. Обґрунтування та проектування нової системи сівозміни для господарства

4.1. Структура посівних площ у господарстві на рік виконання курсової роботи, врожайність с/г культур за останні три роки та планова врожайність на рік освоєння сівозміни

         4.2. Поголівя та виробництво продукції тваринництва за перспективним планом

         4.3. Потреба в продукції рослинництва на рік освоєння нових сівозмін

4.4. Структура посівних площ на рік освоєння сівозміни

4.5. Організація нових сівозмін та їх агротехнічне обґрунтування

5. Введення та освоєння сівозмін

          5.1. План освоєння нової сівозміни

          5.2. Ротаційна таблиця нової сівозміни

6. Система обробітку ґрунту в полях нової сівозміни

7. Система захисту посівів с/г культур від бур’янів

7.1. Система запобіжних заходів захисту від бур’янів

7.2. Система знищувальних заходів захисту від бур’янів

7.3. Система спеціальних заходів захисту від бур’янів

8.Економічна оцінка  існуючої в господарстві сівозміни  і нових, що запроектовані для  освоєння

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Рецензія        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                         Вступ

Землеробство - це наука про раціональне використання землі та захист її від ерозії, про закономірності відтворення родючості ґрунту і заходи його ефективного використання для отримання високих і сталих урожаїв.

Землеробство вивчає заходи використання водного, повітряного і поживного режимів ґрунту за допомогою механічного обробітку, сівби і садіння культур, раціонального підбору, розміщення і чергування культур в сівозмінах, заходи підвищення родючості грунту, заходи щодо усунення чи ослаблення негативної дії факторів, які призводять до зниження урожаю.

Аграрна реформа в  Україні успішно триває. В основному  завершено паювання землі та майна  колишніх колективних сільськогосподарських  підприємств - їхні члени отримали земельні сертифікати та визначилися із своїми майновими частками. Нещодавно Верховною Радою було прийнято Земельний кодекс, що стало визначною подією у становленні ринкових відносин в аграрному секторі.

Але аграрний сектор України  ще характеризується дефіцитом якісного продовольства, нічим не виправданими величезними витратами на виробництво сільськогосподарської продукції та демографічним дисбалансом. Розв'язати ці проблеми традиційними методами неможливо. Потрібні принципово нові підходи, що ґрунтуються на всебічному аналізі економічної ефективності сільськогосподарських підприємств.

З переходом до ринкових відносин необхідно вміло орієнтуватись  на ринку сільськогосподарської  продукції, ефективно управляти  та розпоряджатися виробничими, кадровими  та фінансовими ресурсами підприємства, кваліфіковано оцінити та вміти запобігти можливим негативним чинникам навколишнього середовища. Саме розуміння ринкового середовища, правильно спланована маркетингова стратегія, ефективне використання всього ресурсного та технологічного потенціалу підприємства можуть принести господарству очікувані прибутки.

Завдяки економічно обґрунтованому розширенню асортименту виробленої сільськогосподарської продукції, впровадженням сучасних технологій, систем сівозмін та нових сортів сільськогосподарських  культур, налагодженню нових каналів збуту продукції приватні сільгосптоваровиробники отримають можливість підвищити прибутковість власного виробництва.

Нині виробництво конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції  можливе лише на основі всезростаючої  культури землеробства. Підвищення родючості ґрунтів є необхідною умовою для запровадження передових агро-технологій при раціональному використанні місцевих грунтово-кліматичних ресурсів, засобів інтенсифікації та системи сівозмін.

У сучасному землеробстві з поглибленням процесів спеціалізації та концентрації виробництва роль сівозмін зростає. Ні добрива та зрошення, ні пестициди, що застосовуються при вирощуванні сільськогосподарських культур, не дають можливості повністю уникнути бур'янів, шкідників та хвороб. Крім того, на дуже удобрених, зрошуваних ділянках створюються сприятливіші умови для розвитку бур'янів і хвороб.

Зниження врожаю низки  культур за беззмінного вирощування  є наслідком однобічного використання поживних речовин ґрунту, нагромадження  в ньому шкідників і збудників  хвороб, а також продуктів життєдіяльності рослин і ґрунтових мікроорганізмів.

Недостатня кількість  інформації та наукового обґрунтованого тлумачення причин негативних наслідків  порушення правил чергування культур, значне збільшення кількості бур'янів, шкідників та хвороб, що призводить не лише до зниження врожаю, а й до погіршення його якості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Природно-кліматичні умови господарства

1.1. Загальні  відомості про господарство на період складання проекту

   

    Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю – СТОВ ім. Шевченка було засноване 22 лютого 2000 року. Дане підприємство після реформації має шість засновників. Головою правління є Дунь Лідія Степанівна.

   Підприємство  розміщене в східній частині  Вінницької області на південний-схід від обласного центру м. Вінниця. Відстань від господарства до обласного центру 75 км. Виробничий підрозділ розміщений на території села Борисівка на відстані 3 км. від районного центра м. Іллінці. Шляхи сполучення  з районними та обласними центрами – це дороги з асфальтним покриттям; відстань до найближчої залізничної станції в місті Липовець – 18 км.

    Товариство  розміщене в Лісостеповій зоні  з помірно континентальним кліматом. Середньорічна кількість опадів 459 – 550мм ртутного стовпчика. Середньорічна температура 5 – 8, до 10, кількість без морозного періоду 135 днів. Глибина промерзання ґрунту 50 – 80 см. Переважають такі типи ґрунтів як чорноземи, сірі-лісові та темно-сірі. Стосовно рельєфу – територія СТОВ представлена слабо похилими чи пологими схилами.

    Господарство  має такі виробничі підрозділи: підрозділ рослинництва, підрозділ  тваринництва, допоміжні бригади.  Усі вони розміщені біля центру  управління, лише свиноферма розміщена  на відстані 3 км.

    Основні пункти реалізації продукції рослинництва такі як: цукровий завод «Агросімекс» міста Іллінці, зерно спиртовий завод міста Немирів, на відстані 30 км, а також Сорочинський мукомельний комбінат за 14 км.

    СТОВ імені Шевченка  створено відповідно до закону  України « Про підприємництво», «Про колективне сільськогосподарське підприємство» указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки від 1 жовтня 1999 року та інші.

   СТОВ є юридичною особою  і має розрахункові та інші рахунки у банку, печатку, штампи, бланки, статут та ін. У виробництві беруть участь безпосередньо 163 працівники. Середній вік працівників відділу рослинництва 35 – 40 років. У господарстві також наявні працівники, що працюють тут понад 25 років.

 

 

 

 

      

1.2. Агро кліматичні умови розташування господарства

1. Сума атмосферних  опадів за рік - 413 мм (середня багаторічна кількість, мм - 562);

Місяць	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень	Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листоп.	Гру- день
Кількіс. опадів, мм	48	17	22	21	15	14	32	51	30	100	33	30

2. Середня багаторічна  температура повітря, °С - 7,9 °С;

3. Дата останніх  весняних заморозків - середина травня;

4. Дата перших  осінніх заморозків - кінець вересня;

5. Тривалість без морозного періоду, днів - 160 (третя декада квітня по перша декада жовтня);

6. Сума ефективних  температур - 2938°С;

7. Абсолютний  мінімум температури - 32°С місяць січень-лютий;

8. Абсолютний  максимум температури - + 39°С місяць липень - серпень;

Загальний вигляд рельєфу CТОВ "ім. Шевченка" визначається особливостями геологічної будови.

У геологічному плані територія СТОВ ім. "Шевченка"  знаходиться в межах Українського кристалічного масиву, для якого характерне неглибоке залягання кристалічних порід та наявність малопотужних утворень рихлих порід (від 0 до 70-80м).

У відношенні до рельєфу територія господарства і зони її діяльності представляє підвищене плато з деяким нахилом із заходу на схід. Значна частина плато має горби, всіяна блюдцями різної величини, пониженнями, все це створює дрібно хвилясту поверхню, характерну для всієї території як самого господарства, так зони діяльності. В деяких місцях південно-східної частини території господарства зустрічаються розгалужені балки, гребенясті водорозділи.

 

 

1.3. Агрохімічна та агрофізична характеристика ґрунтів та рекомендації по їх раціональному використанню

Ґрунтоутворюючий процес в зоні господарства проходить в тісній взаємодії з умовами зовнішнього середовища, залежить від кліматичних умов (волога, температура, світло), характеру материнської породи, рельєфу місцевості, глибини залягання ґрунтових вод, тощо.

Для зони нестійкого зволоження в якій знаходиться господарства характерне значне коливання в середньорічній сумі опадів. Так, за останні 5 років сума опадів збільшилася до 562 м, тоді як за 1946-1975 рр. вона становила 498 мм із коливаннями від 360 мм в 1951 р. до 754 мм в 1970, підвищилась середня температура вегетаційного періоду з 14,3 до 15,1°С. Ці явища впливають на мінералізацію органічної речовини ґрунту, на агрегатний склад.

Рівень підґрунтових вод коливається в межах 8-10 м, а на понижених улоговинах - 1,5-3 м, відсутність тут стоку води сприяє розвитку лучних ґрунтів. Під час танення снігу, інтенсивних значних опадів тут накопичується багато води, погіршується повітряний режим ґрунту, змінюється напрямок мікробіологічних процесів.

Грунтотвірні породи на переважаючій території - леси і  лесовидні суглинки, які містять  вуглекислий кальцій. Останній є  важливим джерелом закріплення органічної речовини ґрунту, створення сприятливої структури - чинників, які зумовлюють родючість ґрунту. Підвищення вмісту піску в грунтотвірній породі зверху вниз обумовлює високу водопроникність лесу і вимивання нітратів в нижні шари ґрунту, чим забезпечується задовільний дренаж цих ґрунтів в перезволожені роки і в умовах посухи тут обмежене капілярне підняття води.

         Виходячи з опису ґрунтового покриття території станції (переважають чорноземи типові глибокі), слід вважати, що в розвитку ґрунтів переважала лучно-степова рослинність і лише на незначній площі лісова рослинність, яка сприяла утворенню опідзолених ґрунтів.

В ґрунтовому розрізі  чорнозему можна відзначити три  чітких горизонти).

Горизонт А - 0-50 см, забарвлення  чорне, рівномірне, ледь світле донизу, структура комкувато-зерниста, дуже міцна, в поверхневому шарі розсипається на невеликі грудочки і зерна, пронизана коренями тощо.

Горизонт В - 50-100 см, забарвлення  чорно-буре, світліше верхнього, немає  чіткого розмежування, буре забарвлення  вниз по профілю посилюється, а внизу переходить у пісочно-сірий колір, пронизаний корінням, багато включень карбонату кальцію.

Слід відзначити, що у  верхньому горизонті спостерігалось відкладення вапна у вигляді  грибниці, скипання (від соляної  кислоти) досить сильне було з глибини 35 см.

Перехід горизонту В  у горизонт С - поступовий. Горизонт С - нижче 100 см, лес пісочного забарвлення, суглинковий шар, досить пористий, м'який, пронизаний вертикальними тріщинами, видно відкладення частини солей, вимитих із верхніх шарів, у вигляді  розмитих темніших вертикальних промоїн та відкладення вапна.

Чорноземи  типові  глибокі  малогумусні  крупно-пилувато-середньосуглинкові, 834 га.

Ґрунти аморфного типу. За потужністю гумусового горизонту  класифікуються як глибокі. Загумусованість  профілю чорноземів господарства простежується до глибини 70-120 см. Цьому сприяло глибоке промочування пористих лесових порід та глибоке проникнення кореневої системи багаторічних трав, які в минулому вкривали територію, значна переритість кротовинами тощо.

За вмістом гумусу у верхньому горизонті ґрунти віднесені до малогумусних - вміст гумусу від 3,0 до 4,5 %.

Найбільш характерними особливостями чорноземів типових  є значна гумусованість їх профілю, значне насичення ввібраними кальцієм і магнієм, близькою до нейтральної  та нейтральною реакцією ґрунтового розчину, відсутність шкідливих для рослин солей, високою карбонатністю породи, сприятливі водно-фізичні властивості.

Лінія скипання від 10 % розчину  соляної кислоти простежується  з глибини 30-60 см.

Внаслідок слабкого промивання в них не спостерігається помітного перерозподілу мулуватих часток, тому механічний склад по їх профілю майже однаковий.

В механічному складі верхнього горизонту цих ґрунтів  переважає фракція крупного пилу - 56,4-63,7 %, мулу - 18,8-24,5 %, фізичної глини - 31,3-32,8 %, тобто ґрунти віднесені до крупно-пилувато-середньосуглинкових відмін. Такий механічний склад зумовлює високу водостійкість структурних агрегатів, задовільні водно-фізичні властивості, сприятливий тепловий режим ґрунту, тощо.

Позитивними ознаками чорнозему типового є збагаченність їх на гумус, біогенна акумуляція в гумусовому горизонті елементів живлення, відносна однорідність мінеральної частини тощо.

В розподілі гумусу по профілю спостерігається поступове  зменшення його з глибиною: від 3,97-3,80% в орному шарі (0-30 см) до 1,5 % у другому перехідному горизонті (на глибині 100-1 10 см).

Реакція ґрунтового розчину  в орному шарі слабокисла та близька  до нейтральної,

Позитивною ознакою  цих ґрунтів є середній та високий ступінь насичення їх основами, що за співвідношенням гідролітичної кислотності (1,7-3,3 мекв/100 г ґрунту) до суми ввібраних основ (24,8-25,7 мекв/100 г ґрунту) становить 82-97 %. З глибиною гідролітична кислотність зменшується (до 38,3-49,5 мекв/100 г грунту.

Чорноземи типові мають валовий вміст загального азоту 0,256-0,268 %, фосфору -0,142 %, калію - 1,19 %. Вміст рухомих форм (доступних с.-г. культурам): легкогідролізованого азоту 12-16 мг/100 г ґрунту, фосфору (за Чиріковим) 12-16, калію - 5,4-9,6 мг/100 г (у орному 0-30 см шарі ґрунту).

З глибиною вміст рухомого фосфору швидко зменшується через  наявність значного вмісту кальцію, який з фосфором утворює малорухомі і важкодоступні рослинам сполуки фосфору.

Переважаючими в господарстві ґрунти: чорноземи типові, також  присутні темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені.

Для того, щоб ефективно  використовувати земельні ресурси, необхідно чітко дотримуватися:

• схеми чергування культур
• технологій вирощування культур
• використовувати прогресивні технології

№ п/п	Ґрунтові відміни	Площа, га	Перегнійний горизонт, см	Вміст гумусу, %	рН сольової витяж- ки	Об'ємна маса грунту, г/см3	Загальна пористість, %	Оцінка в балах за родю- чістю
1	Темно-сірі опідзолені піщано-легкосуглинкові ґрунти	222	30-35	2, 37	5,2	1,09	50-60	44
2	Чорноземи опідзолені слабо-змиті пісщано- легкосуглинисті	184	30-40	3,68	6,3	1,11		56
3	Чорноземи типові вилугувані глибокі слабогумусовані піщанисто-легкосуглинові	225	50-70	2,8	5,8	1,15		61
4	Чорноземи типові малогумусні в поєднанні з лучними-чорноземами	834	65-70	3,50	5,2	1,25		63

• надавати перевагу біологічним методам боротьби з бур’янами шкідниками і хворобами
• використовувати нову с/г техніку, яка менше ущільнює ґрунт тощо

Таблиця 1. Характеристика ґрунтів господарства

Взагалі ґрунтовий покрив господарства дає можливість отримувати високі врожаї, так як ці ґрунти є  достатньо родючими, мають глибокий перегнійний горизонт і значний  вміст гумусу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Експлікація і трансформація земельних угідь господарства

 

Господарство займає площу в 3393 га, площа ріллі також значна 3092,4. Загалом угіддя господарства компактно розміщені в залежності від їх призначення, тому проведення особливих заходів поліпшення земельних угідь господарства непотрібно, можна лише осушити невелику територію заболочених земель і використати їх на сінокоси чи пасовища.

 

 

Таблиця 2. План трансформації земельних угідь

Угіддя	Площа, га
	на рік введення сівозмін	на рік освоєння
Загальна земельна площа	3393	3393
Всього сільськогосподарських  угідь	3194	3194
В т.ч.  - ріллі             - пасовища             - сінокоси             - чагарники             - заболочені землі             - під водою             - під шляхами та дорогами             - ліси              - лісосмуги             - виробничі будівлі	3092,4 38,2 63,3 2,7 4,4 6,0 35,2 6,5 35,2 114,1	3092,4 38,2 63,3 2,7 4,4 6,0 35,2 6,5 35,2 114,1

Так як господарство займається не тільки виробництвом с/г продукції, а й науково-дослідною діяльність, яка є основною, трансформація  земельних угідь не проводиться, а чітко спланована структура посівних площ повинна повність відповідати спеціалізації підприємства.

Для того, щоб визначити  потребу в трансформації необхідно  знати або розрахувати потребу  господарства в продукції рослинництва

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3. Існуюча  система сівозмін у господарстві

 

   В СТОВ ім "Шевченка" на площі 3050 га введено 7 сівозмін, решта території ріллі знаходиться поза сівозміною. Є дві польові сівозміни, основною польової сівозміною є сівозміна №2, також на території господарства розміщена кормова сівозміна на площі 301. Оскільки господарство по суті є науково-дослідним, то введено також чотири наукових сівозміни на невеликих територіях загально площею 352,4 га.

 

Таблиця 5 - Організація  використання орних земель

 

Назва	Всього		Кількість та площа полів  у сівозміні, га
		га	сівозмін	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Площа ріллі  на 01.01.2004р.	3092,4	7
У тому числі: - у сівозмінах	3050,4	7
- поза сівозмінами	42
Введено польових сівозмін:	2397	2
- польова сівозміна  №1	587		59	58	60	61	56	61	59	57	58	58
- польова сівозміна  №2	1810		158	160	158	165	165	166	173	160	171	164	170
Введено кормових сівозмін:	301	1
- кормова сівозміна	301		37,9	37	38,7	38,2	36	38	37,4	37,8
Введено наукових сівозмін:	352,4	4
- наукова сівозміна  №1	100		10	10	10	10	10	10	10	10	10	10
- наукова сівозміна  №2	86		21,5	21,5	21,5	21,5
- наукова сівозміна  №3	86,4		10,8	10,8	10,8	10,8	10,8	10,8	10,8	10,8
- наукова сівозміна  №4	80		20	20	20	20

 

 

Таблиця 6 - Сівозміни (чергування культур)

Назва господарських  груп і культур у них		Площа, га	Процентний вміст до площі сівозміни			Кількі-сть полів, зайня-тих групою культур і культ-урою					Сівозміна
											№ поля			Культури та їх площа
Польова сівозміна №1 - 587 га
Озимі зернові		172	29,3			3					1			Багаторічні трави (конюшина) - 58 га
в тому числі: - озима пшениця		172	29,3			3					2			Озима пшениця, післяжнивні — 57 га
Просапні		179	30,5			3					3			Цукрові буряки - 61 га
в тому числі: - цукрові буряки		119	20,3			2					4			Горох - 59 га
- кукурудза на силос		60	10,2			1					5			Озима пшениця - 59 га + післяжнивні - 59 га
Зернобобові		59	10,0			1					6			Цукрові буряки - 58 га
в тому числі: - горох		59	10,0			1					7			Однорічні трави - 58 га
Ярі зернові		61	10,4			1					0			Озима пшениця - 56 га
в тому числі: - ячмінь		61	10,4			1					9			Кукурудза на силос - 60 га
Багаторічні трави		58	9,9			1					10			Ячмінь, підсів багаторічних трав (конюшина) - 61 га
в тому числі: - конюшина		58	9,9			1
Однорічні трави		58	9,9			1
Післяжнивні		116	19,8			1
Польова сівозміна №2 – 1810 га
Озимі зернові		400			22,1			2,5			1			Багаторічні трави (конюшина) - 164 га
В тому числі: - озима пшениця		400			22,1			2,5			2			Озима пшениця - 170 га
Просапні		649			35,9			4			3			Цукрові буряки - 160 га
В тому числі: - цукрові буряки		260			14,4			1,5			4			Кукурудза на зерно -100 га, соняшник - 66 га
- кормові буряки		65			3,6			0,5			5			Кукурудза на силос -158га
- кукурудза на зерно		100			5,5			0,5			6			Озима пшениця — 70 га, озимі на зелений  корм -101 га + післяукісні 101 га
- кукурудза на силос		158			8,7			1			7			Гречка - 90 га, просо 35 га, овес - 40 га
- соняшник		66			3,6			0,5			8			Горох - 140 га, вика -33га
Зернобобові		173			9,5			0,5			9			Озима пшениця - 160 га
В тому числі: - горох -вика		140 33			7,7 1,8			0,5			10			Цукрові буряки - 100 га, кормові буряки - 65 га
Ярі зернові		198			10,9			1,5			11			Ячмінь, підсів багаторічних трав (конюшина)- 158 га
В тому числі; - ячмінь		158			8,7			1
- овес		40			2,2			0,3
Круп'яні культури		125			6,9
В тому числі: - гречка - просо		90 35			5,0 1,9			0,3 0,3
Багаторічні трави		164			9,1			1
В тому числі: - конюшина		164			9,1			1
Однорічні трави		101			5,6			1
В тому числі: - озимі на зелений корм		101			5,6			0,5
Післяукісні посіви		101			5,6			0,5
В тому числі: - кукурудза  на зел корм		101			5,6			0,5
Кормова сівозміна - 301га
Багаторічні трави		150,4			50,0			4				1		Люцерна - 37,4 га
В тому числі: - люцерна		150,4			50,0			4				2		Люцерна - 38,2 га
Однорічні трави		112,			37,5			3				3		Люцерна - 36 га
В тому числі: - озимі на зелений корм		37			12,3			1				4		Люцерна - 38,7 га
Кукурудза на зелений  корм		37,9			12,6			1				5		Озимі на зелений корм - 37 га, + післяукісні 37га
Післяукісні		112,8			37,5			3				6		Однорічні трави на зелений корм - 38 га, + післяукісні - 38 га
												7		Однорічні трави - 37,8 га + післяукісні - 37,8
												8		Кукурудза на зелений корм, підсів багаторічних трав (люцерна) - 37,9 га
Наукова сівозміна №1 - 100 га
Чорний пар		10			1			1		1				Чорний пар -10 га
Озимі зернові		30			30			3		2				Озима пшениця - 10 га
В тому числі: - озима пшениця		30			30			3		3				Цукрові буряки - 7 га, цукрові буряки маточні – З га
Просапні		30			30			3		4				Ячмінь - 10 га
В тому числі: - цукрові буряки    - цукрові буряки  маточні		17 3			17 3			2		5				Горох - 10 га
- кукурудза на силос		10			10			1		6				Озима пшениця - 10 га
Зернобобові		20			20			2		7				Цукрові буряки - 10 га
В тому числі: - горох		10			10			1		8				Кукурудза на силос - 10 га
- яра вика		10			10			1		9				Озима пшениця - 10 га
Ярі зернові		10			10			1		10				Яра вика - 10га
В тому числі: - ячмінь		10			10			1
Наукова сівозміна №2 - 86 га
Озимі зернові		21,5			25			1		1				Озимі на зелений корм (озимий ріпак) - 21,5 га
В тому числі: - озима пшениця		21,5			25					2				Озима пшениця - 2 1 ,5 га
Ярі зернові		21,5			25			1		3				Цукрові буряки - 1 8,5 га, цукрові буряки маточні - 3 га
В тому числі:		21,5			25			1		4				Яра пшениця -21,5
- яра пшениця
Просапні	21,5			25			1
В тому числі:    - цукрові буряки    - цукрові буряки  маточні	18,5 3			21,5 3,5			1
Однорічні трави	21,5			25			1
В тому числі: - озимі зернові  на зелений корм	21,5			25			1
Наукова сівозміна №3 - 86,4
Озимі зернові	21,6			25			2		1				Багаторічні трави (конюшина) - 10,8 га
В тому числі: - озима пшениця	21,6			25			2		2				Озима пшениця - 10,8 га
Ярі зернові	21,6			25			2		3				Висадки цукрових буряків - 10,8 га
В тому числі: - яра пшениця	21,6			25			2		4				Яра пшениця - 10,8 га
Зернобобові	10,8			12,5			1		5				Яра вика - 10,8га
В тому числі: - яра вика	10,8			12,5			1		6				Озима пшениця - 10,8 га
Просапні	21,6			25			2		7				Цукрові буряки - 10,8 га
В тому числі: - цукрові  буряки	10,8			12,5			1		8				Яра пшениця, підсів багаторічних трав (конюшина) - 10,8 га
- висадки цукрових  буряків	10,8			12,5			1
Багаторічні трави	10,8			12,5			1
В тому числі: - конюшина	10,8			12,5			1
Наукова сівозміна №4 - 80 га
Озимі зернові	20			0,25			1		1				Багаторічні трави (конюшина) - 20 га
В тому числі: - озима пшениця	20			0,25			1		2				Озима пшениця - 20 га
Ярі зернові	20			0,25			1		3				Цукрові буряки - 20 га
В тому числі: - ячмінь	20			0,25			1		4				Ячмінь з підсівом багаторічних трав (конюшини) - 20 га
Просапні	20			0,25			1
В тому числі: - цукрові  буряки	20			0,25			1
Багаторічні трави (конюшина)	20			0,25			1